Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4075)
З потоку життя (7212)
Душі криниця (3864)
Українці мої... (1531)
Резонанс (1697)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1792)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДОМ╤Н╤К АРФ╤СТ: НЕБЕСНИЙ КРИМ
коли довго мандру╓ш морем – воно може забрати розум… коли довго дивишся в небо...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА КНИГА. "ЛЮДИ ╤ ТРАФАРЕТИ" СЕРГ╤Я ГУПАЛА
Учора я перечитала ╖╖ знову ╕ зрозум╕ла, що д╕йсно знаков╕ твори нашо╖ л╕тератури, а не те, що...


ГРУДЕНЬ-СТУДЕНЬ
Колись, бувало, зустр╕чали зиму, задобрювали, запрошували у гост╕ р╕зноман╕тними примовляннями ╕...


Р╤ЗДВЯНИЙ П╤СТ
28 листопада, в╕дразу п╕сля свята апостола Пилипа, розпочина╓ться Р╕здвяний п╕ст, який трива╓...


НАТАЛ╤Я МАЗУР: МОВ КРАПЛ╤, МИ ТОРУ╢МО СВ╤Й ШЛЯХ
Струму╓ л╕тня спека з висоти, Перед╕ мною шлях петля╓ битий, Та я шукаю шлях мурах простих, Щоб...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 15.10.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 15.10.2021
╢ВГЕН╤Я ЮРЧЕНКО: ТАНЕЦЬ ╤З В╤ТРОМ

╢вген╕я ЮРЧЕНКО народилася 24 серпня 1987 року у селищ╕ Головине Житомирсько╖ област╕ в с╕м’╖ педагог╕в.
За фахом – практичний психолог. У 2019 роц╕ зак╕нчила маг╕стратуру В╕нницького державного ун╕верситету ╕мен╕ Михайла Коцюбинського, факультет ф╕лолог╕╖ та журнал╕стики.
Авторка прозово╖ книжки «Тепер╕шн╕» (2019) та трьох зб╕рок поез╕й – «В╕ддзеркалення» (2018), «Аритм╕я мовчання» (2019), «В╕з╕╖ дощу» (2020).
Лауреат Всеукра╖нсько╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Василя Юхимовича (2019), л╕тературно-мистецького конкурсу ╕мен╕ Всеволода Нестайка (2019) та «Житомир TEN» (2018).

ПОЕЗ╤╥

* * *
Тв╕й погляд пада╓,
залиша╓ться м╕ж ключиць,
Де сонна артер╕я сонця
чека╓ сну.
Ви з╕ткан╕ бережно
з безл╕ч╕ протир╕ч,
Тво╖ долон╕
запам'ятають ╖╖ одну.

У м╕жребер'╖ притихне та,
що ╕з ребра,
╤ пульсуватиме поц╕лунком
сотню стор╕ч,
Бо сон у долонях —
то найсолодша/г╕рка пора,
То найкоротша/найдовша
ваша л╕лова н╕ч.

В╕трам навстр╕ч,
навпрошки через сотню л╕т...
Пульсу╓ слово у серц╕ —
не на вустах…
Нейрони мит╕ нотують,
та квапить св╕т,
Цв╕т опада╓
в розхристаних м╕ражах.

24.05.2021

* * *
Розмисли навзнак
вляглися й др╕мають...
Крихтами в╕з╕й
годують птаха,
╕з трав на св╕танку
росу позбирають,
аби не плакав...

В╕тер колише
н╕жну прозор╕нь,
╕ на шляху
визирають кв╕ти.
Гаснуть недопалки
давн╕х ╕стор╕й,
з╕бран╕ з р╕зних
за шрифтом л╕тер.

Н╕ч розсм╕ялась
г╕рким безсонням...
Г╕рко, — кричать.
╤ г╕рчить полинами.
Снить в нас╕нин╕,
м╕цн╕╓ сонях —
чаша буття,
невипита нами.

31.03.2020

* * *
Бажа╓те прим╕ряти взуття?
Кришталь давно на друзки —
об реальн╕сть...
╤ жодно╖ сльозинки каяття —
До краю келих...
Н╕бито фатальн╕сть.

Не скуштувати солоду на смак —
медов╕ соти восени пощезнуть.
╤ шлях не повернути вже навспак...
На щастя, чи на жаль...
Бентежить?

Бажа╓те прим╕ряти х╕тон,
просякнутий отрутою наскр╕зно?
Забракне сил —
без остраху, як сон...
Чуже минеться —
в╕дт╕ня харизма.

Бажа╓те стежиною пройти?
Шкло загарту╓, як ╕ти босон╕ж...
В безодню, чи до св╕тло╖ мети...

Без черевик╕в ╕ всю зайву од╕ж
Залишити на берез╕ життя.
У човен забагато — ще потоне...

╤з Богом наодинц╕ — каяття...
На вигляд — осяйне,
на смак — солоне.

22.08.2018

* * *
Гранатове вино,
в╕дблиски ратуш╕...
тут п’ють за любов,
там — во╖н з гранатою...
Розбризкано кров,
с╕к розлито...
До дна!
За любов, Маргарито!

На травах г╕рських
чай настояно,
там в╕тер жаский
стр╕не во╖на.
Веч╕р св╕титься
тьмяною ватрою,
гвинт╕вка залишиться
за гауптвахтою.

Тут знову дощить,
там розвидн╕лось...
Чому так г╕рчить
вода в Свитяз╕?
Тут п’ють за любов,
а там — молячись...
Шкоринка на чарц╕...
╤ хлопц╕ зморен╕.

Тут маски
╕ сум за свободою,
а там балаклави
у ногу з модою...
Тут пан╕ поважно крокують
брук╕вкою,
там снайперу мр╕╓ться
йти Стометр╕вкою...

Там п’ють за любов…
У Львов╕ дощитиме...
Розбризкано кров,
зникають вс╕ л╕тери...

25.07.2020

* * *
Кам╕нь пару╓ теплом,
вода диха╓ холодом осен╕.
Нам, як сонцю, мовчати
╕ просто т╕шитись.
Ступати навстр╕ч усм╕хненими,
скуйовдженими
╤, зв╕сно, босими,
чекати на ос╕нь ╕ перший ╖╖ падолист.

Зграйкою риб
зникати у глибин╕,
До хрипоти сп╕вати,
см╕ятись ╕ плакати,
Випити серпень,
щоб не лишилось на дн╕...
Розмалювати стар╕
закинут╕ ватмани.

Дек╕лька сн╕в про пан╕
кольору ретро.
Нав╕ть без сл╕в —
у н╕й до знемоги трепетно...
Нав╕ть без свят —
по в╕нця у н╕й Всевишнього...
Серпень мовчить, як риба...
Злет╕ти вище...

П╕р’я того, що з блакит╕,
до н╕г опустилося...
Хвилю приборкано,
кам╕нь — константа вечора.
Поп╕л минулого...
Дим.
╤, пов╕р, не наснилося...
Тихо прийшло на злам╕
╖╖ тридцять третього...

19.08.2020

* * *
Дзвони мовчать. Тиша без них дзвенить.
Лл╓ться в╕дгом╕н спраглим пов╕тря т╕лом.
Ос╕нь без тебе ввечер╕ гомонить...
В╕руй...

Птах в╕длет╕в, св╕тлий, напевне, ти —
сиза голубка поряд ╕ темний сок╕л...
Я не л╕чила крок╕в, йшла до мети...
Хто ти?

Янгол, що вчора зранив у кров крило,
темрява, м╕сяць, музика оп╕вн╕чна?
См╕х тв╕й почувся, мелод╕╖ не було —
В╕чн╕сть...

Тихо кружля╓ш, я усм╕хнусь ╕ п╕ду...
Довго л╕читиму неперел╕тн╕ весни.
Знову наснився, знову в╕дв╕в б╕ду...
Ангел небесний!

21.10.2020

* * *
В╕дпускаю любов
у безмежну н╕чну хуртовину,
Серед тисяч галактик
сьогодн╕ зустр╕ла твою.
Не шукай н╕ причин,
н╕ порад,
н╕ абсенту провини...
Н╕ч хм╕льну до останньо╖ крапл╕
неквапом доп’ю.

Шален╕ють уста
╕ сп╕вають нам першу осанну...
С╕рий сумн╕в розтане
в долонях тво╖х, далеб╕...
Ц╕луватимеш солодко так,
як ц╕лують кохану,
Воскресатиму в серц╕,
щоб ти розр╕зняв у юрб╕...

Промовчи про майбутн╓, —
тепер╕шн╓ полум’ям св╕тить,
А минуле зника╓
в об╕ймах затишних тво╖х...
В╕дпускаю любов
у суконц╕ смарагдов╕й л╕тн╕й,
╤ спокусу-бажання,
╕ новонароджений гр╕х...

03.01.2021

* * *
Не знати, що буде завтра —
ще один дарунок сьогодення.
Все тл╕нне —
екрани смарт╕в, слова ╕ ╜рати...
Темно.
╤ серце, якщо в╕ддати,
то зовс╕м не втрата,
а душу згубити не можна,
╕ загубити не варто.
Ти — про вогонь,
вона — про ватру...
Направду,
обо╓ — про св╕тло,
сугест╕ю,
синон╕ми,
антагон╕ст╕в Св╕ту.
З нею лишень рад╕ти...
Вона не зна╓, що буде пот╕м,
що розпов╕сть дотик...
Н╕ч.
М╕сяць.
Ос╕нь
вогненного року.

08.08.2020

* * *
Пол╕сся без льону ╕ л╕су...
Бурштин вит╕ка╓ сльозами,
з очей непроглядна зав╕са
спада╓... Мовчить лишень кам╕нь...

Всиха╓ замулене русло,
затихло затравлене птаство.
Смола бурштинами загусла,
в гран╕тах знекровлене рабство.

Та небо ще кольору льону.
Над л╕сом — багряне повстання…
Де зорано вс╕ руб╕кони,
у серц╕ льони проростають.

04.06.2020

* * *
Мина╓ л╕то скошеним колоссям…
╤ син╓ небо плине за р╕кою…
╤ вишива╓ позолоту ос╕нь,
Де всенький св╕т у не╖ — п╕д рукою.

Колись я — юнка, на тканин╕ чист╕й
╤ чорним, ╕ червоним гаптувала…
Стр╕чки яскрав╕, мамине намисто
Я до в╕нця з коханим зодягала…

В╕йна, мов гр╕м… Кривавилися маки…
╤ хрестиком в’язалися стежини…
╤ до сх╕д сонця просиналась мати,
Чекаючи у т╕й сорочц╕ сина…

З р╕лл╕ не раз п╕дн╕меться колосся,
В╕зьму сорочку з╕ старо╖ скрин╕…
Я вишивала щастя, щоб збулося
на св╕тлу долю в р╕дн╕й Укра╖н╕…

15.08.2018

* * *
Ос╕нь ступа╓ тихо,
загорнена в оксамит,
Вогненна ╕ тепла,
з присмаком апельсин╕в...
Танець ╕з в╕тром...
Здиву╓ться ворожбит,
Коли вона вранц╕ прокинеться,
ледве поср╕блена ╕не╓м.
╤ нав╕ть якщо ф╕олетово,
з ожиновою кислинкою,
Ос╕нь ступатиме впевнено
з обличчям рудо╖ ж╕нки.

08.09.2021

* * *
Ця ос╕нь повол╕ запалю╓ прост╕р,
Оголю╓ клени ╕ стелить стежину.
Ос╕нн╓ узл╕сся запрошу╓ в гост╕,
А сонце ц╕лу╓ ╕ще безневинно.

Ця ос╕нь запалю╓ в серц╕ пожежу,
Шепочуться нишком роздягнен╕ клени,
╤ св╕тло в тоб╕ роз╕лл╓ться безмежжям —
Займа╓ться золотом листя зелене.

Ця ос╕нь сьогодн╕ згоря╓ красиво —
Ц╕лу╓ жагуче, ╓дна╓ стих╕╖...
╤ л╕то не бабине — сонячне диво —
Тремтять позолочен╕ ос╕нню в╕╖.

Зриваються з уст не слова — поц╕лунки,
╤ вже червон╕╓ збентежене небо.
Бо ос╕нь сьогодн╕ — примхлива в╕щунка,
Де вс╕ перехрестя приводять до тебе...

08.10.2021

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 15.10.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23639

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков