Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4075)
З потоку життя (7212)
Душі криниця (3864)
Українці мої... (1531)
Резонанс (1697)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1792)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВАНГЕЛ╤╢ В╤Д ПРОФЕСОРА ЖАДЬКА
Слово «╢вангел╕╓» означа╓ «добру новину», яка поряту╓ людство в╕д...


╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ГЕРОЙ УКРА╥НИ
Григор╕я Орлика можна назвати ╓вропейським геро╓м. В╕н син гетьмана-мазепинця Пилипа Орлика ╕...


«СПИСОК» КАТЕРИНИ: РУЙНАЦ╤Я ДЕРЖАВНОСТ╤, ПОКР╤ПАЧЕННЯ УКРА╥НЦ╤В, ЖОРСТКА РУСИФ╤КАЦ╤Я
Тож Катерина ╤╤ в Одес╕ – це не ст╕льки частина «исторического облика нашего...


ДОЛЯ КРЕЙСЕРА «ПАМ’ЯТЬ МЕРКУР╤Я» ТА ЙОГО КОМАНДИРА
Команда крейсера заздалег╕дь прийняла р╕шення п╕дняти над кораблем укра╖нський прапор, але...


«Я ТЕБЕ ПОРОДИВ, Я ТЕБЕ ╤ ВБ’Ю!», АБО ЯК УКРА╥НЦ╤ СТВОРИЛИ ╤ ЗРУЙНУВАЛИ ╤МПЕР╤Ю
Йдеться не так про «Тараса Бульбу», як про Рос╕йську ╕мпер╕ю, що виникла р╕вно 300...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 01.10.2021 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 01.10.2021
ПОГОНЯ, ТРИЗУБ ╤ ТАМГА

2021 р╕к проголошений у Литв╕ Роком ╕стор╕╖ та культури литовських татар.
 22 вересня б╕ля входу в Музей укра╖нсько╖ д╕аспори в Ки╓в╕ подружжя учасник╕в громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Департамент во╓нно-культурно╖ антрополог╕╖» Павло ╕ Ольга Музики демонстрували виготовлення холодно╖ збро╖ Кримського ханства. В музе╖ засновниця громадсько╖ орган╕зац╕╖ «М╕жнародний ╕нститут культурно╖ дипломат╕╖» Тетяна Калита провела презентац╕ю виставки «ПОГОНЯ, ТРИЗУБ ╕ ТАМГА. Укра╖на – Русь, Велике княз╕вство Литовське, Руське та Жемайт╕йське ╕ кримськ╕ татари: в╕д протистояння до бойового побратимства».
 Зах╕д орган╕зовано завдяки сп╕впрац╕ Музею Шереметь╓вих, громадсько╖ орган╕зац╕╖ «М╕жнародний ╕нститут культурно╖ дипломат╕╖» та за сприяння Посольства Литовсько╖ Республ╕ки в Укра╖н╕.
 Надзвичайний ╕ Повноважний Посол Литви в Укра╖н╕ Вальдемарас Сарап╕нас в╕дзначив укра╖нською мовою особливу роль литовських татар у боротьб╕ за свободу протягом стол╕ть ╕, зокрема, сказав: «Татари не залишилися осторонь ╕ в наш╕ дн╕. 13 с╕чня 1991 року, коли радянськ╕ танки напали на в╕льнюську телевежу, серед загиблих ╖╖ захисник╕в була й Лорета Асанав╕чюте – дочка литовського татарина. Дов╕ра та вза╓мна п╕дтримка допомогли вибороти чимало перемог, ╕ ╖х ще багато буде попереду».
 Екс-директорка Бахчисарайського державного ╕сторико-культурного запов╕дника, нин╕ сп╕вроб╕тниця ╤нституту стратег╕чних досл╕джень Ельм╕ра Аблял╕мова зазначила: «Наш╕ народи об’╓дну╓ прагнення до свободи ╕ незалежност╕, г╕дн╕сть, честь. Так було в минулому, так ╓ зараз ╕ так буде». Е.Аблял╕мова розпов╕ла про репрес╕╖ рос╕йських загарбник╕в проти кримських татар на окупован╕й територ╕╖.
 Також виступили президент Департаменту во╓нно-культурно╖ антрополог╕╖ Олекса Руденко ╕ старший науковий сп╕вроб╕тник Музею укра╖нсько╖ д╕аспори, учасник захисту Укра╖ни на Донбас╕, про що в╕н розпов╕в у книз╕ «Нотатник моб╕л╕зованого», Назар Розлуцький.
 Експозиц╕я м╕стить низку стенд╕в з текстовими матер╕алами та ╕люстрац╕ями, а також ун╕кальн╕ артефакти з колекц╕╖ Музею Шереметь╓вих. У назв╕ виставки заф╕ксовано герби трьох народ╕в – литовського, укра╖нського ╕ кримськотатарського. Експонати висв╕тлюють переважно в╕йськову вза╓мод╕ю трьох народ╕в.
 У радянськ╕й школ╕ пер╕од Великого Княз╕вства Литовського, коли упродовж стол╕ть укра╖нський ╕ литовський народи жили в одн╕й держав╕ намагалися обережно оминути, а кримських татар представляли ворогами. Справжня ╕стор╕я набагато складн╕ша. Литовц╕ приходили на Русь, виганяючи татарських баскак╕в, ╕ наш╕ предки сприймали ╖х, як визволител╕в в╕д ярма Золото╖ Орди. Перемога литовсько-руського в╕йська великого князя Ольгерда над монголо-татарами у Синьоводськ╕й битв╕ 1362 року завершила зв╕льнення земель ╕сторично╖ Рус╕ в╕д Золото╖ Орди.
 За час╕в великого князя В╕товта наприк╕нц╕ Х╤V стол╕ття татари оселилися в Литв╕. ╥х називали татари-липки. Вони походили переважно з Криму. Головною д╕яльн╕стю татар була в╕йськова справа та дипломатична служба. Литовськ╕ татари складали особисту гвард╕ю В╕товта й разом з ним брали участь у знаменит╕й Грюнвальдськ╕й битв╕ 1410 року. За в╕рну службу литовськ╕ татари були зв╕льнен╕ в╕д податк╕в й отримували нагороди землями та ма╓тками. Столицею липк╕в стали Троки (литовською Тракай). У Тракайському замку народився Гадж╕ Герай. У 1441 роц╕ за п╕дтримки Великого Княз╕вства Литовського та Польського корол╕вства Кримське ханство стало незалежним на чол╕ з Гадж╕ Гера╓м, який започаткував ханську династ╕ю Гера╖в. Згодом уже в╕ки по тому, п╕д час визвольного руху на початку ХХ стол╕ття, за основу для кримськотатарського прапора була взята тамга – герб роду Гера╖в. У 1917 роц╕ на першому курулта╖ кримськотатарського народу символ був ухвалений на той момент як державний прапор, оск╕льки саме з правителями роду Гера╖в була пов’язана державн╕сть кримських татар. Боротьба Гадж╕ Герая з Золотою Ордою стримувала натиск останньо╖ на укра╖нськ╕ земл╕. Однак наприк╕нц╕ ХV стол╕ття Кримське ханство ста╓ васалом Османсько╖ ╕мпер╕╖, ╕ його стосунки з Литвою кардинально зм╕нилися. Починаються ледь не щор╕чн╕ походи татар ╕з Криму на земл╕ Великого Княз╕вства Литовського, Корони Польсько╖, Рус╕ – Укра╖ни, згодом Реч╕ Посполито╖. А литовськ╕ татари складали частину в╕йськ польсько-литовсько╖ держави. З часом липки отримали статус шляхти. Вже до ХV╤ стол╕ття литовськ╕ татари втратили тюркську мову, але зберегли ╕слам як головну рел╕г╕ю.
 Укра╖нське козацтво то воювало з Кримом, то брало участь у внутр╕шньо кримських м╕жусобних конфл╕ктах. 13 серпня 1624 року в╕йсько хана Мегмеда ╤╤╤ Герая за допомогою запорозьких козак╕в розбило турецьк╕ в╕йська султана Мурада ╤V п╕д Карасубазаром (нин╕ Б╕лог╕рськ).
 Доба Визвольно╖ в╕йни укра╖нського народу п╕д проводом Богдана Хмельницького – це пер╕од в╕йськово-пол╕тичного союзу Укра╖ни з Кримським ханством. А ще можна згадати Конотопську битву 1659 року, в як╕й укра╖нське в╕йсько гетьмана ╤вана Виговського сп╕льно з кримськими татарами, очоленими ханом Мехмедом ╤V, розгромило московську арм╕ю.
 У битв╕ п╕д В╕днем 1683 року татари були у в╕йську Реч╕ Посполито╖. Кримськ╕ татари були союзниками гетьмана Пилипа Орлика.
 У ход╕ рос╕йсько-турецько╖ в╕йни 1768-1774 рок╕в рос╕йськ╕ в╕йська захопили Крим. Спочатку було проголошено незалежн╕сть Кримського ханства, а в 1783 роц╕ Рос╕йська ╕мпер╕я анексувала Крим.
 Литовськ╕ татари нар╕вн╕ з поляками ╕ литовцями брали участь у польських повстаннях проти Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ у 1794, 1830-1831 ╕ 1863 роках.
 Восени 1917 року м╕ж укра╖нським ╕ кримськотатарським нац╕онально-революц╕йними рухами була досягнута угода про сп╕льну боротьбу проти б╕льшовизму.
 Коли в 1918 роц╕ полковник Арм╕╖ УНР Петро Болбочан визволяв Крим в╕д б╕льшовик╕в, сутт╓ву допомогу укра╖нським п╕дрозд╕лам надали учасники кримськотатарського руху.
 Вальдемарас Сарап╕нас звернувся до учасник╕в презентац╕╖: «Дорог╕ брати ╕ сестри укра╖нц╕! Литва завжди буде п╕дтримувати Укра╖ну в боротьб╕ проти рос╕йсько╖ агрес╕╖. Слава Укра╖н╕!»
 Присутн╕ в╕дпов╕ли: «Героям слава!»
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 01.10.2021 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23602

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков