"Кримська Свiтлиця" > #48 за 03.12.2021 > Тема "Душі криниця"
#48 за 03.12.2021
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА КНИГА. "ЛЮДИ ╤ ТРАФАРЕТИ" СЕРГ╤Я ГУПАЛА
Книга написана у 2001 роц╕, видана у 2018 в «Укра╖нському письменнику». Учора я перечитала ╖╖ знову ╕ зрозум╕ла, що д╕йсно знаков╕ твори нашо╖ л╕тератури, а не те, що обрали корумпован╕ експерти ╤нституту книги, видаються довго ╕ важко, а пот╕м ще й замовчуються, бо автори не йдуть до сп╕лки з б╕сами комерц╕╖ та л╕берал╕зму. Якби Андр╕й Платонов писав укра╖нською, то в╕н писав би так, як пише Серг╕й Гупало. Це ╕ компл╕мент, ╕ не-компл╕мент. Романи ус╕х трьох автор╕в – Олександра Клименка, Олега Полякова ╕ Серг╕я Гупала ╓ дзеркалом св╕домост╕ укра╖нц╕в, як╕ отримали Незалежн╕сть де-юре, а не отримали ╖╖ де-факто. Ще ма╓мо 10 рок╕в блукання пустелею, ╕ вони будуть драматичними, бо трафарети актив╕зуються ╕ хочуть залити все бетоном. Особливо це огидно, коли йдеться про культуру та осв╕ту. Укра╖н╕ ще доведеться протистояти ц╕лому «цив╕л╕зованому» св╕ту, а не лише варварам з П╕вноч╕.
Роман блукань Я б роз╕брала роман Серг╕я на цитати, бо слово його надзвичайно влучне, ╕ роздавала би людям на вулицях. Чого вартий лише той еп╕зод, де персонаж, напевно з походження дитбудинк╕вець, соромиться свого вульгарного московського пр╕звища, а син його вже ставить зам╕сть п╕дпису тризуб. Неймов╕рний розсип яскравих персонаж╕в, гротескних ╕ траг╕чних, епохи кучм╕зму – це вам не лише талант автора, а й знання життя, яке в╕н прожив у тому пекл╕, куди потай пронесли др╕бку над╕╖. Ус╕ ц╕ ж╕нки, що полинули на зароб╕тки, спит╕ розгублен╕ чолов╕ки, схож╕ на заплаканих д╕тей, спритн╕ д╕лки, що доробилися, наркодилери, ╕ маленький чолов╕чок Дмитрик, що мешка╓ у л╕с╕, ╕ який ходить до м╕ста, щоб отримати ╕нвал╕дську пенс╕ю, яку пост╕йно затримують, перефарбован╕ за трафаретом патр╕оти… Написати таке ╕ майже 20 рок╕в шукати видавця – що ж, це ознака перех╕дного пер╕оду. Дал╕ – або Незалежн╕сть, або неоколон╕альний тотал╕таризм. Це вам не гламурн╕ панянки, як╕ торгують фейсом ╕ псевдоерудицею усп╕шн╕ше н╕ж власними опусами про н╕що, це не тус╕вники, що служать л╕тературним босам ╕ ненавидять ╖х як раби. Але ваша рука все одно буде витягати з книжково╖ полиц╕ Андрухович╕в, Забужко та Жадана, бо вони сво╖ в постколон╕альному мед╕йному павутинн╕. «Вони п╕шли битим шляхом, що притих, освячений ран╕шньою росою.У сво╖х не розшнурованих черевиках в╕дчували ноги, налит╕ в╕рною кров’ю для виконання найвищих державних завдань, а в грудях – енерг╕ю, в╕дновлену дешевим сном п╕д кущем, де нав╕ть обридлив╕ комар╕ не завдавали сутт╓вого болю». Листопад 5, 2021 р.
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 03.12.2021 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23752
|