Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4305)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3957)
Українці мої... (1597)
Резонанс (1912)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1811)
Крим - наш дім (633)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (149)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (133)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОГОЛОСИЛИ ПЕРЕМОЖЦ╤В Л╤ТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ «КРИМСЬКИЙ ╤НЖИР»
Лауреатами у спец╕альн╕й ном╕нац╕╖ - "Слова свободи" стали кримськ╕ пол╕тв'язн╕.


«ЧАС В╤ЙНИ» СЕРГ╤Я ПОЗНЯКА
Художник поставив сво╓ мистецтво на захист Батьк╕вщини. Виставка «Час в╕йни»...


БУДЕ ОВЕС, ЯК ЛИПА...
Наш╕ традиц╕╖


ГАЛАКТ╤ОН — ЗИМОВИЙ СЕЗОН
Наш╕ традиц╕╖


«ЩОДЕННИК ЕКСТРЕМ╤СТА» УКРА╥НСЬКОГО ХУДОЖНИКА ╤З КАЗАХСТАНУ
У доробку художника багато ки╖вських кра╓вид╕в, ╓ й кримськ╕ пейзаж╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 30.09.2022 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 30.09.2022
КУЛЬТУРА - ЯК ФРОНТ, ВИШИВАНКА - ЯК БРОНЯ

П╕д час в╕йн гинуть не лише люди, що ╓, зв╕сно, найстрашн╕шим. П╕д час в╕йн зникають безц╕нн╕ культурн╕ пам’ятки.

У в╕йн╕ рос╕╖ в Укра╖н╕ ворог намага╓ться знищити кор╕ння укра╖нсько╖ нац╕╖, ╖╖ ╕дентичн╕сть.

Але культурний код укра╖нц╕в виявився набагато б╕льш м╕цним, н╕ж здавалося «нос╕ям скреп». В╕н теж став потужною збро╓ю у Велик╕й в╕йн╕.

╢ВРОПЕЙСЬК╤ НАГОРОДИ ДЛЯ ПРО╢КТ╤В ДНЯ ВИШИВАНКИ ТА РЕКОНСТРУКЦ╤╥ АНДР╤╥ВСЬКО╥ ЦЕРКВИ

Приклад – вишиванка, яка стала символом укра╖нськост╕ та сол╕дарност╕ з нами в усьому св╕т╕. У вишиванках зараз виходять на площ╕ св╕тових столиць п╕д час демонстрац╕й, причому не лише укра╖нц╕, святкують наш╕ перемоги. Вишиванки одягають нав╕ть б╕йц╕ в окопах для п╕дняття бойового духу – так сталося, зокрема, в травн╕ цього року у Всесв╕тн╕й день вишиванки.

Отже, невипадково, що укра╖нська ╕н╕ц╕атива «Всесв╕тн╕й день вишиванки» стала лауреатом, а також отримала головну в╕дзнаку ╓вропейсько╖ нагороди European Heritage Awards/Europa Nostra 2022 року, Public Choice Award, за яку проголосували понад 11 тисяч жител╕в континенту.

«Ми вважа╓мо цю нагороду найголовн╕шою, адже це ╓ ознакою п╕дтримки багатьох ╓вропейц╕в, як╕ в╕ддали сво╖ голоси. Це визнання надзвичайно╖ мужност╕, г╕дност╕ та в╕дданост╕ укра╖нц╕в нашим сп╕льним ╓вропейським ц╕нностям, Це також прояв нашо╖ неймов╕рно╖ сол╕дарност╕ та п╕дтримки», – прокоментувала значення под╕╖ Снежка Куeдвл╕г-Михайлович, генеральний секретар загально╓вропейсько╖ федерац╕╖ неурядових орган╕зац╕й культурно╖ спадщини Europa Nostra, яка п╕дтриму╓ться широкою мережею державних орган╕в, приватних компан╕й та ос╕б, що охоплю╓ понад 40 кра╖н.

Ще один абсолютно ун╕кальний про╓кт – реконструкц╕я «Андр╕╖всько╖ церкви» в Ки╓в╕ – став лауреатом цьогор╕чно╖ прем╕╖ в ном╕нац╕╖ «Захисники спадщини».

Вручення нагород в╕дбулося цього тижня п╕д час Сам╕ту ╓вропейсько╖ культурно╖ спадщини-2022 у Праз╕, столиц╕ головуючо╖ нараз╕ в Рад╕ ╢С Чех╕╖.

«Наступного року Europa Nostra святкуватиме сво╓ 60-р╕ччя. Але т╕льки цього року, п╕сля багатьох рок╕в роботи нарешт╕ наш╕ про╓кти пос╕ли перш╕ м╕сця, тому що вони ╓ надзвичайними, ун╕кальними, тому що вони – просто супер!», – розпов╕ла агентству Натал╕я Мус╕╓нко, культуролог, ф╕лософ, теоретик ╕ практик культурно╖ дипломат╕╖, а також член ради Europa Nostra.

Мус╕╓нко зауважила, що останн╕ 20 рок╕в ╢вросоюз п╕дтриму╓ прем╕ю матер╕ально (винагорода становить 10 тисяч ╓вро). Культуролог упевнена, що ц╕ 2 про╓кти ╓ лише першими ласт╕вками й в подальшому дедал╕ б╕льше укра╖нських ╕н╕ц╕атив отримуватимуть в╕дзнаки на ╓вропейському р╕вн╕.

╢ВРОПА З НАМИ: ПРОГРАМИ ДОПОМОГИ У ГАЛУЗ╤ КУЛЬТУРИ

Тема в╕йни в Укра╖н╕ стала фактично основною на суто культуролог╕чному заход╕.

У кулуарах до автора (яку легко було вп╕знати як укра╖нку завдяки, зрозум╕ло, вишиванц╕) п╕дходили люди з р╕зних кра╖н ╕ говорили слова п╕дтримки.

Що ж до чиновник╕в, то серед них не було жодного, хто не говорив би про в╕йну у сво╖х виступах.

«Сол╕дарн╕сть з Укра╖ною пом╕тно в╕дображена в цьогор╕чн╕й програм╕ Сам╕ту, ╕ я в╕рю, що разом ми можемо зробити значний внесок у допомогу укра╖нськ╕й культурн╕й спадщин╕ у цей важливий час», – зазначив м╕н╕стр культури Чесько╖ Республ╕ки Март╕н Бакса, який ╓ д╕ючим головою Ради м╕н╕стр╕в культури ╢вропейського Союзу.

У свою чергу, ╓вроком╕сарка з питань ╕нновац╕й, досл╕джень, культури, осв╕ти та молод╕ Мар╕я Габр╕ель заявила: «Ми ╓ св╕дками намагань рф знищити укра╖нську культуру та ╕дентичн╕сть. Ми ма╓мо захистити, зберегти та в╕дновити укра╖нську культурну спадщину, що означа╓ захистити культуру в ╢вроп╕».

Пол╕тик зауважила, що ╓вропейськ╕ ╕нституц╕╖ п╕дтримували культурну галузь Укра╖ни, ╖╖ профес╕онал╕в в╕д самого початку в╕йни ╕ продовжуватимуть це робити й надал╕. Так, за ╖╖ словами, в 2023 роц╕ для Укра╖ни буде вид╕лено 5 млн ╓вро в рамках програми «Креативна ╢вропа». Уже схвалено про╓кт на 2 млн ╓вро з╕ збереження культурних об’╓кт╕в. У 2022 роц╕ було також ╕н╕ц╕йовано п╕дтримку в галуз╕ л╕тератури та перекладу.

Кр╕м ф╕нансово╖ п╕дтримки, команда ╢С працю╓ з укра╖нськими фах╕вцями в питанн╕ збереження культурно╖ спадщини. Це стало темою обговорення й п╕д час зустр╕ч╕ Габр╕ель у Праз╕ ╕з заступницею м╕н╕стра культури та ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Катериною Чу╓вою.

Програма House of Europe («Д╕м ╢вропи») моб╕л╕зувала п╕втора м╕льйона ╓вро у в╕дпов╕дь на в╕йну: на допомогу митцям, менеджерам сфери культури, медикам, осв╕тянам, п╕дпри╓мцям, журнал╕стам та л╕дерам молод╕жних орган╕зац╕й, що стикнулися з рос╕йською агрес╕╓ю. ╢вроком╕сарка нагадала, що в рамках програми ╓, зокрема, гранти для спецпро╓кту з оцифрування укра╖нських музейних колекц╕й ╕ створення нац╕онального ре╓стру об’╓кт╕в культурно╖ спадщини. Це особливо актуально зараз, коли окрем╕ музе╖ просто зникають, а в╕д ╕нших залишаються гол╕ ст╕ни. В цьому контекст╕ представниця ╢вроком╕с╕╖ звернула увагу на факти незаконного вивезення ╕ контрабанди укра╖нських культурних ц╕нностей. «Ми повинн╕ не повторити деяк╕ помилки минулого», – провела ╕сторичну паралель Габр╕ель.

«╢вропа ма╓ винести уроки з ╕стор╕╖, але ╓ люди, як╕, на жаль, таких урок╕в не вивчили», – сказав у бес╕д╕ з автором президент Europa Nostra Герман Парц╕нгер. Н╕мець з╕зна╓ться, що для нього ця рос╕йська в╕йна буквально перевернула св╕т.

«Ця злочинна в╕йна з елементами геноциду – одна з найб╕льших трагед╕й, яку неможливо було соб╕ уявити п╕сля 1945 року», – зазнача╓ Парц╕нгер ╕ дода╓, що культурна спадщина стала одн╕╓ю ╕з ц╕лей ц╕╓╖ в╕йни, в╕дчайдушною спробою рос╕ян стерти нац╕ональну ╕дентичн╕сть укра╖нц╕в.

«Через 7 м╕сяц╕в в╕йни культурна спадщина Укра╖ни опинилася на меж╕ руйнування. Укра╖нц╕ потребують нас!», – закликав глава Europa Nostra учасник╕в сам╕ту до продовження допомоги, в тому числ╕ коштами.

Europa Nostra започаткувала спец╕альну стипенд╕ю для захисник╕в укра╖нсько╖ культурно╖ спадщини, яку отримали вже 106 достойник╕в. Орган╕зац╕я також запустила першу в ╕стор╕╖ краудфанд╕нгову кампан╕ю допомоги Укра╖н╕. Протягом к╕лькох тижн╕в було з╕брано 50 тисяч ╓вро, п╕сля чого партнери в Женев╕, м╕жнародний альянс з захисту спадщини в зонах конфл╕кт╕в – ALIPH, подво╖ли цю суму.

«З першого тижня в╕йни ми п╕дтриму╓мо роботи з╕ збереження в Укра╖н╕ об’╓кт╕в культурно╖ спадщини та тих спец╕ал╕ст╕в, як╕ працюють на м╕сцях. До цього часу спрямовано вже 3 млн долар╕в», – розпов╕ла Укр╕нформу директор програм ALIPH Майя Ком╕нко. Йдеться, зокрема, про укр╕плення ╕ ремонт будинк╕в, про збер╕гання культурних артефакт╕в ╕з пошкоджених чи зруйнованих будинк╕в – загалом 130 про╓кт╕в. Нараз╕ найактуальн╕шим завданням ╓ допомогти ╕ людям, ╕ культурним об’╓ктам витримати зиму.

ПОЛЬЩА: АКТИВНА ДОПОМОГА З╤ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНО╥ СПАДЩИНИ

Особливо треба в╕дзначити роль Польщ╕, а саме м╕ста Крак╕в.

Польща, яка ╓ найближчим у географ╕чному сенс╕ нашим другом, а також одним ╕з головних стратег╕чних партнер╕в, активно допомага╓ ╕ на культурн╕й «передов╕й».

З перших же дн╕в в╕йни Крак╕в, де до рос╕йсько╖ агрес╕╖ проживало до 80 тисяч укра╖нц╕в, став «м╕стом-складом» ╕ «м╕стом-хабом» для лог╕стики товар╕в, для передач╕ м╕жнародно╖ допомоги. Крак╕в п╕дтвердив св╕й статус м╕ста-рят╕вника, м╕ста-притулку. Майже 300 державних установ культури в╕дреагували на ситуац╕ю оперативно й р╕зноб╕чно: в╕д збору пожертвувань до створення м╕сць тимчасового проживання та найму представник╕в культурного сектору, – розпов╕в уповноважений мера Кракова з питань культури Роберт Пясковський.

«Важко описати в к╕лькох словах останн╕ 7 м╕сяц╕в ╕ тра╓ктор╕ю емоц╕й, допомоги, невизначеност╕. Жодне м╕сто в ╢вроп╕ не готове прийняти м╕льйон б╕женц╕в протягом к╕лькох дн╕в. Н╕хто не готовий до негайно╖ ╕нтеграц╕╖ 250 тисяч укра╖нц╕в. ╤ Крак╕в теж не був повн╕стю готовий», – зазначив Пясковський. Загалом, за його словами, через Крак╕в пройшло близько 2 м╕льйон╕в укра╖нських б╕женц╕в; станом на 1 вересня у школах м╕ста навчаються 8,5 тисяч укра╖нських д╕тей, у вишах – майже 7 тисяч укра╖нських студент╕в, м╕сто працевлаштувало майже 1000 вчител╕в з Укра╖ни.

Уповноважений згаду╓ роль мереж╕ заклад╕в культури р╕дного м╕ста в наданн╕ п╕дтримки: понад 100 музе╖в, 30 театр╕в, десятки б╕бл╕отек ╕ громадських центр╕в у перш╕ тижн╕ в╕йни перетворилися на склади, готел╕, пункти харчування. М╕сто моб╕л╕зувало близько 25 м╕льйон╕в ╓вро для допомоги. Лише у сфер╕ культури, за попередн╕ми оц╕нками, крак╕вськ╕ заклади культури та музе╖ вид╕лили допомогу на суму майже 500 тис ╓вро.

До того ж, Крак╕в в╕д самого початку скористався сво╖м м╕жнародним статусом, щоб привернути увагу громадськост╕ до питання укра╖нсько╖ культурно╖ спадщини та домогтися усунення рос╕╖ в╕д участ╕ у важливих заходах ╕ структурах. Сп╕впраця м╕ж польськими реставраторами, Нац╕ональним ╕нститутом спадщини, ╕нститутом «Полон╕ка», а також м╕жнародними ╕нституц╕ями, такими як ALIPH, Prince Klaus Fund, Europa Nostra, привернули увагу м╕жнародно╖ сп╕льноти до питань охорони культурних ц╕нностей. У травн╕ цього року президент Europa Nostra та мер Кракова п╕дписали угоду про створення локального Europa Nostra Hub, роль якого значною м╕рою поляга╓ в актив╕зац╕╖ громадянського сусп╕льства у сфер╕ спадщини, ╕ Укра╖на, безумовно, ╓ одним з акцент╕в у ц╕й робот╕.

«Ми дуже швидко виявили, що захист спадщини – нев╕дд╕льний в╕д захисту людського життя, тому що знищення культурно╖ спадщини окремих нац╕й можна поставити в один ряд з етн╕чними чистками, спрямованими на знищення вс╕х форм культурного розма╖ття», – п╕дкреслив Пясковський. Саме з ц╕╓╖ причини одночасно з гуман╕тарною допомогою на р╕вн╕ багатьох м╕ст Польщ╕ розпочалася допомога спадщин╕. Спочатку це був Льв╕в, але згодом додалися Харк╕в, Ки╖в, Черн╕вц╕, Одеса. На першому етап╕ допомога, за словами Пясковського, була важкою ╕ дуже хаотичною, але згодом все було ефективно налагоджено. З метою кращо╖ координац╕╖ д╕яльност╕ в масштабах кра╖ни в березн╕ було створено Центр допомоги культур╕ в Укра╖н╕ при ╤нститут╕ культурно╖ спадщини Польщ╕. Через нього вже над╕йшла допомога в╕д десятк╕в ╓вропейських музе╖в, яка спрямована на широкий спектр суб’╓кт╕в – окр╕м музе╖в, б╕бл╕отек чи арх╕в╕в, ╕ на археолог╕чн╕ запов╕дники, театри, установи, пов’язан╕ з ╕стор╕╓ю к╕но.

Окр╕м того, в польськ╕й столиц╕ було створено Д╕м в╕дбудови Укра╖ни з метою п╕дтримки в╕дновлення укра╖нських м╕ст п╕сля зак╕нчення в╕йськових д╕й. Варшава, яка була фактично повн╕стю зруйнована в 1944 роц╕, ма╓ неабиякий досв╕д щодо цього.

НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ – СТРАТЕГ╤╥ З В╤ДНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРНО╥ СПАДЩИНИ ╤ ЗБЕРЕЖЕННЯ ╥╥ В╤Д НОВИХ РУЙНУВАНЬ

╤гор Пошивайло, який ╓ генеральним директором Нац╕онального мемор╕ального комплексу Геро╖в Небесно╖ Сотн╕ – Музею Революц╕╖ Г╕дност╕ – та учасником ╕н╕ц╕ативи «Штаб порятунку спадщини» в╕дзнача╓ «гранд╕озн╕ масштаби» допомоги та сол╕дарност╕. В╕н упевнений, що за результатами роботи Сам╕ту буде вироблено стратег╕╖ ╕з захисту культурно╖ спадщини, в╕дбудови зруйновано╖ культурно╖ ╕нфраструктури в Укра╖н╕ тощо.

«Штаб порятунку спадщини» було створено в перший же тиждень агрес╕╖. Долучилися численн╕ партнери – не т╕льки в ╢вроп╕, але й США.

Окрема допомога, п╕дкреслю╓ Пошивайло, йшла на м╕журядовому р╕вн╕: м╕н╕стерство культури та ╕нформац╕йно╖ пол╕тики налагодило вза╓мини з колегами в багатьох ╕нших державах та з ╓вропейськими ╕нституц╕ями щодо збереження нашо╖ спадщини.

М╕н╕стр Олександр Ткаченко прибути на Сам╕т не зм╕г, але взяв у ньому участь в╕ртуально, а також звернувся до учасник╕в форуму European Heritage Policy Agora, який майже повн╕стю був присвячений укра╖нськ╕й тематиц╕.

В╕н по╕нформував, що укра╖нц╕, попри складну ситуац╕ю, вже реал╕зували близько 40 м╕жнародних про╓кт╕в у сп╕впрац╕ з партнерами з 29 ╓вропейських кра╖н.

«Зараз на порядку денному не лише в╕дновлення вже зруйнованих об'╓кт╕в культурно╖ спадщини, а й ╖х збереження в╕д нових руйнувань. Велика к╕льк╕сть об'╓кт╕в п╕сля обстр╕л╕в залишилися без дах╕в та в╕кон ╕ потребують консервац╕╖», – п╕дкреслив Ткаченко.

М╕н╕стр також нав╕в дан╕ соц╕олог╕чних опитувань, зг╕дно яких понад 70% укра╖нських д╕яч╕в культури попри повномасштабну в╕йну продовжують займатися сво╓ю профес╕йною д╕яльн╕стю. Окр╕м того, б╕льш╕сть ╕з них по╓днують роботу з волонтерством.

Оч╕льник МК╤П подякував партнерам ╕ закликав ╖х продовжувати допомагати Укра╖н╕ й лишатися в╕рним фундаментальним ц╕нностям ╢С.

«Мо╓ прохання до вас сьогодн╕ – не мовчати ╕ робити сво╖ голоси голосн╕шими… Сьогодн╕ для ╢вропи настав час д╕яти ╕ показати, що вона залиша╓ться в╕рною сво╖м фундаментальним ц╕нностям. Сп╕льними зусиллями ми зможемо перемогти у ц╕й в╕йн╕, бо Укра╖на захища╓ не т╕льки себе, а й всю ╢вропу», – пролунав меседж м╕н╕стра.

Ткаченка слухала з ╕ншими учасниками в зал╕ славетна укра╖нська диригентка Оксана Лин╕в. Вона сама стала володаркою нагороди Vaz da Silva European Award за визнання досягнень у збереженн╕ культурно╖ спадщини та п╕дняття об╕знаност╕ в сусп╕льствах щодо культурних ц╕нностей (вручення нагороди в╕дбудеться 24 листопада).

«Цю прем╕ю я присвячую вс╕м колегам, музикантам, митцям, як╕ продовжують в умовах в╕йни працювати та творити в Укра╖н╕. А також ус╕м, хто не полиша╓ м╕жнародного фронту та продовжу╓ боротьбу в сфер╕ культурно╖ дипломат╕╖», – сказала укра╖нка та не змогла стримати при цьому сл╕з. В╕дгукнулася на цей щирий прояв емоц╕й вся зала.

Лин╕в представила на форум╕ сво╖ нов╕ про╓кти. Вона пов╕домила, що вклала всю суму престижно╖ прем╕╖ у про╓кт Mozart for Solidarity.

Важливим ╓ те, що ми в ц╕й в╕йн╕ – не одн╕. На нашому боц╕ наш╕ друз╕ та партнери. «Допомагатимемо Укра╖н╕ ст╕льки, ск╕льки це буде потр╕бно» – це не лише про пол╕тичну, гуман╕тарну, ф╕нансову та збройну п╕дтримку. Це також про п╕дтримку на культурному фронт╕. Разом ми переможемо.

Ольга Танас╕йчук

Прага

www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 30.09.2022 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24537

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков