Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
Пошти св╕ту презентують поштов╕ випуски, зокрема благод╕йн╕, на п╕дтримку укра╖нц╕в…


СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
Серед захисник╕в, яких внасл╕док обм╕ну повернули з рос╕йського полону, ╓ дво╓ кримчан.


УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
«Це найпотужн╕ший результат у питанн╕ зв╕льнення полонених за весь час повномасштабного...


ЩАСЛИВА ЛЮДИНА СЕРГ╤Й МАРТИНЮК
- Я щаслива людина, - говорить письменник Серг╕й Мартинюк, якому 10 липня нин╕шнього року...


ПЕРЕМОГА НА П╤ДСТУПАХ ДО КИ╢ВА
Виставка присвячена геро╖чн╕й оборон╕ столиц╕ Укра╖ни в╕д московських окупант╕в.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 17.09.2004 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 17.09.2004
"Я ТЕПЕР МАЛЮЮ КРИМ!"
Наталя ЛЕВКУН.

Наталя Левкун - молода, вродлива і талановита художниця з міста Червоноград Львівської області. Вона - керівник художньої дитячої студії, вихованці якої взяли участь в дитячому конкурсі газети "Джерельце", присвяченого 190-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. Чимало юних художників здобули перемогу в конкурсі за малюнки до творів Т. Шевченка, а Наталю Левкун журі конкурсу запросило на відпочинок до Криму. Своїми кримськими враженнями й ділиться художниця з Львівщини Наталя Левкун.

Крим для мене, що виросла у вологому дощовому кліматі Західної України, завжди був чимось загадковим, далеким, недосяжним. Про цей півострів я знала тільки з розповідей родичів і знайомих, яким влітку щастило відпочивати деякий час у цьому невідомому для мене краю.
І ось - доба у вагоні потяга, де за вікном змінювалися картини пейзажів нашої України - і я в Криму. Край омріяного літнього відпочинку вже на пероні зустрів мене гарячим сонцем, посмішками кримчан і бронзою засмаги відпочиваючих.
Перше враження теплоти і гостинності підкріпилося зустріччю у редакції "Кримської світлиці" з людьми, завдяки яким здійснилася моя поїздка "у мрію" - це головний редактор Віктор Качула, шеф-редактор "Джерельця" Данило Кононенко і директор сімферопольської Міжнародної школи Юрій Король. Щире і привітне спілкування з ними розпочало мою незабутню подорож кримськими просторами.

БАХЧИСАРАЙ

Подібного до цього старовинного міста мені ще не доводилося бачити. Високі шпилі ханського палацу, які ніби підтримують важку синь південного неба, східні орнаменти із складних і закручених, ніби ліній долі, візерунків, духм'яні квіти, азійські солодощі... Крута горбиста дорога, чудернацькі голі скелі і каміння, облизане суворими південними вітрами, загадкові печери і лабіринти Чуфут-Кале, Успенський монастир, побудований в скелях, безмежний південний простір зелених гір, голого каміння і білесеньких будиночків поселень серед величі суворої природи. Все це відкрилося моєму зору завдяки чудовим людям - українцям-просвітянам Тетяні Стасюк та її чоловікові Віктору. В їхніх особах я знайшла не тільки чудових гідів по визначних місцях Бахчисараю, але й вірних друзів, з якими планую й надалі підтримувати зв'язок.
Не тільки оселя просвітян-українців приязно відчинила для мене свої двері, але й родина активістки кримськотатарського руху Гульзари Абдуллаєвої: усмішками, незнайомими мені татарськими національними традиціями кавування та чаювання із східними солодощами.

ВЕЛИКИЙ КРИМСЬКИЙ КАНЬЙОН

До цього часу мені була знайома краса тільки наших західних гір Карпат. Тепер я відкрила для себе буйство природи в Кримських горах. Це була незабутня подорож у Великий каньйон. Прохолода казкового лісу, чисте повітря, буйство зелені - ніби в моїх рідних Карпатах!

ЗАХІДНЕ УЗБЕРЕЖЖЯ

Море... Безмежжя голубих хвиль, круті жовтогарячі схили узбережжя, гостинність місцевих жителів - так зустріло мене море. На фоні безтурботного відпочинку на пляжі, де білу гальку облизували бірюзові хвилі морського прибою, під ячання чайок можна багато думати і мріяти, подумки гортаючи сторінки свого життя.
І тут я була приємно вражена спілкуванням із місцевою інтелігенцією - вчителями загальноосвітньої школи с. Углове. Це веселі, щирі, освічені люди, які легко знаходять спільну мову як зі своїми вихованцями, так і з такими, як я, туристами-відпочиваючими.

СЕВАСТОПОЛЬ

Наступним пунктом мого перебування було це неповторне портове місто. Із його історією і сьогоденням мене познайомили Володимир Проценко - голова "Просвіти" м. Севастополя і голова місцевого осередку КУНу і його дружина Валентина. Це чудові люди, які з відкритими обіймами зустріли мене і подарували частинку свого севастопольського серця.
Незабутніми були враження від військових морських парадів у дні ВМС Росії й України, чудових салютів і феєрверків, а мені ще й вдалося потрапити на екскурсію до кораблів "Гетьман Сагайдачний", "Луцьк" та інших. Вразила також величезна неповторність мису Фіолент, назавжди залишився спогад про 777 нескінченних сходинок до моря від Георгіївського монастиря.
Ніколи навіть не могла мріяти, що потраплю на розкопки древнього міста Херсонес. Так як я художник і з особливою цікавістю захоплююся історією древньої Еллади, це для мене була справжня велична подія. Під палючим сонячним промінням я подумки перенеслася у той далекий світ високої грецької культури, життя древніх людей серед колон античних храмів, їхнього побуту.
Вразили мене також твори художників Криму у різних художніх галереях і салонах. У їхніх творах я знайшла дуже різне бачення навколишнього світу, але одне у них було спільне - це любов до рідного краю і нестримна тяга до прекрасного і високого.

ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ КРИМУ

Гарячим подихом південного вітру зустрів мене мис Айя і мальовнича рослинність Ласпі. Казкові водорості, зграйки риб і медуз можна було спостерігати, сидячи на величезних каменях. І як раніше я зустрілася із надзвичайною гостинністю місцевих людей.
Фороська церква Вознесіння... Здається, ти сам переживаєш цю мить вознесіння над землею, лісами, горами стоячи на краю прірви, де побудована церква. Море і небо зливаються в одне ціле - здається, це і є вічність. Це і є спокій, безмежжя і неспинний політ людської свідомості.
Подорож на катамарані із Севастополя до Ялти, справляє настільки сильне враження, що його не можна зрівняти ні з чим раніше пережитим. Буйством кольорів і зелені зустрів Нікітський ботанічний сад. Ніби люб'язно простягнуті руки схилялося до мене з екзотичних тропічних дерев гілля. Неземною красою тішили око квіти незнаних досі видів і сортів.
Пишнотою і величним убранством постав Лівадійський палац. Як на сторінці вишуканого видання струменіли витончені форми і барви лівадійської садиби. Доріжечки, газони і кущі, широкі сходи - це все було схоже на казку про Попелюшку.
Але як і будь-яка казка, моя подорож наближалася до закінчення. Можливо, природі передався мій смуток прощання з таким чарівним краєм, з людьми, які стали тепер частинкою мого життя і природа відповіла мені шаленою південною теплою зливою. Але кажуть - дощ у дорогу - це на добро. Добра вам і любові, розквіту вашому краю, дорогі кримчани!

Червоноград - Крим.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 17.09.2004 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2434

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков