Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4286)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3940)
Українці мої... (1582)
Резонанс (1872)
Урок української (1002)
"Білі плями" історії (1808)
Крим - наш дім (612)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (129)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (125)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОР╤ТЬСЯ, ЩОБ НЕ ЗАГИНУТИ, ЗАХИЩАЙТЕ СВОЮ СВОБОДУ НА ВУЛИЦЯХ ╤ ПЛОЩАХ
Звернення Президента Укра╖ни до кор╕нних народ╕в Рос╕╖.


БАЙДЕН В ООН ЗАСУДИВ ЯДЕРН╤ ПОГРОЗИ ПУТ╤НА ╤ ЗАСТЕР╤Г В╤Д СПРОБ ПРОВЕСТИ «РЕФЕРЕНДУМИ»
президент пут╕н в╕дкрито погрожував ╢вроп╕ ядерною збро╓ю…


УКРА╥НА ХОЧЕ МИРУ. ╢ВРОПА ХОЧЕ МИРУ. СВ╤Т ХОЧЕ МИРУ. ╤ МИ ПОБАЧИЛИ, ХТО ╢ДИНИЙ ХОЧЕ В╤ЙНИ…
Виступ Президента Укра╖ни Володимира Зеленського на загальних дебатах 77-╥ сес╕╖ Генерально╖...


В╤ДПОВ╤МО ТЕРОРИСТАМ НА КОЖНУ ╥ХНЮ П╤ДЛ╤СТЬ, НА КОЖНУ РАКЕТУ – МИ ЦЕ МОЖЕМО
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ В ╤ЗЮМ╤ П╤ДНЯВ УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР
Президент Володимир Зеленський в╕дв╕дав зв╕льнене м╕сто ╤зюм на Харк╕вщин╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 22.07.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 22.07.2022
Андр╕й Куликов, голова Ком╕с╕╖ з журнал╕стсько╖ етики: ЧАС В╤Д╤ЙТИ В╤Д БОРОТЬБИ З РОС╤ЙСЬКОЮ ПРОПАГАНДОЮ ДО АКТИВНОГО ╤ МАСОВОГО ТВОРЕННЯ УКРА╥НСЬКОГО ЯК╤СНОГО ПРОДУКТУ

Повномасштабна в╕йна рос╕╖ проти Укра╖ни дуже вплинула на умови роботи журнал╕ст╕в. Необх╕дн╕сть висв╕тлення траг╕чних под╕й - убивств, згвалтувань, обстр╕л╕в, руйнувань,- поставило нас перед усв╕домленням, що ми, мед╕йники, були не готов╕ до роботи в умовах в╕йни. ╤ нам доводиться вивчати нов╕ правила, буквально, "з кол╕с". Велику роль у роз'ясненн╕ цих правил в╕д╕гра╓ Ком╕с╕я з журнал╕стсько╖ етики, яка зараз моментально реагу╓ на скандальн╕ чи обурлив╕ кейси в мед╕йн╕й сфер╕, як, наприклад, на "кейс Куд╕нова". Про гостр╕ питання щодо роботи ЗМ╤ в умовах во╓нного стану, а також про те, як зм╕нилося укра╖нське ╕нформац╕йне поле, чи адекватн╕ обмеження на роботу ЗМ╤ в умовах во╓нного стану, про необх╕дн╕сть опановувати во╓нну терм╕нолог╕ю, про пропаганду ╕ контрпропаганду, про те, чи запрошувати в еф╕ри рос╕йських експерт╕в, а також чи можна зараз на 100% дотримуватися журнал╕стських стандарт╕в Укр╕нформ поговорив з в╕домим укра╖нським журнал╕стом, сп╕взасновником ╕ головою правл╕ння “Громадського рад╕о”, головою Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ “Ком╕с╕я з журнал╕стсько╖ етики” Андр╕╓м Куликовим.

– Пане Андр╕ю, як╕ як╕сн╕ зм╕ни сталися в ╕нформац╕йному простор╕ Укра╖ни п╕сля 24 лютого?

- З’явилося багато доказ╕в того, що знец╕нюван╕ десятками рок╕в рад╕о ╕ друкована преса, як╕й пророкували неминучу ╕ скору загибель, насправд╕ дуже ╕ дуже важлив╕. На нашому “Громадському рад╕о” ╕ на ╕нших рад╕останц╕ях, з якими ми п╕дтриму╓мо зв’язок, дуже багато доказ╕в того, що ╕нод╕ рад╕о залишалося ╓диним способом отримувати новини з п╕дконтрольно╖ територ╕╖. Рад╕о зараз просто ряту╓ життя. ╢ ╕стор╕я, засв╕дчена Олекс╕╓м Погор╓ловим, який (на початку широкомасштабного вторгнення - ред.) з родиною виходив з Гостомеля, керуючись тим, що д╕знавався з рад╕о: куди в╕дносно безпечно ╖хати, а куди - не можна ╖хати в жодному раз╕. Н╕ телебачення, н╕ ╤нтернет такого дати не можуть. Щодо преси, особливо, як нин╕ кажуть, г╕перлокально╖, а насправд╕ - м╕сцево╖ преси, виявилося - вона теж дуже важлива. Коли на Сумщин╕ в╕дбивали райони або з них виходив ворог для перегрупування, то м╕сцевий люд насамперед вимагав ╕ просив районку. Тому що вже п╕сля деокупац╕╖ про загальноукра╖нськ╕ новини вони можуть д╕знатися хоча б з ╓диного телемарафону чи з ╤нтернету, з пов╕домлень того ж Укр╕нформу. Але н╕хто зараз не може д╕стати до тих куточк╕в, як╕ найб╕льше важать тому, хто живе в цьому сел╕, ╕ розпов╕сти про те, що робиться за 15-ть к╕лометр╕в в╕д нього. От, це те, що зм╕нилося, на мою думку, реально. Я спод╕ваюся, що принаймн╕ оц╕ два види засоб╕в масово╖ комун╕кац╕╖, як╕ мають величезну роль в опов╕щенн╕, в поширенн╕ безпекових знань ╕ п╕дтримц╕ морального духу, тепер будуть сприйматися ╕ колегами. Бо публ╕кою вони давно сприймаються так, як треба. А от колеги ╕ т╕, хто при влад╕, вони недооц╕нювали ╖х.

Звичайно, поява нац╕онального телемарафону «╢дин╕ новини» - це ╕стотна зм╕на. Але тут виника╓ к╕лька запитань. По-перше, чому саме ц╕ телеканали об’╓днали зусилля? Чому там не одразу з’явився Сусп╕льний мовник, який, на мою думку, сам би м╕г впоратися з цим завданням, ╕, кр╕м того, ╓ найлог╕чн╕шим вибором для цього. Чому дехто опинився поза межами цього марафону? Кр╕м того, отака еклектика манери ведення етеру ╕ манери подач╕, - не думаю, що це ц╕лком прийнятна форма нин╕. Хоча, зв╕сно, якщо пор╕внювати з початком, то вже стало краще. У випадку з телемарафоном ми бачимо такий соб╕ м╕кс, можна сказати, пристойний нап╕й, в який кинули р╕зн╕ кульки, як╕ в ньому не розчиняються, а ╕снують соб╕ кожна окремо. А вза╓мопроникнення, вза╓много обм╕ну досв╕дом, проростання одн╕ в одних не в╕дбува╓ться. Я так скажу: будь-який крупний укра╖нський телеканал здатний орган╕зувати ц╕лодобове мовлення, яке буде ц╕л╕сн╕ше, бо там працюватиме одна команда, яка м╕ж собою давно уже спрацювалася.

Ще одна зм╕на - те, що усунули з етеру так зван╕ опозиц╕йн╕ або близьк╕ до опозиц╕йних телеканали як “Прямий”, “Еспресо” ╕ т.д.

Знову ж таки, поста╓ питання к╕лькост╕ та якост╕ ╕нформац╕╖. ╤ тут уже стосу╓ться не т╕льки цього нац╕онального марафону, а й нашо╖ роботи, “Громадського рад╕о” й ╕нших. На гора можна видавати досить багато, хоча зараз неминуч╕ людськ╕ втрати в р╕зних вим╕рах: хтось п╕шов воювати, хтось перемкнувся ╕стотно на волонтерську д╕яльн╕сть, хтось, рятуючи д╕тей або батьк╕в, по╖хав. От, наприклад, у нас тро╓ людей перебувають за кордоном ╕ вс╕ все одно беруть участь у виробничому процес╕. Це дуже добре. Ми ж п╕сля 24, 25 лютого п╕шли з Хрещатика, 26, ╕ почали працювати, хто з п╕двалу, хто - з кухн╕. Б╕льш╕сть все-таки по╖хала, щоб сво╖х р╕дних уберегти, ╕ при цьому вони брали найактивн╕шу участь у робот╕ рад╕о.

- У перш╕ дн╕ широкомасштабного вторгнення у нас теж найб╕льша проблема була в орган╕зац╕╖ ц╕лодобово╖ роботи в умовах валу ╕нформац╕╖ та того, що люди “випадали” з процесу через необх╕дн╕сть б╕гти в сховище або ╖хати в евакуац╕ю. Також потр╕бно було зам╕нити тих д╕вчат ╕ хлопц╕в, як╕ з першого ж дня п╕шли воювати. Ще було дуже важко з оц╕нкою ╕нформац╕╖ про бойов╕ д╕╖, яка надходила зв╕дки завгодно: в╕д читач╕в, в╕д наших колег, в╕д родич╕в, падала в “чатиках”. ╤ саме процес перев╕рки ц╕╓╖ ╕нформац╕╖ був дуже складний. Нам потр╕бно було пост╕йно бути на контакт╕ з нашими в╕йськовими для того, щоб розум╕ти, що правда, а що - вкид. Ми мали давати т╕льки перев╕рену ╕нформац╕ю, а не поширювати пан╕чн╕ настро╖, як╕ могли нагн╕татися св╕домо. ╤ знову ж таки, журнал╕сти тод╕ не могли працювати наповну, бо в них ще не було акредитац╕╖ М╕ноборони. Лише згодом виробилися правила роботи мед╕а в умовах во╓нного стану. На вашу думку, ц╕ правила для журнал╕ст╕в ╕ певн╕ обмеження вони достатн╕, адекватн╕ ситуац╕╖ чи переб╕льшен╕?

- Я серйозно дослухався до заступниц╕ м╕н╕стра оборони Ганни Маляр. Запропонован╕ М╕ноборони журнал╕стам правила для сп╕впрац╕ в умовах во╓нного стану - це ц╕лком робоч╕ ╕ слушн╕ правила. Мене вразило, наск╕льки вони дбають про безпеку журнал╕ст╕в, ╕ це дуже важливо. Але ж ми зна╓мо, що ╓ р╕зн╕ журнал╕сти, р╕зн╕ в╕йськов╕, в╕д них ╓ р╕зн╕ прес-оф╕цери ╕ т.д. Тому, за умов, що у нас не було достатньо╖ сп╕впрац╕ до повномасштабно╖ в╕йни, цей механ╕зм так швидко не налагодиться.

У мене дуже малий досв╕д присутност╕ на бойових позиц╕ях ╕ в╕н стосу╓ться 2014 року. Я тод╕ абсолютно безв╕дпов╕дально був у Мар╕упол╕, з╕ мною ще були дво╓ колег телев╕з╕йник╕в ╕ ще одна зн╕мальна група - добре ек╕п╕рована, з ус╕ма дозволами тощо. ╤ тут раптом хтось ╕з в╕йськових каже: зараз можна по╖хати до Бердянського – це селище зразу за Широк╕ним, себто, на л╕н╕╖ фронту.

- А бронежилет у вас був?

- Не було н╕ в мене, н╕ в тих телев╕з╕йних колег. Не було н╕ бронежилету, н╕ каски… По╖хали. Нам пощастило, бо там був дуже в╕дпов╕дальний прес-оф╕цер. В╕н нас побачив ╕ сказав: “Без мене - жодного кроку, тому що поранять, уб’ють”. Ми години п╕втори чекали, поки в╕н дозволив нам пройти на другу л╕н╕ю оборони ╕ там поговорити з солдатами ╕ оф╕церами. Але насправд╕, це було безв╕дпов╕дально.

- Тому вимога М╕ноборони акредитувати журнал╕ст╕в т╕льки за наявност╕ засоб╕в захисту абсолютно адекватна.

- Абсолютно. Питання в тому, що ми до повномасштабно╖ в╕йни ╕ нав╕ть впродовж оцих восьми рок╕в, що в╕йна тривала, ми не дбали про те, щоби якомога б╕льше наших сестер ╕ брат╕в навчити працювати з в╕йськовими. Була певна каста журнал╕ст╕в, яка працювала з в╕йськовими, - ╕ все. Або хтось ╕з наших колег-переселенц╕в залишалися в ц╕й тематиц╕. ╤нш╕ з цим змирилися. Коли ж настала потреба - то воно не те що п╕зно, а набагато важче. Зараз ситуац╕я зм╕ню╓ться потроху, та ми ще нав╕ть не усв╕домлю╓мо значення цього, як не усв╕домлювали, а, може, й не усв╕домлю╓мо дос╕ потреб журнал╕стики п╕д час в╕йни.

Мен╕ зда╓ться, що зараз саме той час, коли нарешт╕ потр╕бно р╕шуче в╕д╕йти в╕д боротьби з рос╕йською пропагандою до активного ╕ масового творення укра╖нського як╕сного продукту, який цю рос╕йську пропаганду вит╕снить. Не треба розв╕нчувати кожну брехню. Адже коли людина ма╓ достатньо як╕сно╖ продукц╕╖, вироблено╖ в Укра╖н╕, - у не╖ нема╓ часу дивитися те, що приходить з рос╕╖. Наприклад, я знаю, де брати достатньо як╕сно╖ укра╖нсько╖ продукц╕╖, тому у мене як у людини нема╓ потреби - бо, як у фах╕вця ╕нод╕ бува╓ така потреба - нав╕ть союзницьку зах╕дну пресу читати, не те що рос╕йську. Це теж не робиться в один момент, звичайно.

- Пропаганда ╕ контрпропаганда п╕д час в╕йни - яка роль ЗМ╤ зараз у цьому? ╤ друге запитання: нав╕що наш╕ ТБ-канали дос╕ запрошують в еф╕р рос╕йських експерт╕в?

- А тут же ж питання в тому, про що запитувати. Я припускаю ц╕лком, що деяк╕ рос╕йськ╕ експерти можуть в╕д╕грати позитивну роль. Наприклад, що не кажи, але вони краще знаються на Чеченськ╕й в╕йн╕, скаж╕мо. Вони краще знаються на деяких аспектах внутр╕шньо╖ пол╕тики рос╕йсько╖ федерац╕╖, зокрема, в╕дносно пригноблених народ╕в ╕ т.д. ╤ тут можна, можна, на мою думку, послуговуватися ╖хн╕ми коментарями. Питання в пропорц╕╖. М╕й перший головний редактор Валер╕й Михайлович Грузин казав: “Андр╕ю, мистецтво ╕нтерв’ю - це мистецтво запитання”. Так само мистецтвом ╓ визначення фаховост╕ експерта ╕ доц╕льност╕ його використання. Тому я не ╓ р╕зко проти, тим б╕льше - я не дивлюся телев╕зор.

- Чи д╕ють п╕д час во╓нного стану журнал╕стськ╕ стандарти? Чи вони порушуються? Як бути з точн╕стю ╕нформац╕╖, коли ми не можемо називати м╕сце, наприклад, куди влучила ракета? Не д╕╓ цей стандарт нараз╕. Як бути з оперативн╕стю, якщо потр╕бно багато часу витрачати на перев╕рку? Як бути зараз з балансом думок? З наявн╕стю друго╖ точки зору? Мене запитують закордонн╕ друз╕-журнал╕сти: “Як нам бути певними, що ви кажете правду або що рос╕яни кажуть правду?”.

- А просто: п╕дходити нав╕ть з б╕льшою вимоглив╕стю до цього. ╤ розум╕ти, усв╕домлювати, що надто просте розум╕ння стандарт╕в робило наше життя набагато легшим. В╕зьм╕мо, скаж╕мо, стандарт оперативност╕. Ну, по-перше, в╕н не до вс╕х вид╕в нашо╖ продукц╕╖ застосову╓ться нав╕ть у в╕дносно мирний час. По-друге, що таке оперативн╕сть? ╤ншим словом сказати - це вчасн╕сть. Вчасн╕сть подач╕ ╕нформац╕╖. От для новин, наприклад, вчасна - це якомога швидше подана ╕нформац╕я. А для того, щоб оц╕нити реально втрати - сво╖, ворога, економ╕чн╕ збитки ╕ т.д., вчасно подана ╕нформац╕я - це вже перев╕рена ╕нформац╕я. Лише коли ╖╖ можна перев╕рити ╕ донести до користувач╕в - тод╕ вона ╓ вчасною.

Дв╕ думки. Насправд╕, дв╕ думки – це м╕ф. По-перше, не дв╕, а р╕зн╕ думки, тому що дв╕, це часто бува╓ замало. Я вважаю, що одна з цих думок - двох, трьох, чотирьох - це може бути думка журнал╕стки чи журнал╕ста, як╕ готують цей матер╕ал. Вона не обов’язково пода╓ться словами, але вона да╓ться певними фактами, за допомогою яких людина ставить висловлен╕ думки в контекст. Я наведу найпрост╕ший для мене приклад, це висл╕в - “узяти п╕д контроль” у в╕йськов╕й терм╕нолог╕╖. У 2014 роц╕, коли говорили, що наш╕ в╕йська або добровольч╕ батальйони “взяли п╕д контроль таке-то селище в Донецьк╕й чи Луганськ╕й област╕”, - я рад╕в. Адже, якщо наш╕ беруть п╕д контроль територ╕╖, то значить - там укра╖нська влада в╕дновилася. А пот╕м я якось пор╕вняв те, що я чую, що взяли п╕д контроль, ╕ мапу бойових д╕й, ╕ тод╕ я вперше замислився: чому не зб╕га╓ться мо╓ уявлення з реальн╕стю? Я п╕шов до Андр╕я Лисенка - в╕н тод╕ був речником АТО, ╕ запитав: “Поясн╕ть мен╕, що означа╓ “взяти п╕д контроль”?” ╤ виявилося, що “взяти п╕д контроль” означа╓ наблизитися до населеного пункту на таку в╕дстань, зв╕дки його можна повн╕стю покрити вогнем. Величезна р╕зниця в розум╕нн╕ публ╕ки ╕ тим, що в╕дбулося насправд╕. Або, скаж╕мо, дуже шляхетно ╕ дуже справедливо раду╓ нас, коли десь на м╕ськ╕й управ╕ п╕дн╕мають укра╖нський прапор. Але, знову ж таки, досв╕д 2014-го ╕ вже досв╕д цього року показують, що в╕д п╕дняття укра╖нського прапора на м╕ськрад╕ до встановлення влади в м╕ст╕ - дуже велика в╕дстань часом. ╤ншо╖ сторони це, до реч╕, теж стосу╓ться: пам’ята╓те, колись на Харк╕вськ╕й облрад╕ п╕дняли рос╕йський прапор? Але в Харков╕ рос╕ян дос╕ нема╓ ╕ не буде, я спод╕ваюся. Тому це наш обов’язок - пояснити публ╕ц╕ так╕ реч╕, як ╕ в╕дм╕нн╕сть м╕ж “вогневим ураженням” ╕ “вогневим впливом”. ╤ коли наша аудитор╕я буде об╕знана з цим - то уже ╕нод╕ й друго╖ точки зору не потр╕бно. Тому що треба вм╕ти читати зведення Генштабу ЗСУ. Я от ╖х анал╕зував ╕ скажу: там все - правда, питання в тому, щоб знати терм╕нолог╕ю. От тод╕ я теж д╕знався, що таке “запеклий б╕й”. Запеклий - це коли доходить до рукопашно╖, коли вичерпано бо╓припаси… “Запеклий б╕й” - це не “тяжкий б╕й”, “зд╕йснювали спроби штурму” - це не “готуються до переходу” ╕ т.д.

Щодо втрат. Будь-яка сторона - учасниця в╕йни зац╕кавлена в тому, щоб давати цю ╕нформац╕ю, але так, щоб у ворога втрат було б╕льше. ╤ тут виника╓ питання, яке ви зачепили, - це перев╕рка або ж вериф╕кац╕я ╕нформац╕╖. Але тут вона походить вже не в╕д нас, журнал╕ст╕в, а в╕д в╕йськового командування, яке ц╕ втрати назива╓. Тому що у св╕тов╕й практиц╕ сво╖ми втратами вважаються абсолютно доведен╕ втрати - йдеться про загиблих. А втратами ворога вважаються пов╕домлен╕ втрати. Наприклад, дво╓ б╕йц╕в, як╕ з р╕зних кут╕в стр╕ляли в противника ╕ п╕сля постр╕лу цей противник упав, а тут ще й снаряд з яко╖сь батаре╖ прилет╕в - ╕ ма╓мо пов╕домлення про трьох знищених агресор╕в. А насправд╕ може бути один. Знову ж таки тут ми ма╓мо усв╕домлювати, що значать фрази: “сан╕тарн╕ втрати”, “безповоротн╕ втрати” та ╕н. Тому нам потр╕бно навчитися. Наш обов’язок - навчитися ц╕╓╖ мови, а обов’язок в╕йськових ╕ пол╕ц╕╖ - нас навчити. ╤ ми можемо велику роль з╕грати у роз’ясненн╕ цих в╕дм╕нностей наш╕й публ╕ц╕.

- Я в╕д вас вперше почула про цю потребу. Ран╕ше нав╕ть не задумувалася, що в кожн╕й фраз╕ - ╕нший смисл…

- Так, я про це говорив ще з 2014 року, ╕ час в╕д часу я про це говорив у деяких ╕нтерв’ю. Дехто погоджу╓ться, дехто н╕.

Цим, до реч╕, великою м╕рою поясню╓ться ╕ те, що фактично всюди в╕йськов╕ просять журнал╕ст╕в не пов╕домляти, не розголошувати ╕мена загиблих, перш н╕ж будуть поставлен╕ до в╕дома найближч╕ люди цих людей. Тому що ╕ тут без помилок не об╕йдешся, а вони за цей час проводять оту саму вериф╕кац╕ю.

- ╤ ще про стандарти: як пов╕домляти про чутлив╕ теми п╕д час в╕йни? Я про скандал навколо колишньо╖ Уповноважено╖ ВР з прав людини Людмили Ден╕сово╖ та правдивост╕/неправдивост╕ ╖╖ заяв про з╜валтування вчинених рос╕йськими загарбниками на окупованих територ╕ях. Я, наприклад, вважаю, що ми ма╓мо писати про так╕ злочини. Про них потр╕бно говорити, якщо людина, яка це пережила, згодна це оприлюднювати - нав╕ть у тих драматичних деталях. Тому що наша д╕йсн╕сть зараз жорсток╕ша, н╕ж ми ран╕ше могли соб╕ уявити. Якщо ми ╖╖ не в╕дбива╓мо в сво╖х матер╕алах - то ╖╖ тод╕ нема╓… Яка ваша думка?

- Моя думка - така ж, як ваша. Але, поверта╓мося до конкретики. Мене покликали як модератора на зустр╕ч Ден╕сово╖ ╕ тих, хто п╕дписав звернення до не╖. Розмова почалася зразу дуже напружено, звичайно. Але ж загалом т╕, хто п╕дписував звернення до омбудсмана Людмили Ден╕сово╖ щодо комун╕кац╕╖ про статев╕ злочини у час в╕йни, вони ж н╕коли не заперечували правильност╕ в ц╕лому роботи Ден╕сово╖ та ╖╖ зусиль. А Ден╕сова п╕д к╕нець зустр╕ч╕ визнала, що вона не все пов╕домляла в тому дус╕, в якому варто було пов╕домляти.

Це мен╕ нагадало ╕стор╕ю, яка сталася ще до в╕йни, маю на уваз╕ до 2014 року, в одн╕й мо╖й улюблен╕й укра╖номовн╕й газет╕, на яку я покладав велик╕ над╕╖. Там була стаття на перш╕й шпальт╕, яка називалася «Рибалки п╕шли проти природи». Я думаю, що мова йде про браконь╓р╕в, починаю читати. Виявля╓ться, що стаття про те, що к╕лька рибалок з╜валтували д╕вчину “у протиприродний спос╕б”. Саме формулювання заф╕ксоване в Крим╕нальному кодекс╕, а з ╕ншого боку воно н╕би припуска╓, що можна з╜валтувати в “природний спос╕б”. А ╜валтування - це просто неприродна д╕я. ╤ от де ми опиня╓мося. Так, про з╜валтування потр╕бно говорити, безперечно. Але оприлюднювати детал╕, за якими можна ╕дентиф╕кувати жертву злочину, - н╕, нав╕ть, якщо жертва про це сама розпов╕ла. Вона ж може сказати це, ще перебуваючи у стан╕ афекту. А в нашому сусп╕льств╕ дос╕ оцю тенденц╕ю до стигматизац╕╖ не подолано - “сама винна”… ╤ до реч╕, це не лише ж╕нок, а ╕ чолов╕к╕в стосу╓ться. Тому, я вважаю, що лист був правильний, реакц╕я Ден╕сово╖ була правильна. Спершу вона не сприйняла, ясно. Вона дуже за це пережива╓, за мо╖ми спостереженнями, за свою роботу. Але п╕д час розмови сторони не те, що назива╓ться, досягли порозум╕ння, нам╕тилася нав╕ть можлив╕сть подальшо╖ сп╕впрац╕. Але сп╕впраця могла тривати лише добу, бо дал╕ Ден╕сову усунули з посади.

Зауважу, що п╕д час зустр╕ч╕, яку я модерував, не йшлося про з’ясування в╕дносин м╕ж ними, а - про обоп╕льну зац╕кавлен╕сть, щоб це робити краще.

- Ще про ситуац╕ю навколо заяв Ден╕сово╖. Великий резонанс викликав матер╕ал УП “В╕д facebook до допит╕в. Чому омбудсмен Ден╕сова втратила посаду”. Частина людей заявляли, що звинувачення на адресу Ден╕сово╖ в тому, що вона брехала ╕ вигадувала злочини, - з╕грало на руку рос╕янам ╕ може п╕дважити наш╕ докази в м╕жнародних судах, як╕ розглядатимуть во╓нн╕ злочини рф…

- Ком╕с╕я з журнал╕стсько╖ етики отримала скаргу на цей матер╕ал ╕ зараз разом з Незалежною мед╕йною радою готу╓ сво╖ висновки, як╕ скоро будуть оприлюднен╕.

У цьому зв’язку поста╓ оце в╕чне запитання: чи можна критикувати владу в такий скрутний час? Та не т╕льки можна, а й треба! Наприклад. Нещодавно мен╕ над╕слали листа з Льв╕вського оборонного кластеру. Знайом╕ з ними? (Льв╕вський оборонний кластер – об'╓днання волонтер╕в та п╕дпри╓мств оборонного сектора, в тому числ╕ Харк╕вського заводу засоб╕в ╕ндив╕дуального захисту. Визначений М╕н╕стерством оборони Укра╖ни основним координатором волонтерського руху, направленого на орган╕зац╕ю виготовлення бронежилет╕в - ред.). Дуже ц╕кава ╕стор╕я про те, як в перш╕ дн╕ навали з Харкова евакуювали оборонне п╕дпри╓мство до Львова ╕ на його п╕дстав╕ там створили об’╓днання волонтер╕в ╕ громадських, ╕ д╕лових орган╕зац╕й. Вони бронежилети готують ╕ безкоштовно постачають на фронт. Так от, ╕стор╕я в тому, що у них по дороз╕ т╕, хто мав отримати бронежилети, перекинули ╖х в “Еп╕центр” на продаж.

- О, ця в╕дома ╕стор╕я про “людський фактор”.

- Так от, “людський фактор”. А “Еп╕центр” у нас з ким пов’язаний? З деякими людьми у влад╕. Ну не можна ж про це замовчувати. ╤ в результат╕ розголосу бронежилети, хоч ╕ з зап╕зненням, але потрапили туди, куди треба.

- На мою думку, Ком╕с╕я з журнал╕стсько╖ етики одна з найб╕льш пом╕тних мед╕йних орган╕зац╕й п╕д час в╕йни. КЖЕ зараз працю╓ над оц╕нкою етичност╕ контенту ЗМ╤? Як╕ скарги надходять?

- Так. ╥х багато. Почалося ж все насправд╕ з такого дуже ц╕кавого звернення, коли нав╕ть наша достатньо стримана редакц╕я Громадського рад╕о розм╕стила у себе на сайт╕ знамените гасло щодо руського во╓нного корабля. Яке, як в╕домо, м╕стить один матюк. Як т╕льки ми д╕зналися про це гасло - в КЖЕ надходить скарга на «5 канал», в б╕жучому рядку якого пройшла ця фраза, причому середня л╕тера у сп╕рному слов╕ була ще й з╕рочкою позначена. Але хтось все одно вважа╓, що на це потр╕бно скаржитися. ╤ це - право людини. Була наступна дуже серйозна скарга на одного телев╕з╕йного персонажа, який у прямому етер╕ фактично закликав вбивати вс╕х рос╕ян. Ми тод╕ ухвалили р╕шення з несхваленням таких д╕й та ╕н. Зараз, якщо реагувати на кожен такий заклик - хоча, в принцип╕, потр╕бно на це реагувати, - то не вистачить н╕ рук, н╕ паперу, н╕ нав╕ть безк╕нечного ╕нтернету.

- Зда╓ться, нав╕ть Фейсбук вже не забороня╓ це робити. В╕н розум╕╓ наш╕ емоц╕╖.

- Мене б╕льше хвилю╓ в цьому сенс╕ те, що ми, намагаючись ╕ бувши принципово в╕дм╕нними в╕д тих, хто на нас напав, часом повторю╓мо ╖хн╕ тези. Наприклад: «орда напала». Я перепрошую, орда - це форма сусп╕льно-пол╕тичного устрою багатьох народ╕в, у тому числ╕ нашого кор╕нного кримськотатарського народу. На нас напала ╕мпер╕я, зовс╕м не орда. Дал╕: “буряти прийшли вбивати”. Що, Юр╕й ╢хануров прийшов вбивати чи Радна Сахалту╓в? Прикро, г╕рко, страшно. Бо найлегше вир╕знити ворога за тим, що в╕н вигляда╓ по-╕накшому. А рос╕яни, в принцип╕, виглядають так само, як ми. В цьому ╕ ╓ ╖хня п╕дступн╕сть: вони, фактично, зам╕сть себе п╕дставляють представник╕в ╕ншого народу. Я ж не заперечую, що т╕ буряти або хто ╕нший, хто вою╓ у склад╕ рос╕йського в╕йська, коять злочини. Але ми сам╕ ╕нод╕ зм╕щу╓мо провину або в╕дпов╕дальн╕сть, ╕ це ворогу дуже виг╕дно. Бо ж в Укра╖ну “прийшла не ╕мпер╕я, прийшла орда”, а вони ж з ордою теж боролися споконв╕ку, за ╖хньою ╕стор╕╓ю. ╤ це дуже велике спрощення. Тому я отут позиц╕ю Наталки Гуменюк п╕дтримую, що рос╕йська арм╕я - це рос╕йська арм╕я; рос╕йський в╕йськовий злочинець - це рос╕йський в╕йськовий злочинець ╕ т. ╕н.

- А “рашистами” чи “орками” можна називати?

- А “рашисти” - це питання трошки ╕нше, тому що воно вже може бути використане для прихильник╕в певно╖ ╕деолог╕╖. Борис Севастьянов, чудовий композитор з Харкова, ще 2014 року написав п╕сню «Это, детка, рашизм». ╤ дал╕ там: “это, детка, рашизм - православный фашизм” ╕ т.д. Тобто, це вже певне визначення ╕деолог╕╖. Воно ж нав╕ть десь заф╕ксоване ╕, я думаю, що пот╕м, принаймн╕ в частин╕ наукового дискурсу, буде прийнято. Свого часу в Радянському Союз╕ терм╕н “фашисти” було перенесено на н╕мецьких нацист╕в. Вони близьк╕, ц╕ терм╕ни, ╕деолог╕я близька, але - не однакова. Чому це було зроблено? Тому, що, як ми тепер зна╓мо, до самого нападу в червн╕ 1941 року Радянський Союз залишався фактичним союзником Н╕меччини або партнером Н╕меччини в под╕л╕ ╢вропи. ╤ критикувати повн╕стю нацизм - це означало критикувати свого союзника. А фашизм - це десь в ╤тал╕╖ ╕ таке ╕нше, фашизм будемо критикувати.

Щодо орк╕в - це казков╕ ╕стоти, а проти нас воюють не казков╕ ╕стоти. Що тод╕, будемо називати пут╕на Коще╓м Невмирущим? ╤ тут ще треба мати на уваз╕, що це ми з вами зна╓мо, хто так╕ орки, гобл╕ни, гоб╕ти ╕ ельфи, як╕ ╓, до реч╕, найб╕льш ефективними в боротьб╕ з орками, а люди помолодше - вже не знають. Вони ф╕льми вже не дивилися, а поки роман прочитають, то ще довго чекати…

Насправд╕, це прийом знеособлення ворога, в╕домий нам, знову ж таки, з 2014-го, коли рос╕яни називали нас “укропи”. А укроп - це трава або будяк нав╕ть, який можна знищувати, не маючи докор╕в сумл╕ння. “Вата”, яка добре горить, - це з нашого боку прийом знеособлення ворога та ╕н.

З ╕ншого боку, ми можемо пригадати, як ми перехопили ╕н╕ц╕ативу у терм╕н╕ “к╕борги”, який вперше був введений рос╕йським пропагандистом, щоб п╕дкреслити бездушн╕сть укра╖нських захисник╕в Донецького аеропорту. Але ми тут дуже добре спрацювали ╕ надали цьому терм╕ну позитивного значення.

- Пане Андр╕ю, рос╕йська пропаганда з 2014 року зробила нас, як ви говорите, знеособленим об’╓ктом, якого можна вбивати. Напевне тому такою р╕зкою була реакц╕я укра╖нського сусп╕льства на при╖зд в Укра╖ну колишньо╖ сп╕вроб╕тниц╕ ОРТ Марини Овсянн╕ково╖, яка, вже як сп╕вроб╕тниця н╕мецького Die Welt, заявляла, що хоче прочитати нам лекц╕ю про те, як д╕╓ рос╕йська пропаганда, ╕ нав╕ть про нам╕р взяти ╕нтерв’ю у Президента Зеленського?

- Бурхлива реакц╕я засв╕дчила, наск╕льки ми дос╕ залежн╕ в╕д рос╕╖. Ну, при╖хала, поставте ╖╖ в чергу, як вс╕х ╕нших, хто хоче взяти ╕нтерв’ю у Президента. Вона не дочека╓ться ╕ по╖де. Я просто не надаю цьому великого значення. ╤ ╕нод╕ так╕ штуки здатн╕ в╕двол╕кати нас в╕д набагато серйозн╕ших проблем. А щодо того знеособлення нас для того, щоб нас вбити. Я будую такий ланцюжок, чому громадяни рос╕╖ так безжально ставляться до укра╖нок ╕ укра╖нц╕в. Справа в тому, що ╖х переконали не просто в тому, що ми маса. ╥х переконали в тому, що нас нема╓. От у чому справа. Нема╓ кого вбивати. ╤ тут породжу╓ться парадокс. З одного боку, якщо нас з вами нема╓, це означа╓, що, вбивши нас, вони н╕чого такого не зробили. Тому що завдання ц╕╓╖ в╕йни вже неодноразово оприлюднене: щоб Укра╖ни не було, в╕дпов╕дно, щоб укра╖нц╕в не було. Для них вбити нас - це не означа╓ вбити людину, це означа╓ вбити вигадку. Бо ми - вигадан╕. А з ╕ншого боку, ╕снування кожно╖ ╕ кожного з нас - це р╕шучий доказ, що ╖хня теор╕я ╕ ╖хня ╕деолог╕я неправильна. А, коли ╓ докази, що спростовують вашу теор╕ю, то треба доказ цей прибрати.

- Я не можу зрозум╕ти, зв╕дки у них таке уявлення взагал╕ виникло, дурна якась ф╕лософ╕я, що рос╕я не може ╕снувати, коли ╕сну╓ Укра╖на? От зв╕дк╕ля це?

- пут╕н, медвед╓в та ╕же з ними заявляли це давно, просто ми недостатньо цьому прид╕ляли увагу. Я сам ╕нод╕ усм╕хався ц╕й тез╕, що, мовляв, розвиток демократично╖, усп╕шно╖ Укра╖ни завда╓ велико╖ шкоди рос╕йському режиму, бо в╕н ╓ прикладом того, як можна перебудовуватися. Я думав, що вони не так багато на це звертають уваги. А виходить, вони дуже багато на це звертали уваги. ╤ те, коли поруч з тобою кра╖на, яка, знову ж таки, за ╖хньою теор╕╓ю, така сама, населена тими самими людьми або навпаки - вигаданими людьми, ╕ вона домага╓ться усп╕ху, це означа╓, що перетворення, як╕ в╕дбулися в ц╕й кра╖н╕, по-перше, можлив╕ ╕ в ╕нш╕й кра╖н╕; по-друге - вони будуть на краще не для ел╕ти. От тому. Одв╕чна зв╕ряча сутн╕сть рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму, як вт╕м ╕ кожного ╕мпер╕ал╕зму.

- Ц╕╓╖ весни укра╖нським журнал╕стам, вс╕м, дали спец╕альну в╕дзнаку Пул╕тцер╕всько╖ прем╕╖. За що? Заслужено, на вашу думку?

- Два, а, може, три пояснення. По-перше, це треба було зробити з огляду на велике в╕дчуття симпат╕╖, сп╕вчуття, сол╕дарност╕ та ╕н. ╤ це треба було зробити для того, щоб у певний спос╕б узаконити формулювання “пут╕нське вторгнення”. Це, до реч╕, не в╕дзнака, а, якби, усна подяка, яку не дали, а виголосили. Так от там написано: “укра╖нським журнал╕стам за те, як вони висв╕тлюють пут╕нське вторгнення…”. Себто, не рос╕йське вторгнення, а пут╕нське. Оце один з пункт╕в, на який ми зверта╓мо увагу.

Вс╕м давати - це таке. Майже все тут залежить в╕д того, як це об╕грати. Не треба переб╕льшувати значення: ну, в╕дзначили ╕ в╕дзначили. Пам’ятаймо, що у пул╕тцер╕вських ком╕тет╕в були величезн╕ помилки. Як той казав: краще б дали м╕льйон на укра╖нське в╕йсько. Ну не м╕льйон, так хоч 100 тисяч чи 10 тисяч на якусь конкретну маленьку редакц╕ю на тимчасово окупован╕й територ╕╖.

Марина Синга╖вська

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 22.07.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24347

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков