Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 20.05.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 20.05.2022
Маруся Зв╕роб╕й: УКРА╥НСЬК╤ ЧОЛОВ╤КИ МАЛИ 8 РОК╤В, ЩОБ НАВЧИТИСЯ ДОБРЕ ВОЮВАТИ

В╕дома в╕йськова, доброволець, кер╕вниця ╕нструкторських груп «Марусин╕ ведмед╕» Маруся Зв╕роб╕й розпов╕ла про те, як в умовах повномасштабно╖ в╕йни навча╓, злагоджу╓ в╕йськових у сво╓му п╕дрозд╕л╕ та готу╓ ╖х до виконання бойових завдань. В╕домо, що ╖╖ “ведмед╕” — це один з ел╕тних про╓кт╕в укра╖нського в╕йська, ц╕ хлопц╕ виконують найскладн╕ш╕ завдання на передов╕й та в тилу ворога. Отож, як потрапити в цей п╕дрозд╕л ╕ про що перше спитають на сп╕вбес╕д╕? Ск╕льки часу в умовах тотально╖ в╕йни можна дозволити соб╕ на п╕дготовку в╕йськових ╕ чому нав╕ть чотири доби експрес-занять перед в╕дправкою на фронт — краще, н╕ж н╕чого?

Про це — в ексклюзивному ╕нтерв’ю Укр╕нформу з Марусею Зв╕роб╕й.

 

“МАРУСИН╤ ВЕДМЕД╤” — ЦЕ В╤ЙСЬКОВА ЕЛ╤ТА, ВОНИ МАЮТЬ СВОЮ ╤СТОР╤Ю

- Розкаж╕ть детальн╕ше про “Марусиних ведмед╕в” — як вони з’явилися?

- М╕й п╕дрозд╕л створений у 2014 роц╕ на початку в╕йни. Саме тод╕  я стала командиром добровольчого батальйону “Правого сектора”, який називався “Марусин╕ ведмед╕”. Чому така назва? Бо “Маруся” - це м╕й позивний, а перший бойовий командир, який на той час готував хлопц╕в ╕з мого п╕дрозд╕лу, мав позивний “Ведм╕дь”. Наш╕ б╕йц╕ з п╕дрозд╕лу ╖здили на п╕дсилення до побратим╕в-добровольц╕в та ЗСУ, де ╖х так ╕ називали: “Ведмед╕” при╖хали. Чи╖ — Марусин╕. Так ця назва ╕ закр╕пилася. Усю в╕йну, тобто останн╕ 8 рок╕в, я займаюся п╕дбором, забезпеченням, злагодженням та навчанням таких груп.

2014-2015 роки ми працювали, як добровольц╕, а з 2016-го я п╕шла на контракт в десантно-штурмов╕ в╕йська, де вже оф╕ц╕йно готувала взводи контрактник╕в на пол╕гон╕ ДШВ. Назву закр╕пили в випускних документах, де наш╕ вихованц╕ зазначалися, як випускники експериментально╖ роти спецп╕дготовки «Марусин╕ ведмед╕».

- Марусин╕ ведмед╕ — це в╕йськовий бренд, ел╕та у в╕йську Укра╖ни?

- У нашому в╕йську ╓ багато прекрасно п╕дготовлених п╕дрозд╕л╕в, ╕ так, “Марусин╕ ведмед╕” — саме серед достойних. Специф╕ка мо╓╖ роботи була в створенн╕ взвод╕в, як╕ пот╕м не розпорошували по п╕дрозд╕лах, вони служили ╕ виконували задач╕ разом. Набутий досв╕д да╓ можлив╕сть створювати бойов╕ родини, де побратимство це основа команди ╕ ╖╖ рел╕г╕я.

- Можете сказати про приблизну к╕льк╕сть людей, яку змогли вишколити за роки в╕йни?

- П╕драхувати довол╕ складно, але мова йде про к╕лька тисяч громадян з початку в╕йни. Це ╕ добровольц╕, ╕ цив╕льн╕, ╕ в╕йськов╕. При навчальному центр╕ лише за р╕к ми випустили б╕льше батальйона б╕йц╕в окремими взводами в р╕зн╕ бригади ДШВ.

З ПОЧАТКУ ВТОРГНЕННЯ МО╥ ВЕДМЕД╤ ПРАЦЮВАЛИ В КИ╢В╤ ТА ╤РПЕН╤

- Наск╕льки знаю, зараз ╕з моменту повномасштабного вторгнення ви встигли випустити одну групу ╕ набира╓те наступну.

- Так. Групу п╕дсилення нашого взводу вже набрано, почина╓мо навчання.

- Гаряча фаза в╕йни корегу╓ п╕дготовку — ╖╖ тривал╕сть, насичен╕сть?

- Зв╕сно, часу на п╕дготовку менше в цих умовах. 24 лютого я не проходила службу ╕ п╕сля перших же бомбардувань, в╕дправивши родину в безпечне м╕сце, стала до лав ТРО та почала набирати роту. Мали 55 б╕йц╕в, тренувались п╕д обстр╕лами, працювали в Под╕льському район╕ в сп╕впрац╕ з м╕сцевою пол╕ц╕╓ю та СБУ по викликах на групи ДРГ, ставили сво╖ блокпости, м╕нували п╕дступи до Ки╓ва, набували бойового досв╕ду в ╤рпен╕ перед зачисткою м╕ста. Граф╕к був скажений, але “ведмед╕” виконували вс╕ поставлен╕ кер╕вництвом задач╕. Не перебирали.

- Тобто ви готували частину ки╖всько╖ тероборони?

- Так, хлопц╕ працювали в п╕дсиленн╕ братських батальйон╕в ТРО, страхували групи ГУР та ЗСУ, як╕ зачищали м╕сто та м╕крорайони в╕д ворога, були заручниками артилер╕йських дуелей, що дало можлив╕сть вишколити сво╖ навички певним чином, зм╕цнити морально-психолог╕чний стан. Зв╕сно, ╕з шаленими ризиками, але ж ризикували нар╕вно вс╕ громадяни в т╕ дн╕.

Тероборона стала ун╕кальним явищем. Це люди, б╕льш╕сть з яких не служили ран╕ше взагал╕. ╤ мен╕ довелось добирати новий п╕дрозд╕л “ведмед╕в”, забезпечувати, навчати так само, як ми це робили в десантно-штурмових в╕йськах. Бо на момент вторгнення рос╕╖ в центральну частину Укра╖ни, вс╕, хто служили ран╕ше, зв╕сно оперативно долучились до сво╖х бригад. Але мати справу з повними новачками, знайти ╖м профес╕йних ╕нструктор╕в з ус╕х потр╕бних дисципл╕н ╕ забезпечити бо╓здатн╕сть — це, якраз, моя профес╕я. Тож черговий п╕дрозд╕л молодих “ведмедик╕в”, добре попрацювавши в тероборон╕, згодом, коли зачистили ╤рп╕нь, вир╕шили вс╕м складом моб╕л╕зуватись в лави ДШВ. Зараз ц╕ б╕йц╕, пройшовши ще додатково приск╕пливу доп╕дготовку для десантник╕в, працюють на п╕вдн╕ держави. Все в╕дбува╓ться дуже швидко, за л╕чен╕ тижн╕. Такий темп зада╓ сама в╕йна ╕ ми не в╕дста╓мо, навпаки. Заряджен╕, вмотивован╕ б╕йц╕ сам╕ шукають можливост╕ найоперативн╕ше добратись до зведення рахунк╕в з окупантами. Ми ма╓мо втрату з початку в╕йни, тому налаштован╕ вс╕ на максимальне знищення ворога.

Станом на зараз поставлено завдання терм╕ново доукомплектувати наш╕ групи. Под╕╖ на сход╕ та п╕вдн╕ розвиваються блискавично, ЗСУ зв╕льняють селища ╕ потребують п╕дтримки. Працю╓мо в цьому напрямку, в тому числ╕.

- Люди, як╕ зараз до вас приходять, уже мають в╕йськовий досв╕д чи нульов╕, як було в лютому в ТрО?

- Ми добира╓мо вс╕х бажаючих, дуже р╕зний досв╕д, кожному знаходимо роботу в оборон╕, але вимоги досить висок╕, бо це не задач╕ позиц╕йно╖ в╕йни, потр╕бна ф╕зична сила ╕ витривал╕сть.

ЯКЩО ЧОЛОВ╤КИ ПРИХОДЯТЬ У В╤ЙСЬККОМАТ “НУЛЬОВИМИ” - ЦЕ ╤ ╥ХНЯ ПРОБЛЕМА ТЕЖ

- Ск╕льки зараз у вас на п╕дготовку часу — якого, як в╕домо, на в╕йн╕ нема╓?

- Зазвичай, в умовах в╕йни його справд╕ нема╓. Але мо╖ ╕нструкторськ╕ групи практикували саме експрес-п╕дготовку. Це пов’язано з╕ специф╕кою служби в добробат╕ в 2014-му роц╕, там не було часу, доводилось допомагати б╕йцям в рамках того терм╕ну, який вони мають перед ви╖здом на фронт. Зазвичай, мова йшла про тижн╕, а ╕нколи дн╕. Класична п╕дготовка в ЗСУ трива╓ в╕д 4 м╕сяц╕в. Але в╕йна на св╕й розсуд корегу╓ ц╕ терм╕ни. Коли мало часу, ми з ╕нструкторами буду╓мо роботу так, щоб вони могли навчити хлопц╕в лише основному з╕ сво╖х в╕йськових профес╕й. Було таке, що при╖жджають добровольц╕, котр╕ мають лише 4 дн╕. От чому можна навчити за 4 дн╕? Для профес╕йних ╕нструктор╕в це питання на засипку, але ж ми не можемо в╕дмовити б╕йцям. Це — ╕стор╕я з розряду “╓ поганий вар╕ант ╕ ще г╕рший”. “Ще г╕рший” — це коли в╕н ╖де взагал╕ без п╕дготовки на передову. А за ц╕ чотири доби (не дн╕, а доби! бо в таких терм╕нах навчання йде дуже насичене), ми да╓мо усе, що встигнемо закр╕пити: основи вогнево╖ п╕дготовки, тактики, тактично╖ медицини, саперно╖ справи. В╕н ма╓ не встр╕лити соб╕ в ногу, вм╕ти тримати автомат, накласти турн╕кет, покласти пораненого в безпечне положення, дивитись п╕д ноги на розтяжки й м╕ни ╕ знати, що в╕н не повинен ╖х ч╕пати, бо не ма╓ спец╕ально╖ п╕дготовки. Лише найголовн╕ше з цих дисципл╕н — але то краще, н╕ж н╕чого.

У попередн╕ роки в╕йни наша експрес-п╕дготовка займала 1,5 м╕сяц╕ — ╕ це вважалося дуже швидко, надто швидко. Зараз нема╓ й тако╖ можливост╕ — йде агресивна в╕йна по вс╕х м╕стах держави ╕ треба поповнювати лави арм╕╖ терм╕ново. Тому оф╕ц╕йна п╕дготовка в ЗСУ займа╓ менше м╕сяця. Але у наших чолов╕к╕в — ╕ я пост╕йно на цьому зауважую! — для того, аби навчитися нормально в╕йськов╕й справ╕, було в запас╕ 8 рок╕в з початку в╕йни. ╤ якщо вони були наст╕льки безв╕дпов╕дальн╕, що на сьогодн╕шн╕й день приходять до в╕йськккомат╕в з нульовими знаннями — це проблема особисто ╖хня також.

- Такою була ситуац╕я, коли з 24 лютого люди штурмували в╕йськкомати ╕ записувалися до ТрО?

- От коли ми збиралися в ТрО з 24 лютого, там узагал╕ не було н╕ часу, н╕ можливостей для п╕дготовки. Цив╕льним нульовим повидавали на руки автомати, кулемети, гранати, набо╖ ╕, мен╕ на питання, де ╖х тренувати, у в╕дпов╕дь показали той б╕к, з якого наступають рос╕яни, з╕ словами: «Марусь, дивись, орки там, от там ╕ тренуйтесь». ╤ це було на час╕. Ми так ╕ робили. Не нили ╕ не жал╕лись. А п╕д час таких «тренувань» в наш б╕к пер╕одично лет╕ли гради. Тож коли п╕сля ТрО ми прийшли в навчальний центр ДШВ, де тебе навчатимуть ц╕лих 15 дн╕в, ╕ ти пристр╕лю╓ш автомат, тоб╕ у в╕дпов╕дь н╕чого не летить — то це подарунок! Тому кожен м╕й бо╓ць був за це лише безмежно вдячний навчальному центру, переклавши на себе особисто в╕дпов╕дальн╕сть у сво╖й неп╕дготовленост╕ за попередн╕ во╓нн╕ роки.

ЗАРАЗ ПРАЦЮЮ ДЛЯ БАТАЛЬЙОН╤В, ЩО БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАЧИЩАЮТЬ М╤СТА Й СЕЛА В╤Д ОРК╤В

- До вас у п╕дрозд╕л важко потрапити? ╢ черга? ╤ як ╕з вами зв’язуватися — тут працю╓ ланцюг ╕з шести рукостискань, чи ╓ певний оф╕ц╕йний канал?

- На зараз не набираю в сво╖ п╕дрозд╕ли, бо виконую ╕нш╕ задач╕, але на замовлення кер╕вництва можу добирати групи для потреб наших бригад. Вимоги ставлю дуже завищен╕, бо це робота для батальйон╕в, що безпосередньо працюють на зачистках орк╕в. Перед тим, як оголосити новий наб╕р, пов╕домляю про це на сво╖х стор╕нках в Фейсбуц╕. Можна також писати в особист╕, аби долучитись. Дал╕ буде сп╕вбес╕да ╕ навчання, що дають шанси опинитися на передов╕й в команд╕ добре в╕д╕браних та п╕дготовлених кадр╕в. З групами зараз працюють профес╕йн╕ ╕нструктори навчального центру ДШВ. Вони мають визначен╕ програми для р╕зних в╕йськових профес╕й ╕ роблять свою роботу на в╕дм╕нно, розум╕ючи свою в╕дпов╕дальн╕сть за результати ╕ приймаючи як вимушен╕сть так╕ коротк╕ терм╕ни для п╕дготовки. Але обмеження серйозн╕.

- Як╕ тепер вимоги? Р╕ст? Вага? Ф╕зп╕дготовка?

- Вимоги ставлять командири бригад, як╕ замовляють соб╕ б╕йц╕в.

╢ ваканс╕╖ б╕льш тилов╕, ╕з невисокими вимогами. ╢ робота в розв╕дц╕ — це, серед ╕ншого, означа╓, що ти ма╓ш долати 10-15 км ╕з додатковим навантаженням б╕ля 40 кг. Це, власне, перше питання, яке я ставлю на сп╕вбес╕д╕ б╕йцю, котрий хоче до мене в п╕дрозд╕л. Якщо в╕дпов╕да╓, що так, дола╓ — тод╕ розмовля╓мо дал╕. Якщо здоров’я трохи п╕дводить - раджу звертатися до ╕нших бригад за ваканс╕ями, до яких б╕льш придатний.

ХТО НЕ СЛУЖИВ ДО 27-МИ, ЗАРАЗ НЕ МОБ╤Л╤ЗУЮТЬ: БЕРЕЖУТЬ ГЕНОФОНД НАЦ╤╥

- ╢ поради в╕д кер╕вник╕в п╕дрозд╕л╕в тим б╕йцям, що добровольцями зголосилися до в╕йськкомат╕в, але ╖х не моб╕л╕зують, — так от, радять в такому випадку спочатку шукати м╕сце в бригадах ╕ вже тод╕ йти до в╕йськкомату. Чи працю╓ ця “методика” на д╕л╕?

- Так, це працю╓. Якщо ти хочеш служити — зараз варто звертатися одразу в бригади, однозначно. Тому що в╕йськкомат — це посередник м╕ж б╕йцем та бригадою, яка хоче його взяти. Без посередника в тебе значно б╕льше шанс╕в потрапити на службу, а не в чергу. П╕сля проходження сп╕вбес╕ди в бригад╕ тоб╕ дають в╕дношення ╕ визначають посаду, пот╕м ти вже з цим документом йдеш у в╕йськкомат ╕ все, ти в ЗСУ. Це займа╓ к╕лька дн╕в. Треба розум╕ти, що в╕йськкомат ма╓ обмежен╕ можливост╕ ст╕льком людям одночасно шукати ваканс╕╖. А в бригад╕ безпосередньо вам ваканс╕ю знайдуть одразу ж.

Маю зауважити, що зараз ╓ проблема для певно╖ категор╕╖ громадян, яким тепер виявилось неможливо потрапити на службу. Це чолов╕ки до 27 рок╕в, як╕ ран╕ше не служили в арм╕╖. ╥х зараз не в╕зьмуть на службу н╕як: н╕ по моб╕л╕зац╕╖, н╕ за контрактом.

- З чим це пов’язано?

- З бажанням держави зберегти генофонд нац╕╖. Адже, якщо вони не служили ран╕ше, це означа╓, що на в╕йн╕ у них дуже висок╕ ризики загинути. Саме тому оця категор╕я громадян не береться на службу п╕д час загально╖ моб╕л╕зац╕╖.

ЗАРАЗ Н╤ЯК НЕ ЗМЕНШИШ ВТРАТИ: ПРИЛЬОТИ СКАЖЕН╤!

- Що на вашу думку варто робити вже зараз, аби наш╕ в╕йська обходилися меншими втратами в боях?

- Це дуже ф╕лософське питання в умовах, коли йде скажена в╕йна. Ну що ти зробиш, коли вона вже йде? Коли ми ма╓мо б╕льш╕сть кра╖ни чолов╕к╕в, як╕ не вважали за потр╕бне ран╕ше до цього п╕дготуватися? Ну що ти зробиш, як б╕льш╕сть громадян узагал╕ не вважали, що в кра╖н╕ йде в╕йна? ╤ що це не “╖хня в╕йна”? Тепер вже не можна нав╕ть стверджувати, що хто готувався, той ма╓ б╕льше шанс╕в вижити — бо прильоти скажен╕! Нас утюжать ╕ р╕вняють з землею тепер вс╕х — ╕ тих, хто ма╓ досв╕д ╕ воював, ╕ тих, що н╕.

Тому зараз ма╓мо, що ма╓мо, ╕ робити вже будемо, що зможемо. Думати треба було ран╕ше. Щоб такого не допустити, то вся кра╖на мала воювати. Бо я зараз як чую ж╕нок, в котрих в╕йна почалась з 24 лютого, а до того то не ╖хня проблема була — мене в таких випадках зло бере! Це значить, що коли в тв╕й особистий город градом вшкварило — то чолов╕ки ╕з ус╕╓╖ кра╖ни мають прийти ╕ тебе рятувати, а коли так само прил╕тало ж╕нкам в хати на Сход╕ — то ти свого не в╕дпускала, бо то не твоя в╕йна. Це, зна╓те, такий его╖зм ╕ цин╕зм!

Н╤КОЛИ НЕ ПРОБАЧУ РОС╤ЯНАМ ЗАДУРЕНОГО ПРОПАГАНДОЮ СВОГО ЖИТТЯ

- Чого н╕коли не пробачите рос╕янам?

- Я особисто н╕коли не пробачу рос╕янам задуреного пропагандою всього мого життя. Молодш╕ класи знаходились б╕ля музею Лен╕на. П╕онер╕я, галстуки, «щасл╕ве» сов╓цке дитинство, в╕д якого приховувалась ретельно вся правда про укра╖нц╕в. Добре пам’ятаю, що таке рости в м╕л╕тарному вихованн╕, змагання з╕ стройово╖ п╕дготовки в третьому клас╕. В мене не було жодного шансу на Ки╖вщин╕ познайомитись з живим творцем укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, з б╕йцем УПА. Якось ми родиною випадково д╕знались про те, що сус╕дка, бабуся, в╕дбула терм╕н в концтабор╕, вона розпов╕ла про це, лишень як вже при в╕льн╕й Укра╖н╕ помирала. Бо боялась, аби за це д╕тей ╕ внук╕в не пересл╕дували. Вс╕, нав╕ть, хто знав щось про пересл╕дування, мовчали до смерт╕.

╤ лише, дякуючи мо╖м вчителям в школ╕ ╕ укра╖нськ╕й л╕тератур╕ в шк╕льн╕й програм╕, ми, нап╕всовки, розум╕ли, що наша земля — це Укра╖на, в склад╕ чогось там пролетарського, але це Укра╖на. Мабуть саме тому я тепер захищаю Укра╖ну, а не зову рос╕ю в гост╕. Бо, як не крути, осв╕та форму╓ св╕дом╕сть.

А т╕, в чи╖х головах Сов╓цкий Союз дов╕в свою справу до к╕нця — у яких “адр╓с н╓ дом ╕ н╓ ул╕ца” - воюють з╕ мною ╕з протилежного боку барикади, або репетують тут «какая разн╕ца».

КОЖЕН ГРОМАДЯНИН МА╢ СТАВИТИ СОБ╤ ПИТАННЯ: ЩО Я ОСОБИСТО ЗРОБИВ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ?

- ╤ наостанок: що зробите одразу п╕сля Перемоги?

- Як т╕льки переможемо, заберу сво╖х д╕тей ╕ десь по╖ду з ними в╕дпочити. Я не бачила ╖х з 24 лютого — в╕дправила всю родину з дому ╕ знову п╕шла на службу Батьк╕вщин╕. Мен╕ було б перед д╕тьми соромно злякатись чи втекти. Не розум╕ю, як можуть так робити чолов╕ки.

Впевнена, що наша перемога настане швидше, якщо вс╕ братимуть участь в оборон╕. Кожен громадянин щоденно ма╓ ставити соб╕ питання: що я особисто роблю в цю хвилину для того, аби Укра╖на перемогла у в╕йн╕? Чим я допомагаю, допоки сп╕вв╕тчизники воюють за майбутн╓ мо╖х д╕тей, просять про допомогу, гинуть в кровопролитних боях? Я зараз ╖м допомагаю? Якщо н╕, то хто я тод╕ для сво╓╖ держави? ╤ чи маю я моральне право на мир? Якщо от тебе не бомблять ╕ ти просто сидиш чека╓ш, коли для тебе без тебе переможуть — то ти см╕ття, а не громадянин.

- Погоджуюсь ╕з вами, хоча не вс╕ в кра╖н╕ зараз хочуть це розум╕ти ╕ сприймати.

- Зна╓те, деяк╕ правильн╕ реч╕ потр╕бно част╕ше озвучувати, робити ╖х популярними — для того, щоб дал╕ ми ус╕ змогли жити краще. От до 24 лютого багато прихильник╕в “какойразн╕ци” ще могли соб╕ дозволити як╕сь компл╕менти в б╕к рос╕╖, а зараз це не те, що непопулярно, за це можуть дати по пиц╕. ╤ якось одразу менше “вати” в кра╖н╕ стало. Рос╕йськ╕ гради таки поправили ватникам св╕дом╕сть. У деяких людей м╕ня╓ться думка ну просто на очах! (Саркастично.). Тому наголошую, що це дуже корисно для Укра╖ни: вчасно створювати правильн╕ тренди. Допомагати ╕ наближати перемогу зараз — це тренд!  Будь-ласка, роб╕ть це!

Тетяна Когутич

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 20.05.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24208

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков