Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4264)
З потоку життя (7284)
Душі криниця (3924)
Українці мої... (1569)
Резонанс (1837)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (580)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (120)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (117)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕЗАКОННИЙ ╤МПОРТ НАФТОПРОДУКТ╤В ╤ «СТЕЖКА» ДО МЕДВЕДЧУКА: СУДИТИМУТЬ 14 МИТНИК╤В
П╕д час митного оформлення службов╕ особи митниц╕ “не пом╕чали” п╕дм╕ни…


ПРЕЗИДЕНТ ПРИЗНАЧИВ КОСТ╤НА ГЕНПРОКУРОРОМ
Президент Укра╖ни Володимир Зеленський призначив Андр╕я Кост╕на генеральним прокурором Укра╖ни.


ОЛЕКСАНДРА КЛИМЕНКА ПРИЗНАЧИЛИ КЕР╤ВНИКОМ САП
Кер╕вником Спец╕ал╕зовано╖ антикорупц╕йно╖ прокуратури 28 липня був призначений Олександр Клименко.


ОКУПАНТИ ВТЕКЛИ З╤ ЗМ╤╥НОГО
В РФ назвали ще одне жалюг╕дне виправдання сво╓му провалу.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ. ДЕНЬ СТО ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ
╤нформац╕я про сто двадцять сьомий день в╕йни...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 01.07.2022 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 01.07.2022
КОМУН╤ЗМ = РАШИЗМ

У Ки╓в╕, на Михайл╕вськ╕й площ╕ просто неба експону╓ться документальна виставка «Комун╕зм = рашизм». На приклад╕ доль тринадцятьох укра╖нц╕в показано, що Рос╕я нищила укра╖нц╕в у ХХ стол╕тт╕ ╕ продовжила цю пол╕тику в ХХ╤ стол╕тт╕.

 Михайло Ратушняк ╕з В╕нниччини був знищений у 1930-х роках, як куркуль.

 Олександр Кононов ╕з села Бор╕вського п╕д С╕веродонецьком з початком рос╕йсько╖ агрес╕╖ у 2014 роц╕ активно займався волонтерством – допомагав батальйону «Айдар». Кононов випадково за╖хав на блокпост зрадник╕в Укра╖ни ╕ потрапив у полон, де перебував майже сто дн╕в, зазнав катувань. П╕сля зв╕льнення започаткував власну справу – сироварню «Сири Санича». П╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖ в нин╕шньому роц╕ чолов╕ка розстр╕ляли у власному будинку, в ╕нвал╕дному в╕зку. Олександр Кононов – ╕нвал╕д першо╖ групи, втратив праву руку ╕ л╕ву ногу внасл╕док травми на виробництв╕.

 Фед╕р Степаненко був директором школи в сел╕ Плохан╕вка на Ки╖вщин╕. Його заарештували 16 лютого 1938 року за звинуваченням у контрреволюц╕╖. П╕д час хрущовсько╖ «в╕длиги» р╕дн╕ Степаненка отримали дов╕дку в╕д КДБ, що ╖хн╕й родич-директор помер в╕д артер╕осклерозу в Сиб╕ру. А у 2021 роц╕ р╕дн╕ д╕зналися, що Фед╕р Степаненко був розстр╕ляний у травн╕ 1938 року.

 Директорка санаторно╖ загальноосв╕тньо╖ школи-╕нтернату ╤-╤╤╤ ступен╕в у м╕ст╕ Ген╕чеську Натал╕я Косова нагороджена знаком «В╕дм╕нник осв╕ти Укра╖ни». П╕д ╖╖ кер╕вництвом заклад пос╕в перше м╕сце в обласному конкурс╕ «Школи Херсонщини» та ув╕йшов до сотн╕ кращих у рамках всеукра╖нсько╖ акц╕╖ «Флагмани науки ╕ осв╕ти Укра╖ни». Натал╕я Косова загинула п╕д час масового обстр╕лу Ген╕чеська московськими окупантами.

 Володимир Симиренко – науковець-колекц╕онер, батько якого вив╕в новий сорт яблук, названий на його честь. Батька вбили. Володимира Симиренка розстр╕ляли у 1938 роц╕.

 Василь Кладько – член-кореспондент Нац╕онально╖ Академ╕╖ наук Укра╖ни, доктор ф╕зико-математичних наук, професор. 13 березня 2022 року рос╕йськ╕ окупанти вбили Кладька у двор╕ його власного будинку у селищ╕ Ворзел╕ на Ки╖вщин╕.

 Сестра пров╕дника ОУН(м) Андр╕я Мельника Натал╕я Дмитрах жила в сел╕ Воля Якубова на Льв╕вщин╕, вбита чек╕стами. Чолов╕ка, трьох доньок ╕ двох син╕в виселили в Сиб╕р.

 Староста села Мотижин на Ки╖вщин╕ Ольга Сухенко п╕д час рос╕йсько╖ окупац╕╖ орган╕зовувала доставку продукт╕в односельчанам, евакуац╕ю, пов╕домляла укра╖нськ╕й арм╕╖ ╕нформац╕ю про розташування московських загарбник╕в. У кв╕тн╕, п╕сля втеч╕ рос╕йських окупант╕в ╕з Ки╖вщини т╕ла Ольги Сухенко, ╖╖ чолов╕ка ╤горя та сина Олександра знайшли в братськ╕й могил╕ в л╕с╕ за селом. До загиблих застосовували тортури – к╕нц╕вки були переламан╕, н╕гт╕ вирван╕, черепи пробит╕. Сухенк╕в ╕ ще одного чолов╕ка закопали б╕ля рос╕йського бл╕ндажа. У ньому окупанти влаштували кат╕вню. Згодом поруч знайшли поховання ще одн╕╓╖ розстр╕ляно╖ ж╕нки.

 Нестор Хом’юк ╕з Волин╕ п╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни воював, зак╕нчив школу червоних командир╕в, але розчарувався у радянськ╕й влад╕. Повернувшись на Волинь, яка тод╕ перебувала п╕д владою Польщ╕, був депутатом сейму, пот╕м активним учасником «Просв╕ти». У 1948 роц╕ Нестора Хом’яка за допомогу ОУН засудили до 25 рок╕в табор╕в з конф╕скац╕╓ю майна. Завдяки хрущовськ╕й «в╕длиз╕» 60-р╕чний чолов╕к повернувся на Батьк╕вщину хворий, але не переможений. Прожив ще десять рок╕в у кол╕ родини.

 М╕ський голова Мел╕тополя в Запор╕зьк╕й област╕ ╤ван Федоров був викрадений московськими окупантами. Жител╕ Мел╕тополя п╕д дулами рос╕йських автомат╕в ╕ танк╕в вимагали в╕дпустити його на волю. ╤вана Федорова обм╕няли на 9 в╕йськовополонених з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖

 Йосип Болтовський ╕з Микола╖вщини був заможним господарем, брав участь у повстанському рус╕. Його заарештували ╕ розстр╕ляли 22 травня 1938 року.

 Олег Гайдабура, тракторист-механ╕затор на Полтавщин╕, проводив передпос╕вну культивац╕ю грунту далеко в╕д л╕н╕╖ фронту. Рос╕йський л╕так на дуже низьк╕й висот╕ поц╕лив ракетою у трактор, коли зайшов уже на друге коло. Отже, п╕лот ч╕тко бачив ╕ розум╕в, що стр╕ля╓ в цив╕льного. Трактор згор╕в дотла. Тракторист отримав множинн╕ травми та оп╕ки. Постраждалого доправили до харк╕вського госп╕талю. Л╕кар╕ два тижн╕ боролися за його життя. Але вноч╕ 26-р╕чний Олег Гайдабура помер.

 Окремий стенд присвячено художниц╕-модель╓рц╕, лауреатц╕ прем╕╖ ╕м. Василя Стуса, ш╕стдесят ниц╕, почесн╕й громадянц╕ м╕ста Буча Любов╕ Панченко. Розкв╕т ╖╖ творчост╕ припав на часи Радянського Союзу. Проте художниц╕ вдалося пронести у сво╖х роботах яскраво виражений укра╖нський колорит. Модел╕ одягу з яскравими фольклорними мотивами, еск╕зи вишивки Любов╕ Панченко друкувалися в журнал╕ «Радянська ж╕нка» у 1960-70-х роках. Та оск╕льки захоплення ус╕м укра╖нським комун╕сти називали нац╕онал╕змом, мисткиня не мала персональних виставок, преса ╕гнорувала ╖╖. Любов╕ Панченко вдалося пережити СРСР ╕ не зрадити любов╕ до укра╖нсько╖ культури. На жаль, художниця не пережила «русский мир» у 2022 роц╕, потрапивши п╕д окупац╕ю у р╕дн╕й Буч╕. П╕д час бойових д╕й двер╕ та в╕кна осел╕ мисткин╕ вибило вибухом снаряду, що влучив у хл╕вець. П╕сля «прильоту» до Любов╕ Панченко зайшов сус╕д, який застав заморену ж╕нку та прив╕в ╖╖ до тями. Мисткиню евакуювали. Вона потрапила до л╕карн╕ у Святошин╕ в Ки╓в╕. Художниця потребувала щоденного догляду. Любов Панченко вже не змогла в╕дновитися п╕сля пережитих под╕й. Окупац╕я зробила ╖╖ лежачою, вона страшенно схудла. 30 кв╕тня 84-хл╕тня талановита укра╖нська художниця Любов Панченко померла. На щастя, мисткиня встигла передати св╕й творчий доробок у Музей ш╕стдесятництва, ╕ ╖╖ роботи збережен╕.

 Людей, про яких розпов╕да╓ виставка знищували за те, що вони були укра╖нцями, працювали на батьк╕вськ╕й земл╕, розмовляли р╕дною мовою. Ус╕ вони, на переконання рос╕ян, не мали права на ╕снування.

 Москва винищувала укра╖нц╕в ╕ ╕нш╕ народи п╕д гаслами побудови комун╕зму. П╕сля розпаду СРСР комун╕зм не був засуджений. Людоненависницька пол╕тика Москви трансформувалася в примусове насадження «русского мира». Цю ╕деолог╕ю тепер називають рашизм.

 Виставку «Комун╕зм = рашизм» п╕дготував Галузевий державний арх╕в Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕. Директор арх╕ву ╤гор Кулик зазнача╓: «Як ╕ у ХХ стол╕тт╕, так ╕ тепер, вже у стол╕тт╕ ХХ╤, йде в╕йна на суц╕льне ф╕зичне знищення укра╖нц╕в. Ми знову – у «розстр╕льних» списках, проходимо через ф╕льтрац╕йн╕ табори, примусову депортац╕ю, масов╕ розстр╕ли, зазна╓мо катувань ╕ мародерства. Обидва режими – комун╕стичний та рашистський – знищують все укра╖нське: людей, культуру, мову, ╕стор╕ю. Рос╕йськ╕ ракети руйнують укра╖нськ╕ церкви, музе╖ школи, л╕карн╕. Рос╕яни-«рашисти» нав╕ть знову крадуть зерно».

 -Можем повторить, - хваляться рос╕яни. ╤ вони повторюють вбивства ╕ руйнування, винищення укра╖нського народу.

 А неподал╕к в╕д виставки «Комун╕зм = рашизм» на т╕й же Михайл╕вськ╕й площ╕ експону╓ться виставка п╕дбито╖ рос╕йсько╖ в╕йськово╖ техн╕ки. Наш╕ геро╖ б’ють тих, хто прийшов повторювати злочини сво╖х предк╕в проти Укра╖ни.

 Анатол╕й Зборовський

 Фото автора

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 01.07.2022 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24301

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков