Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4233)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3915)
Українці мої... (1558)
Резонанс (1793)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (537)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (106)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (109)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЗБЕР╤ГАТИ КУЛЬТУРУ ТА ТРАДИЦ╤╥ УКРА╥НИ»
Глава ╢вроком╕с╕╖ одягла вишиванку на знак п╕дтримки укра╖нц╕в.


ВИШИВАНКА - НАШ СВЯЩЕННИЙ ОБЕР╤Г НА Ц╤Й В╤ЙН╤
Президент Володимир Зеленський прив╕тав укра╖нц╕в з Днем вишиванки.


ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ
Христос воскрес – воскресне Укра╖на!


П╤Д ТВОЮ МИЛ╤СТЬ!
Кожного Богослуж╕ння ченц╕ Кристиноп╕льського монастиря отц╕в-васил╕ян, параф╕яни монастирсько╖...


ЗРУЙНОВАН╤ ГН╤ЗДА
19 березня, за церковним календарем, день священномученик╕в в Амор╕╖. У народ╕ його називають...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 21.01.2022 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 21.01.2022
РАНО-ВРАНЦ╤ НА ЙОРДАН╤...

Наш╕ традиц╕╖

Р╕здвян╕ святки тривають аж до Богоявлення Господнього (19 с╕чня), яке в народ╕ називають Йорданом, Водохрещем. Увесь цей час в╕д Р╕здва Христового до Водохреща н╕чого не можна було робити, лише ходити в гост╕, колядувати. Щоправда, ж╕нкам дозволялось т╕льки готуватись до пряд╕ння конопель - микати мички.
Слово Йордан (Ордань) виникло у найдавн╕ш╕ часи ╕ означало - надання вод╕ сонячно╖ сили. У сх╕дних слов'ян-язичник╕в свято в╕дзначалось на честь богин╕ води Дани. В╕д давн╕х звича╖в предк╕в укра╖нц╕в збереглось особливе ставлення до води саме у цей день.
За традиц╕╓ю на Йордан на водоймах вирубували хрест з криги, фарбували у червоний кол╕р буряковим соком, прикрашали г╕лками ялини, сосни, смереки, сухими кв╕тами. Пот╕м священик освячував воду в ополонц╕, або в громадських криницях, ночвах на церковному подв╕р'╖. П╕сля освяти воду несли додому. Батько, як найстарший у с╕м'╖, окроплював ц╕╓ю водою ус╕х домочадц╕в, хату, господарство, пас╕ку, домашн╕х тварин.
Хлопц╕ на Водохрещу мали почесне ╕ важливе завдання - вони малювали крейдою або глиною хрести на дверях хат, хл╕в╕в, на парканах. Ц╕ хрести не можна було витирати, ╕ якщо не змивали ╖х дощ╕, вони збер╕гались до наступного Водохреща. Д╕вчата витинали хрестики з б╕лого паперу, виготовляли ╖х з╕ соломинок ╕ ч╕пляли на в╕кна. Зам╕сть клею використовували б╕лок яйця.
Цього дня старш╕ ходили один до одного в гост╕, пригощались голодною кутею, яка залишалась з Надвеч╕р'я Богоявлення Господнього (18 с╕чня), пирогами та ╕ншими стравами. Молодь збиралася на сво╖ забави: найсм╕лив╕ш╕ парубки купались в ополонках, д╕вчата щедрували, сп╕вали йорданськ╕ колядки. Зокрема:
- Рано-вранц╕ на Йордан╕
Дали Йому ╕м'я ╤сус...
П╕сля Водохреща, за багатов╕ковими народними синоптичними спостереженнями, почина╓ться в╕дносне послаблення мороз╕в, оск╕льки минула половина зими. Вдень ста╓ тепл╕ше. Морози здеб╕льшого можуть дошкуляти вноч╕. Але р╕к на р╕к не випада╓...

СИЛА ЙОРДАНСЬКО╥ ВОДИ

У свято Богоявлення Господнього, Водохреща, або ж Йордану структура будь-яко╖ води м╕ня╓ться ╕ набува╓ ц╕лющост╕, тим паче освячено╖.
Науковцями доведено, що за сво╓ю структурою вона ста╓ максимально наближеною до внутр╕кл╕тинно╖ води людського орган╕зму. А це значить, що волод╕╓ корисними та ц╕лющими властивостями. Так╕ властивост╕, виявля╓ться, притаманн╕ будь-як╕й вод╕ на Земл╕, набран╕й 19 с╕чня до об╕ду.
У силу йордансько╖ води здавна в╕рили наш╕ предки. Збер╕гати диво-р╕дину варто в окрем╕й посудин╕. Нав╕ть, якщо набрати ╖╖ з-п╕д крана й освятити у церкв╕, не сумн╕вайтеся, це - чудод╕йн╕ л╕ки в╕д розлад╕в шлунка, переляк╕в, стрес╕в та ╕нших негаразд╕в, пов'язаних з б╕ополем людини. Ма╓те гарант на весь р╕к.
Йорданська вода ма╓ здатн╕сть очищати людину та робити ╖╖ духовно сильн╕шою. Традиц╕йно невелику к╕льк╕сть освячено╖ у храм╕ води додають у криницю, щоб допомагала не лише людям, а й тваринам, щоб криничне джерело не висихало. У день свята нею кроплять дом╕вку, робоче м╕сце, як т╕льки принесли святиню з церкви.
Головне - не виливати освячену воду у водопров╕д, канал╕зац╕ю. Таке вважа╓ться гр╕хом. Краще полити нею грядку, деревце, нав╕ть к╕мнатн╕ рослини, або вилити у водойму (ставок, р╕ку). Йорданську свячену воду додають до купел╕ немовлят, хворо╖ людини, нею запивають таблетки...

ЧАС ДО ПРАЦ╤!

20 с╕чня — Собор ╤вана Предтеч╕, Хрестителя Господнього, або ж, за народним календарем, Проводи Р╕здвяних свят.
Вранц╕ на свято Собору ╤вана Хрестителя господар роздавав худоб╕ разом ╕з соломою рештки хл╕ба ╕ с╕ль, що лежали на покут╕ ще в╕д Святого Вечора. С╕но, яке лишалося у хат╕ (його кладуть п╕д столом), ховали п╕д ст╕жки. Це, за давн╕ми в╕руваннями, мало захистити ╖х в╕д мишей; клали п╕д квочку, щоб курчата велися.
В╕д Р╕здва до ╤вана Хрестителя ж╕нки ховали сво╖ починки, «щоб лихий ниток не плутав». На ╤вана вони д╕ставали сво╖ кужел╕, але бралися до роботи аж наступного дня.
Сам ╤ван╕в день мав бути присвячений проводам Р╕здвяних свят. З тако╖ нагоди ╕нколи ходили й у шинок. Молодиц╕ сп╕вали веселих п╕сень, а про роботу мовили:
- Т╕льки й притики, що починки велик╕.
- Т╕к, прит╕к, починок привол╕к.
У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни у час╕ Р╕здвяних свят ж╕нки не ходили по воду, бо таке вважалося гр╕хом. Цю працю виконували чолов╕ки. За те п╕сля Провод╕в Р╕здвяних свят (в╕дразу наступного дня) ж╕нки мали ╖х щедро почастувати.

ЕМ╤Л╤ЯН

21 с╕чня вшановують Святого Ем╕л╕яна, ╓пископа м╕ста Кизика.
В╕н активно виступав проти ╓ретик╕в-╕коноборц╕в, за що був спалений живцем з наказу ц╕саря Лева В╕рменина. Под╕я сталася близько 820 року.
У народ╕ про цей день кажуть:
- В╕тер з п╕вноч╕ - буде холодне л╕то.
- Ясна погода об╕ця╓ хороший врожай.
- Хоч ╕ теплим бува╓ Ем╕л╕ян, та не продавай жупан!
- Ем╕л╕ян малю╓ на в╕кнах в╕зерунки - мороз протрима╓ться довго.
- У свято Ем╕л╕яна вовки ще тримаються поблизку людських осель - не чекай скорого потепл╕ння.
- Небо вкрива╓ться с╕руватим шаром низьких хмар у безв╕тряну погоду - перед ст╕йкими морозами.
П╕сля тривалих Р╕здвяних святок з цього дня ж╕нки починали займатися ткацьким ремеслом, шити, вишивати, в'язати...

ВИГЛЯНЬ, СОНЕЧКО!

25 с╕чня — свято Тетяни. Колись у цей день загадували на прийдешн╕ весну ╕ л╕то.
- Якщо на Тетяни сн╕гопад — буде л╕то дощове; а якщо вигляне сонечко — до раннього прильоту птах╕в.
- Мороз на Тетяни ╕ не випав сн╕г - буде сухе л╕то.
- Сильн╕ в╕три - р╕к буде вологий.
- Виглянь, сонечко, ╕ весну принеси!
- Похмурий день на Тетяни - на негожий березень.
- У день Тетяни пада╓ дощ з мокрим сн╕гом - травень буде з дощами.
- Тетяна мокрим сн╕гом посипа╓ - весн╕ не пуска╓.
- Як Тетяна закаже - так ╕ весна покаже.
- На Тетяни весел╕ горобц╕ ╕ синички в╕дчувають весну.
- Яскраве весняне сонце «танцю╓» п╕д мороз (наче стриба╓ по небу) - буде рання ╕ тепла весна.

СН╤ГОВ╤ ПРОСТОРИ

- У друг╕й половин╕ с╕чня сн╕ги ╕ морози — у лютому весна не прийде.
- Якщо у друг╕й половин╕ с╕чня багато сн╕гу намело, утворилися «сн╕гов╕ простори», що аж кущ╕ доверху покрит╕ сн╕гом - не чекай ранньо╖ весни.
- У с╕чн╕ (п╕сля Йордану) р╕зко потепл╕╓, але й р╕зко похолода╓.
- С╕чень переходить у лютий (погода стала) - весна буде досконала. Якщо й прип╕зниться, то пот╕м буде дружня.
- Ранн╓ повернення грак╕в (таке р╕дко трапля╓ться наприк╕нц╕ с╕чня - на ранн╓ весняне тепло.
- Граки першими в╕дчувають прих╕д весни.
- Сн╕гур╕ туляться до осел╕ - на великий сн╕гопад.
- С╕чнев╕ сн╕гов╕╖ - на хл╕б над╕╖.
- У с╕чн╕ сухо ╕ холодно - у липн╕ буде сухо ╕ спекотно.
- У с╕чн╕ хмари смугами - до в╕длиги, потепл╕ння.
- Наприк╕нц╕ с╕чня част╕ хуртовини - вл╕тку част╕ негоди.
- М╕сяць народжу╓ться лежачи - до тепла; стоячи - до морозу.
- Птах╕в багато ╕ летять вони швидко - до близько╖ негоди.
- Паморозь - пров╕сниця сн╕гопаду.
- Сн╕г нагне г╕лки на деревах ╕ кущах - буде гарний урожай ╕ будуть ро╖тися бджоли.
- З╕рки висипають рясно ╕ густо - до сн╕гу й тепла (в╕длиги).
- Води наприк╕нц╕ с╕чня ста╓ менше - чекай сухого ╕ гарячого л╕та.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 21.01.2022 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23885

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков