Версiя для друку Обговорити в форумi

2021 рік проголошений у Литві Роком історії та культури литовських татар.
 22 вересня біля входу в Музей української діаспори в Києві подружжя учасників громадської організації «Департамент воєнно-культурної антропології» Павло і Ольга Музики демонстрували виготовлення холодної зброї Кримського ханства. В музеї засновниця громадської організації «Міжнародний інститут культурної дипломатії» Тетяна Калита провела презентацію виставки «ПОГОНЯ, ТРИЗУБ і ТАМГА. Україна – Русь, Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське і кримські татари: від протистояння до бойового побратимства».
 Захід організовано завдяки співпраці Музею Шереметьєвих, громадської організації «Міжнародний інститут культурної дипломатії» та за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні.
 Надзвичайний і Повноважний Посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас відзначив українською мовою особливу роль литовських татар у боротьбі за свободу протягом століть і, зокрема, сказав: «Татари не залишилися осторонь і в наші дні. 13 січня 1991 року, коли радянські танки напали на вільнюську телевежу, серед загиблих її захисників була й Лорета Асанавічюте – дочка литовського татарина. Довіра та взаємна підтримка допомогли вибороти чимало перемог, і їх ще багато буде попереду».
 Екс-директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, нині співробітниця Інституту стратегічних досліджень Ельміра Аблялімова зазначила: «Наші народи об’єднує прагнення до свободи і незалежності, гідність, честь. Так було в минулому, так є зараз і так буде». Е.Аблялімова розповіла про репресії російських загарбників проти кримських татар на окупованій території.
 Також виступили президент Департаменту воєнно-культурної антропології Олекса Руденко і старший науковий співробітник Музею української діаспори, учасник захисту України на Донбасі, про що він розповів у книзі «Нотатник мобілізованого», Назар Розлуцький.
 Експозиція містить низку стендів з текстовими матеріалами та ілюстраціями, а також унікальні артефакти з колекції Музею Шереметьєвих. У назві виставки зафіксовано герби трьох народів – литовського, українського і кримськотатарського. Експонати висвітлюють переважно військову взаємодію трьох народів.
 У радянській школі період Великого Князівства Литовського, коли упродовж століть український і литовський народи жили в одній державі намагалися обережно оминути, а кримських татар представляли ворогами. Справжня історія набагато складніша. Литовці приходили на Русь, виганяючи татарських баскаків, і наші предки сприймали їх, як визволителів від ярма Золотої Орди. Перемога литовсько-руського війська великого князя Ольгерда над монголо-татарами у Синьоводській битві 1362 року завершила звільнення земель історичної Русі від Золотої Орди.
 За часів великого князя Вітовта наприкінці ХІV століття татари оселилися в Литві. Їх називали татари-липки. Вони походили переважно з Криму. Головною діяльністю татар була військова справа та дипломатична служба. Литовські татари складали особисту гвардію Вітовта й разом з ним брали участь у знаменитій Грюнвальдській битві 1410 року. За вірну службу литовські татари були звільнені від податків й отримували нагороди землями та маєтками. Столицею липків стали Троки (литовською Тракай). У Тракайському замку народився Гаджі Герай. У 1441 році за підтримки Великого Князівства Литовського та Польського королівства Кримське ханство стало незалежним на чолі з Гаджі Гераєм, який започаткував ханську династію Гераїв. Згодом уже віки по тому, під час визвольного руху на початку ХХ століття, за основу для кримськотатарського прапора була взята тамга – герб роду Гераїв. У 1917 році на першому курултаї кримськотатарського народу символ був ухвалений на той момент як державний прапор, оскільки саме з правителями роду Гераїв була пов’язана державність кримських татар. Боротьба Гаджі Герая з Золотою Ордою стримувала натиск останньої на українські землі. Однак наприкінці ХV століття Кримське ханство стає васалом Османської імперії, і його стосунки з Литвою кардинально змінилися. Починаються ледь не щорічні походи татар із Криму на землі Великого Князівства Литовського, Корони Польської, Русі – України, згодом Речі Посполитої. А литовські татари складали частину військ польсько-литовської держави. З часом липки отримали статус шляхти. Вже до ХVІ століття литовські татари втратили тюркську мову, але зберегли іслам як головну релігію.
 Українське козацтво то воювало з Кримом, то брало участь у внутрішньо кримських міжусобних конфліктах. 13 серпня 1624 року військо хана Мегмеда ІІІ Герая за допомогою запорозьких козаків розбило турецькі війська султана Мурада ІV під Карасубазаром (нині Білогірськ).
 Доба Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького – це період військово-політичного союзу України з Кримським ханством. А ще можна згадати Конотопську битву 1659 року, в якій українське військо гетьмана Івана Виговського спільно з кримськими татарами, очоленими ханом Мехмедом ІV, розгромило московську армію.
 У битві під Віднем 1683 року татари були у війську Речі Посполитої. Кримські татари були союзниками гетьмана Пилипа Орлика.
 У ході російсько-турецької війни 1768-1774 років російські війська захопили Крим. Спочатку було проголошено незалежність Кримського ханства, а в 1783 році Російська імперія анексувала Крим.
 Литовські татари нарівні з поляками і литовцями брали участь у польських повстаннях проти Російської імперії у 1794, 1830-1831 і 1863 роках.
 Восени 1917 року між українським і кримськотатарським національно-революційними рухами була досягнута угода про спільну боротьбу проти більшовизму.
 Коли в 1918 році полковник Армії УНР Петро Болбочан визволяв Крим від більшовиків, суттєву допомогу українським підрозділам надали учасники кримськотатарського руху.
 Вальдемарас Сарапінас звернувся до учасників презентації: «Дорогі брати і сестри українці! Литва завжди буде підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії. Слава Україні!»
 Присутні відповіли: «Героям слава!»
 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 01.10.2021 > Тема ""Білі плями" історії"