Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 22.10.2021 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 22.10.2021
ВАЛЕНТИН БУТ: КРИМСЬКЕ БАЧЕННЯ НАГАЛЬНИХ УКРА╥НСЬКИХ ВИКЛИК╤В

Сьогодн╕шн╕ кримськ╕ реал╕╖ не сприяють, на жаль, в╕двертим висловлюванням. Ухвален╕ останн╕ми роками закони перекрили, зда╓ться, вс╕ можливост╕ для того в сам╕й Москов╕╖, а що вже казати про Крим, де до в╕льного слова, з╕ зрозум╕лих причин, ставляться ще ворож╕ше. Кажуть, що й мовчання, часом, бува╓ красномовн╕шим за слова, але доки ще ╓, бодай, якась можлив╕сть, Св╕тлиця намага╓ться не мовчати. Щоправда, чують ╖╖ щодал╕, то все менше й менше. ╤ не лише через те, що наша влада в╕дхрестилася в╕д не╖, наглухо перекривши ╕ той ╓диний м╕зерний ф╕нансовий струмочок який, з великими перебоями, ще якось крапав до початку л╕та 2016 року, не лише через брудн╕ п╕дозри, натяки ╕ в╕дверт╕ брехн╕, ширен╕ деякими вчорашн╕ми "землячками", рейдерами найперше, мовляв, якщо за поребриком ╕ не за гратами, то щось тут не те.
Головна причина тут, вочевидь, та, що Св╕тлиця, певним чином, вибива╓ться з формату, усталеного останн╕м часом для Криму. Так, зам╕сть того, щоб концентруватися виключно на порушенн╕ прав людини та злочинах, чинених окупантами на п╕востров╕: на регулярних обшуках, затриманнях, арештах, на системному фабрикуванн╕ справ про тероризм та шпигунство, на в╕дчуженн╕ земл╕ ╕ нерухомост╕, чого вс╕ звично оч╕кують, щойно мова заходить про Крим, Св╕тлиця сво╖ми статтями, упродовж останн╕х семи рок╕в б╕льше намагалася
а) анал╕зувати причини того, що сталося;
б) говорити про шляхи вир╕шення проблеми.
Проблеми не лише кримсько╖ – загальноукра╖нсько╖, яка, власне, й призвела до окупац╕╖ Криму та частини Донбасу ╕, в раз╕ подальшого ╖╖ ╕гнорування, може призвести до втрати Незалежност╕ ╕ само╖ державност╕.
Вс╕ роки свого ╕снування - ╕ св╕тличний Арх╕в св╕дчення тому (http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=archive http://svitlytsia.crimea.ua/pdf.html) - наша газета, в м╕ру сво╖х скромних можливостей, в╕дстоювала укра╖нську Укра╖ну, знову й знову привертаючи увагу влади ╕ сусп╕льства до ╕снуючих проблем, до прихованих ╕ явних тенденц╕й, спрямованих на дез╕нтеграц╕ю ╕ руйнування п╕двалин держави, зокрема. На жаль, кримська публ╕ка, за винятком досить вузького прошарку укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, закручена, як ╕ все тод╕шн╓ укра╖нське сусп╕льство, проблемами виживання, була досить далекою в╕д всього ╕ншого, а широк╕ кола укра╖нського сусп╕льства ще й не мали доступу до св╕тличних публ╕кац╕й через м╕зерний наклад газети.
Щодо влади, то ╖╖ ставлення до КС можна схарактеризувати як холодну байдуж╕сть, неухильно переростаючу в невдоволення та щодал╕ сильн╕ше роздратування. Ще б пак! - адже газетка дозволяла соб╕ незалежн╕ судження, критику владно╖ пол╕тики, звертала увагу на ╖╖, влади, огр╕хи ╕ злочини, гуртувала довколо себе тих, хто не сприймав себе безмовною отарою.
Реакц╕я на таке була ц╕лком передбачуваною: м╕зерн╕сть ф╕нансування та перебо╖ з ним звели колектив до м╕н╕муму, тримали його на меж╕ виживання. Не д╕йшло? Що ж, влада мала чималий арсенал ╕нструмент╕в впливу. ╤з застосованих - спроби рейдерського захоплення та переформатування 2010 року та 2016 рок╕в. Остання ще й з п╕дленьким намаганням п╕дставити колектив п╕д удар ворожих спецслужб. Зрештою, влада, що позиц╕онувала себе народною та незаплямовано-патр╕отичною, руками сво╖х карлуватих нищук╕в та щекун╕в, поперед москов╕йських спецслужб, в час╕ в╕йни, зв╕льнила колектив редакц╕╖, зробивши тим самим все можливе, аби в цей, найважчий для не╖ момент, знищити ╓дину державницьку укра╖нськомовну газету на п╕востров╕.
Власне, ми тут не про владу. У демократичному сусп╕льств╕, до якого, принаймн╕ декларативно, пряму╓мо, влада ╓ лише виконавицею вол╕ сусп╕льства, ╖╖ ╕нструментом. Тож хот╕лося б розум╕ння нашо╖ позиц╕╖ саме з боку сусп╕льства. Отож, ще раз на пальцях:
Перемогти ворога, що вже прийшов на твою землю, звертаннями до його сов╕ст╕ та почутт╕в, тим б╕льше, плачами, скаргами, прокльонами чи апелюванням до сус╕д╕в - марна р╕ч. Ворог розум╕╓ лише мову сили. Так було у вс╕ в╕ки, так ╓, ╕, треба гадати, так буде завжди. Сус╕ди ж можуть лише п╕дставити вам десь плече. Ненадовго. ╤ то лише там, де те в╕дпов╕датиме ╖хн╕м власним ╕нтересам. ╤ то лише тод╕, коли бачитимуть не ╕м╕тац╕ю, з маскуванням в╕йни п╕д АТО чи ООС, не приклади вашо╖ колаборац╕╖ з ворогом, а ваш╕ системн╕, ц╕леспрямован╕ д╕╖ по застоюванн╕ сво╓╖ свободи. Але протистояти ворогу ма╓мо сам╕. Власне, це й робимо.
На жаль, на в╕дм╕ну в╕д влади, сусп╕льство не ма╓ ╕нструмент╕в швидкого реагування ╕ тому Крим було втрачено. Але дал╕ добробати, з одним лише легким озбро╓нням, без належного ек╕п╕рування (бо ж Арсен╕й Петрович до самого вересня 2014 тримав на банк╕вських рахунках м╕льйони, перерахован╕ нами на те ек╕п╕рування) зупинили навалу Москов╕╖ на Донеччин╕. Але дал╕ кримц╕, вкуп╕ з добробатами, поклали край мерзенн╕й колаборац╕╖ мо╓╖ вишивано╖ маф╕╖ восени 2015-го. Але цьогор╕ч колаборац╕йний закон "Про ВЕЗ Крим" таки було скасовано. ╤ те надиха╓. Народ м╕й не мертвий, хоча й добряче задурений.
Отож, маючи за супротивника другу ядерну державу св╕ту з найчисельн╕шою у Европ╕ арм╕╓ю, ма╓мо протистояти т╕й сил╕. Чи те ╓ реальним? Безперечно. Хтось скаже, що в раз╕ застосування ядерно╖ збро╖, встояти буде важко, скор╕ш за все, неможливо. Це правда. Але застосування ядерно╖ збро╖ було б безпрецедентним кроком, на який Кремль навряд чи коли й зважиться. Створити ж в╕йсько, здатне завдати нав╕ть значно чисельн╕ш╕й арм╕╖ супротивника непоправних втрат ╕ одн╕╓ю вже загрозою того стримувати ╕мперськ╕ апетити нашого неадекватного сус╕ди, ц╕лком в наших силах. ╤ саме створенням такого в╕йська - сучасного, потужного, добре ек╕п╕рованого, оснащеного найкращими, найнов╕шими зразками збро╖ та бойово╖ техн╕ки - ма╓мо займатися, в╕дклавши решту всього: розваги, чемп╕онати, евробачення, дурн╕ протистояння, вза╓мопоборювання, безк╕нечн╕ п╕вняч╕ бо╖ в етерах - все, що в╕двол╕ка╓ в╕д головного. Головним же ╓ збереження ╕ розвиток нас як нац╕╖ в межах сво╓╖ окремо╖, суверенно╖ держави. ╤ саме для цього ма╓мо якнайшвидше створити потужне в╕йсько.
Чи треба казати, що на його створення, а в подальшому й на утримання, потр╕бн╕ величезн╕ кошти, яких, нараз╕, не ма╓мо, яких, нав╕ть заставивши душу дияволу, не отримати н╕ в борг, н╕, тим б╕льше, в дарунок. Де ж взяти ╖х? Вони п╕д нашими ногами, панове. Варто лишень потрудитися нагнутися за ними.
- Дурня, - скажуть мен╕. - Якби все було так просто, вони вже давно були б в наш╕й кишен╕.
Що ж, давайте поглянемо, що заважа╓ нам стати заможними, а отже, й захищеними.
Найперше, нам доведеться визнати, що, допустивши до влади клани наднац╕онально╖ постсов╓цько╖ маф╕╖ - злочинний синдикат вчорашн╕х комун╕ст╕в-комсомольц╕в та крим╕налу 90-х, а в подальшому ╖хнього пор╕ддя, в тому числ╕ й тих, що сидячи в Рад╕ чи на ╕нших державних посадах, збили соб╕ м╕льйонн╕ та м╕льярдн╕ статки, переправивши ╖х в офшори, - ми не те, що не зб╕льшили ВВП (внутр╕шн╕й валовий продукт) Краю, а навпаки, призвели до його колосального пад╕ння. ╤ сьогодн╕, через тридцять рок╕в, тод╕ як б╕льш╕сть кра╖н св╕ту наростили св╕й ВВП вдво╓-втро╓, наш ВВП нав╕ть не спром╕гся сягнути р╕вня 1991 року.
Отже, в╕дсторонення маф╕╖ в╕д влади, а влади в╕д б╕знесу ╓ нагальним, нев╕дкладним завданням, питанням життя чи смерт╕.
Чи треба казати, що без реформи судово╖ та правоохоронно╖ системи - без реформи суд╕в, пол╕ц╕╖ та прокуратури - маф╕╖ не здолати? Треба розум╕ти, що судова система в цьому ╕ржавому, нараз╕, ланцюгу ╓ найважлив╕шою ланкою. На жаль, пор╕внюючи св╕й власний досв╕д багатор╕чного перебування у судовому протистоянн╕ з державною маф╕╓ю в 2000-2008 р.р., та досв╕д останн╕х семи рок╕в протистояння з╕ щекун╕вським ДП НГЖВ та ПФУ, можу констатувати, що сьогодн╕шн╕ суди значно деградували. ╤ не дивно, бо пройшовши через януковицьке згвалтування, через порошенк╕всько-грановське верховодство, чи й могли бути ╕ншими?
Але ж без верховенства права, без р╕вност╕ перед законом вс╕х - в╕д останнього асен╕затора до Президента, без над╕йного захисту приватно╖ власност╕ не прийдуть не лише ╕ноземн╕ ╕нвестиц╕╖ - не запрацю╓ наш власний, укра╖нський б╕знес.
Отже, якнайшвидша реформа правоохоронно╖, найперше, судово╖ системи ╓ викликом першочерговим. Лише реформувавши ╖х, зможемо очистити державн╕ органи в╕д маф╕╖ та ╖╖ впливу. Лише реформувавши ╖х, забезпечимо можлив╕сть швидкого економ╕чного зростання, матимемо змогу створити ╕ утримувати справд╕ потужне в╕йсько - найпереконлив╕ший гарант нашо╖ безпеки та повернення загарбаного.
- Але ж то на роки й десятил╕ття, - скажуть мен╕.
Так. ╤ я дуже шкодую, що той шлях не розпочато ще в 2000-х, коли вперше почав звертати увагу сусп╕льства на т╕ проблеми (ст. "Ода податков╕й м╕л╕ц╕╖" - на жаль, не оцифрована - та "Пане Президенте, ця влада штовха╓ мене на барикади" http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=23). То, мо', рушимо хоч тепер? Адже найдовша дорога почина╓ться з першого кроку, ╕ подолати ╖╖ можна лише йдучи.
Насамк╕нець, для пор╕вняння з тим, до чого звикли ми, пропоную уривок з книжки Стефана Цвайга "Вчорашн╕й Св╕т", де висв╕тлено не лише те, як без грабунку ближнього, без шахрайства ╕ борг╕в створювали ╕ розвивали п╕дпри╓мства, заробляли м╕льйонн╕ статки в XIX стор╕чч╕, але ще й дуже показове ставлення до б╕знесу з боку тод╕шньо╖ австро-угорсько╖ держави, яка так-сяк, але таки шанувала право та встановлен╕ нею ж закони:
"У друг╕й половин╕ стол╕ття в Австр╕╖ почався розвиток промисловост╕. Завдяки р╕зним удосконаленням ткацьк╕ ╕ прядильн╕ верстати, що ╖х завозили з Англ╕╖, неймов╕рно здешевили виробництво тканин, як╕ перш вироблялися вручну, ╕ ╓врейськ╕ комерсанти з ╖х д╕ловою км╕тлив╕стю, з ╖х м╕жнародною об╕знан╕стю були першими в Австр╕╖, хто зрозум╕в необх╕дн╕сть ╕ прибутков╕сть переходу на промислове виробництво. На незначн╕ в б╕льшост╕ випадк╕в кап╕тали вони заснували т╕ насп╕х збудован╕, працююч╕ спочатку лише на енерг╕╖ р╕чок фабрики, як╕ поступово виросли в потужну, поширену по вс╕й Австр╕╖ ╕ на Балканах Богемську текстильну промислов╕сть. ╤ якщо д╕д м╕й, як типовий представник початкового етапу цього процесу, був лише посередником у збут╕ готово╖ продукц╕╖, то м╕й батько вже без коливань ступив в Новий час, заснувавши на тридцятому роц╕ життя невелику ткацьку фабрику в П╕вн╕чн╕й Богем╕╖, з яко╖ в╕н пот╕м несп╕шно, за к╕лька рок╕в, створив сол╕дне п╕дпри╓мство. Такий обережний спос╕б зростання, незважаючи на спокусливо-сприятливу кон'юнктуру, був б╕льш н╕ж в дус╕ того часу. Кр╕м того, цей спос╕б в╕дпов╕дав дуже стриман╕й ╕ зовс╕м нежад╕бн╕й натур╕ мого батька, який ув╕брав в себе кредо т╕╓╖ епохи: «Safety first» (англ. Безпека поперед всього. В.Б.). Для нього було важлив╕ше волод╕ти «сол╕дним» - ╕ це теж ходове сл╕вце того часу - п╕дпри╓мством, заснованим на власному кап╕тал╕, ан╕ж розширювати свою справу за допомогою банк╕вських кредит╕в ╕ ╕потек. Те, що упродовж всього його життя н╕хто н╕коли не бачив його ╕мен╕ н╕ в боргов╕й книз╕, н╕ на вексел╕, а лише на стор╕нц╕ дебету, причому, зрозум╕ло, в найсол╕дн╕ш╕й кредитн╕й установ╕, в банку Ротшильда, було для нього головним предметом гордост╕. Будь-який прибуток, пов'язаний хоча б з м╕н╕мальним ризиком, був для нього неприйнятним, ╕ за все сво╓ життя в╕н н╕коли не брав участ╕ в чужому б╕знес╕. ╤ якщо, попри все те, в╕н пост╕йно ставав все багатшим, то аж н╕як не за рахунок зухвалих спекуляц╕й або випадкових удач, а завдяки тому, що тримався розсудливого правила того часу, коли витрачали лише скромну частину прибутку ╕, отже, могли б╕льш значну частку з року в р╕к додавати до основного кап╕талу. Як ╕ б╕льш╕сть людей його покол╕ння, м╕й батько вважав би в╕дчайдушним марнотратом того, хто безтурботно тринькав би грош╕, «не думаючи про майбутн╓», ╕ це також ходовий висл╕в т╕╓╖ епохи. ╤ завдяки такому регулярному накопиченню прибутк╕в в ту епоху процв╕тання, та до того ж що держава ще не заз╕хала урвати нав╕ть в╕д найб╕льших прибутк╕в б╕льше н╕ж к╕лька в╕дсотк╕в, тод╕ як державн╕ п╕дпри╓мства обкладалися важкими податками, велик╕ статки росли як би сам╕ собою. Але цей пасивний спос╕б виправдовував себе; в ту пору, на в╕дм╕ну в╕д час╕в ╕нфляц╕╖, економну людину не обкрадали, а д╕лову не обраховували; НЕ спекулянти, а саме найстриман╕ш╕ д╕лки виявлялися у виграш╕. Завдяки сво╖й прихильност╕ до ц╕╓╖ ун╕версально╖ методи м╕й батько м╕г вже до п'ятдесяти рок╕в, нав╕ть за м╕жнародними м╕рками, вважатися дуже заможною людиною. Але на способ╕ життя нашо╖ родини швидке зростання стану майже не позначилося. Потроху почали дозволяти соб╕ невелик╕ примхи: переселилися в трохи б╕льшу квартиру; навесн╕ для пооб╕дн╕х прогулянок брали напрокат автомоб╕ль; ╖здили в спальному вагон╕ другого класу, ╕ лише на п'ятдесятому роц╕ життя батько дозволив соб╕ розк╕ш по╖хати з мат╕р'ю взимку на м╕сяць до Н╕цци. У загальному ╕ ц╕лому л╕н╕я повед╕нки - бути багатим, а не вважатися - залишалася незм╕нною; будучи вже м╕льйонером, м╕й батько н╕коли не курив закордонних сигар, вважаючи за краще, як ╕мператор Франц Йосип, дешеву «В╕рджин╕ю», звичайну «Трабуко», а в карти грав лише за м╕н╕мальною ставкою. У сво╓му благополучному, але замкнутому житт╕ в╕н неухильно дотримувався пом╕рност╕".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 22.10.2021 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23647

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков