Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4250)
З потоку життя (7278)
Душі криниця (3920)
Українці мої... (1561)
Резонанс (1822)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (549)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (112)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (111)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Серг╕й Пономаренко, Герой Укра╖ни: ЦЯ В╤ЙНА НАГАДУ╢ ПАРТ╤Ю В ШАХИ М╤Ж РОЗУМНОЮ ЛЮДИНОЮ ╤ КЛ╤Н╤ЧНИМ ╤Д╤ОТОМ
«Друга арм╕я св╕ту?! Та вас прост╕ менеджери б’ють, як мух на п╕дв╕конн╕!»


ПРО ЩО МИ ЗГАДУ╢МО В МИТЬ, КОЛИ УКРА╥Н╤ СКАЗАЛИ «YES» ЩОДО СТАТУСУ КАНДИДАТА НА ВСТУП ДО ╢С
Уже оф╕ц╕йно! Глави держав та уряд╕в ╢вропейського Союзу ухвалили р╕шення щодо надання Укра╖н╕...


УКРА╥НА ОТРИМАЛА СТАТУС КАНДИДАТА НА ВСТУП ДО ╢ВРОСОЮЗУ
Глави держав та уряд╕в ╢вропейського Союзу ухвалили р╕шення щодо надання Укра╖н╕ статусу...


ТА╢МН╤ В’ЯЗНИЦ╤ ДОНБАСУ
У ц╕й книз╕ 22 ╕стор╕╖ з вуст колишн╕х бранц╕в «ЛДНР»…


КАТУЮЧИ МЕНЕ, РОС╤ЯНИ ГОВОРИЛИ: «НУ ТИ ЗРОЗУМ╤В, ЩО ТВ╤Й ХРИСТОС - Ф╤ГНЯ?..»
Через три м╕сяц╕ п╕сля того арешту отець Серг╕й розпов╕да╓ ╕стор╕ю ╕ свою власну, ╕ зраненого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 20.05.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 20.05.2022
╤льм╕ Умеров: ПОТР╤БНО БУТИ ГОТОВИМИ УВ╤ЙТИ ДО КРИМУ, КОЛИ РОС╤Я ОСЛАБНЕ

Сьогодн╕ в Укра╖н╕ дв╕ важлив╕ дати – 78-та р╕чниця депортац╕╖ з Криму кримськотатарського народу та 84-та доба повномасштабно╖ в╕йни, розв'язано╖ в Укра╖н╕ рос╕йською федерац╕╓ю – спадко╓мицею злочинного радянського режиму.

Цього дня слова “Никогда снова!”, “Н╕коли знову!”, “Never again!” звучать як г╕рке глузування з урок╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, бо знову стали реальн╕стю нацизм ╕ геноцид, вбивства та насильство, депортац╕╖ та викрадення д╕тей ╕ дорослих за одну лише приналежн╕сть до Укра╖ни.

Про те, як вижити укра╖нцям п╕сля геноциду рос╕╖ ╕ якими вийшли з депортац╕╖ 1944 року кримськ╕ татари, чому не можна п╕дривати Керченський м╕ст ╕ як буде зв╕льнений Крим, Укр╕нформу розпов╕в заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу, колишн╕й пол╕тв'язень, екс-глава Бахчисарайсько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖ ╤льм╕ Умеров.

 

ЖАХЛИВА НЕСПРАВЕДЛИВ╤СТЬ ДЕПОРТАЦ╤╥ ЗГУРТУВАЛА КРИМСЬКИХ ТАТАР

- ╤льм╕ Рустемовичу, на вашу думку, депортац╕я 1944 року зламала кримських татар чи загартувала?

- На мою думку, п╕сля депортац╕╖ ми стали значно сильн╕шими. В╕домо, що за час шляху у вигнання ╕ за перш╕ роки життя в депортац╕╖ народ втратив майже половину сво╓╖ чисельност╕. Людей косили голод, хвороби, понев╕ряння. Але найпринизлив╕шим було те, що для них було встановлено комендантський режим, за порушення якого карали вироком до 20 рок╕в в'язниц╕. Ц╕лих 12 рок╕в люди не могли бачитися один з одним, шукати родич╕в ╕ член╕в с╕м'╖, яких загубили.

Але п╕сля 1956 року, коли комендантський режим було скасовано, з'явилася можлив╕сть пересуватися з одного населеного пункту до ╕ншого, хоча ╖здити до Криму було “заборонено назавжди”. Саме можлив╕сть зустр╕чатися та обговорювати проблеми, з якими з╕ткнувся народ, згуртували кримських татар проти жахливо╖ несправедливост╕ та сприяли виникненню у 50-х роках нац╕онального руху. З роками в╕н м╕цн╕в, розвивався, розширювався ╕ трансформувався в орган╕зован╕ш╕ представницьк╕ структури - ОКНР (Орган╕зац╕я кримськотатарського нац╕онального руху), Меджл╕с, Курултай. Повернувшись до Криму, 1991 року кримськ╕ татари скликали другий курултай, прив'язавши його до першого, що в╕дбувся 1917 року в Бахчисара╖, збер╕гши таким чином ╕сторичну спадко╓мн╕сть та форму пол╕тично╖ орган╕зац╕╖.  В╕дтод╕ ми ма╓мо представницьк╕ органи.

- Саме вони дали змогу кримським татарам вийти ╕з депортац╕╖ сильними?

- Так, вони значно зм╕цнили наше становище, коли ми повернулися на батьк╕вщину, причому наст╕льки, що влада в Криму називала нас паралельною владою, хоч ми на це не претендували. Але тепер претендуватимемо. ╤ у про╓ктах, як╕ п╕дготувала ком╕с╕я Буткевича (Володимир Буткевич – кер╕вник робочо╖ групи з п╕дготовки зм╕н до 10-╖ глави Конституц╕╖ Укра╖ни про АРК. – ред.), прописано ╕ м╕сце Меджл╕су з Курулта╓м, ╕ те, як прийматимуться р╕шення у парламент╕, на як╕ питання впливатиме Меджл╕с, на як╕ – Курултай, усе це враховано.

Сьогодн╕ законопро╓кт про статус кримськотатарського народу чека╓ на св╕й розгляд, в╕н на черз╕ у Верховн╕й Рад╕. Зв╕сно, якби в╕н був прийнятий пакетом разом ╕з законом про кор╕нн╕ народи, коли було 300 з лишком голос╕в, було б краще. Але ми припуска╓мо, що ╕ його п╕дтримають укра╖нськ╕ депутати ╕ це стане ще одним кроком до в╕дновлення в Криму нац╕онально╖ автоном╕╖ кор╕нних народ╕в Укра╖ни та загалом до зм╕цнення укра╖нсько╖ державност╕.

- Виходить, що за нац╕онально╖ автоном╕╖ в Криму збережуться представницьк╕ органи Меджл╕с ╕ Курултай?

- Зв╕сно. Б╕льше того, ц╕ структури будуть введен╕ у правовий прост╕р Криму та, в╕дпов╕дно, Укра╖ни, кожна з них виконуватиме сво╖ функц╕╖ та матиме право вето на р╕шення парламенту.

- Яким досягненням кримських татар сприяли орган╕зац╕я та створення ╖хн╕х представницьких орган╕в у Криму за роки незалежност╕ Укра╖ни?

- Окупац╕я Криму завадила до к╕нця зд╕йснити в╕дновлення та поповнення ресурс╕в, втрачених п╕сля депортац╕╖. Ми почали в╕дкривати нац╕ональн╕ школи, реал╕зовувалися ╕нш╕ осв╕тн╕ та культурн╕ про╓кти. Ми, зв╕сно, не завершили процес повернення з м╕сць депортац╕╖ вс╕х кримських татар – сотн╕ тисяч ще залишилися на теренах колишнього СРСР. Але нам вдалося б╕льш-менш орган╕зувати певну систему осв╕ти кримськотатарською мовою. При цьому попит на нац╕ональн╕ школи був дуже високим, хоча через катастроф╕чну нестачу п╕дручник╕в змогли в╕дкрити лише 15 кримськотатарських шк╕л.

Великою м╕рою, починаючи з 1991 року, п╕сля того як розвалився союз, укра╖нська влада дозволяла нам робити те, що ми могли зробити самост╕йно, особливо не допомагаючи нам, але й не перешкоджаючи. Вони завжди йшли за нами, а не попереду. Ми спершу щось зробимо, погаласу╓мо, посваримося, пот╕м уже за фактом розпочиналася якась робота.

– Наприклад?

- Прим╕ром, найб╕льший наш про╓кт – так зван╕ земельн╕ самозахоплення або, як ми кажемо, самоповернення. Завдяки ╖м 45 тисяч с╕мей кримських татар зд╕йснили безкровне повернення на батьк╕вщину, самотужки збудувавши соб╕ житло. Укра╖нська влада лише через к╕лька рок╕в п╕сля захоплення земл╕ почала оформляти д╕лянки та ре╓струвати кримських татар. Пот╕м почали облаштовувати ц╕ територ╕╖, проводити мереж╕, комун╕кац╕╖, ╕ все це обходилося в рази дорожче, н╕ж якби цей процес в╕дбувався злагоджено та ц╕леспрямовано.

Якби з 1989 року, а саме тод╕ розпочалося наше масове повернення до Криму, влада з власно╖ вол╕ вид╕ляла та узаконювала придатн╕ для буд╕вництва житла земельн╕ д╕лянки, вони були б у межах населених пункт╕в, розташовувалися ближче б до наявних комун╕кац╕й та коштували б держав╕ набагато дешевше. А так наш╕ 300 селищ-самобуд╕в дуже дорого об╕йшлися Укра╖н╕. ╤ так вир╕шувалися практично вс╕ наш╕ проблеми – не за домовлен╕стю, а за фактом, не завдяки, а всупереч.

 

КРИМСЬК╤ ТАТАРИ - НАРОД-ДИСИДЕНТ, ╤ РОС╤╥ ЦЕ НЕ ДО ВПОДОБИ

- Як╕ про╓кти реал╕зують кримськ╕ татари у Криму сьогодн╕?

- Ус╕ про╓кти, п╕дтриман╕ рос╕йською владою у Криму, зокрема кримськотатарськ╕, ╓ пол╕тичними. ╢ недержавн╕ культурн╕ про╓кти, як╕ спонсоруються м╕сцевими п╕дпри╓мцями та як╕, доки працюють, мають, за можливост╕, заохочуватися ╕ п╕дтримуватися. Але зараз ╖х дедал╕ менше ╕ незабаром зовс╕м не стане. Наприклад, новинний сайт Crimean Tatars чимось не догодив Аксьонову (так званий глава окупац╕йно╖ влади Криму. - ред.), щось не сподобалося йому ╕ в про╓кт╕ «Кара Ден╕з продакшн». Кажуть, ╖х можуть закрити. П╕д загрозою закриття ╕ про╓кт “Къырымда яша!” ("Живи у Криму").

- Окупац╕йна влада проти того, щоб кримськ╕ татари жили у Криму?

- Вони вол╕ють, аби кримськ╕ татари були с╕рою аморфною масою, лояльною до рос╕╖. Щоб у сценар╕ях музичних та культурних про╓кт╕в не звучали так╕ жарти, як “Я зараз Ленур агъа подзвоню” (Ленур ╤слямов - гендиректор телеканалу ATR, засуджений рос╕йським судом за орган╕зац╕ю продовольчо╖ блокади Криму. - ред.) або “У кожного ╓ св╕й Мустафа” (Мустафа Джем╕л╓в - л╕дер кримськотатарського народу (ред.).

- Наск╕льки актуальною сьогодн╕ у Криму ╓ проблема збереження та виживання?

- Навчитися виживати у Криму сьогодн╕ актуально, як, мабуть, н╕коли в ╕стор╕╖. Нав╕ть п╕сля першо╖ анекс╕╖ Криму рос╕╓ю в 1873 проблема виживання не була наст╕льки складною. Тод╕ вих╕д кримських татар був масовим, к╕льк╕сть людей у Криму теж зменшувалася, але наст╕льки погано, як зараз, кримським татарам ╕ тим, хто живе у Криму, не було.

Зараз на величезн╕й територ╕╖ рос╕╖, якщо умовно в╕днести Крим до рос╕╖, ╓диною групою людей, об'╓днаних за етн╕чною ознакою ╕ нелояльних до пут╕на, ╓ кримськ╕ татари. У вс╕й рос╕╖ тако╖ етн╕чно╖ групи, такого народу, який був би дисидентом, б╕льше нема╓. Р╕вень св╕домост╕ та вм╕ння ор╕╓нтуватися у пол╕тиц╕ у кримських татар дуже високий. Ми - про╓вропейськи ор╕╓нтований народ, який прагне побудувати в Криму таку державну систему, такий пр╕оритет людських ц╕нностей, як╕ в╕дпов╕дали б демократичним стандартам св╕ту. Х╕ба таке може сподобатися рос╕╖?

- Що б ви порадили укра╖нцям, як╕ зазнали шоку ╕ потряс╕ння в╕д д╕й рф в Укра╖н╕? Як людям морально пережити те, що сталося, п╕сля того, як вони вижили ф╕зично?

- Виживати морально та психолог╕чно буде складно насамперед тим, хто перебував увесь цей час п╕д впливом пропаганди рос╕╖. ╥м насамперед потр╕бно вибудувати причинно-насл╕дков╕ зв'язки м╕ж ╖хн╕ми колишн╕ми пол╕тичними пр╕оритетами ╕ тим, що в╕дбува╓ться сьогодн╕ в Укра╖н╕. Потр╕бно зробити висновки та зрозум╕ти: багато що залежало в╕д ╖хнього вибору при голосуванн╕ за сво╖х представник╕в у влад╕.

╤ якщо ц╕╓╖ теми торкатися, мен╕ зда╓ться, варто нагадати, що багато громадян Укра╖ни на останн╕х виборах голосували за парт╕ю, яка була проти Укра╖ни, що вони обирали мер╕в, як╕ обстоювали не проукра╖нськ╕ позиц╕╖. Нин╕ ж ╖х вбива╓ та кра╖на, за яку вони ч╕плялися. ╥м треба зрозум╕ти, що з ╖хньо╖ вини постраждала, причому б╕льшою м╕рою, н╕ж вони, та частина людей, яка була на проукра╖нських позиц╕ях.

- Х╕ба не скр╕зь однаково страждають люди лише за приналежн╕сть до громадянства Укра╖ни?

- Ситуац╕я не скр╕зь однакова. Там, де рос╕я почала контролювати як╕сь населен╕ пункти, наприклад, у Херсонськ╕й област╕, окупанти з╕ списками проукра╖нських актив╕ст╕в, журнал╕ст╕в ходили до ╖хн╕х дом╕вок. Хтось дав ╖м ц╕ списки! Людей викрадали, в╕двозили у п╕двали за пол╕тичн╕ переконання, декого судили та незаконно виносили вироки у Криму. М╕сцезнаходження багатьох людей дос╕ нев╕доме. Думаю, сьогодн╕ влада пожина╓ результати сво╓╖ безд╕яльност╕…

- ...в укра╖н╕зац╕╖ пророс╕йських рег╕он╕в?

– ╤ в цьому також. Я в багатьох ╕нтерв'ю, починаючи з 2014 року, неодноразово говорив, що на приклад╕ Криму нам треба робити в╕дпов╕дн╕ висновки. У Криму 70-80 в╕дсотк╕в держслужбовц╕в та правоохоронц╕в були налаштован╕ на рос╕ю, ╕ у 2014 роц╕ вони стали зрадниками майже вс╕. У Херсон╕ цей в╕дсоток нав╕ть вищий, бо там нема╓ кримських татар, принаймн╕ не 17%, як у Криму. Тому там трапилася така сама ситуац╕я, як у Криму. Дуже багато держслужбовц╕в стали проти Укра╖ни, ╕ репрес╕╖ сьогодн╕ проводяться проти тих, хто не зм╕нив сво╓╖ позиц╕╖. Переважна б╕льш╕сть ╕з них змушен╕ були ви╖хати з рег╕ону.

╤ якщо под╕бне трапиться у Микола╓в╕ чи Одес╕, боюся, ситуац╕я може бути такою самою. Тобто Крим Укра╖ну мало чому навчив. ╤ наприк╕нц╕ 80-х, коли ми почали повертатися до Криму, наша проукра╖нська позиц╕я н╕чому не навчила. У Ки╓в╕ в цьому вбачали якусь каверзу, ╕ в багатьох допов╕дних записках з Криму по каналах спецслужб йшла ╕нформац╕я, що кримськ╕ татари становлять загрозу незалежност╕ Укра╖ни. А тим часом нам ус╕м треба було “укра╖н╕зувати Укра╖ну”. Але не грубо - при╖демо "по╖здом дружби" ╕ вс╕х вас тут замочимо ... цього б н╕хто не допустив, але були люди, як╕ це промовляли. Не лише Крим, а й Херсон, Донецьк, Луганськ потребували збалансовано╖ нац╕онально╖ пол╕тики – там теж було багато антиукра╖нських настро╖в.

 

НЕХАЙ Т╤, ХТО НЕ ХОЧЕ ЖИТИ В УКРА╥Н╤, Т╤КАЮТЬ З КРИМУ КЕРЧЕНСЬКИМ МОСТОМ

- У Криму залишилися члени команди, з якою ви колись працювали п╕д час головування у Бахчисарайськ╕й райдержадм╕н╕страц╕╖?

- Працюють. Я ╖м телефоную ╕нод╕, коли трапляються ситуац╕╖ щодо конкретних людей. Телефоную, щоб запитати, як ╖м працю╓ться, як╕ у них показники.

- ╤ як, вда╓ться поговорити?

- Мо╖ колишн╕ колеги поводяться по-р╕зному. Хтось бо╖ться прослуховування ╕ майже непритомн╕╓, коли чу╓ м╕й голос. Але зрештою намага╓ться чимось допомогти. Хтось спок╕йно розмовля╓, але коли переходжу на як╕сь теми, пов'язан╕ з пол╕тикою чи ситуац╕ями на кшталт знищення Ханського палацу, уникають розмови, хоча ╖м ╓ що сказати.

- Як, на вашу думку, треба вчинити з тими, хто п╕шов працювати на окупац╕йну владу?

 

- Я думаю, у цьому питанн╕ ма╓ бути як загальний, так ╕ ╕ндив╕дуальний п╕дх╕д. ╤ндив╕дуальний п╕дх╕д знадобиться, коли розпочнуться судов╕ розгляди, бо кожен ма╓ в╕дпов╕дати за те, що в╕н зробив. Це буде багато процес╕в, вони будуть в╕дкритими, з безл╕ччю св╕дк╕в – також в╕дкритих, не засекречених. Наприклад, заступник голови с╕льради - начебто в╕н колаборант, але чи завдав в╕н шкоди, потр╕бно буде з'ясовувати за допомогою св╕дк╕в у суд╕. Або, наприклад, д╕льничний м╕л╕ц╕онер – у нього держслужба та посада, хоч ╕ дуже маленька. Але, можливо, як д╕льничний в╕н допомагав людям, когось рятував, приносив користь сусп╕льству, на в╕дм╕ну в╕д тих правоохоронц╕в, як╕ незаконно пересл╕дували людей. Формально д╕льничний винен, що працював у систем╕ окупац╕йно╖ влади, але ма╓ пройти через суд, який оц╕нить його д╕╖.

Ми часто говоримо, що вчител╕ та соц╕альн╕ прац╕вники поза п╕дозрами, але бува╓, що вчитель, п╕дкорившись рос╕йськ╕й систем╕ осв╕ти, в╕в пропаганду, гнобив д╕тей, змушував носити в╕йськову форму рос╕╖. У цьому раз╕ суд – це ╓дина структура, яка може ухвалити р╕шення не лише за законом, а щодо ситуац╕╖.

- Скида╓ться на те, що п╕сля деокупац╕╖ профес╕я судд╕ буде вкрай затребуваною у Криму...

- Так, потреба у них буде велика. Про те, як п╕дготувати необх╕дну к╕льк╕сть фах╕вц╕в та орган╕зувати чесн╕ суди у Криму, варто подумати вже сьогодн╕. Адже будь-яко╖ мит╕ може виникнути ситуац╕я, коли нам потр╕бно буде ув╕йти до Криму.

– Це буде мирний шлях повернення п╕вострова до Укра╖ни?

- В╕йною нам Крим повернути не вдасться, але Укра╖на повинна мати готовн╕сть номер один, мати достатньо в╕йськ, щоб упродовж 2-3 годин зайняти всю територ╕ю Криму. Це знадобиться, коли рос╕я почне руйнуватися. Тод╕ буде мало часу, можливо, один або три дн╕, а може, к╕лька годин, коли з-п╕д уваги центру зникне Крим, бо в москв╕ будуть проблеми. ╤ в цей момент Укра╖на ма╓ встигнути зайти до Криму. Там одразу ма╓ запрацювати в╕йськова адм╕н╕страц╕я, встановлений комендантський режим. А пот╕м рок╕в 15-20 – жодних вибор╕в, населення треба очистити, аби залишилися лише т╕, хто визна╓ Укра╖ну. А решта нехай скориста╓ться мостом.

- Значить, м╕ст через Керченську протоку руйнувати не можна?

- У жодному раз╕. По ньому вс╕ бажаюч╕ повинн╕ ви╖хати, за винятком тих, хто ма╓ руки в кров╕. Тих мають в╕ддати п╕д суд.

- В╕д чого сьогодн╕ безпосередньо залежить процес зв╕льнення Донбасу та повернення Криму?

- Гадаю, повернення Криму безпосередньо залежить в╕д того, наск╕льки глибоко ╕ сильно ослабне рф ╕ наск╕льки швидко вона програватиме. Крим можна буде повернути т╕льки в тому раз╕, якщо рос╕я перестане ╕снувати в нин╕шньому вигляд╕.

- Тобто на компром╕с вона не п╕де?

- Н╕, я не в╕рю, що вона здатна на компром╕с. Укра╖на зможе повернути сво╖ територ╕╖ за умови, що св╕т ╖й допомагатиме, причому активн╕ше, н╕ж зараз. Що це означа╓? Це означа╓, що рос╕яни мають накивати п'ятами – а зараз вони продовжують штурмувати укра╖нськ╕ м╕ста, займати як╕сь села, контролювати Херсонську та частину Запор╕зько╖ област╕. Вони призначили там свою владу, зм╕нили прапори та проводять репрес╕╖ проти представник╕в укра╖нсько╖ влади. Також вони активно пробиваються до адм╕н╕стративних кордон╕в Лугансько╖ та Донецько╖ областей. До Ки╓ва ╖м не вдалося д╕статися, але вони продовжуватимуть сво╖ спроби захоплення столиц╕.

Т╕льки-но у Москви зникне бажання бомбити укра╖нськ╕ м╕ста та села – а це станеться, коли допомога колективного Заходу Укра╖н╕ буде ╕стотн╕шою та оперативн╕шою, – тод╕ Крим повернеться.

Зауважу, що усунення пут╕на не вплине на це питання, оск╕льки зам╕сть нього прийде другий пут╕н, тому потр╕бно боротися не з ним, а за системн╕ та всеосяжн╕ санкц╕╖ проти рос╕╖ ╕ посилення в╕йськово╖ могутност╕ нашо╖ кра╖ни. Т╕льки це зможе змусити рос╕ю повернути захоплен╕ територ╕╖ та в╕дновлювати зруйноване в╕йною.

Зера Аширова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 20.05.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24205

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков