Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 03.06.2022 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 03.06.2022
ВАЛЕНТИН БУТ: НАСТ╤ЙН╤ ЗАПРОСИНИ ДО СТОЛУ ПЕРЕГОВОР╤В. ЧИ ЧАС?

"Всьому св╕й час ╕ година своя кожн╕й справ╕ п╕д небом"

Екклез╕аст

В╕йна - вельми складне явище, в тому сенс╕, що це далеко не одне лише бо╓з╕ткнення супротивних в╕йськ. В╕йна, насправд╕, то ц╕лий комплекс ╕нформац╕йного, економ╕чного, дипломатичного протистояння, з метою впливу на супротивника таким чином, аби змусити його п╕дкоритися завойовников╕ та виконувати його волю. Притому, об'╓ктом агрес╕╖ може бути як одна окрема кра╖на, так ╕ ц╕лий ряд кра╖н.

На жаль, прим╕тивне уявлення про в╕йну ╕нод╕ приводить до того, що жертва агрес╕╖ усв╕домлю╓ безвих╕дь свого становища надто п╕зно, коли в╕йськовий спротив вже не ма╓ великого сенсу, ста╓ не б╕льше н╕ж траг╕чним ф╕налом. Саме тому надзвичайно важливо не закривати оч╕ на будь-як╕ прояви агрес╕╖ з боку т╕╓╖ чи ╕ншо╖ кра╖ни, тим б╕льше, коли вони зад╕ян╕ у комплекс╕.

В цьому сенс╕ агрес╕я Москов╕╖ щодо нашо╖ кра╖ни, що перебува╓ нин╕ на стад╕╖ повномасштабного збройного вторгнення, ╓ дуже показовою. Адже почалася вона аж н╕як не п╕д ранок 24 лютого 2022 року, а ледь не в╕дразу по осягненню Незалежност╕.

Не акцентуючись на причинах - а вони надзвичайно глибок╕ ╕ я не раз у сво╖х статтях називав ╖х - нагадаю лишень, що Москов╕я в╕д самого початку не сприймала всерйоз Укра╖ну за незалежну державу. Це нав╕ть не про намагання Кремля зберегти контроль над Збройними силами Укра╖ни та ╕нших постсов╓цьких республ╕к, не про спроби втягнути ╖╖ у економ╕чний колгосп т.зв. СНД чи у Митну сп╕лку, не про тверду впевнен╕сть кремл╕вських у тому, що ╖хн╕ ки╖вськ╕ колеги ╕ дал╕ заглядатимуть ╖м у рота, звично сл╕дуватимуть у к╕льватер╕ мудро╖ пол╕тики старшо╖ сестри. Це глибше. Це майже на генному р╕вн╕. Плакати на кшталт "Ельцин, заставь хохлов кормить Россию", як╕ не раз траплялися на оч╕ на м╕тингах тод╕шньо╖ московсько╖ публ╕ки, тому безперечний доказ.

На жаль, реакц╕я укра╖нсько╖ влади на явно розпочату проти Укра╖ни в╕йну була далеко не завжди адекватною ╕ посл╕довною. Згода на розд╕л частини Чорноморського флоту, що базувалася в укра╖нському Криму ╕, зг╕дно Б╕ловезьких угод, перебувала в юрисдикц╕╖ Укра╖ни, була першою та, на жаль, не ╓диною поступкою. Значно тяжчими насл╕дками загрожувала згода на подальше - аж до 2017 року! - перебування москов╕йсько╖ маринарки на теренах та в акватор╕╖ укра╖нського Криму. Попри те, що таке прямо суперечило ст. 17 Конституц╕╖ Укра╖ни, таку згоду було надано, а в подальшому нав╕ть продовжено.

Чи треба казати, що з кожно╖ тако╖ поступки кремл╕вськ╕ робили в╕дпов╕дн╕ висновки? Держава, влада яко╖ була ладна переступити через засаднич╕ положення сво╓╖ Конституц╕╖ - основи державного устрою - не могла спод╕ватися, що ╖╖ залишать у споко╖. Така поступлив╕сть на меж╕ дог╕дливост╕ не могла викликати ╕ належно╖ поваги серед ╕нших суб'╓кт╕в св╕тово╖ сп╕льноти. В╕дтак, роззбро╓ння третьо╖ в св╕т╕ ядерно╖ потуги було лише питанням часу. Попри те, що н╕ в кого нема╓ ан╕ найменшого сумн╕ву щодо того, хто був ╕н╕ц╕атором вилучення в Укра╖ни ядерно╖ збро╖, правда в тому, що й Сполучен╕ Штати доклалися в тому час╕ до роззбро╓ння Укра╖ни повною м╕рою.Чому? На м╕й суб'╓ктивний погляд, одн╕╓ю з причин того була саме в╕дсутн╕сть упевненост╕ щодо пол╕тики тод╕шньо╖ укра╖нсько╖ влади. Не забуваймо, що в тому момент╕ наша влада вже значною м╕рою мала ознаки клептократ╕╖, н╕чим не кращо╖ за москов╕йську, ╕ на велику дов╕ру не заслуговувала.

Процес роззбро╓ння Укра╖ни тим часом набирав оберт╕в. Зв╕сно, що Укра╖на не мала ан╕ можливост╕, н╕ потреби утримувати ту величезну к╕льк╕сть в╕йська ╕ озбро╓нь, що перебували на ╖╖ територ╕╖, але ж ╕ тут були перейден╕ вс╕ можлив╕ червон╕ л╕н╕╖. Зам╕сть збереження найц╕нн╕шого, саме воно чи не першим потрапляло п╕д "скорочення". Так було пущено за в╕тром найб╕льше у Европ╕ ав╕акрило, якого так потребу╓мо сьогодн╕, понищено, зокрема, морську ав╕ац╕ю, за реальн╕, а чи примарн╕ "газов╕" борги ми здали Москов╕╖ наш╕ стратег╕чн╕ ракетоносц╕ та крилат╕ ракети, якими вона б'╓ тепер по укра╖нських м╕стах, ми розпродали найб╕льшу у Европ╕ танкову арм╕ю - найкраще з не╖! - вивозили "фа╖нами" ╕ нав╕ть роздаровували. Ми бездумно продавали комплекси ППО, зокрема "Панцир╕" ╕ нав╕ть С-300, якими могли б тепер щ╕льн╕ше прикрити наше небо, вберегти б╕льше людських житт╕в.

Попри те, що рука Москов╕╖ в╕дчувалася ╕ тут - ми ж не забули про ╖╖ п'яту колону у ВР, з╕ вс╕ма отими литвинами-януковичами ╕ генералами-московитами на ключових постах? - це "само╖дство" було таки б╕льше на сов╕ст╕ нашо╖ корумповано╖ псевдоел╕ти.

Отто Б╕смарк якось назвав пол╕тику мистецтвом можливого. Чи можна було оч╕кувати, аби щойноспечена ел╕та Укра╖ни, ц╕леспрямовано розколювана вчорашньою метропол╕╓ю, повсякчас роз'╓днувана, корумпована нею, могла одразу протистояти ╖й на р╕вних? Чи могла щойнооп╕рена укра╖нська дипломат╕я в╕дпочатку переграти заматер╕лих на тому поприщ╕ кремл╕вських зубр╕в? Певно, що н╕. На осягнення того мистецтва п╕шли нав╕ть не роки - десятил╕ття...

М╕ж тим, неоголошена в╕йна тривала ╕ на економ╕чному фронт╕. Н╕хто ж не забув як вправно Москов╕я користувалася газовим вентилем, вибираючи для того найдошкульн╕шу пору року, як перекриваючи газ Европ╕, пробувала скласти вину за те на Укра╖ну, як корумпувала укра╖нську владу через р╕зноман╕тн╕ рос-укр-енерго, обр╕заючи на самому старт╕ диверс╕ф╕кац╕йн╕ проекти (про один з таких свого часу писала ╕ КС: http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=15793) , як раз-по-раз, п╕д геть надуманими приводами, перекривала доступ на св╕й ринок значно як╕сн╕шим за тамтешн╕ укра╖нським товарам, ╕ то не лише за помаранчево╖, а й за "рег╕онально╖" влади?

Щодо ╕нформац╕йно╖ в╕йни, то Москов╕я вела ╖╖ ус╕ма наявними засобами ╕ робила те надзвичайно напористо ╕ - сл╕д визнати - вельми усп╕шно. Де-де, а в Криму не пом╕тити того було просто неможливо. ╤нф╕льтрац╕я москов╕йського наративу в╕дбувалася тут ус╕ма можливими шляхами - в╕д засилля москов╕йського л╕тературного та к╕нопродукту до лужковських подв╕йнодонних проект╕в ╕ нав╕ть через ном╕нально укра╖нськ╕ м╕д╕а. ╤ то був вельми агресивний наратив щодо ново╖, незалежно╖ Укра╖ни. Саме в╕н формував антиукра╖нськ╕ настро╖, що час в╕д часу виливалися то в нос╕нн╕ вулицями С╕мферополя труни з написом "Укра╖на", то в агресивний "капустяний" бойкот багатонац╕ональних в╕йськових навчань Sea Breeze, то в перманентних протестах проти "укра╖н╕зац╕╖", то в м╓шковщину. Чи пом╕чала те укра╖нська влада? Певно, що так. М╓шковщину, в усякому раз╕, не пом╕тити було неможливо. Тут довелося нав╕ть реагувати. Ц╕лком ефективно, до слова. Щодо ╕ншого, то нав╕ть нац╕╓ор╕╓нтована частина укра╖нського пол╕тикуму, схоже, не сприймала те за реальну загрозу, вважаючи за мудр╕ше "не загострювати", не збурювати сусп╕льство, не зд╕ймати галасу через другорядне. Отак ╕ перемудрували. Бо ╕нформац╕йна в╕йна - то геть не другорядна р╕ч. По-сут╕, ╕нформац╕йним нашестям Москов╕╖ - як в Криму, так ╕ на материкових теренах - було злегковажено. Ще г╕рше, що жодних реальних висновк╕в не було зроблено нав╕ть п╕сля загарбання Криму ╕ спроби поширити руцк╕йм╕р на материку. Так, ╓диний англомовний укра╖нський телеканал ледь живот╕в ╕, маючи на тиждень ст╕льки годин, ск╕льки РТ на день, був практично непом╕тним для зах╕дного глядача. З приходом "зелено╖" влади не стало й того. ╤ то було геть немудре р╕шення. Чи, от, наша «Кримська св╕тлиця»: зам╕сть всеб╕чно п╕дтримати колектив редакц╕╖, який поклав соб╕ продовжити свою справу, якомога довше залишаючись з╕ сво╖м читачем у Криму, записн╕ патр╕оти в╕д суперпатр╕отично╖ влади, з енерг╕╓ю, г╕дною кращого застосування, зробили все можливе для того, щоб викор╕нити КС з окупованого п╕вострова. Коли ж колектив в╕дмовився виконувати той ультиматум, його було зв╕льнено, газету оголошено переведеною до Ки╖ва. Якби св╕тличани на тому здалися ╕ припинили випускати газету, по н╕й вже б давно й простигло, адже клон, створений ╕мпотентами в столиц╕ п╕д брендом КС, про╕снував надто недовго.

Власне, не одна укра╖нська влада недооц╕нила москов╕йськ╕ ╕нформв╕йська. Рашатуде╖ поширилися планетою, проникаючи чи не в кожну шпарину, с╕ючи в дов╕рлив╕ м╕зки обивател╕в св╕тосприйняття, нав╕юване з-за кремл╕вських ст╕н. ╤ те тривало роками. Лише тепер, по трьох м╕сяцях повномасштабного збройного вторгнення в Укра╖ну, стара Европа нарешт╕ оц╕нила всю небезпеку того зомбування, перекривши москов╕йським пропагандистам доступ до свого ╕нформац╕йного простору.

Але пос╕яне сходить. ╤ не лише у Европ╕. Спершу "з╕йшла" редакц╕йна стаття в Нью Йорк Таймз, де укра╖нцям було дано зрозум╕ти, що п╕дтримка США не триватиме безк╕нечно, дал╕ ми вражено слухали промову дев'яностодев'ятир╕чного ╓врея К╕с╕нджера, який, геть забувши, як сам рятувався свого часу в╕д нацистського режиму, нин╕ натхненно застоював ╕нтереси режиму ан╕ск╕льки не кращого. Пот╕м ми спостер╕гали за демаршем Ренда Пола та голосуванням проти вид╕лення Укра╖н╕ сорокам╕льярдно╖ допомоги одинадцяти "укра╖ноф╕л╕в" з Велико╖ Старо╖ Парт╕╖. А на цьому тижн╕ доклався ╕ попередник пана Байдена у сво╓му виступ╕ на з╕бранн╕ Стр╕лецько╖ асоц╕ац╕╖. Мотив всього того в╕дчутно зрежисованого хору: "Ми не можемо рятувати Укра╖ну, прир╕каючи власну економ╕ку", та "Укра╖н╕ не сл╕д перегинати палицю, добиваючись повернення вс╕х окупованих територ╕й". Сол╕стам- важковаговикам п╕дтягують тонш╕ тенори, як ось цей, член редакц╕йно╖ команди НЙТ, який, описуючи нов╕тню тактику в╕йни, де дрони в╕д╕грають дуже важливу роль, взявся морал╕зувати, нар╕каючи на те, що негарно, мовляв, демонструвати широк╕й публ╕ц╕ в╕део знищення москов╕йських танк╕в, бо ж "спалений п╕д час драматичного вибуху ек╕паж - то чи╖сь сини, можливо, втягнут╕ у конфл╕кт поза ╖хн╕м бажанням" (https://www.nytimes.com/2022/05/30/opinion/drones-ukraine-war.html). Наче б все й так, якби забути, що той ек╕паж спалено зовс╕м не на Брянщин╕ чи у П╕дмосков'╖, а на укра╖нськ╕й земл╕, куди т╕, п╕дсмажен╕ нин╕ "геро╖", прийшли вбивати, гвалтувати та мародерити. Невинне переставлення акцент╕в ╕ симпат╕╖ жал╕сливого читача мимовол╕, бодай поковзом, перем╕щуються на б╕к тих нещасних. Чи випадково, що те ╕деально резону╓ з╕ згаданим хором заклик╕в до Укра╖ни с╕дати вже за ст╕л переговор╕в, бо ж нападник трохи притомився? Навряд чи.

Попри той потужний тиск, з натяками на можлив╕ насл╕дки в результат╕ пром╕жних вибор╕в до Сенату та Палати представник╕в, адм╕н╕страц╕я Джо Байдена трима╓ться твердо, як ╕ уряд Бориса Джонсона, як ╕ уряди Польщ╕ та кра╖н Балт╕╖, як ╕ уряди Дан╕╖, Н╕дерланд╕в ╕ ще ряду кра╖н, зусиллями яких поставки затребуваного нами важкого озбро╓ння лише набирають оберт╕в. А раз так, то все йде таки по плану, товариство. А за ст╕л перемовин, куди нас нин╕ так наст╕йно намагаються п╕дсадити жал╕слив╕ доброзичливц╕ п╕дсмажених "геро╖в", ми сядемо, коли всю територ╕ю Укра╖ни буде повернуто в меж╕ ╖╖ м╕жнародно визнаних кордон╕в.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 03.06.2022 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24251

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков