"Кримська Свiтлиця" > #44 за 05.11.2021 > Тема "З потоку життя"
#44 за 05.11.2021
РЕПРЕС╤╥ В РОС╤╥: ЧОМУ ПОЛ╤ТИЧНИХ В'ЯЗН╤В ЗАРАЗ СТ╤ЛЬКИ Ж, ЯК У П╤ЗНЬОМУ СРСР?
Катування ув’язнених в РФ не т╕льки не припинилось, а й набуло нових жахливих форм, не сум╕сних з поняттям «цив╕л╕зована кра╖на» 30 жовтня у Рос╕╖ встановлено як День пам'ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й. Дата обрана не випадково, адже пов’язана з початком голодування пол╕тв'язн╕в табор╕в, що розпочалося саме у цей день 1974 року в Мордов╕╖. Голодування пол╕тв'язн╕ оголосили на знак протесту проти репрес╕й в СРСР ╕ нелюдського поводження з ув'язненими у в'язницях ╕ таборах. Щодо останнього – тема окремо╖ розмови. Тим б╕льше, що Рос╕я сьогодн╕ да╓ багато привод╕в не сумн╕ватись у тому, що катування ув’язнених не т╕льки не припинилось, а набуло нових жахливих фарб, не сум╕сних з поняттям «цив╕л╕зована кра╖на». Зараз – про фон, на якому в╕дзнача╓ться ця дата в Рос╕╖. В╕н в╕дверто цин╕чний. 30 жовтня 2017 року президент Рос╕╖ Володимир Пут╕н на урочистому в╕дкритт╕ мемор╕алу пам'ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й «Ст╕на скорботи» зазначив: «Пол╕тичн╕ репрес╕╖ стали трагед╕╓ю для всього нашого народу, для всього сусп╕льства, жорстоким ударом по його кор╕нню, культур╕, самосв╕домост╕. Насл╕дки ми в╕дчува╓мо дос╕». З того часу пройшло 4 роки. Судячи з усього, н╕як╕ це не насл╕дки, а звичайне, буденне сьогодення Рос╕╖. П╕д пол╕тичними репрес╕ями зараз у РФ розум╕ються х╕ба що (все р╕дше) стал╕нськ╕, як╕ все б╕льше покриваються пилом ╕ вважаються частиною ╕стор╕╖, про яку може й треба пам’ятати, але вголос згадувати не варто. Про сучасн╕ пол╕тичн╕ репрес╕╖ на оф╕ц╕йному р╕вн╕ розмов узагал╕ нема╓. Тому що ╖х у Рос╕╖ (знову ж таки, за оф╕ц╕йною верс╕╓ю), зараз теж нема╓. Ус╕х, хто хоч якось намага╓ться висловити свою думку – у кращому випадку, видавлюють з кра╖ни, у г╕ршому – труять полон╕╓м. Решта – сидять: в╕д ╕сторика, досл╕дника м╕сць поховань жертв пол╕тичних репрес╕й Юр╕я Дмитр╕╓ва, який знайшов «Сандармох», до дивного якутського шамана Олександра Габишева, якого спрямували на примусове псих╕атричне л╕кування.
ЛЮДИ ОТРИМУЮТЬ ДО 24 РОК╤В ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛ╤ ЗА МИРН╤ РОЗМОВИ Рос╕йський правозахисний центр «Мемор╕ал» (займа╓ться ╕сторико-просв╕тницькою д╕яльн╕стю, зокрема – пол╕тичними в’язнями, його визнано «╕ноземним агентом» з ус╕ма економ╕чними та правовими насл╕дками) напередодн╕ Дня вшанування жертв пол╕тичних репрес╕й оприлюднив оновлен╕ списки пол╕тв'язн╕в. Сьогодн╕ у цьому списку 420 пр╕звищ. Р╕к тому було 362. Але реальна к╕льк╕сть пол╕тв'язн╕в у Рос╕╖, як визнають у «Мемор╕ал╕», сутт╓во вища. З нещодавно включених до списку – 20 позбавлених вол╕ за звинуваченнями, пов'язаними з «Х╕зб ут-Тахр╕р» – орган╕зац╕╓ю, визнаною терористичною та забороненою в Рос╕╖. Як ╕ ран╕ше, значна частина з них – в окупованому РФ укра╖нському Криму. В «Мемор╕ал╕» вважають, що ц╕ звинувачення використовуються для придушення громадянсько╖ активност╕ та сол╕дарност╕ кримськотатарського народу. Серг╕й Давид╕с, кер╕вник напряму «П╕дтримка пол╕тв'язн╕в» «Мемор╕алу» поясню╓, що «робиться це на п╕дстав╕ р╕шення, що як╕сь рел╕г╕йн╕ групи – екстрем╕стськ╕ чи терористичн╕. Так, 2003 року Верховний суд оголосив «Х╕зб ут-Тахр╕р» терористичною орган╕зац╕╓ю. У текст╕ нема╓ жодних доказ╕в, що вони терористи, але ╖╖ член╕в пересл╕дували спочатку як екстрем╕ст╕в, а пот╕м за участь у терористичн╕й д╕яльност╕ за статтею 205.5, ╕ стали призначати набагато тяжч╕ покарання. ╥м часто додають приготування до насильницького повалення конституц╕йного ладу на п╕дстав╕ дуже упередженого розум╕ння доктрини ц╕╓╖ орган╕зац╕╖. Людей у ??зв'язку з цим ув'язнюють, хоча вони не говорять ╕ не роблять нав╕ть того, що написано в доктрин╕. У результат╕ р╕шення 2003 року виявилося доленосним для багатьох громадян, й у нас – к╕лька сотень людей, як╕ перебувають у м╕сцях позбавлення вол╕ та отримують вироки до 24 рок╕в позбавлення вол╕ за мирн╕ розмови, чаювання, зустр╕ч╕, де не обговорювалося насильство та н╕хто його не практикував, не готував». На оф╕ц╕йному сайт╕ «Х╕зб-ут-Тахр╕р» зауважують, що Рос╕я ╓ ╓диною кра╖ною у св╕т╕, в як╕й ця орган╕зац╕я визнана терористичною. Також РФ ╓ ╓диною кра╖ною у св╕т╕, в як╕й законодавчо передбачено покарання у вигляд╕ дов╕чного позбавлення вол╕ лише за визнання себе членом «Х╕зб ут-Тахр╕р». Власну доктрину парт╕я опису╓ наступним чином: «Х╕зб абсолютно не прагне ф╕зичного тиску або знищення народ╕в, як╕ не под╕ляють ╕сламськ╕ поняття ╕ в╕роспов╕дання, навпаки – в╕н прагне принести ╖м благо, надаючи б╕льш г╕дн╕ закони для життя та управл╕ння… Метод Х╕зб ут-Тахр╕р не зм╕ню╓ться з╕ зм╕ною пол╕тично╖ ситуац╕╖, тому под╕╖ у св╕т╕ та Укра╖н╕ не мають жодного впливу на метод Х╕зб ут-Тахр╕р. Наша д╕яльн╕сть заснована на текстах Корану та Сунни Посланника Мухаммада ╕ тому не зазна╓ впливу з боку пол╕тичних под╕й, ╕ нав╕ть репрес╕й ╕ тортур, як╕ практикуються щодо наших член╕в тиран╕чними режимами». Але репрес╕╖ й тортури щодо кримських татар на окупованому п╕востров╕ продовжуються. Мабуть як глузування, буквально напередодн╕ Дня пам'ят╕ жертв пол╕тичних репрес╕й, 29 жовтня, П╕вденний окружний в╕йськовий суд Ростова-на-Дону ухвалив вирок жителям Криму – ф╕гурантам так звано╖ «бахчисарайсько╖ справи Х╕зб ут-Тахр╕р». Сейтумер Сейтумеров отримав 17 рок╕в колон╕╖ суворого режиму, Осман Сейтумеров – 14, Амет Сулейманов – 12, Рустем Сейтмеметов – 13. «Мемор╕ал» ус╕х ╖х визнав пол╕тв'язнями. Уповноважена Верховно╖ Ради Укра╖ни з прав людини Людмила Ден╕сова озвучувала р╕зну к╕льк╕сть укра╖нських пол╕тв'язн╕в, як╕ перебувають у рос╕йському ув'язненн╕: в╕д 113 до 115, з яких понад 80 – кримськ╕ татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру – цифра 86 кримських пол╕тв'язн╕в. Так╕ ж цифри – у Кримсько╖ правозахисно╖ групи. Правозахисники називають ц╕ крим╕нальн╕ справи пересл╕дуванням за пол╕тичною, нац╕ональною чи рел╕г╕йною ознакою. В╕домий кримський адвокат Ем╕ль Курбед╕нов заявив, що «у багатьох випадках ухвалюються не судов╕, а пол╕тичн╕ р╕шення. Але боротися треба, ╕ ми це робимо й робитимемо. Зараз зда╓ться, що ми б'╓мось головою об ст╕ну й нема╓ жодних результат╕в, але насправд╕ вони ╓, потроху ст╕ни рухаються. Просто ц╕ результати – не на папер╕, адже у вироках тих же «справ Х╕зб ут-Тахр╕р» призначають терм╕ни у 15-20 рок╕в. Результати – в тому, що жоден ╕з понад ста п╕дсудних у цих справах не обмовив н╕ себе, н╕ св╕й народ, що люди не залишають пол╕тв'язн╕в без допомоги, що адвокат╕в уже не дв╕-три особи, як на початку, а 20-25 ос╕б. Кожен вирок ╕з надуманими звинуваченнями – це програш спецслужб та рос╕йсько╖ влади, як╕ пересл╕дують ц╕лий народ…».
КАМПАН╤Я РФ ПРОТИ УКРА╥НИ ПОТРЕБУ╢ ПОСТ╤ЙНОГО П╤ДЖИВЛЕННЯ КРИМ╤НАЛЬНИМИ СПРАВАМИ На початку вересня був заарештований кримськотатарський актив╕ст пол╕тик ╕ журнал╕ст Нар╕ман Джелял, якому загрожу╓ до 20 рок╕в позбавлення вол╕ по так зван╕й «справ╕ про диверс╕ю на газопровод╕ в сел╕ Перевальне. 13 жовтня з’явилась його заява. «Коли чита╓ш рядки звинувачення, складен╕ якимось сп╕вроб╕тником ФСБ, то хочеться одночасно см╕ятися ╕ злитися. См╕ятися над т╕╓ю м╕зерною фантаз╕╓ю, заяложеними формулюваннями, якими автори мого арешту прикривають сво╖ незаконн╕ д╕╖, метою яких, безсумн╕вно, ╓… звинуватити саме цей рух, який завжди спов╕дував ненасильницьк╕ методи боротьби за права кримських татар, у порушенн╕ власних принцип╕в. Спробувати переконати св╕тову сп╕льноту, яка завжди п╕дтримувала прагнення кор╕нного народу Криму жити мирно ╕ розвиватися на р╕дн╕й земл╕, що сотн╕ актив╕ст╕в, член╕в орган╕в нац╕онального самоврядування кримських татар готов╕ до насильницьких д╕й.
Спроба, як на мене, заздалег╕дь приречена на провал. Злитися на ту мерзенну брехню, якесь середньов╕чне мракоб╕сся, в яких мене звинувачують, пишучи в╕дсутн╕ в мо╖й голов╕ нам╕ри, брехлив╕ св╕дчення прихованих св╕дк╕в. Злитися на нездатн╕сть тво╖х опонент╕в хоч якоюсь м╕рою чесно протистояти тво╖м переконанням, як╕ й я, й ╕нш╕ не приховували, виступаючи проти д╕й Рос╕╖ в Криму, виступаючи на захист територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, на захист прав людини та проти репрес╕й. Адже вся наша «провина» поляга╓ в тому, що ми волод╕╓мо см╕лив╕стю мати переконання ╕ д╕литися ними в╕дкрито ╕ публ╕чно». Вже загаданий Серг╕й Давид╕с з «Мемор╕алу» каже, що «ще один вар╕ант пол╕тичного мотиву – це справи, спрямован╕ на п╕дкр╕плення якихось пропагандистських тез умовними терм╕нами. Справи, як╕ мають таку природу, ╓ проти багатьох громадян Укра╖ни: коли зовс╕м випадкову людину звинувачують у диверс╕ях, шпигунствах. Причому сама людина не становить ╕нтересу для держави ╕ не займа╓ться д╕яльн╕стю, яка б загрожувала ╖й. Але кампан╕я з об╜рунтування агресивних д╕й щодо Укра╖ни потребу╓ пост╕йного п╕дживлення крим╕нальними справами. Р╕шення про анекс╕ю Криму спричинило арешти багатьох людей. Це мешканц╕ Криму, ╕ ми ╖х, як ╕ будь-яких ╕нших людей, яких пересл╕ду╓ рос╕йська влада, розгляда╓мо як рос╕йських пол╕тв'язн╕в. Це й колишн╕ укра╖нськ╕ в╕йськов╕, й кримськ╕ татари, ╕ т╕, хто не погоджу╓ться з анекс╕╓ю та окупац╕╓ю. Десятки крим╕нальних справ в╕дкрит╕, бо було ухвалено таке р╕шення…». До реч╕, зараз у Рос╕╖ пол╕тв'язн╕в приблизно ст╕льки ж, ск╕льки було в п╕зньому СРСР, поки Горбачов ╖х не зв╕льнив. Сид╕ли в СРСР ╕ члени рел╕г╕йно╖ орган╕зац╕╖ «Св╕дки ╢гови», яку й Верховний суд РФ у 2017 роц╕ визнав екстрем╕стською та заборонив ╖╖ д╕яльн╕сть у Рос╕╖. П╕сля заборони ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ також з'явилися сотн╕ пол╕тв'язн╕в, а терм╕ни у них – дедал╕ тривал╕ш╕. Сьогодн╕ рекорд – в╕с╕м рок╕в.
М╤ЛЬЙОНИ РОС╤ЯН ЗНАЮТЬ ПРО ПОЛ╤ТИЧНИХ В'ЯЗН╤В, АЛЕ МОВЧАТЬ Артур Фредек╕нд, який зараз мешка╓ у ФРН, був засуджений за ст.187 кодексу УРСР "поширення наклепницьких вигадок, що ганьблять радянський устр╕й". В ексклюзивному коментар╕ в╕н зазначив наступне. «У День пол╕тичного в'язня мен╕ хочеться згадати б╕олога Анатол╕я Дикого (Св╕док ╢гови), який сид╕в разом з╕ мною у колон╕╖ Б╕лич╕ п╕д Ки╓вом. В╕н писав листи Михайлу Горбачову з порадами та нагадуванням про пол╕тичних ув’язнених. Р╕к був уже 1986-й ╕ в╕н намагався ╖х в╕дправити оф╕ц╕йно через оперативну частину. Природно, начальство було схвильоване, викликало його ╕ майор почав гарчати ╕ репетувати: «Ви тут на перевихованн╕ й не можете писати Генеральному секретарев╕». На що Дикий, як завжди, доброзичливо, але твердо запитав: «А як би ви вчинили на мо╓му м╕сц╕, якби як комун╕ст перебували б у нацистському концтабор╕? Невже п╕дкорялися б ╕ заперечували свою в╕ру?». Зв╕сно, ??майора розлютили пор╕вняння, Анатол╕я було позбавлено чергового побачення, але в Ш╤ЗО (штрафний ╕золятор) не посаджено. Б╕льше того – Анатол╕й попередив, що якщо листа не буде в╕дправлено оф╕ц╕йно, в╕н знайде можлив╕сть переслати його та╓мно. Вони боялися його, ненавид╕ли, проте лист п╕шов. З того часу минуло майже 50 рок╕в, ╕ тому репрес╕╖ в Рос╕╖ особисто мене не просто вражають сво╓ю дик╕стю й жорсток╕стю, я не просто чекаю з дня на день пов╕домлення про якийсь вибух розпачу ув'язнених або ╖хн╕х родич╕в, я просто не можу пов╕рити, що м╕льйони людей знають про пол╕тичних в'язн╕в, чекаючи на нов╕ арешти – й продовжують ходити на роботу, мовчати, дивитися ТБ ╕ чекати нев╕домо чого... Це мовчання ╕ байдуж╕сть багатьох вража╓ в 21-му стол╕тт╕, стол╕тт╕ ╕нформац╕╖, в╕дкритост╕, стол╕тт╕, коли в сус╕дн╕й Укра╖н╕ легко ╕ просто обговорюють усе й ус╕. Я не знаю, що може статися в Рос╕╖ дал╕. Боюся, т╕льки б╕льше спустошення, громадська деградац╕я ╕ похмура рад╕сть в╕д того, що «картопля ╓, ог╕рочки знайдемо, що ще треба». Я вже чув так╕ розмови у 1987-му в селищ╕ Чорнор╕ченськ К╕ровсько╖ област╕, де в╕дбував терм╕н уже в колон╕╖-поселенн╕ й чекав на амн╕ст╕ю у зв'язку з вимогою Заходу та Андр╕я Сахарова, який по сут╕ теж був пол╕тичним ув'язненим ╕ чимало сприяв тому, що СРСР зрештою п╕шов у небуття. Сучасн╕й Рос╕╖ залишилося лише знайти ╕ дочекатися свого Сахарова…». Центр стратег╕чних комун╕кац╕й та ╕нформац╕йно╖ безпеки (www.ukrinform.ua)
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 05.11.2021 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23688
|