Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.


ДРУГА Р╤ЧНИЦЯ ВТОРГНЕННЯ: ЗАЯВИ СВ╤ТОВИХ Л╤ДЕР╤В НА П╤ДТРИМКУ УКРА╥НИ
Боротьба Укра╖ни проти рос╕йсько╖ агрес╕╖ надиха╓ св╕т…


ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИК╤В УКРА╥НИ
Зеленський та ╕ноземн╕ л╕дери поклали кв╕ти до «Ст╕ни пам’ят╕» на Михайл╕вськ╕й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 03.12.2021 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 03.12.2021
Ярослав Грицак, ╕сторик, професор: УКРА╥НА ВЖЕ У 1968 РОЦ╤ БУЛА АХ╤ЛЛЕСОВОЮ П’ЯТОЮ В СКЛАД╤ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

Ярослав Грицак, публ╕чний ╕нтелектуал, ╕сторик, публ╕цист – на р╕зних етапах свого сп╕лкування знаходив для читач╕в р╕зн╕ поради. На початку 2000-х учив, як говорити про найстрашн╕ш╕ под╕╖ мовою вчених та спираючись на науков╕ публ╕кац╕╖, пот╕м учив тверезо ставитися до геро╖в Укра╖ни, не нав’язуючи, а пропонуючи суперечлив╕ постат╕ ╕ншим рег╕онам. В╕н намагався примирити л╕берал╕в та консерватор╕в, переконуючи, що обидва табори хочуть добра Укра╖н╕, але бачать ╖╖ майбутн╓ по-╕ншому.
В╕н зрештою, вчив нас виживати ╕ давав мудр╕ та см╕шн╕ поради у моменти сусп╕льно╖ напруги й турбулентност╕.
Те, що казав Грицак, часом ставало мемами та афоризмами.
Напередодн╕ 1 грудня – 30-р╕ччя референдуму про Незалежн╕сть (власне ц╕╓ю под╕╓ю завершуються святкування юв╕лею незалежност╕) Укр╕нформ попросив Ярослава Грицака спробувати переосмислити под╕╖ становлення укра╖нсько╖ держави.

ДОНБАС З╤ГРАВ КЛЮЧОВУ РОЛЬ У ЗДОБУТТ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤
- Пане Ярославе, у сво╖й нов╕й книз╕ “Подолати минуле: Глобальна ╕стор╕я Укра╖ни”, ви пишете, що ╕стор╕я – це ╕стор╕я ключових зв'язк╕в ╕ вза╓мовплив╕в глобально╖ географ╕╖ та глобально╖ ╕стор╕╖. ╤ що все, що в╕дбулося 1000 рок╕в тому, або на краю географ╕╖ – вплива╓ на сучасн╕сть...
Давайте заглянемо в под╕╖ 30-р╕чно╖ давнини. Вс╕ наш╕ под╕╖ мали тригером ╓вропейськ╕ под╕╖. Що було тригером референдуму?
- Для мене ключова теза – що 1991-й р╕к вир╕с ╕з консенсусу трьох великих актор╕в, трьох рег╕он╕в. Це Зах╕дна Укра╖на з ╖╖ почуттям нац╕онального патр╕отизму ╕ бажанням вирватися з союзу, найменше “радян╕зована” територ╕я, яка була близька до сво╖х сус╕д╕в – чех╕в, поляк╕в… Другий рег╕он – Ки╖в, де було найб╕льше зосередження творчо╖ ╕нтел╕генц╕╖ й дуже багатьох людей, як╕ при╖хали з села до м╕ста, до Ки╓ва, за останн╕х 20 рок╕в, як╕ зберегли оце почуття ╕дентичност╕. А трет╕й рег╕он, який ми найб╕льше забува╓мо, зокрема в св╕тл╕ останн╕х под╕й, ╕ який з╕грав ключову роль в укра╖нськ╕й незалежност╕ – Донбас ╕з його страйковим рухом. Роб╕тничий рух почався у 1989-му роц╕, й мало хто з нас пам’ята╓, що перш╕ акти декомун╕зац╕╖ в╕дбулися власне тод╕.
Якби не було ц╕╓╖ згоди трьох рег╕он╕в: Галичини чи Зах╕дно╖ Укра╖ни, Ки╓ва й Донбасу, то нев╕домо, чи мали б ми такий високий в╕дсоток прагнення незалежност╕ – 90% (йдеться про п╕дсумки голосування на грудневому референдум╕ 1991 року, – ред.).
Але коли шукати кор╕ння ц╕╓╖ згоди, то я вважаю – це ╓ 1968-й р╕к. Це ╓ Празька весна ╕ придушення Празько╖ весни радянськими танками. ╤ ключову роль в╕д╕грав тут укра╖нський фактор. Тому що влада в Ки╓в╕ й у Москв╕ боялася, що, якщо вона н╕чого не зробить ╕з Прагою 1968-го року, ╖й навряд чи вдасться утримати тод╕ Укра╖ну. Бо це полум’я може перекинутися й на Укра╖ну.
╤ що дуже важливо, коли чита╓ш арх╕вн╕ документи, – ус╕ обговорення стосуються тих самих рег╕он╕в. Говорять про Зах╕дну Укра╖ну, Галичину та Волинь, як╕ мають пам’ять про УПА, греко-католицьку церкву.
Другий вар╕ант – це Донбас, тому що шахтар╕в дуже приваблювало гасло надати комун╕зму людське лице, н╕би соц╕альне, але там пот╕м з’явля╓ться ╕дея незалежних профсп╕лок.
Ну, ╕ трет╕й рег╕он – це власне сам Ки╖в. ╤ ти бачиш цю схож╕сть. Схож╕сть у тому, що т╕ сам╕ актори, як╕ ╓ 1989-91-му роц╕, – ц╕ актори вперше постають, як потенц╕йно небезпечн╕ для Союзу, в 1968 роц╕. ╤ це не дивно, це говорить про те, що пад╕ння комун╕зму в ╢вроп╕ в 1989-му, або Оксамитова революц╕я, зд╕йснювалася людьми, як╕ робили молод╕жну революц╕ю 1968-го року – не т╕льки в Праз╕, а також й у Варшав╕, й у Белград╕. Це те покол╕ння, яке за двадцять рок╕в виросло, стало 40-р╕чними ╕, по-сут╕, вони опинилися в авангард╕ цього руху – Вацлав Гавел, Адам Михник.
Ну, то до чого це я веду? Чому я згадую 1968 р╕к? Попри те, що радянський св╕т створив враження ╕ намагався довести, що Укра╖на стала умиротвореною пров╕нц╕╓ю, яка згодилася на радянську владу, Укра╖на залишалася ах╕ллесовою п’ятою в склад╕ Радянського Союзу. ╤ тод╕, у 1968-му роц╕ – це усв╕домлювала т╕льки, умовно кажучи, верх╕вка. Але в 1989-91 Укра╖на стала незалежною. То для мене 1989-91 роки були продовженням цього 1968-го року, який був глобальним роком, ╕ який в╕дбився на Укра╖н╕.
- М╕ж останн╕м генсеком Черненком, який помер 1984 року, та Горбачовим, м╕ж 1985 ╕ 1991 роком (путчу) – всього ш╕сть рок╕в. Що в цей час в╕дбулося такого, що похитнуло СРСР? Чому стали так╕ можлив╕ зм╕ни?
- Радянський Союз в╕дчував, що Укра╖на – це одна з найслабших ланок Радянського Союзу. Хоча нав╕ть коли розпочалася перебудова ╕ коли почалися дискус╕╖ навколо ╕стор╕╖, розпочалися велик╕ масов╕ рухи, то Укра╖на залишалася останн╕м запов╕дником застою. П╕дтвердженням того ╓, що найдовше з попереднього складу ЦК протримався у влад╕ Щербицький.
Чому? Бо Щербицький був гарант╕╓ю спокою, умовно кажучи – умиротвореност╕. ╤ ще на початку 1980-х рок╕в, п╕сля смерт╕ Брежн╓ва, виглядало, що Укра╖на – це повн╕стю п╕дконтрольна територ╕я. Принаймн╕, КДБ так думало. Тому що КДБ зробило повну зачистку в Укра╖н╕.
- Та у нас все було дуже нудно.
- Коли чита╓ш тюремн╕ зошити Стуса, ти це сильно в╕дчува╓ш. Стус пише про те, що в Польщ╕ почався масовий рух Сол╕дарност╕, про те, як ми зв’язан╕ з поляками, ╕ що в╕дчува╓ться величезний контраст м╕ж нами, глобальний контраст.
Що робиться в сус╕дн╕й Польщ╕, що робиться в Укра╖н╕? Все приглушено, ми в╕дста╓мо. Як у Шевченка: в╕д молдованина до ф╕на все мовчить, бо благоденству╓.
╤ що сталося? Дуже важливо, що сталося: Радянський Союз мав загинути, питання т╕льки – як в╕н мав загинути ╕ за яких умов. Одна з ключових причин полягала в тому, що радянська ел╕та порушила головний принцип ╕снування ел╕т. Тому що т╕ ел╕ти ╓ м╕цн╕ й стаб╕льн╕, як╕ мають принцип кооптування молодих людей, тобто – зам╕ну, пост╕йну зам╕ну. Це почав робити Хрущов, за що його в принцип╕ скинули – бо компарт╕йна ел╕та в╕дчула себе загроженою: будуть ротац╕╖, то ╕ нас можуть посунути.
Що сталося? Я би так схарактеризував. Починаючи з к╕нця 1970-х рок╕в було враження, що смерть ув╕рвалася в ЦК, ╕ вона доти там буде жити, поки не викосить це все покол╕ння.
Був такий анекдот, може, пам’ята╓те. З чого почина╓ться робочий день ЦК, Пол╕тбюро? ╤з реан╕мац╕╖. Чому помер Суслов? Бо на роботу зап╕знився.
Це була, можна сказати змаразмат╕ла, в реальному сенс╕, верх╕вка, яка задовго утримувала владу. Це було видно. Вже очевидно, як казав Лесь Куликовський про марксизм-лен╕нзм, що цей череп н╕коли не посм╕хнеться. Вс╕ляк╕ спроби надати комун╕зму подобу людського лиця – вже ск╕нчилися.
Це одне. А друга р╕ч була – це найб╕льша дискус╕я: як умре комун╕зм? Була одна верс╕я, що комун╕зм умре внасл╕док нац╕онально-визвольно╖ боротьби, внасл╕док масових рух╕в, повстань. Зокрема, це була теза бандер╕вц╕в. Що Укра╖на визволиться, бо це буде конфл╕кт м╕ж рос╕йськомовними й укра╖нськомовними – те, що було в 1917-му роц╕ чи в 1940-х роках. Ну, словом, нац╕онально-визвольна революц╕я.
Натом╕сть була ╕нша думка, б╕льш твереза, що незалежна Укра╖на, як ╕ деяк╕ ╕нш╕ кра╖ни, в╕дродиться не через нац╕онально-визвольну революц╕ю, а тому, що вмре Радянський Союз. ╤ Укра╖на неминуче з’явиться внасл╕док еволюц╕╖ Радянсько╖ Укра╖ни – з ус╕ма позитивними ╕ негативними насл╕дками.
╤ ми сам╕ розум╕╓мо тепер, що друга думка була ближчою до реально╖ ╕стор╕╖. Це не т╕льки бачення укра╖нц╕в щодо самих себе. Поляки щодо себе також думали, що не буде визвольно╖ боротьби, а буде плавний, майже мирний перех╕д ╕з комун╕зму до незалежност╕. ╤ це мало сво╖ позитивн╕ риси, бо це забезпечувало мирний перех╕д. Але це мало й негативний насл╕док, тому що Укра╖на зосталася в радянськ╕й спадщин╕.
- Що уявляв собою укра╖нський народ 1991 року. Чому в╕н проголосував за незалежн╕сть? Боялися нового ГКЧП?
- Дуже важливо сказати, що в 1991-му роц╕ був не один референдум, а два референдуми. Перший був у березн╕ 91-го року, де головне питання було про збереження Радянського Союзу, хоча й оновленого. ╤ б╕льш╕сть укра╖нц╕в проголосували за збереження Радянського Союзу, хоча правда – там був пункт, що це ма╓ бути Радянський Союз, в якому Укра╖на матиме розширен╕ права. Але за незалежн╕сть Укра╖ни голосувала т╕льки переважно Галичина.
╤ що ста╓ться за дев’ять м╕сяц╕в? Раптом другий референдум – ╕ позиц╕я радикально м╕ня╓ться! Абсолютна б╕льш╕сть голос╕в – не за збереження Радянського Союзу, а за незалежн╕сть. ╤ результат 90% – це величезна р╕зниця з попередн╕ми результатами.
╤ от як це пояснити? Пояснення – досить просте. Тому що в 1991-му роц╕ укра╖нц╕ голосували, коли ще ╕снував центр – Москва. Центр з ус╕ма сво╖ми структурами та ╕нституц╕ями: КГБ, арм╕я ╕ все таке ╕нше. Й укра╖нц╕ голосували так, як це було максимально можливо. Тобто максимально можливо по вс╕х автономних правах, але щоб не порушувати спокою.
Що сталося 1 грудня? Зник центр. ╤ центр зник дв╕ч╕. Центр зник тому, що п╕д час путчу стало зрозум╕ло, що КГБ виявився слабким ╕ в╕дпустив ситуац╕ю. Але центр починав зникати ран╕ше, тому що ключову роль, все-таки, для розвалу Радянського Союзу з╕грало не те, що робилося в Укра╖н╕ чи в Груз╕╖, чи нав╕ть у Балтиц╕.
Ключове було те, що робилося в Москв╕. А в Москв╕ була глибока криза влади, у тому числ╕ через те, що центри влади м╕ж собою ворогували. ╤ один центр був Горбачов, який був за збереження Радянського Союзу. А другий центр був ╢льцин, який вимагав виходу Рос╕╖ з Радянського Союзу. Тобто не забуваймо, що Рос╕я першою почала розвал Радянського Союзу. Власне через те, що в Москв╕ була величезна криза, боротьба м╕ж цими двома центрами влади, ╕ ╢льцин перемагав, укра╖нц╕ могли вже почуватися в╕льно ╕ стало можливим таке сп╕льне волевиявлення.
Ця обставина мала ключове значення, але в зв’язку з тим висувався аргумент: раз укра╖нц╕ так швидко пом╕няли свою точку зору, за 9 м╕сяц╕в, то вони ще раз можуть ╖╖ пом╕няти. ╤ коли середовище ╢льцина обговорювало – що робити з незалежною Укра╖ною, то панувала така думка, що треба в╕дпустити, тому що вона сама не про╕сну╓ ╕ рано чи п╕зно Ки╖в знову повернеться, т╕льки буде проситися назад на кол╕нах. Давайте, мовляв, в╕дпустимо, щоб пот╕м мати кращ╕ можливост╕ Укра╖ну назад повернути. Тобто у них були в╕дчуття, що те, що сталося у 1991-му роц╕, – аберац╕я. Аберац╕я, стил╕стична помилка чи випадков╕сть.
А виявилося, що н╕, бо те, що сталося 1 грудня, – вже стало незворотн╕м. Тому що вс╕ соц╕ологи цього часу показують, що хоч в який би день, в який би м╕сяць п╕сля проголошення незалежност╕ проводили ще раз референдум, – результат був би той самий. Тобто б╕льш╕сть голосували би за незалежн╕сть. ╤ в цьому сенс╕, д╕йсно, 1 грудня стало поворотним пунктом ╕ це показало ц╕лком нову ╕ дуже стаб╕льну тенденц╕ю.
- Скаж╕ть, чому тод╕ укра╖нц╕ обрали Кравчука, а не Чорновола?
- Незалежна Укра╖на постала з радянсько╖ Укра╖ни. Це дуже важлива теза. По сут╕, Рух в Укра╖н╕ почався аж п╕сля зм╕щення Щербицького, ╕ ви соб╕ уявля╓те, яка була р╕зниця в час╕, наприклад, з Польщею, де майже три м╕сяц╕ була незалежна опозиц╕я при влад╕. Швидше всього, що у цей час в Укра╖н╕ найб╕льш╕ шанси зберегти владу ма╓ колишня ел╕та, хоч це й та ел╕та, яка в╕дкололася в╕д старо╖ ел╕ти, бо все-таки Кравчук – це був, зна╓те, також виходець ╕з компарт╕йно╖ ел╕ти.
Але, знов-таки, ╓ дуже багато досл╕джень, як╕ показують, що повед╕нка Укра╖ни не була винятковою, а вона радше було правилом. Бо те, що сталося в Польщ╕, було винятком: Польща – це ╓дина кра╖на, в як╕й д╕йсно була масова опозиц╕я, яка змогла прийти до влади. Бо нав╕ть у Чех╕╖ та в Угорщин╕ це сталося вже дуже п╕зно, у Чех╕╖ й Угорщин╕, коли було зрозум╕ло, що комун╕зм пада╓, тод╕ почалися масов╕ рухи.
А в б╕льшост╕ кра╖н, зокрема, таких, як Румун╕я чи Болгар╕я, – була ╕нша формула: в умовах кризи комун╕зму стара комун╕стична ел╕та сама соб╕ передала владу, тому що були слабкими опозиц╕йн╕ рухи. ╤ то була не громадянська революц╕я, не революц╕я за участ╕ громадянського сусп╕льства, ╕ вона забрала ще майже 20 рок╕в, поки в кра╖н╕ з’явилося громадянське сусп╕льство. ╤ це ц╕лком зм╕нило радикальну картину, зокрема, тому що, нарешт╕, радянська спадщина почала в╕дходити ╕ в╕дмирати.
Повертаючись до ц╕╓╖ тези, що Укра╖на постала з Радянсько╖ Укра╖ни з ус╕ма позитивними ╕ негативними рисами. Позитивне – тому що вдалося плавно перейти ╕ зберегти стаб╕льн╕сть, про яку я кажу, ╕ як результат ма╓мо – 1 грудня. А негативне – те, що це подовжило життя радянсько╖ спадщини з радянською ел╕тою, яка пофарбувалася, коли в╕дчула потреби моменту. Але, повторюсь, це сталося майже всюди.
З ╕ншого боку, там, де цього не сталося, де владу в колишньому Радянському Союз╕ перехоплювала опозиц╕я, там сусп╕льство було ваг╕тне конфл╕ктами, ╕ найкраще демонструють ц╕ под╕╖ Гамсахурд╕я, Груз╕я. Там, де перемагала опозиц╕я, був дуже великий ризик конфл╕кту, громадянсько╖ в╕йни. Груз╕я, можливо, це легше витерп╕ла, тому що менша кра╖на, нема тако╖ велико╖ р╕зниц╕ м╕ж, умовно кажучи, грузинським населенням ╕ рос╕йськомовним, радянським населенням.
Тож, думаю, значною м╕рою цей факт плавного переходу збер╕г стаб╕льн╕сть в Укра╖н╕, зцементував ╖╖. Але то було цементування, умовно кажучи, п╕д зашморгом, п╕д ег╕дою радянсько╖ спадщини, з якою пот╕м довелося боротися.
- Незалежн╕сть п╕дтримали, 30 рок╕в тому, 90% людей, а от уже в 2021-му, через 30 рок╕в – п╕дтримали би 80%. От чим це пояснити – на 7-й р╕к в╕йни, на 30-й незалежност╕?
- Ця цифра дуже колива╓ться. Кожен раз п╕д час якихось турбулентностей пада╓ п╕дтримка, але кожний раз – незалежн╕сть п╕дтриму╓ абсолютна б╕льш╕сть. Коли пог╕ршу╓ться економ╕чна ситуац╕я – пада╓ п╕дтримка. Коли пада╓ курс гривн╕ до долара – пада╓ п╕дтримка. ╤ навпаки – зроста╓, коли з’явля╓ться реальна загроза. Найвища п╕дтримка укра╖нсько╖ незалежност╕ була у час рос╕йсько╖ анекс╕╖ Криму.
Тобто укра╖нц╕ в╕дчувають це дуже по-р╕зному: коли ╓ загроза, ╖хня п╕дтримка сильно п╕дн╕ма╓ться, ╕ ця загроза може бути реальна чи уявна, байдуже. У випадку в╕йни з Рос╕╓ю – зроста╓, бо укра╖нц╕ не хочуть в╕йни. А ╓ значна група населення, умовно кажучи, 20% найб╕дн╕ших, як╕ п╕дтримують Укра╖ну не так ╕з пол╕тичних причин, як з економ╕чних. ╤ тому весь час повторю╓ться теза, що боротьба з б╕дн╕стю укра╖нц╕в – не просто боротьба з б╕дн╕стю, це також питання безпеки. Тому що ц╕, найб╕дн╕ш╕, вони найб╕льше хитаються у сво╖х уподобаннях ц╕й п╕дтримц╕.
- Ну, й останн╓. От, ╕сну╓ такий наратив (а в╕н дуже обража╓ депутат╕в 1-го скликання, бо вони вважали, що роблять таку посл╕довну, бюрократичну ╕ щиру роботу), що, мовляв, незалежн╕сть нам “упала на голову”. Прокоментуйте, будь ласка.
- Я вважаю цю думку хибною. Зважаючи на долю покол╕ння 1960-х рок╕в, на те, що зазнало окр╕м Стуса й багато ╕нших людей, ви розум╕╓те, що це не впало на голову. ╤ в деяких ╕з них не те, що не “впало на голову”, деяк╕ з них просто в╕ддали за незалежн╕сть життя.
Деколи ще кажуть: не так Укра╖на стала незалежною, як Союз розвалився. Але що дуже було важливе? Важливо було втекти з уламк╕в цього вулкану, який вивергав маси попелу. ╤ нормальна пол╕тика – втекти якомога дал╕ в╕д цього. ╤ Укра╖на була ключовою в цьому всьому, це – дуже важливо.
Але повторю – т╕, хто говорять, що це “впало на голову”, гр╕шать двома речами: вони не знають ╕стор╕╖, вони не знають, що було перед тим, тому що, повторюсь, – Укра╖на весь час була слабкою ланкою, ах╕ллесовою п’ятою Радянського Союзу. Це одне. А з другого боку – це ╕гнорування геопол╕тики. Тому що пол╕тика пад╕ння Радянського Союзу – це була все-таки глобальна под╕я. ╤ нам сл╕д було втекти в╕д можливо╖ геопол╕тично╖ катастрофи якомога дал╕. Й Укра╖на була тут першою, яка втекла.
- П╕сля балт╕йських кра╖н.
- Але Радянський Союз м╕г спок╕йно ╕снувати без Прибалтики, але не м╕г ╕снувати без Укра╖ни. Тому що п╕сля Укра╖ни посипалися вс╕ ╕нш╕. ╤ т╕, хто каже, “впала”, не розум╕ють, що насправд╕ була роль л╕дера у цьому всьому. Якби Укра╖на не проголосувала за референдум, не проголосувала за незалежн╕сть, Радянський Союз м╕г би ╕снувати. Не факт, що в╕н не розвалився б п╕зн╕ше. М╕г розвалитися й у 2001-му чи 2015-му роц╕, але принаймн╕ – це би продовжило агон╕ю.
П╤СЛЯМОВА
Наступного дня п╕сля нашо╖ бес╕ди в╕дбулася презентац╕я згадано╖ книги “Подолати минуле: глобальна ╕стор╕я Укра╖ни”. У лектор╕╖ в Мистецькому Арсенал╕ з╕бралися добра сотня людей. Переважно молодь, що символ╕чно. Сам Ярослав Грицак у передмов╕ зазначав, що книга – насамперед для молод╕, яка за п’ятнадцять-двадцять рок╕в перебере владу в Укра╖н╕ й як╕й доведеться долати наше минуле, в якому економ╕чна в╕дстал╕сть, важкий моральний кл╕мат ╕ низький р╕вень сусп╕льно╖ дов╕ри. На ц╕й лекц╕╖ Ярослав Грицак запрошував молодь (тут була присутня не лише молодь, вчен╕, експерти, журнал╕сти) пом╕ркувати: чому наш досв╕д нац╕онально╖ держави не конвертувався у нац╕ональний усп╕х. ╤ запрошуючи долати минуле, радив дивитися на ╕стор╕ю глобально, бо нав╕ть центральн╕ сюжети укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ неможливо оц╕нити, якщо лишатися т╕льки в укра╖нських рамках.
“╤ що знають про Англ╕ю т╕, хто т╕льки про Англ╕ю знають”, – повторив Ярослав Грицак К╕пл╕нга, ╕ хто з нас зна╓ ╕стор╕ю Укра╖ни, якщо т╕льки ╕стор╕ю Укра╖ни зна╓.
Ми пода╓мо найб╕льш ц╕кав╕ цитати останнього видання.
- “Глобальна ╕стор╕я передбача╓ пошук тих зв’язк╕в, з яких постав ╕ функц╕ону╓ сучасний глобальний св╕т”.
- “Укра╖на ╓ модерним продуктом. Вона постала в результат╕ глобал╕зац╕╖ та модерн╕зац╕╖, як╕ почалися на Заход╕ з в╕дкриттям Америки в 1492 роц╕. ╤ в тому сенс╕ Христофор Колумб заслугову╓ на те, щоб стати одним з головних геро╖в укра╖нсько╖ ╕стор╕╖”.
- “Нац╕╖ не постають на порожньому м╕сц╕, ╖х будують ╕з буд╕вельних блок╕в минулого... Неможливо д╕агностувати проблеми нац╕╖ та прописати оптимальн╕ сценар╕╖ розвитку, якщо обмежити ╕сторичну перспективу до к╕лькох останн╕х стол╕ть, коли зародилася ╕ формувалася нац╕я”.
- “╤сторична пам’ять ма╓ таке саме в╕дношення до справжньо╖ ╕стор╕╖, як наркотик до л╕к╕в – вона да╓ в╕дчуття швидкого задоволення, але не л╕ку╓ хворобу”.
- “Боротьба м╕ж Заходом та Сходом Укра╖ни нагаду╓ боротьбу м╕ж шексп╕р╕вськими Монтекк╕ та Капулетт╕. Вона триватиме доти, поки укра╖нськомовний Ромео не покоха╓ рос╕йськомовну Джуль╓тту. Або, вдаючись до ╕сторичних аналог╕й, – поки в Укра╖н╕ не в╕дбудеться своя “Славетна революц╕я”, котра примирить обидв╕ частини ╕ стаб╕л╕зу╓ ситуац╕ю. Контури ц╕╓╖ ситуац╕╖ вже видно нин╕. Це третя Укра╖на – Укра╖на “золото╖ середини”: ан╕ Сходу, ан╕ Заходу, але Центру – як географ╕чного, так ╕ пол╕тичного. Таким самим ут╕ленням ╓ столичний Ки╖в, який розмовля╓ т╕╓ю ж мовою, що Донбас, але голосу╓, як Галичина. Та особливо виразно третя Укра╖на проявилася п╕д час ╕ п╕сля ╢вромайдану та рос╕йсько╖ агрес╕╖. Вона критику╓ владу в Ки╓в╕ не за укра╖ноф╕льство чи русоф╕льство, а за корумпован╕сть та некомпетентн╕сть. Ризикну припустити, що шанси на укра╖нський усп╕х залежать в╕д того, чи зможе ця третя Укра╖на оформитися в пол╕тичний про╓кт ╕ сама прийти до влади”.
Лана Самохвалова
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 03.12.2021 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23761

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков