Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4264)
З потоку життя (7284)
Душі криниця (3924)
Українці мої... (1569)
Резонанс (1837)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (580)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (120)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (117)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РУВ: ХРОН╤КИ СПРОТИВУ
Попри ви╖зд з Ки╓ва значно╖ к╕лькост╕ мешканц╕в напередодн╕ та пом╕тно спорожн╕л╕ вулиц╕ та...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
Продовження. Поч. у числ╕ 52 за 2021 р


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
Продовження. Поч. у № 52 за 2021 р.


ВИПУСКНИК ОДЕСЬКОГО П╤ХОТНОГО, ЩО ПЕРЕМ╤Г ЧАС, АЛЕ ЗАГИНУВ МОЛОДИМ
Саме в Одес╕ в╕н вперше побачив л╕так ╕ захот╕в л╕тати. Сво╖м Костянтина називають у Ки╓в╕ та...


В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
Продовження. Поч. у №52 за 2021 р.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 04.02.2022 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 04.02.2022
НЕ СТРАШНО ВМЕРТИ ЗА УКРА╥НУ!

Нещодавно вийшла друком книга Валентини Стр╕лько-Тютюн «Не страшно вмерти за Укра╖ну!». Авторка працювала в школ╕, кандидатка педагог╕чних наук, одна ╕з ╕н╕ц╕аторок ╕ перша голова Борисп╕льсько╖ районно╖ орган╕зац╕╖ Народного Руху Укра╖ни в Ки╖вськ╕й област╕. Працювала у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни. Нин╕ очолю╓ М╕жнародний благод╕йний фонд ╕мен╕ Ярослава Мудрого. За ╖╖ ╕н╕ц╕ативи надано статус Нац╕онального запов╕дника Вишгородському ╕сторичному комплексу Ки╖всько╖ област╕, де була резиденц╕я князя Ярослава Мудрого, та прийнято р╕шення про спорудження пам’ятника Ярославу Мудрому в Ки╓в╕. Одним ╕з спонсор╕в його спорудження виступив М╕жнародний благод╕йний фонд ╕м. Ярослава Мудрого. За ╕н╕ц╕ативи ╕ безпосередньо╖ участ╕ Валентини Стр╕лько-Тютюн встановлено пам’ятники Павлу Чубинському та Володимиру Мономаху в Бориспол╕, гетьману ╤вану Мазеп╕ на його батьк╕вщин╕ в сел╕ Мазепинц╕ Б╕лоцерк╕вського району Ки╖вщини. Пан╕ Валентина в╕дзначена багатьма нагородами.
 Валентина Стр╕лько-Тютюн ╓ авторкою понад двадцяти книжок з ╕стор╕╖ Борисп╕льщини.
 Нин╕шня книга «Не страшно вмерти за Укра╖ну!» висв╕тлю╓ д╕яльн╕сть Всеукра╖нського повстанського ком╕тету (ВУЦПК) 1921 року, його кер╕вника, уродженця м╕ста Борисп╕ль ╤вана Чеп╕лка ╕ ╕нших патр╕от╕в, як╕ готували повстання.
 В 1920-у роц╕ рос╕йська червона арм╕я окупувала Наддн╕прянську Укра╖ну. У 1921 роц╕ економ╕ка УСРР занепала. Лише 35 в╕дсотк╕в орних земель було зас╕яно, б╕льш╕сть завод╕в ╕ фабрик не працювали, рух пасажирських по╖зд╕в на зал╕зниц╕ фактично припинився, ц╕ни на продукти харчування були надм╕рно високими, близько половини д╕тей не навчались у школ╕ внасл╕док численних арешт╕в учител╕в за звинуваченням у «петлюр╕вщин╕ ╕ бандитизм╕». Особливо ускладнилось становище с╕л, де б╕льшовики нац╕онал╕зували землю, п╕дпри╓мства, запроваджували примусов╕ трудов╕ повинност╕ ╕ масово вивозили зерно й ╕нш╕ продукти в Рос╕ю. Червоноарм╕йц╕ грабували, ╜валтували ╕ вбивали мирне населення. Граб╕жницька пол╕тика б╕льшовик╕в спричинила голод 1920-1921 рок╕в в Укра╖н╕.
 Укра╖нц╕ чинили спротив. По вс╕й Укра╖н╕ виникали повстанськ╕ загони, як╕ з╕ збро╓ю в руках воювали проти московсько-б╕льшовицько╖ влади.
 У зв╕т╕ Одеського губревкому про пол╕тико-економ╕чне становище в кв╕тн╕ 1921 року зазначалося: «Не дивлячись на перегрупування в╕йськових частин та надсилання нових, боротьба з бандитизмом не да╓ потр╕бних результат╕в. Частини часто в╕дступають перед добре озбро╓ними зграями бандит╕в, бо╓здатн╕сть яких дуже висока. Допомога, яка нада╓ться бандам населенням волостей, значно ускладню╓ боротьбу червоних частин з бандитами. У м╕сцевостях, особливо охоплених бандитизмом, населення користу╓ться захистом банд». Б╕льшовицька влада визнавала в сво╖х та╓мних документах, що «банди» захищають населення.
 Б╕льшовики запровадили ╕нститут заручник╕в ╕ в╕дпов╕дач╕в. За виступи проти радянсько╖ влади заручник╕в розстр╕лювали. В╕дпов╕дач╕в за недонесення про будь-як╕ д╕╖ проти радянсько╖ влади, збер╕гання селянами збро╖ штрафували ╕ розстр╕лювали. У раз╕ в╕дкритого ворожого ставлення до влади чи п╕дтримки та в╕дмови видати повстанц╕в московськ╕ загарбники в╕дпов╕дали артилер╕йським обстр╕лом або й спаленням села. Под╕льський губком визнав, що «велику роль у поширенн╕ бандитизму в╕д╕гра╓ повед╕нка радянських прац╕вник╕в. Так, в Ольгоп╕льському пов╕т╕ був випадок спалення, за наказом голови поввиконкому Атюн╕на, великого села Попова Гребля, без належно╖ санкц╕╖ губнаради. Дал╕ ним було нам╕чено групу селян, кооператор╕в, вчител╕в, нав╕ть к╕лькох парт╕йних для висилки вглиб Рос╕╖».
 У книз╕ наведено ран╕ше засекречен╕ документи з арх╕в╕в СБУ. Вони св╕дчать, як в Укра╖н╕ встановлювалася так звана радянська влада. Боротьба кип╕ла на Ки╖вщин╕, В╕нниччин╕, Житомирщин╕, Катеринославщин╕, Микола╖вщин╕, Харк╕вщин╕, Херсонщин╕, Черн╕г╕вщин╕ та ╕нших краях Укра╖ни. Зг╕дно оф╕ц╕йних радянських даних лише на Ки╖вщин╕ на початку 1921 року д╕яло до 100 партизанських загон╕в. В Холодному Яру (нин╕ Черкащина) 15-тисячна селянська повстанська арм╕я контролювала 25 навколишн╕х с╕л. У козацьких загонах було чимало розв╕дник╕в-д╕вчат ╕ сестер милосердя. Зв'язок ВУЦПК з Холодноярською республ╕кою зд╕йснював укра╖нський письменник Григор╕й Чупринка.
 ВУЦПК був створений 18 березня 1921 року. В╕н налагодив зв’язки з повстанськими отаманами, з Партизансько-повстанським штабом при Головн╕й команд╕ в╕йськ УНР за кордоном, створив розгалужену мережу п╕дп╕льних орган╕зац╕й, встановив контакт з укра╖нськими п╕дп╕льниками в м╕ст╕ Керч у Криму. Учасники ВУЦПК оц╕нювали нац╕ональну та економ╕чну пол╕тику б╕льшовицько╖ влади в Укра╖н╕ як окупац╕йну. Вони бачили, що назва «Укра╖нська Соц╕ал╕стична Радянська Республ╕ка» - це лише ширма, а насправд╕ б╕льшовицька влада в Укра╖н╕ не ╓ укра╖нською й н╕чого сп╕льного з Укра╖ною не ма╓.
 Член ВУЦПК ╤ван Андрух нав╕ть у в’язниц╕ Ки╖всько╖ губЧК стверджував: «Рос╕я, якою б вона не була, не зречеться добров╕льно Укра╖ни, поки сам укра╖нський народ не заставить ╖╖ зректися Укра╖ни на користь самого укра╖нського народу». Герой в╕дверто заявив: «Не страшно вмерти за Укра╖ну!»
 Але всеукра╖нського повстання не в╕дбулося. Досл╕дниця Стр╕лько поясню╓: «В 1921 роц╕, боячись Всеукра╖нського антиб╕льшовицького повстання, окупанти використовували ц╕лу арм╕ю «с╓кр╓тних сотрудн╕ков», яких у народ╕ називали «сексотами». Саме вони, в першу чергу, з╕грали фатальну роль у останн╕й спроб╕ повалення радянсько╖ влади в 1921 роц╕. Сво╖ми щоденними донесеннями в ЧК ц╕ перевертн╕ згубили потужн╕ паростки п╕дготовки Всеукра╖нського антиб╕льшовицького збройного повстання. Сексоти виконували роботу не безкоштовно, вони отримували грош╕ на продукти та ╕нш╕ потреби, а також ╕ певну зароб╕тну плату». Так, отамана Семена Заболотного, який очолював антиб╕льшовицький спротив на Одещин╕, заарештували за доносом сексота Бузька: «Д╕ставши ╕нформац╕ю про те, що Заболотний плану╓ к╕лька д╕б перепочити в хат╕ Фернат╕я, Бузько передав ╖╖ до Балтського ДПУ. Хату, в як╕й перебували повстанц╕, було оточено. В╕дбулась перестр╕лка. Заболотний в╕дмовився здаватись ╕ продовжував в╕дстр╕люватись. Тод╕ чек╕сти з╕гнали до подв╕р’я заручник╕в з числа мешканц╕в села, пооб╕цявши в раз╕ продовження опору ╖х розстр╕ляти. Отаман Заболотний ╕ його побратими здалися. Це сталося 7 серпня 1922 року. За вироком ревтрибуналу Семена Заболотного розстр╕ляли».
 А ВУЦПК було розгромлено ще в червн╕ 1921 року. В справ╕ «Цупком» (так чек╕сти назвали Всеукра╖нський центральний повстанський ком╕тет) перед судом постали 130 ос╕б ╕з Ки╓ва. 46 ╕з них, зокрема й двох учасник╕в п╕дп╕лля, як╕ зрадили, засудили до розстр╕лу. Багато п╕дп╕льник╕в були в╕дправлен╕ на р╕зн╕ строки до концтабор╕в, зв╕дки вони не повернулись. Ц╕каво, що дружини ╤вана Чеп╕лка ╕ його небожа, теж учасника ВУЦПК Миколи Чеп╕лка, були рос╕янки. Обидва Чеп╕лки були за укра╖ноф╕льство на засланн╕ в Рос╕╖, де й одружилися з рос╕янками. Обидв╕ дружини п╕дтримали сво╖х чолов╕к╕в-укра╖нц╕в у боротьб╕ за незалежну Укра╖ну. Суд засудив дружину Миколи Чеп╕лка до розстр╕лу, а дружину ╤вана в╕дправив у концтаб╕р, де й сл╕д ╖╖ пропав.
 Чимало повстанц╕в ╕ отаман╕в пов╕рили б╕льшовицьк╕й амн╕ст╕╖ ╕ здались. Згодом ╖х майже вс╕х знищили.
 Всл╕д за ВУЦПК було викрито значну к╕льк╕сть п╕дп╕льних ╕ повстанських орган╕зац╕й по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни, що й стало одн╕╓ю ╕з головних причин невдач╕ Другого Зимового походу восени 1921 року.
 Валентина Стр╕лько-Тютюн заклика╓: «Вивчаймо свою ╕стор╕ю, черпаймо зв╕дти уроки мужност╕ ╕ державност╕, щоб б╕льше н╕хто ╕ н╕коли не зм╕г убити укра╖нський дух укра╖нського народу ╕ встановити в Укра╖н╕ «руськ╕й м╕р». Це сьогодн╕ вкрай потр╕бно, бо, як ╕ 100 рок╕в тому, на наш╕й земл╕ йде кровопролитна рос╕йсько-укра╖нська в╕йна, в як╕й Укра╖на вкотре виборю╓ сво╓ право мати незалежну в╕д Москви Укра╖нську Державу!»
 Як св╕дчать арх╕вн╕ документи, боротьба за Незалежн╕сть батьк╕вщини йшла на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни. Книгу Валентини Стр╕лько-Тютюн «Не страшно вмерти за Укра╖ну!» варто презентувати в м╕стах ╕ селах, про боротьбу в яких розпов╕да╓ться в книз╕. Книгу необх╕дно закупити для б╕бл╕отек цих населених пункт╕в.
 21 с╕чня презентац╕я книги «Не страшно вмерти за Укра╖ну!» в╕дбулася в б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ Максима Рильського в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕. 20 кв╕тня кер╕вники ВУЦПК пере╖хали ╕з Ки╓ва в ╤рп╕нь. Тут йшла п╕дготовка до всеукра╖нського повстання. ╤ван Чеп╕лко перебував на дач╕ по вулиц╕ Шевченка (нин╕ Гайдамацька). Тут його заарештували. Миколу Чеп╕лка застрелили п╕д час арешту.
 Депутат ╤рп╕нсько╖ м╕ськради ╤гор Оверко придбав 25 прим╕рник╕в книги «Не страшно вмерти за Укра╖ну!» для ╕рп╕нських б╕бл╕отек ╕ музею. Книги вручила колишня пом╕чниця Валентини Стр╕лько-Тютюн Олеся Стельмах. Три книги вона подарувала письменнику Серг╕ю Мартинюку, який пооб╕цяв в╕двезти ╖х у б╕бл╕отеки сво╓╖ мало╖ батьк╕вщини – Одеси ╕ Балти.
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 04.02.2022 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23918

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков