Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4131)
З потоку життя (7245)
Душі криниця (3887)
Українці мої... (1537)
Резонанс (1703)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1796)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РАНО-ВРАНЦ╤ НА ЙОРДАН╤...
За традиц╕╓ю на Йордан на водоймах вирубували хрест з криги, фарбували у червоний кол╕р буряковим...


«МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!»
ВПИШ╤ТЬ СВО╥ ╤МЕНА В ╤СТОР╤Ю В╤ДРОДЖЕНОГО УКРА╥НСЬКОГО КОНКУРСУ «З КРИМСЬКИМ...


ДО 80-Р╤ЧЧЯ ╤ВАНА НИЗОВОГО. ПОЕЗ╤╥
Кримська Св╕тлиця з Криму пропону╓ сво╖м читачам поез╕╖ ╤вана Даниловича Низового, люб'язно...


ГЕТЬМАНША
╤сторична драма на три д╕╖ та ш╕сть картин


РОЗМАРИН
Подаю к╕лька твор╕в для знайомства з автором Скопою Валентином, звичайно ж, з його дозволу.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 26.11.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 26.11.2021
Р╤ЗДВЯНИЙ П╤СТ

Наш╕ традиц╕╖

28 листопада, в╕дразу п╕сля свята апостола Пилипа, розпочина╓ться Р╕здвяний п╕ст, який трива╓ ш╕сть тижн╕в, аж до свята Р╕здва Христового. У народ╕ його називають Пилип╕вкою.
Ос╕нньо-зимового довготривалого посту, першого п╕сля збирання врожаю, дотримувалися ревно. Ще майже недоторкан╕ запаси сол╕нь та городини, ╓ вдосталь борошна, круп, бобових, ол╕╖, гриб╕в, запас╕в яблук та груш. Отож цей п╕ст легко було пережити.
Протягом Пилип╕вки ощадливо збирали сир ╕ масло на прийдешн╕ Р╕здвян╕ свята ╕ наступн╕ п╕сля них Масницю. Топлений ╕ в╕дц╕джений сир складали у сирн╕ д╕жки, п╕дсолюючи кожен новий шар ╕ заливаючи його п╕дсоленою гарячою сироваткою або топленим маслом. Накривали чистим полотном, дерев'яним кружком, а зверху клали важкий кам╕нь, або, нав╕ть жорна. Кожних два-три дн╕ полотно прали ╕ змивали кружки.
Тримали такий сир у льоху, де в╕н м╕г збер╕гатися м╕сяцями.
Той сир, що заливали маслом, щ╕льно забивали дерев'яним денцем в╕д д╕жки. Розкривали д╕жку найчаст╕ше перед Масницею.
Спостер╕гали ╕ за погодою:
- ╤н╕й на Пилипа - вродять льон ╕ овес.
- На Пилипа в╕длига - Р╕здво з в╕длигою.
П╕сля Пилипа вже не справляли вес╕ль аж до Провод╕в Р╕здвяних свят.

НА МАТВ╤Я ВСЯ НАД╤Я...

29 листопада — свято апостола ╕ ╓вангел╕ста Матея (Матв╕я).
У Галичин╕ з цього дня вже починали п╕дготовку до «зимових святок», насамперед до грудневих зимових свят, як╕ передували р╕здвяним. Б╕лили хати,прали рушники, чистили килими, на ярмарках купували обнови (одяг), кололи поросят, готувалися до зустр╕ч╕ гостей. Адже грудень багатий на ╕менини та храмов╕ празники. Особливо старалися Романи, Платони, Мар╕╖ (хто народився на Введення, 4 грудня), Катерини, Андр╕╖, Варвари, Сави, Миколи, Анни... ╤ хоч розпочався Р╕здвяний (Пилип╕вський п╕ст), ╕нколи дозволяли соб╕ певн╕ «розкош╕»  у харчуванн╕, розвагах.Робили це насамперед ╕менинники.
На стол╕ могли бути запечена гуска, ╕ндик, курочка... Тим паче, що зимово╖ пори кури погано несуться, тож не тримали ╖х «з надлишком», аби заощадити корми. Частували гостей чим могли. Не та╓мниця, що укра╖нц╕ - народ гостинний!
Господар╕ заприм╕тили:
- На Матв╕я завмира╓ вся рослинн╕сть, нав╕ть к╕мнатн╕ кв╕ти не ростуть, засинають на зиму.
- На Матв╕я вся над╕я: якщо нема морозу, не випав сн╕г, то зима трохи забариться. Водночас: без сн╕гу погано для озимини.
- На Матв╕я в╕ють буйн╕ в╕три - на Миколи (19 грудня) бути хуртовинам.
- На Матв╕я зима п╕тн╕╓, а земля пр╕╓...

ГРИГОР╤Й ЗИМУ БЛАГОСЛОВЛЯ╢...

30 листопада вшановують Святого Григор╕я Новокесар╕йського, чудотворця, ╓пископа, який ревно служив Церкв╕ ╕ навертав поган до християнства.
Дата його народження достеменно нев╕дома. Мр╕яв стати юристом, навчався у Палестин╕. Там познайомився з християнським письменником ╕ ф╕лософом Ор╕геном, який заснував свою богословську школу. П╕д його впливом у 238 роц╕ Григор╕й прийняв християнство, здобув богословську осв╕ту ╕ з тих п╕р невтомно трудився на християнськ╕й нив╕. Перетерп╕в не одне пересл╕дування з боку поган. Помер приблизно 270 року.
У давнину у цей день укра╖нц╕ прогнозували погоду на зиму ╕ казали:
- Який день на Григор╕я - такою буде зима. (Але, застер╕га╓мо, що сл╕д врахувати двотижневу р╕зницю у старому ╕ новому календарях).
- Якщо на Григор╕я вовки збираються у велик╕ згра╖ ╕ наближаються до людських поселень (насамперед в╕ддалених с╕л), то взимку будуть глибок╕ сн╕ги, пекуч╕ морози. Нав╕ть радили: у цей день до л╕су, де живуть вовки, краще не ходити, бо зв╕р╕ стають надзвичайно агресивними.
- Григор╕й зиму благословля╓.
- У н╕ч на Григор╕я сн╕гопад, багрян╕ зор╕ - зима стала повноправною господинею, в╕длиги будуть короткотривал╕.
- На Григор╕я л╕д замерза╓ - зима наступа╓.
- Григор╕й одного заморозить, а зима заморозить двох.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 26.11.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23737

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков