Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 11.03.2022 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 11.03.2022
ЛЮДИНА СИЛИ ╤З ПАРИЗЬКО╥ ОПЕРИ

Укра╖нський юнак став сол╕стом Паризько╖ опери. Але добров╕льно п╕шов захищати Укра╖ну на Донбас╕. ╤ загинув.
 Харк╕вське видавництво «Фол╕о» випустило в св╕т у сер╕╖ «Справжн╕ геро╖» книгу ╤рини Вовк про в╕дважного сина Укра╖ни «Василь Сл╕пак». Авторка через спогади р╕дних ╕ друз╕в в╕дтворю╓ живий образ талановитого, яскравого ╕ см╕ливого сп╕вака-во╖на, Героя Укра╖ни.
 Василь Сл╕пак народився 20 грудня 1974 року у Львов╕, в патр╕отичн╕й родин╕. Батьки працювали на Льв╕вському автобусному завод╕: мама в конструкторському бюро, батько на виробництв╕. Але д╕дусь, на честь якого назвали Василя, мав ун╕кальний голос. Мабуть, саме в╕д нього хлопчик ╕ успадкував сп╕в, який згодом зачарував увесь св╕т. Маленький Василик пересп╕вував п╕сн╕ з рад╕о ╕ телев╕зора. Малому достатньо було один раз почути п╕сню, ╕ в╕н ╖╖ повторював. Василь вступив у хор «Дударик». В склад╕ цього хору Сл╕пак виступав у найпрестижн╕ших концертних залах Укра╖ни та св╕ту.
 Пот╕м було навчання у консерватор╕╖. Виявилося, що Василь ма╓ надзвичайно довг╕ голосов╕ зв’язки. Завдяки цьому у нього був досить р╕дк╕сний голос – контратенор. Василь Сл╕пак вигравав конкурси у Франц╕╖. Коли юнаку виповнилося 22 роки, в╕н усп╕шно пройшов творчий кастинг ╕ потрапив до основного складу трупи Паризько╖ нац╕онально╖ опери. У юнака з╕ Львова все складалося чудово. Але на його Батьк╕вщин╕ сталася Революц╕я Г╕дност╕. ╤рина Вовк пише: «Василь врешт╕ став голосом Революц╕╖ Г╕дност╕ у Франц╕╖, адже через контракт у Паризьк╕й опер╕ в╕н не м╕г при╖хати до Укра╖ни, аби взяти участь у протестах тут. З перших дн╕в листопадового ╢вромайдану Василь очолив волонтерський рух ╕ став координувати у Франц╕╖ акц╕╖ та громадськ╕ м╕тинги, якими п╕дтримував Укра╖ну. Уже 24 листопада в Париж╕ на площ╕ Прав Людини (Трокадеро), а це навпроти всесв╕тньо в╕домо╖ Ейфелево╖ веж╕, Василь ╕н╕ц╕ював акц╕ю на п╕дтримку ╢вромайдану в Укра╖н╕. Завдяки заклику Репрезентативного ком╕тету укра╖нсько╖ громади Франц╕╖ на м╕тинг ╕з прапорами Укра╖ни та ╢С вийшло близько трьох сотень людей. Уже тод╕ Василь став орган╕зовувати благод╕йн╕ концерти на п╕дтримку укра╖нського Майдану, регулярно в╕дправляв гуман╕тарну допомогу на Майдан Незалежност╕. Василь говорив про Укра╖ну не т╕льки на акц╕ях протесту, але й у французьких ╕ св╕тових ЗМ╤: говорив французькою й укра╖нською, намагаючись переконати нап╕взрос╕йщену Франц╕ю, якою могутньою ╓ сила укра╖нц╕в ╕ якими п╕длими ╓ ╖╖ вороги – Рос╕йська Федерац╕я».
 В цей час зм╕ню╓ться оточення Василя Сл╕пака. ╤рина Вовк розпов╕да╓: «Василь знайшов сили повидирати з серця стосунки з ус╕ма сво╖ми ексдрузями, як╕ не засуджували Рос╕ю за вторгнення до Укра╖ни, як╕ вважали в╕йну в Укра╖н╕ громадянською. В╕н пов╕дкидав ╕з близького оточення людей з╕ свого музичного товариства, з якими товаришував роками, з якими разом сп╕вав, брав участь у концертах, з якими ходив на веч╕рки. Коло його друз╕в р╕зко зм╕нилося з французько╖ музично╖ ел╕ти на укра╖нську д╕аспору Франц╕╖. Французи радше просто не були зац╕кавлен╕ в ситуац╕╖ в Укра╖н╕, а тим паче французи з мистецького кола. ╤ для Василя було важливим ╖х або просв╕тити в ситуац╕╖ в Укра╖н╕, або просто жорстко «вир╕зати» з╕ свого серця, якщо вони не планували зм╕нювати свою позиц╕ю. Часто в╕н робив саме друге. Оск╕льки з Майданом формувалося Василеве нове коло друз╕в, у Франц╕╖ в╕н все част╕ше розмовляв телефоном укра╖нською мовою, сп╕лкувався з д╕аспорою, збирав волонтерську допомогу для Укра╖ни. Щоправда, потоваришував в╕н не з ус╕ма укра╖нцями Франц╕╖, а т╕льки з тими, хто м╕г допомогти, хто прагнув допомогти: сформувати сумку з потр╕бними для хлопц╕в речами, купити берц╕, броники, смаколики й допомогти д╕тям загиблих».
 Французька волонтерка й журнал╕стка Алла Лазарева, подруга Василя, яка познайомилася з ним п╕д час перших дн╕в Революц╕╖ Г╕дност╕, згаду╓, що тод╕ у Франц╕╖ б╕льш╕сть ╕з француз╕в, як╕ долучилися до акц╕й укра╖нсько╖ д╕аспори, були дружинами-чолов╕ками укра╖нц╕в, але саме вони долучили й француз╕в до акц╕й за Укра╖нську свободу.
 ╤. Вовк висв╕тлю╓ благод╕йну д╕яльн╕сть Василя Сл╕пака: «Ця акц╕я в╕дбулася 21 грудня 2014 року: укра╖нц╕ Франц╕╖ тод╕ вшановували пам'ять 17 полеглих б╕йц╕в 40 батальйону ЗСУ. Цього ж дня Василь створив благод╕йну орган╕зац╕ю «Укра╖нське братство», яка дос╕ допомага╓ укра╖нським воякам. А тод╕ «Укра╖нське братство» орган╕зовувало благод╕йн╕ концерти та ярмарки, збираючи волонтерську допомогу на фронт. З╕бравши у с╕чн╕ 2015-го певну суму, Василь купить на не╖ авто «Форд» для Добровольчого укра╖нського корпусу «Правий сектор». А коли збере грош╕ знову – повний комплект одностро╖в та взуття для добровольчого батальйону «Карпатська с╕ч». Сп╕льно з п╕ан╕сткою Людмилою Чичук (25 березня 2015-го) орган╕зував у Париж╕ концерт на п╕дтримку батальйону ОУН. А через п╕втора м╕сяця в Паризьк╕й церкв╕ Сен-Мер╕ Сл╕пак орган╕зував п╕д ег╕дою «Укра╖нського братства» новий благод╕йний концерт укра╖нсько╖ та класично╖ музики. Його гаслом стало: «Ми можемо! Ми зробимо!» У час╕ Василево╖ першо╖ ротац╕╖ (30 травня 2015-го) в культурному центр╕ Азербайджансько╖ Республ╕ки в Париж╕ в╕дбувся благод╕йний концерт класично╖ музики (орган╕затори: «Укра╖нське братство» та франко-укра╖нська Асоц╕ац╕я «Медична допомога та Благод╕йн╕сть France – Ukraine»). На з╕бран╕ кошти обидв╕ орган╕зац╕╖ запросили ш╕стьох д╕тлах╕в загиблих укра╖нських во╖н╕в до укра╖нського табору в м╕стечку Розе на сход╕ Франц╕╖».
 Во╖н ДУК «Правий сектор» «Мульт» св╕дчить: «Розум╕╓ш, що таке п╕дрозд╕л 40-50 людей одягнути хоча б в як╕сн╕ французьк╕ берц╕, як╕ коштують в район╕ 100 ╓вро за пару. Або що таке вс╕м закупити кемелбеки чи теплов╕з╕йний приц╕л, засоби ст╕льникового й нав╕ть супутникового зв’язку, маю на уваз╕ всяк╕ антени. Ми говорили, що нам потр╕бно, ╕ в╕н зайвий раз не перепитував – а вс╕м цим м╕г забезпечити: може, не в╕дразу, може не сам, та знаходив, д╕ставав. В╕н же у Франц╕╖ був в╕домий, йому дов╕ряли, тому знайти чи з╕брати грош╕ було реально».
 У травн╕ 2015 року Василь Сл╕пак, взявши позивний «М╕ф» на честь Меф╕стофеля, вперше по╖хав на фронт – до 7-го батальйону ДУК «Правий сектор», де пробув м╕сяць. Василь не з╕знавався, що в╕н оперний сп╕вак, слава якого вже грим╕ла на весь св╕т. В окопах Сл╕пак, як ╕ вс╕, пив яку-небудь каву, ╖в протерм╕нован╕ шоколадн╕ батончики, вчився стр╕ляти з автомата й кулемета, ╕ так само, як ус╕ – заступав на варту. В╕н воював ╕ був поранений.
 «Мульт» розпов╕да╓ про мовну ситуац╕ю на фронт╕: «Василев╕ дуже хот╕лося, аби на фронт╕ звучала т╕льки укра╖нська мова, але потрапивши у вир под╕й, в╕н жодного разу не робив серйозного зауваження побратимам стосовно мови, якою вони розмовляють. Жартома – так, м╕г пожартувати з цього приводу, але не б╕льше. Рос╕яни, хорвати, ╕тал╕йц╕ й нав╕ть американц╕ при╖здили п╕дтримати «Правий сектор». Ус╕ говорили р╕зними мовами, хоча намагалися укра╖нською, ну хоча б к╕лька головних фронтових сл╕в, щоб по рац╕╖ хоч порозум╕тися. Душ╕ в них укра╖нськ╕ й мова на фронт╕ часто в╕дходить на другий план».
 Тенд╕тна д╕вчинка, волонтерка, а згодом ╕ воячка Оля Коновалова згаду╓ свого побратима «М╕фа»: «Попри його експресивний характер, в╕н м╕г розрулити будь-яку ситуац╕ю з холодною головою, вгомонити св╕й емоц╕йний стан ╕ вир╕шити проблему. ╤ це йому легко вдавалося. Пам’ятаю, в одному п╕дрозд╕л╕ я хоч ╕ не була кухаркою, але вс╕ хлопц╕ навколо просили «приготуй щось смачненьке». ╤ л╕то, спека, я по три рази в день на 30 людей готую ╖жу, роздратована, бо н╕хто з них мен╕ не допомагав. ╤ якийсь такий момент трапився, що я стала вже «меганаелектризована», аж до к╕нчик╕в волосся, ╕ тут хтось ╕з хлопц╕в мен╕ як╕сь претенз╕╖ виказав. А мене «понесло»… ╤ вже п╕шов соб╕ той зат╕йник, а я дал╕ на нервах, бубню, серджуся. А «М╕ф» такий до мене: «Та Олюня, заспокойся маленька». А я не можу. ╤ тод╕ в╕н почина╓ мене кривляти «бубубу», ╕ я врешт╕ сама стала з себе см╕ятися, що я злюся ╕ б╕шуся через таку др╕бничку. В╕н розрядив ситуац╕ю, ╕ я зм╕нила настр╕й».
 Оперний сп╕вак Василь Сл╕пак зм╕нився. В╕н став крутим во╖ном, козарлюгою. Згадують, що в╕н в╕дпустив вуса, набив на руц╕ тризуб, було видно, що це чолов╕к-во╖н, який воював. Це була людина сили, символ гарту й мужност╕.
 За тиждень до останньо╖ по╖здки на фронт у червн╕ 2016 року Василь Сл╕пак пров╕в к╕лька дн╕в у французькому Розе з ╕ншими актив╕стами укра╖нсько╖ громади: в╕н готував територ╕ю для в╕дпочинку д╕тей укра╖нських загиблих во╖н╕в. Василь самотужки перекладав для в╕зового центру вс╕ документи запрошених д╕тей.
 Чому знаменитий оперний сп╕вак п╕шов на в╕йну? Французький друг Василя Г╕йом Дюссо поясню╓: «П╕ти на в╕йну – то був його спос╕б сказати сусп╕льству: див╕ться, я – артист, оперний сп╕вак ╕ нав╕ть я ╖ду воювати. Значить, там справд╕ в╕дбува╓ться щось дуже серйозне ╕ важливе». Про це ж говорить ╕ сп╕вак Андр╕й Хавунка: «Василь показав величезний приклад самопожертви: якщо оперний сп╕вак св╕тового р╕вня йде воювати, то, значить, ми вою╓мо за правильне д╕ло, ми захища╓мо свою Батьк╕вщину. Можна було соб╕ сид╕ти спок╕йно й т╕льки грош╕ на потреби давати, а в╕н хот╕в п╕ти й довести, що ми сп╕ваки, це не т╕льки «трал╕-вал╕», що ми теж чолов╕ки й во╖ни».
 29 червня 2016 року Василь Сл╕пак загинув в╕д кул╕ снайпера. Т╕ло «М╕фа» поховали на Личак╕вському кладовищ╕ у Львов╕. Через два роки на могил╕ встановили пам’ятник.
 Волонтери ╕дентиф╕кували снайпера, який убив Василя Сл╕пака. Це був бойовик з позивним «Морячок» (Денис ╢фременко ╕з Донеччини). У грудн╕ 2018 року 33-р╕чного «Морячка» л╕кв╕дували.
 У пам'ять про Василя Сл╕пака нин╕ влаштовують концерти, його ╕менем назвали сквери й площ╕, його обличчя на картинах ╕ муралах. На честь Василя Сл╕пака названо Великий зал Нац╕онально╖ музично╖ академ╕╖ ╕м. П.╤. Чайковського, Культурно-╕нформац╕йному центру при Посольств╕ Укра╖ни у Франц╕╖ оф╕ц╕йно присво╓но ╕м’я Героя Укра╖ни, сол╕ста Паризько╖ опери Василя Сл╕пака. Леон╕д Кантер в╕дзняв чудовий ф╕льм «М╕ф», який побачив увесь св╕т. Леон╕д Кантер в╕дзняв стр╕чку «Моя в╕йна: два життя Василя Сл╕пака». У пам'ять Василя Сл╕пака створили «М╕ф Роду» - яскраве сучасне музично-театральне д╕йство, присвячене Василю Сл╕паку: воно по╓дну╓ народний сп╕в, ╕мпров╕зац╕йну музику, театральн╕ костюми та в╕део арт. Композито П’╓р Тьюуруа написав кантату «Останн╕й пол╕т». Свят╕йший Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларет у час╕ Василево╖ друго╖ ротац╕╖ на фронт╕ нагородив його медаллю «За жертовн╕сть ╕ любов до Укра╖ни» 9 вересня 2015 року. Посмертно Василя Сл╕пака в╕дзначили званням Герой Укра╖ни та ще багатьма державними ╕ волонтерськими нагородами.
 А нин╕, як н╕коли, актуальн╕ слова «М╕фа»: «Майбутнього не буде без того, щоб ми виграли цю в╕йну».
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 11.03.2022 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24006

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков