Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА
29 с╕чня на 94-му роц╕ життя помер Дмитро Павличко…


КОЗАЦЬКОГО РОДУ
До юв╕лею л╕каря, поета й письменника-марин╕ста Дмитра Шупти.


ЗАБУТИЙ АВТОР «ЧЕРВОНО╥ КАЛИНИ» СТЕПАН ЧАРНЕЦЬКИЙ
Його ╕м’я протягом тривалого часу не згадували, тож не дивно, що цю п╕сню вважали...


В╤ТРИЛА ДОЛ╤ ПОЕТА-МАРИН╤СТА ОЛЕГА ОЛ╤ЙНИКОВА
Його родов╕д бере початок в╕д чорноморських козак╕в...


УКРА╥НА УКРА╥НИТЬСЯ
Напередодн╕ 2023 року у Ки╓в╕ вийшла друком книга вибраних поез╕й ╤вана Низового...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 12.08.2022 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 12.08.2022
МОРСЬКИЙ М╤Н╤СТР УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ

В╕н належав до когорти видатних в╕йськово-морських д╕яч╕в Укра╖ни пер╕оду визвольних змагань 1917–1921 рок╕в та був одним з найталановит╕ших адм╕рал╕в рос╕йського флоту напередодн╕ та в часи Першо╖ св╕тово╖ в╕йни. Його б╕ограф╕я, патр╕отизм та хоробр╕сть у боротьб╕ з ворогами ╓ прикладом для кожного оф╕цера. Але, не зважаючи на це, ╕м’я адм╕рала Покровського протягом багатьох десятил╕ть замовчувалося, тому воно ╕ до цього часу мало в╕доме широкому колу укра╖нських моряк╕в. Причиною цього стала його укра╖нська, нац╕онально-патр╕отична позиц╕я, особливо в 1917-1918 роках. Тож п╕сля поразки визвольних змагань в╕н, його ╕м’я ╕ ╕мена багатьох ╕нших геро╖в, були приречен╕ на забуття. Але в╕дроджена Укра╖на пам’ята╓ сво╖х геро╖в, ╖хн╕ ╕мена спливають у назвах вулиць, корабл╕в, в╕йськових п╕дрозд╕л╕в, у п╕дручниках ╕стор╕╖.

 Народився Андр╕й Георг╕йович 14 серпня 1862 року в Петербурз╕, в родин╕ в╕йськового оф╕цера, де берегли пам’ять про славн╕ козацьк╕ походи як на суходол╕, так ╕ на мор╕, в яких брали участь ╕ його д╕ди та прад╕ди. Коли хлопчик п╕др╕с, батьки в╕ддали його спочатку до 2-╖ класично╖ г╕мназ╕╖ столиц╕. В 14-р╕чному в╕ц╕ поступив у п╕дготовчий клас Морського корпусу – вищого навчального закладу, який готу╓ оф╕цер╕в флоту. В 1879 роц╕ брав участь у першому плаванн╕ на корвет╕ «Гиляк». Наступн╕ два л╕та також пров╕в у плаванн╕ до Копенгагена на корвет╕ «Боярин» в 1880, а в 1881 роц╕ до Стокгольма також на корвет╕ «Варяг». В 1882 роц╕ на корвет╕ «Аскольд» побував у Б╕скайськ╕й затоц╕.

 П╕сля завершення цього походу у вересн╕ отримав перше оф╕церське звання м╕чман ╕ потрапив на Балт╕йський флот на фрегат «Светлана». Весною наступного року на цьому фрегат╕ в╕дправився у закордонний пох╕д до Середземного моря. В 1884 роц╕ поступив у М╕нний оф╕церський клас на 2-р╕чний курс, де готували спец╕ал╕ст╕в-м╕нер╕в для всього флоту. Згодом, при впровадженн╕ електриф╕кац╕╖ на кораблях, м╕нн╕ оф╕цери стали також керувати ╖х електричним оснащенням. Ф╕зику, математику ╕ електротехн╕ку на курсах викладав майбутн╕й винах╕дник рад╕о О.С. Попов.

 П╕сля зак╕нчення курс╕в в 1886 роц╕ потрапив на фрегат «Африка» м╕нним оф╕цером ╕ пров╕в зам╕ну осв╕тлення на електричне. Наступного року Андр╕й Георг╕йович признача╓ться у навколосв╕тн╓ плавання на кл╕пер «Крейсер», де в╕н перелаштову╓ сховища для м╕н загородження ╕ встановлю╓ електричне осв╕тлення на кл╕пер╕. Але у плавання м╕чман Покровський не в╕дправився через перевищений ценз перебування у плаванн╕. В╕н потрапля╓ до складу Петергофсько╖ охорони.

 У 1889 р. Андр╕й Георг╕йович встановлю╓ осв╕тлення на крейсер╕ «Аз╕я» ╕ на ньому плава╓ два роки. В 1890 роц╕ отриму╓ звання лейтенанта. У 1891 р. призначений на крейсер «Дмитр╕й Донський» ╕ виходить у дальн╓ плавання в Середземне та Чорне моря, пот╕м в╕дправився у Владивосток, а в 1893 роц╕ через Суецький канал та Середземне море крейсер в╕дправився до Америки на урочистост╕ по в╕дзначенню 400-р╕ччя в╕дкриття материка Колумбом. П╕сля урочистостей крейсер повернувся в Кронштадт. У травн╕ 1895 р. лейтенант Покровський в╕дряджа╓ться та╓мним кур'╓ром М╕н╕стерства закордонних справ в Toкio, Пек╕н ╕ Сеул.

 Восени того ж року признача╓ться флагманським м╕нним оф╕цером ╕ на ц╕й посад╕ Андр╕й Георг╕йович перебува╓ до 1897 року. Брав участь у порятунку ек╕пажу крейсера «Гангут». В 1898 та 1899 рр. Андр╕й Георг╕йович командував м╕ноносцем «Поражающiй». В 1900 роц╕ зак╕нчив Курс в╕йськово-морських наук Микола╖всько╖ морсько╖ академ╕╖ ╕ призначений старшим оф╕цером крейсера «Африка». В 1903 роц╕ отримав в╕йськове звання кап╕тан 2 рангу. У пер╕од з 1904 по 1908 командував есм╕нцем «Доброволець». У 1908-1910 р. призначений начальником див╕з╕ону ескадрених м╕ноносц╕в Балт╕йського флоту. Кап╕тан 1-го рангу з 1910 року.

 В 1910 переведений на Чорноморський флот командиром броненосця «Ростислав». 7 грудня 1911 року Андр╕я Покровського призначають виконувачем обов'язк╕в начальника штабу командувача Морськими силами Чорного моря. 25 березня 1912 року йому надано в╕йськове звання контр-адм╕рала ╕ призначено на посаду начальника штабу флоту. Завдяки наполегливост╕ контр-адм╕рала Покровського вдалося прискорити кораблебуд╕вельн╕ роботи ╕ до листопада 1913 року спустити на воду в Микола╓в╕ л╕н╕йний корабель, два ескадрен╕ м╕ноносц╕ та три п╕дводних човни. 4 серпня адм╕рал очолював ком╕с╕ю з прийому першого у св╕т╕ п╕дводного човна — м╕нного загороджувача «Краб», командиром якого призначено В'ячеслава Клочковського.

 Начальник штабу флоту А.Г Покровський, готуючи флот до бойових д╕й, вимагав у в╕йськового в╕домства ╕мпер╕╖ передати в управл╕ння флоту берегов╕ батаре╖ ╕ фортец╕ всього Чорноморського узбережжя, як╕ були п╕дпорядкован╕ управл╕нню В╕йськового м╕н╕стерства, та орган╕зувати дозори в Чорному мор╕ чергових сил. Переконавшись у неспроможност╕ зламати бюрократизм царських генерал╕в, в к╕нц╕ 1913 року в╕н подав у в╕дставку з посади начальника штабу флоту ╕ прийняв командування бригадою крейсер╕в. На ц╕й посад╕ контр-адм╕рал Покровський зустр╕в початок Першо╖ св╕тово╖ в╕йни.

 Корабл╕ бригади А. Покровського беруть активну участь у протиборств╕ з противником на мор╕. 18 листопада у склад╕ рос╕йсько╖ ескадри вони провели б╕й з н╕мецькими крейсерами «Гебен» ╕ «Бреслау», в результат╕ якого «Гебен» отримав у св╕й корпус 14 снаряд╕в ╕ надовго був виведений з ладу.

 У 1915 роц╕ з’╓днання Покровського проводить атаки на турецьк╕ укр╕плення в Босфор╕ та на турецько-болгарське узбережжя Чорного моря, бере участь в охорон╕ Одеси, Дн╕провсько-Бузького лиману, ╕де на п╕дтримку Кавказького фронту. В 1916 роц╕ адм╕рал Покровський знову призначений начальником штабу Чорноморського флоту. 4 кв╕тня 1916 року присво╓но звання в╕це-адм╕рала за усп╕шну орган╕зац╕ю та проведення морських десантних операц╕й Трапезунда та Р╕зе.

 Однак 28 червня 1916 року Микола II зм╕нив командувача Чорноморським флотом. Ним став ще достатньо молодий в╕це-адм╕рал О.В. Колчак. Того ж дня Покровський подав у в╕дставку ╕ був призначений начальником 2-╖ бригади л╕н╕йних корабл╕в. Причиною в╕дставки послужила його незгода з в╕це-адм╕ралом Колчаком, який за п╕дтримки начальника Морського штабу Ставки адм╕рала А. Рус╕на з першого дня прибуття до Севастополя взявся перетрушувати командн╕ кадри та загалом в╕дкидав набутий бойовий досв╕д флоту. Покровський переведений до Микола╓ва ╕ призначений на посаду командира порту, Микола╖вського градоначальника ╕ Начальника гарн╕зону м╕ста Микола╓ва. Про бойову звитягу в╕це-адм╕рала Андр╕я Покровського п╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни св╕дчать майже десяток його бойових нагород.

 Революц╕йн╕ под╕╖ 1917 року, пад╕ння самодержавства, створення Тимчасового уряду в Петроград╕ та Центрально╖ Ради в Ки╓в╕ створили революц╕йну ситуац╕ю ╕ на Чорноморському флот╕, де ще добре пам’ятали под╕╖ 1905–1907 рок╕в. На кораблях ╕ в ек╕пажах посилю╓ться б╕льшовицька аг╕тац╕я. В умовах зростаючого безвладдя Покровський посл╕довно п╕дтримував Чорноморський в╕йськовий укра╖нський ком╕тет. Як пов╕домляв м╕чман Г. Ф╕л╓вський у кв╕тн╕ 1918 року сво╖м рапортом адм╕ралу Колчаку в Омську, бригада л╕н╕йних корабл╕в Покровського ╓дина впродовж вс╕х траг╕чних под╕й на Чорноморському флот╕ зум╕ла зберегти свою бойову готовн╕сть. В╕це-адм╕рал Андр╕й Покровський став одним з тих адм╕рал╕в, як╕ активно п╕дтримали процес укра╖нського державотворення. На кораблях його бригади активно д╕яли укра╖нськ╕ ради. А на щоглах л╕н╕йних корабл╕в восени 1917 року майор╕ли жовто-блакитн╕ прапори.

 П╕сля жовтневого перевороту Андр╕й Георг╕йович опинився у в’язниц╕, але, зв╕льнений п╕д зобов’язання не залишати Микола╓ва, в╕н деякий час переховувався в╕д б╕льшовик╕в, а згодом йому вдалося перебратися до Одеси, яка на той час контролювалася в╕йськами, п╕дпорядкованими Центральн╕й Рад╕. В листопад╕-грудн╕ 1917 року в╕це-адм╕рал А.Г. Покровський перейшов на б╕к укра╖нсько╖ влади ╕ пере╖хав до Ки╓ва. З с╕чня в╕н вже працював у Морському Секретар╕ат╕ над орган╕зац╕╓ю укра╖нського флоту ╕ активно заперечував намагання Центрально╖ Ради провести в життя ╕дею добров╕льно╖ служби на флот╕. В╕н вважав, що долю молодо╖ республ╕ки мають вир╕шувати не пол╕тичн╕ гасла, а сила збро╖. У цьому питанн╕ адм╕рал мав розум╕ння ╕ п╕дтримку в╕йськового м╕н╕стра УНР Олександра Жук╕вського, який разом з ним намагався навести лад в орган╕зац╕╖ флоту. Виходячи з ситуац╕╖ в Севастопол╕ ╕ Криму, адм╕рал Покровський запропонував п╕дпорядкувати в╕йськовому в╕домству УНР зах╕дну частину Чорноморського флоту, де вплив б╕льшовик╕в був м╕н╕мальний. Наказом по морському в╕домству 27 березня 1918 року в╕це-адм╕рала А.Г. Покровського призначають начальником охорони П╕вденно-Зах╕дно╖ частини Чорного моря з тимчасовим штабом в Одес╕, а 24 кв╕тня — головним командиром вс╕х порт╕в Чорного ╕ Азовського мор╕в. Його зусиллями були реорган╕зован╕ Транспортна ╕ Дунайська флотил╕╖.

 Станом на 29 кв╕тня 1918 року до складу укра╖нського флоту входили три бригади л╕нкор╕в, бригада крейсер╕в, бригада г╕дрокрейсер╕в, див╕з╕я м╕ноносц╕в та п╕дводних човн╕в та окрем╕ корабл╕ спец╕ального призначення. Час був надзвичайно складний, п╕дх╕д н╕мц╕в до Севастополя вплинув на р╕шення частини корабл╕в флоту перейти до Новорос╕йська. 4 травня в╕це-адм╕рал А.Г. Покровський брав участь у переговорах з командувачем н╕мецьких в╕йськ у Криму генералом фон Кошем. Вих╕д частини корабл╕в до Новорос╕йська порушив умови Берестейсько╖ угоди, зг╕дно яко╖ корабл╕ Чорноморського флоту п╕дн╕муть укра╖нськ╕ прапори. Тому н╕мц╕ фактично взяли в полон корабл╕, що залишилися в Севастопол╕. Тому в╕це-адм╕рал Покровський, як ╕ деяк╕ ╕нш╕ укра╖нськ╕ адм╕рали, вимагав в╕д н╕мц╕в якнайшвидшо╖ передач╕ усього флоту Укра╖н╕.

 Гетьман Скоропадський, який прийшов до влади п╕сля 29 кв╕тня, прид╕ляв флоту б╕льше уваги, н╕ж урядовц╕ Центрально╖ Ради. В╕н дов╕рив справу буд╕вництва в╕тчизняного флоту фах╕вцям, створивши 10 травня для цього спец╕альну ком╕с╕ю по реформуванню Морського в╕домства. Кер╕вником ком╕с╕╖ призначено А.Г. Покровського. Вже 1 червня ком╕с╕я представила план буд╕вництва та реформування флоту Укра╖нсько╖ Держави.

 За пропозиц╕╓ю в╕це-адм╕рала Покровського гетьман Скоропадський 21 травня признача╓ контр-адм╕рала М. Остроградського сво╖м представником у Севастопол╕ та Криму. Сам в╕це-адм╕рал в╕дбува╓ до Одеси, де займа╓ться питаннями орган╕зац╕╖ оборони п╕вн╕чно-зах╕дного району Чорного моря. Розпочалося формування бригади морсько╖ п╕хоти у склад╕ трьох полк╕в у Одес╕, Микола╓в╕ та Херсон╕. За особлив╕ заслуги у в╕дродженн╕ укра╖нського флоту гетьман Скоропадський присво╖в Андр╕ю Георг╕йовичу в╕йськове звання «адм╕рал».

 За пропозиц╕╓ю адм╕рала Покровського створена Геральдична ком╕с╕я, яка невдовз╕ розробила проект прапора ВМС Укра╖нсько╖ Держави, який 18 липня затверджений гетьманом Укра╖ни: на б╕лому полотнищ╕ син╕й хрест з Державним прапором ╕ тризубом у кряж╕. Цей прапор (без тризуба) з 1992 року ╓ прапором ВМС Збройних Сил Укра╖ни.

 Наказом адм╕рала Покровського в Одес╕ сформовано бригаду морських тральщик╕в, яка займалася розм╕нуванням морських комун╕кац╕й. На чол╕ бригади затверджено контр-адм╕рала О. Гадда, до к╕нця липня Одеський порт ╕ фарватер були очищен╕ в╕д м╕н, в╕дновилося морське сполучення з укра╖нськими портами та з╕ Стамбулом.

 11 листопада н╕мц╕ остаточно передали корабл╕ Чорноморського флоту п╕д управл╕ння укра╖нського командування ╕ спустили сво╖ прапори. Того ж дня наказом гетьмана Скоропадського адм╕рал Андр╕й Покровський признача╓ться М╕н╕стром морських справ Укра╖нсько╖ держави. За наполяганням А. Покровського Рада М╕н╕стр╕в 13 грудня схвалила р╕шення про матер╕альну п╕дтримку флоту ╕ вид╕лила для його потреб 23,5 м╕льйон╕в карбованц╕в.

 Тим часом стало остаточним фактом визнання поразки Н╕меччини та ╖╖ союзник╕в у в╕йн╕. Укра╖н╕ житт╓во необх╕дно було налагоджувати стосунки з Антантою. Гетьман вступив у переговори з Франц╕╓ю. Йому пов╕домили, що президент Франц╕╖ за умови сплати Укра╖ною частини царського боргу, об╕цяв прийняти ╖╖ до складу Антанти. Проте антигетьманське повстання звело нан╕вець плани сп╕впрац╕ Укра╖ни з Франц╕╓ю. Французи з соц╕ал╕стами Винниченка справи мати не хот╕ли ╕ переключились на переговори з б╕лим рухом у Рос╕╖.

 26 листопада на посад╕ м╕н╕стра Морських справ Андр╕я Покровського зам╕нив Михайло Б╕линський. П╕сля в╕дставки, розраховуючи на можлив╕сть сп╕льно╖ з генералом Ден╕к╕ним боротьби з б╕льшовиками, адм╕рал розпочав консультац╕╖ з командувачем б╕логвард╕йським Чорноморським флотом адм╕ралом Василем Кан╕ним. Сл╕дуючи ╕ дал╕ в русл╕ пол╕тики гетьмана, в╕н спод╕вався, що б╕лий рух Рос╕╖, як представник ╖╖ демократичних сил, допоможе Укра╖н╕ в ╖╖ боротьб╕ за незалежн╕сть. Ц╕ перемовини н╕ до чого не привели, тому Андр╕ю Григоровичу не залишалося н╕якого вибору, як у листопад╕ 1920 року ви╖хати з Севастополя в ем╕грац╕ю. В╕н остаточно переконався у правот╕ Михайла Б╕линського, який його, бойового адм╕рала, ще у Ки╓в╕ переконував у тому, що незалежна Укра╖на в однаков╕й м╕р╕ неприйнятна як червон╕й, так ╕ б╕л╕й Рос╕╖.

 Деякий час адм╕рал мешкав у Болгар╕╖, згодом перебрався до Бельг╕╖, де працював простим роб╕тником у Ль╓ж╕ до 1930 року. Згодом Андр╕й Георг╕йович пере╖хав у ╢гипет, де й помер у 1944 роц╕, похований на цвинтар╕ монастиря Святого Георг╕я у Старому Ка╖р╕. 28 серпня 2020 року у Ка╖р╕, на цвинтар╕ Монастиря Св. Георг╕я, в╕дбулись урочист╕ заходи з нагоди встановлення хреста та мемор╕ально╖ таблички на вшанування адм╕рала Андр╕я Покровського.

 Василь Вельможко,

 марин╕ст-кра╓знавець

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 12.08.2022 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24412

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков