Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ПОЛОН╤ МУДРО╥ КНИГИ ВЕЛЕСА
Читаймо та шануймо наше минуле, бо в ньому – код до розум╕ння нац╕╖.


ПАРЛАМЕНТ БОЛГАР╤╥ ВИЗНАВ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ
Станом на грудень 2022 року Голодомор оф╕ц╕йно визнали геноцидом укра╖нського народу 23 кра╖ни.


Павло Нечитайло: БАЙКИ ПРО ЖОРСТОКЕ ╤ГО В КАМ’ЯНЦ╤ ПРИДУМАЛИ ЛЮДИ, ЯК╤ ПОВОДИЛИ СЕБЕ Г╤РШЕ, Н╤Ж ОСМАНИ
«Я в╕рив до останнього, що такого жах╕ття, як зараз в╕дбува╓ться, не може...


ЛИСТОПАДОВИЙ ЧИН
Укра╖нський календар


КОЖЕН ╤З НАС ВО╥Н
Виставка висв╕тлю╓ самоорган╕зац╕ю нашого народу для в╕йськового захисту Батьк╕вщини в р╕зн╕ часи.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 02.09.2022 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 02.09.2022
╤ВАН БОГУН: ТА╢МНИЦ╤ УКРА╥НСЬКОГО МИНУЛОГО

Величний герой та державний д╕яч укра╖нських визвольних змагань 17 стол╕ття ╤ван Богун ╓ ф╕гурою загадковою та ╕сторично маловивченою. Св╕дчень про його д╕яльн╕сть надто мало.

Вони взят╕ з поб╕жних ╕ сумн╕вних ╕ноземних джерел, або сформован╕ з магнатських л╕топис╕в час╕в Ру╖ни (к╕нець 17 – початок 18 ст.), пер╕оду загравання з московитами зрадливо╖ козацько╖ шляхти, руйнування п’ятою колоною основ укра╖нсько╖ державност╕.

Чому так? Спробу╓мо роз╕братись…

В оф╕ц╕йних ╕сторичних викладах походження ╤вана Богуна малозрозум╕ле. Воно переповнене р╕зними верс╕ями, достов╕рн╕сть яких сумн╕вна. Наука до нин╕ вважа╓, що ╤ван Богун народився десь у 1618 роц╕, в с╕м’╖ др╕бного шляхтича, а у 1637-38 роках, тобто у в╕ц╕ 18-20 рок╕в, в╕н вже брав участь в визвольних змаганнях як ре╓стровий козак.

До 30 рок╕в ╤ван, н╕бито, служив у ре╓стровому козацтв╕, згодом ставши сподвижником Зинов╕я-Богдана Хмельницького. Надал╕ в╕н бере участь у под╕ях 1648-1651 рок╕в вже як полковник.

Дивними ╓ згадки про участь ╤вана Богуна у Берестецьк╕й Битв╕ 1651 року, коли йому за даними оф╕ц╕йно╖ ╕стор╕╖ мало бути лишень 33 роки.

У ход╕ ц╕╓╖ битви п╕сля малозрозум╕лих загалу емоц╕йних вчинк╕в Зинов╕я Хмельницького, описаних писарем польського короля (останн╕й у Берестецьк╕й битв╕ та поход╕ короля участ╕ не брав), гетьман н╕бито зник з поля бою разом з п╕дкупленими татарами.

Натом╕сть молодий Богун очолив козацьке в╕йсько ╕ вив╕в його у беспечне м╕сце без великих втрат, а збережену укра╖нську арм╕ю ворог н╕бито не намагався пересл╕дувати.

Але ╕ це не все.

Мужн╕сть Богуна п╕д Берестечком чомусь не мала для нього насл╕дк╕в. Навпаки, ╕сторики надал╕ описують постать Богуна, як рядового полковника, хороброго та завзятого, ╕ не б╕льше. Полковника який проявляв себе в локальних боях та сутичках, переважно на Под╕лл╕, Подн╕пров’╖, Л╕вобережж╕ Дн╕пра, С╕верщин╕.

У ╕сторичних викладах майже н╕чого не пишеться про те, що Богун заперечував пол╕тику Зинов╕я Хмельницького та його зрадливо╖ шляхти, яка липнула до п╕дступно╖ Москви та вол╕ла сепаратно╖ Гетьманщини, вчиняючи под╕л Укра╖ни.

Сумн╕вами в╕╓ ╕ в╕д пов╕домлення про «ув’язнення» Богуна польською шляхтою у 1662 роц╕, та якогось чудесного «зв╕льнення» за незрозум╕лою угодою.

Притягнутою за вуха вигляда╓ ╕ декларована причина смерт╕ Богуна, вбивство з помсти, як ╕ дата ц╕╓╖ под╕╖, 1664 р╕к (Богуну начебто 46 рок╕в), та м╕сце под╕╖ - С╕верщина.

Що можна сказати з приводу такого житт╓опису?

Така б╕ограф╕я ╤вана Богуна р╕зко суперечить тим народним легендам ╕ опов╕дям, як╕ збереглись в укра╖нському народ╕. Особливо на ╤сторичн╕й Волин╕ - нин╕ Волинська, Р╕вненська, Житомирська, п╕вн╕чн╕ частини Терноп╕льсько╖ та Хмельницько╖ област╕. Вони заф╕ксован╕ в м╕сцях де мала м╕сце найб╕льша битва 17 стол╕ття у ╢вроп╕, Берестецька, де вир╕шувалась доля Укра╖ни.

На цих землях, ще до приходу радянсько╖ влади, у середин╕ ХХ стол╕ття, головним геро╓м под╕й 17 стол╕ття рахували виключно ╤вана Богуна. Натом╕сть питали у прийшло╖ радянсько╖ влади, а хто такий отой Зинов╕й Хмельницький? Де в╕н воював? За як╕ заслуги возвеличений Москвою?

Варто спитати ╕ нам.

А за як╕ так╕ заслуги Стал╕н вв╕в в ужиток орден Богдана Хмельницького трьох степен╕в, як одну з найвищих в╕йськових нагород в СРСР? Чи не за особлив╕ заслуги перед московською ╕мпер╕╓ю? За що в╕дзняв про нього пафосний пропагандиський художн╕й ф╕льм? Чи не за прислужництво московському царю?

В╕дпов╕д╕ на так╕ запитання сл╕д шукати у т╕й оскоплен╕й ╕ перекручен╕й ╕стор╕╖ Укра╖ни, яку за останн╕ 350-300 рок╕в нам нав’язали недруги укра╖нства, найперше Москва.

╤стор╕╖ витоптан╕й, вишкрябан╕й, спотворен╕й, проте ретельно збережен╕й для нас до нин╕…

Якщо поглянути на так звану джерельну базу ╕стор╕╖ Укра╖ни 17 стол╕ття, то це:

       - магнатськ╕, ╓зу╖тськ╕, шляхетськ╕ комп╕лятивн╕ л╕тописи закордонного походження, головно в╕д ╓зу╖т╕в та ╖х посл╕довник╕в (Освенц╕ма, Пастор╕я, Кояловича ╕ т.п.);

       - значно п╕зн╕ш╕, так зван╕ «козацьк╕ л╕тописи», написан╕ в промосковськ╕й Гетьманщин╕, писарями тамтешних гетьман╕в, як╕ ор╕╓нтувались на царат ╕ зумисне затирали ╕м’я ╤вана Богуна, вихваляючи лишень сво╓, належне до промосковсько╖ Гетьманщини. Це л╕тописи Величка, Самовидця, Грабянки, документи ╖м под╕бних шляхтич╕в, далеких в╕д служ╕ння Богу та укра╖нському народу.

Натом╕сть джерел середини 17 стол╕ття суто укра╖нського походження ви майже не знайдете. Хоча повна грамотн╕сть укра╖нського населення з╕ сл╕в ╓вропейц╕в т╕╓╖ пори була сильною стороною укра╖нц╕в.

То де ц╕ укра╖нськ╕ джерела?

Варто зауважити ╕ таке, що означен╕ вище «козацьк╕ л╕тописи» написан╕ лишень через п╕в стол╕ття (45-60 рок╕в) п╕сля под╕й визвольно╖ в╕йни 1648-1651 року та носять  замовний характер. Частина з них присвячен╕ Петру ╤ та пишно славлять московського царя! ╤нш╕ в╕дб╕люють сепаратну пол╕тику зрадливо╖ шляхти Гетьманщини, яка поглядала на Москву.

То чи варто чекати в╕д таких твор╕в правди про постать ╤вана Богуна?

Очевидно що н╕!

Не сл╕д забувати ╕ ╕нше: пол╕тика нищення всього укра╖нського у 17-19 стол╕ттях, яка проводилась з боку ╕ноземних орден╕в ╕ царату, з боку масонських лож ╕ окультист╕в, заохочувала тотальне спалення письмових артефакт╕в, лист╕в укра╖нського старшинства, укра╖нських твор╕в, вела до проштовхування ╕ноземних «джерел», нав’язуючи укра╖нцям систему ворожих ╕деолог╕чних погляд╕в, оббр╕хуючи справжню укра╖нську ел╕ту.

Варто визнати, що з роками така практика дала сво╖ г╕рк╕ плоди.

Саме через це укра╖нська ╕сторична наука втратила укра╖нський дух ╕ почала ор╕╓нтуватись на оскоплену, спотворену ╕ перекручену м╕шанку, на твердження з чужинських та магнатських «л╕топис╕в», як╕ прививали укра╖нцям дух вторинност╕ ╕ меншовартост╕.

╤ це дуже прикро!

Натом╕сть не варто опускати руки та припиняти шукати правду!

Досл╕дники, яким не байдужа доля Укра╖ни та велична постать ╤вана Богуна, мають ╕ншу верс╕ю под╕й 17 стол╕ття.

Вони переконан╕, що у 15-17 стол╕ттях Укра╖на мала потужню державу, яка боролась за сво╓ ╕снування в пер╕од магнатсько╖ зради та сепаратних рух╕в шляхти початку-середини 17 стол╕ття. 

Саме така держава з центром на ╕сторичн╕й Волин╕ могла протиставити загарбникам на пол╕ Берестецько╖ битви потужн╕ сили, здатн╕ зупинити арм╕ю вторгнення. 

Така держава п╕дтримувала створен╕ нею духовно-в╕йськов╕ осередки на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, включаючи Запор╕зьку С╕ч – особливу навчальну базу в╕д центру характерництва на Волин╕, яка з’явилась на Дн╕пр╕ десь у 14-15 стол╕ттях у часи д╕яльност╕ там волинського посланця Байди Вишневецького. 

Ця держава, спочатку як Волинь-Укра╖на, пот╕м як Укра╖на (про це говорять карти т╕╓╖ пори), виховувала тих укра╖нц╕в, як╕ ставали державними д╕ячами, козацькими Отаманами, величними духовними во╖нами - характерниками.

Досл╕дники переконан╕, держава Укра╖на того часу мала св╕й устр╕й ╕ форму правл╕ння. Нин╕ ╕нформац╕я про не╖ закрита чужинським ╕сторичним блудом останн╕х стол╕ть, а правда повн╕стю витоптана та зацементована ╕сторичними комп╕лятами. 

Цю давню Укра╖нську державу, з час╕в ╖╖ утворення, очолювали представники давнього сакрального слов’янського роду, який мав багатотисячол╕тн╓ волинське походження.

Саме у цьому род╕, в центр╕ ╤сторично╖ Волин╕, у 1579 роц╕, з’явився на св╕т хлопчик, ╤ван, який ╕ мав стати над╕╓ю Укра╖ни, ╖╖ духовним ╕ державним оч╕льником, борцем з магнатством та зрадливою шляхтою. 

╤ван повинен був стати опорою укра╖нського вольнолюбства, державно╖ ╕ в╕йськово╖ незалежност╕ народу. Духовне навчання в╕н проходив у православному центр╕ характерництва на Волин╕, в╕йськовий вишк╕л - на С╕ч╕.

З юност╕ хлопець п╕дтримував позиц╕ю батька стосовно антимагнатських виступ╕в на укра╖нських землях к╕нця 16 стол╕ття, як╕ наука опису╓ як стих╕йн╕ народн╕ повстання проти магнатства (магнати – кер╕вники в укра╖нських землях, княз╕-зрадники православного св╕тогляду, окультисти та хабарники, найвищ╕ темн╕ маги в рег╕онах).

Насправд╕ так╕ виступи були боротьбою держави Укра╖на проти магнатського свав╕лля, сповненого окультизму, п╕дступност╕, бажання закр╕пачити укра╖нц╕в.

Серйозний бойовий досв╕д ╤ван Богун отримав у в╕йн╕ п╕д Хотином 1621 року, де з вол╕ батька перебував у в╕йськах Сагайдачного.

П╕сля довгих рок╕в в╕дпов╕дного навчання ╤ван отримав духовне звання – БОГУН («БОГ У Ньому») та у належний час був ╕рон╕зований (посвячений) на духовне та мирське управл╕ння укра╖нською державою. 

До початку в╕йни за укра╖нську незалежн╕сть 1648-1651 рок╕в ╤ван став мудрим та поважним державним д╕ячем, р╕шучим полководцем, який виглядав значно молодшим за св╕й в╕к. У буремн╕ роки ц╕╓╖ в╕йни в╕н виграв ряд вир╕шальних битв, як╕ нин╕ «л╕тописно» приписан╕ католику та ╓зу╖ту Зинов╕ю-Богдану Хмельницькому.

У вир╕шальний для Укра╖ни момент ╤ван Богун вив╕в на битву п╕д Берестечком майже всю регулярну укра╖нську арм╕ю. Зробив в╕н це як кер╕вник держави, як досв╕дчений, мудрий полководець.

Про цю под╕ю знятий ф╕льм, який нин╕ ╓ у Ютуб╕. В╕н носить назву - «Берестечко. Битва за Укра╖ну» (дв╕ частини - частина 1 та частина 2).

Автори ф╕льму переконан╕, що Берестецька битва мала продовження п╕д м╕стечком М╕зоч на Р╕вненщин╕, де укра╖нське в╕йсько, п╕дтягнувши резерви, розбило арм╕ю Яна ╤╤ Казимира, рештки яко╖ вт╕кли до Збаража. Вже п╕сля осади Збаразько╖ фортец╕ король був вимушений здатись на мил╕сть Богуна.

В подальшому ╤ван Богун, як ╕ його д╕ти, брали участь у багатьох битвах на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, включаючи Под╕лля, Подн╕пров’я, Л╕вобережжя Дн╕пра, С╕верщину.

Досягнувши поважного в╕ку, маючи м╕цне зроров’я та вдачу, ╤ван Богун прагнув утримувати ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни, яку нищили п╕дгодован╕ масонами та царатом самозванн╕ гетьмани (гетьман – начальник, в╕д тевтонського «гауптман») та зарозум╕ла шляхта.

У ключовий момент Богун вийшов на Конотопську битву, у як╕й укра╖нська арм╕я розтрощила московське в╕йсько, в╕дбивши царю бажання л╕зти в Укра╖ну.

Досл╕дники кажуть, що у 1682 роц╕, у в╕ц╕ 102 роки, Богун ще м╕цно тримав шаблю, легко сид╕в на кон╕, мав ясний розум ╕ ун╕кальне м╕цне здоров’я. Саме в цей час у зас╕дц╕ п╕д Луцьком, куди укра╖нськ╕ загони з Волин╕ п╕д╕йшли на приборкання бунту княз╕в Любомирських, в╕н був поранений у голову п╕д╕сланим зрадником.

Надзвичайна витривал╕сть та ун╕кальне здоров’я все ж не дозволили Богуну пережити важку рану ╕ по к╕лькох днях його душа в╕д╕йшла до Бога.  

Укра╖на втратила найвеличн╕шого свого сина 17 стол╕ття, справжнього духовного Батька укра╖нського народу!

Богун був похований у давньому родовому п╕дземному слов’янському пантеон╕, що неподал╕к в╕д м╕сця його народження, у центральн╕й частин╕ ╤сторично╖ Волин╕.

Ру╖на, як нарекли укра╖нц╕ часи занепаду укра╖нсько╖ держави 17 стол╕ття, без духовно╖ сили ╕ мудрост╕ Богуна стала безповоротною. Його справу, через ранню смерть у боях за незалежн╕сть його син╕в, продовжити було н╕кому…

З того часу вертляве магнатство, зрадлива шляхта, самозванн╕ гетьмани, прислужуючи ворогам, ще завзят╕ше взялись д╕лити Укра╖ну, при╓днуючи ╖╖ частини до держав агресивних сус╕д╕в.

╤м’я Богуна почали видаляти з ╕сторичних твор╕в, а сам╕ твори, як ╕ все укра╖нське, св╕тоглядне, духовне, родове - нищити, палити, топтати.

Проте стерти всю пам’ять про ╤вана Богуна не вдалось. У оф╕ц╕йних ╕сторичних трактатах з ц╕╓╖ причини йому визначили скромне м╕сце рядового полковника, який прожив 46 рок╕в ╕ начебто був «сподвижником» ╓зу╖та та промосковського гетьмана Зинов╕я Хмельницького. 

╤ насамк╕нець…

Чи хочемо ми знати правду про ╤вана Богуна?

Чи спроможн╕ нин╕, у пер╕од очищення в╕д московсько╖ луди, викинути блуд, який укра╖нцям нав’язали чужинськ╕ ╕деологи та ╕сторики?

Чи здатн╕ шукати правду укра╖нського минулого?

З видання "Братство Богуна", №2 та №3, 2022 р.

https://uamodna.com/articles/ivan-bogun-indash-taemnyci-ukrayinsjkogo-mynulogo/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 02.09.2022 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24466

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков