"Кримська Свiтлиця" > #39 за 01.10.2021 > Тема "Душі криниця"
#39 за 01.10.2021
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКА КНИГА. "ПОГЛИНУТ╤ КОЛОКУТОЮ" ЛАНИ ПЕРЛУЛАЙНЕН
Написати ╕сторичний роман – це вам не писати про себе коханого (кохану) чи н╕ про що. Це к╕лькар╕чне вивчення джерел, в╕дб╕р матер╕алу та його осмислення. Не плутайте з костюмованими мелодрамами, над якими регочуть ╕сторики, хоча наш читач так опустився, що серйозна л╕тература не засвою╓ться його здеградованим ╕нтелектом. П╕сля написання д╕йсно ╕сторичного роману письменник може читати лекц╕╖, де под╕литься знаннями. Але кому вони треба?
Мар╕анна Мн╕шех та ╖╖ чолов╕к Дмитр╕й
«Акела промахнувся!» – подумала я про себе, коли побачила, що укра╖нський роман про галичанку, яка стала московською царицею, до реч╕, лег╕тимною, що довела досл╕дниця Лана Перлулайнен, та ╖╖ чолов╕ка, який виявився ╓диним достойним правителем Москов╕╖ за всю ╖╖ ╕стор╕ю, за що його, власне, ╕ вбили, не набув розголосу. Я думала, що його пом╕тять критики, ╕сторики, та й любител╕ старовини не пропустять такий довгооч╕куваний тв╕р. Ну, ╕ посполит╕ галичани також зац╕кавляться. Але видно вс╕м у мозок в’╖лися московськ╕ штампи про «Марину Мн╕шек» ще з урок╕в ╕стор╕╖ в школ╕, ╕ вони не розум╕ють – це траг╕чна ╕ зовс╕м не ганебна частина нашо╖ ╕стор╕╖ – подорож двох цив╕л╕зованих молодих людей до кра╖ни варвар╕в на початку 17 стол╕ття, з╕ткнення Ренесансу з Середньов╕ччям, гуман╕зму з деспот╕╓ю. Причому в роман╕ Лани це показано дуже ╕нтел╕гентно, вишукано, математично точно. ╤ що залиша╓ться п╕сля прочитання? А ось що. Мар╕анна Мн╕шех, дочка самб╕рського старости ╢жи Мн╕шеха, надзвичайно хитрого ╕ розумного магната, не була лялькою в складн╕й пол╕тичн╕й гр╕ Реч╕ Посполито╖ та Москов╕╖. Може, спершу нею ╕ ман╕пулювали, але галицьк╕ д╕вчата швидко вчаться ╕ мають почуття г╕дност╕, а галицьк╕ ж╕нки - як правило, сам╕ приймають р╕шення, ╕ вже у т╕ далек╕ часи могли заткнути за пояс сучасних фем╕н╕сток сво╓ю активн╕стю в сусп╕льно-пол╕тичному житт╕. А реформи Дмитр╕я були демократичними, т╕льки, на жаль, в╕н не п╕дкр╕пив ╖х вогнем ╕ мечем. Якби в сучасн╕й Москов╕╖ з'явився хтось под╕бного штибу, сталось би щось под╕бне, т╕льки його отру╖ли б, а не кинули розтерзане т╕ло на поживу псам. Дуже повчальн╕ висновки. Особливо, коли у нас сьомий р╕к в╕йна, а неокр╕пл╕ м╕зки молод╕ та д╕тей гвалту╓ промосковська ╕деолог╕я. Нема╓ хороших московит╕в, вони вс╕ ╕нф╕кован╕ в╕русом п╕дступу ╕ п╕длоти. Коли чита╓ш роман, власне, дилог╕ю, про Колокуту, хочеться п╕дказати ╕ Мар╕анн╕ ╕ Дмитр╕ю: рятуйтесь, ви в небезпец╕, ви могли все це зупинити. Це означа╓, що текст живий, виклика╓ емоц╕╖, змушу╓ сп╕впереживати. Це вам не «оживляж», коли в ╕сторичний роман вставляють любовну л╕н╕ю, аби читач не помер в╕д нудьги. Авторка не намага╓ться догодити н╕кому, окр╕м ╤стин╕, ╕сторичн╕й правд╕. ╤ в роман╕ художня правда повинна йти пл╕ч-о-пл╕ч з ╕сторичною. Праця над романом зайняла 6 рок╕в, добре, що знайшлося видавництво «Богдан», бо наш╕ видавц╕ люблять «блатних автор╕в», а не дбають про розвиток укра╖нсько╖ л╕тератури, яка потребу╓ як╕сно╖ ╕сторично╖ прози, а не дешевих ╕м╕тац╕й. ╤ це провина нас ус╕х, що Лана не хоче б╕льше писати на ╕сторичну тематику. У нас дуже гарно вм╕ють принизити ╕гнором талановитих незалежних автор╕в. Це власне й показу╓ суть державно╖ пол╕тики в сфер╕ культури. Яке щастя, що книги не горять. Вересень 24, 2021 р.
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 01.10.2021 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23601
|