Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4264)
З потоку життя (7284)
Душі криниця (3924)
Українці мої... (1569)
Резонанс (1837)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (580)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (120)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (117)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ПЕРЕГОВОРИ З РОС╤ЯНАМИ: ВОНИ ПРОПОНУЮТЬ НАМ ЗДАТИСЯ, ПРИЙНЯТИ ╥ХН╤Й "МИР"
За словами президента, перемовини з РФ - це коли "нам зав'язують руки, в╕др╕зають язик", а тод╕...


Ярослав Затилюк, ╕сторик: ╢ВРОПЕЙЦ╤ ВЖЕ ЗРОЗУМ╤ЛИ, ЩО УКРА╥НА - ФОРПОСТ, ЗА ЯКИМ ЗАВЕРШУ╢ТЬСЯ ╢ВРОПА ЦИВ╤Л╤ЗАЦ╤ЙНА
Прагненню ╕ руху укра╖нц╕в до ╓вропейських ц╕нностей понад 350 рок╕в.


ВАЛЕНТИН БУТ: З ДНЕМ ДЕРЖАВНОСТ╤, УКРА╥НО!
Небагато ╓ нин╕ нац╕й, як╕ могли б достеменно сказати з яким днем пов'язане виникнення ╖хньо╖...


Андр╕й Куликов, голова Ком╕с╕╖ з журнал╕стсько╖ етики: ЧАС В╤Д╤ЙТИ В╤Д БОРОТЬБИ З РОС╤ЙСЬКОЮ ПРОПАГАНДОЮ ДО АКТИВНОГО ╤ МАСОВОГО ТВОРЕННЯ УКРА╥НСЬКОГО ЯК╤СНОГО ПРОДУКТУ
Повномасштабна в╕йна рос╕╖ проти Укра╖ни дуже вплинула на умови роботи журнал╕ст╕в.


АДА РОГОВЦЕВА, НАРОДНА АРТИСТКА: Я В╤ДКРИТА ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ╤ ВОНИ В╤ДЧУВАЮТЬ, ЩО Я СВОЯ, ЩИРА
«Думки, що треба евакуюватися з Ки╓ва, я нав╕ть не розглядала…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 05.08.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 05.08.2022
ДМИТРО КУЛЕБА: НЕ БУДЕ ТАКОГО МОМЕНТУ В ╤СТОР╤╥, КОЛИ НАМ БУДЕ «НЕ ДО КРИМУ»

Глава укра╖нсько╖ дипломат╕╖ Дмитро Кулеба вважа╓ втому в╕д затяжно╖ в╕йни неуникною, але переконаний, що ╕ укра╖нц╕, ╕ наш╕ партнери здатн╕ ╖╖ подолати. В ╕нтерв’ю Укр╕нформу в╕н також нав╕в, на наш погляд, мегапереконливий доказ сво╓╖ в╕ри в перемогу Укра╖ни.

А ще оч╕льник МЗС розпов╕в про те, чому Укра╖на дос╕ не роз╕рвала в╕дносин ╕з б╕лоруссю, чи ╕сну╓ «фактор Спартц» в укра╖нсько-американських в╕дносинах, як╕ перешкоди доведеться подолати задля створення Спецтрибуналу для кер╕вництва рос╕╖, чи ╓ Угорщина «п’ятою колоною» кремля ╕ чи в╕рн╕ чутки про те, що ╤рина Венедиктова може стати послом Укра╖ни у Швейцар╕╖.

В УКРА╥Н╤ ПУТ╤Н ВОЮ╢ РАКЕТАМИ, А В ╢ВРОП╤ Ц╤НАМИ НА ГАЗ, ╤НФЛЯЦ╤╢Ю ╤ ПРОПАГАНДОЮ

- Пане м╕н╕стр, давайте почнемо ╕з жахливо╖ страти рос╕╓ю укра╖нських в╕йськовополонених в Олен╕вц╕. Ви закликали ООН в╕дв╕дати колон╕ю для встановлення вс╕х факт╕в цього злочину, а М╕жнародний ком╕тет Червоного Хреста – перев╕рити вс╕х укра╖нських в╕йськовополонених. Ми зна╓мо, що сказали ООН ╕ Червоний Хрест. Що дал╕? Чи усв╕домлюють ц╕ м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖, як╕ були гарантами збереження життя в╕йськовополонених, свою непряму в╕дпов╕дальн╕сть за ╖хню смерть ╕ безпеку решти б╕льш як 2 тисяч захисник╕в Мар╕уполя, як╕ перебувають у полон╕?

- Нав╕ть якщо у них дещо притупилося в╕дчуття в╕дпов╕дальност╕ за цих наших громадян, то якраз под╕╖ в Олен╕вц╕ дуже сильно його загострили. Ми максимально допомогли це зробити.

Ус╕ т╕ заяви, як╕ прозвучали з боку Укра╖ни у цей траг╕чний день, не були емоц╕йними – це був заклик до м╕жнародних партнер╕в виконувати ╖хн╕й базовий функц╕онал. Ми вимага╓мо незалежного розсл╕дування варварсько╖ страти наших в╕йськовополонених, ╕ ми покара╓мо кожного нег╕дника, який вчинив цей п╕длий злочин.

Ус╕ мають працювати ╕ робити те, що в╕д них залежить. За мо╓ю ╕нформац╕╓ю, обидв╕ ╕нституц╕╖ «прокинулися» ╕ почали вживати заход╕в. Але правда поляга╓ ╕ в тому, що без допуску рос╕йсько╖ федерац╕╖ виконати св╕й мандат ╖м буде надзвичайно складно – вони не можуть з’явитися на м╕сце Олен╕всько╖ страти силом╕ць.

Тому зараз стежимо за розвитком под╕й ╕ активно продовжу╓мо п╕дштовхувати ситуац╕ю в правильному напрям╕.

- У серпн╕ наш╕ зах╕дн╕ партнери ╕дуть на традиц╕йн╕ л╕тн╕ кан╕кули. Але у нас в╕йна трива╓. Чи ма╓ Укра╖на певний дипломатичний ╕ в╕йськовий «зад╕л» на цей пер╕од? Можливо, ви дали дипломатам якесь «завдання на л╕то»?

- Укра╖нськ╕ дипломати, де б вони не працювали, не йдуть на серпнев╕ кан╕кули. Завдання перед послами та ╕ншими дипломатичними прац╕вниками сто╖ть дуже ч╕тке – нав╕ть, умовно кажучи, на пляж╕ ╓вропейськ╕ дипломати ╕ посадовц╕, включно з чиновниками ╢вроком╕с╕╖, повинн╕ займатися протид╕╓ю рос╕йськ╕й агрес╕╖ в ╢вроп╕. Адже це в╕йна не лише проти нас, це також в╕йна проти ╢вропи, просто в Укра╖н╕ пут╕н вою╓ ракетами, а в ╢вроп╕ ц╕нами на газ, ╕нфляц╕╓ю ╕ пропагандою.

Тому вс╕ посли мають знати, де хто в╕дпочива╓, ╕ в раз╕ потреби додзвонитися чи достукатися до партнер╕в нав╕ть якщо телефон буде вимкнений.

- На початок осен╕ рос╕я запланувала «референдуми» на тимчасово окупованих територ╕ях. США заявили, що разом ╕з партнерами готують «швидку та жорстку» в╕дпов╕дь у раз╕ ╖х анекс╕╖. Якою вам хот╕лося б бачити цю в╕дпов╕дь?

- Восени минулого року, коли вперше почали говорити про можлив╕сть ново╖ хвил╕ рос╕йсько╖ агрес╕╖, наш╕ партнери – не лише США, а й ╓вропейц╕ – теж зайняли позиц╕ю, що «ви, рос╕яни, т╕льки спробуйте це зробити, ╕ на вас чекатимуть важк╕ непоправн╕ насл╕дки». Ця лог╕ка, в принцип╕, призвела до того, що рос╕я вир╕шила, що вс╕ ц╕ попередження можна не сприймати серйозно. Це був не ╓диний, але один ╕з фактор╕в, через який рос╕я наважилася на агрес╕ю проти Укра╖ни.

Тому зараз ми теж комун╕ку╓мо нашим партнерам, що не треба готуватися до того, що рос╕я щось зробить, а ми в╕дпов╕мо. Потр╕бно щодня працювати над тим, щоб не дозволити рос╕╖ зробити будь що – провести референдум, наступ, не ма╓ значення. Треба зм╕нити лог╕ку.

Ми вдячн╕, що Сполучен╕ Штати першими п╕сля Укра╖ни почали дуже гучно говорити у св╕т╕ про проблему цих «референдум╕в» та ╖хню п╕дготовку. Але треба зм╕нити оптику – не погрожувати насл╕дками, а зосередитися на запоб╕ганн╕.

Якраз перед ╕нтерв’ю (записувалося 1 серпня. – авт.) у нас була тривала телефонна розмова у формат╕: Андр╕й ╢рмак, я ╕ Валер╕й Залужний з боку Укра╖ни ╕ Джейк Салл╕ван, Ентон╕ Бл╕нкен ╕ генерал М╕лл╕ з боку США. ╤ ми в тому числ╕ говорили про нам╕ри рос╕╖ де-факто анексувати нов╕ окупован╕ територ╕╖ У кра╖ни ╕ як нам запоб╕гти цьому сценар╕ю.

- П╕сля останнього ракетного обстр╕лу Укра╖ни з територ╕╖ б╕лорус╕ у День укра╖нсько╖ державност╕ у сусп╕льств╕ знову виникло питання, чи не час роз╕рвати дипломатичн╕ в╕дносини з ц╕╓ю кра╖ною. Яка позиц╕я МЗС ╕з цього приводу п╕сля под╕бних демонстративних д╕й?

- Я прекрасно пам’ятаю, як у н╕ч проти 24 лютого з територ╕╖ б╕лорус╕ розпочалося вторгнення в Укра╖ну. До цього б╕лоруси присягалися, що б╕лорусь для нас не становить жодно╖ загрози.

У нас нема╓ ╕люз╕й щодо б╕лорус╕, а ╓ тверезий анал╕з того, що в╕дбува╓ться, ╕ яким чином не давати додаткових привод╕в лукашенку ухвалювати т╕ чи ╕нш╕ р╕шення.

Я вже казав публ╕чно, ╕ моя позиц╕я не зм╕нилася: якщо б╕лоруськ╕ збройн╕ сили зайдуть на територ╕ю Укра╖ни, я негайно в╕дправлю пропозиц╕ю роз╕рвати з ними дипломатичн╕ в╕дносини.

А стосовно того, що з територ╕╖ б╕лорус╕ в╕дбуваються обстр╕ли, мен╕ зда╓ться, нема╓ сенсу прив’язувати це до святкових дат. Те, що у пов╕тряному простор╕ б╕лорус╕ л╕тають рос╕йськ╕ бомбардувальники, – ╕нод╕ просто тренуються, ╕нод╕ стр╕ляють, – це наша щоденна реальн╕сть.

Ще раз хочу наголосити – б╕лорусь ╓ сп╕вучасником злочину агрес╕╖ проти Укра╖ни, це не п╕дляга╓ жодним сумн╕вам. Тому жодних виправдань ╖м нема╓ ╕ не буде.

РЕАЛЬНО «ФАКТОР СПАРТЦ» В УКРА╥НСЬКО-АМЕРИКАНСЬКИХ В╤ДНОСИНАХ НЕ ВАРТИЙ НАВ╤ТЬ ЗАПИТАННЯ

- Конгресвумен В╕ктор╕я Спартц продовжу╓ писати листи президенту США Джо Байдену щодо Укра╖ни, нещодавно вона звернулася до ООН щодо призупинення «зерново╖ угоди». На вашу думку, чи можуть ц╕ звернення похитнути двопарт╕йну п╕дтримку Конгресом США нашо╖ кра╖ни? Чи варто МЗС якось д╕яти, аби запоб╕гти цьому?

- Акц╕╖ ╕ кроки пан╕ Спартц викликають в Укра╖н╕ непор╕внянно б╕льший резонанс, н╕ж у Сполучених Штатах. Власне, саме тому вона пост╕йно створю╓ нов╕ мед╕априводи, намагаючись розкрутити цей маховик.

Ми в╕дреагували на ╖╖ перший публ╕чний крок у ц╕й сфер╕, бо ╖╖ звинувачення категорично не в╕дпов╕дали д╕йсност╕. Сьогодн╕шня розмова з американськими партнерами, про яку я згадував, на мою думку, ╓ найкращою в╕дпов╕ддю на закиди пан╕ Спартц про в╕дсутн╕сть дов╕ри. Вс╕ з ус╕ма сп╕лкуються, вс╕ вс╕м дов╕ряють. Р╕вень дов╕ри м╕ж президентом Зеленським та його командою ╕ адм╕н╕страц╕╓ю Байдена ╓ надзвичайно високим. Ми обговорю╓мо наст╕льки «╕нтимн╕» у профес╕йному план╕ реч╕, що це вже схоже на сп╕лкування м╕ж родичами, а не партнерами.

Я вдячний Сполученим Штатам за тверду двопарт╕йну п╕дтримку Укра╖ни, ╕ переконаний, що н╕чого не здатне ╖╖ порушити. Ми ста╓мо справд╕ близькими, особливими союзниками, ╕ цей процес – вже на десятир╕ччя.

Пан╕ Спартц пол╕тикиня, яка робить соб╕ кар’╓ру. Якщо вона виступатиме з чимось геть кричущим, що категорично суперечить ╕стин╕ й шкодить нашим ╕нтересам, ми будемо в╕дпов╕дати. Наприклад, вона висловилася про зернову угоду – ми в╕дпов╕ли. А на як╕сь чергов╕ прох╕дн╕ заяви ми не будемо реагувати. Хоча, я думаю, вони пер╕одично з’являтимуться на ту чи ╕ншу тему, де, з погляду ╖╖ радник╕в, ╓ хайп.

Тож ще раз: пан╕ Спартц як пол╕тикиня ма╓ на це право, але ми так само ма╓мо право на свою позиц╕ю ╕ пояснення, чому ╖╖ слова не в╕дпов╕дають д╕йсност╕. Ми н╕ в чому ╖╖ не звинувачу╓мо, але будемо ч╕тко показувати, де вона викривлю╓ реальн╕сть.

- Можливо, сл╕д було б спробувати порозум╕тися з пан╕ Спартц, аби запоб╕гти потенц╕йн╕й шкод╕ для Укра╖ни?

- Коли людина хоче порозум╕тися, вона не пише в╕дкрит╕ листи з такими обвинуваченнями. Ми з нею не сварилися. Ми з вами уже хвилин п’ять про не╖ говоримо, але, пов╕рте, реально «фактор Спартц» в укра╖нсько-американських в╕дносинах не вартий нав╕ть запитання, а не те що обговорення.

РОС╤Я НАПАЛА НА ╢ВРОПУ ЗАДОВГО ДО ТОГО, ЯК ╥╥ В╤ЙСЬКА ПЕРЕТНУЛИ КОРДОН УКРА╥НИ

- К╕лька м╕сяц╕в тому ви закликали Зах╕д сприйняти ╕дею, що результатом в╕йни ма╓ бути перемога Укра╖ни. Чи пом╕ча╓те ви якусь еволюц╕ю у цьому питанн╕? Чому, на вашу думку, Заходу складно уявити нашу перемогу?

- Так, я бачу еволюц╕ю в правильному напрям╕. А еволюц╕онувати ╖м важко з двох причин: по-перше, тому, що вся ╓вропейська пол╕тична ф╕лософ╕я побудована на ╕де╖ win-win, коли обидв╕ сторони мають щось здобути. Тод╕ домовлен╕сть, заснована на цих обоп╕льних здобутках, ста╓ б╕льш стаб╕льною ╕ довгостроковою.

По-друге, нав╕ть тим, хто добре ставиться до Укра╖ни, думка про поразку рос╕╖ просто не влазила в голову: вона така велика, така потужна, пост╕йний член Ради Безпеки ООН, з ядерною кнопкою, Досто╓вським, балетом – як це може статися?

Уяв╕ть соб╕, що ви виросли на одн╕й пол╕тичн╕й школ╕ й все життя буду╓те пол╕тику на win-win, у вас склався якийсь образ рос╕╖, ╕ ви прожили з ним життя ╕ зробили на цьому кар’╓ру. А тут до вас приходить Укра╖на ╕ каже: «Н╕якого win-win, буде win-lose – це по-перше. А, по-друге, оц╕ вс╕ письменники ╕ балет тут н╕ до чого, бо ми ма╓мо справу з абсолютно варварською державою на кордон╕ ╢вропи, яка вс╕х нас намага╓ться знищити».

Правда ж, на м╕сц╕ б╕льшост╕ ╓вропейських пол╕тик╕в ви з першого разу мен╕ не пов╕рили б, а почали б рефлексувати? А в комун╕кац╕ях найважче завдання – зм╕нювати глибинн╕ переконання.

Тому Заходу на еволюц╕ю в поглядах потр╕бен певний час. На жаль, найб╕льш стр╕мка еволюц╕я у них в╕дбува╓ться п╕сля розкриття чергових злочин╕в рос╕╖ на територ╕╖ Укра╖ни.

- Як╕ переваги перемоги Укра╖ни ╕ програшу рос╕╖ ми можемо назвати у комун╕кац╕╖ ╕з Заходом?

- Якщо ми говоримо про ╢вропу, р╕вень симпат╕╖ до Укра╖ни там дуже високий. Водночас ╕ у тих, хто до нас добре ставиться, в голов╕ склалася картинка, що рос╕я напала виключно на Укра╖ну. Ми намага╓мося ╖м ╕ вс╕м ╕ншим пояснити, що рос╕я напала на ╢вропу, причому задовго до того, як 24 лютого ╖╖ збройн╕ сили перетнули кордон Укра╖ни по вс╕й л╕н╕╖ фронту.

Газова криза в ╢вроп╕ розпочалася наприк╕нц╕ минулого року. Ц╕ни на газ пол╕зли вгору задовго до того, як перш╕ рос╕йськ╕ ракети впали на Ки╖в. У чому причина зараз енергетично╖ кризи, ╕нфляц╕╖ в ╢вроп╕? У д╕ях рос╕йсько╖ федерац╕╖.

Тому це комплексна атака, ╕ вони мають зрозум╕ти, що допомагати Укра╖н╕ – це не благод╕йн╕сть, а ╕нвестиц╕я у власне майбутн╓ ╕ власну безпеку. А ╓вропейц╕ до 24 лютого намагалися вир╕шити цю проблему, пост╕йно заграючи з пут╕ним, – оц╕ вс╕ безк╕нечн╕ розмови: «А давайте отак чи так». В╕н ус╕м ╖м набрехав ╕ плюнув в обличчя. 24 лютого це стало очевидним, ╕ це було прозр╕ння. Але тепер наступна фаза: прийняття того факту, що ╓диний спос╕б захистити свою безпеку ╕ процв╕тання – це зробити рос╕ю ╕ншою. ╤ шлях до ц╕╓╖ ╕ншо╖ рос╕╖ лежить виключно через ╖╖ поразку на пол╕ бою в Укра╖н╕.

Тому перевага для вс╕х дуже проста – ми переможемо ╕ в╕дновимо свою територ╕альну ц╕л╕сн╕сть, а ╢вропа позбудеться джерела кошмару на континент╕.

- Чи реально з нин╕шн╕ми настроями наших партнер╕в у ╢вроп╕ реал╕зувати ╕дею Спецтрибуналу для кер╕вницва рос╕╖ за во╓нн╕ злочини в Укра╖н╕?

- Тема Трибуналу – це оголений нерв. Будь-яку позиц╕ю, в принцип╕, можна якось закамуфлювати чи розмити. Але незалежно в╕д того, п╕дтриму╓ш ти Трибунал чи не п╕дтриму╓ш, ти розум╕╓ш, що йдеться про юридичне р╕шення, де буде заф╕ксовано, що володимир пут╕н ╓ злочинцем ╕ несе в╕дпов╕дальн╕сть за накази, в результат╕ яких загинули десятки тисяч людей.

Не буду приховувати, тут ╖м страшнувато з р╕зних причин. ╤ з пол╕тичних, тому що з 1945 року було лише два таких випадки – Нюрнберг ╕ спроба суду над М╕лошевичем, коли ╓вропейського л╕дера судили за злочини п╕д час в╕йни. А практика судити л╕дера ╕ншо╖ держави, скаж╕мо так, дуже хитка.

По-друге, ╓ клуб фанат╕в М╕жнародного крим╕нального суду (до якого ми теж належимо). В його статут╕ написано, що одним ╕з злочин╕в, за як╕ в╕н може судити, ╓ агрес╕я. Але на практиц╕, суто з юридичних причин, в╕н не може застосувати цю статтю конкретно до випадку Укра╖ни ╕ рос╕╖.

Наш╕ партнери кажуть: «Не треба створювати Трибунал, тому що у нас ╓ МКС, не можна створювати йому альтернативу». А ми кажемо: «Чекайте, що важлив╕ше – ╕нтереси МКС, який не хоче н╕яких тимчасових альтернатив соб╕, чи справедлив╕сть, заради яко╖ МКС ╕сну╓?». Тут у них виника╓ ступор, тому що вони ╕ за справедлив╕сть, ╕ за МКС.

Коротше кажучи, ╓ проблема ╕нституц╕йного его╖зму ╕ в питанн╕ М╕жнародного крим╕нального суду, ╕ в питанн╕ створення Спецтрибуналу. Але ми цю роботу ведемо ╕, я думаю, що результат буде. Ми заклика╓мо вс╕ держави та орган╕зац╕╖ п╕дтримати створення Спец╕ального трибуналу щодо злочину агрес╕╖ проти Укра╖ни. Цей злочин в╕дбувся, а значить за нього ма╓ бути покарання.

- Яким ма╓ бути наступний крок у цьому напрям╕?

- Щоб його зробити, треба подолати перешкоди, як╕ я озвучив. Нараз╕ обидв╕ перешкоди залишаються актуальними.

ПОКИ ЗАЯВИ УГОРЩИНИ НЕ БУДУТЬ ЗБ╤ГАТИСЯ З ╥╥ Р╤ШЕННЯМИ ЩОДО УКРА╥НИ, МОЖНА ЖИТИ ╤ ПРАЦЮВАТИ

- Поговоримо про Угорщину, наш╕ в╕дносини ╕ ран╕ше були непростими. А якими вони будуть п╕сля останн╕х заяв прем’╓р-м╕н╕стра В╕ктора Орбана щодо в╕йни рос╕╖ проти Укра╖ни? Чи можна тепер вважати Угорщину «п’ятою колоною» кремля в ╢С ╕ НАТО?

- Я думаю, що Угорщина ╓ «п’ятою колоною» само╖ себе. Це ╖хня внутр╕шня пол╕тика, ╕ угорському народу треба буде розбиратися, наск╕льки вона в╕дпов╕да╓ його ╕нтересам.

Я завжди дуже ч╕тко кажу, що заяви, хоча вони бувають непри╓мними, емоц╕йними, – це одне, а р╕шення – це ╕нше. Угорщина при╓дну╓ться до санкц╕й – ми бачимо, що в рамках дискус╕╖ всередин╕ ╢С Угорщина «збива╓» деяк╕ потенц╕йн╕ нов╕ санкц╕╖, але це поки що не досягло критичного р╕вня, щоб ми могли сказати, що якийсь сутт╓вий крок не в╕дбувся через Угорщину. Вона також п╕дтримала надання Укра╖н╕ статусу кандидата у члени ╢С.

Тобто поки заяви Угорщини не будуть зб╕гатися з ╖╖ р╕шеннями щодо Укра╖ни, можна жити ╕ працювати. Якщо те, що вони говорять, почне зб╕гатися з тим, що вони роблять, – тод╕ буде проблема.

- Ще один наш неоднозначний партнер – Туреччина. Президент Ердоган останн╕м часом актив╕зував контакти з рос╕йським президентом пут╕ним – вони зустр╕чалися в Тегеран╕ 19 липня, а на 5 серпня запланован╕ двосторонн╕ переговори в Соч╕, де, за даними рос╕йсько╖ сторони, обговорюватиметься в╕йськово-техн╕чна сп╕впраця. Чи можемо ми на цьому тл╕ покладатися на Туреччину як на над╕йного партнера ╕ неупередженого посередника в питаннях ╕ миру, ╕ експорту зерна?

- Якщо йдеться конкретно про «Байрактари», з низки причин мен╕ складно уявити, що Туреччина постачатиме ц╕ системи рос╕йськ╕й федерац╕╖.

Щодо загально╖ посередницько╖ рол╕, то по зерну посередництво Туреччини ╕ ООН спрацювало попри певн╕ труднощ╕. Будемо спод╕ватися, що й надал╕ працюватиме.

Стосовно б╕льш обнад╕йливих сигнал╕в, як╕ зараз надсила╓ Туреччина, що домовлен╕сть по зерну – це передумова для б╕льш широко╖ домовленост╕ м╕ж Укра╖ною ╕ рос╕╓ю, то ми не под╕ля╓мо цього оптим╕зму.

- А на дотриманння зерново╖ угоди ви дивитеся б╕льш оптим╕стично?

-Тепер, коли домовлен╕сть уже ╓, рос╕╖ буде дуже важко якось непом╕тно стрельнути, бо буде очевидно, що повна в╕дпов╕дальн╕сть лежить на н╕й. рос╕я за останн╕ м╕сяц╕ дуже багато ╕нвестувала в м╕ф про те, що це вона ряту╓ св╕т в╕д продовольчо╖ кризи, щоб зараз просто взяти ╕ розбомбити його власними ракетами.

Але, чесно кажучи, у них у голов╕ так╕ таргани, що я не беруся п╕дписатися на сто в╕дсотк╕в, що в цьому питанн╕ вони мислять виключно рац╕онально.

Укра╖нський продовольчий експорт ряту╓ св╕т в╕д голоду та зростання ц╕н. Укра╖на завжди була над╕йним партнером, ╕ ми доклада╓мо максимум зусиль, щоб зберегти цей статус попри рос╕йську в╕йну та блокаду. Перший корабель з укра╖нським продовольчим експортом – це сигнал ус╕м нашим друзям на Близькому Сход╕, в Африц╕ та Аз╕╖: ми не кинемо вас напризволяще, ми захистимо ваш╕ с╕м’╖ в╕д голоду, який намага╓ться спровокувати рос╕я.

НА ДРУГОМУ САМ╤Т╤ КРИМСЬКО╥ ПЛАТФОРМИ БУДЕ ОБГОВОРЮВАТИСЯ ВСЕ, ЩО СПРИЯ╢ ДЕОКУПАЦ╤╥ П╤ВОСТРОВА

- Пут╕н днями затвердив нову Морську доктрину, де, зокрема, назвав акватор╕ю Чорного моря "зоною нац╕ональних ╕нтерес╕в" рос╕╖, а також оприлюднив плани всеб╕чно зм╕цнити там геопол╕тичн╕ позиц╕╖ рф. Це гучна риторика чи загроза не лише для Укра╖ни, а й для ╕нших кра╖н Чорноморського рег╕ону?

- Якщо я не помиляюсь, ран╕ше вони казали, що ╖хн╕ нац╕ональн╕ ╕нтереси скр╕зь, де луна╓ рос╕йська мова. Очевидно, в ╖хн╕й картин╕ св╕ту риби в Чорному мор╕ теж розмовляють рос╕йською, тому ╖х треба захищати (посм╕ха╓ться).

Це рос╕йська гра вербальними м’язами. Зрозум╕ло, що це зона ╖хн╕х нац╕ональних ╕нтерес╕в. Ми в ц╕й зон╕ потопили ╖хн╕й крейсер, ╕ нам ан╕ в╕дсутн╕сть, ан╕ наявн╕сть ц╕╓╖ доктрини не завадила це зробити.

- Чи буде ситуац╕я в Чорному мор╕ одн╕╓ю з тем Другого сам╕ту Кримсько╖ платформи?

- На сам╕т╕ Кримсько╖ платформи, який 23 серпня з об’╓ктивних причин збереться онлайн, буде обговорюватися все, що сприя╓ деокупац╕╖ п╕вострова в частин╕ дипломатичних зусиль. Ми запрошу╓мо вс╕х учасник╕в Кримсько╖ платформи, як╕ взяли участь в установчому сам╕т╕ минулор╕ч, а також нових партнер╕в, при╓днатися онлайн 23 серпня. Це питання порятунку м╕жнародного права та п╕дтримання глобального миру ╕ безпеки.

Важливо не переривати динам╕ку розвитку Кримсько╖ платформи ╕ провести сам╕т з двох причин.

Здавалося б, ╕де в╕йна, ╕ його можна було б в╕дкласти? Але ми хочемо послати дуже ч╕ткий сигнал: нав╕ть якщо теоретично – цього не буде, але якщо теоретично – ворог знову стоятиме п╕д Ки╓вом, ми все одно будемо планувати деокупац╕ю Криму.

Дуже важливо зрозум╕ти: що б не було ╕ як би не було складно, ми завжди повинн╕ думати стратег╕чно – прийде момент, коли ми деокупу╓мо сво╖ територ╕╖. ╤ сам╕т Кримсько╖ платформи – це сигнал якраз про це. Не буде такого моменту в ╕стор╕╖, коли нам буде «не до Криму», «не до Лисичанська» чи якогось ╕ншого м╕ста, яке нараз╕ тимчасово окуповане. Так, йдеться про дипломат╕ю, але ми про це говоримо.

╤ друга причина, чому сам╕т важливий саме зараз, – тому що у деяких столицях усе ще ╓ неформальний наратив, що «Крим – це, безумовно, Укра╖на, але ви з Кримом особливо обережно, тому що це оголений нерв рос╕╖». Тому ми хочемо ще раз застовбити, що Крим – це Укра╖на, ╕ ми будемо говорити про нього що захочемо ╕ робити що захочемо. Це принциповий момент.

- Наск╕льки партнери готов╕ п╕дтримувати цей дискурс ╕ наш╕ ц╕л╕?

- Якраз сам╕т Кримсько╖ платформи це й покаже.

- В╕йна дещо в╕дт╕снила трагед╕ю з╕ збиттям укра╖нського л╕така п╕д Тегераном. ╤ран на початку с╕чня в╕дпов╕в в╕дмовою на пропозиц╕ю М╕жнародно╖ групи з координац╕╖ та допомоги жертвам рейсу PS752 "М╕жнародних ав╕ал╕н╕й Укра╖ни" при╓днатись до переговор╕в щодо компенсац╕й. Чи МЗС в╕дтод╕ контактувало з ╕ранською стороною щодо ав╕акатастрофи поблизу Тегерана чи це питання в╕дкладено до завершення в╕йни?

- Ми н╕чого не в╕дкладали, але я не можу сказати, що зараз ╓ якийсь активний переговорний процес м╕ж ц╕╓ю М╕жнародною групою та ╤раном. В╕йна все перем╕шала ╕ зм╕нила пр╕оритети, але ми не забули це питання ╕ не поставили на паузу. Воно, безумовно, теж буде вир╕шене.

- Як не прикро, але поступово в╕йна в Укра╖н╕ сходить з перших шпальт св╕тово╖ преси. Як╕ можлив╕ зм╕ни в комун╕кац╕╖ ╕з зах╕дними сусп╕льствами, щоб втримати Укра╖ну в фокус╕ ╖хньо╖ уваги?

- Це закони псих╕ки – людина призвичаю╓ться до всього, ╕ те, що було шоком, умовно, в перш╕ 24 години п╕сля вторгнення, вже стало звичним. Ми ж з вами теж звикли жити у в╕йн╕. ╤ зах╕дн╕ сусп╕льства так само звикли жити з тим, що ╕де в╕йна.

Повернутися на перш╕ шпальти можна лише двома способами – або великою перемогою, або великою поразкою. Все, що буде м╕ж цими полюсами, образно кажучи, перебуватиме на друг╕й-трет╕й шпальт╕.

Ми працю╓мо на велику перемогу, а рос╕яни працюють на нашу велику поразку. Але, я думаю, що перша шпальта буде за нами.

ЗАРАЗ УКРА╥НА ВСТУПА╢ У ГРУ НА АФРИКАНСЬКОМУ КОНТИНЕНТ╤

- Ви анонсували в╕зити до низки кра╖н Африки в рамках актив╕зац╕╖ в╕дносин Укра╖ни з цим континентом. Але ви по╖дете туди вже п╕сля африканського туру лаврова, де в╕н просува╓ рос╕йський порядок денний. Як╕ ваш╕ оч╕кування в╕д цих в╕зит╕в? Що ви вважатимете усп╕шним результатом?

- Якби просування наративу залежало в╕д одного в╕зиту, то, пов╕рте, Укра╖на вже давно вс╕х би перемогла точковими в╕зитами, потужними, як удари HIMARS. Наратив – це р╕ч, з якою ти працю╓ш дуже довго.

лавров по╖хав у т╕ африканськ╕ кра╖ни, де йому комфортно з точки зору того, як його приймають. Нема╓ п╕дстав стверджувати, що це був усп╕шний в╕зит, я не думаю, що в╕н дуже ним задоволений. Але те, що вони на нас так рефлексують, – щойно ми почина╓мо говорити про Африку, як пан лавров стриба╓ в л╕так ╕ летить у турне, – означа╓, що вони в тонус╕, молодц╕, нехай продовжують у тому ж дус╕ й ганяються за нами, намагаючись перебити наш наратив.

А по-друге, рос╕я впроваджувала там певн╕ наративи ще з радянських час╕в. Тому так само, як м╕й в╕зит не переб’╓ одним клацанням пальця вс╕ рос╕йськ╕ наративи, так само й лавров не переб’╓ наш╕. Це гра в довгу, але треба грати. ╤, власне, зараз, у цьому траг╕чному 2022 роц╕, Укра╖на вступа╓ у гру на Африканському континент╕.

Наприк╕нц╕ минулого року ми схвалили Африканську стратег╕ю, зараз президент сп╕лку╓ться з африканськими колегами, я сп╕лкуюсь, ╕ готу╓ться турне, ми на африканський напрям запустимо ╕ парламентську дипломат╕ю. Тобто ми йдемо всюди просувати ╕ захищати нац╕ональн╕ ╕нтереси Укра╖ни.

МЗС – ЦЕ НЕ КОНСЕРВНА БАНКА, ДЕ НАС УС╤Х ЗАКУПОРИЛИ ╤ ЧАС В╤Д ЧАСУ ПЕРЕТРУШУЮТЬ

- Не можемо не спитати ╕ про кадри. Президент на початку липня зв╕льнив посл╕в Укра╖ни в Н╕меччин╕, Угорщин╕, Норвег╕╖, Чех╕╖ та ╤нд╕╖, а наприк╕нц╕ червня – в ╤ран╕, Груз╕╖, Словаччин╕, Португал╕╖ та Л╕ван╕. Прокоментуйте, будь ласка, причини цих зв╕льнень – ротац╕я чи неефективн╕сть?

- Виключно ротац╕я. Я сказав ус╕м колегам в╕дверто ╕ прямо: у мене нема╓ жодного ╕ншого п╕дходу до зв╕льнення посл╕в, окр╕м зв╕льнення в порядку живо╖ черги за к╕льк╕стю рок╕в, проведених за кордоном.

Подив╕ться на вс╕х зв╕льнених посл╕в – жоден ╕з них не пропрацював у сво╖й кра╖н╕ менше в╕дведених законом для роботи за кордоном чотирьох рок╕в, а деяк╕ пропрацювали по с╕м з половиною. Я теж вир╕с у ц╕й систем╕ ╕, при вс╕й мо╖й поваз╕ до них, добре знаю, що неможливо пропрацювати с╕м рок╕в за кордоном ╕ не в╕д╕рватися в╕д сво╓╖ батьк╕вщини, в╕д в╕дчуття сво╓╖ кра╖ни. Для цього й придумана ротац╕я.

Я розум╕ю, що комусь ╕з посл╕в важко повертатися додому, тому хочеться розказати, що я герой, ╕ без мене в╕дносини з кра╖ною ╤кс зруйнуються. Це говорить лише про одне – що людину треба було забрати ще, умовно кажучи, два роки тому.

Друга причина, з яко╖ я можу подати посла на зв╕льнення, – це суперпровальн╕ результати роботи. Але це р╕дк╕сн╕ випадки, тому що в принцип╕ у нас посли працюють ефективно, ╕ п’ять останн╕х м╕сяц╕в показали, що багато завдань посли виконують як╕сно.

- Ск╕льки нараз╕ ваканс╕й посл╕в Укра╖ни за кордоном?

- Багато, близько двох десятк╕в.

- Була неоф╕ц╕йна ╕нформац╕я, що п╕сля зв╕льнення з посади генпрокурора ╤рина Венед╕ктова може стати послом Укра╖ни у Швейцар╕╖. Ви можете це п╕дтвердити?

- Так, я п╕дписав подання на призначення пан╕ Венедиктово╖ послом у Швейцар╕╖.

- Як ви загалом ставитеся до практики пол╕тичних призначень на дипломатичн╕ посади?

- Вона завжди була, ╓ ╕ буде в ус╕х кра╖нах, а не лише в Укра╖н╕. Посол ма╓ в╕дпов╕дати певним якостям. До мене ╕нод╕ приходять люди з вулиц╕ ╕ кажуть: «Хочу бути послом». Я кажу: «Гаразд, але ось чому мен╕ зда╓ться, що ця робота не для вас». А ╕нод╕ я бачу, що «людина з вулиц╕» реально може бути послом, то чому мен╕ ╖╖ не взяти?

МЗС – це не консервна банка, де нас ус╕х закупорили ╕ час в╕д часу перетрушують, а ми там всередин╕ м╕ня╓мося м╕сцями. Потр╕бен приплив св╕жо╖ кров╕, св╕жих думок ╕ погляд╕в.

Президент пост╕йно придивля╓ться до кандидат╕в на пр╕оритетн╕ для нього кра╖ни. Ми вс╕ – Андр╕й ╢рмак, я, Андр╕й Сиб╕га – пост╕йно перебува╓мо в пошуку людей. ╤нша справа, що з десяти вар╕ант╕в пройде один, тому що процес в╕дбору дуже ретельний. Але це абсолютно нормально, коли ми заводимо в систему людей зовн╕, але обов’язково з компетенц╕ями, як╕ дозволять ╖м ефективно виконувати функц╕╖ посла.

Я вважаю, що Венедиктова ма╓ ц╕ компетенц╕╖. ╥╖ робота з м╕жнародними партнерами в останн╕ м╕сяц╕ якраз показала, що вона може себе проявити на м╕жнародному треку.

- Вона сама прийшла до вас «з вулиц╕»? Це була ╖╖ ╕дея стати послом чи ми ╖й запропонували?

- Ця ╕дея народилася в кол╕ дек╕лькох людей – сид╕ли, обговорювали ╕ була знайдена така опц╕я.

П╕сля зв╕льнення з посади генпрокурора, наск╕льки мен╕ в╕домо, вона по╖хала з Ки╓ва до Харкова, а в четвер ми з нею побачимося.

- Ви казали ран╕ше, що в умовах в╕йни методи класично╖ дипломат╕╖ не завжди ефективн╕. Чи виправдали себе методи «наступально╖» дипломат╕╖, як╕ вт╕лював уже колишн╕й посол Укра╖ни в Н╕меччин╕ Андр╕й Мельник?

- Давайте не будемо вид╕ляти окремих посл╕в. Як м╕н╕стр я ц╕ную кожного посла, який да╓ кра╖н╕ результат ╕ класичними, ╕ будь-якими ╕ншими методами. Для мене кожний посол, який притягнув сюди зброю, забезпечив санкц╕╖ ╕ виконав низку ╕нших принципових завдань, – це з╕рка.

- Напередодн╕ в╕йни ╕ п╕сля ╖╖ початку майже вс╕ сво╖ бриф╕нги ви зак╕нчу╓те закликом: «В╕рте в Укра╖ну». Що вам особисто да╓ п╕дстави в╕рити в Укра╖ну ╕ бути оптим╕стом?

- П╕сля 24 лютого на певному етап╕ мен╕ довелось ухвалювати найважче для мене р╕шення – повертати в Укра╖ну д╕тей чи н╕. Я сво╖х д╕тей, як╕ хот╕ли повернутися, повернув не просто в Укра╖ну, а в Ки╖в. Тож у перемоз╕ Укра╖ни я зац╕кавлений як н╕хто ╕нший – не просто як громадянин ц╕╓╖ держави, а й тому що тут мо╖ д╕ти, ╕ я хочу, щоб вони жили у безпец╕ ╕ в них усе було добре.

Бажання, щоб мо╖ д╕ти були тут разом з╕ мною щасливими, ╕ мотиву╓ мене рухатися вперед ╕ в╕рити в нашу перемогу.

Над╕я Юрченко, Олександр Харченко

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 05.08.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24380

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков