Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4075)
З потоку життя (7212)
Душі криниця (3864)
Українці мої... (1531)
Резонанс (1697)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1792)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВАНГЕЛ╤╢ В╤Д ПРОФЕСОРА ЖАДЬКА
Слово «╢вангел╕╓» означа╓ «добру новину», яка поряту╓ людство в╕д...


╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕРОЙ УКРА╥НИ
Григор╕я Орлика можна назвати ╓вропейським геро╓м. В╕н син гетьмана-мазепинця Пилипа Орлика ╕...


«СПИСОК» КАТЕРИНИ: РУЙНАЦ╤Я ДЕРЖАВНОСТ╤, ПОКР╤ПАЧЕННЯ УКРА╥НЦ╤В, ЖОРСТКА РУСИФ╤КАЦ╤Я
Тож Катерина ╤╤ в Одес╕ – це не ст╕льки частина «исторического облика нашего...


ДОЛЯ КРЕЙСЕРА «ПАМ’ЯТЬ МЕРКУР╤Я» ТА ЙОГО КОМАНДИРА
Команда крейсера заздалег╕дь прийняла р╕шення п╕дняти над кораблем укра╖нський прапор, але...


«Я ТЕБЕ ПОРОДИВ, Я ТЕБЕ ╤ ВБ’Ю!», АБО ЯК УКРА╥НЦ╤ СТВОРИЛИ ╤ ЗРУЙНУВАЛИ ╤МПЕР╤Ю
Йдеться не так про «Тараса Бульбу», як про Рос╕йську ╕мпер╕ю, що виникла р╕вно 300...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 22.10.2021 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 22.10.2021
Тетяна Та╖рова-Яковлева, ╕сторик, професор: МАЗЕПА - ЦЕ БАГАТО НЕВИВЧЕНИХ УРОК╤В В УКРА╥Н╤ ТА РОС╤╥

Петербурзька досл╕дниця ╤вана Мазепи та Гетьманщини Тетяна Та╖рова-Яковлева завжди ╓ бажаною гостею в Укра╖н╕. Нав╕ть зараз. Що не дивно. ╥╖ книги про ╤вана Мазепу, видан╕ козацьк╕ л╕тописи, старанно вивчен╕ ╕ переписан╕ з рос╕йських арх╕в╕в, ╖╖ портрети гетьман╕в – роблять ╖╖ в очах укра╖нц╕в по-сво╓му м'якою силою Укра╖ни в академ╕чних колах Рос╕╖.
Представниця петербурзько╖ науково╖ школи (вважа╓ться, що, на в╕дм╕ну в╕д московсько╖, вони ор╕╓нтуються не на пол╕тику, а на джерела) свого часу зверталася до церковно╖ влади Укра╖ни ╕з закликом зняти анафему з Мазепи, яку демонстративно назива╓ пол╕тичною виставою тривал╕стю у стол╕ття. Вона представля╓ сво╓ бачення гетьмана, далеке в╕д оф╕ц╕йного рос╕йського, а також ╖здить на м╕жнародн╕ конференц╕╖, присвячен╕ Мазеп╕. Науковий ╕нтерес, який не об╕цяв н╕чого доброго, виявився вдячною справою.
У цей при╖зд Тетяна Та╖рова-Яковлева презентувала нове видання - художн╕й тв╕р "Мазепа. Хрон╕ки православного шляхтича. Ру╖на" (видавництво "Кл╕о"). П╕д час одн╕╓╖ з презентац╕й вона оголосила, що права на книгу викуплен╕ ╕ протягом найближчих двох рок╕в ми побачимо сер╕ал "Мазепа", сценаристом якого буде сама Тетяна Геннад╕╖вна.
Укр╕нформ побував на лекц╕╖ професора, а також поставив Тетян╕ Та╖ров╕й-Яковлев╕й сво╖ питання.
- Тетяно Геннад╕╖вно, так що - у новому роман╕ Мазепа заговорить людською мовою, в д╕алогах, любовн╕ сцени будуть?
- Будуть, звичайно.
- Як це вийшло, як ви до цього прийшли?
- Насправд╕ я писала романи в юност╕, тому це не зовс╕м перша проба, а велика публ╕чна – перша. Ну ╕ бажання написати саме в такому стил╕, воно з'явилося на тл╕ величезно╖ к╕лькост╕ знань, ╕, як мен╕ вида╓ться, досить глибокого розум╕ння того, що тод╕ в╕дбувалося. Так само як було бажання роз╕братися б╕льше у психолог╕╖ героя, в його особистих якостях, в╕дчуттях, в особистих вза╓минах з ╕ншими.
- Ск╕льки там ╕мпров╕зац╕╖, ск╕льки ╕сторично╖ правди?
- Ну, скаж╕мо так, я думаю, ╕сторично╖ достов╕рност╕ – приблизно 80%, тому що вс╕ под╕╖ реально в╕дбувалися. Ус╕ д╕йов╕ особи там ╕сторичн╕. Що стосу╓ться д╕алог╕в, то деяк╕ з них нав╕ть передан╕ в джерелах. ╤нш╕, скаж╕мо так, в╕дновлюються за джерелами, хоча, звичайно, тут ╓ авторська ╕нтерпретац╕я ╕ художн╓ бачення, художня вигадка.
- Ви ╓ одним з головних досл╕дник╕в Гетьманщини, займа╓теся нею майже два десятки рок╕в, що ви в н╕й шука╓те?
- Ну, напевно, вона завжди, з самого початку мене приваблювала романтикою, високими ╕деалами, як╕, безумовно, там були. А ще: неймов╕рними под╕ями, як╕ траплялися з цими героями, з головними д╕йовими особами, неймов╕рними поворотами ╖хн╕х доль. Ну, ╕ насправд╕, це дуже важливий пер╕од для Центрально-Сх╕дно╖ ╢вропи загалом, ╕ тому, чим б╕льше я д╕знаюся, тим б╕льше я розум╕ю ╖╖ значим╕сть, яка не обмежилася 16-17 стол╕ттями.
- Скаж╕ть, у нашого чудового ╕сторика Серг╕я Плох╕я ╓ книжка "Козацький м╕ф", де теж йдеться про козацтво. Козаки, вони можуть вважатися основою нац╕╖, а козацький м╕ф може бути джерелом нац╕онального буд╕вництва, чи це наш╕ помилков╕ бажання? Все-таки, вони ╕ во╖ни, ╕ бунтар╕?
- Зна╓те, козацтво було дуже р╕зним. ╤ особисто для мене симпатичним ╓, скаж╕мо так, державне угруповання, де представники козацько╖ насамперед ел╕ти, як╕ прагнули до встановлення державност╕ у вигляд╕ Гетьманщини ╕ у вигляд╕ В╕йська Запорозького. Той же Хмельницький, Виговський, Богун, Мазепа – яскрав╕ його представники. Хоча, звичайно, був напрям, скаж╕мо так, ближче до розб╕йник╕в ╕ п╕рат╕в, у тому числ╕ сама Запор╕зька С╕ч, яка в р╕зн╕ роки в╕д╕гравала р╕зну роль – в╕д дуже позитивно╖ до вкрай негативно╖. Тому дуже р╕зн╕ напрями були в козацтв╕. Але недооц╕нювати державн╕сть ось саме козацьку, в Укра╖н╕ - це, звичайно, було б помилкою.
- Гетьманщина - це держава, протодержава? Як це тракту╓те?
- Ну, це, звичайно, держава, яка у р╕зн╕ пер╕оди мала р╕зн╕ обмеження, нав╕ть якщо це була автоном╕я, то все одно мала великою м╕рою свою державн╕сть. Оск╕льки традиц╕йно вир╕зняюч╕ риси держави - ч╕тк╕ кордони, судова система, власна адм╕н╕стративна система, власн╕ закони, власна податкова система, власн╕ митн╕ системи, своя арм╕я. Тобто, ус╕ ц╕ риси держави, вони були наявн╕.
- Скаж╕ть, чим укра╖нське козацтво в╕др╕знялося в╕д уральського, донського. Все-таки, козаки були р╕зними?
- Так, ось якраз тим, що н╕ уральське, н╕ донське – не створювали державност╕, ╕ тим б╕льше – нац╕онально╖ державност╕. У 17 стол╕тт╕ не можна говорити про нац╕ональну, але повною м╕рою можна говорити про етнорел╕г╕йну ╕дентичн╕сть. ╤ саме цим в╕др╕знялося укра╖нське козацтво в╕д уральського або ╕ншого.
- Чи можливе чесне досл╕дження Гетьманщини в Рос╕╖? Все ж одн╕╓ю лише сво╓ю присутн╕стю в ╕стор╕╖ ми в чомусь кида╓мо виклик рос╕йськ╕й верс╕╖ ╕стор╕╖.
- ╤сторик повинен представляти чесний, а водночас – ефективний погляд, який базу╓ться на документах. Я ╓ вихованкою науково╖ школи, для яко╖ джерело - це святе. Чесне досл╕дження можливе ╕ в Петербурз╕, ╕ в Ки╓в╕. Але в╕н якоюсь м╕рою може бути необ'╓ктивним як там, так ╕ тут.
- Ваш╕ колеги готов╕ прийняти, що Гетьманщина - це держава, а не бандити Дикого Поля?
- Ус╕, хто займа╓ться ╕стор╕╓ю Рос╕╖ 17 стол╕ття, п╕терськ╕ вчен╕ – згодн╕ з мо╖м баченням.
- Який пер╕од Гетьманщини ви вважа╓те найщаслив╕шим?
- 15-17 рок╕в правл╕ння Мазепи. Це економ╕чний ╕ культурний розкв╕т, це здобуття величезних перемог, припинення татарських наб╕г╕в, перемоги над османами, при╓днання Правобережжя ╕ об'╓днання Гетьманщини.
- Як Мазепа м╕г не передбачити поразки в╕д союзу з Карлом?
- В╕н добре розум╕в ╕ передбачав це. Тому до останнього тягнув. Нав╕ть коли вийшов з Батурина з╕ сво╖м оточенням, в╕н хот╕в повернутися, тому що сильним анал╕тичним розумом чудово розум╕в, що н╕чого хорошого в╕д союзу не буде.
╤сну╓ думка, що Мазепу не п╕дтримали у цьому вибор╕. Але практично вс╕ полковники, за винятком тих, хто був далеко в╕д Батурина, п╕шли разом з ним, уся генеральна старшина, канцеляристи. Однак не вийшло, тому що вся козацька арм╕я перебувала на фронтах П╕вн╕чно╖ в╕йни, у розпорядженн╕ Мазепи знаходилося три тисяч╕ новобранц╕в. Петро вдався до р╕зких крок╕в - знищення Батурина, анафема - ╕ це виявилося ефективним. Це реч╕, як╕ стали символ╕чними ╕ справили ефект бомби, що роз╕рвалася. Вселили страх ╕ жах.
- Що ви в╕дчува╓те, коли при╖жджа╓те до Батурина?
- Я дуже люблю Батурин ╕ Гончар╕вку. Мен╕ зда╓ться, що у ма╓тку Мазепи – св╕тле ╕ при╓мне в╕дчуття. ╤ зовс╕м ╕нше в╕дчуття - у ма╓тку Кочубея.
- Зараз прозвучала ╕н╕ц╕атива перейменувати Укра╖ну на Укра╖ну-Русь. Як ви до цього ставитеся?
- Мен╕ подоба╓ться терм╕н Укра╖на, в╕н використовувався за козацьких час╕в. Як на мене, не треба озиратися назад на стар╕ терм╕ни. Укра╖на - чудова кра╖на, у яко╖ велике майбутн╓.

*   *   *
Найб╕льш ц╕кав╕ цитати з лекц╕╖ Тетяни Та╖рово╖-Яковлево╖.

«В Укра╖н╕ не люблять повторювати, що Мазепа був усп╕шним союзником Петра Першого. Я вважаю, що про це треба говорити. Не варто говорити, що Мазепа програв, в╕н, вибачте, 20 рок╕в вигравав ╕ за ним – величезн╕ досягнення ╕ чудов╕ перемоги. В╕н захистив п╕вденн╕ кордони Укра╖ни, чого не вдавалося к╕лька стол╕ть. В╕н у союз╕ з Петром об'╓днав Гетьманщину. ╤ в╕н ц╕леспрямовано використовував Петра для ц╕лей Гетьманщини.

Московський догов╕р Мазепи ╕ Петра надав дуже широк╕ автономн╕ права Укра╖н╕ ╕ став запорукою ╖╖ економ╕чного процв╕тання. Укра╖на мала проф╕цит бюджету т╕льки в пер╕од правл╕ння Мазепи. А зробивши ╖╖ процв╕таючою, в╕н зд╕йснив наступн╕ кроки у мистецтв╕, культур╕, церковному буд╕вництв╕.

Османська ╕мпер╕я ╕ Крим ставилися до Мазепи вкрай шанобливо. Це п╕дтверджують ╕ нов╕ джерела. ╤ коли в╕н т╕ка╓ до Бендер╕в, а Петро намагався домогтися його видач╕ за будь-яку ц╕ну, н╕ султан, н╕ паша його не видали. Це ц╕кавий момент, що султанат вир╕шив, що це принципово – ╕ не видали Мазепу. ╢вропа ставилася до нього як до правителя велико╖ кра╖ни, що ма╓ велику козацьку арм╕ю.

У л╕тератур╕ часто проходить ганебний вигаданий сюжет про Мазепу, щоб його принизити. Начебто Мазепу по молодост╕ прив'язав до коня якийсь ревнивий чолов╕к через адюльтер дружини. К╕нь н╕бито тягнув його вздовж дороги, аж до ран. Пов╕рте мен╕, як людин╕, яка ╓ призером Рос╕╖ з к╕нного спорту – п╕сля такого важко вижити. Кр╕м того, Мазепа, якби мав таку скандальну ╕стор╕ю, н╕коли б не пробився до гетьмансько╖ ел╕ти.

У рос╕йськ╕й В╕к╕пед╕╖ зараз написано, що Мазепа перейшов на б╕к Карла. Це абсолютно приголомшлива р╕ч, тому що ран╕ше у вс╕х енциклопедичних дов╕дниках про це писалося як про зраду Мазепи. ╤ зм╕на на р╕вн╕ В╕к╕пед╕╖ - це неймов╕рно важливо для рос╕йського ментал╕тету. Мо╖ ╕нтерв'ю, де я кажу, що треба переглянути ставлення до Мазепи, публ╕кують оф╕ц╕йн╕ науков╕ видання. В академ╕чн╕й св╕домост╕ все давно зм╕нилося, вони повторюють те, що написано в мо╖х досл╕дженнях про Мазепу. Але серйозно зм╕ню╓ться ╕ сусп╕льна св╕дом╕сть.

Якщо п╕дтвердиться, що Мазепа прийняв княжий титул (а це була ╕н╕ц╕атива Петра Першого), це не т╕льки саме собою ц╕каво, але ╕ зайвий раз п╕дтвердить, що ще у 1707 роц╕ Мазепа не збирався н╕куди йти.

Я провела дуже багато досл╕джень 1708 року, коли Мазепа перейшов на б╕к Швец╕╖. Я дуже докладно про це пишу в новому виданн╕ книги. Мазепа не хот╕в рвати з Петром, ╕ спочатку пов╕домляв про вс╕ контакти з польською стороною. В╕н ухвалю╓ р╕шення про перех╕д на б╕к Швец╕╖ лише у червн╕ 1708 року ╕ прода╓ св╕й улюблений ма╓ток на територ╕╖ Рос╕╖. ╤ тод╕ починаються контакти з╕ шведами в Б╕л╕й Церкв╕. ╤ остаточне р╕шення в╕н ухвалю╓, коли отриму╓ наказ Петра у зв'язку з наступом швед╕в перетворити Стародубський полк на випалену землю. Указ про випалену землю вперше почув у 1707 роц╕, але в╕рив, що Петро на це не п╕де. ╤ до реч╕, серед об'╓кт╕в, як╕ п╕дпадали п╕д указ про перетворення на випалений край, був, вибачте, Ки╖в. Тобто, це б постраждали ╕ Ки╓во-Могилянська академ╕я, ╕ Под╕л. Мазепа не спав, дуже переживав, ╕ спод╕вався, що перекона╓ Петра – як багато раз╕в це робив. А коли наказ був в╕дданий, Мазепа не зм╕г сво╓ю рукою знищити те, що створював 20 рок╕в. ╤ в╕н ухвалю╓ траг╕чне р╕шення. Траг╕чне, бо розум╕в - усп╕ху цього р╕шення не буде. Це крок, який заслугову╓ на повагу. У 70 рок╕в ось так в╕дмовитися в╕д усього, щоб врятувати один з полк╕в сво╓╖ Гетьманщини. Що важливо: п╕сля ус╕х под╕й Петро Перший в╕дмовився в╕д сво╓╖ ╕де╖. ╤ указ про випалену землю вт╕лений не був. Кр╕м Батурина. Але це ╕нша ╕стор╕я.

Мазепа - це багато невивчених урок╕в в Укра╖н╕ та Рос╕╖. Якби в Рос╕╖ добре знали ╕стор╕ю Мазепи, було б дуже корисно. А що стосу╓ться невивчених урок╕в для Укра╖ни, то я говорила про це на зустр╕ч╕ з б╕знесом. Мазепа - ╓диний гетьман, який ц╕леспрямовано готував себе до правл╕ння. В╕н йшов шляхом, ретельно вивчаючи, як до ц╕╓╖ мети йти ╕ що вир╕шувати. ╤ коли в╕н став гетьманом, в╕н ч╕тко знав - що треба робити ╕ як робити. ╤, звичайно, будь-яка держава, яка претенду╓ на те, щоб бути сильною, повинна мати сильну економ╕ку. ╤ в н╕й не повинно бути м╕сця для громадянсько╖ смути та боротьби за владу р╕зних угруповань, з чого Мазепа витягнув Укра╖ну. Це важливий для вс╕х слов'янських народ╕в урок.
Лана Самохвалова
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 22.10.2021 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23654

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков