"Кримська Свiтлиця" > #20 за 20.05.2022 > Тема "Українці мої..."
#20 за 20.05.2022
ЖИВ З УСМ╤ШКОЮ
Письменник ╕ час
«Живи з усм╕шкою! Живи с улыбкой!» - п╕д такою назвою вийшла книга спогад╕в учасник╕в гумористичного творчого об’╓днання «Усм╕шка Пегаса» про свого багатор╕чного кер╕вника, члена НСПУ Анатол╕я Пот╕╓нка та шанувальник╕в його таланту. В н╕й же опубл╕кован╕ вибран╕ твори з його доробку. Презентац╕я зб╕рника в╕дбулась минуло╖ нед╕л╕ у с╕мферопольськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ Олександра Пушк╕на.
Варто зазначити, Анатол╕й Пот╕╓нко пл╕дно працював у р╕зних жанрах. В╕н ╕ досл╕дник-кра╓знавець, енциклопедист, л╕рик, проза╖к, байкар, гуморист, сатирик. Видав понад два десятка книг, що заслужено користуються популярн╕стю не лише серед кримчан, а й далеко за межами п╕вострова. Як в╕дзначав л╕тературознавець, кандидат ф╕лолог╕чних наук, член НСПУ Михайло Вишняк, його «широка натура, щир╕сть ╕ доброзичлив╕сть, а ще неабияка ерудиц╕я й л╕тературний талант вражали, вабили до нього людей ╕ пост╕йно примножували число друз╕в ╕ шанувальник╕в». Сама ж його творч╕сть, за словами вченого, «позначена художньою майстерн╕стю, ум╕нням знайти ориг╕нальн╕ поетичн╕ образи ╕ ╖х виражальн╕ засоби… ╤ простежу╓ться це як в його поез╕╖, так ╕ в проз╕, не кажучи вже про сам╕ гумористичн╕ твори. Можна лише подивуватися його творч╕й енергетиц╕, багатогранност╕ ╕ р╕зноб╕чност╕ таланту». ╤ тут же пригаду╓ багатотомну сер╕ю ╕сторико-кра╓знавчих книг про кримськ╕ м╕ста ╕ селища «Малов╕домий Крим», двотомник «Хочу стати самим розумним», щор╕чн╕ зб╕рники твор╕в учасник╕в об’╓днання «Усм╕шка Пегаса», як╕ укладав ╕ видавав Анатол╕й Пот╕╓нко.
Як в╕дзначали учасники презентац╕╖, оц╕нити творчу спадщину Анатол╕я Пот╕╓нка як майстра слова ще належить майбутн╕м досл╕дникам. А от як в╕дгукуються про нього колеги, друз╕, однодумц╕. Сп╕взасновник об’╓днання «Усм╕шка Пегаса», член НСПУ Аркад╕й Вакуленко назвав його «горд╕стю творчого Крима» ╕ «володарем природженого соковитого почуття гумору». Ра╖са Шевчук, яку «пегас╕вц╕» охрестили «акушеркою» «Усм╕шки Пегаса», з вдячн╕стю згаду╓ Анатол╕я як видавця – допом╕г ╖й у появ╕ на св╕т першо╖ ╖╖ зб╕рки «Чим повниться душа моя…». ╤ сво╖й поетичн╕й присвят╕ так характеризу╓ його орган╕заторськ╕ зд╕бност╕: «╤ в╕д Спасу ╕ до Спасу запряга свого Пегаса, не шкоду╓ його крил. До Камчатки ╕ Курил в╕н дорогу проклада». Член НСПУ Василь Латанський назвав творч╕ здобутки так: «Це багатство ╕накше й не назвеш, як золотими крупинками. Воно живе ╕ ся╓(як золота троянда) чар╕вним сяйвом, трепетним життям». А поет Микола Настобурко пригаду╓, що у будь-як╕й житт╓в╕й ситуац╕╖ Анатол╕й в╕дшукував от╕ сам╕ крупинки гумору й сатири. Жартома себе якось назвав Конюхом Коня Крилатого, в╕дпов╕дальним за «конюшню» Пегаса. Титул цей прижився ╕ щоразу при нагадуванн╕ викликав щир╕ усм╕шки.
Як зазнача╓ член НСПУ Галина Литовченко, без усм╕шок та гумору не обходилась жодна зустр╕ч з Анатол╕╓м Пот╕╓нком. ╤ зрозум╕ло чому. «В╕н був душею будь-яко╖ компан╕╖: хоч традиц╕йно╖ з трьох ос╕б, хоч у к╕лька десятк╕в людей. Тости сипав на вс╕ лади, та в╕д цього заст╕лля не перетворювалося на пиятику, а залишало при╓мний п╕слясмак в╕д сп╕лкування». ╤ завдяки цьому, за ╖╖ словами, «м╕г згуртувати однодумц╕в, провести л╕тературний зах╕д на вищому р╕вн╕ з застосуванням сучасних техн╕чних засоб╕в».
Варто зазначити, що зас╕дання клубу «Усм╕шка Пегаса», як╕ проводив Анатол╕й, були не лише м╕сцем, де його учасники могли насм╕ятися вволю. Вони щоразу ставали школою, у як╕й гумористи й сатирики, як мовиться, в╕дточували свою майстерн╕сть, обм╕нювались досв╕дом, читали нов╕ твори, д╕лилися планами на майбутн╓. Тож спод╕ваюсь, що ╕ в подальшому «Усм╕шка Пегаса» допомагатиме засобами гумору та сатири викор╕нювати вади у нашому сусп╕льств╕, сприятиме формуванню кращих людських якостей нин╕ ╕ дов╕ку. ╤ в цьому велика заслуга Анатол╕я Олександровича, людини потужного таланту ╕ великих устремл╕нь. Таким назавжди залишиться у наш╕й пам’ят╕.
Насамк╕нець хочу навести рядки з його в╕рша, в яких заримовано його житт╓ве кредо:
Я з усм╕шкою день св╕й починаю, –
Вчив батько так мене в дитяч╕ дн╕, –
Вона, як сонце, душу з╕гр╕ва╓,
А з сонцем б╕ди не страшн╕ мен╕.
В╕ктор Стус,
член НСПУ, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, заслужений журнал╕ст АР Крим.
На зн╕мку: репродукц╕я картини Н╕ни Кузн╓цово╖ (Ванкувер, Канада) - портрет Анатол╕я Пот╕╓нка
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 20.05.2022 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24215
|