Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 29.04.2022 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 29.04.2022
«У НАС НЕМОЖЛИВИЙ ПУТ╤Н, А У НИХ НЕМОЖЛИВИЙ МАЙДАН»

Ярослав Грицак: Р╕зниця м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю в тому, що у нас неможливий Пут╕н, а у них неможливий Майдан

 

╤сторик, професор Укра╖нського католицького ун╕верситету Ярослав Грицак в ╕нтерв’ю УН╤АН под╕лився думками про те, як зробити з Рос╕╖ нормальну державу, назвав умови можливого примирення з нею та розпов╕в, чому укра╖нц╕ та рос╕яни наст╕льки в╕др╕зняються ментально.

 

Пане Ярославе, яким ви бачите майбутн╓ укра╖нсько-рос╕йських стосунк╕в? Чи можливе примирення м╕ж нами?

 

Примирення не виключене, я б н╕кому не хот╕в бажати, тим б╕льше Укра╖н╕, мати такого в╕чного сус╕да. Але, щоб було примирення, мають в╕дбутися дв╕ реч╕. По-перше, Рос╕я ма╓ зазнати поразки. Я б нав╕ть сказав – кап╕туляц╕╖. По-друге, ма╓ бути жест з боку рос╕йсько╖ ел╕ти, т╕╓╖, яка прийде пот╕м, – це покаяння за те, що вони робили в Укра╖н╕ ран╕ше ╕ роблять тепер.

 

Геопол╕тичною рамкою такого примирення може стати ╢вропейська ун╕я. Ми не можемо сьогодн╕ уявити соб╕ в╕йну в ╢вроп╕ м╕ж двома державами, хоча ран╕ше вони воювали стол╕ттями. Я думаю, що ╢вропа може бути зв'язком примирення, адже, скаж╕мо, м╕ж французами ╕ н╕мцями, м╕ж поляками ╕ н╕мцями, це примирення було.

 

Але це ма╓ бути довга робота ╕ вона потребу╓ вступних умов. Тод╕, спод╕ваюся, примирення може прийти. Це буде робота одного-двох наступних покол╕нь.

 

У чому р╕зниця м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю, чому ми так╕ р╕зн╕ ментально?

 

Ми р╕зн╕, бо нас зробила р╕зними ╕стор╕я. Укра╖на була набагато б╕льше п╕д впливом Заходу ╕ ц╕ впливи пройшли через нас набагато глибше. Ц╕ впливи, головним чином, полягають у тому, що в Укра╖н╕ не можлива сильна самодержавна влада. В часи Рус╕, Реч╕ Посполито╖, в Козацьк╕й держав╕ – ми мали традиц╕ю обмеження влади та сильного народного представництва. Це ув╕йшло дуже м╕цно в укра╖нську ╕дею. У нас ╕дея влади пов'язана з основною ╕де╓ю свободи, свободи г╕дност╕. Р╕зниця ментальност╕ насамперед у цьому. У нас неможливий Пут╕н, а у них неможливий Майдан. Принаймн╕ поки що.

 

Чи можна розц╕нювати в╕йну Рос╕╖ проти Укра╖ни як геноцид?

 

Так, можна. У понятт╕ геноциду важлив╕ не т╕льки жертви, але й дуже важливий нам╕р. Пут╕н ч╕тко сказав, який ма╓ нам╕р – знищити Укра╖ну. Це пот╕м повторив один ╕з його ╕деолог╕в, який написав статтю в "РИА Новости", що укра╖нц╕в треба знищити.

 

Але знищити абсолютно вс╕х укра╖нц╕в, як Г╕тлер, скаж╕мо, винищував ╓вре╖в чи ром╕в, неможливо. Тому тут йдеться про знищення Укра╖ни як нац╕╖. Тобто потр╕бно знищити вс╕ т╕ елементи, як╕ мають нац╕ональну св╕дом╕сть, творц╕в нац╕онально╖ культури, як╕ виступають за пол╕тичну незалежн╕сть. Але нав╕ть це Пут╕ну не вдасться, бо ╖х стало так багато, що ╖х просто ф╕зично неможливо знищити.

 

Окр╕м того, варто зазначити, що сьогодн╕ репрес╕ям п╕ддаються не лише люди, а й пам'ятки культури. Це теж важливий момент геноциду. Адже, щоб знищити народ, треба забрати в╕д нього культуру, його пам'ять. Зв╕дси й знищення книжок з б╕бл╕отек на окупованих територ╕ях, замазування слова "Укра╖на", пограбування та знищення укра╖нських музе╖в.

 

На вашу думку, чи зробила ╢вропа висновки з помилок минулого, коли мляво реагувала на агрес╕ю РФ?

 

Зробила. Мен╕ зда╓ться, що ╢вропа була дуже пов╕льна, дуже нер╕шуча, але зараз вона робить рев╕з╕ю сво╖х помилок. Для мене ключовою кра╖ною ╓ Н╕меччина, тому що вона ╓ мотором ╢вропи. Н╕меччина м╕ня╓ свою позиц╕ю в╕д, скаж╕мо, безсоромно╖ сп╕впрац╕ з Рос╕╓ю перед в╕йною, до постачання Укра╖ни важко╖ збро╖. Думаю, ц╕ зм╕ни пов'язан╕ не так з пол╕тикою, як з позиц╕╓ю н╕мецько╖ публ╕чно╖ думки. Насамперед пол╕тики думають про майбутн╕ вибори, ╕ ми бачимо, як пада╓ популярн╕сть тих пол╕тик╕в, як╕ займали в╕дкриту чи замасковану пропут╕нську позиц╕ю.

 

Вважа╓те, нин╕шньому покол╕нню вдасться нарешт╕ вгамувати Рос╕ю?

 

Це питання в╕дкрите. Все залежить в╕д того, на яких умовах буде заключений мир та чи будуть вжит╕ певн╕ заходи щодо Рос╕╖. Бо ╖╖ "хвороба" затяжна, вона ма╓ дуже глибок╕ корен╕ й тому швидко не вил╕ку╓ться.

 

Що сл╕д зробити насамперед?

 

Треба вживати радикальних заход╕в. Мова про структурн╕ реформи, денациф╕кац╕ю Рос╕╖. Треба позбавити ╖╖ вс╕х цих ╕дей про велику Русь. Хай стане просто нормальною державою – з кордонами, як╕ були, не заз╕ха╓ на чуж╕ територ╕╖. Взагал╕ Рос╕я вже давно перестала бути великою державою, тепер Укра╖на це доводить. Там нема╓ не т╕льки велико╖ економ╕ки, а й нав╕ть велико╖ арм╕╖ нема╓.

 

Окр╕м того, потр╕бно дем╕л╕таризувати Рос╕ю, зробити щось, щоб позбавити ╖╖ тако╖ можливост╕, коли одна людина, до реч╕ виборна, може розпоряджатися долею всього св╕ту. Причому безконтрольно. Ну, ╕ трет╓: якщо Рос╕я розпадеться, а шанси на розпад досить висок╕, потр╕бно добитися того, щоб вона була перетворена в справжню федеративну державу. Не на папер╕, бо на папер╕ вона ╕ ╓ федеративна, а реально. Сл╕д, щоб р╕зним народам було надане право на федерац╕ю, як у сучасн╕й Н╕меччин╕ – з╕ сво╖ми парт╕ями та парламентами.

 

Зараз в╕дбува╓ться дерусиф╕кац╕я. Маю на уваз╕ перейменовування вулиць, назви яких пов'язан╕ з Рос╕╓ю, демонтаж пам'ятник╕в рос╕йським письменникам тощо. Чи варто це робити?

 

К╕лька дн╕в тому про це дуже добре сказав Олександр Невзоров. В╕н сказав, що, роль кожно╖ культури, насамперед не дати людям впасти у варварство. Рос╕йська культура, попри свою пом╕рну велич, насправд╕ ц╕╓╖ рол╕ н╕коли не виконувала. Мало того, завжди навпаки – за великою рос╕йською культурою йде велика рос╕йська арм╕я. Тому я вважаю ц╕ реч╕ ц╕лком природними. Я вважаю, що "русский мир" горить у ц╕й в╕йн╕, як вата, а разом з ним горить ╕ культура. Хоча я не виступаю проти. Вважаю, що рос╕йська культура ма╓ функц╕онувати в Укра╖н╕, але так само як ╕ польська, чеська, французька, англ╕йська, як╕, до реч╕, н╕хто великими не назива╓, хоча вони - нормальн╕ культури. А ще я дуже спод╕ваюся, що ця в╕йна дасть великий поштовх розвитку саме укра╖нсько╖ культури.

 

Що сл╕д робити з тими пам’ятниками, як╕ демонтують? Викидати чи в╕ддавати кудись на збер╕гання, в якийсь музей, наприклад, адже це теж ╕стор╕я…

 

В Будапешт╕ знайшли дуже добрий вих╕д – зробили парк цих скульптур, мовляв, хто хоче, нехай подивиться. Чому це дуже важливо? Бо це така радянська, комун╕стична естетика, щоб люди побачили, як воно вигляда╓ наяву. Це не ╓ естетика високо╖ проби, очевидно, нема за чим дуже жал╕ти, але д╕ти, внуки, правнуки мають подивитися, як це колись виглядало. Це для них так╕ соб╕ "антид╕снейленди".

 

Як не перегнути палку з дерусиф╕кац╕╓ю, адже у сх╕дних областях, на Донбас╕ може виникнути спротив?

 

Ситуац╕я дуже проста – б╕льш╕сть буде перевзуватися нальоту, як кажуть. Ми бачили до цього, у 2014 роц╕, на Донбас╕, на рос╕йськомовних територ╕ях, де ╓ як╕сь сепаратисти чи "вата", що вони мають дуже слабкий потенц╕ал до моб╕л╕зац╕╖. Якщо як╕сь демонстрац╕╖ й були, то виходило переважно 100, 300, 500, тисяча людей. Це максимум.

 

Якщо говорити про так╕, процеси, то тут вже не йдеться про перегинання палки, тут йдеться вже про захист сво╓╖ безпеки. Я не ╓ ксенофобом, принаймн╕ намагаюся ним не бути, я бажаю Рос╕╖ стати нормальною. Але щоб вона стала нормальним сус╕дом ╕ щоб н╕чого рос╕йське не претендувало на якийсь особливий статус в Укра╖н╕. Нехай мають такий самий статус, як ╕ ╕нш╕ культури, як ╕нш╕ мови.

 

Чи сл╕д викор╕нювати ╕ рос╕йську мову з╕ щоденного вжитку в Укра╖н╕?

 

Я думаю, до цього вже йде. Але ще дуже важливо – добитися тако╖ реформи осв╕ти, щоб кожен випускник чи випускниця середньо╖ школи знав англ╕йську мову на р╕вн╕ В2. Чому рос╕йська мова так прижива╓ться в Укра╖н╕? Бо дуже часто рос╕йська ╓ мовою входження укра╖нц╕в в ╕нший св╕т, бо укра╖нська не ╓ мовою св╕товою. Але б╕льш св╕товою, ан╕ж рос╕йська, ╓ англ╕йська мова. А кр╕м того, що дуже важливо, англ╕йська мовна культура не ╓ такою токсичною, як рос╕йська. Тому вважаю, що перех╕д на англ╕йську мову – обов'язковий. Нехай рос╕йська буде мовою сп╕лкування, але нехай вона не претенду╓ на якийсь монопольний, прив╕лейований статус.

 

Як змусити рос╕йськомовних громадян переходити на укра╖нську?

 

Я н╕кого й н╕чого не хочу змушувати, для цього ╓ закони. Зараз державна мова - укра╖нська, ╕ це закон, який ма╓ виконуватися. Вдома, на вулиц╕ люди можуть розмовляти будь-якою мовою, нав╕ть китайською, це ╖хн╓ право. Але ╓ певн╕ сфери, де укра╖нська мова ма╓ бути нормою, ╕ за ╖╖ невиконання повинне бути покарання. Очевидно, одним покаранням н╕чого не зробиш, бо жодн╕ репрес╕╖ н╕коли не допомагають, тому потр╕бно створити певн╕ умови, в яких укра╖нська мова ╓ пошанована, приваблива, коли говорити укра╖нською - круто, коли укра╖нською ╓ багато як╕сного продукту тощо. Думаю, що це вже почина╓ться, рос╕йська мова зараз в Укра╖н╕ йде туди, куди п╕шов ╖хн╕й корабель. Але з точки зору ╕стор╕╖, це так швидко не буде, цей процес займе два-три покол╕ння.

 

╢ побоювання, що Пут╕н може п╕ти дал╕ "визволяти" рос╕йськомовних?

 

Побоювання ╓, але це вже не допомага╓. Зараз рос╕йськомовн╕ громадяни повстають проти Пут╕на, ╕ Пут╕н бомбарду╓ найб╕льш╕ рос╕йськомовн╕ м╕ста. П╕зно вже боятися. Зараз це питання безпеки.

 

Не останню роль у розпаленн╕ ц╕╓╖ в╕йни з╕грала Церква. Як нам позбутися впливу Московського патр╕архату?

 

Нехай в Укра╖н╕ будуть "московськ╕" церкви, я не проти. Але це ма╓ бути одна-дв╕, не дуже велик╕, ╕ це не ма╓ бути головна церква. Але я вважаю, що оч╕льник рос╕йсько╖ церкви патр╕арх Кирило ма╓ сид╕ти в Гааз╕ разом з Пут╕ним т вс╕ма ╕ншими. Думаю, що весь православний св╕т погодиться, що таку церкву б╕льше терп╕ти не можна.

 

Бажаю рос╕йськ╕й церкв╕, щоб нарешт╕ вона в╕дд╕лилася в╕д держави, а держава в╕д не╖. Нехай стане нормальною церквою.

 

Ще у 90-х роках минулого стол╕ття, п╕сля розпаду СРСР, в Укра╖н╕ фактично почалася декомун╕зац╕я. Але пот╕м цей процес загальмував. Вдруге у нас все активно декомун╕зовували п╕сля ╢вромайдану, у 2015-му. Якби декомун╕зац╕ю одразу провели масштабно, без спротиву та протест╕в, чи врятувало б це в╕д в╕йни сьогодн╕?

 

Одна справа – бажати, а ╕нша – реально могти. В Укра╖н╕ р╕ч не в комун╕стичн╕й спадщин╕, нав╕ть не в радянськ╕й чи рос╕йськ╕й. Головна спадщина в "русском мире", який реально ╕сну╓. ╤ цей "русский мир" пов'язаний з в╕зант╕йською культурою, з тими умовами, на яких Русь прийняла в╕зант╕йську спадщину. Русь прийняла в╕д В╕зант╕╖ в╕ру, але не прийняла мови. Мова була грецька, а у нас – церковнослов'янська. Це в╕др╕зало нас в╕д антично╖ традиц╕╖, католицького св╕ту, де мовою Церкви була латинська. Там осв╕чен╕ люди спок╕йно могли читати Верг╕л╕я, натом╕сть на Рус╕ н╕хто не м╕г прочитати Аристотеля. Це така задавнена хвороба, як╕й тисяча рок╕в, але ми спод╕ва╓мося, що вона швидко мене. ╤ щоразу вона почина╓ спалюватися тод╕, коли почина╓ться в╕йна або революц╕я. Саме в╕йни та революц╕╖ ╓ великим прискорювачем процесу. Те, що в нормальних умовах могло тривати десятки рок╕в, зараз може займати 10 м╕сяц╕в чи нав╕ть 10 дн╕в.

 

Був такий в╕зантолог ╤гор Шевченко, гарвардський професор. В╕н ще у 2011 роц╕ при╖хав до Ки╓ва, де ран╕ше не був, ╕ дивився на м╕сто очима в╕зантолога. В╕н тод╕ сказав дуже просту р╕ч: комун╕стична спадщина в Укра╖н╕ швидко в╕д╕мре, ╕нша справа з в╕зант╕йським кор╕нням. Воно дуже живуче. От Пут╕н майже не вжива╓ комун╕стично╖ риторики, в╕н вжива╓ риторику "русского мира". А в чому вона проявля╓ться? В тому, що Укра╖на – ╕нша цив╕л╕зац╕я, а вони п╕дуть ╕ншим шляхом та ╖хня ц╕ль – врятувати весь св╕т силою.

 

Мирослава Бз╕кадзе

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 29.04.2022 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24159

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков