Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 05.11.2021 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 05.11.2021
МАМА ЗРОЗУМ╤╢

 В Ки╓в╕ вийшла друком книга «А мама зрозум╕╓…» Це розпов╕д╕ трьох укра╖нських оф╕цер╕в - кап╕тана 1-го рангу Леон╕да Матюх╕на, п╕дполковника ╤горя Подопригори ╕ полковника Юр╕я Головашенка про загарбання Рос╕╓ю Криму.
 Леон╕д Матюх╕н згаду╓: «Усе розпочалось ще до того, як наш╕ в╕йськов╕ частини почали оточувати «зелен╕ чолов╕чки». В╕д 20-х чисел лютого 2014-го складно було не пом╕тити в С╕мферопол╕ групи «чужинц╕в» - переважно чолов╕к╕в, як╕ точно були не м╕сцев╕, а, швидше за все, нав╕ть не з Укра╖ни. Вони ходили по м╕сту невеличкими групками, намагаючись н╕чим особливо не вид╕лятися ╕з загально╖ юрби. ╤ незабаром стало зрозум╕ло, що спецоперац╕я певних сил почалася. 22-го пророс╕йськи налаштован╕ люди поставили намет на площ╕ Лен╕на, н╕бито для того, щоб охороняти однойменний пам’ятник ╕ орган╕зувати запис в загони самооборони. А 23-го на т╕й сам╕й площ╕ Лен╕на м╕тинг за Укра╖ну з╕брав таку к╕льк╕сть людей, що здавалося, питання з Кримом закрите. Не можу нав╕ть приблизно назвати цифру, але це були десятки тисяч. П╕сля м╕тингу я зустр╕в свого сус╕да, з яким довго обговорювали те, що в╕дбува╓ться в кра╖н╕. Под╕╖ в Ки╓в╕ так сильно його зачепили, що в╕н став розмовляти укра╖нською мовою, чого почав вимагати ╕ в╕д сво╖х д╕тей. Заб╕гаючи наперед скажу, що в╕н залишився там, ╕ не мен╕, напевне, судити, зм╕нив чи н╕ в╕н свою думку».
 26 лютого патр╕отичн╕ сили Укра╖ни, основу яких складали кримськ╕ татари, з╕брали багатотисячний м╕тинг. На противагу ╖м спочатку вийшло зовс╕м небагато опонент╕в. Але близько 13-14-╖ години до пророс╕йських м╕тингувальник╕в почали при╓днуватися ц╕л╕ колони людей, як╕ прибували з ╕нших м╕ст. Коли к╕льк╕сть обох стор╕н зр╕внялася, почалася б╕йка. М╕л╕ц╕я вже тод╕ демонструвала повну байдуж╕сть. Б╕йку все-таки вдалося зупинити. П╕сля об╕ду з буд╕вл╕ Верховно╖ Ради Автономно╖ Республ╕ки Крим вийшли Аксьонов ╕ Чубаров. Вони закликали вс╕х роз╕йтися, запевняючи, що питання вир╕шиться мирно на зас╕данн╕ шляхом голосування. А близько 6-╖ години ранку люди у в╕йськов╕й форм╕ без розп╕знавальних знак╕в роззбро╖ли охорону (яка не особливо пручалася), ╕ зайняли будинки Верховно╖ Ради Криму ╕ Ради м╕н╕стр╕в Криму. Незабаром вони п╕дняли рос╕йський прапор.
 Кримськ╕ ╕ рос╕йськ╕ телеканали почали лякати людей, що рос╕йську мову в Укра╖н╕ заборонено. Рос╕йськ╕ в╕йськов╕ з «казакам╕» ╕ м╕сцевою самообороною почали блокувати укра╖нськ╕ в╕йськов╕ частини.
 Укра╖нським в╕йськовим наказували то взяти зброю, то здати зброю на склад.
 Л. Матюх╕н розпов╕да╓: «Перед першим КПП майже ц╕лодобово стояли дружини, матер╕, батьки ╕ д╕ти тих, хто служив поруч ╕з нами. Вони стояли живим щитом перед воротами, спод╕ваючись, що захистять тим сво╖х чолов╕к╕в, батьк╕в ╕ син╕в. Пут╕нська об╕цянка стр╕ляти з-за спин наших р╕дних поки не реал╕зовувалася. Спочатку ╖м довелося б стр╕ляти в мирних мешканц╕в».
 Але був тиск на дружин оф╕цер╕в. Полковник Юр╕й Головашенко згаду╓: «В район╕ 10 години приб╕гла дружина начальника штабу в ╕стериц╕, що ╖й погрожували як╕сь сус╕ди з козачками спалити квартиру ╕ зар╕зати ╖╖ ╕ дочку, якщо вона не напоумить чолов╕ка».
 П╕дполковник ╤гор П╕допригора пор╕внював 2014 р╕к ╕з 2003-м. Тод╕, в зв’язку з рос╕йською провокац╕╓ю б╕ля Тузли, над╕йшов наказ зверху п╕дготувати реактивну артилер╕йську батарею. Командир полку п╕дполковник ╢вген Добрин╕н п╕дготував до виходу батарею «Град╕в» за л╕чен╕ години: «З пол╕тиками «по той б╕к протоки» в╕в д╕алог Кун╕цин, а з рос╕йськими в╕йськовими – Добрин╕н. Тузла нас н╕чого не навчила. В 2014 роц╕ не знайшлося н╕ Кун╕цина, н╕ Добрин╕на».
 У найб╕льшу ╕ найсильн╕ше заблоковану укра╖нську в╕йськову частину в Криму прибув колишн╕й м╕н╕стр оборони Кузьмук. Ось враження ╤горя П╕допригори про цей в╕зит: «При╖жджають, бл╕н, всяк╕ КУЗЬМУКИ, при орденах там ╕ все ╕нше, ╕ розпов╕дають про те, як «100 рок╕в тому всього один постр╕л спровокував св╕тову в╕йну». ╤ це коли до тебе на день народження прям з ранку приперлась в гост╕ ц╕ла десантно-штурмова бригада (31-а там якась, ульяновська) сус╕дньо╖ кра╖ни… ╕ без кв╕т╕в-кульок кольорових, а з автоматами-гранатометами, а твою маму (2 ╕нсульти до цього) в╕д одного сюжету по телев╕зору везуть в реан╕мац╕ю… весна-а-а-а!»
 П╕дполковник П╕допригора нагаду╓: «У програм╕ Романа Бочкали «Крым про@али» прозвучала ╕нформац╕я, що кримськ╕ в╕йськов╕ пропонували нашому уряду в Ки╓в╕ зв╕льнити захоплен╕ буд╕вл╕ Ради м╕н╕стр╕в ╕ Верховно╖ Ради АР Крим ╕ взяти ситуац╕ю п╕д контроль».
 Р╕шуч╕ д╕╖ могли б зм╕нити ситуац╕ю. Кап╕тан 1-го рангу Матюх╕н розпов╕да╓ про роту десантник╕в 25-╖ пов╕трянодесантно╖ бригади, яка ще до початку под╕й ви╖хала в Крим на навчання ╕ опинилася в так╕й ситуац╕╖: «Рос╕яни були явно здивован╕, що в Перевальному опинилися укра╖нськ╕ десантники, а незабаром, виставляючи неодноразово ультиматум п╕дполковнику Паласу, вони зрозум╕ли, що це – справжн╕й десантник, ╕ в╕н зробить так, як сказав. В ультиматумах вимагалося, щоб укра╖нськ╕ десантники здали зброю та техн╕ку ╕ без всього цього ╖х пропустять на материк. Погрожували, що якщо умови не будуть виконан╕, то штурмують через дв╕, чотири, ш╕сть… годин. Час в╕дсувався в залежност╕ в╕д того, ск╕льки його проходило. Командир десантник╕в був твердий: «У нас досить вогневих засоб╕в ╕ бо╓припас╕в для в╕дбиття атаки, а якщо вони зак╕нчаться, висадимо в пов╕тря ╕ техн╕ку, ╕ вас, ╕ себе». П╕зн╕ше десантник╕в випустили, наск╕льки я знаю, ╕ з╕ збро╓ю, ╕ з бо╓припасами, оск╕льки зрозум╕ли, що вони не жартують».
 ╤гор П╕допригора констату╓: «Прикро, що щир╕ укра╖нц╕ тарасигригорович╕ перейшли служити Рос╕╖, а рос╕яни ╕ кримчани залишилися в╕рн╕ присяз╕, кинули сво╖ квартири ╕ по╖хали в чудесну кра╖ну Н╤КУДАгУА, де ╖м квартири, напевно, вже й не дадуть (Влад Селезньов, Леон╕д Матюх╕н – кра╖на, ти пост╕йно ╖х бачиш по телев╕зору, скажи ╖м спасиб╕, це вони витягували ╕нформац╕йну в╕йну в Криму). Найб╕льш викликало подив зрадництво старших ╕ вищих оф╕цер╕в – полковник╕в та адм╕рал╕в. А держава витрачала кошти на ╖х осв╕ту, нагороджувала орденами ╕ медалями, давала квартири, в╕дправляла в ╕ноземн╕ м╕с╕╖».
 Леон╕д Матюх╕н поясню╓: «В╕йна не розпочалася тод╕ не завдяки Пут╕ну ╕ його «╕нопланетн╕й зелен╕й компан╕╖», а лише тому, що б╕льш╕сть ╕з нас н╕як не могли пов╕рити, що така п╕дл╕сть ╕ зрада могли йти в╕д тих, ╕з ким ще вчора ми були братами. Але нав╕ть тод╕, коли усв╕домили всю п╕дступн╕сть вчорашн╕х «брат╕в», ми не змогли в них стр╕ляти. Не змогли й тод╕, коли в С╕мферопол╕ п╕д час штурму укра╖нського фотограмметричного центру був убитий прапорщик Серг╕й Кокур╕н, важке поранення у шию отримав старший топограф топогеодезичного в╕дд╕лу 13-го фотограмметричного центру кап╕тан Валентин Федун».
 П╕дполковник ╤гор П╕допригора розм╕ркову╓: «Незрозум╕лими були д╕╖ кер╕вництва держави, яке не запровадило на п╕востров╕ правовий режим надзвичайного чи во╓нного стану, не оголосило моб╕л╕зац╕ю, що, напевно, розв’язало би руки командуванню. Одна справа д╕яти в умовах мирного часу чи повсякденно╖ д╕яльност╕ (хоч ╕ специф╕чних, в умовах блокування нев╕домими в╕йськовими), ╕нша ж – в умовах во╓нного стану. А якби ще до частини прибували добровольц╕, готов╕ з╕ збро╓ю в руках захищати п╕востр╕в – хай нав╕ть не через в╕йськкомати, як╕ вже не функц╕онували, а прямо в частину. А у нас на той час не було п╕дстав не в╕рити командуванню частини. ╤ особовий склад в ц╕лому десь до 17-20 березня був морально готовий до збройно╖ в╕дс╕ч╕ окупантам».
 Л. Матюх╕н згаду╓ еп╕зод, який зворушив його до глибини душ╕: «В один ╕з дн╕в ус╕м в╕йськовим батальйону, кр╕м мене ╕ В╕т╕, оск╕льки ми не були в╕йськовослужбовцями бригади, видали анкети, де попросили в╕дпов╕сти на одне з трьох питань приблизно такого плану: 1. Зв╕льняюсь з╕ Збройних сил Укра╖ни. 2. Залишаюсь служити народу Криму. 3. Залишаюсь в╕рним Присяз╕, служу Укра╖н╕. Коля Гончаров з╕ сльозами на очах мен╕ розпов╕дав, як один з його п╕длеглих впорався з цим складним завданням за к╕лька секунд. В╕н швидко зазначив, що залиша╓ться в╕рним Присяз╕, ╕ хот╕в вийти. Майор зупинив його. «Скажи, ти ж розум╕╓ш, що може початися, ти подумав про р╕дних близьких, про маму в першу чергу?..» «╢ у мене р╕дн╕, близьк╕, але я ж присягав Укра╖н╕. А мама… мама зрозум╕╓». Саме п╕сля цих сл╕в звичайного укра╖нського солдата в дн╕ кримських под╕й я зрозум╕в, що за 23 роки безд╕яльност╕, а ╕нколи ╕ нав╕ть в╕двертого шк╕дництва вс╕х без винятку м╕н╕стр╕в оборони Укра╖ни, арм╕я все ж таки не розвалилася».
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 05.11.2021 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23682

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков