Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 24.06.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 24.06.2022
ПРО ЩО МИ ЗГАДУ╢МО В МИТЬ, КОЛИ УКРА╥Н╤ СКАЗАЛИ «YES» ЩОДО СТАТУСУ КАНДИДАТА НА ВСТУП ДО ╢С

«╢вропейська рада схвалила р╕шення щодо надання Укра╖н╕ та Молдов╕ статусу кандидата у члени ╢С. ╤сторичний момент. Сьогодн╕шн╕й день знамену╓ собою вир╕шальний крок на вашому шляху до ╢С. Мо╖ прив╕тання президенту Укра╖ни Володимиру Зеленському та президенту Молдови Май╖ Санду, а також народам Укра╖ни та Молдови», - пов╕домив у Twitter президент ╢вропейсько╖ ради Шарль М╕шель.

«Я дуже щасливий з цього приводу. Це визнання того, що Укра╖на належить до ╓вропейсько╖ родини. Це визнання вс╕х тих жертв, як╕ робили укра╖нц╕ в╕д Майдану та як╕ роблять зараз, помираючи на полях битв, протистоячи невиправдан╕й та безп╕дставн╕й агрес╕╖ рос╕йсько╖ федерац╕╖. Тепер ваш ╓вропейський шлях ясний. Робота почнеться завтра, з ус╕ма реформами ╢С, але сьогодн╕ ми святку╓мо. Слава Укра╖н╕!», - прив╕тав нашу державу голова Представництва ╢вросоюзу в Укра╖н╕ Матт╕ Маас╕кас.

«Це ун╕кальний та ╕сторичний момент у в╕дносинах Укра╖ни та ╢С. Вдячний Шарлю М╕шелю, Урсул╕ фон дер Ля╓н ╕ л╕дерам держав ╢вросоюзу за п╕дтримку. Майбутн╓ Укра╖ни – в ╢С», - написав президент Володимир Зеленський.

Що цей статус для Укра╖ни?

По-перше, ╕ це найголовн╕ше – це черговий крок на шляху нашо╖ держави до остаточного прощання з радянською спадщиною та возз'╓днання з ╓вропейською с╕м'╓ю нац╕й. ╥╖ частиною Укра╖на  завжди була, як не поглянь - на ╕сторичному, культуролог╕чному, л╕нгв╕стичному, антрополог╕чному р╕внях. «Геть в╕д Москви!», як писав класик. Зрештою, про це ╕ ╓ нин╕шня в╕йна.

По-друге, це було найшвидшим под╕бним р╕шенням в ╕стор╕╖. Укра╖на подала оф╕ц╕йну заявку на вступ до ╢С наприк╕нц╕ лютого, а р╕шення щодо надання нам статусу кандидата було прийнято через чотири (!) м╕сяц╕. Ця безпрецедентна «швидк╕сть» для брюсельсько╖ бюрократ╕╖, обумовлена подвигом ╕ кров’ю укра╖нц╕в.

По-трет╓, статус кандидата принципово в╕др╕зня╓ться в╕д чинного формату в╕дносин Укра╖на-╢С. Так, зг╕дно Угоди про асоц╕ац╕ю наша держава ╓ складовою ╢вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства, котра не передбачала членство як к╕нцеву мету партнерства. Нагада╓мо, що окр╕м Укра╖ни, ╢С сп╕впрацю╓ в межах пол╕тики сус╕дства з Груз╕╓ю, Молдовою, В╕рмен╕╓ю, Б╕лоруссю, Азербайджаном ╕ нав╕ть з деякими державами П╕вн╕чно╖ Африки. Натом╕сть, позитивне р╕шення щодо статусу кандидата означа╓ залучення Укра╖ни до пол╕тики розширення ╢С, а це – реальний шанс на повноц╕нне членство.

По-четверте, статус кандидата допоможе пово╓нн╕й в╕дбудов╕ Укра╖ни. Прост╕ше кажучи, в╕н дозволить залучати ф╕нансову допомогу, необх╕дну для п╕дготовки до членства, стати б╕льш сприятливим ╕ безпечним м╕сцем для ╕нвестор╕в. Зокрема, це ф╕ксац╕я вза╓мних зобов'язань м╕ж нашою державою ╕ ╢С про те, що Укра╖на може стати членом союзу п╕сля досягнення ч╕тких критер╕╖в – 7 вимог, на яких наголосила у сво╖х рекомендац╕ях ╢вроком╕с╕я, ╕ як╕ ╓ ц╕лком зд╕йсненн╕ для нашо╖ держави (про це детальн╕ше тут).

Звичайно, цей список можна продовжувати ще ╕ ще. Вт╕м, ц╕каво почути перш╕ реакц╕╖ на це р╕шення: чому воно – про стратег╕чну перемогу, в чому поляга╓ його ╕сторико-ф╕лософська значим╕сть для нашо╖ держави?

«Укра╖на прорубу╓ соб╕ наново «в╕кно» у ╢вропу. Натом╕сть рф, руками пут╕на, наглухо забива╓ ус╕ щ╕лини у сво╓му рос╕йському туди «в╕кн╕»

Мирослав Маринович, ф╕лософ, правозахисник, учасник Групи «Першого грудня»:

«Це справд╕ черговий крок до повернення Укра╖ни додому – до ╢вропи, з яко╖ нас брутально вирвала рос╕я, ╕ перевела в штучний ╕ неприродн╕й для нас статус. Ми фактично були в ситуац╕╖ противленства, опозиц╕╖ до ╢вропи. Тому можна лише прив╕тати це р╕шення ╕ прив╕тати нас ус╕х з цим важливим кроком.

У цьому ключ╕ я б хот╕в дати таку ╕сторичну метафору. Був час, коли Укра╖на дуже жваво комун╕кувала з ╢вропою. ╤ в╕д т╕╓╖ комун╕кац╕╖ Укра╖на збагачувалася. Скаж╕мо, коли було бароко в ╢вроп╕ – в Укра╖н╕ було сво╓, укра╖нське бароко. Але це був д╕алог з ╢вропою, дуже важливий. Пот╕м Петро ╤ наглухо це укра╖нське «в╕кно» до ╢вропи закрив, ╕ в╕дкрив, як ви зна╓те, «в╕кно» через петербург, для рос╕╖. З тих п╕р почалася уже жвава комун╕кац╕я рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ з ╢вропою, а Укра╖ну вони тримали у пригн╕ченому, занепалому стан╕. Так от, сьогодн╕ в╕дбува╓ться величезна трансформац╕я навпаки. З одного боку, Укра╖на щоразу прорубу╓ соб╕ наново «в╕кно» у ╢вропу, крок за кроком. ╤ той факт, про який ми говоримо, ╓ черговим отим кроком. Натом╕сть рф, руками пут╕на, наглухо забива╓ ус╕ щ╕лини у тому сво╓му рос╕йському «в╕кн╕» у ╢вропу. ╤, як на мене, це дуже справедливий акт в ╕стор╕╖. Справедливий тому, що укра╖нц╕ не проти того, щоб ╕ рф мала сво╓ «в╕кно» у ╢вропу, вт╕м, однак, щоби при цьому не затуляла «в╕кно» наше.

Водночас треба розум╕ти, що набути статусу потенц╕йного члена ╢С – це лише половина шляху. Щоб стати повноц╕нним членом, доведеться провести колосальну роботу. Укра╖н╕ сл╕д довести, що вона може не лише боротися за ╓вропейськ╕ ц╕нност╕, а й жити в╕дпов╕дно до них. Але важливо, що ситуац╕я у розвитку. Що в╕дчува╓ться динам╕ка. ╤, якоюсь м╕рою на зло рос╕╖, саме в╕йна прискорила процеси. Як ╕ багато процес╕в ╕ в Укра╖н╕, ╕ у св╕т╕. Так що – так, це важливе, ╕сторичне р╕шення, яке демонстру╓, що ╢вропа приходить до тями п╕сля певного пер╕оду сплячки. Вона розум╕╓, що саме Укра╖на нин╕ чи не найб╕льше захища╓ ╓вропейськ╕, демократичн╕ ц╕нност╕. Нав╕ть з урахування в╕йни ╕ тотально╖ знищенност╕ певних рег╕он╕в – ╢вропа сказала «так» для кандидатства Укра╖ни».

«Це р╕шення ╢вропи – б╕льше ╕ ширше, н╕ж визнання вже давно в╕домого вс╕м факту: Укра╖на - частина ╓вропейсько╖ родини»

Аг╕я Загребельська, юрист, експерт-м╕жнародник:

«Сьогодн╕ ╢вропа, натхнена опором та мужн╕стю укра╖нського народу, продемонструвала, що демократ╕╖ готов╕ не просто говорити, як було ран╕ше, а й боротися за ц╕нност╕.

Адже надання статусу кандидата Укра╖н╕ в пер╕од, коли на наш╕й територ╕╖ ╕дуть активн╕ во╓нн╕ д╕╖, а плани Пут╕на щодо окупац╕╖ вс╕╓╖ кра╖ни не зм╕нилися - ма╓мо оф╕ц╕йне визнання, що це в╕йна не т╕льки проти нас, а й тепер проти всього ╢С.

А значить вс╕ перемоги та поразки у нас також сп╕льн╕

А значить майбутн╓ не т╕льки наше, а й всього союзу, поставлено на к╕н у ц╕й в╕йн╕.

Адже, кому потр╕бна участь в союз╕, який не спроможний захистити сво╖х в╕д одного самов╕льного диктатора на старих танках.

Особливо важливо це, враховуючи неготовн╕сть самого ╢С до розширення та необх╕дн╕сть ╜рунтовного реформування Союзу, щоб в╕н м╕г прийняти нових член╕в.

╢С розум╕╓, що йому доведеться вести на цьому шляху три в╕йни одночасно: дв╕, п╕дтримуючи нас, ╕ одну - на сво╖й територ╕╖.

Про першу я вже говорила - це в╕йна проти пут╕на, проти пут╕нсько╖ рос╕╖.

Друга - це боротьба проти антизах╕дних сил в наш╕й кра╖н╕, як╕ не зац╕кавлен╕ в проведенн╕ реформ та напроти, хочуть зберегти статус-кво, що дозволя╓ накопичувати незаконн╕ статки.

Третя - це повна перебудова самого ╢С, починаючи в╕д правил голосування, зак╕нчуючи ╕нститутами.

Поки ми будемо виконувати сво╖ домашн╕ завдання, ╢С - чекають сво╖.

П╕дсумовуючи, для мене це р╕шення доказ того, що у демократ╕й п╕сля рок╕в роззбро╓ння та компром╕с╕в не просто залишилися кулаки, але вони й готов╕ ╖х пускати в б╕й, якщо це потр╕бно для захисту найдорожчого».

«Укра╖на зробила ще один крок, Укра╖на вирива╓ться з ╕мперсько╖ тра╓ктор╕╖»

Данило Судин, соц╕олог:

«Надання статусу кандидата Укра╖н╕ – це для нас насправд╕ ╕сторичне р╕шення. Але воно ╕сторичне ╕ для ╢вропи. Бо важлив╕сть ╓вропейського проекту – ╢С – у тому, що в╕н опира╓ться на ц╕нност╕. Власне, з цього все й починалося. Тобто, щоб ╢вропа не була окремими нац╕ями, як╕ звикли ворогувати м╕ж собою, прим╕ром, як от ворогували Франц╕я та Н╕меччина, давши основн╕ джерела конфл╕кту  для Першо╖, ╕ Друго╖ св╕тових во╓н. ╤ тому мова, нарешт╕, не про те, що роз’╓дну╓, а  про сп╕льн╕ ц╕нност╕ - гуман╕зм та права людини. Соц╕ологи давно вже констатували – для ╓вропейсько╖ ╕дентичност╕ дос╕ бракувало сп╕льно╖, колективно╖ пам’ят╕. Все ж таки ╢вропа виступа╓ поки що ╕стор╕ями окремих кра╖н, а не сп╕льною батьк╕вщиною для вс╕х ╓вропейц╕в. ╤ допомога, яку зараз ╢вропа нада╓ Укра╖н╕, зокрема в боротьб╕ ╕з зовн╕шньою агрес╕╓ю – це, власне, одна з таких цеглинок до сп╕льно╖ ╓вропейсько╖ ╕сторично╖ пам’ят╕. Тепер це не просто окрем╕ кра╖ни та Укра╖на, це насправд╕ ╢вропейський союз як, вибачте за тавтолог╕ю, ц╕л╕сна ц╕л╕сн╕сть, яка протисто╖ть варварству ╕ дик╕й агрес╕╖.

З ╕ншого боку, для Укра╖ни теж важливий ╕нституц╕йний вим╕р. Вступ до ╢вропейського союзу передбача╓ низку реформ в кра╖н╕, аби вона була повноц╕нним членом ╢С. ╤ для нас це ╓ перевагою, бо це водночас ╕ п╕дтримка, ╕ стимул. Ми розум╕╓мо, що п╕сля розпаду Радянського союзу в Укра╖н╕ склався хиткий баланс в соц╕альному порядку –  ╕ щоби з нього вирватися потр╕бен зовн╕шн╕й стимул, ╕ ним буде ╢С.

Стосовно повернення до сп╕льних з ╢вропою ц╕нн╕сних речей… Справд╕, ми ма╓мо проблему з ╕мперським ╕сторичним м╕фом, який пережив Радянський союз ╕ нав╕ть п╕сля його розпаду ще довго побутував – про «три братн╕ народи»: укра╖нц╕в, рос╕ян ╕ б╕лорус╕в, як╕, мовляв, завжди прагнули бути в одн╕й держав╕, але, бачте, ╖х сус╕ди пост╕йно розд╕ляли. Насправд╕ цей конструкт був придуманий ще в рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖. Там узагал╕ укра╖нц╕в ╕ б╕лорус╕в, як окремих нац╕й, наче не було. Вони були радше г╕лками рос╕йського народу.

При Союз╕ уже довелося визнати ╕снування укра╖нсько╖ нац╕╖, але ╕дея про «три братн╕ народи» залишилася. ╤ цей погляд дом╕нував над нашою культурою, в╕дс╕каючи т╕  природн╕ зв’язки, як╕ здавна були в Укра╖ни ╕з зах╕дним св╕том. Цей погляд ор╕╓нтував нашу культуру на рос╕йську. ╤ зараз це  нарешт╕ зупиня╓ться на ╕нституц╕ональному р╕вн╕. Укра╖на поверта╓ться не т╕льки в пол╕тичний прост╕р ╢вропи, але й в культурний, л╕нгв╕стичний, антрополог╕чний. Ми зробили ще один крок подал╕, ми – вирива╓мося з ╕мперсько╖ тра╓ктор╕╖».

Мирослав Л╕скович

www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 24.06.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24278

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков