Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4286)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3940)
Українці мої... (1582)
Резонанс (1872)
Урок української (1002)
"Білі плями" історії (1808)
Крим - наш дім (612)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (129)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (125)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРИМЧАНАМ СЛ╤Д ПОВ╤ДОМЛЯТИ ПРО ВИПАДКИ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ НА ГАРЯЧУ Л╤Н╤Ю
Про примусову моб╕л╕зац╕ю в Криму сл╕д пов╕домляти на гарячу л╕н╕ю в Укра╖н╕.


У В╤ЙН╤ ПРОТИ УКРА╥НИ ЗАГИНУЛИ 139 КРИМЧАН, ЩЕ 22 ПОТРАПИЛИ В ПОЛОН
Частина з цих в╕йськовослужбовц╕в була зрадниками ЗСУ у 2014 роц╕…


ЗА ВСЮ ╤СТОР╤Ю РФ ЛИШЕ ДВ╤Ч╤ ОГОЛОШУВАЛА МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю, ЦЕ БАГАТО ПРО ЩО ГОВОРИТЬ…
Оч╕ку╓ться, що Рос╕я може з╕ткнутися з багатьма проблемами п╕д час моб╕л╕зац╕╖ тако╖ к╕лькост╕...


«НЕ МАТИМЕ ЖОДНО╥ ЮРИДИЧНО╥ СИЛИ ╤ ЗАСЛУГОВУ╢ НА ЗАСУДЖЕННЯ»
Генсек ООН засудив нам╕ри Кремля анексувати укра╖нськ╕ територ╕╖ п╕сля "референдум╕в".


НА КОРДОНАХ РФ РОЗГОРТАЮТЬСЯ ТРАГЕД╤╥ КРИМЧАН, ЯК╤ Т╤КАЮТЬ В╤Д МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥
Катастроф╕чна ситуац╕я склалася на рос╕йсько-грузинському кордон╕, де оч╕кують переходу десятки...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 23.09.2022 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 23.09.2022
Ольга Скрипник: КРИМ СЬОГОДН╤ - В’ЯЗНИЦЯ ДЛЯ АКТИВ╤СТ╤В ХЕРСОНЩИНИ ╤ ЗАПОР╤ЖЖЯ ТА ПЛАЦДАРМ ДЛЯ ВОРОЖО╥ ЗБРО╥

На п╕востров╕ не лише почаст╕шали затримання ╕ незаконн╕ покарання – для цього вже достатньо засп╕вати укра╖нську п╕сню. Крим фактично став в’язницею для актив╕ст╕в, затриманих на новозахоплених рос╕янами територ╕ях, зокрема на Херсонщин╕ та Запор╕жж╕. Про це, а також про розвиток резонансних справ щодо актив╕ст╕в, як╕ виступають проти рос╕йсько╖ окупац╕╖ в Криму, в ╕нтерв’ю Укр╕нформу розпов╕ла голова правл╕ння Кримсько╖ правозахисно╖ групи Ольга Скрипник.

ЗА «ДИСКРЕДИТАЦ╤Ю ЗБРОЙНИХ СИЛ РФ» В╤ДКРИЛИ ЩОНАЙМЕНШЕ 120 СПРАВ

- У Криму вперше з 2014-го року почали затримувати за укра╖нськ╕ п╕сн╕. На вашу думку, чому рос╕яни йдуть вже й на так╕ кроки?

- По-перше, це прояв пан╕ки серед окупац╕йно╖ влади. Вона виража╓ться, зокрема, в тому, що п╕сля нанесення ЗСУ удар╕в по в╕йськових об’╓ктах з Криму почали ви╖жджати як цив╕льн╕ рос╕яни, так ╕ ц╕л╕ родини силовик╕в. ╤ пересл╕дування за «Червону калину» – одна з ознак, що в загарбник╕в, як╕ лишаються на п╕востров╕, настро╖ пан╕чн╕.

По-друге, таким чином рос╕яни намагаються боротися з╕ спротивом. А в╕н у Криму виник ще в 2014 роц╕ ╕ продовжу╓ться зараз, п╕сля повномасштабного вторгнення. Укра╖нськ╕ п╕сн╕, як╕ й ран╕ше не в╕талися окупантами, на тл╕ в╕йни сприймаються як п╕дтримка д╕й Укра╖ни ╕ наших Збройних Сил. Це н╕би демонстрац╕я, що люди чекають на нашу арм╕ю.

Окупац╕йна влада також ставить соб╕ за мету залякати людей, аби ╕нш╕ не п╕дтримували Укра╖ну або хоча би не робили це публ╕чно. ╤, як завжди, так╕ випадки використовують пропагандисти, висв╕тлюючи ╖х у кремл╕вських мед╕а як «екстрем╕зм», «п╕дтримку д╕й фашист╕в» тощо.

- За виконання «Червоно╖ калини» та ╕нших укра╖нських п╕сень кримчан затримують за статтею про дискредитац╕ю рос╕йсько╖ арм╕╖. Це вигляда╓ так, що в Криму достатньо найменшого укра╖нського прояву, щоб за тобою прийшли, а статтю для цього вже якусь знайдуть.

- За укра╖нськ╕ п╕сн╕, окр╕м згаданого випадку, затримували також за статтею про пропаганду ╕ демонстрування нацистсько╖ атрибутики. У такий спос╕б ще 14 серпня притягнули до в╕дпов╕дальност╕ д╕джея, який ув╕мкнув п╕сню «Дике поле». Але д╕йсно, стаття щодо дискредитац╕╖ збройних сил рф дуже широко використову╓ться для пересл╕дування людей ╕з проукра╖нськими поглядами. Фактично, вони ╖╖ затвердили в березн╕, щоб придушувати будь-яку п╕дтримку Укра╖ни.

Анал╕тика Кримсько╖ правозахисно╖ групи св╕дчить, що станом на 16 вересня, за 200 дн╕в повномасштабно╖ в╕йни, задокументовано щонайменше 120 адм╕н╕стративних справ, в╕дкритих проти кримчан за ц╕╓ю статтею. Серед них ╓ випадки, коли в╕дкривали справу за допис у соцмережах «Я за мир» або «Я проти в╕йни». Зда╓ться, жодного слова проти рос╕йсько╖ арм╕╖. Але, як вони кажуть, якщо ти говориш «мир» або «в╕йна», то визна╓ш, що йде в╕йна. ╤ це н╕бито дискредиту╓ рос╕йську арм╕ю, яка, за складеним ними м╕фом, "бере участь у спецоперац╕╖".

За ц╕╓ю статтею пересл╕дували людей, як╕ публ╕кували ╕нформац╕ю про злочини рос╕йсько╖ арм╕╖. Весь св╕т визна╓, що ц╕ злочини були ско╓н╕, - але рф тракту╓ це як дискредитац╕╓ю сво╓╖ арм╕╖.

-  Чи можуть найближчим часом в рф внести до крим╕нального кодексу нов╕ зм╕ни, аби посилити тиск ╕ пересл╕дування на тимчасово окупованих територ╕ях?

- ╤мов╕рно, можуть розширити так звану правову рамку за статтею про наклеп, аби застосовувати ╖╖ будь-коли ╕ будь до кого. Хоча за ц╕╓ю статтею вже передбачена крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть та велик╕ штрафи.

╢ й ╕нш╕, дуже жорсток╕ крим╕нальн╕ статт╕, як╕ використовують стосовно незгодних ╕з кремлем. Йдеться про статт╕ про тероризм, акт м╕жнародного тероризму, за якими дають по 10-15 рок╕в в’язниц╕, нав╕ть до пожитт╓вого позбавлення вол╕. Зараз ми ф╕ксу╓мо, що ╖х почали використовувати част╕ше. Ця тенденц╕я набира╓ оберт╕в нав╕ть проти тих людей, яких незаконно затримали в новоокупованих м╕стах ╕ селищах Херсонсько╖ та Запор╕зько╖ областей.

Боюся, що санкц╕╖ щодо незгодних ╕з кремлем на окупованих територ╕ях будуть посилювати, аби саджати якомога б╕льше людей. пут╕н втрача╓ сво╖ позиц╕╖, ╕ з ус╕ма, хто його не п╕дтриму╓, будуть боротися в довол╕ жорстк╕й форм╕, в першу чергу – в Криму. Бо Крим став нар╕жним каменем, який зруйнував м╕ф, що пут╕н ма╓ силу. Спротив кримчан, удари ЗСУ п╕дтверджують, що рос╕я - слабка.

КРИМ СЬОГОДН╤ – В’ЯЗНИЦЯ ДЛЯ АКТИВ╤СТ╤В ХЕРСОНЩИНИ ╤ ЗАПОР╤ЖЖЯ

- На новоокупованих територ╕ях багатьох актив╕ст╕в затримують н╕бито за участь у батальйон╕ ╕мен╕ Номана Челеб╕джихана. Чи правильно я розум╕ю, що такого батальйону нараз╕ не ╕сну╓ взагал╕?

- Якийсь час батальйон ╕мен╕ Номана Челеб╕джихана ╕снував, його учасники проголошували певн╕ заяви, на як╕, власне, ╕ посилаються фсбшники. Зараз цей батальйон д╕йсно не веде н╕яко╖ д╕яльност╕. фсб пов?язу╓ його ╕з блокадою Криму 2015 року, людей пересл╕дують за статтею 208 крим╕нального кодексу рф - «участь у незаконному збройному формуванн╕, що суперечить ╕нтересам рос╕╖».

Ще до повномасштабно╖ в╕йни за участь у батальйон╕ ╕мен╕ Челеб╕джихана рос╕яни виносили багато заочних р╕шень стосовно кримських татар. П╕сля окупац╕╖ частини Херсонщини ╕ Запор╕жжя за ц╕╓ю справою почали пересл╕дувати й укра╖нц╕в. Прим╕ром, в╕домою ╓ справа волонтера, екскомандира корабля ВМС Укра╖ни Олекс╕я Кисельова.

У цих справах рос╕яни формально посилаються на те, що учасники батальйону не з'явилися до фсб ╕ не пов╕домили про свою участь в ньому.

Спочатку затриманих за ц╕╓ю справою катують у Херсонськ╕й ╕ Запор╕зьк╕й областях, пот╕м перевозять до С╕мферопольського С╤ЗО, де вже кримськ╕ фсбшники вибивають з╕знання. Отриман╕ покази ф╕ксують на в╕део, але треба розум╕ти, що вони постановочн╕ – цьому передують жорсток╕ тортури.

- За якими ще статтями фсб може затримати на новоокупованих територ╕ях?

- Волонтер╕в, людей, як╕ займали активну позиц╕ю до ╕ п╕д час окупац╕╖ в Херсонськ╕й ╕ Запор╕зьк╕й областях, затримують за статтею 361 крим╕нального кодексу рф – «акт м╕жнародного тероризму». За нею людину можуть ув’язнити на терм╕н до 20 рок╕в або дати дов╕чне. Так затримали учасника АТО Павла Запорожця в Херсон╕, волонтера Ярослава Жука в Мел╕топол╕. Ми ма╓мо п╕дтверджену ╕нформац╕ю, що вони перебувають у С╕мферопольському С╤ЗО.

Ц╕ люди так само проходили через тортури. ╥м вкрай важко допомогти: до них намагаються не допускати адвокат╕в, вони не мають зв’язку з родичами. Тому можемо сказати, що Крим став не лише в╕йськовою базою, а й м╕сцем пересл╕дування людей ╕з новоокупованих територ╕й. По сут╕, Крим сьогодн╕ – в’язниця для актив╕ст╕в ╕з Херсонщини ╕ Запор╕жжя.

╢ДИНИЙ СПОС╤Б ЗВ╤ЛЬНИТИ ПОЛ╤ТВ'ЯЗН╤В - ДЕОКУПУВАТИ КРИМ

- Чи посилилися пересл╕дування за справами Х╕зб ут-Тахр╕р п╕сля повномасштабного вторгнення?

- Пересл╕дування за цими справами. стосовно кримських мусульман, людей ╕з активною житт╓вою позиц╕╓ю продовжуються. П╕сля початку повномасштабно╖ в╕йни ╓ нов╕ затриман╕, серед них – кримськотатарськ╕ актив╕сти, громадськ╕ журнал╕сти. ╢ й нов╕ вироки, причому вони страшн╕ – 12, 17, 19 рок╕в позбавлення вол╕. Так, на початку вересня в ростов╕-на-дону до 11 рок╕в засудили кухаря Шихаметова.

- Чи можна спод╕ватися, що ц╕ страшн╕ вироки переглянуть та зменшать?

- ╥х виносили з порушенням права на справедливий суд. Жоден кримський суддя сьогодн╕ не буде захищати людей ╕з проукра╖нською позиц╕╓ю. В судов╕й систем╕ окупованого Криму, як ╕ в рос╕╖, судд╕ абсолютно лояльн╕ до пут╕на ╕ кремля.

Зрозум╕ло, що адвокати формально оскаржують р╕шення, йдуть в апеляц╕ю, касац╕ю, але зазвичай вироки не зм╕нюються. Винятком була х╕ба що справа Владислава ╢сипенка (журнал╕ста, якого засудили до шести рок╕в колон╕╖ у справ╕ за незаконне збер╕гання та перевезення вибухового пристрою – ред.). П╕сля апеляц╕╖ йому зменшили терм╕н, але несутт╓во. А у справах Х╕зб ут-Тахр╕р вироки взагал╕ не зменшують.

╢ лише пол╕тичн╕ можливост╕ зв╕льняти пол╕тв’язн╕в. Це обм╕ни, як було з Олегом Сенцовим та ╕ншими. Але в умовах повномасштабно╖ в╕йни так╕ механ╕зми не працюють. Виходить, що ╓диний спос╕б захистити права людини в Криму, зв╕льнити пол╕тичних в’язн╕в - деокупувати п╕востр╕в.  Адже нав╕ть п╕сля зв╕льнення пол╕тв’язн╕в у 2019-му за наступний р╕к рос╕я ув’язнила в Криму щонайменше 30 ос╕б. Тобто якщо когось ╕ випустили, то завтра посадять нових. ╤ поки Крим окупований, люди на його територ╕╖ залишатимуться заручниками.

- Ми пост╕йно чу╓мо про затримання у Криму громадянських журнал╕ст╕в…

- Тут потр╕бно розум╕ти, що в Криму не залишилося незалежних журнал╕ст╕в, як╕ в╕дкрито працюють. Вс╕ незалежн╕ мед╕а були знищен╕ в перш╕ роки окупац╕╖. Громадянськ╕ журнал╕сти не ╓ прац╕вниками мед╕а, але ведуть журнал╕стську д╕яльн╕сть: висв╕тлюють затримання, порушення прав людини ╕ так дал╕. Цих людей рос╕я почала пересл╕дувати ще дек╕лька рок╕в тому. Як приклад - справа кримських мусульман, за якою позбавили вол╕ багатьох кримськотатарських громадянських журнал╕ст╕в.

Також дуже грубо сфабрикували крим╕нальну справу стосовно громадянсько╖ журнал╕стки, медикин╕ ╤рини Данилович. Зараз вона в С╕мферопольському С╤ЗО, ╖╖ справу почали розглядати по сут╕. ╤ це якраз приклад того, що нин╕, коли рос╕я вс╕ сво╖ ресурси направля╓ на в╕йну, пересл╕дування не зупиняють, а посилюють. рос╕я намага╓ться повн╕стю контролювати ╕нформац╕йний прост╕р в Криму, прагне ф╕зично знищити, посадити за ╜рати тих, хто висв╕тлю╓ проблеми прав людини, економ╕ки чи соц╕ально╖ сфери.

ПОПРИ РИЗИК КРИМЧАНИ ВИСЛОВЛЮЮТЬ ПРОТЕСТ ПРОТИ В╤ЙНИ

- Як╕ ще справи, про як╕ ми не згадали, демонструють силу спротиву кримчан окупантам?

- Яскраво св╕дчить, на що йдуть кримчани, щоби повернути Укра╖ну в Крим, справа Богдана З╕зи, 28-р╕чного ╓впатор╕йця, який облив синьо-жовтою фарбою адм╕н╕страц╕ю в сво╓му м╕ст╕. Це був його протест загарбникам, про що в╕н одразу й сказав.

П╕сля затримання з Богданом дуже жорстоко поводилися, ╕з травня його тримають у С╤ЗО. Йому додали нову сувору статтю – за тероризм, за нею можуть позбавити вол╕ на 12 рок╕в, адже його також хочуть показово покарати. Але незважаючи тиск, намагання зламати, на судових зас╕даннях Богдан продовжу╓ говорити, що п╕дтриму╓ Укра╖ну ╕ виступа╓ проти розв'язано╖ пут╕ним в╕йни. Тобто в╕н св╕домо ризику╓ сво╓ю свободою, щоб захистити Укра╖ну. До слова, Богдан дуже н╕жно ╕ красиво сказав про це у сво╓му лист╕ - звернувся до Укра╖ни, як до сво╓╖ мами. Розум╕ючи все, що з ним буде дал╕, що зараз нема╓ механ╕зм╕в його врятувати - хоча Укра╖на й буде за нього боротися - Богдан не в╕дмовився в╕д сво╖х погляд╕в ╕ пост╕йно каже про це в окупац╕йному суд╕. Ми ма╓мо його п╕дтримувати, бо в╕н в╕дда╓ свою волю, щоби Укра╖на повернулася в Крим.

Взагал╕ дуже багато кримчан висловлюють свою незгоду з ц╕╓ю в╕йною р╕зними способами, хоча й розум╕ють ризики.

А особливий б╕ль кримчан - те, що з акватор╕╖ Чорного моря, кримських аеродром╕в вил╕тають л╕таки, як╕ бомблять укра╖нськ╕ м╕ста ╕ села, запускають ракети.

Це дуже боляче – розум╕ти, що ╕з твого р╕дного Криму вилет╕ла ракета, яка поц╕лила у В╕нницю… Бо цив╕льн╕ люди, д╕вчинка Л╕за у В╕нниц╕ загинули саме в╕д ракети, випущено╖ з-п╕д Севастополя… Кримчани пишуть про це нам – Кримськ╕й правозахисн╕й груп╕, пишуть про це у соцмережах. Вони розум╕ють, що рос╕я використову╓ Крим не лише як в╕йськову базу, а й як плацдарм для ско╓ння во╓нних злочин╕в.  Також мешканц╕ п╕вострова зазначають, що рос╕я св╕домо запуска╓ ракети з Криму по цив╕льних об’╓ктах, а от ЗСУ завдають удар╕в по в╕йськових ц╕лях. Кримчани бачать, що Укра╖на не порушувала норм м╕жнародного гуман╕тарного права, ╕ рад╕ють, що внасл╕док цих удар╕в з аеродром╕в п╕вострова б╕льше не вилетять л╕таки, як╕ бомбили мирн╕ м╕ста.

Валентина Рингель

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 23.09.2022 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24519

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков