Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4075)
З потоку життя (7212)
Душі криниця (3864)
Українці мої... (1531)
Резонанс (1697)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1792)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДОМ╤Н╤К АРФ╤СТ: НЕБЕСНИЙ КРИМ
коли довго мандру╓ш морем – воно може забрати розум… коли довго дивишся в небо...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА КНИГА. "ЛЮДИ ╤ ТРАФАРЕТИ" СЕРГ╤Я ГУПАЛА
Учора я перечитала ╖╖ знову ╕ зрозум╕ла, що д╕йсно знаков╕ твори нашо╖ л╕тератури, а не те, що...


ГРУДЕНЬ-СТУДЕНЬ
Колись, бувало, зустр╕чали зиму, задобрювали, запрошували у гост╕ р╕зноман╕тними примовляннями ╕...


Р╤ЗДВЯНИЙ П╤СТ
28 листопада, в╕дразу п╕сля свята апостола Пилипа, розпочина╓ться Р╕здвяний п╕ст, який трива╓...


НАТАЛ╤Я МАЗУР: МОВ КРАПЛ╤, МИ ТОРУ╢МО СВ╤Й ШЛЯХ
Струму╓ л╕тня спека з висоти, Перед╕ мною шлях петля╓ битий, Та я шукаю шлях мурах простих, Щоб...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 19.11.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 19.11.2021
ПРАВООХОРОНЦ╤ СВ╤ДЧАТЬ

Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга «Мо╖ нов╕ геро╖». ╢вген Дейдей ╕ Максим Стат╕вка з╕брали розпов╕д╕ двох десятк╕в укра╖нських пол╕цейських, що працюють поблизу л╕н╕╖ розмежування, або чия робота пов’язана з под╕ями на укра╖нському Донбас╕. Ц╕ люди виросли в р╕зних краях, мають р╕зн╕ звання ╕ займають р╕зн╕ посади. В╕тер (Володимир) народився ╕ жив в Одес╕. В╕н поясню╓: «Я займався б╕знесом. Але стався Майдан, ╕ я по╖хав до Ки╓ва в╕дстоювати свободу сво╓╖ кра╖ни та ╖╖ майбутн╓. А п╕сля в╕домих под╕й в Одес╕ прийняв р╕шення ╖хати на фронт. Батьки виховали мене патр╕отом, тому довго пояснювати, що, як та нав╕що, було не потр╕бно. До того ж я з п’яти рок╕в мисливець. Взимку при╖жджав на Майдан, на фронт йшов пом╕ж добровольц╕в. Прийшов рядовим б╕йцем до батальйону «С╕ч», одесит╕в там було найб╕льше. За м╕сяць став командиром розв╕дки». Старший сержант Олег Смоляга служить у пол╕ц╕╖ з 2014-го року. В╕н згаду╓: «Колись була романтична ейфор╕я, Майдан, ус╕ були на порив╕. Я працював на буд╕вництв╕ в Полтавськ╕й област╕. Було ц╕каво подивитися. Н╕ до яких сотень я не вступав, але допомагав, носив шини. А дал╕ Майдан перем╕г ╕ напали кацапи. Я не всид╕в. Не хот╕лося мен╕, щоб у мене в м╕ст╕ б╕гали незрозум╕л╕ чуваки. Я з дитинства цю совкову систему не любив. Показуха, «добровольно-принуд╕тельность» - було видно, що воно верта╓ться назад». Костянтин Кузн╓цов родом ╕з Житомирщини. П╕сля строково╖ служби працював у м╕л╕ц╕╖, пот╕м охоронцем, вод╕╓м. А у 2014 роц╕ поновився на робот╕ в м╕л╕ц╕╖, добре розум╕ючи, що йде на в╕йну. Князь народився ╕ вир╕с у Луганську. Працював на шахт╕, служив у 25-й бригад╕ Першо╖ аеромоб╕льно╖ див╕з╕╖. Пот╕м працював у м╕л╕ц╕╖. ╤лля Согайко у 2014 роц╕ зак╕нчив Харк╕вський нац╕ональний ун╕верситет внутр╕шн╕х справ. Спочатку служив у Ки╓в╕, а пот╕м продовжив службу б╕ля л╕н╕╖ розмежування. ╤гор Небаба народився в Запор╕зьк╕й област╕. В Донецьку прожив 22 роки - ╕з 1992 по 2014-й. Антон Потурайко розпов╕да╓: «Я працюю в правоохоронн╕й систем╕ Луганщини вже 20 рок╕в. Служив в Алчевську, у в╕дд╕л╕ карного розшуку. З 2002 до 2008-го працював в управл╕нн╕ боротьби з незаконною торг╕влею людьми (в╕дд╕л морал╕). Пот╕м в╕дд╕л боротьби з незаконною м╕грац╕╓ю та контрабандою. У 2008-му прийшов працювати до луганського м╕ського управл╕ння на посаду старшого опера». Роман Клименко працював головним психологом в╕дд╕лу психолог╕чного забезпечення управл╕ння внутр╕шн╕х справ Донецько╖ област╕. Андр╕й Степанов працював старшим опером управл╕ння боротьби з орган╕зованою злочинн╕стю в Донецьк╕й област╕. Олександр Дибов виконував обов’язки заступника начальника в╕дд╕лу Горл╕вського управл╕ння м╕л╕ц╕╖. Герман Приступа був начальником Дзержинського м╕ського в╕дд╕лу Головного управл╕ння внутр╕шн╕х справ у Донецьк╕й област╕. А. Крищенко у 2014 роц╕ керував м╕л╕ц╕╓ю Горл╕вки, а в 2020-му був начальником пол╕ц╕╖ Ки╓ва.
 Рос╕я почала готуватися до загарбання Укра╖ни ще до Майдану. А. Потурайко св╕дчить: «Ще у 2013 роц╕ люди масово ви╖жджали до Ростова, Б╓лгорода та Краснодарського краю – начебто на зароб╕тки, але поверталися чомусь без грошей».
 Князь: «Повним ходом почався «Антимайдан». Почали при╖жджати рос╕яни, перетинати кордон, привозити в багажнику книжки, брошури про те, яка гарна Рос╕я. Ми це бачили та допов╕дали. Розум╕ли, що працюють аг╕татори. Була така «агентка», стояла на платн╕ в м╕л╕ц╕╖ (пот╕м вона п╕шла вище, знала, в╕д кого ск╕льки перепада╓ грошей, та всяке таке). Так ось саме вона писала конституц╕ю «ЛНР». Звичайно були люди, як╕ розум╕ли, що все це повна н╕сен╕тниця. Але в ц╕лому, вся ця ╕стор╕я – це велике масове нев╕гластво».
 Привозили книжки не лише про гарне життя в Рос╕╖. Антон Потурайко: «Нев╕домо зв╕дки з’явилися друкован╕ книжки без зазначення друкарн╕. «Диверс╕йна в╕йна в умовах малих м╕ст», «Про ведення допит╕в в умовах обмеженого часу» (тобто, ╕з застосуванням тортур). ╤ в м╕ст╕ з’явилися як╕сь якби реконструктори, т╕льки н╕чого реконструкторського в них не було. Та при╖хали люди, як╕ збиралися «воевать за руский м╕р». Ну, як люди. Клят╕ обколен╕ тварини. Пишним цв╕том розцв╕ла наркоман╕я, наркоторг╕вля, б╕дн╕сть, бандитизм ╕ кошмар».
 ╤гор Небаба: «Спочатку тих м╕сцевих жител╕в, хто хот╕в до Рос╕╖, були одиниц╕. Коли був в УБОЗ╕ (весна – л╕то 2014 року), ми затримували под╕бних ос╕б. Один був дуже активним, в╕н зараховував себе до самозваних м╕н╕стр╕в – оборони або ще чогось там. Затримували його, передавали до сл╕дчих орган╕в. А пот╕м – не знаю з яких причин – ╕ в╕н, ╕ вс╕ т╕ люди опинились на свобод╕ – суд в╕дпускав. Багато людей п╕ддались пропаганд╕: ви тут так погано живете, а якщо прийде Рос╕я, все одразу стане добре. Зарплатн╕ стануть б╕льшими, пенс╕╖ взагал╕ величезними, та щастя вам привалить неймов╕рне. Багато хто на п╕дстав╕ ц╕╓╖ пропаганди почав п╕дтримувати рух в той б╕к».
 Андр╕й Степанов: «У мо╓му район╕, на ви╖зд╕ з м╕ста, почали формуватися так╕ соб╕ ╕мпров╕зован╕ блокпости. Зрозум╕ло, що я одразу почав з’ясовувати, хто ╖х виставив. Хто там був? Нап╕внаркомани, у яких завжди були проблеми ╕з законом. Вони п╕шли на це, оск╕льки ╖м пооб╕цяли як╕сь грош╕. Це т╕ люди, як╕ скоювали як╕сь злочини та вели аморальний спос╕б життя. Саме вони п╕дхопили цю ╕дею. Жодно╖ ╕де╖ там насправд╕ взагал╕ не було. Я не раз особисто ╖х розганяв. Тод╕ це було чолов╕к 15, як╕ спочатку нав╕ть ╕ озбро╓н╕ особливо не були. Вони стояли з якоюсь берданкою, просто мотузкою перегороджували дорогу, зупиняли машини та намагалися перев╕ряти документи. Тод╕ ╖х можна було роз╕гнати за день-два. Пот╕м я вийшов на ╖х орган╕затора, ╕ у нього також були проблеми ╕з законом, зокрема з наркотиками».
 Герман Приступа: «До вс╕х цих рух╕в «за русск╕й м╕р» одразу ж при╓дналися люди без певних занять, т╕, хто не мав роботи. В них були проблеми ╕з законом. Дехто з них – так, вступали в лави бойовик╕в з якихось надуманих ╕дейних м╕ркувань. М╕ркувань, котр╕ хтось ╖м втовкмачив у голови, а вони пов╕рили. Але б╕льш╕сть марг╕нали та злочинц╕. Окр╕м того, в мед╕а та просто серед людей профес╕йно розпалювалася ╕стер╕я про те, що в Укра╖н╕ когось там вбивають, когось там ╜валтують, а вс╕х ╖х примусять розмовляти укра╖нською мовою. Все це, звичайно, марення. Особливо з приводу мови. Я ось все життя розмовляю рос╕йською мовою, але вважаю, що лише укра╖нська ма╓ бути державною. Розмовляти в с╕м’╖ або вдома можна будь-якою мовою. Але державною мовою ма╓ бути лише укра╖нська».
 Генерал А. Крищенко: «Було ч╕тке розум╕ння того, хто саме сто╖ть на тому боц╕, а там були марг╕нали, яких ми добре знали. Ми знали, що жодних добрих вчинк╕в ц╕ люди робити не можуть. У них все життя склада╓ться з неправильних вчинк╕в».
 Психолог Роман Клименко: «╢ ман╕пуляц╕╖ повед╕нкою людей, як╕ не ор╕╓нтуються в економ╕чних або юридичних питаннях. Людей, невдоволених станом свого життя. Я розум╕в, чим це може зак╕нчитися, та бачив публ╕ку, яка вступала до лав ополчення. Жодною ╕де╓ю вони не були одержим╕, просто хот╕ли заробити грошей.
 Олександр Дибов: «Сепаратисти захопили адм╕н╕стративн╕ буд╕вл╕. У них був абсолютно ч╕ткий план, один ╕ той самий для Горл╕вки, для Слов’янська, для Донецька. «Народно╓ апалчен╕╓» - це люди, як╕ за два рубл╕ готов╕ п╕ти на все, що завгодно, та використовувалися вони просто як ╕нструмент. Тод╕ н╕хто в нас не розум╕в, що може в╕дбутися справжня в╕йна. Були як╕сь покидьки, хул╕гани та бунтар╕, але що справа д╕йде до такого, ми не думали. А пот╕м стало зрозум╕ло, що це серйозно спланована рос╕янами акц╕я. Солдати д╕яли дуже ч╕тко та профес╕йно, тобто н╕яке це було не «ополчен╕╓», це точно. Вони серйозно готувалися, ╖х координували та спрямовували, ними керували».
 Олег Смоляга: «Тут в╕дбува╓ться не АТО, не окрема ситуац╕я. Тут широкомасштабна та повноц╕нна в╕йна. За ц╕ ш╕сть рок╕в ми втратили дуже багато людей, як╕ могли б зробити дуже багато для Укра╖ни».
 Князь: «Якби РФ не давала «сепарам» патрон╕в ╕ снаряд╕в, то снаряд╕в би вистачило на один день, а патрон╕в на два». ╤ дал╕ про причину агресивно╖ пол╕тики рос╕йських можновладц╕в: «Вони завжди шукають ворог╕в ззовн╕, аби тримати владу. ╤ вс╕ ╕дуть сюди – наркомани, покидьки, вбивц╕. ╥м тут добре. Та тут вони лягають у землю. Ось якщо замислитися, чому вони ╕стерично пишаються Перемогою? Перемогою 1945 року, я маю на уваз╕. Та тому, що в них н╕чого ╕ншого нема╓. ╥м завжди буде потр╕бно самостверджуватися. Тому вони завжди будуть шукати ворога. ╤накше вони просто не можуть. Не вм╕ють. А нам зв╕льнитися треба. Зв╕льнитися та йти вперед. У майбутн╓».
 Антон Потурайко зверта╓ увагу, що м╕л╕ц╕онери брали участь у бойових д╕ях: «Поц╕кавтеся, як «менти» тримали кордон три дн╕. На мене та мо╖х хлопц╕в припав перший штурм луганського аеропорту, та ми його в╕дбили. Н╕хто н╕коли не писав, як четверо «мент╕в» 45 хвилин утримували м╕ст у Щаст╕».
 Частина м╕л╕ц╕онер╕в перейшла на б╕к окупант╕в. Герман Приступа зазнача╓: «Т╕ люди, котрих ми виганяли з м╕л╕ц╕╖, там зараз вибилися в надзвичайно серйозн╕ кер╕вники». ╤гор Небаба диву╓ться: «У мене дос╕ в голов╕ не вклада╓ться, як могли мо╖ колеги ось так переметнутися. Повн╕стю нормальн╕ були люди, та д╕йсно н╕що не в╕щувало. За р╕к – за два до вс╕х цих под╕й жодних пророс╕йських висловлювань, думок або невдоволень я в╕д них не пам’ятаю». Андр╕й Степанов теж здивований: «Я знаю людей, як╕ служать там ╕ тепер. Ми разом працювали, разом розкривали злочини, я чудово розум╕ю, що жодних ╕дей в них нема. ╤дея одна – отримати грош╕. Т╕, хто об╕ймав посади в органах ще укра╖нсько╖ м╕л╕ц╕╖, залишилися лише для того, аби вимагати грош╕. Ви дума╓те, вони там зараз так добре живуть? Н╕чого под╕бного. Вони перелякан╕. Деяк╕ живуть в адм╕нбуд╕влях пол╕ц╕╖, чекають ╕ бояться, коли цьому всьому настане к╕нець. А к╕нець все одно настане». Князь зауважу╓: «В кожному тод╕шньому райв╕дд╕л╕ м╕л╕ц╕╖ була добра половина майбутн╕х «сепар╕в».
 Герман Приступа характеризу╓ роботу пол╕ц╕╖ на меж╕ розмежування: «На р╕вн╕ кер╕вництва МВС були створен╕ спец╕альн╕ групи. Вони повинн╕ були виявляти тих людей, котр╕ були сепаратистами, брали участь у незаконних озбро╓них формуваннях. Блокпости охороняла арм╕я та прикордонники. А нашим завданням було не допускати злочин╕в у м╕ст╕ та допомагати арм╕╖. Були пост╕йн╕ обстр╕ли, гинули люди, зокрема мирн╕ жител╕. Ми працювали з групами МВС з розшуку, виявили та «закрили» багатьох сепаратист╕в, вилучили дуже багато збро╖».
 ╤гор Небаба теж розпов╕да╓ про це: «Була всього одна думка – допомогти людям. Ми виконували не т╕льки функц╕ональн╕ обов’язки сп╕вроб╕тник╕в пол╕ц╕╖. Розвозили ╖жу, паливо людям, як╕ вже не жили в будинках, а жили в п╕двалах ╕ бомбосховищах. У них не було ан╕ св╕тла, ан╕ опалення, ан╕ води, ан╕ в╕кон. До нас приходили люди, щоб, наприклад, зарядити телефон в╕д бензинового генератора, хоч якось родичам зателефонувати, сказати «Я живий». Трупи лежали на вулицях. Ми знаходили першу-л╕пшу вантаж╕вку, сво╖ми руками складали ╖х штабелями в кузов та вивозили. ╤ начальника райв╕дд╕лу, коли в╕н загинув, я сво╖ми руками вантажив у транспорт, аби хоча б поховати по-людськи. Жили в цей час у райв╕дд╕л╕ без в╕кон, опалення та води. ╥жу нам привозило кер╕вництво Главку. В нас була крупа, «тушонка», готували у двор╕ на багатт╕».
 Пол╕цейськ╕ характеризують м╕сцеве населення. Олег Смоляга: «Ми тут знаходимося на сво╖й земл╕, але населення нас сприйма╓ як окупант╕в. Таких ста╓ менше, але вони все одно ╓. Тобто, старше покол╕ння нас взагал╕ не любить, але й багато молодих теж».
 Роман Клименко: «Коли поряд укра╖нськ╕ в╕йськов╕, то вони б╕льше тягнуться до Укра╖ни. Якщо сепаратисти, то вони б╕льше до сепаратист╕в».
 В╕тер: «Настр╕й ╕ думка м╕сцевих жител╕в все ж таки дуже залежить в╕д м╕ста. В Авд╕╖вц╕ – 50 на 50. Одн╕ вважають тебе ворогом, ╕нш╕ – рят╕вником. Деяк╕ люди слухають «Любе» та щиро не розум╕ють, що це пропаганда. Вони розпов╕дають, що прийдуть рос╕яни, ╕ тод╕ все буде добре. Буде пенс╕я. Тут все залежить в╕д того, як промити мозок. Ось, зокрема, для протид╕╖ цьому промиванню мозку ╕ потр╕бна робота пол╕ц╕╖, ╕ потр╕бен порядок. Люди повинн╕ бачити та в╕дчувати, що ╓ держава, ╓ порядок та ╓ закон».
 Костянтин Кузн╓цов: «Людей м╕сцевих було мало. Були й проукра╖нськ╕, ╕ пророс╕йськ╕ – так╕ ус╕ насторожен╕, що мовчали здеб╕льшого. Коли люди й, особливо, д╕ти бачили нас у форм╕, то рад╕ли. В╕талися, були весел╕. Це багато про що говорить. Одного разу ми стояли на блокпост╕, ╕ чолов╕к п╕д╕йшов, каже: «Що ви, Рос╕я н╕ в чому не винувата! Це не помирилися укра╖нськ╕ пол╕тики». А я сказав: «Крим, Донецьк – забрала не Рос╕я? Вторглися на нашу територ╕ю сво╖ми танками». Поговорили так, бачимо, що не доходить. Ну, то ми просто сказали йому, щоб в╕н ╕шов ╕ подумав над сво╓ю позиц╕╓ю. ╤дея дати по мармиз╕ була, але не дали».
 ╤лля Согайко: «Б╕льш╕сть хоче повернутися до Укра╖ни. Насправд╕ тут 70 в╕дсотк╕в патр╕от╕в ╕ 30 в╕дсотк╕в тих, хто ще не знайшов св╕й шлях. Вони з цими сво╖ми поняттями та позиц╕ями живуть ш╕сть рок╕в. Коли ти намага╓шся щось пояснити, це майже напевно бува╓ марно. Вони не чують, ╕ переконувати ╖х дуже важко. Тому й конфл╕ктн╕ ситуац╕╖ бувають. Ми людин╕ поясню╓мо, вона частково погоджу╓ться, а частково не може. На не╖ вплива╓ пропаганда. Але все одно в╕дчува╓ться, як сусп╕льна думка зм╕ню╓ться. Ран╕ше 95 в╕дсотк╕в було незгодних, але за ш╕сть рок╕в ╖х стало 30. Все це справа не одного дня. Вже ув╕мкнули телеканали, пов╕сили прапори, йде якийсь д╕алог, велика реконструкц╕я м╕ст, покращення якост╕ та р╕вня життя. Люди це бачать, крок за кроком, крапля за краплею це робить свою справу».
 ╢ ╕нформац╕я ╕ про тимчасово окуповану територ╕ю. Герман Приступа: «Йде пост╕йна ц╕леспрямована антиукра╖нська пропаганда. Найголовн╕ше, що перес╕чному громадянину зовс╕м нема з чим пор╕вняти сво╓ життя. ╤ тому молоде покол╕ння ми втрача╓мо. З дорослих б╕льш╕сть д╕╓здатних ╕ нормальних людей давно по╖хала, а залишилися як╕сь невдахи ╕з зозуленькою в голов╕ та чист╕ вороги, як╕ вважають, що Рос╕я – це мат╕нка, а Укра╖на ма╓ бути п╕д Рос╕╓ю, ╕ лише в цьому випадку вона ма╓ право на ╕снування».
 Олександр Дибов: «Н╕яко╖ Рос╕╖ на Донбас╕ не хот╕ли. Це були просто промит╕ м╕зки та пропаганда. Я думаю, що зараз вже вс╕ добре зрозум╕ли про це «краще життя», та дуже дорого за нього заплатили. В мене там залишилося багато знайомих ╕ родич╕в. Абсолютно вс╕ вони страждають. Це Богом забуте м╕сце, та н╕якого життя там нема╓. Нав╕ть «102» викликати не можна в раз╕ чого. Назад до Укра╖ни цей рег╕он, звичайно, повернеться, але навряд чи мо╓ покол╕ння застане його розкв╕т. А Рос╕╖ Донбас не потр╕бен. Був би потр╕бен – ставилися б дбайливо».
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 19.11.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23720

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков