Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 11.03.2022 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 11.03.2022
РУВ: ХРОН╤КИ СПРОТИВУ

Св╕т зм╕нився. Св╕т розколовся навп╕л В╕йна в Укра╖н╕, точиться в╕йна. Що п╕д силу нам, тим, кого називають «володарями слова»? Т╕льки не мовчати, тримати ╕нформац╕йний фронт ╕ св╕дчити про те, що в╕дбува╓ться. Тож нехай наш╕ хрон╕чки спротиву гартуватимуть дух, силу волю укра╖нц╕в. ╤ кликатимуть до боротьби...
Це було оч╕кувано, чи не оч╕кувано? Лютий минув п╕д знаком оч╕кування – найб╕льше лякала нев╕дом╕сть. 14-15 лютого – у ки╖вському пов╕тр╕ розлито тривожне оч╕кування. Дипломатичн╕ установи вже ви╖хали, ╕ вс╕ в оч╕куванн╕ нев╕домост╕. Хтось не приховував, що справд╕ к╕лька дн╕в пересид╕в у Львов╕ – «а раптом»? Комусь було соромно з╕знатися, що запан╕кував ╕ ви╖хав, та швидко повернувся. ╤ справд╕, все було тихо, ╕ поступово тривога вщухла. Ранок 24 лютого. Звук сирени, вибухи, натовп людей – ранок почався, наче продовження тривожного сну. Чутки летять, наздоганяючи одна одну. «Летять бомби на Харк╕в», - долина╓ в натовп╕. «Вже оточено Ки╖в», - ╕ як чутка може поширюватися з косм╕чною швидк╕стю? Цей парад вран╕шнього божев╕лля потр╕бно було припиняти. Швидше одержати доступ до ╕нформац╕╖, аби стало зрозум╕ло, що сталося насправд╕. На думку спадають ╕сторичн╕ паралел╕.
 ...22 червня 1941 року, коли мирний Ки╖в бачив сво╖ л╕тн╕ сни… Киянка Ольга Симонова, моя прабабуся, залишила сво╖ спогади ╕ просили берегти ╖х свою онуку, мою маму. Той день вона запам’ятала на все життя. Киянка не спала майже до ранку – готувалася до дня народження онучки. Лише п╕д ранок збиралася в╕дпочити. Щойно задр╕мала, як почула в╕дчайдушний крик сус╕да: «Олю, ти чого не в╕дчиня╓ш?! В╕йна, в╕йна!» Виб╕гла на дв╕р, почула рев сирен – розпочалося бомбардування. Це вже п╕зн╕ше з’являться щемлив╕ рядки про Ки╖в, який «бомбили, нам объявили, что началась война». На долю кожного покол╕ння випала ця клята в╕йна. Можлив╕сть пригадати розпов╕д╕ бабун╕, коли вноч╕ перебували з родиною в укритт╕. Реальн╕сть та ╕рреальн╕сть переплелися в якусь фантасмагор╕ю. Що це – страшний сон? Чи все ж таки я не сплю, слухаючи рад╕оеф╕р. ╤ знову, ╕ знову... «24 лютого в╕дкритий во╓нний напад Рос╕╖ на Укра╖ну, о 5–й годин╕ ранку президент РФ Володимир Пут╕н оголосив про в╕йськову операц╕ю н╕бито з метою «дем╕л╕таризац╕╖ та денациф╕кац╕╖ Укра╖ни»; через к╕лька хвилин почалися ракетн╕ удари по вс╕й Укра╖н╕, в тому числ╕ поблизу Ки╓ва. Рос╕йськ╕ в╕йська вдерлися до Укра╖ни поблизу Харкова, Херсона, Черн╕гова, Сум, ув╕йшовши з Рос╕╖, Б╕лорус╕ та тимчасово окупованого Рос╕╓ю Криму». Вибухи на околиц╕ Ки╓ва – оск╕льки ми живемо на Л╕вому берез╕, чутно так, н╕би вибух╕вка роз╕рвалася б╕ля будинку. Хтось виб╕га╓ на вулицю, хтось в пан╕ц╕ т╕ка╓, зупиняючи на ходу авт╕вки. Це вже п╕зн╕ше, коли вс╕ ми трохи звикнемо до того (невже до цього можна звикнути?), зум╕╓мо розр╕знити, що коли «працю╓ ПВО», в╕дчува╓ться характерний звук. «Не хвилюйтеся, ворожий л╕тальний апарат був збитий ПВО», - слова в╕йськового трохи заспокоюють людей. Оц╕ найперш╕ пов╕домлення, пан╕ка, сум’яття - вони найб╕льше закарбувалися в пам’ят╕. А той перший ворожий л╕так у столиц╕ був збитий у Дарницькому район╕ за адресою – вулиця Кошиця,7а. Не так же й далеко, тому такий потужний вибух....
 Здавалося, що той жахливий день н╕коли не завершиться. Шален╕ черги за продуктами – люди в пан╕ц╕ ледь не розносили магазинн╕ полиц╕; в аптец╕ митт╓во зникли л╕ки, яких ще вчора будо вдосталь; черги до банкомат╕в. Як швидко зм╕нилася ситуац╕я – напружен╕ та зосереджен╕ обличчя людей, пост╕йн╕ розмови по телефону. Одна за одною в╕д’╖жджають авт╕вки в╕д будинк╕в – ус╕ т╕кають в╕д в╕йни. А старенька пан╕ Галина лише скрушно хитала головою: «Вс╕ ╖дуть, а як ми залишимося сам╕, стар╕ й нем╕чн╕? Ми народилися з в╕йною ╕ життя завершу╓мо з в╕йною...» Веч╕р... Невже цей день н╕коли не завершиться? Схоже, спокою нема╓ ан╕ вдень, ан╕ п╕зньо╖ години. Збира╓мося надвор╕, аби розв╕дати ситуац╕ю з бомбосховищем. З подругою п╕дходимо до сус╕днього будинку. Там вже збираються люди. «Ми цей п╕двал оренду╓мо, - розпов╕да╓ вс╕м охочим хлопець, - та ви матимете змогу тут перебути». Спуска╓мося ╕ роздивля╓мося наш новий «д╕м». Вже чимало людей принесли сво╖ реч╕, приготувалися до тривожно╖ ноч╕. Вир╕шу╓мо поки що залишатися у сво╖х квартирах. В╕дверто кажучи, перспектива провести н╕ч у п╕двал╕, де зам╕сть п╕длоги п╕сок ╕ купа народу, аж н╕як не надиха╓. Перша н╕ч в╕йни. Якою ти будеш? Лише молитва може заго╖ти сьогодн╕шн╕й б╕ль, трохи приспати тривогу. На щастя, все було б╕льш-менш спок╕йно.
Дочекалися нового дня. 25 лютого, що день новий нам готу╓? Подумати про це ╓ час у бомбосховищ╕, де з╕бралося чимало людей. Зда╓ться, тривога та пан╕чн╕ атаки трохи вщухають. Мами присипають немовлят, небайдуж╕ люди допомагають вс╕м, чим можна. Аби д╕ти не пан╕кували, разом сп╕ва╓мо Г╕мн Укра╖ни, повстанських п╕сень. А д╕ти, вони неймов╕рн╕. Вони вже вивчили вс╕ повстанськ╕ п╕сн╕ ╕ навчають дорослих. «Все буде Укра╖на!» - луна╓ зв╕дус╕ль. Хоча вс╕ страшенно стомлен╕, ус╕м не до сну. В╕д вчорашньо╖ пан╕ки не залишилося ан╕ сл╕ду, н╕би н╕чого й не було. Яка стов╕дсоткова орган╕зац╕я, просто неймов╕рно. Знайомлюся з волонтером Павлом. В╕н, посм╕хаючись поясню╓, що ус╕ ц╕ хлопц╕ ╕ д╕вчата – справжн╕ бдж╕лки. Старш╕ вже мають досв╕д Майдану – саме тому все орган╕зовано так, н╕би в╕йна почалася не вчора, а принаймн╕ м╕сяць тому (аби тебе, окупанте, побила лиха година разом з ус╕ма тво╖ми пос╕паками!). Павло з друзями принесли до нашого бомбосховища ус╕ необх╕дн╕ продукти, ╓ питна вода, чай, кава. Хоча п╕зня година ╕ зазвичай в таку пору ╖сти не хочеться, сьогодн╕ все ╕накше. Пригоща╓мося гарячими бутербродами ╕ смаженою картоплею, а ще, затамувавши подих, слуха╓мо останн╕ новини. Н╕ч неспок╕йна, новини теж тривожн╕: «Чергов╕ вибухи в столиц╕ пролунали близько 4-30 ранку. Збито л╕тальний апарат та перехоплено рос╕йську ракету. Поранень зазнали в╕с╕м киян, одна людина перебува╓ в тяжкому стан╕. За словами генпрокурора ╤рини Венедиктово╖, н╕чний обстр╕л Ки╓ва квал╕ф╕ку╓ться як теракт. Важко сказати, чи то був сон, чи марення у бомбосховищ╕. Потомлен╕ люди завдяки волонтерам мають змогу в╕дпочити на матрацах. Кому не вистача╓ м╕сця, сидять на ст╕льцях. Нав╕ть глибоко╖ ноч╕, коли сон ма╓ бути найм╕цн╕шим, ус╕ слухають новини. Пам’ятаю, як побачила перший пром╕нчик сонця, на душ╕ стало трохи спок╕йн╕ше Запов╕дався новий день – трет╕й день спротиву укра╖нц╕в. Кажуть, що перш╕ дн╕ – вони найважч╕. Напевно, це правда, адже п╕сля безсонно╖ ноч╕ наставав новий день, який потр╕бно було прожити, вистояти, не впасти у в╕дчай.
 ...╤ все-таки пром╕нчики сонця з╕гр╕ли нашу стражденну землю. Чимало киян провели першу н╕ч, коли д╕яла комендантська година, у бомбосховищах: на п╕дземних станц╕ях метро, п╕дземних парк╕нгах та в п╕двалах буд╕вель. Одразу п╕сля 7 години, коли завершилася д╕я режиму комендантського часу, на вулицях почали з’являтися люди з рюкзаками ╕ карематами, як╕ поверталися з╕ сховищ у сво╖ осел╕. Найперше, що впада╓ в оч╕ – порожн╕ вулиц╕, лише поодинок╕ перехож╕. В╕дчува╓ться, що люди прагнуть бодай невеликого перепочинку п╕сля тривожно╖ ноч╕. Проте вже за п╕вгодини пролунали сирени пов╕тряно╖ тривоги ╕ киян знову закликали повернутися у бомбосховища через загрозу пов╕тряного удару.
 «Звуки сирени в Ки╓в╕ вмикалися чи не щогодини впродовж ц╕лого дня. Але вже оп╕вдн╕ було пом╕тно, що окрем╕ перехож╕ р╕зного в╕ку на вулицях Ки╓ва не звертають на них жодно╖ уваги. "Вже звикли", - розпов╕ли кореспонденту DW ж╕нки середнього в╕ку. 
 Б╕ля входу до станц╕й метро, як╕ використовуються як бомбосховища, упродовж дня збиралися невелик╕ групки людей, що д╕лилися новинами. "Покурити вийшов. У мене там вся с╕м'я в метро. Д╕ти дуже вибух╕в лякаються", - розпов╕ли люди, як╕ з╕бралися б╕ля станц╕╖ метро "Кловська" у центр╕ столиц╕. П╕д час перебування у бомбосховищах люди жваво д╕лилися новинами та сперечалися про достов╕рн╕сть пов╕домлень у соцмережах. Сп╕врозмовники не демонстрували ознак пан╕ки, але не приховували тривоги через пов╕домлення влади, що цей день буде також важким для арм╕╖, яка трима╓ оборону навколо Ки╓ва. У друг╕й половин╕ дня над╕йшли новини про обстр╕л, ╕мов╕рно, рос╕йською системою залпового вогню "Град", дитячого будинку у Ворзел╕, що в передм╕ст╕ Ки╓ва, а також бо╖ у Буч╕ та в сус╕дньому Гостомел╕. Люди обговорювали не менш тривожн╕ пов╕домлення про спробу прориву рос╕йських в╕йськових з боку Вишгорода ╕ появу на столичн╕й Оболон╕ диверс╕йних груп. "М╕сто вступило в фазу оборони", - заявив столичний м╕ський голова В╕тал╕й Кличко. В╕н також пов╕домив, що укра╖нськ╕ в╕йськов╕ знешкоджують рос╕йськ╕ диверс╕йн╕ групи. Вулиц╕ Ки╓ва вдень були незвично спорожн╕л╕. У дворах житлових комплекс╕в у центр╕ Ки╓ва також регулярно було пом╕тно стих╕йн╕ невелик╕ з╕брання людей, що обговорювали останн╕ новини. А чолов╕ки, здеб╕льшого пенс╕йного в╕ку, радилися про орган╕зац╕ю оборони сво╖х помешкань. "Якщо ми тут ╖х хоч трохи затрима╓мо, доки наш╕ хлопц╕ п╕д╕йдуть, то ╕ арм╕╖ буде трохи легше", - переконував сво╖х сп╕врозмовник╕в один з таких чолов╕к╕в у двор╕ будинку на Печерську. А в соцмережах активно поширювалися рецепти виготовлення "коктейл╕в Молотова" (або «бандер╕вського смуз╕»), як╕ влада закликала застосовувати проти в╕йськово╖ техн╕ки нападник╕в.
 Приготування до чергово╖ тривожно╖ ноч╕. Попри ви╖зд з Ки╓ва значно╖ к╕лькост╕ мешканц╕в напередодн╕ та пом╕тно спорожн╕л╕ вулиц╕ та автошляхи, життя в столиц╕ не завмерло зовс╕м. Б╕льш╕сть кафе та ресторан╕в не працювали. Комерц╕йн╕ банки також закрилися, але державн╕ банки приймали кл╕╓нт╕в. У банкоматах можна було отримати гот╕вку, а в б╕льшост╕ великих супермаркет╕в розплатитися банк╕вською карткою. Деф╕циту харч╕в також не спостер╕галося, хоча соц╕альних вид╕в хл╕ба бракувало, на полицях лежав переважно той хл╕б, що його вип╕кають сам╕ супермаркети, а не хл╕бозаводи. Станц╕╖ метро нин╕ слугують бомбосховищами.
 Ближче до вечора у бомбосховища знову почали сходитися на ноч╕влю люди. Д╕вчина з песиком, яка прийшла до сховища в метро на станц╕╖ Кловська, сказала, що ╖╖ улюбленцю вноч╕ значно спок╕йн╕ше п╕д землею, н╕ж зовн╕. "Коли сьогодн╕ виводила його погуляти на вулицю, зв╕дкись стало чутно вибухи ╕ в╕н дуже злякався, став до мене притискатись ╕ скиглити", - сказала вона. Серед тих, хто шука╓ прихистку в метро, чимало ж╕нок з д╕тьми. Вони найб╕льше серед ус╕х присутн╕х виявляють стривожен╕сть ╕ хвилювання. "Нам просто нема куди ви╖жджати. До того ж, в мене парал╕зована мати, яку я не можу залишити. Вноч╕ з нею буде м╕й чолов╕к", - розпов╕ла киянка пан╕ Галина. Як це часто бува╓, на зм╕ну пан╕чн╕й реакц╕╖ прийшло критичне мислення. Це вже п╕зн╕ше з’являться десятки пост╕в у Фейсбуц╕, в яких кияни з╕знаватимуться у любов╕ до р╕дного м╕ста. «Ми н╕куди не ╖демо, ми залиша╓мося з тобою, наш р╕дний Ки╓ве», - написала киянка Ольга. «Кожен з тих, хто залишився, зараз на сторож╕ Батьк╕вщини, - написав киянин Олег Торгало. – Одн╕ боронитимуть мирне населення в окопах, ╕нш╕ п╕дтримуватимуть порядок в тероборон╕, трет╕ допомагатимуть слабким та незахищеним, п’ят╕ надаватимуть допомогу постраждалим при пожежах, завалах, авар╕ях. Ми вс╕ зараз на посту». На посту ╕ ми, вс╕ т╕, кому Всевишн╕й дав дар нести правду цьому св╕тов╕ за допомогою слова. Нехай же воно, наше слово, буде правдивим. Аби св╕т д╕знався про те, як Укра╖на, ст╕каючи кров’ю, перетворилася на щит ╢вропи. Тож тримаймо оборону, аби не здригнулася рука укра╖нського во╖на.
Натал╕я Осипчук, письменниця, член НСПУ

РАШИЗМ
 ╤деолог╕я ╕ практика московського рашизму мають бути засуджен╕ св╕товою сп╕льнотою аналог╕чно тому, як ╕ н╕мецький нацизм та ╕тал╕йський фашизм.
Як переда╓ Укр╕нформ, таку думку висловив у сво╓му допис╕ у Фейсбуц╕ ╕сторик, голова ╤вано-Франк╕всько╖ обласно╖ ради Олександр Сич, котрий пояснив, чим ╕деолог╕я рос╕йського л╕дера володимира пут╕на в╕др╕зня╓ться в╕д нацизму та фашизму.
"Рашизм. Саме так сл╕д ╕дентиф╕кувати московський пол╕тичний режим, що зд╕йснив в╕йськову агрес╕ю проти Укра╖ни ╕ запровадив на ╖╖ територ╕╖ злочинну систему геноциду. Неправом╕рно його означувати вже в╕домими назвами фашизму чи нацизму", – написав Сич.
В╕н вважа╓, що московський народ ма╓ понести тягар злочинного тавра аналог╕чно тому, як свого часу його понесли н╕мецька нац╕я за нацизм та ╕тал╕йська за фашизм. ╤ це ма╓ заф╕ксувати ╕стор╕я для майбутн╕х покол╕нь.
"Фашизм ╕ нацизм – ╕дентиф╕кован╕ вс╕м св╕том за ╖хньою ж самоназвою. А тому ╕ московський злочинний режим сл╕д означувати саме так, як в╕н себе назива╓. Цей режим проголосив концепц╕ю "русскава м╕ра" ╕ в╕дпов╕дно до не╖ розпочав руйнування укра╖нсько╖ державност╕ та заявля╓ неприхован╕ плани такого ж руйнування ╕ щодо держав, як╕ свого часу були завойован╕ Москов╕╓ю, а п╕сля розпаду Сов╓тського Союзу в╕дновили незалежне ╕снування. А тому ц╕лком лог╕чно вживати щодо нього англ╕зоване означення "рашизм", – пояснив Сич.
В╕н зазнача╓, що рашизм з нацизмом та фашизмом ╓днають тотал╕тарн╕ методи орган╕зац╕╖ внутр╕шнього державного життя та агресивна експанс╕я проти ╕нших народ╕в. Однак, попри схож╕сть, в╕н ма╓ ╕ сво╓р╕дн╕, т╕льки йому притаманн╕ риси.
"Головна р╕зниця м╕ж рашизмом, нацизмом та фашизмом лежить в ╕деолог╕чн╕й сфер╕. Кожна ╕деолог╕я, як система ╕дей, ма╓ св╕тоглядне ядро, що лучить (╓дна╓ – ред.) ц╕ ╕де╖ до одно╖ ц╕л╕сност╕. Таким ядром для ╕деолог╕чно╖ системи нацизму була ╕дея расово╖ вищост╕ н╕мецько╖ нац╕╖. Для ╕деолог╕╖ фашизму центральним елементом ╕деолог╕╖ був етатизм – виняткова роль держави у в╕дродженн╕ слави древнього Риму. Обидв╕ ╕деолог╕╖ стали продуктом нац╕й з високо розвинутою культурою", – пише Сич.
Водночас в╕н наголошу╓, що культурно в╕дстала, варварська Московщина ╕сторично завжди зд╕йснювала агресивну експанс╕ю щодо кра╖н, як╕ в культурному розвитку стояли значно вище за не╖.
"Сьогодн╕шня ╕деолог╕я рашизму базу╓ться на цьому ╕сторичному досв╕д╕ Московщини". А тому ядром ╕деолог╕╖ рашизму ╓ консервування культурно╖ в╕дсталост╕ ╕ руйнування розвинутих цив╕л╕зац╕й", – вважа╓ ╕сторик та стверджу╓, що ╕деолог╕я ╕ практика московського рашизму мають бути засуджен╕ св╕товою сп╕льнотою.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 11.03.2022 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24013

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков