Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4233)
З потоку життя (7276)
Душі криниця (3915)
Українці мої... (1558)
Резонанс (1793)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (537)
"Будьмо!" (262)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (106)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (109)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Маруся Зв╕роб╕й: УКРА╥НСЬК╤ ЧОЛОВ╤КИ МАЛИ 8 РОК╤В, ЩОБ НАВЧИТИСЯ ДОБРЕ ВОЮВАТИ
«Марусин╕ ведмед╕» — це один з ел╕тних про╓кт╕в укра╖нського в╕йська.


Ден Райс: БИТВА П╤Д КИ╢ВОМ УВ╤ЙДЕ В П╤ДРУЧНИКИ З В╤ЙСЬКОВО╥ ╤СТОР╤╥
У чому досв╕д укра╖нських ЗСУ може бути корисним для арм╕й кра╖н НАТО?


РОС╤ЯНИ НЕ ВИВЧИЛИ ╤СТОР╤Ю: КРИМСЬК╤ ТАТАРИ ЗАВЖДИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДОДОМУ
Кримськотатарський народ, всупереч репрес╕ям ╕ тиску, вже скоро повернеться на п╕востр╕в, як це...


╤льм╕ Умеров: ПОТР╤БНО БУТИ ГОТОВИМИ УВ╤ЙТИ ДО КРИМУ, КОЛИ РОС╤Я ОСЛАБНЕ
На сп╕вбес╕дник - заступник голови Меджл╕су кримськотатарського народу, колишн╕й пол╕тв'язень...


«РОС╤Я МА╢ ПОСТАТИ ПЕРЕД ТРИБУНАЛОМ»
Е. Джапарова провела в╕деозустр╕ч з учасниками Кримсько╖ платформи.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 03.12.2021 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 03.12.2021
Дмитро Кулеба, М╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни: ЦЬОГО РАЗУ МОЖЕ ПРОЛИТИСЬ ЗНАЧНО Б╤ЛЬШЕ КРОВ╤ (╕нтерв'ю газет╕ Zeit)

Рос╕я знову збира╓ в╕йська б╕ля укра╖нського кордону. М╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни Дмитро Кулеба розпов╕в н╕мецьк╕й газет╕ Zeit про небезпеку в╕йськово╖ ╕нтервенц╕╖ та в╕дносини з ╢вросоюзом.
В Укра╖ни скупчення рос╕йських в╕йськ б╕ля ╖╖ кордон╕в виклика╓ побоювання щодо подальшо╖ во╓нно╖ ескалац╕╖. Под╕бно╖ до 2014 року, коли п╕сля Майдану Рос╕я анексувала укра╖нський п╕востр╕в Крим, а в ╕ншому укра╖нському рег╕он╕ – ╕ндустр╕альному Донбас╕ – розв’язала в╕йну, що трива╓ й дос╕. Вт╕м, на сьогодн╕ укра╖нськ╕ в╕йська краще п╕дготовлен╕ до можливого вторгнення, каже М╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни Дмитро Кулеба. У в╕део╕нтерв’ю з ZEIT ONLINE в╕н заклика╓ також ╕ до м╕жнародно╖ п╕дтримки.

ZEIT ONLINE: Нещодавно Сполучен╕ Штати оприлюднили дан╕ розв╕дки, зг╕дно з якими Рос╕я збира╓ в╕йська вздовж укра╖нського кордону, та як╕ попереджають, що це може бути передв╕сником вторгнення. Наск╕льки серйозна ситуац╕я?
Дмитро Кулеба: Це насправд╕ реальна загроза. Якби в мене не було досв╕ду 2014 року, я м╕г би подумати, що це просто демонстрац╕я сили. Вт╕м, 2014 показав, наск╕льки для Рос╕╖ тонка грань м╕ж демонстрац╕╓ю сили та ╖╖ застосуванням. Йдеться не лише про стягування в╕йськ, але ╕ про фактичне блокування Рос╕╓ю роботи Нормандського формату та Тристоронньо╖ контактно╖ групи, а також нарощування напруги в Б╕лорус╕. Чи перетвориться загроза на реальн╕ во╓нн╕ д╕╖, залежить в╕д двох фактор╕в: в╕д ст╕йкост╕ Укра╖ни та в╕д п╕дтримки, надано╖ Укра╖н╕ нашими партнерами. Наша мета нин╕ – не допустити подальшого пог╕ршення ситуац╕╖.
ZEIT ONLINE: А яка мета Рос╕╖?
Дмитро Кулеба: Рос╕я пересл╕ду╓ одну й ту саму мету з 2014 року: дестаб╕л╕зац╕я Укра╖ни та ╕нших ╓вропейських кра╖н з метою змусити ╖х погодитися ╕з рос╕йським баченням структури м╕жнародних в╕дносин. Це во╓нна агрес╕я в сум╕ш╕ з дез╕нформац╕╓ю та спробами спровокувати внутр╕шню нестаб╕льн╕сть. Нема╓ потреби запитувати себе «Чому зараз?» Щойно вони вбачають можлив╕сть, вони одразу намагаються за не╖ схопитись.
ZEIT ONLINE: Донин╕ вс╕ заяви Заходу на п╕дтримку Укра╖ни п╕д час ц╕╓╖ кризи н╕ до чого не призвели. Рос╕я просто продовжила сво╖ д╕╖.
Дмитро Кулеба: Йдеться про значно б╕льше, н╕ж словесну п╕дтримку. Ми назива╓мо це комплексним пакетом стримування, ╕ в╕н склада╓ться з трьох елемент╕в. Перший – дуже ч╕тк╕ пол╕тичн╕ меседж╕, ╕ це вже в╕дбува╓ться. Другий – комплекс економ╕чних санкц╕й, обмежувальних заход╕в. Знаючи, що Зах╕д готу╓ санкц╕╖, Москва подума╓ дв╕ч╕, чи готова вона платити таку ц╕ну. Трет╕й – в╕йськова п╕дтримка. Я категорично в╕дкидаю хибну лог╕ку, н╕бито надання Укра╖н╕ збро╖ провоку╓ розпалювання конфл╕кту. Рос╕я хоче, щоб Укра╖на була слабкою, тому т╕, хто заперечують в╕йськове та оборонне сп╕вроб╕тництво з нашою державою, посилюють позиц╕ю Рос╕╖. Ми перебува╓мо в дуже активному д╕алоз╕ з р╕зними партнерами, як╕ продають нам в╕йськове обладнання та зброю – для посилення здатност╕ Укра╖ни до самооборони.
ZEIT ONLINE: Ви зараз говорите про ╓вропейськ╕ кра╖ни? Можете розпов╕сти детальн╕ше?
Дмитро Кулеба: Деяк╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни на двосторонньому р╕вн╕ вже сп╕впрацюють з нами у в╕йськово-техн╕чн╕й сфер╕. Деяк╕ – н╕. Вт╕м, зброя под╕бна грошам, вона любить тишу. Тому не стану вдаватися в подальш╕ детал╕.
ZEIT ONLINE: Чи в╕дкрива╓ таке сп╕вроб╕тництво нов╕ перспективи для потенц╕йного членства в ╢С та НАТО?
Дмитро Кулеба: Членство Укра╖ни в ╢С та НАТО – це лише питання часу. Укра╖на – природна частина ╓вропейсько╖ та ╓вроатлантично╖ сп╕льноти. Ми розум╕╓мо, що в ╢С ╕сну╓ певний скепсис щодо подальшого розширення. ╤ що кра╖на ма╓ в╕дпов╕дати вс╕м Копенгагенським критер╕ям, яких ми досягнемо. Вт╕м, не це головна перепона для нашого членства в ╢С. Головна перепона – те, що окрем╕ кра╖ни НАТО та ╢С дос╕ дивляться на Укра╖ну кр╕зь призму сво╖х в╕дносин з Рос╕╓ю. ╤ тому м╕й меседж до них простий: сприймайте Укра╖ну за ╖╖ власними якостями та чеснотами. Ми заслугову╓мо на те, щоб на Укра╖ну дивилися як на Укра╖ну. В╕дносини з Рос╕╓ю – це одне, в╕дносини з Укра╖ною – це ╕нше.
ZEIT ONLINE: Зв╕дки у Вас впевнен╕сть, що сприйняття Укра╖ни зм╕ниться? Якщо йдеться про членство в ╢С, то, наприклад, Туреччина перебува╓ в п╕дв╕шеному стан╕ вже багато рок╕в.
Дмитро Кулеба: Я б не займався тим, у що не в╕рю. Вт╕м, Ви ма╓те рац╕ю, що можлив╕ р╕зн╕ сценар╕╖. Якщо амб╕валентна пол╕тика ╢С триватиме довгий час, то в майбутньому ми можемо досягти моменту, коли ╢С дивитиметься на Укра╖ну як на самодостатнього суб`╓кта за аналог╕╓ю з Туреччиною, все ще не розглядаючи повноц╕нне членство як ╕мов╕рну можлив╕сть. В такому випадку, ми шукатимемо ╕нш╕ модел╕ сп╕впрац╕ з ╢С.
ZEIT ONLINE: А саме?
Дмитро Кулеба: ╤снують ╕нш╕ модел╕, як, наприклад, Норвезька – повноц╕нна ╕нтеграц╕я без формального членства. Але хочу наголосити ще раз: нин╕ ми не досягли такого моменту, так╕ р╕шення ще не на порядку денному. Найближчими роками ╕ ╢вропейський Союз, ╕ Укра╖на працюватимуть за лог╕кою подальшо╖ конструктивно╖ амб╕валентност╕. Доки ╢С продовжуватиме розм╕рковувати на тему готовност╕ надати Укра╖н╕ ╓вропейську перспективу, правова та економ╕чна системи Укра╖ни та ╢С на практиц╕ ставатимуть все ближчими, а наша держава ставатиме все ближчою до стандарт╕в ╢С. ╤ от тод╕, у майбутньому, ми досягнемо мит╕, коли ╢С буде змушений ухвалити р╕шення: що дал╕ для Укра╖ни?
ZEIT ONLINE: Як╕ Ваш╕ оч╕кування в╕д нового уряду в Н╕меччин╕? Коал╕ц╕йний догов╕р об╕ця╓ п╕дтримку енергетичного партнерства з Укра╖ною, але не згаду╓ газог╕н Nord Stream-2 в Балт╕йському мор╕. («Ми будемо ╕ надал╕ п╕дтримувати Укра╖ну з метою в╕дновлення ╖╖ повно╖ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та суверен╕тету. Ми прагнемо поглиблення енергетичного партнерства з Укра╖ною, маючи потужн╕ амб╕ц╕╖ у сферах в╕дновлювальних джерел енерг╕╖, виробництва “зеленого” водню, енергоефективност╕ ╕ скорочення викид╕в СО2.»)
Дмитро Кулеба: Укра╖на прив╕тала схвалення ново╖ коал╕ц╕йно╖ угоди в Н╕меччин╕. Ми високо ц╕ну╓мо сильну п╕дтримку територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та суверен╕тету Укра╖ни, а також нашо╖ ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖. Нам також дуже важливий ч╕ткий меседж коал╕ц╕йного договору до Рос╕╖ – про те, що вона ма╓ зупинити дестаб╕л╕зац╕йн╕ активност╕ в Укра╖н╕ та зробити внесок в пол╕тичне вир╕шення. Однак, ми хот╕ли б бачити сильн╕шу позиц╕ю щодо геопол╕тичних енергетичних про╓кт╕в в Н╕меччин╕. ╤ тому ми продовжимо роботу з новим урядом Н╕меччини заради усунення загроз, як╕ Nord Stream-2 створю╓ не лише для безпеки Укра╖ни, але й для стаб╕льност╕ вс╕╓╖ ╢вропи.
ZEIT ONLINE: Ви ма╓те в╕йськове сп╕вроб╕тництво з Туреччиною, яка поставля╓ в Укра╖ну дрони. Чи вважа╓те Ви президента Туреччини Реджепа Тай╖па Ердогана над╕йним партнером в цьому конфл╕кт╕, враховуючи, що в╕н також в добрих в╕дносинах ╕з Москвою?
Дмитро Кулеба: Ми не ма╓мо жодних двосторонн╕х домовленостей, як╕ б надавали нам гарант╕╖ безпеки чи змушували б ╕ншу кра╖ну воювати за нас в раз╕ подальшо╖ агрес╕╖. Це реальн╕сть. Перебуваючи у вакуум╕ безпеки, ми природно використову╓мо кожну можлив╕сть посилити свою оборону. Туреччина показала себе як над╕йний для нас партнер в оборонному сектор╕, ╕ ми ма╓мо багато сп╕льних про╓кт╕в, спрямованих на вза╓мне посилення наших оборонних потужностей.
ZEIT ONLINE: Н╕меччина, одна з найб╕льших кра╖н ╢С, коливалась щодо поставок збро╖.
Дмитро Кулеба: Вона не коливалась. Вона в╕дмовила. На жаль, окрем╕ кра╖ни тяж╕ють до рос╕йського наративу – н╕бито не можна озброювати Укра╖ну, адже це, мовляв, може надати нам см╕ливост╕ та заохотити нас на як╕сь в╕йськов╕ заходи. Це повна н╕сен╕тниця. Ми н╕ на кого не нападали ╕ ми не ма╓мо жодного нам╕ру вир╕шувати проблему Донбасу в╕йськовим шляхом.
ZEIT ONLINE: Однак, лише нещодавно Укра╖на використала дрони на л╕н╕╖ дотику проти рос╕йсько╖ артилер╕╖. Чому ви використали дрони, якщо це заборонено М╕нським мирним процесом?
Дмитро Кулеба: Рос╕йська сторона притягнула важку артилер╕ю, 120-мм гаубицю, на л╕н╕ю розмежування, обстр╕лювала з не╖ укра╖нськ╕ позиц╕╖, вбивши одного укра╖нського солдата, поранивши ╕ншого та пошкодивши цив╕льну ╕нфраструктуру. Саме це - явне порушення М╕нських домовленостей. А не використання дрона, аби припинити ц╕ протиправн╕ д╕╖.
ZEIT ONLINE: Однак, як нещодавно зазначив речник МЗС ФРН, лише м╕с╕╖ ОБС╢ можуть використовувати дрони на л╕н╕╖ дотику.
Дмитро Кулеба: Ми вже висловили нашу незгоду з лог╕кою ц╕╓╖ заяви. Насамперед, тому що вона повн╕стю ╕гнору╓ справжню причину, чому ми мали захищати себе. Гаубиця – це важка артилер╕йська система, заборонена М╕нськом. Наш дрон не перетинав л╕н╕ю розмежування, однак, влучив у гаубицю. ╤ по-друге: коли Рос╕я використову╓ дрони, я щось не чую заяв глибоко╖ стурбованост╕.
ZEIT ONLINE: Але використання дрон╕в – це форма ескалац╕╖.
Дмитро Кулеба: Не буде кривавого сафар╕, коли рос╕яни можуть порушувати М╕нськ╕ домовленост╕ як ╖м заманеться, вбивати та знищувати все, що хочуть, щоб пот╕м вс╕ починали волати, коли ми це примусово припиня╓мо. М╕ж ╕ншим, перед зад╕янням дрона ми ч╕тко виконали вс╕ процедури ОБС╢, використали вс╕ погоджен╕ механ╕зми деескалац╕╖ та виконали вс╕ вимоги. Тобто не порушували жодних домовленостей. Але коли на нас нападають ╕ вбивають, ми будемо бити у в╕дпов╕дь, бо це наша кра╖на, ╕ ми будемо ╖╖ захищати.
ZEIT ONLINE: Чи це означа╓, що М╕нськ╕ домовленост╕ мертв╕? Чи ╓ якийсь шанс, що мирн╕ перемовини продовжаться?
Дмитро Кулеба: Ми не ма╓мо н╕чого кращого за М╕нськ. В цьому проблема. ╤ я думаю, що Рос╕я була би щаслива бачити остаточну поразку М╕нська, адже це розв`язало б ╖м руки та надало б╕льшу свободу д╕й. Ми не хочемо робити ╖м такий подарунок. Мо╖ н╕мецький та французький колеги докладають максимальних зусиль, намагаючись достукатись до Рос╕╖. Вони зробили численн╕ спроби всадити м╕н╕стра закордонних справ Рос╕╖ Сергея Лаврова за ст╕л переговор╕в разом ╕з нами. Вт╕м, в його граф╕ку завжди знаходиться щось важлив╕ше. Нараз╕ ╕ Норманд╕, ╕ М╕нськ перебувають в стан╕ коми, але вони все ще жив╕, ╕ нам сл╕д намагатись повернути ╖х до св╕домост╕.
ZEIT ONLINE: Але як?
Дмитро Кулеба: Це найскладн╕ше питання з ус╕х можливих. ╢диний шлях – продовжувати намагатись, не зважаючи на те, ск╕льки це займе часу. Лишити сво╖ розчарування та фрустрац╕ю позаду та не сходити з треку. ╤сну╓ лише одна альтернатива дипломат╕╖: в╕йна. А Укра╖на не прагне в╕йни. Тож ми будемо й дал╕ намагатись, адже ми прагнемо миру, стаб╕льност╕ та безпеки для Укра╖ни та вс╕╓╖ ╢вропи.
ZEIT ONLINE: Нещодавно лунали пропозиц╕╖ укласти з Укра╖ною угоду заради припинення м╕грац╕йно╖ кризи на польсько-б╕лоруському кордон╕. Що Ви дума╓те про цю ╕дею?
Дмитро Кулеба: З гуман╕тарно╖ точки зору ми справд╕ щиро сп╕вчува╓мо людям, як╕ застрягли, якими зман╕пулював уряд Б╕лорус╕ та яких затягли на кордон з об╕цянкою переправити до ╢С. Вт╕м, це неприйнятний спос╕б подач╕ пропозиц╕й, коли в ╕нтерв`ю н╕мецький пол╕тик каже: давайте в╕дсунемо нашу проблему ще дал╕ в╕д нас ╕ хай Укра╖на розбира╓ться! В нас чудов╕ в╕дносини з Н╕меччиною та ╢С, як╕ дозволяють обговорювати питання вза╓мно╖ стурбованост╕ шляхом дипломатичного д╕алогу. Вт╕м, ми не заслугову╓мо на зверхн╕сть пропозиц╕й, висловлених у так╕й форм╕. Ми н╕коли не демонстрували под╕бного щодо жодного н╕мецького пол╕тика. Тому, зв╕сно ж, ми не розгляда╓мо пропозиц╕ю, зроблену в такому неповажному тон╕.
С╕моне Бруннер, Йоханна Рот
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 03.12.2021 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23748

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков