Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4250)
З потоку життя (7278)
Душі криниця (3920)
Українці мої... (1561)
Резонанс (1822)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (549)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (112)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (111)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗАВДЯКИ ХОРОБРОСТ╤ УКРА╥НЦ╤В ╢ВРОПА МОЖЕ СТВОРЮВАТИ НОВУ ╤СТОР╤Ю СВОБОДИ
Укра╖на наблизилася до ╢вросоюзу найб╕льше за весь час незалежност╕, й завдяки хороброст╕...


БИТВА ЗА УКРА╥НУ. ДЕНЬ СТО ШОСТИЙ
«В╕йна трива╓. Але ми вистояли проти надпотужного удару…»


БИТВА ЗА УКРА╥НУ. ДЕНЬ ДЕВ’ЯНОСТО ДЕВ'ЯТИЙ
Св╕т продовжу╓ п╕дтримувати ╕ в╕рити в перемогу Укра╖ни, так само як ╕ укра╖нц╕ в╕рять в ЗСУ....


ХРОН╤КА В╤ЙНИ
92 день Укра╖на борониться в╕д рос╕йсько╖ орди.


РАДА ПРОДОВЖИЛА ВО╢ННИЙ СТАН ╤ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ДО 23 СЕРПНЯ
Верховна Рада продовжила терм╕н д╕╖ во╓нного стану ╕ проведення загально╖ моб╕л╕зац╕╖ на 90 д╕б -...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 17.06.2022 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 17.06.2022
«ПОЧАТОК ПЕРЕМОГИ», АБО ЩО ВЖЕ В╤ДОМО ПРО ╤СТОРИЧНИЙ В╤ЗИТ Л╤ДЕР╤В ╢С ДО КИ╢ВА

16 червня Укра╖ну в╕дв╕дали одразу чотири ╓вропейських пол╕тики найвищого рангу – президент Франц╕╖ Емманюель Макрон, канцлер Н╕меччини Олаф Шольц,  прем'╓р-м╕н╕стр ╤тал╕╖ Мар╕о Драг╕ та президент Румун╕╖ Клаус Йоханес. Це справд╕ безпрецедентна под╕я. Напередодн╕ вноч╕ тро╓ з них зустр╕лися у польському Жешув╕, зв╕дки д╕сталися Ки╓ва потягом. Пан Йохан╕с при╖хав окремо.

Важливо наголосити, що жоден ╕з них ще не був в укра╖нськ╕й столиц╕ п╕сля того, як 24.02.22 рф розпочала проти Укра╖ни повномасштабну в╕йну. Водночас, ╕ про це також сл╕д згадати, кожен ╕з л╕дер╕в трьох кра╖н (за винятком, знову таки, Румун╕╖) ран╕ше дав приводи для дискус╕й щодо ╖хн╕х висловлювань чи д╕й у межах м╕жнародно╖ п╕дтримки нашо╖ держави. Наприклад, герр Шольца критикують за те, що його слова та об╕цянки про постачання важко╖ збро╖ в Укра╖ну розходяться ╕з реальним темпом та обсягами таких поставок. А мсь╓ Макрона – через заклики «не принижувати» рос╕ю. Нарешт╕, сеньйор Драг╕ був розкритикований за так званий «план припинення в╕йни в Укра╖н╕» (детальн╕ше про це – у нашому матер╕ал╕ «Зв╕дки беруться «╕н╕ц╕ативи з рос╕йським душком», та що з ними робити»).

Вт╕м, повернемося до в╕зиту.

П╕сля прибуття ╕ коротко╖ зупинки в готел╕ – вс╕ пол╕тики в╕дв╕дали зруйнований рос╕янами ╤рп╕нь. Побачене там Макрон назвав «тавром варварства», а Шольц – «символом неймов╕рно╖ жорстокост╕ та безглуздого насильства».

Ближче до 14:00 ╓вропейський квартет вирушив на переговори з президентом Володимиром Зеленським, який прийняв ╖х у Мар╕╖нському палац╕.

М╕ж тим, переключимося на секунду на нашого ворога, на його реакц╕ю щодо в╕зиту ╓вропейських л╕дер╕в в Укра╖ну. Окр╕м пов╕тряно╖ тривоги, яка протягом дня звучала в Ки╓в╕ дек╕лька раз╕в, у кремл╕ також вир╕шили передати «прив╕т» через м╓дв╓д╓ва – цього блазня-алкогол╕ка кидають у «б╕й», коли вже зовс╕м н╕чого сказати. Зациту╓мо його заяву в Twitter: «Ось люблять ╓вропейськ╕ поц╕новувач╕ жаб, л╕вера та макарон╕в в╕дв╕дувати Ки╖в. Корист╕ - нуль. Знову пооб╕цяли вступ до ╢С, гаубиц╕ стар╕, хлопнули гор╕лки та потягом, як сто рок╕в тому - додому. ╤ все гаразд. Т╕льки до миру це Укра╖ну н╕як не наближа╓. А годинник цока╓…»

На жаль, нешанований «гаспад╕н» чомусь об╕рвав св╕й коментар на важливому момент╕. Але н╕чого, ми доповнимо його сам╕: «Годинник цока╓… ближче до краху рф».

Переговори у Мар╕╖нському палац╕ були «тривалими» та «детальними», пов╕домив м╕н╕стр закордонних справ Дмитро Кулеба, ╕ стосувалася таких тем:

Санкц╕╖: ╓вропейськ╕ л╕дери отримали повн╕ пакети напрацювань групи Андр╕я ╢рмака - Майкла Макфола щодо подальших санкц╕й. «Гост╕ визнали, що деяк╕ л╕дери в ╢вроп╕ в╕дчувають «втому в╕д санкц╕й», але особисто вони готов╕ рухатися дал╕. Нов╕ санкц╕╖ будуть», – запевнив Кулеба.

Зброя: «Були деяк╕ нов╕ корисн╕ оголошення (зокрема, Макрон пооб╕цяв додатково надати Укра╖н╕ самох╕дн╕ артилер╕йськ╕ установки Caesar, - Ред.). Президент подякував ╕ на цифрах пояснив, чому треба б╕льше ╕ част╕ше. Гост╕ почули».

Кандидатство на членство в ╢вропейському Союз╕. На думку Кулеби, Укра╖на стала ближче до отримання статусу кандидата «у пор╕внянн╕ нав╕ть з початком тижня» (Макрон, Шольц, Драг╕ та Йоханн╕с виступають за «негайне надання Укра╖н╕ статусу кандидата у члени ╢С», - Ред.). Водночас, каже глава МЗС, «ще не вс╕ перешкоди подолано, не вс╕ пастки об╕йдено».

Експорт зерна з Укра╖ни: «Вс╕ погоджуються, що дов╕ряти Рос╕╖ не можна, треба працювати через ООН ╕ мати ч╕тк╕ гарант╕╖. Паралельно будемо сутт╓во розвивати наземн╕ коридори». Голова МЗС вказав на те, що тема зерна вплива╓ на те, як рос╕йську агрес╕ю сприймають у Африц╕, Аз╕╖ та Латинськ╕й Америц╕, «на цю тему теж д╕╖ скоординували».

Переговори з Рос╕╓ю: «Гост╕ не примушували, не схиляли, не тиснули, не ув’язували. «Укра╖на повинна виграти цю в╕йну» - показов╕ слова Макрона. Моя порада - облиште цей страх. Зда╓ться, за останн╕й час президент ╕ вся його дипломатична команда дали достатньо п╕дстав пов╕рити, що ми не т╕, кого можна примусити, схилити, затиснути або розвести».

Що загалом можна сказати про цей в╕зит?

Дозволимо соб╕ процитувати президента Зеленського: «Я задоволений тим, що наше об'╓днання, про яке ми дуже багато говоримо ╕ вважа╓мо, що воно повинно бути, - це ╕ ╓ початок перемоги. Я сьогодн╕ це об'╓днання бачив за нашим столом. Я бачив п╕дтримку в╕д кожного з л╕дер╕в».

В╕римо, що так воно й було, й буде надал╕. ╤ без намагання «зберегти обличчя пут╕ну».

Тож п╕дсуму╓мо: з чим ╓вропейська четв╕рка при╖жджала ╕ з чим по╖хала назад?

«Це був в╕зит ╓дност╕ та обговорення важливих питань»

В коментар╕ Укр╕нформу м╕жнародний експерт Аг╕я Загребельська розпов╕ла, що для л╕дер╕в трьох найб╕льших економ╕к ╢С в╕зит в Укра╖ну  не ╖х право або виб╕р - це ╖х обов’язок, якщо вони вважають, що укра╖нський народ ╓ частиною ╓вропейсько╖ родини.

«Перш за все вони виконували св╕й обов’язок», - наголошу╓ вона.

Друге – це забезпечення ╓дност╕.

«Бо без повно╖ ╓дност╕, дов╕ри та вза╓мопорозум╕ння м╕ж союзниками отримати перемогу у в╕йн╕ так, як ми ╖╖ розум╕╓мо, неможливо. Останн╕ми тижнями м╕ж укра╖нською владою та ними були пом╕тн╕ певн╕ проблеми, що загрожували перетворитися на б╕льш глибоке непорозум╕ння. Тому, це також був в╕зит ╓дност╕», - наголошу╓ пан╕ Загребельська.

Можлив╕сть обнулити вс╕ суперечки та рухатися дал╕ як партнери, одн╕╓ю командою. ╤ це те, каже експерт, чому так «палало» на рос╕╖ через цей в╕зит.

«Саме рос╕йськ╕ та китайськ╕ джерела були першими, хто «п╕дпалював» м╕ж нами розкол р╕зними способами: починаючи в╕д пропаганди та енергетичного шантажу, зак╕нчуючи прокремл╕вськими пол╕тичними силами та лоб╕стами», - акценту╓ експертка.

Трет╓ – це обговорення важливого, що не можна проговорити телефоном. В тому числ╕ питання кандидатства та оч╕кувань в╕д Укра╖ни трьох найб╕льших економ╕к ╕ ╖х народ╕в.

«Адже зрозум╕ло, що в частин╕ верховенства права, боротьби з корупц╕╓ю, конкурентноздатност╕ нашо╖ економ╕ки, ст╕йкост╕ демократичних ╕нститут╕в ми до вторгнення не виконали необх╕дну для вступу частину роботи. Тож, думаю, це була також детальна розмова щодо того, наск╕льки ми серйозно  налаштован╕ зм╕нюватися в цьому, - каже Аг╕я Загребельська. - ╤з чим вони при╖хали та з чим ╖дуть назад? При╖хали з бажанням ефективно╖ вза╓мод╕╖ з Укра╖ною для перемоги та подальшо╖ усп╕шно╖ ╕нтеграц╕╖ укра╖нського народу в ╓вропейську сп╕льноту. А покинуть вони Укра╖ну з впевнен╕стю, що це ц╕лком досяжна мета».

«Дуже значуще, що цей в╕зит в╕дбува╓ться напередодн╕ розгляду в Брюссел╕ питання про надання Укра╖н╕ статусу кандидата в члени ╢С»

Пол╕толог Володимир Фесенко згодний, що в╕зит д╕йсно безпрецедентний: «При╖зд до Ки╓ва одночасно чотирьох л╕дер╕в ╓вропейських кра╖н, причому трьох найб╕льших ╕ найвпливов╕ших в ╢С, це д╕йсно неординарна под╕я. Це ще одне п╕дтвердження того наск╕льки укра╖нське питання ╕ спротив Укра╖ни рос╕йськ╕й агрес╕╖ зараз ╓ важливими для ╓вропейсько╖ пол╕тики».

Також дуже значуще, що в╕зит в╕дбува╓ться напередодн╕ розгляду в Брюссел╕ питання про надання Укра╖н╕, Молдов╕ ╕ Груз╕╖ статусу кандидата в члени ╢С.

«Безумовно позиц╕я чотирьох ╓вропейських кра╖н, чи╖ л╕дери при╖хали до Ки╓ва, сутт╓во впливатиме на р╕шення ╢С. ╢ й ╕нш╕ важлив╕ теми для переговор╕в – прискорення ╕ зб╕льшення постачань збро╖ Укра╖н╕ для спротиву рос╕йськ╕й агрес╕╖, сприяння експорту укра╖нського зерна для того, щоб не допустити голоду в деяких кра╖нах Аз╕╖ та Африки», - перел╕чу╓ експерт.

Судячи по заявах чотирьох ╓вропейських л╕дер╕в п╕д час ╖х перебування в столиц╕ Укра╖ни було для них корисним.

«Корисним з точки зору в╕дчуття реал╕й в╕йни рос╕╖ проти Укра╖ни. Спод╕ваюсь, що в╕зит пол╕пшить сп╕впрацю Укра╖ни з Н╕меччиною, Франц╕╓ю, ╤тал╕╓ю та Румун╕╓ю», - наголошу╓ пан Фесенко.

Чому виникли розмови про «зраду» в контекст╕ цього в╕зиту?

«А тому що л╕дери Н╕меччини, Франц╕╖ та ╤тал╕╖ ╓ прихильниками переговор╕в з пут╕ним про дипломатичне врегулювання в╕йни. Але я впевнений, що н╕яко╖ «зради» не в╕дбулося. Тему перемовин можна обговорювати, ╕ президент Зеленський, певен, висловив укра╖нськ╕ умови щодо мирного врегулювання, зокрема - виведення рос╕йських в╕йськ з окупованих укра╖нських територ╕й, - акценту╓ пол╕толог. - Але на сьогодн╕ до мирних переговор╕в не готовий пут╕н. Рос╕йськ╕ в╕йська намагаються наступати на Донбас╕. ╤ ╓вропейським гостям Ки╓ва треба пояснити, що рос╕я п╕де на перемовини лише в тому випадку, коли рос╕йськ╕ в╕йська будуть зупинен╕. Будь-як╕ поступки пут╕ну будуть сприйматися ним як прояви слабкост╕, ╕ це лише посилить його агрес╕ю».

Кремль драту╓ сам факт такого в╕зиту, така увага до Укра╖ни, ╕ п╕дтримка нашо╖ держав з боку ╓вропейських л╕дер╕в. Ще б╕льше його драту╓ перспектива надання Укра╖н╕ статусу кандидата в члени ╢С.

«Кремль хоче розсварити Укра╖ну з ╓вропейцями, а виходить навпаки. Щодо пов╕тряно╖ тривоги в Ки╓в╕, то лякати Шольца и Макрона – це одна з улюблених забавок пут╕на. Проте такий досв╕д буде корисним для ╓вропейських л╕дер╕в. Це, можливо, зробить ╖х б╕льш реал╕стичними в оц╕нц╕ нам╕р╕в рос╕йського кер╕вництва та його готовност╕ до реальних переговор╕в», - вважа╓ пан Фесенко.

Згадав експерт ╕ про коментар медв╓д╓ва.

«З медв╓д╓ва та його агресивних ескапад см╕ються нав╕ть в рос╕╖. До реч╕, в╕н не випадково згадав про гор╕лку. В рос╕╖ давно не секрет, що ╖хн╕й екс-президент «сидить на стакан╕» ╕ сво╖ агресивн╕ пости пише в хм╕льному угар╕. медв╓д╓ва в╕дсунули в╕д реально╖ влади, ╕ кажуть, що взагал╕ хочуть в╕дправити послом подал╕ в╕д москви. Ось в╕н ╕ психу╓, а заодно надрива╓ться, хоче показати свою в╕ддан╕сть пут╕ну та рос╕йським силовикам», - не прихову╓ Володимир Фесенко.

«Над╕юся, що ми б╕льше не побачимо реверанс╕в у б╕к москви ╕ заклик╕в, що ╖╖ ╕нтереси треба враховувати»

«Скажу в╕дверто, що коли я вперше почув про цей в╕зит, то реакц╕я в мене була довол╕ негативна. Мен╕ здалося, що це буде черговий прояв цин╕зму наших зах╕дних партнер╕в, що статус кандидата в члени ╢С нас попросять обм╕няти на поступки рф. Дуже радий, що помилився. Щонайменше, публ╕чно н╕чого такого не прозвучало. Думаю, що не прозвучало й за зачиненими дверима», - каже м╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни у 2007-2009 рр. Володимир Огризко. 

Дипломат також в╕дзначив зм╕ну риторики ╓вропейських л╕дер╕в.

«Той же Макрон ще зовс╕м недавно говорив про якесь «обличчя пут╕на». Драг╕ не особисто, але через свого м╕н╕стра закордонних справ пропонував план фактично╖ кап╕туляц╕╖ Укра╖ни. А Шольц... В укра╖нському пол╕тичному сленгу з'явився, нав╕ть, новий вираз – «валяти Шольца», який означа╓, що можна багато пооб╕цяти, але н╕чого не зробити. Але попри все це н╕чого страшного не в╕дбулося. Думаю, що причиною цього ╓ титан╕чна робота наших ЗСУ. ╤ так само ефективна робота наших дипломат╕в», - перекону╓ пан Огризко.

Ц╕ два фактори дають можлив╕сть зм╕нювати п╕дходи наших зах╕дних партнер╕в до рос╕╖.

«Дуже добре, що за к╕лька дн╕в на сам╕т╕ НАТО в Мадрид╕ Альянс нарешт╕ в╕дмовиться в╕д тези, що рф - це партнер, а запише натом╕сть, що рф - це загроза. А в╕дтак вже не можна буде з одного боку казати, що рф це загроза, а з ╕ншого - що з нею потр╕бно сп╕впрацювати, дружити ╕ все ╕нше. Значить не можна вимагати в╕д Укра╖ни й поступок перед рос╕╓ю - кра╖ною, яка ╓ викликом, загрозою ╕ потенц╕йним противником. Тож треба зм╕нювати риторику ╕ починати говорити, що Укра╖на - це частина ╢вропи, що потр╕бно допомогти Укра╖н╕. А говорити про щось ╕нше - це дурний тон ╕ втрата власних рейтинг╕в», - коменту╓ дипломат.

Тож, певен пан Огризко, вс╕ ц╕ реч╕ разом узят╕ й дали п╕дстави цьому тр╕о – Макрону, Шольцу, Драг╕ (Йоханн╕са тут не згаду╓мо, в╕н н╕коли не висловлювався щодо Укра╖ни «сумн╕вно») – «швидко перевзутися у пов╕тр╕», ╕ з «пут╕нферштейр╕в» перетворитися раптом на його критик╕в.

«Ну, подивимося у що це перетвориться на сам╕т╕ ╢С, де кр╕м р╕шення про надання статусу кандидата ми ще отрима╓мо певн╕ умови для цього. Але то вже питання наступне. Головне, що з принципово╖ точки зору ми певний руб╕ж перетнемо, ╕ це дуже важливо», - зазначив Володимир Огризко.

А щодо того, з чим повернуться наш╕ гост╕ додому...

«Попри те, що Макрон, Шольц ╕ Драг╕ – це «зашнурован╕» у сво╖ мундири пол╕тики, вони ще й люди», - каже дипломат.

Пан Огризко не дума╓, що п╕сля в╕дв╕дин ╤рпеня це тр╕о залишилося байдужим. Побачене там вплинуло на ╖хн╕ емоц╕╖, змусить багато чого переосмислити, зокрема й те, що вони роблять. А також зрозум╕ти, що говорити про якесь «врятування обличчя» кра╖ни, яка приносить горе, знищу╓ людей ╕ ц╕л╕ м╕ста – як м╕н╕мум цин╕чно. Тепер потр╕бно ставити питання по-╕ншому: як чинити з ц╕╓ю рос╕╓ю?

«Тобто, чи ма╓ йтися лише про зникнення пут╕на, чи про зникнення ╕ пут╕нського режиму, чи ма╓ йтися про зникнення рос╕йсько╖ федерац╕╖. От ц╕ питання, як мен╕ вида╓ться, на сьогодн╕ виходять на перший план, - каже Володимир Огризко. - Ми повинн╕ думати, як нам сп╕льно ╕з Заходом д╕яти дал╕. Бо приклад того, що в╕дбулося п╕сля розвалу СРСР – говорить, що в╕ри рф бути не може. Адже рф, використовуючи на╖вн╕сть Заходу ╕ його л╕берал╕зм – ста╓ на ноги ╕ почина╓, власне, загрожувати самому Заходу».

Тож Заходу стратег╕чно виг╕дно не мати тако╖ рф п╕д боком як реально╖, глобально╖ загрози.

Переможемо!

Мирослав Л╕скович

www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 17.06.2022 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24265

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков