Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4264)
З потоку життя (7284)
Душі криниця (3924)
Українці мої... (1569)
Резонанс (1837)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (580)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (120)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (117)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ М╤Ж КРИМОМ ╤ ХЕРСОНОМ ЗАЛИШИТЬСЯ ВРАЗЛИВИМ ДЛЯ УДАР╤В ЗСУ
Ймов╕рно, к╕льк╕сть охочих покинути Херсон ╕ його околиц╕ зросте…


ЧЕРГОВА НЕВДАЧА ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ РФ
Британська розв╕дка про удар по штабу в Севастопол╕.


"ПОСТУПОВО В╤ДНОВИМО СПРАВЕДЛИВ╤СТЬ ╤ ЩОДО НАШОГО КРИМУ"
Крим став плацдармом для удар╕в по в╕льн╕й територ╕╖ нашо╖ кра╖ни...


УКРА╥НЦ╤, ЯК╤ ОТРИМАЛИ ПАСПОРТИ РФ В ОКУПАЦ╤╥, НЕ ЗЛОЧИНЦ╤, А ЖЕРТВИ ЗЛОЧИНУ ДЕРЖАВИ-ОКУПАНТА
Питання набуття громадянства держави-агресора потребу╓ обережно╖ та виважено╖ комун╕кац╕╖.


УКРА╥НЦ╤ ПРОГОЛОСУВАЛИ ЗА ТРИЗУБ НА ЩИТ╤ «БАТЬК╤ВЩИНИ-МАТЕР╤»
У «Д╕╖» 85% респондент╕в п╕дтримали зам╕ну герба СРСР на щит╕ монумента...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 24.06.2022 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 24.06.2022
ВАЛЕНТИН БУТ: ПРО АНТИМОСКОВОКНИЖ╤╢ НА ТЛ╤ БО╥В ЗА ЛИСИЧАНСЬК

Проглядаючи на цьому тижн╕ в╕деоновини, натрапив на сюжет зачистки б╕бл╕отеки в╕д твор╕в москов╕йсько╖ л╕тератури. Мила пан╕ б╕бл╕отекарка перебирала книжки на полицях, викладаючи груб╕ стосики тих, що в╕днин╕ п╕длягають вилученню. На запитання кореспондента, як╕ саме книжки прибира╓, продемонструвала, зда╓ться, книжечки Дар╕╖ Донцово╖, сказала, що прибирають також пропагандистську л╕тературу та книжки тих письменник╕в, як╕ так чи ╕нак висловлювалися на п╕дтримку москов╕йсько╖ агрес╕╖ в Укра╖н╕. ╥╖ директорка додала ще, що то все на виконання в╕дпов╕дно╖ постанови М╕нкульту.

Справд╕, справд╕: чули ще майже два м╕сяц╕ тому, що планували таке в тому в╕домств╕. А до того створена ще десь у кв╕тн╕ Рада з питань розвитку б╕бл╕отечно╖ справи при М╕н╕стерств╕ розробила критер╕╖, за якими мали вилучати т╕ книжки. Насамперед, те мало стосуватися:

 "твор╕в з╕ зм╕стом, спрямованим на л╕кв╕дац╕ю незалежност╕ Укра╖ни, пропаганду насильства, розпалювання м╕жетн╕чно╖, расово╖, рел╕г╕йно╖ ворожнеч╕, вчинення терористичних акт╕в, посягання на права та свободи людини;

 твор╕в, що пропагують в╕йну, нац╕ональну та рел╕г╕йну ворожнечу, зм╕ну шляхом насильства конституц╕йного ладу або територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни;

 м╕стять виправдовування, визнання правом╕рною, заперечення збройно╖ агрес╕╖ Москов╕╖ проти Укра╖ни, у тому числ╕ шляхом представлення збройно╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни як внутр╕шнього конфл╕кту, громадянського конфл╕кту, громадянсько╖ в╕йни, заперечення тимчасово╖ окупац╕╖ частини територ╕╖ Укра╖ни;

 глориф╕кують ос╕б, як╕ зд╕йснювали збройну агрес╕ю Москов╕╖ проти Укра╖ни, представник╕в збройних формувань Москов╕╖, ╕ррегулярних незаконних збройних формувань, озбро╓них банд та груп найманц╕в, створених, п╕дпорядкованих, керованих та ф╕нансованих нею, а також представник╕в окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖ Москов╕╖, яку складають ╖╖ державн╕ органи та ╕нш╕ структури, функц╕онально в╕дпов╕дальн╕ за управл╕ння тимчасово окупованими територ╕ями Укра╖ни, та представник╕в п╕дконтрольних Москов╕╖ самопроголошених орган╕в, як╕ узурпували виконання владних функц╕й на тимчасово окупованих територ╕ях Укра╖ни, у тому числ╕ шляхом ╖х визначення як «повстанц╕», «ополченц╕», «вв╕члив╕ в╕йськов╕ люди»;

 твор╕в видавництв та автор╕в, до яких було застосовано обмежувальн╕ заходи (санкц╕╖) в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про санкц╕╖»;

 автор╕в, як╕ публ╕чно п╕дтримали агрес╕ю проти Укра╖ни, ╕нформац╕я про що м╕ститься у в╕дкритому доступ╕ в ╕нтернет╕".

Що ж, наче все лог╕чно. Особливо ж, з огляду на в╕йськову агрес╕ю, власне, на в╕йну, розв'язану Москов╕╓ю. Щоправда, левову частку того треба було зробити ще зо три десятил╕ття тому. Але людська св╕дом╕сть, особливо ж чиновнича, прогресу╓ не так швидко. Чому вс╕ т╕ "скарби" збер╕галися, а десь ╕ активно поповнювалися нав╕ть п╕сля вторгнення 2014 року - ото питання…

З ╕ншого боку, довол╕ важко уявити, щоб у як╕йсь б╕бл╕отец╕ св╕домо тримали в╕дверто антиукра╖нську л╕тературу. Якщо щось под╕бне ╕ справд╕ мало м╕сце, то тут вже питання не ст╕льки до запоребрикових автор╕в, видавництв чи само╖ злодихо╖ Москов╕╖, як до тих, хто втюхував той крам укра╖нському читачев╕.

Насторожило, проте, ╕нше: пан╕ б╕бл╕отекарка обмовилася, що прибирають також ╕ твори Льва Толстого, Хведора Досто╓вського, Михайла Булгакова. Отако╖...

Н╕-н╕, я не з когорти шанувальник╕в спадку Льва Миколайовича, тим б╕льше, Хведора Михайловича. Жоден з фундаментальних твор╕в першого - немилосердно розтягнут╕, як на мене, через намагання пана графа отримати з них б╕льший зиск - я так н╕коли й не зм╕г осилити повн╕стю, хоча й визнаю неперес╕чний талант автора, його досконале волод╕ння мовою та глибоке проникнення у внутр╕шн╕й св╕т людини. Але ж в св╕т╕ чимало тих, хто закоханий у його творч╕сть чи у творч╕сть м╕зантропа Досто╓вського. Так, за даними ЮНЕСКО, Хведор Михайлович ╓ одним з найчитабельн╕ших письменник╕в св╕ту. Певно ж, що й в Укра╖н╕ ╓ певна к╕льк╕сть поц╕новувач╕в його хвилосохв╕╖.

А кому завадив автор Майстра ╕ Маргарити, Собачого Серця, Б╕ло╖ Гвард╕╖ та Дн╕в Турб╕них? Хтось сказав вам, що в╕н укра╖нофоб? А, мо', той, хто оте сказав, не дуже розумна людина? Бо ╓диний укра╖нець-антигерой з Б╕ло╖ Гвард╕╖ - то н╕ про що. Якщо то ╓ п╕дстава, аби викидати на см╕тник твори Булгакова, то тод╕ з б╕бл╕отек та книгарень треба притьмом виносити ╕ Марусю, ╕ Чорного Ворона, ╕ Трощу, бо на в╕дм╕ну в╕д Михайла Опанасовича, який хоч ╕ перев'язував рани на служб╕ б╕логвард╕йц╕в (зрештою, як перед тим ╕ на служб╕ УНР), але не в╕дхрещувався в╕д сво╓╖ земл╕, Василь Миколайович, принаймн╕ дв╕ч╕, виступав з публ╕чними пропов╕дями, де незаконно схиляв публ╕ку в╕дступитися в╕д мого Криму. Але ж ми, перебуваючи у здоровому глузд╕, н╕коли не повикида╓мо його твор╕в, чи не так? Бо розум╕╓мо, що автор, з╕ вс╕ма його емоц╕ями, блуканнями, помилками ╕ вивихами - то одне, а твори, в яких його рукою водило Провид╕ння - то геть ╕нше.

Загалом, якщо мова йде про високу л╕тературу, то вс╕ляк╕ заборони та вилучення можуть спрацювати з вектором "навпаки". Т╕, хто пам'ятають Есересер╕ю з ╖╖ заборонами, в тому числ╕ й л╕тературних твор╕в, розум╕ють, про що я.

П╕дл╕тками ми забиралися, бувало, на склад макулатури ╕ по п╕вдня порпалися в монументальних стосах книжок, з╕скиртованих п╕д в╕дкритим небом. Що то був за рай! Ми полювали там на списану пригодницьку л╕тературу ╕ часом нам траплялися справжн╕ скарби. А якось я притарганив додому товстий фол╕ант, на блакитн╕й обкладинц╕ якого було витиснено ср╕блом перековувача меча на орало. В книжц╕ було багато фотограф╕й. На б╕льшост╕ з них лисий коротун: ось в╕н серед натовпу на фон╕ велетенських хмарочос╕в, он - на кукурудзяному пол╕, де дядько в краватц╕ корневищем кукурудзи в╕дганя╓ в╕д нього надокучливих кореспондент╕в, а тут в╕н енерг╕йно жестикулю╓ на трибун╕.

Побачивши ту книжку на мо╖й полиц╕, мо╖ батьки негайно рекв╕зували ╖╖, наказавши н╕де не розказувати про не╖ ╕ не лазити б╕льше на той склад. Але книжка була, вочевидь, ц╕кавлющою. Тато ╕ мама "проковтнули" ╖╖ за два чи три вечори. ╤ треба було бачити, як св╕тилися, притому, ╖хн╕ оч╕! Я теж прочитав ╖╖, але тод╕, в мо╖ одинадцять, вона не справила на мене якогось особливого враження. ╤нша р╕ч, коли перечитував ╖╖ у випускному клас╕. В сперт╕й атмосфер╕ брежн╕всько╖ стагнац╕╖ написане в н╕й сприймалося ледь не ковтком св╕жого пов╕тря. Якось, вже в в╕с╕мдесятих, почувши на лекц╕╖ в ╕нститут╕ з яким п╕╖тетом згадувала про не╖ наша викладачка ╕стор╕╖ Майя В╕ктор╕вна Миславська, сказав, що вона в мене ╓. Довга пауза, недов╕рливий погляд - ви, певно, помиля╓тесь. Ц╕╓╖ книжки нема╓ в жодн╕й б╕бл╕отец╕, - лише й мовила. Але п╕сля лекц╕╖ п╕д╕йшла ╕ спитала, чи не м╕г би дати ╖╖ почитати. Я подарував ╖й ту книжку. То була книжка Олекс╕я Аджубея та колектива автор╕в В╕ч-на-В╕ч з Америкою про перший в ╕стор╕╖ в╕зит радянського л╕дера до Сполучених Штат╕в.

До чого це я згадав тут цю ╕стор╕ю?

До того, що вилучати книжки не ╓ ознакою н╕ сили, н╕ впевненост╕ в сво╖й правот╕, н╕, тим б╕льше, дов╕ри до свого громадянина. В╕льний св╕т, натом╕сть, звик дов╕ряти сво╖м громадянам: ╖хн╕м чуттям, ╖хн╕м смакам, ╖хньому здоровому глузду, тож з великою пересторогою ставиться до под╕бних акц╕й.

Ще раз: мовлю тут про художню л╕тературу, а не про ╕нструкц╕╖ з л╕кв╕дац╕╖ мо╓╖ кра╖ни, в як╕й би обгортц╕ ╖х не подавали.

Чи належить донцовсько-мар╕н╕нський ширпотреб до п╕дривно╖ л╕тератури?

Навряд чи. З огляду на недавн╓ засилля под╕бного продукту в Укра╖н╕, в╕н ╓ св╕дченням не так несмаку широкого укра╖нського читача, як експанс╕╖ сус╕ди на тл╕ нездарно╖ пол╕тики власно╖ держави, яка ╕ через три десятил╕ття по в╕дновленн╕ Незалежност╕ не спромоглася створити сприятливих умов для процв╕тання нац╕онально╖ л╕тератури. ╤ проблема тут аж н╕як не у в╕дсутност╕ гарних укра╖нських письменник╕в, не в анем╕чних видавцях, звиклих за грош╕ автор╕в видавати твор╕ння ще сумн╕вн╕ш╕ за ╕мпортну донцово-мар╕н╕нщину, не у в╕дсутност╕ державно╖ системи книгорозповсюдження, не у прогресуюч╕й летарг╕╖ письменницьких колгосп╕в - проблема, найперше, у в╕дсутност╕ широкого загалу платоспроможного читача з одного боку, а з ╕ншого, у лютому нерозум╕нн╕ в╕тчизняним пол╕тикумом важливост╕ в╕тчизняно╖ л╕тератури для становлення та повноц╕нно╖ житт╓д╕яльност╕ нац╕╖, що й дос╕ проявля╓ться у ганебн╕м шпагат╕ двомовност╕. Адже можна заборонити надходження московомовного продукту ззовн╕, та куди под╕ти московомовну курковщину власного гатунку?

Хтось скаже, мовляв, в╕дстав ти, д╕ду. Вже все вир╕шено.

Справд╕? Вже призначено антикорупц╕йного прокурора? Вже щось робиться для конкурсу на оч╕льника НАБУ? Вже вкладено серйозн╕ кошти у в╕дновлення, бодай, в╕тчизняного ракетного щито-меча?

Який стосунок мають борц╕ з корупц╕╓ю чи бойов╕ ракети до розвою нац╕онально╖ л╕тератури, кажете?

Щонайпрям╕ший! Без викор╕нення корупц╕╖ не п╕дняти економ╕ки. Без розвинуто╖ економ╕ки не варто й мр╕яти про потужне в╕йсько. Без не╖, без потужного в╕йська лише дурень може спод╕ватися на процв╕таючу науку, л╕тературу та культуру. То, може, вже робитимемо висновки?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 24.06.2022 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24281

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков