Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 03.06.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 03.06.2022
Олекс╕й Дан╕лов: З ТЕРИТОР╤Й, ЯК╤ РОС╤ЯНИ ЗАХОПЛЮЮТЬ, ЧАСТИНУ НАСЕЛЕННЯ ДЕПОРТУЮТЬ НА ДАЛЕКИЙ СХ╤Д

"За два дн╕ до в╕йни наш м╕н╕стр оборони сп╕лкувався з м╕н╕стром оборони б╕лорус╕. ╤ вони запевняли, що н╕ в якому раз╕ цього не буде", - розпов╕да╓ секретар Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони

Укра╖ни Олекс╕й Дан╕лов, чому влада не чекала нападу з боку сус╕дньо╖ б╕лорус╕.

╤ дода╓: “Наш головний прикордонник за день сп╕лкувався з головним прикордонником б╕лорус╕. В╕н каже: нав╕ть не думайте соб╕, що ми в цьому будемо брати участь, що з нашо╖ територ╕╖ на вас хтось п╕де. Але вони п╕шли не т╕льки з цього боку, вони п╕шли по всьому кордону”.

Укр╕нформ розпитав секретаря Ради нац╕онально╖ безпеки та оборони Укра╖ни Олекс╕я Дан╕лова, чому не було моб╕л╕зац╕╖ населення, хоча розв╕дки попереджали про напад рос╕╖, чи готов╕ ми до вступу б╕лорус╕ у в╕йну ╕ чому Зах╕д не посп╕ша╓ надавати нам важке озбро╓ння.

- Пане Олекс╕ю, в якому формат╕ зараз працю╓ РНБО? Якщо ран╕ше були регулярн╕ зас╕дання за круглим столом, то як нин╕ члени РНБО вир╕шують питання порядку денного?

- Зас╕дання РНБО можуть в╕дбуватися у двох форматах: перший – коли вс╕ збираються, як ви кажете, за круглим столом, Володимир Олександрович веде зас╕дання як голова РНБО, на чому я пост╕йно акцент роблю, що саме в╕н ╓ головним в дан╕й ╕нституц╕╖, ╕ як Президент кра╖ни, ╕ як голова РНБО. ╤ ╓ другий формат, який працю╓ зараз, п╕д час в╕йськового стану. Це коли ухвалення р╕шення в╕дбува╓ться шляхом надання в╕дпов╕дних документ╕в ╕ листа голосування кожному члену РНБО. У такий спос╕б зараз проходить переважна б╕льш╕сть зас╕дань.

- Як надсилаються документи? Через захищен╕ канали зв’язку?

- Члени РНБО отримують лист голосування через фельд’╓герську службу, яка працю╓ у наш╕й кра╖н╕. Це окрема служба, яка забезпечу╓ збереження ╕ передачу документ╕в.

- ╤ як часто проходять зас╕дання?

- У залежност╕ в╕д того, як Президент визнача╓, ми виносимо це питання на обговорення ╕ голосу╓мо. У результат╕ прийнятого р╕шення, ясна р╕ч, з’явля╓ться указ Президента.

- Ми наближа╓мося до ста дн╕в в╕йни. Як╕ основн╕ висновки можна зробити за цей час?

- По-перше, висновки робити ╕ще зарано. По-друге, я вважаю, т╕ люди, як╕ казали, що в╕йна дуже швидко зак╕нчиться, що ми вже перемогли, що в кв╕тн╕ м╕сяц╕ будемо святкувати, - говорили небезпечну р╕ч. На превеликий жаль, в╕йна ще буде тривати, ╕ нам до перемоги багато чого треба зробити. Нам дуже складно на фронт╕, ╕дуть бо╖ на територ╕╖ Лугансько╖, Донецько╖ та ╕нших областей нашо╖ кра╖ни. До того часу, доки вони не зак╕нчаться, доки останн╕й рос╕йський чоб╕т не п╕де з нашо╖ територ╕╖, нам не можна заспокоюватися. Завдання рос╕йсько╖ федерац╕╖ по знищенню нашо╖ держави н╕хто не в╕дм╕няв. ╤ з цим треба жити, ╕ вс╕ наш╕ р╕шення мають прийматися з розум╕нням ц╕╓╖ акс╕оми.

- Нашим в╕йськовим, щоб втриматись на позиц╕ях ╕ в╕двоювати назад територ╕╖, необх╕дне важке озбро╓ння, л╕таки. Зах╕д з цим не посп╕ша╓. Кажуть, через побоювання ескалац╕╖, бо тод╕ зможемо вдарити по територ╕╖ само╖ рос╕╖...

- Коли почалася в╕йна, на превеликий жаль, в нас н╕хто не в╕рив, вс╕ розв╕дки вважали, що ми протрима╓мося три, п’ять, с╕м дн╕в, дехто давав десять дн╕в. Найб╕льше давала одна з розв╕док — двадцять один день, але це вже включно з територ╕╓ю м╕ста Лева. Але п╕сля того як рос╕яни отримали тут «теплий» прийом, коли вони вмилися кров’ю, то переважна б╕льш╕сть кра╖н св╕ту по-╕ншому стала дивитися на нас. Ми почали отримувати зброю, допомогу. Не в╕дразу, не в так╕й к╕лькост╕ ╕ не такого, скаж╕мо так, ╜атунку, як би нам хот╕лося, але ми почали отримувати. На сьогодн╕шн╕й день ситуац╕я зрушила з мертво╖ точки. Звичайно, ми би дуже хот╕ли, щоб це було набагато швидше ╕ б╕льше. Але процес трива╓, ми отриму╓мо гармати М777, ╕нш╕ засоби ураження, процес ╕де. Ми б хот╕ли, щоб в╕н пришвидшився. Коли б у нас була важка зброя, артилер╕я, важк╕ танки, то ми б виконали деокупац╕ю Мар╕уполя.

- А що заважа╓ пришвидшити цей процес?

- У кожно╖ кра╖ни сво╖ ╕нтереси в ц╕й в╕йн╕. Я хочу, щоб ми з вами розум╕ли, коли зах╕дний св╕т говорить про демократ╕ю, про ╕нш╕ ц╕нност╕, ма╓мо на уваз╕, в╕н дивиться, а що буде в нього на територ╕╖, як його виборець на це все буде реагувати. Кр╕м того, рос╕яни не сидять, склавши руки, вони так само працюють у цьому напрямку для того, щоб ми не отримували зброю. Тобто це великий такий процес, у який залучен╕ майже вс╕ кра╖ни св╕ту. ╤ завдяки тому, що наш Президент Володимир Олександрович кожного дня зверта╓ться до л╕дер╕в кра╖н, до парламент╕в, ми ма╓мо п╕дтримку св╕ту.

- З’явилася ╕нформац╕я, що у збройних силах б╕лорус╕ створюють нове оперативне командування – п╕вденне. Очевидно, лукашенко не виключа╓ в╕йну... Чи ╓ у нас план д╕й на цей випадок?

- Ми розум╕╓мо, що в╕дбува╓ться на територ╕╖ б╕лорус╕, ми сл╕дку╓мо за заявами, як╕ робить Лукашенко, ми усв╕домлю╓мо загрозу, яка може ╕снувати з цього боку. На жаль, там, окр╕м цього р╕шення, вже розташован╕ рос╕йськ╕ «╤скандери», ╕ р╕вень загрози з того боку нам зрозум╕лий.

- Ми зможемо тримати оборону на цьому напрямку?

- Це залежить в╕д нашого в╕йська, в╕д багатьох фактор╕в. Ще раз наголошую, коли 24 лютого н╕хто не в╕рив, що ми будемо тримати оборону, ми ╖╖ тримали. Б╕льше того, ми зв╕льнили в╕д загарбник╕в Ки╖вську, Сумську, Черн╕г╕вську област╕.

Перед в╕йною було багато нарад у Президента з в╕йськовими, ╕ на питання Володимира Олександровича, чи зможемо ми утриматися, генерал Залужний в╕дпов╕в довол╕ ч╕тко, що т╕льки б╕й це може показати. Так само в╕дпов╕даючи на ваше питання, я можу сказати: т╕льки б╕й може показати п╕дготовку наших Збройних Сил.

- Зараз ус╕ говорять, що знали про напад рос╕╖. Чому тод╕ з боку влади була така заколисуюча, заспок╕йлива риторика про те, що все п╕д контролем? Чому укра╖нц╕в не готували до в╕йни: не було моб╕л╕зац╕╖, ╕нструктажу людей? Можливо, вдалося б запоб╕гти так╕й к╕лькост╕ жертв серед мирного населення...

- Я не зовс╕м зрозум╕в про що ви говорите. Про загрозу з боку рос╕йсько╖ федерац╕╖ нам в╕домо, починаючи ще бог зна╓ з яких час╕в. З 2014-го року ведемо в╕йну з рос╕йською федерац╕╓ю. Сусп╕льство просто розслабилося, жило сво╖м життям, не мало бажання на це звертати увагу.

Див╕ться, з лютого 2021 року вс╕ р╕шення РНБО були направлен╕ на п╕дготовку до ц╕╓╖ в╕йни. ╤ коли дехто в сусп╕льств╕ каже, що ви мали б нам сказати, що завтра буде в╕йна... Друз╕, та вона у нас йде з 2014-го року.

- Але до нападу у лютому нас запевняли, що все п╕д контролем...

- А що треба було репетувати, пан╕кувати, що давайте вс╕, ховайтеся? Кожен мав займатися сво╓ю справою. Те, що в╕дбулося надал╕, каже про те, що кра╖на п╕дготувалася. А ви як хот╕ли? Щоб ми пос╕яли пан╕ку, щоб заздалег╕дь припинили роботу п╕дпри╓мства, щоб люди почали покидати Укра╖ну? Провести такого масштабу евакуац╕ю просто ф╕зично неможливо. ╤ коли нам починають закидати, що треба було нас там кудись евакуйовувати... Див╕ться, в╕йна ╕де по вс╕й кра╖н╕. Нав╕ть евакуац╕я до Львова на сьогодн╕шн╕й день не ╓ безпечною на сто в╕дсотк╕в. Рос╕яни гатять з ус╕х бок╕в. ╤ пересувати по кра╖н╕ таку велику к╕льк╕сть населення заздалег╕дь... Як ви соб╕ уявля╓те цей процес?

Напевно люди, як╕ не хочуть розбиратися, ╕ поверхнево дивляться на под╕╖, наприклад, забули, що була створена територ╕альна оборона, завдання яко╖ - захист територ╕╖ певного м╕ста, селища, громади.

- Загони територ╕ально╖ оборони почали формуватися уже п╕сля нападу...

- Закон «Про основи нац╕онального спротиву» почав працювати з 1 с╕чня 2022 року ╕ в╕дпов╕дно зразу були призначен╕ комбати сил територ╕ально╖ оборони.

Але питання в ╕ншому. На жаль, в сусп╕льств╕ ще ╕снують настро╖ ╕ бажання, щоб хтось вир╕шував за нас. А де в╕дпов╕дальн╕сть м╕сцево╖ влади? Ви ж досв╕дчена людина, скаж╕ть, будь ласка, хто керу╓ територ╕альною обороною, скаж╕мо так, у Сумськ╕й област╕?

- М╕сцева влада, м╕сцеве командування.

- Друз╕, треба дуже уважно ╕ ретельно розбиратися у вс╕х цих питаннях, тод╕ воно буде справедливо. Бо коли починають звинувачувати Президента, коли починають звинувачувати владу, що вони начебто н╕чого не робили, то я перепрошую...

- Ц╕кавий ╕ще один момент. Ми готувалися захищати наш╕ кордони з б╕лоруссю в╕д ╕ракських м╕грант╕в, як╕ штурмували Польщу, Литву... Пам’ятаю, були навчання у Чорнобильськ╕й зон╕ спецп╕дрозд╕л╕в МВС, прикордонник╕в, як обороняти наш кордон. Чому так сталося, що ворог зв╕дти дуже швидко просунувся майже до передм╕стя Ки╓ва?

– Ви бачили ту к╕льк╕сть бронетехн╕ки, к╕льк╕сть в╕йськ, яка сунула на нашу кра╖ну в перш╕ дн╕? А якщо у нас вс╕ роки розпродавали п╕дпри╓мства, як╕ мали забезпечувати ракетами та ╕ншою збро╓ю, то ц╕ питання в тому числ╕ до держави ╕ до всього сусп╕льства. Зараз звинувачувати прикордонник╕в або МВС, або ще когось в тому, що вони когось пропустили? Ми взагал╕ про що говоримо? Я хочу, щоб ми з вами розум╕ли, що це в╕йна ╕ п╕дготуватися до будь-яко╖ в╕йни дуже складне завдання - н╕хто не зна╓ по яких вона п╕де сценар╕ях. Тут дуже багато залежить в╕д множинност╕ фактор╕в.

Д╕йсно, ми вважали, що з територ╕╖ б╕лорус╕ не буде того нападу, який, на жаль, в╕дбувся. Б╕льше того, за два дн╕ до в╕йни наш м╕н╕стр оборони сп╕лкувався з м╕н╕стром оборони б╕лорус╕. ╤ вони запевняли, що н╕ в якому раз╕ цього не буде. Наш головний прикордонник за день сп╕лкувався з головним прикордонником б╕лорус╕. В╕н каже, нав╕ть не думайте соб╕, що ми в цьому будемо брати участь, що з нашо╖ територ╕╖ на вас хтось п╕де. Але вони п╕шли не т╕льки з цього боку, вони п╕шли по всьому кордону. Вони п╕шли на Харк╕вщин╕, на Сумщин╕, на Черн╕г╕вщин╕, на Луганському напрямку, п╕шли з Криму. Так само можна говорити, що ми там не п╕дготувалися? Але це неправда.

На сьогодн╕шн╕й день можемо сказати, що ми п╕дготувалися максимально для того, щоб чинити оп╕р ворогов╕.

Зараз багато не хочуть або пом╕чати, або анал╕зувати. Скаж╕ть, будь ласка, ви уявля╓те соб╕, коли б оц╕ см╕тники рос╕йсько╖ федерац╕╖ п╕д назвою «телеканали медведчука» працювали до 24 лютого? Як би вони промивали нам м╕зки? Не звертають увагу ╕ на те, що з початку в╕йни 24 лютого все функц╕онувало - ╤нтернет, телефони, вс╕ засоби комун╕кац╕╖. Ми за дорученням Президента п╕втора року займалися питанням, щоб було стале забезпечення вс╕х цих стратег╕чних напрямк╕в. Зараз хочуть знаходити винних. Але, якщо ми ╓дина громада, то ма╓мо сп╕льно вир╕шувати вс╕ ц╕ питання. А сьогодн╕ ╓ велике бажання знайти якихось цап╕в-в╕дбувайл╕в.

– Пройшло три м╕сяц╕ в╕йни ╕ ми переосмислю╓мо те, що в╕дбулося…

- Завдячуючи проведен╕й робот╕, нам вдалось витримати найб╕льш важкий перший етап в╕йни. Оп╕р чинили як наш╕ сили оборони, так ╕ все сусп╕льство, наприклад, м╕сцеве населення передавало координати ворожо╖ техн╕ки.

Я пам’ятаю дуже добре, як у перш╕ дн╕ у мене зарядки телефону вистачало р╕вно на п╕втори-дв╕ години. Це була сп╕льна робота.

Ще один важливий момент, це ситуац╕я на м╕сцях. Коли, п╕сля децентрал╕зац╕╖ в╕дпов╕дальн╕сть громади стала в╕дчутною, хоча вона лише почала формуватися. А це треба було робити ще з 91-го року. Не лишати радянську систему управл╕ння, коли в Ки╓в╕ вир╕шували, чим займатися в тому чи ╕ншому сел╕, а передати повноваження на м╕сця. Це було зроблено зап╕зно. Так само як по багатьох ╕нших питаннях - територ╕ально╖ оборони, волод╕ння збро╓ю. Тод╕ все було б трохи по-╕ншому ╕ тому це зараз в терм╕новому порядку надолужу╓ться.

- Розм╕нування перешийка у Херсонськ╕й област╕. Для себе ви зрозум╕ли, як це в╕дбулося ╕ чому так вийшло?

- Остаточно╖ в╕дпов╕д╕ нав╕ть у мене, що там в╕дбулося, на сьогодн╕шн╕й день нема╓, на превеликий жаль. Але ми обов’язково ма╓мо з вами отримати в╕дпов╕дь. Цим займаються т╕ органи, як╕ мають повноваження займатися цими питаннями.

– Протягом весни було чимало ракетних потраплянь по Львову з жертвами, причому у це м╕сто пере╖хали посольства, там щ╕льно прожива╓ евакуйоване населення. Чи св╕дчить це про слабку захищен╕сть м╕ста засобами протипов╕тряно╖ оборони?

– Я хочу, щоб ви розум╕ли: у нас не слабке ППО, воно просто може не встигати за т╕╓ю к╕льк╕стю ракет, яку випуска╓ ворог по територ╕╖.

╤ тут не т╕льки Льв╕в. А Дн╕пропетровськ вас не ц╕кавить? А Запор╕жжя вас не ц╕кавить? А Одеса вас не ц╕кавить? Т╕льки тому, що у Львов╕ амбасади? Ми мали там кого захищати ╕ ми ма╓мо всю кра╖ну захищати. ╤ Льв╕в не може бути на якомусь першому чи останньому м╕сц╕. Казати, що у нас щось слабке, це самих себе ображати. В нас таке, яке ╓. Чи мало б воно бути кращим? Звичайно, мало бути. Але для цього треба було 30 рок╕в державу будувати сп╕льно вс╕м, брати в цьому участь.

– Зв╕сно, ц╕кавлять ус╕ м╕ста, але в╕дпов╕дь хочеться отримати принаймн╕ стосовно одного з них. У цьому зв’язку запитання: в╕домо, що одне велике п╕дпри╓мство за власн╕ кошти купило ППО для м╕стечка на заход╕ Укра╖ни. Чи ╓ так╕ випадки масовими? Чи скидаються п╕дпри╓мства, б╕знес на озбро╓ння для нашо╖ арм╕╖?

– У нас на сьогодн╕шн╕й день все централ╕зовано. Ус╕ в╕йськов╕ реч╕ знаходяться у в╕йськових. Не може бути приватного ППО у якогось окремого п╕дпри╓мства. Якщо вони зробили допомогу - так на сьогодн╕шн╕й день вся кра╖на допомага╓. Починаючи з 24 лютого, я фактично не знаю людину в кра╖н╕, яка б не брала в цьому участ╕. Кр╕м тих колаборант╕в, як╕ на сьогодн╕ ще ╓ на наш╕й територ╕╖, ╕ гауляйтер╕в, як╕ чекали приходу так званого «рос╕йського св╕ту».

– Чи купив хтось з наших ол╕гарх╕в якесь важке озбро╓ння?

– ╢ заможн╕ люди, як╕ беруть максимальну участь у п╕дтримц╕ нашо╖ арм╕╖, ╓ люди, як╕ не беруть. Нема╓ значення - ол╕гарх чи не ол╕гарх, все в╕д людини залежить. Вона може в╕ддати останню коп╕йчину, яку на поховання соб╕ в╕дкладала. У нас таких людей багато ╕ вони набагато ц╕нн╕ш╕, н╕ж т╕, як╕ поцупили м╕льйон, а в╕ддали три коп╕йки або н╕чого не дали. Б╕льше того, ще й з держави втекли, як т╕льки все це почалося. А дехто ще й заздалег╕дь по╖хав ╕ не повернувся до цього часу. Ну, нав╕що про них говорити? Вони мали все в╕ддати.

- Ще питання щодо наших полонених. Чи в╕домо, в яких умовах ╕ де вони перебувають у рос╕╖?

- Що стосу╓ться наших полонених, ми св╕дом╕ того, що будь-як╕ умови, кр╕м р╕дно╖ дом╕вки, не ╓ для них комфортними. Наше завдання – вс╕х, без винятку, повернути додому, повернути живими для того, щоб вони якомога швидше могли побачити сво╖ с╕м’╖, сво╖х д╕тей. Але це дуже складний процес, який залежить в╕д багатьох фактор╕в. Тому у нас ╓ негласна домовлен╕сть, що ми не коменту╓мо ц╕ реч╕, тому що вони чутлив╕. В╕д того чи ╕ншого слова може залежати життя людини.

- А ми зна╓мо, ск╕льки наших вояк╕в перебува╓ у полон╕ в рос╕╖?

- Ор╕╓нтовна цифра у нас ╓.

- А яка к╕льк╕сть рос╕ян перебува╓ в Укра╖н╕?

- Будь-яке розголошення таких даних ╓ некоректним.

- За деякими оц╕нками, до рос╕╖ потрапили п’ятсот тисяч наших громадян. Чи ╓ у РНБО достов╕рна ╕нформац╕я про вивезених укра╖нц╕в до рос╕╖? Як╕ плани на них у рос╕ян? Чи актуальн╕ плани шойгу, про як╕ в╕н писав у сво╖й статт╕ у вересн╕ минулого року, про побудову за рахунок жител╕в кра╖н СНД нових м╕ст у Сиб╕ру?

- Коли вони починали цю операц╕ю 24 лютого по знищенню нас як кра╖ни, то депортац╕я велико╖ к╕лькост╕ наших громадян входила у ╖хн╕ плани. Але так не сталося, як гадалося, спецоперац╕я п╕шла шкереберть. Це не означа╓, що ми ма╓мо заспоко╖тися. К╕льк╕сть людей, яка була вивезена, депортована у рос╕йську федерац╕ю, дуже велика. З тих територ╕й, як╕ рос╕яни захоплюють, частину населення вони депортують на Далекий Сх╕д та в ╕нш╕ м╕ста. Ми не можемо назвати цифри, вони будуть абсолютно приблизн╕. Для нас кожна наша людина ╓ ц╕нн╕стю, ╕ повернути ╖╖ додому, за ╖╖ бажанням, наше завдання.

Алла Шершень

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 03.06.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24239

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков