Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4286)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3940)
Українці мої... (1582)
Резонанс (1872)
Урок української (1002)
"Білі плями" історії (1808)
Крим - наш дім (612)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (129)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (125)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВАЛЕНТИН БУТ: НЕБЕЗПЕЧН╤ ПРОГУЛЯНКИ ПО КРАЮ ПР╤РВИ
Отож, св╕т вкотре балансу╓ на гран╕ ядерно╖ катастрофи…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ в╕с╕мнадцятий…


СБУ ПОВ╤ДОМИЛА ПРО П╤ДОЗРУ ДВОМ «М╤Н╤СТРАМ» КРИМУ
Служба безпеки задокументувала злочинну д╕яльн╕сть ще двох кер╕вник╕в тимчасово окупованого Криму.


У КРИМУ РОС╤ЙСЬК╤ ЗАГАРБНИКИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ТОТАЛЬНО╥ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥
рос╕йськ╕ загарбники збираються масово забирати до сво╓╖ арм╕╖ чолов╕к╕в, як╕ мешкають на...


ВАЛЕНТИН БУТ: КРИМ, ЯК КОНСОЛ╤ДАТОР УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥.
Щодо "л╕г п╕д пут╕на", то це не про м╕й Крим. М╤Й Крим н╕ п╕д кого не лягав н╕ в 2014-му, н╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 15.07.2022 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 15.07.2022
ВАЛЕНТИН БУТ: КРИМ. ЗАТИШШЯ ПЕРЕД БУРЕЮ?

За в╕йною, де основн╕ под╕╖ розгортаються за Перекопом, про сам Крим ╕ писати якось незручно. Цьогор╕ч в╕н ще б╕льше нагаду╓ резервац╕ю. Закриття С╕мферопольського аеропорту - основного поставника турист╕в - драматично позначилося на пляжному, ресторанному, готельному та ╕нших, пов'язаних б╕знесах. Н╕, дехто таки при╖хав: на по╖здах чи на приватних автах, але той м╕зер-м╕зерний, непор╕вняний нав╕ть до зм╕л╕лого пот╕чку останн╕х восьми рок╕в, ще б╕льше п╕дкреслю╓ в╕дчуття наближення нев╕дворотно╖ катастрофи, що шириться нин╕ неозорими просторами Москов╕╖. Воно ще досить туманне, невиразне, непевне, але воно ╓ ╕ в╕д нього н╕куди не под╕тися, н╕де не сховатися. Тамтешня публ╕ка, попри всю ╖╖ зазомбован╕сть, попри вс╕ старання оф╕ц╕йно╖ пропаганди, дуже тонко в╕дчува╓ сьогодн╕ нев╕дворотн╕сть чогось загрозливого, страшного, дос╕ незв╕даного. Н╕чого под╕бного не було н╕ в час╕ Афгансько╖, Чеченсько╖, Грузинсько╖ во╓н чи нав╕ть восьмил╕тньо╖ в╕йни в Укра╖н╕. Все т╕ кампан╕╖ ╕снували для москов╕йського обивателя десь далеко на марг╕несах його св╕домост╕, жодним чином не порушуючи ан╕ його комфорту, н╕ усталеного св╕тобачення, в якому Москов╕я звично сприймалася одним ╕з стовп╕в св╕топорядку, вершителем доль сус╕дн╕х народ╕в, ╖╖ м'якого п╕дбрюшшя, таким соб╕ ведмедем, якому хоч-не-хоч, а мусить поступатися кожен у тайз╕ цього прагматичного життя.

Сьогодн╕ все кардинально зм╕нилося. Клишоногого вже добряче пошарпано ╕ дуже схоже на те, що цього разу одним тим йому не минеться. Тож не до Криму нин╕, не до Криму. Бо якщо вчора п╕д його берегами так запросто потопили "непереможного убивцю ав╕аносц╕в", найзахищен╕шого крейсера, флагмана ЧФ, сьогодн╕ побили буров╕, то завтра, гляди, ╕ до Кримського мосту д╕стануть. Кремл╕вськ╕, щоправда, закликають ╕гнорувати вс╕ т╕ "хлопки" та "задимлення", мовляв, почекайте, ми ще й не починали по-справжньому, ще п╕сля 15-го покажемо кузькину маму, але тямовитий обиватель тут поклада╓ться на сво╖ власн╕ чуття. А вони непомильно кажуть йому триматися подал╕ в╕д Криму. Виною тому ╕ колони в╕йськово╖ техн╕ки на кримських дорогах, ╕ закрите для виход╕в море, ╕ солодкуватий запах здвохсочених геро╖в-денациф╕катор╕в, що тягнеться в╕д Перекопу чи не через весь п╕востр╕в.

- Чули? Наш сус╕да минуло╖ п'ятниц╕ упав з драбинки ╕ зламав соб╕ ногу. Погано зламав.

- Ото б╕да, не пощастило чолов╕ков╕. Але тиждень вже минув, ще тиждень-другий ╕ випишуть.

- Яке там випишуть. Його ще й не поклали.

- Як то, не поклали?

- А так: у л╕карн╕ нема╓ в╕льних л╕жок. Вс╕ п╕д пораненими.

Прикметний д╕алог, чи не так? Або ось на днях здибався з односельцем, якого не бачив багато рок╕в:

- Прив╕т! Нарешт╕ добрався до вас. Сина, при╖хав нав╕дати. П'ятнадцять рок╕в не бачилися.

- Прив╕т. А ти де ж це пропадав весь цей час?

- Так, в Ген╕чеську ж.

- ╤ як там тепер?

- Та, як… Стр╕ляють…

- Що, в самому Ген╕чеську?

- Та, н╕, але артилер╕ю чути пост╕йно. Ти нав╕ть не уявля╓ш, ск╕льки солдатик╕в побито, ск╕льки поранених везуть сюди.

- Тим солдатикам не...ир було пхатися, куди ╖х не просили.

- Ну, так, так...

Тож дуже й дуже негусто сьогодн╕ на кримських пляжах, ╕ хоча й луна╓ вечорами з-п╕д нав╕с╕в к╕лькох побережних кафе бадьора музичка, схоже, що н╕ вона, н╕ нав╕ть стов╕дсотково стресозйомн╕ п╕ва-водачк╕ не зн╕мають з серця холодного кам╕нця, не розв╕юють п╕дспудно╖ печальки. ╤ щоочевидн╕шою ста╓ неспроможн╕сть Москов╕╖ не те, що завершити сво╖ плани, а й просто утриматися на загарбаних укра╖нських землях, то глибшою й безнад╕йн╕шою ста╓ та печалька.

Але то легковажн╕ туристи. Можна лише уявити, як╕ похмур╕ думки рояться нин╕ у головах гауляйтер╕в окупованих територ╕й та ╖хн╕х холу╖в-колаборант╕в. Нав╕ть у Криму, не кажучи вже про новоокупован╕ територ╕╖, де ╖хн╕ рокован╕ голови п╕д ударом вже нин╕. Не дивно, що на продаж сп╕шно виставляють не лише незадовго перед тим придбан╕ квартири, земельн╕ д╕лянки, але й щойнозбудован╕ будинки.

Поз╕рно все тихо. Але то оманлива тиша, бо хоч артилер╕йсько╖ канонади та розрив╕в ракет тут поки що не чути, ╓ розум╕ння, що все те рано чи п╕зно докотиться ╕ до п╕вострова. Бо ж ╕ з нього били ракетами. Притому, хтось, попри вс╕ побоювання, нетерпляче чека╓ на повернення п╕д суверен╕тет Укра╖ни, а хтось спод╕ва╓ться, що того н╕коли не станеться. Як зроста╓ число одних ╕ зменшу╓ться к╕льк╕сть ╕нших, важко сказати, але тенденц╕я очевидна ╕ неповоротна. ╤ тут би в╕домству пан╕ Верещук не в╕дмовчуватись - активно сп╕лкуватися з╕ сво╖ми громадянами, апелюючи як до одних, так ╕ до ╕нших, п╕дбадьорюючи одних та заспокоюючи ╕нших. В╕дм╕таючи, скаж╕мо, дурн╕ страхи щодо притягнення до в╕дпов╕дальност╕ за колаборац╕ю вчител╕в, л╕кар╕в чи там вуличних п╕дм╕тайл. ╤ то важливе сп╕лкування, нав╕ть якщо воно й у форм╕ монологу. В цьому сенс╕ чи не доречно було б згадати ц╕лком адекватний, на думку автора цих рядк╕в, законопроект "Про Прощення" в╕д Сили Права? Може б час вже розглянути, в╕дкоригувати ╕ таки внести його у ВР? Адже його прийняття недвозначно засв╕дчило б, що на мет╕ укра╖нсько╖ влади не дискрим╕нац╕я прав сво╖х громадян на окупованих територ╕ях, а ╖х в╕дновлення.

Згадавши про Крим, неможливо не в╕дреагувати на те, що в╕дбува╓ться на фронтах батал╕й, як збройних, так ╕ пол╕тичних, бо ж в╕д усп╕х╕в на них залежить доля не лише окупованих територ╕й, але й доля само╖ Укра╖ни. ╤ тут пов╕домлення про учорашн╕й розв╕дувальний пол╕т А-50, якраз у час╕ оголошення пов╕тряно╖ тривоги по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, не може не викликати великих обав. Чи треба казати, що той л╕так, скор╕ш за все, заф╕ксував м╕сцезнаходження наших базових систем ППО? Спод╕ваймося, в╕йськове кер╕вництво держави робить з того належн╕ висновки ╕ д╕╓ швидко.

Зрушення, що нам╕тилися в справ╕ розблокування вивезення зб╕жжя, не можуть не радувати, та чи можливо погоджуватися притому на догляд московитами вантажу? Вочевидь, Москва розум╕╓, що н╕яких озбро╓нь Укра╖на вивозити не збира╓ться, а все ж наполяга╓ на тому. Для чого?

Ще одн╕╓ю умовою Москви ╓ перемир'я на час т╕╓╖ операц╕╖. З огляду на те, що вона може тривати к╕лька тижн╕в, це дало б ╖й украй необх╕дний час для перегрупування, нарощування сил, в тому числ╕, для п╕дтягування людських резерв╕в, поповнення парку в╕йськово╖ техн╕ки та бо╓запасу. Скаж╕мо, за цей час Москва встигла б отримати ╕ приготувати до бойового застосування сотн╕ дрон╕в, про як╕ згадував радник з нац╕онально╖ безпеки при президентов╕ США Джейк Салливан. Якщо справд╕ така угода з ╤раном мала м╕сце (нараз╕ Тегеран заперечу╓ ╖╖) ╕ дрони будуть поставлен╕, ефективн╕сть ураження ворожо╖ артилер╕╖ значно зросте. Чи можемо те допустити?

Не можна не згадати, бодай поб╕жно, про шкандаль ╕з запитом представниц╕ 5-го конгресового району ╤нд╕ани в╕д Республ╕кансько╖ парт╕╖ В╕ктор╕╖ Спартц до президента США Джо Байдена щодо заход╕в належно╖ безпеки при контактах з головою Оф╕су президента Ука╖ни Андр╕╓м ╢рмаком. Такий оглушливий ляпас - не ╢рмаков╕ - Укра╖н╕, правду сказати, вразив. Що знову нако╖в той пан? Адже як╕сь п╕дозри до нього вже висловлювалися. Власне, як пам'ята╓мо, ╖х було принаймн╕ три ╕ вони пов'язан╕ з:

а) п╕дозрами в корупц╕╖ у зв'язку з д╕ями його брата;

б) його контактами з радником президента Москов╕╖ паном Козаком в час╕ ранн╕х намагань президента Зеленського зазирнути в пут╕нськ╕ оч╕;

в) його досить сумн╕вною роллю в т. зв. "вагнергейт╕".

Але ж те все в╕дбулося не сьогодн╕ ╕ не вчора. Про все те чудово знають ╕ в Укра╖н╕, ╕ в США. П╕сля того, тим б╕льше в╕д початку повномасштабного вторгнення 24 лютого, закинути ╢рмаков╕ навряд чи ╓ щось, окр╕м його дивно╖ прив'язаност╕ до свого заступника, такого соб╕ пана Олега Татарова, особи, яка не лише виправдовувала злочини, вчинен╕ режимом Януковича в час╕ Майдану Г╕дност╕, не лише "засв╕тилася" у корупц╕йних справах, але яка вже б╕льше року щосили гальму╓ призначення обраного оч╕льника САП, блокуючи таким чином д╕яльн╕сть антикорупц╕йних орган╕в, а отже, ╕ европейськ╕ перспективи Укра╖ни. Ось тут пан╕ Спартц, безумовно, ма╓ рац╕ю. Бо якщо пан ╢рмак не бажа╓ зв╕льняти пана Татарова, а за пана ╢рмака м╕цно трима╓ться президент Зеленський, то вих╕д таки треба шукати. ╤ то нев╕дкладно, без посилань на во╓нний час.

Чи розум╕╓ всю неприйнятн╕сть ц╕╓╖ ситуац╕╖ пан Зеленський? Адже лункого ляпаса отримав не так той ╢рмак чи в╕н, як Укра╖на. А ще Джо Байден, який того, вочевидь, не заслуговував. Чи усв╕домлю╓ наш президент, що цяцькаючись з таргануватими татаровими в ОП ╕, вочевидь, залежними в╕д них ╓рмаками, в╕н тим самим вельми небезпечно жонглю╓ долею нац╕╖? Не треба забувати, що в св╕т╕ нема╓ н╕чого сталого, незм╕нного. Це повною м╕рою стосу╓ться як п╕дтримки США - он на горизонт╕ вже маячать жовтнев╕ пром╕жн╕ вибори до Конгресу, де республ╕канц╕ можуть посунути однопарт╕йц╕в Джо Байдена, так ╕ ситуац╕╖ в сам╕й Укра╖н╕, де п╕сля запиту пан╕ В╕ктор╕╖ опозиц╕я, якось ураз забувши про в╕йну, взялася звикле п╕дкопувати п╕д владу. Не граймося долею нац╕╖, пане президенте.

У ц╕й ситуац╕╖ ми правильно вчинили б, якби зам╕сть давати в╕дкоша, справд╕, дещо дивним закидам пан╕ Спартц у зрив╕ мирних перемовин з Москов╕╓ю чи ╖╖ звинуваченням у затримках з закупками озбро╓нь (х╕ба не просили дати чи продати нам зброю ще з грудня, як ╕ дос╕ просимо?), у розкраданн╕ отриманих озбро╓нь (чим не кремл╕вський наратив?), зам╕сть докоряти ╖й за самоп╕ар чи - того г╕рше! - роздмухувати протистояння всередин╕ сусп╕льства, нам би, натом╕сть, якнайшвидше усунути те, що д╕йсно заважа╓ нац╕╖ рухатися вперед. А були б ми мудрими ╕ в╕дпов╕дальними в╕д початку, то не принижували б себе, не п╕дривали б репутац╕ю Краю, чекаючи на чар╕вного пенделя, хай би й в╕д учорашньо╖ землячки.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 15.07.2022 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24342

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков