Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 23.09.2022 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 23.09.2022
ВАЛЕНТИН БУТ: НАД╤Я ДЛЯ СВ╤ТУ

Нам випав цей час ╕ цього вже н╕як не зм╕нити.

Можна молитися Богу, але не спускати в╕трил,

Але не вертати в минуле, щоб дал╕ там скн╕ти,

Сенсу шукаючи пом╕ж присипаних прахом могил.

 

Усе проминуче: цей св╕т ╕ його потороч╕…

В час╕ ж, як з хвил╕ з╕рвавшись, летить в╕н кудись в глибину,

╤ янголи пекла нас зваблюють в темряву ноч╕,

Прост╕ слова, як ╕ г╕дн╕ вчинки, мають свою ц╕ну.

В.Б.

 

Отже, на Москов╕╖ оголошено моб╕л╕зац╕ю. Чи було те неоч╕куваним? Н╕. ╥╖ зад╕яння було, як на мене, актом неуникним в ситуац╕╖, що склалася. А ситуац╕я для Москов╕╖ нин╕ вкрай напружена. Ще б╕льше напруженою вона ╓ для ╖╖ нин╕шнього оч╕льника та клану, який в╕н представля╓.

╢ думка, що Володимир Пут╕н ╓ гарним тактиком, але н╕яким стратегом. Може й так, але стратег╕я у Москов╕╖ таки була. ╤ це була, сказати б, довгограюча, багатоходова стратег╕я, яка включала в себе ╕ грузинський пробний кам╕нь, ╕ сир╕йський компонент, що тягнув за собою дестаб╕л╕зац╕ю на Сход╕, хвил╕ б╕женц╕в, що заполонили було Европу, дестаб╕л╕зували ╖╖ усталений поступ, були вельми серйозним тягарем для багатьох европейських економ╕к, ╕ ╕нтервенц╕я в Укра╖ну, початок яко╖ був тут, в Криму, вже скоро дев'ять рок╕в тому. В основ╕ то╖ стратег╕╖, як я те бачу, лежить доктрина керованого хаосу ще одного в╕йськового злочинця, пана Герасимова. Розхитування, дестаб╕л╕зац╕я демократ╕й, аби закручен╕ в сво╖ проблеми, т╕ не мали н╕ часу, н╕ бажання, н╕ реально╖ можливост╕ в╕двол╕катися на зойки тих кра╖н, яких пут╕нська кл╕ка поклала п╕дбити п╕д себе. А плани тут були широк╕ ╕ далекосяжн╕. Грудневий ультиматум засв╕дчив те з ус╕╓ю очевидн╕стю. ╤ треба визнати, що упродовж довол╕ довгого часу так воно й в╕дбувалося. На початку нав╕ть з Укра╖ною. Захоплена зненацька у дуже непростий момент, "ки╖вська хунта" спасувала, не спромоглася на в╕дс╕ч, чим неймов╕рно п╕д╕грала загарбников╕. Щоправда, тим самим вона п╕двела й кремл╕вських, вселивши в них хибне враження, що Укра╖на, так чи ╕нак, ╕ дал╕ буде пасувати. Але того не сталося. В╕дс╕ч на Донбас╕, яка не припинялася попри капкан М╕нських угод, попри довол╕ двозначну позиц╕ю печерських, коли на словах був найсолодший мед патр╕отичних лозунг╕в, а на д╕л╕ дорогоц╕нн╕ м╕сяц╕, дн╕, години витрачалися неефективно, без розум╕ння до чого йдеться, попри довол╕ мляву реакц╕ю Заходу, щодал╕, то все б╕льше денервував ╖х. Коли й останн╓ спод╕вання - прих╕д на вершечок укра╖нсько╖ влади геть зеленого у велик╕й пол╕тиц╕ стендапера - п╕шло димом, пут╕нський клан не витримав ╕ п╕шов, як кажуть, "ва-банк".

Важко сказати, що було в головах його стратег╕в коли вони виносили р╕шення щодо повномасштабно╖ ╕нтервенц╕╖ в материков╕й Укра╖н╕ - спод╕вання на звичну пластил╕нов╕сть укра╖нсько╖ пол╕тично╖ ел╕ти, розрахунок на тотальну недосв╕дченн╕сть зелених "служок", найперше, ╖хнього оч╕льника, чи щось ╕нше, але вони якось зовс╕м випустили з виду той очевидний факт, що в Укра╖н╕ упродовж рок╕в в╕йни пришвидшеними темпами завершувалося формування ╓дино╖ укра╖нсько╖ нац╕╖, що вона вже мала св╕й голос, свою позиц╕ю, з якою хоч-не-хоч, а мусила рахуватися влада. Що б там не було, жереб було кинуто ╕… програно. Програно одразу, в перш╕ ж дн╕. Дал╕ лише в╕дкочування, пад╕ння з гори, спинити яке вже неможливо. ╤ тут не допоможуть ан╕ накопичен╕ ще з сов╓цьких час╕в незчислен╕ залеж╕ смертоносного зал╕зяччя, н╕ часткова чи й тотальна моб╕л╕зац╕я, н╕ нав╕ть жаска перспектива ядерного пекла. Вже бачили, чого варт╕ аналоговн╓тов╕ арсенали проти сучасно╖ збро╖. Вже бачили, чого варта "друга в св╕т╕ арм╕я" у протистоянн╕ з укра╖нським в╕йськом. Воно, зв╕сно, число ма╓ значення, але непор╕вняно б╕льше значення мають мотивац╕я ╕ бойовий досв╕д. Незвикла берегти сво╖х солдат╕в Москов╕я ще в перш╕ м╕сяц╕ в╕ддала на заклання, попалила у пекл╕ в╕йни сво╖ найкращ╕, найбо╓здатн╕ш╕ п╕дрозд╕ли. Чи велик╕ шанси на перемогу у необстр╕ляного, нашвидку збитого поповнення, мотивованого лише дурними, людиноненависницькими казками про зв╕льнення "братнього" народу в╕д якихось там нацист╕в та бандер╕вц╕в, не варто й гадати.

Так вигляда╓, що розпочавши цю в╕йну п╕д приводом захисту н╕бито н╕г╕льованих прав "соот╓честв╓нн╕ков" та московомовних на укра╖нських теренах, виправдовуючи повномасштабне вторгнення вигаданими загрозами з боку Укра╖ни, кремл╕вськ╕ сам╕ накликали б╕ду. Якщо п╕сля збиття злощасного Boeing MH-17 загрозу сво╖й безпец╕ в╕дчув лише верховний головнокомандувач, то тепер у непевност╕ щодо свого завтра чи не вся кра╖на. ╤ то не лише про в╕йськкоматовськ╕ пов╕стки, яких тепер можуть оч╕кувати чи не в кожн╕й с╕м'╖, то велик╕ сумн╕ви щодо щасливого завтра вс╕╓╖ кра╖ни ╕ нав╕ть побоювання, чи зможе вона, зрештою, зберегтися у сво╓му нин╕шньому вигляд╕. Судомн╕ порухи влади, яка все ще затято намага╓ться стояти на сво╓му, в над╕╖ зберегти лице якщо не перед св╕том, то, бодай, перед власним народом, лише зб╕льшують наростаючу тривогу. Показово, притому, що кремл╕вськ╕ ╕ дал╕ мертвою хваткою тримаються загарбаного. Сп╕шне анонсування "рехверендум╕в" на окупованих територ╕ях, в╕дгук на те у Держдум╕, учорашн╕ заяви першо╖ особи вс╕ма можливими засобами захищати свою землю св╕дчать саме про те. Облуда тут в тому, щоб назвавши загарбане сво╖м, пот╕м лякати вс╕х хоч би й ядерною дубиною. Чи то блеф? Пут╕н каже, що н╕. Чи варто йому в╕рити? Побачимо. У нього непростий виб╕р, де гарних вар╕ант╕в вже нема╓.

Тимчасом, Укра╖на не ма╓ нам╕ру в╕дступатися в╕д свого ╕ сво╖х ╕ св╕т демократ╕╖ поважа╓ ╖╖ виб╕р, б╕льш того, потужно п╕дтриму╓ ╖╖ ф╕нансово, економ╕чно, збройно ╕, що важливо, морально. Виступи л╕дер╕в кра╖н демократ╕╖ на зас╕данн╕ Генасамбле╖ ООН - красномовне п╕дтвердження тому. ╤ в так╕й позиц╕╖ Укра╖ни велика над╕я не лише для мешканц╕в окупованих укра╖нських земель, в тому числ╕ й для Криму, де на днях винесено чергов╕ ╓зу╖тськ╕ вироки укра╖нським патр╕отам - Нар╕ману Джелялу, Асану та Аз╕зу Ахтемовим - разом 45 рок╕в, не лише для тих, хто раху╓ дн╕ до перемоги в полон╕, не лише для потерпаючо╖ в╕д нашестя велико╖ Укра╖ни, але й для ц╕лого св╕ту.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 23.09.2022 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24531

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков