"Кримська Свiтлиця" > #47 за 26.11.2021 > Тема ""Білі плями" історії"
#47 за 26.11.2021
╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕРОЙ УКРА╥НИ
Григор╕я Орлика можна назвати ╓вропейським геро╓м. В╕н син гетьмана-мазепинця Пилипа Орлика ╕ хрещеник ╤вана Мазепи. Д╕яльн╕сть гетьманича Орлика розгорнулася на теренах Укра╖ни, Польщ╕, Швец╕╖, Франц╕╖, Австр╕╖, Н╕меччини ╕ Туреччини. В╕н волод╕в багатьма мовами. Був французьким дипломатом ╕ генерал-поручником французько╖ арм╕╖, належав до особисто╖ спецслужби короля Франц╕╖ Людовика ХV «Секрет короля». Григор╕й Орлик нагороджений французьким орденом св. Людовика, шведським орденом Меча ╕ польським орденом Б╕лого Орла. В╕н зустр╕чався з королями ╕ найвищими урядовцями р╕зних кра╖н. Виконуючи та╓мн╕ доручення, виступав п╕д р╕зними ╕менами. Кап╕тан швейцарсько╖ гвард╕╖ Хаг, л╕кар-француз Ля Мот, Конор╕╓р, кап╕тан з Сасесу, Ернест Брамляк ╕ ╕нш╕ – це все Григор╕й Орлик. Зокрема, Григор╕й Орлик удвох з ще одним французьким оф╕цером доставив ╕з Франц╕╖ в Польщу Стан╕слава Лещинського, якого й проголосили королем. В╕н д╕яв в умовах, коли рос╕йська розв╕дка по вс╕й ╢вроп╕ полювала на мазепинц╕в. Ем╕грант Григор╕й Орлик безперестанку коли в╕дкрито, а коли завуальовано нагадував можновладцям про козацьку нац╕ю, яка знемагала у ярм╕. В╕н намагався створити коал╕ц╕ю ╓вропейських держав ╕ Туреччини для боротьби з Рос╕╓ю, внасл╕док чого Укра╖на мала стати незалежною ╕ бути гарантом спокою у ╢вроп╕. Звичайно, в СРСР ╕м’я Григор╕я Орлика було п╕д забороною. Про Григор╕я Орлика встиг написати досл╕дник Василь Р╕зниченко, якого розстр╕ляли у 1938 роц╕. В ем╕грац╕╖ у Франц╕╖ про Орлика написав досл╕дник ╤лько Борщак. В незалежн╕й Укра╖н╕ про Орлика написав ки╖вський ╕сторик Тарас Чухл╕б. Сучасна французька ╕сторик укра╖нського походження ╤рина Дмитришин теж розпов╕ла про легендарного Орлика. Вона зазначала: «Хан татарський, на той час, був його другом дитинства, ╕ в╕н наголошував на цьому, говорив, що козацька нац╕я об’╓днана з татарами, - це надзвичайно велика сила, яка може зм╕нити обличчя Сходу ╢вропи». Незвичайне, сповнене пригод життя гетьманича Орлика приваблю╓ багатьох письменник╕в. У 1968 роц╕ в Мюнхен╕ вийшла друком книга Миколи Лазорського «Патр╕от Григор Орлик». На початку третього тисячол╕ття видано книги сучасних укра╖нських письменник╕в, нин╕, на жаль, уже пок╕йних, «Орл╕, син Орлика» Тимура Литовченка ╕ «Гетьманич Орлик» ╤вана Корсака. Григ╕р Орлик одружився з Лу╖зою-Елен ╕з знатного французького роду. Подружжя мешкало в замку Дентев╕ль. Д╕тей вони не мали, ╕ замок перейшов у спадок небожам по л╕н╕╖ дружини. Сучасн╕ власники замку, марк╕з Анр╕ де ла В╕ль Боже та марк╕за Антуанетта дбають про замок та збер╕гають приватний арх╕в Григор╕я Орлика, який переда╓ться з покол╕ння в покол╕ння. В Батурин╕, де народився Г. Орлик, у палац╕ гетьмана Кирила Розумовського було влаштовано виставку, яка висв╕тлю╓ життя ╕ д╕яльн╕сть в╕рного сина Укра╖ни.. Григор╕й Орлик помер в╕д ран, отриманих у боях. Його вдова прожила ще 16 рок╕в. Удруге зам╕ж не вийшла. ╤мператриця Австр╕╖ в╕дзначила ╖╖ нагородою для в╕рних уд╕в – орденом Зоряного Хреста. Г. Орлик народився 2 листопада 1702 року, а помер 14 листопада 1759 року. Ц╕каво, що саме в листопад╕ 2021 року в╕дома в Укра╖н╕ та за рубежем етнолялькарка, заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни Тетяна Федорова, яка в ляльках в╕дтворю╓ св╕т ╕стор╕╖, л╕тератури ╕ культури Укра╖ни, завершила роботу над лялькою (а точн╕ше сказати – текстильною скульптурою) «Граф Григор╕й Орлик». Цей тв╕р нин╕ експону╓ться в ╕сторико-кра╓знавчому музе╖ м╕ста ╤рпеня на Ки╖вщин╕. 2 листопада наступного року в╕дзначатимемо юв╕лей - 320 рок╕в з дня народження ╓вропейського героя Укра╖ни Григор╕я Орлика. Наступного року також в╕дзначатимемо ╕ два юв╕ле╖ його батька гетьмана Пилипа Орлика – 21 листопада - 350 рок╕в з дня народження ╕ 26 травня 280 рок╕в з дня смерт╕. Анатол╕й Зборовський На фото: Тетяна Федорова б╕ля сво╓╖ текстильно╖ скульптури «Граф Григор╕й Орлик» в ╤рп╕нському ╕сторико-кра╓знавчому музе╖
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 26.11.2021 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23728
|