Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4305)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3957)
Українці мої... (1597)
Резонанс (1912)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1811)
Крим - наш дім (633)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (149)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (133)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«МОЖЕМО БЕЗ ГРОШЕЙ ╤ СВ╤ТЛА, АЛЕ НЕ БЕЗ ВОЛ╤»
Зеленський прив╕тав укра╖нц╕в з Днем Г╕дност╕ та Свободи.


П╤ДСУМКИ САМ╤ТУ G20
Сп╕льне комюн╕ке ╓, але Укра╖н╕ хот╕лося б ╕ншого…


ФОРМУЛА МИРУ
Зеленський назвав 10 умов припинення в╕йни в Укра╖н╕.


ПУТ╤Н САМ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ, ЙОГО МОЖНА ЛИШЕ ЗУПИНИТИ
Особисте безумство Пут╕на щодо Укра╖ни ╓ повн╕стю ╕ррац╕ональним. В╕н реально вважа╓, що Укра╖на...


ВОРОГ НЕ РОБИТЬ НАМ ПОДАРУНК╤В ТА «ЖЕСТ╤В ДОБРО╥ ВОЛ╤», МИ ВСЕ ЦЕ ВИБОРЮ╢МО
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 09.09.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 09.09.2022
"ЦЕНТР ТЯЖ╤ННЯ ОКУПАНТ╤В"

Окупанти втратять величезну в╕йськову ╕нфраструктуру, але за деякий час в╕дновлять втрачен╕ матер╕альн╕ ресурси.

Крим був ╕ залиша╓ться основою для л╕н╕й комун╕кац╕й на п╕вденному стратег╕чному фланз╕ рос╕йсько╖ агрес╕╖. Втрата контролю над п╕востровом значно вплине на переб╕г в╕йни, але ефект буде тимчасовим у в╕йськовому план╕.

Про це йдеться у статт╕ головнокомандувача Збройних сил Укра╖ни Валер╕я Залужного та першого заступника голови парламентського ком╕тету з питань нац╕онально╖ безпеки генерала Михайла Забродського для "Укр╕нформу".

За роки анекс╕╖ рос╕яни перетворили Крим на в╕йськову базу. Як зазначають генерали, територ╕я п╕вострова дозволя╓ розм╕щення значних угруповань в╕йськ та запас╕в матер╕альних засоб╕в. Нарешт╕, в Криму – головна база Чорноморського Флоту ╕ мережа аеродром╕в для нанесення ав╕ац╕йних удар╕в практично на всю глибину територ╕╖ Укра╖ни. Окрем╕ анал╕тики схиляються до думки, що саме контроль над територ╕╓ю п╕вострова Крим ╓ центром тяж╕ння для рос╕йських сил у ц╕й в╕йн╕.

"Припуст╕мо, ЗС Укра╖ни досягли повного усп╕ху в кампан╕╖ 2023 року та оволод╕ли п╕востровом Крим. Вкрай позитивне пол╕тичне та ╕нформац╕йне значення такого стратег╕чного усп╕ху переоц╕нити важко. Разом з тим, по-╕ншому можна оц╕нювати во╓нне значення тако╖ перемоги. РФ втрача╓ базу для Чорноморського флоту, аеродромну мережу, значну к╕льк╕сть запас╕в матер╕альних засоб╕в ╕, най╕мов╕рн╕ше, значну к╕льк╕сть особового складу ╕ техн╕ки. Водночас, н╕що не може сутт╓во завадити бол╕сному але ц╕лком реальному перебазуванню Чорноморського флоту до в╕йськово-морсько╖ бази Новорос╕йськ на сх╕дному узбережж╕ Чорного моря ╕ в╕йськова присутн╕сть агресора в рег╕он╕ буде збережена разом ╕з загрозою ракетних удар╕в. Под╕бне можна припустити ╕ для використання рос╕йською ав╕ац╕╓ю, наприклад, аеродром╕в Приморсько-Ахтарськ та ╢йськ. Втрата значно╖ к╕лькост╕ запас╕в матер╕альних засоб╕в для ЗС РФ матиме лише тимчасовий ефект. Втрати в особовому склад╕ й техн╕ц╕, щонайменше, в план╕ чисельност╕, рос╕яни з часом можуть поповнити", - пишуть генерали.

За словами Залужного та Забродського, п╕сля 2023 року, можна вести мову "лише про новий етап протистояння з ╕ншими вих╕дними даними ╕ перспективами, але знову ж таки – триваючий конфл╕кт, втрати житт╕в, витрати ресурс╕в ╕ до к╕нця невизначений к╕нцевий результат".

Як пов╕домляв УН╤АН, Залужний та Забродський впевнен╕, що в╕йна Рос╕╖ проти Укра╖ни продовжиться у 2023 роц╕. Нараз╕ ситуац╕я на фронт╕ не уклада╓ться в рамки н╕ бл╕цкригу, задуманого рос╕янами, н╕ ╕нших во╓н у ХХ╤ стол╕тт╕.

 

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВО╢ННО╥ КАМПАН╤╥ 2023 РОКУ: УКРА╥НСЬКИЙ ПОГЛЯД

Ск╕льки може тривати ця в╕йна ╕ як нам в н╕й перемогти.

У сьогодн╕шньому розум╕нн╕ абсолютно╖ б╕льшост╕ в╕йськових експерт╕в ╕ анал╕тик╕в широкомасштабна в╕йна, розв’язана РФ проти Укра╖ни 24 лютого 2022 року, вже давно не вклада╓ться в поняття локального конфл╕кту середньо╖ ╕нтенсивност╕. Це стосу╓ться ╕ просторових показник╕в, ╕ к╕лькост╕ залучених в╕йськових сил, ╕ переконливого перел╕ку засоб╕в ураження та ╕ншого високотехнолог╕чного обладнання, як╕ притаманн╕ цьому в╕йськовому протистоянню.

СК╤ЛЬКИ ТРИВАТИМЕ В╤ЙНА?

Окремо сто╖ть питання тривалост╕ зазначеного конфл╕кту. Адже в жодному уявленн╕ в╕н вже не вклада╓ться ан╕ в рамки анонсованого рос╕йського “бл╕цкригу”, ан╕ в тривал╕сть активних фаз бойових д╕й у в╕йнах початку 21-го стор╕ччя. У будь-якому випадку, тривал╕сть в╕йни вже вим╕рю╓ться м╕сяцями. ╤ ╕снують вс╕ п╕дстави вважати, що цей часовий рахунок перетне календарн╕ меж╕ 2022 року.

У зв’язку з цим законом╕рно вже зараз розглядати перспективи на наступний р╕к. ╤ робити це не лише в формат╕ передбачень та припущень. Такий розгляд повинен мати на мет╕ ц╕лком практичне вираження. А саме, наск╕льки мають простягатися в╕йськов╕ амб╕ц╕╖ укра╖нсько╖ сторони? ╤ лог╕чна пох╕дна в╕д цього питання: що саме потр╕бно Збройним Силам Укра╖ни як допомога в╕д партнер╕в на прийдешн╕й 2023 р╕к?

Ц╕лком лог╕чно, що пошук в╕дпов╕дей на ц╕ питання, кр╕м захоплюючих теоретичних дискус╕й, ма╓ ╕ ц╕лком утил╕тарну сторону. Для обмеженого кола в╕йськових ╕ цив╕льних посадових ос╕б так╕ досл╕дження ╓ пров╕дною частиною ╖х профес╕йних обов’язк╕в. Варто додати, що для б╕льшост╕ з них так╕ питання ╓ по сут╕ ч╕тко вираженою в╕дпов╕дальн╕стю за оборону кра╖ни, ╕, врешт╕-решт – за ╖╖ долю.

Можна припустити, що зазначен╕ опрацювання вже знайшли сво╓ в╕дображення в низц╕ кер╕вних ╕ доктринальних документ╕в державного р╕вня. ╤з ц╕лком зрозум╕лих причин ╖х досл╕дження не входить до зм╕сту ц╕╓╖ статт╕. Пропону╓ться лише розглянути основн╕ оц╕ночн╕ судження стосовно зазначених питань ╕ запропонувати власний вар╕ант в╕дпов╕дей на них.

З огляду на належн╕сть стратег╕чно╖ ╕н╕ц╕ативи агресору, ц╕лком лог╕чно почати з опису ситуац╕╖, в як╕й, ймов╕рно, перебуватиме рос╕йська сторона. Накреслення л╕н╕й з╕ткнення вже сьогодн╕ да╓ можлив╕сть прогнозувати меж╕ амб╕ц╕й РФ щодо подальшого просування вглиб територ╕╖ Укра╖ни.

Отже,

ЯК МОЖЕ НАДАЛ╤ БАЧИТИ СВОЮ МЕТУ АГРЕСОР?

Певн╕ оперативн╕ перспективи для противника проглядаються на ╤зюмському та Бахмутському напрямках. ╤мов╕рною к╕нцевою метою таких д╕й може розглядатися вих╕д на адм╕н╕стративний кордон Донецько╖ област╕. Ще б╕льш привабливою для противника може виглядати перспектива просування на Запор╕зькому напрямку. Вона забезпечу╓ подальш╕ д╕╖ на п╕вн╕ч та створення прямо╖ загрози оволод╕ння Запор╕жжям та Дн╕пром, що в свою чергу призведе до втрати укра╖нською стороною контролю над значною частиною Л╕вобережно╖ Укра╖ни. Не виключен╕ з порядку денного ╕ повернення до задуму захопити Ки╖в та загроза повторного розгортання бойових д╕й з територ╕╖ Республ╕ки Б╕лорусь.

Але найб╕льше можливостей в╕дкрива╓ подальше просування на П╕вденнобузькому напрямку з оперативного плацдарму на правому берез╕ р╕чки Дн╕про. Усп╕х на П╕вдн╕, за умови його швидкого та в╕рного використання, може мати подв╕йний ефект. З одного боку, ц╕лком реальн╕ перспективи оволод╕ння Микола╓вом та Одесою. З ╕ншого – створення загрозливого напрямку в б╕к Кривого Рогу, а в подальшому – ╕ загрози центральним та зах╕дним рег╕онам Укра╖ни.

Св╕домо не станемо звертатися до умов, за яких РФ буде вимушена реал╕зовувати такий ╕мов╕рний замисел. Водночас не станемо ╕ в╕дкидати весь спектр супутн╕х стратег╕чних та нав╕ть глобальних проблем для РФ. Можна згадати ╕ м╕жнародну ╕золяц╕ю, ╕ частковий економ╕чний тиск у вигляд╕ м╕жнародних санкц╕й, складнощ╕ ╕з загальною моб╕л╕зац╕╓ю та нестачу сучасного озбро╓ння ╕ обладнання, яка з часом буде лише гостр╕шою.

Кр╕м суто во╓нного, такий характер стратег╕чних д╕й на Сход╕ ╕ П╕вдн╕ Укра╖ни принесе РФ додатков╕ пол╕тичн╕ та економ╕чн╕ див╕денди. Серед них – забезпечення безпеки самопроголошених республ╕к ╕ лог╕чне, хоч ╕ зап╕зн╕ле завершення так звано╖ “спец╕ально╖ операц╕╖”, унеможливлення доступу Укра╖ни до Чорного моря, контроль над ключовим елементом енергетично╖ системи кра╖ни – П╕вденноукра╖нською АЕС тощо.

ЧОМУ КРИМ КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР, АЛЕ НЕ ╢ДИНИЙ?

Нескладно прийти до висновку, що основою такого багатооб╕цяючого усп╕ху на П╕вдн╕ ╕, певною м╕рою, на Сход╕, в територ╕альному сенс╕, ╓ над╕йна оборона ╕ збереження контролю над тимчасово окупованою територ╕╓ю Автономно╖ Республ╕ки Крим. ╤ справд╕, Крим був ╕ залиша╓ться основою для л╕н╕й комун╕кац╕й на п╕вденному стратег╕чному фланз╕ рос╕йсько╖ агрес╕╖. Територ╕я п╕вострова дозволя╓ розм╕щення значних угруповань в╕йськ та запас╕в матер╕альних засоб╕в. Нарешт╕, в Криму – головна база Чорноморського Флоту ╕ мережа аеродром╕в для нанесення ав╕ац╕йних удар╕в практично на всю глибину територ╕╖ Укра╖ни. Окрем╕ анал╕тики схиляються до думки, що саме контроль над територ╕╓ю п╕вострова Крим ╓ центром тяж╕ння для рос╕йських сил у ц╕й в╕йн╕.

Однак при зверненн╕ до ситуац╕╖, в як╕й, ймов╕рно, знаходитимуться Збройн╕ Сили Укра╖ни в 2023 роц╕, все вида╓ться вже не наст╕льки однозначним. По сут╕, для ЗС Укра╖ни обстановка представлятиме собою складну комб╕нац╕ю ╕з фактичного положення л╕н╕╖ з╕ткнення, наявних ресурс╕в ╕ комплекту бо╓здатних в╕йськ, та, вочевидь, знаходження стратег╕чно╖ ╕н╕ц╕ативи в руках противника.

Разом з цим, продовжуючи цю лог╕ку, висловимо вагом╕ застереження щодо накреслення л╕н╕╖ з╕ткнення з точки зору укра╖нсько╖ сторони. ╥╖ контури мають вкрай невиг╕дну конф╕гурац╕ю знову ж таки на ╤зюмському та Бахмутському напрямках. Сутт╓в╕ вклинення противника сковують будь-який оперативний маневр для укра╖нських в╕йськ ╕ вимагають, по сут╕, подв╕йного комплекту сил для його стримування. Особливо гостро це в╕дчува╓ться через нестачу засоб╕в вогневого ураження та ППО.

Не краще вигляда╓ ╕ ситуац╕я на П╕вдн╕ та Сход╕. Вже зазначалося про загрозу просування противника в напрямку Запор╕жжя. Додатково, не зника╓ небезпека розвитку противником часткового усп╕ху з напрямку Гуляй Поле, що, за певних умов, може створити загрозу охоплення всього угруповання укра╖нських в╕йськ на Сход╕. Наявн╕сть у противника оперативного плацдарму на правому берез╕ р╕чки Дн╕про вимага╓ додаткових зусиль для запоб╕гання його розширенню.

КОНТРУДАРИ ЗСУ: ЩО ДЛЯ ЦЬОГО ПОТР╤БНО?

╢диним шляхом кардинально╖ зм╕ни стратег╕чно╖ ситуац╕╖, беззаперечно, ╓ нанесення ЗС Укра╖ни протягом кампан╕╖ 2023 року дек╕лькох посл╕довних, а в ╕деальному випадку - одночасних контрудар╕в. Зайвим ╓ наголошувати окремо на ╖х суто в╕йськовому, а також пол╕тичному та ╕нформац╕йному значеннях. Водночас, питання ╖х орган╕зац╕╖ та зд╕йснення потребу╓ б╕льшо╖ уваги.

Отже, як╕ сили ╕ засоби для цього потр╕бн╕?

Якщо розглядати кампан╕ю 2023 року як переломну, то для розгляду нам необх╕дно повернутися до визначення центру тяж╕ння для РФ у ц╕й в╕йн╕. Адже лише ефективний вплив на центр тяж╕ння противника може призводити до зм╕н у переб╕гу в╕йни.

За умови, якщо таким центром тяж╕ння визначати контроль над п╕востровом Крим, лог╕чно припустити планування на 2023 р╕к операц╕╖ або сер╕╖ операц╕й з оволод╕ння п╕востровом. Таке планування ма╓ передбачати, перш за все, наявн╕сть необх╕дного комплекту в╕йськ. ╤ мова може вестись точно не про в╕йськов╕ частини та з’╓днання ЗС Укра╖ни, як╕ вже зараз д╕ють на 2500 км фронту в╕д Херсона до Ковеля.

П╕дготовка наступально╖ кампан╕╖ вимага╓ створення одного або дек╕лькох оперативних (оперативно-стратег╕чних) угруповань в склад╕ в╕д десяти до двадцяти загальнов╕йськових бригад - в залежност╕ в╕д замислу ╕ амб╕ц╕й укра╖нського командування. В обстановц╕, що склада╓ться, зазначене може бути зроблене виключно шляхом зам╕ни основних зразк╕в озбро╓ння вже ╕снуючих бригад на сучасн╕, як╕ надаються партнерами Укра╖ни. Окремо сл╕д вид╕ляти необх╕дн╕сть отримання в╕д партнер╕в додатково╖ к╕лькост╕ ракет ╕ бо╓припас╕в, артилер╕йських систем, ракетних комплекс╕в, засоб╕в РЕБ тощо. Все це потребуватиме консол╕дац╕╖ зусиль вс╕х кра╖н-партнер╕в Укра╖ни, тривалого часу ╕ значних грошових видатк╕в.

Власне кажучи, все перел╕чене вище прямо залежить в╕д наявних ресурс╕в та лише в╕д них. ╤ якщо з чисельн╕стю персоналу ситуац╕я, ймов╕рно, буде виглядати достатньо непогано для ЗС Укра╖ни, то стосовно важкого озбро╓ння ╕ бо╓припас╕в такого сказати н╕як не можна. Але, в будь-якому випадку, за наявност╕ пол╕тично╖ вол╕, завчасного ╕ продуманого планування, ╕з використанням виробничо╖ бази ╕ запас╕в пров╕дних кра╖н св╕ту, створення ╕ оснащення належним чином такого роду угруповання у склад╕ ЗС Укра╖ни ╓ абсолютно реальним.

Але й окреслений п╕дх╕д до визначення завдань во╓нно╖ кампан╕╖ 2023 року для ЗС Укра╖ни зда╓ться занадто односторонн╕м.

ЯКЩО ЗАГАРБНИК НАВ╤ТЬ ВТРАТИТЬ КРИМ

Тож ми знову вимушен╕ повернутися до визначення укра╖нською стороною центру тяж╕ння противника. Залишимо осторонь правом╕рн╕сть прив`язки поняття “центр тяж╕ння” до певно╖ м╕сцевост╕ або рег╕ону на стратег╕чному р╕вн╕. Зазначимо лише, що в╕н ╓ джерелом морально╖ ╕ ф╕зично╖ могутност╕, сили ╕ спротиву – того, що Клаузев╕ц називав “зосередження вс╕╓╖ потужност╕ ╕ руху, в╕д якого залежить все…, точка, на яку ма╓ бути направлена вся наша енерг╕я”[1]. Припуст╕мо, ЗС Укра╖ни досягли повного усп╕ху в кампан╕╖ 2023 року та оволод╕ли п╕востровом Крим.

Вкрай позитивне пол╕тичне та ╕нформац╕йне значення такого стратег╕чного усп╕ху переоц╕нити важко. Разом з тим, по-╕ншому можна оц╕нювати во╓нне значення тако╖ перемоги. РФ втрача╓ базу для Чорноморського флоту, аеродромну мережу, значну к╕льк╕сть запас╕в матер╕альних засоб╕в ╕, най╕мов╕рн╕ше, значну к╕льк╕сть особового складу ╕ техн╕ки. Водночас, н╕що не може сутт╓во завадити бол╕сному але ц╕лком реальному перебазуванню Чорноморського флоту до в╕йськово-морсько╖ бази Новорос╕йськ на сх╕дному узбережж╕ Чорного моря ╕ в╕йськова присутн╕сть агресора в рег╕он╕ буде збережена разом ╕з загрозою ракетних удар╕в. Под╕бне можна припустити ╕ для використання рос╕йською ав╕ац╕╓ю, наприклад, аеродром╕в Приморсько-Ахтарськ та ╢йськ. Втрата значно╖ к╕лькост╕ запас╕в матер╕альних засоб╕в для ЗС РФ матиме лише тимчасовий ефект. Втрати в особовому склад╕ й техн╕ц╕, щонайменше, в план╕ чисельност╕, рос╕яни з часом можуть поповнити.

П╕дсумовуючи сказане та обговорюючи вже подальш╕ перспективи, п╕сля 2023 року, можна вести мову лише про новий етап протистояння. Зв╕сно, з ╕ншими вих╕дними даними ╕ перспективами, але знову ж таки – триваючий конфл╕кт, втрати житт╕в, витрати ресурс╕в ╕ до к╕нця невизначений к╕нцевий результат.

Пропону╓ться дещо ╕нший п╕дх╕д до визначення центру тяж╕ння рос╕йських сил ╕ само╖ сут╕ ц╕╓╖ в╕йни.

ДИСПРОПОРЦ╤Я В СПРОМОЖНОСТЯХ УКРА╥НИ ТА РФ: ЯК ╥╥ Н╤ВЕЛЮВАТИ?

Головною особлив╕стю в╕йськового протистояння з ЗС РФ ╓ нав╕ть не сутт╓ва в╕дм╕нн╕сть в чисельност╕ сил ╕ засоб╕в стор╕н на користь рос╕ян, ╕ нав╕ть не значн╕ просторов╕ показники стратег╕чно╖ операц╕╖ проти Укра╖ни. Визначальною ╓ вир╕шальна диспропорц╕я в спроможностях.

Найб╕льш показовим ╖╖ вт╕ленням ╓ р╕зниця в граничн╕й досяжност╕ засоб╕в ураження. Якщо для ЗС РФ вона становить до 2000 км з урахуванням дальност╕ польоту крилатих ракет пов╕тряного базування[2], то для ЗС Укра╖ни вона фактично обмежена 100 км дальн╕стю польоту ракет ╕ глибини розташування стартових позиц╕й застар╕лих ОТРК[3]. Таким чином, з початку широкомасштабно╖ агрес╕╖ засоби ураження Збройних Сил Укра╖ни мають досяжн╕сть майже в 20 раз╕в меншу, н╕ж ма╓ противник. У переклад╕ на мову в╕йськово╖ практики це означа╓, що ЗС Укра╖ни, в кращому випадку, можуть завдавати удари застар╕лими засобами ураження лише на глибину оперативного тилу противника. В той час як противник здатний безкарно завдавати точкових удар╕в по ц╕лях на всю глибину територ╕╖ кра╖ни.

Саме це ма╓ розглядатися як центр тяж╕ння ЗС РФ з в╕йськово╖ точки зору. Доки таке положення буде збер╕гатися, ця в╕йна може тривати роками.

Як цьому зарадити?

Зв╕сно, неможливо одночасно позбавити противника тако╖ сутт╓во╖ переваги. З огляду на чисельн╕сть ╕ наявн╕сть ресурс╕в в розпорядженн╕ ЗС РФ, виклика╓ сумн╕в сама можлив╕сть усунути ╖╖ повн╕стю. Але ц╕лком можливо протиставити противнику свою спроможн╕сть д╕яти под╕бним чином ╕ на под╕бну дальн╕сть.

Мова йде, зв╕сно, про постачання партнерами Укра╖ни для ЗСУ систем озбро╓ння або певних найменувань бо╓припас╕в ╕з в╕дпов╕дною дальн╕стю д╕╖. На уваз╕ ма╓ться не т╕льки ╕ не ст╕льки певн╕ найменування, так╕ як, наприклад, ракета MGM-140B ATACMS Block 1A для РСЗВ Himars. Ма╓ бути застосовано комплексний п╕дх╕д до переоснащення артилер╕╖, ракетних в╕йськ, тактично╖ ав╕ац╕╖ ╕ В╕йськово-морських сил ЗС Укра╖ни та ╕нших складових ╖х могутност╕. Обговорення повинно вестись стосовно створення або нарощування спроможностей, а не виключно про к╕льк╕сть озбро╓ння ╕ обладнання для бригад, що плануються до переоснащення.

Т╕льки в цьому випадку можна обговорювати вплив на реальний центр тяж╕ння рф у ц╕й в╕йн╕. В╕н поляга╓ в ╖╖ “в╕ддаленому” - в розум╕нн╕ б╕льшост╕ рос╕ян - характер╕. Завдяки цьому в╕ддаленню громадяни РФ не так бол╕сно сприймають втрати, невдач╕, а головне – варт╕сть ц╕╓╖ в╕йни в ус╕х ╖╖ розум╕ннях. Переконливим прикладом правильност╕ такого п╕дходу в поточному роц╕ ╓ усп╕шн╕ зусилля ЗС Укра╖ни з ф╕зичного перенесення бойових д╕й на тимчасово окуповану територ╕ю АР Крим. Йдеться про сер╕ю усп╕шних ракетних удар╕в по кримським ав╕абазам противника, перш за все – по аеродрому Саки[4]. Завдання ЗС Укра╖ни на 2023 р╕к - зробити для рос╕ян та в ╕нших окупованих територ╕ях ц╕ в╕дчуття гостр╕шими, природн╕шими ╕ ц╕лком в╕дчутними, попри значну в╕дстань до ц╕лей.

Варто поставити питання ще ширше ╕ запитати себе: що ╓ джерелом впевненост╕, готовност╕, а головне – необх╕дност╕ для кер╕вництва РФ ╕ рос╕йського сусп╕льства п╕дтримувати в╕йну проти Укра╖ни ╕ щиро в╕рити в правильн╕сть ╖╖ завершення?

Кр╕м загальнов╕домих для цього п╕дстав, таких як прагнення до щонайменше рег╕онального л╕дерства, р╕зного роду “вставання з кол╕н” ╕ в╕дверто ╕мперських заз╕хань, таких прийнятних для перес╕чного рос╕янина, ╓ ╕ суто практична з них. Вона в╕дноситься саме до принцип╕в застосування во╓нно╖ сили ЗС РФ. Виражена вона в агресивному стил╕ в╕йн╕ на знищення проти держави, яка, з огляду на р╕вень оснащення ╖╖ збройних сил, неспроможна буде адекватно д╕яти проти рос╕йських в╕йськ у в╕дпов╕дь. Спрощено кажучи, справа саме в безкарност╕, яку забезпечу╓ ф╕зична в╕ддален╕сть. В цьому ╕ поляга╓ д╕йсний центр тяж╕ння противника. ╤ ми не ма╓мо права залишати його без належно╖ уваги.

Картина може кардинально зм╕нитися при в╕дпов╕дному плануванн╕ та правильн╕й робот╕ з кра╖нами-партнерами Укра╖ни. Комплексне, ╕з належним перспективним баченням, оснащення ╕ переоснащення ЗС Укра╖ни системами озбро╓ння в╕дпов╕дно╖ дальност╕ д╕╖ повинн╕ стати тим самим омр╕яним гейм-чейнджером. Т╕льки за умови вир╕внювання балансу по досяжност╕ засоб╕в ураження ╕, таким чином, розхитування зазначеного центра тяж╕ння противника можна говорити про перелом в ход╕ в╕йни.

Очевидно, що оперативн╕ й стратег╕чн╕ перспективи на 2023 р╕к для Укра╖ни в раз╕ отримання в╕дпов╕дних засоб╕в по-╕ншому виглядатимуть зовс╕м ╕накше, н╕ж сьогодн╕. Наявн╕сть нав╕ть само╖ загрози використання ЗС Укра╖ни засоб╕в ураження в╕дпов╕дно╖ досяжност╕ буде примушувати РФ по-╕ншому розглядати ╕ природу, ╕ переб╕г, ╕ результат нашого протистояння.

Вт╕м, отримання в╕дпов╕дних систем озбро╓ння в╕д партнер╕в може розглядатися Укра╖ною лише як р╕шення для перех╕дного пер╕оду. З перших дн╕в широкомасштабно╖ агрес╕╖ РФ для укра╖нсько╖ сторони гостро сто╖ть проблема в╕дновлення ╕ налагодження власного проектування ╕ виробництва зразк╕в високотехнолог╕чного озбро╓ння. ╤ тактико-техн╕чн╕ вимоги до таких зразк╕в вже мають включати в╕дпов╕дн╕ параметри, зокрема, щодо дальност╕ застосування. Беззаперечно, що нац╕ональн╕ зусилля Укра╖ни в цьому напрямку в╕дкривають безмежн╕ можливост╕ м╕жнародного в╕йськово-техн╕чного сп╕вроб╕тництва з кра╖нами-партнерами.

ОСНОВА УКРА╥НСЬКОГО СУПРОТИВУ - ЗНАЧНА В╤ЙСЬКОВО-ТЕХН╤ЧНА ДОПОМОГА ПАРТНЕР╤В

Розглядаючи перспективи сп╕впрац╕ з партнерами ╕з постачання Укра╖н╕ озбро╓ння, доц╕льно розглянути два сутт╓вих фактори, як╕ вже з самого початку агрес╕╖ мають неабиякий вплив на прийняття в╕дпов╕дних р╕шень, строки ╕ обсяги надходжень.

Перший з них – хибне уявлення про масштаби рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни. Незважаючи на достатню к╕льк╕сть широкодоступно╖ ╕нформац╕╖, сучасному покол╕нню, св╕ту, ╕ ╓вропейцям, перш за все, важко уявити соб╕ в реальност╕ бойов╕ д╕╖ в стил╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Л╕н╕я з╕ткнення довжиною в тисяч╕ к╕лометр╕в, десятки тисяч одиниць в╕йськово╖ техн╕ки, б╕льш як м╕льйон людей, як╕ прямо або опосередковано беруть участь в ц╕й в╕йн╕ з╕ збро╓ю в руках. Сирени пов╕тряно╖ тривоги та ракетно-бомбов╕ удари по цив╕льних м╕стах, б╕женц╕ ╕ в╕йськовополонен╕, форсування р╕чок та спроби танкових прорив╕в – все це для абсолютно╖ б╕льшост╕ людей в св╕т╕ залиша╓ться лише примарною реальн╕стю св╕тових во╓н минулого стор╕ччя.

Водночас, для народу ╕ ЗС Укра╖ни все перел╕чене вже стало нев╕д’╓мною складовою повсякденного життя. По залученню особового складу ╕ техн╕ки протистояння Укра╖ни рос╕йськ╕й агрес╕╖ вже перевищило окрем╕ показники бойових д╕й на ╖╖ територ╕╖ в ход╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Розгортання ефективного супротиву б╕льш як 300-тисячному угрупованню ЗС РФ потребувало моб╕л╕зац╕╖ до ЗС Укра╖ни сотень тисяч людей ╕ оснащення ╖х десятками тисяч зразк╕в в╕йськово╖ техн╕ки. А щоденн╕ витрати бо╓припас╕в ЗС Укра╖ни, наприклад, артилер╕йських снаряд╕в з розрахунку на одну гармату, в середньому втрич╕ перевищують показники Корол╕всько╖ артилер╕╖ Британсько╖ арм╕╖ в часи Першо╖ св╕тово╖ в╕йни. З урахуванням тривалост╕ в╕йни ╕ перспектив на кампан╕ю 2023 року, навряд чи ц╕ показники будуть зменшуватись.

В╕дбиття Укра╖ною агрес╕╖ з боку супердержави потребу╓ ╕ ще довго потребуватиме значних матер╕альних ресурс╕в ╕ грошових витрат. У 2023 роц╕ матер╕альною основою укра╖нського супротиву повинна залишатися значна за обсягами в╕йськово-техн╕чна допомога кра╖н-партнер╕в. Адже попри власн╕ втрати в╕д економ╕чних санкц╕й, залежн╕сть в╕д рос╕йських енергонос╕╖в ╕ окрем╕ спроби “умиротворення” РФ, св╕това ╕стор╕я не пробачить жодн╕й кра╖н╕ св╕ту потурання кривавому хижаку, який лише п’ян╕╓ в╕д ново╖ кров╕.

Другим фактором ╓ пряма загроза застосування, за певних обставин, ЗС РФ тактично╖ ядерно╖ збро╖. Бойов╕ д╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни вже продемонстрували, наск╕льки РФ нехту╓ питаннями св╕тово╖ ядерно╖ безпеки нав╕ть у в╕йн╕ ╕з застосуванням звичайних засоб╕в[5]. Зокрема, з липня 2022 року на територ╕╖ Запор╕зько╖ АЕС рос╕йськ╕ в╕йська облаштували в╕йськову базу, розм╕стивши важку артилер╕ю, зокрема, реактивн╕ системи залпового вогню БМ-30 “Смерч”[6].

Важко уявити, що нав╕ть ядерн╕ удари дозволять РФ зломити волю Укра╖ни до супротиву. Але не можна ╕гнорувати загрозу, яка з’явиться для вс╕╓╖ ╢вропи. Не можна також ╕ повн╕стю виключати ╕мов╕рн╕сть прямого втягування пров╕дних кра╖н св╕ту в “обмежений” ядерний конфл╕кт, за яким вже напряму прогляда╓ться перспектива Третьо╖ св╕тово╖ в╕йни.

Знову вимушено, але вкрай необх╕дно, повернутися до джерела рос╕йсько╖ впевненост╕, а саме – до безкарност╕. Будь-як╕ спроби практичних крок╕в щодо застосування тактично╖ ядерно╖ збро╖ мають бути припинен╕ з використанням всього арсеналу засоб╕в, як╕ ╓ в розпорядженн╕ кра╖н св╕ту. Адже, починаючи з цього моменту, РФ вже стане не лише загрозою для мирного сп╕в╕снування Укра╖ни, ╕нших ╖╖ сус╕д╕в ╕ низки ╓вропейських кра╖н, а й державою-терористом во╕стину св╕тового масштабу.

На наш погляд, саме з урахуванням тако╖ складно╖ ╕ неоднозначно╖ комб╕нац╕╖ фактор╕в повинн╕ розглядатися перспективи в╕йськово╖ кампан╕╖ 2023 року. Лише ╖х повне ╕ комплексне врахування дозволить створити передумови для завдання Укра╖ною поразки збройним силам кра╖ни-агресора ╕ припинення руйн╕вно╖ в╕йни всередин╕ ╢вропи.

 

Валер╕й Залужний, Головнокомандувач Збройних Сил Укра╖ни, член Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни, генерал

Михайло Забродський, перший заступник Голови Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань нац╕онально╖ безпеки, оборони ╕ розв╕дки, генерал-лейтенант

 

[1] Wade, N. (2009). The Joint Forces Operations and Doctrine (2nd ed.). Lakeland, FL: The Lightning Press.

[2] Перш за все маються на уваз╕ КРПБ Х-55/Х-505 ╕ Х-101.

[3] Модерн╕зований ракетний комплекс 9К79-1 “Точка-У” почав надходити у в╕йська 1989 роц╕. ОТРК “Точка-У” ма╓ заявлен╕ дальн╕сть до 120 км ╕ кругове ╕мов╕рне в╕дхилення до 95 м.

[4] Аеродром пост╕йного базування 43-го морського штурмового ав╕ац╕йного полку ав╕ац╕╖ Чорноморського Флоту ВМФ РФ. Один з п’яти основних аеродром╕в на територ╕╖ п╕вострова Крим, як╕ рос╕йська ав╕ац╕я з лютого 2022 року використову╓ для удар╕в по територ╕╖ Укра╖ни. В результат╕ комб╕нованого удару по аеродрому 9 серпня 2022 року з ладу виведено до рос╕йських 10 л╕так╕в Су-24 ╕ Су-30М.

[5] Чорнобильська АЕС знаходилася п╕д контролем рос╕йських в╕йськ з 24 лютого по 2 кв╕тня 2022 року. Запор╕зька АЕС знаходиться п╕д контролем рос╕йських в╕йськ з 4 березня 2022 року.

 

[6] Hinshaw D., Parkinson J.(2022, July 5). Russian Army Turns Ukraine’s Largest Nuclear Plant Into a Military Base. The Wall Street Journal.

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 09.09.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24474

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков