"Кримська Свiтлиця" > #11 за 19.03.2022 > Тема "З потоку життя"
#11 за 19.03.2022
М╤Ж ПУТ╤НИМ ╤ Г╤ТЛЕРОМ НАРЕШТ╤ ПОСТАВЛЕНО ЗНАК «ДОР╤ВНЮ╢»
Сенат США одноголосно назвав пут╕на во╓нним злочинцем. Насл╕дки? З ╕стотою, визнаною во╓нним злочинцем, не домовляються – ╖╖ знищують
Резолюц╕я, внесена сенатором-республ╕канцем Л╕ндс╕ Гремом ╕ п╕дтримана сенаторами обох стор╕н, закликала М╕жнародний крим╕нальний суд (МКС) в Гааз╕ та ╕нш╕ кра╖ни нац╕люватись на рос╕йських в╕йськових у будь-якому розсл╕дуванн╕ в╕йськових злочин╕в, ско╓них п╕д час вторгнення Рос╕╖ в Укра╖ну. Зазнача╓ться, що Сенат р╕шуче засуджу╓ «насильство, в╕йськов╕ злочини, злочини проти людяност╕», ско╓н╕ рос╕йськими збройними силами п╕д кер╕вництвом пут╕на. «Ус╕ ми в ц╕й зал╕ об’╓дналися разом ╕з демократами та республ╕канцями, щоб сказати, що влад╕м╕р пут╕н не може уникнути в╕дпов╕дальност╕ за зв╕рства, ско╓н╕ проти укра╖нського народу», – сказав л╕дер демократично╖ б╕льшост╕ в Сенат╕ Чак Шумер у промов╕ перед зас╕данням. Що це означа╓? Це пол╕тичний демарш ╕ не б╕льше? Експерти кажуть, що не все так просто.
«Пут╕н оф╕ц╕йно прир╕вняний до Г╕тлера» «Це зробив парламент наймогутн╕шо╖ держави св╕ту, яка вм╕╓ й може добитися врахування сво╖х позиц╕й», - коменту╓ пол╕толог Тарас Чорнов╕л. За його словами, за цим сто╖ть абсолютна ╕золяц╕я та пошук способ╕в стимулювати ф╕зичну л╕кв╕дац╕ю м╕жнародного злочинця. «Б╕льш н╕ж ч╕ткий сигнал, що будь-яка сп╕впраця з такою особою та пов'язаними з ним суб'╓ктами тягне за собою жорстке реагування. Нав╕ть т╕ економ╕чн╕ контакти, як╕ збер╕гаються з рф стають для учасник╕в небезпечними. Можна припустити, що ╕ ╢С посп╕шить швидше попрощатися з рашистськими енергонос╕ями, а скорше всього, пут╕н ╖м у цьому допоможе сво╖ми контрсанкц╕ями», - запевня╓ пан Чорнов╕л. Переговори з╕ злочинцем, наголошу╓ в╕н, стають актом сумн╕вно╖ д╕╖. «З Г╕тлером п╕сля розв'язання Друго╖ св╕тово╖ вже переговор╕в не в╕в н╕хто, кр╕м Стал╕на. Якщо ╕стоту визнано м╕жнародним во╓нним злочинцем, з нею не домовляються, ╖╖ знищують. За цим сто╖ть оч╕кування кардинально ╕ншого р╕вня во╓нно╖ допомоги, - акценту╓ експерт. - До 13,6 млрд долар╕в загально╖ допомоги Байден вчора додав ще м╕льярд чисто в╕йськово╖. Якби ж вони ще так фатально не боялися московських ракет...» А ще таке оголошення означа╓, каже в╕н, що для США важливо, щоб Укра╖на повн╕стю й безумовно перемогла рашу. Тепер це справа принципу, а зворотного шляху нема: «╤ також Сенат у довол╕ ультимативн╕й форм╕ вимага╓ в╕д М╕жнародного суду ООН почати ╜рунтовне розсл╕дування за фактом во╓нних злочин╕в та злочин╕в проти людяност╕ з боку москов╕╖. Це вказу╓ на розкручування процесу не т╕льки проти персонально пут╕на та його верх╕вки (цим займа╓ться М╕жнародний крим╕нальний суд), а проти взагал╕ рашизму як явища, а ще св╕дчить, що американськ╕ ел╕ти нарешт╕ дозр╕ли до розум╕ння, що саме ╕снування ц╕╓╖ ╕мпер╕╖ несе загрозу усьому св╕ту». Дуже хочеться в╕рити, що точку неповернення вже пройдено. «Голосування в Сенат╕ ряду близьких до президента сенатор╕в св╕дчить, що р╕шення узгоджене з Байденом. Ще раз: це вперше п╕сля Г╕тлера п╕шла така заруба», - наголосив Тарас Чорнов╕л. «Одностайн╕сть п╕д час голосування св╕дчить про двопарт╕йний консенсус пол╕тично╖ ел╕ти США щодо оц╕нки д╕й рф та ╖╖ пол╕тичного кер╕вництва» «Ця резолюц╕я, виходячи з ╖╖ преамбули, не лише да╓ оц╕нку д╕ям рос╕╖ в Укра╖н╕ п╕сля 24 лютого ц.р., але ╕ ╓ прологом до притягнення в╕йськово-пол╕тичного кер╕вництва рф за гуман╕тарн╕ злочини в Чечн╕ (починаючи з 1999 р.), Груз╕╖ (2008 р.), Криму та Сход╕ Укра╖ни (починаючи з 2014 р.), Сир╕╖ (2016-17 рр.) тощо», - акценту╓ юрист-м╕жнародник Олександр Кал╕н╕ченко. Под╕бна модель оц╕нки д╕й РФ, вочевидь, буде застосована державами G7, б╕льш╕стю держав НАТО та ╢С, а також ключовими союзниками Вашингтону в Тихоокеанському рег╕он╕. «Адм╕н╕страц╕я Байдена, уникаючи ризику прямого втручання в рос╕йсько-укра╖нську в╕йну, нараз╕ намага╓ться закласти пол╕тико-юридичн╕ п╕двалини для економ╕чного знищення рос╕╖ та вибудувати потужну св╕тову коал╕ц╕ю на стримування агресора», - вважа╓ експерт. В комб╕нац╕╖ з економ╕чним пакетом п╕дтримки Укра╖ни на $13,6 млрд, резолюц╕я Сенату США ╓ вагомою частиною ново╖ арх╕тектури стримування та да╓ президенту США пол╕тичний карт-бланш на посилення санкц╕йного тиску на агресора: «А також зб╕льшення обсягу в╕йськово╖ п╕дтримки. Це стосу╓ться ╕ безпосередньо Укра╖ни, ╕ союзник╕в Вашингтону в ╢вроп╕, що може бути частиною комб╕нац╕╖ з передач╕ союзниками Укра╖н╕ систем ПРО радянського виробництва». Пан Кал╕н╕ченко додав, що Укра╖н╕, на цьому етап╕ в╕йни, ц╕кава не лише ╕ндив╕дуальна в╕дпов╕дальн╕сть пол╕тичного кер╕вництва рф, а ще й м╕жнародно-правова в╕дпов╕дальн╕сть рф як держави за ско╓н╕ в╕йськов╕ злочини з в╕дшкодуванням збитк╕в.
Юридичний вим╕р: що тепер потр╕бно зробити та наск╕льки це реально? «Основн╕ заходи юридичного характеру вже зроблен╕. Це насамперед розсл╕дування у М╕жнародному крим╕нальному суд╕ що нин╕ трива╓. (Перше фундаментальне р╕шення суду в Гааз╕ уже ╓. - Ред.) Укра╖на ма╓ ратиф╕кувати Римський статут та ╕мплементувати його приписи у наш Крим╕нальний кодекс», - розпов╕да╓ юрист-м╕жнародник Борис Баб╕н. Для того, щоб ухвалити статут, потр╕бн╕ лише два кроки. Перший - президент направля╓ у ВРУ в╕дпов╕дний про╓кт закону. Другий - голосування депутат╕в. «Йдеться про звичайне голосування. Тобто не потр╕бна конституц╕йна б╕льш╕сть, а – 226 голос╕в», - додав юрист. Зрештою, ╕ без ратиф╕кац╕╖ Римського статуту все буде, але з ним – Укра╖на може значно посилити сво╖ позиц╕╖ в Суд╕. «За нас фактично подали заяви низка ╕нших кра╖н, як╕ ╓ членами орган╕зац╕╖. Йдеться про 38 держав на чол╕ з Великою Британ╕╓ю. Не залежно в╕д нас цей процес триватиме. Але для того, щоб нашу позиц╕ю там почули – необх╕дно бути повноц╕нним членом Римського статуту. Ми зможемо призначати свого суддю в цю орган╕зац╕ю, комплектувати штат оф╕су прокурора, брати участь в асамбле╖… Тобто ми отрима╓мо величезний пласт практичних можливостей, яких на сьогодн╕ не ма╓мо», - наголосив Борис Баб╕н.
Що ще з цього приводу можна додати? «Збитки, як╕ рос╕я завдала Укра╖н╕ в результат╕ в╕йськового вторгнення, можуть бути стягнут╕ у вигляд╕ репарац╕й. Вони можуть бути грошовими та натуральними», - каже Олександр Кал╕н╕ченко. Як св╕дчить досв╕д Першо╖ та Друго╖ св╕тових во╓н, за в╕дновлення територ╕й платить той, хто програв в╕йну. Водночас додав юрист, м╕жнародне право зна╓ прецеденти, коли для отримання репарац╕й не було обов’язковим завершення в╕йни. Зв╕сно, розраховувати на добров╕льну виплату Рос╕╓ю репарац╕й за поточного стану справ не доводиться. «Тому ╓диним способом стягнення з кра╖ни-агресора компенсац╕й може стати примусове в╕дчуження ран╕ше заарештованого майна на користь сторони, що постраждала. Найб╕льш д╕╓вий правовий спос╕б в╕дшкодування збитк╕в - позови держави Укра╖на до рос╕╖ до компетентних м╕жнародних суд╕в» На питання, яка економ╕чна перспектива цих юридичних процес╕в проти Рос╕╖, Олександр Кал╕н╕ченко в╕дпов╕в, що на сьогодн╕ рос╕я через санкц╕╖ США, ╢С та ╖хн╕х союзник╕в, як╕ заблокували рф доступ до частини золотовалютних резерв╕в, не може скористатися майже половиною з них. «А це – близько 300 млрд дол., що становить приблизно половину тих резерв╕в, як╕ були в агресора на початок в╕йни. Заблоковано╖ суми достатньо, щоб компенсувати частину втрат Укра╖ни, завданих в╕йною. За попередн╕ми оц╕нками м╕н╕стра ф╕нанс╕в Укра╖ни збитки уже можуть перевищувати 500 млрд дол.», - додав в╕н. Нараз╕ застосован╕ Заходом санкц╕йн╕ заходи мають обмежувальний ефект, адже заморожен╕ активи все ще належать рф, яка тимчасово не може ними розпоряджатися, продавати чи використовувати як заставу. «Це робить юридичний фронт роботи для Укра╖ни надзвичайно в╕дпов╕дальним на найближч╕ роки. На завершення зазначу: буде ч╕тка позиц╕я держави – будуть шанси на в╕дшкодування Укра╖н╕ як жертв╕ агрес╕╖. Тому наша держава не може п╕ти на поступки та домовленост╕ з агресором, що н╕велюють м╕жнародно-правову в╕дпов╕дальн╕сть рос╕╖ за ско╓н╕ в Укра╖н╕ в╕йськов╕ та гуман╕тарн╕ злочини», - наголосив Олександр Кал╕н╕ченко.
╤, мабуть, найважлив╕ше: чи заскочить пут╕на доля М╕лошевича? «МКС — це орган, в╕д якого жодна особа не може сховатися п╕д сво╖ми прив╕леями та ╕мун╕тетом. Зазвичай, якщо президент одн╕╓╖ держави ╖де на територ╕ю ╕ншо╖, на нього поширю╓ться ╕мун╕тет. Його не можуть просто взяти п╕д варту ╕ звинуватити. А якщо ╓ ордер на арешт М╕жнародного крим╕нального суду, такий ╕мун╕тет та прив╕лей не д╕╓», - каже доктор юридичних наук, фах╕вець з м╕жнародного права та права ╢вросоюзу В╕тал╕й Гутник. Насл╕дки можуть настати ще до вироку, за м╕сяць-два п╕сля початку розсл╕дування. Наприклад, зможуть видати ордер на арешт пут╕на чи якогось ╕ншого представника вищого пол╕тичного чи в╕йськового кер╕вництва рф. Це означа╓, що коли в╕н перетне кордон рос╕╖ та потрапить у державу, яка входить у догов╕р МКС, там його зобов’язан╕ затримати та доставити до Гааги. «Це зобов’язання ус╕х 122 держав, як╕ входять в цей догов╕р. Це ус╕ кра╖ни ╢С та ╕нш╕ демократичн╕ цив╕л╕зован╕ держави. Але так╕ кра╖ни як, наприклад, Б╕лорусь, та ╕нш╕ пострадянськ╕ диктаторськ╕ кра╖ни не ╓ учасниками цих зобов’язань», - наголосив Гутник. «Я не думаю що оточення пут╕на дозволить йому живим потрапити до Гааги. Також, ймов╕рно, що живими не знайдуть ╕ кер╕вник╕в рос╕йських спецслужб. Але дек╕лька ключових злочинц╕в ╕з рос╕йського Генштабу та «м╕н╕стерств ╕ в╕домств», рос╕йськ╕ «дипломати» та пропагандисти, оч╕льники окупац╕йних адм╕н╕страц╕й Криму та Сходу Укра╖ни, скор╕ше за все, будуть там п╕дсудними. Це основн╕ виконавц╕ вол╕ «бункерного недофюрера», як╕ у рос╕╖ будуть нец╕кав╕ будь-як╕й ╕нш╕й влад╕, що буде шукати формат сп╕в╕снування з цив╕л╕зованим св╕том», - вважа╓ Борис Баб╕н. Радник м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ Вадим Денисенко каже, що н╕хто не скасовував у перспектив╕ ╕стор╕ю Слободана М╕лошевича (колишнього президента Югослав╕╖ й Серб╕╖, який у 2002 роц╕ постав перед М╕жнародним трибуналом у Гааз╕ за звинуваченнями у злочинах проти людяност╕, геноцид╕ й в╕йськових злочинах). «М╕лошевич дек╕лька рок╕в ховався у Серб╕╖, поки його не в╕ддали у Гаагу. Так╕ ж приклади були й в ╕нших кра╖нах. Тому у випадку з пут╕ним… Той, хто говорить, що це далеке майбутн╓ – н╕чого страшного. Це далеке, але реал╕стичне майбутн╓», – вважа╓ радник м╕н╕стра. …А ми нагада╓мо: з камери у Гааз╕ М╕лошевич ╕ в╕дправився у пекло. Чим не вар╕ант для пут╕на? Мирослав Л╕скович www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 19.03.2022 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24032
|