Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4028)
З потоку життя (7190)
Душі криниця (3848)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1688)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1786)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕСЬКА КОМПАН╤Я ЗАПЕРЕЧУ╢ ПОСТАЧАННЯ ТИТАНОВО╥ РУДИ ДО ОКУПОВАНОГО КРИМУ
Про це п╕д час пресконференц╕╖ в Укр╕нформ╕ пов╕домив генеральний директор Belanto М╕рослав...


У ДН╤ПР╤ В╤ДЗНАЧИЛИ 116 РОК╤В М╤СЦЕВОМУ ОСЕРЕДКУ ТОВАРИСТВА «ПРОСВ╤ТА»
Як будь-який живий орган╕зм, «Просв╕та» переживала злети й пад╕ння, розкв╕т ╕ ру╖ну....


СПРАВА «СК╤ФСЬКОГО ЗОЛОТА»: СУД У Н╤ДЕРЛАНДАХ ОГОЛОСИТЬ Р╤ШЕННЯ 26 ЖОВТНЯ
Про це пов╕домля╓ власний кореспондент Укр╕нформу в Гааз╕ з посиланням на сайт суду.


ПУНКТ ДИСЛОКАЦ╤╥ – ДОНБАС
Пункти пост╕йно╖ дислокац╕╖ – це визначен╕ в╕дпов╕дними наказами в╕йськов╕ м╕стечка,...


Б╤ЛЬШ╤СТЬ УКРА╥НЦ╤В ВВАЖАЮТЬ МОЖЛИВИМ ПОВЕРНЕННЯ КОНТРОЛЮ НАД ОРДЛО
Про це пов╕домив директор Харк╕вського ╕нституту соц╕альних досл╕джень Денис Кобз╕н




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 17.09.2021 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 17.09.2021
ХОЧЕШ ТЕРОРИЗУВАТИ КРИМ — НАЗВИ ЦЕ БОРОТЬБОЮ З ТЕРОРИЗМОМ: СТАР╤ НОВ╤ НАРАТИВИ РОС╤╥

Рос╕йська пропаганда знову д╕стала стар╕ «терористичн╕» наративи
Рос╕я не змогла ан╕ з╕рвати, ан╕ применшити значення м╕жнародно╖ «Кримсько╖ платформи», яка ставить соб╕ за мету, зокрема, захист жертв окупац╕йного режиму. Тому рос╕йська пропаганда знову д╕стала стар╕ «терористичн╕» наративи.

В╤ДПОВ╤ДЬ НА «КРИМСЬКУ ПЛАТФОРМУ»

3 вересня цього року рос╕йська ФСБ затримала п╕дпри╓мця Ельдара Одаманова. За добу з обшуками прийшли до ще чотирьох кримських татар: брат╕в Аз╕за й Асана Ахтемових, Шевкета Усе╖нова ╕ заступника голови Меджл╕су кримськотатарського народу Нар╕мана Джеляла. Останн╕й за к╕лька дн╕в до того повернувся з Ки╓ва, де брав участь в установчому сам╕т╕ «Кримська платформа».
Оф╕ц╕йний прив╕д, який Рос╕я використала для затримання п'ятьох кримських татар, — вибух на газопровод╕ в район╕ села Перевальне, який н╕бито стався 23 серпня. Джелялу, Ахтемовим, Одаманову й Усе╖нову висунули звинувачення у диверс╕╖. Нар╕мана Джеляла залишили п╕д вартою на 2 м╕сяц╕. Йому загрожу╓ до 15 рок╕в в'язниц╕ в╕дпов╕дно до Крим╕нального кодексу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Його звинувачують у тероризм╕ й диверс╕╖ проти «влади» в Криму.
Укра╖нськ╕ правозахисники та оф╕ц╕йн╕ особи пов'язують рос╕йську атаку на кримськотатарських актив╕ст╕в, перш за все, саме з проведенням 23 серпня  сам╕ту «Кримська платформа». До сам╕ту Рос╕я висловлювала протест проти його проведення. У Кремл╕ зах╕д називали «шабашем» ╕ погрожували його учасникам насл╕дками.

ТЕРОР ПРОТИ УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ

Олег Сенцов був лише одним ╕з перших «укра╖нських терорист╕в», використаних Рос╕╓ю для залякування вс╕х, хто вважа╓ Крим укра╖нським. За 7 рок╕в, за останн╕ми даними, 127 людей стали жертвами пол╕тично мотивованих пересл╕дувань у Рос╕╖ та окупованому нею Криму, щонайменше 84 з них — кримськ╕ татари.
Кримських татар у Криму пересл╕дують в╕д самого початку окупац╕╖. Масов╕ арешти й обшуки у актив╕ст╕в в окупованому Криму або замовчуються м╕сцевими та рос╕йськими ЗМ╤, або подаються як «боротьба з тероризмом».
Основна стаття для пол╕тв’язн╕в — участь у терористичн╕й орган╕зац╕╖.
Такою в РФ вважають «Х╕зб ут-Тахр╕р». ╥╖ члени називають сво╓ю м╕с╕╓ю об’╓днання вс╕х мусульманських кра╖н в ╕сламському хал╕фат╕, але вони в╕дкидають терористичн╕ методи. «Х╕зб ут-Тахр╕р» заборонена в Рос╕╖ з 2003 року, але на територ╕╖ Укра╖ни ╕ б╕льшост╕ кра╖н св╕ту д╕╓ без обмежень.
За даними орган╕зац╕╖ «Кримська сол╕дарн╕сть», через н╕бито причетн╕сть до «Х╕зб ут-Тахр╕р» ув’язнено 79 кримських татар. Деяк╕ з них отримують терм╕ни у 19 рок╕в позбавлення вол╕.
Про те, що рос╕йська влада орган╕зову╓ репрес╕╖ проти кримських татар п╕д приводом боротьби з тероризмом, заявив на зас╕данн╕ ПАР╢ у червн╕ цього року депутат в╕д ╢вропейсько╖ народно╖ парт╕╖ Франц╕╖ Франсуа Кальв. На цьому ж зас╕данн╕ була ухвалена резолюц╕я, яка вкотре засв╕дчила «грубе порушення прав та пересл╕дування кримських татар, правозахисник╕в ╕ журнал╕ст╕в у Криму, зумовлене жорстким застосуванням окупац╕йною владою норм законодавства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖».
2 вересня  2021 року Орган╕зац╕я об'╓днаних нац╕й оприлюднила допов╕дь генерального секретаря Антон╕у Гутерр╕ша про порушення прав людини в Криму й Севастопол╕. Це вже пята допов╕дь генсека ООН щодо ситуац╕╖ в Криму. Вона ф╕ксу╓ широкий спектр порушень прав людини та м╕жнародного гуман╕тарного права на окупованому п╕востров╕, за як╕ н╕хто з причетних не несе в╕дпов╕дальност╕.

«САМ ТИ ТЕРОРИСТ»

Представники рос╕йсько╖ делегац╕╖ в ПАР╢ заявили, що червнева допов╕дь французького депутата «повна брехн╕», а ╕нформац╕я, яка там м╕ститься, отримана в╕д «терористичних орган╕зац╕й».
Ще до публ╕кац╕╖ вереснево╖ допов╕д╕ ООН оф╕ц╕йна представниця МЗС РФ Мар╕я Захарова оголосила, що Рос╕я, навпаки, захища╓ права кримчан в╕д можливих посягань з боку Укра╖ни, а рос╕йський сенатор ╕з Криму Серг╕й Цеков назвав документ «вкрай непрофес╕йним».
Незважаючи на численн╕ докази порушення м╕жнародного гуман╕тарного права окупац╕йною владою в Криму, м╕н╕стр закордонних справ Рос╕╖ С╓рг╓й Лавров продовжу╓ стверджувати, що порушення прав людини в анексованому Криму — це вигадка.

ПРОТИ «ДЕРЖАВИ-ТЕРОРИСТА» — ДЕРЖАВА-ТЕРОРИСТ

Останн╕ затримання Кремль використав для розгортання широко╖ пропагандистсько╖ кампан╕╖, звинувачуючи Укра╖ну в «актах державного тероризму».
Заяву ФСБ про те, що диверс╕я на газопровод╕ була орган╕зована територ╕альним п╕дрозд╕лом Головного управл╕ння розв╕дки (ГУР) М╕н╕стерства оборони Укра╖ни в Херсон╕ за участю «заборонено╖ в Рос╕╖ орган╕зац╕╖» «Меджл╕с кримськотатарського народу», рос╕йськ╕ мед╕а активно поширили п╕д заголовками про «акт державного тероризму». З аналог╕чними заявами виступили й представники окупац╕йно╖ влади в Криму.
П╕зн╕ше цього ж тижня св╕дченням «державного тероризму» рос╕йськ╕ мед╕а назвали ╕нформац╕ю про провал спецоперац╕╖, п╕д час яко╖ у М╕нську мали затримати «вагнер╕вц╕в» — рос╕йських в╕йськових злочинц╕в.
Загалом тему «Укра╖ни як терористично╖ держави» Рос╕я почала розкручувати ще у 2016 роц╕.
Тод╕ прокремл╕вськ╕ мед╕а писали, що ФСБ начебто запоб╕гла терактам у Криму, як╕ готувались ГУР М╕ноборони Укра╖ни на критично важливих елементах ╕нфраструктури й житт╓забезпечення Криму з метою дестаб╕л╕зац╕╖ соц╕ально-пол╕тично╖ обстановки на п╕востров╕ перед виборами. Йшлося, зокрема, про п╕дрив траси С╕мферополь–Ялта.
Коментуючи ц╕ заяви, Влад╕м╕р Пут╕н заявив, що «Укра╖на перейшла до практики терору з метою в╕двол╕кання уваги жител╕в Укра╖ни в╕д тяжкого становища економ╕ки в сво╖й кра╖н╕, в╕д людей, як╕ захопили владу в Ки╓в╕ та продовжують грабувати власний народ».
На п╕дконтрольних окупанту територ╕ях також пер╕одично з’являються публ╕кац╕╖ з фейками про те, що Укра╖на – у топ╕ св╕тового списку кра╖н-терорист╕в та «перехову╓ на сво╖й територ╕╖ терорист╕в й орган╕затор╕в державних переворот╕в».
У кв╕тн╕ цього року секретар Ради безпеки РФ Н╕колай Патрушев заявив про те, що начебто «укра╖нськими спецслужбами й екстрем╕стськими орган╕зац╕ями на пост╕йн╕й основ╕ влаштовуються провокац╕╖ на державному кордон╕, робляться спроби проведення на територ╕╖ Криму диверс╕йно-терористичних акц╕й, перш за все на об'╓ктах ╕нфраструктури ╕ житт╓забезпечення».
Не без згадок про зовн╕шн╓ управл╕ння Патрушев стверджував, що за п╕дтримки Заходу в Укра╖н╕ розгорнут╕ центри навчання диверс╕йно-розв╕дувальних формувань, а ризик зд╕йснення теракт╕в у Криму обумовлений у тому числ╕ й поверненням на п╕востр╕в з-за кордону бойовик╕в, що воювали в рядах м╕жнародних терорист╕в.
Рос╕йськ╕ юристи нав╕ть згадали про ╕снування м╕жнародного законодавства. Цин╕чно посилаючись на м╕жнародне право, вони заявили, що Статут ООН да╓ ╖м повне право «вдаватися до сили в порядку зд╕йснення права на самооборону у раз╕ збройного нападу». Юрист ╤лля Ремесло заявив: «Рос╕я протягом сво╓╖ нов╕тньо╖ ╕стор╕╖ систематично стикалася з терористами ╕ н╕коли не залишала ╖х безкарними. Вважаю, що не повинн╕ стати винятком ╕ ки╖вськ╕ терористи, як╕ п╕д прикриттям зах╕дних господар╕в остаточно перейшли меж╕ дозволеного».
Тему так звано╖ п╕дготовки диверс╕╖ у 2016 роц╕ федеральн╕ канали РФ реан╕мували ╕ в контекст╕ тепер╕шн╕х под╕й, вкотре розпов╕даючи про велику м╕с╕ю Рос╕╖ у боротьб╕ з тероризмом в Укра╖н╕.
Насправд╕ ж саме Рос╕я безпосередньо в╕дпов╕да╓ критер╕ям з визначень державного тероризму. Женевська конференц╕я з питання тероризму ще у 1987 роц╕ прийняла Женевську декларац╕ю щодо тероризму, яка визнача╓ як державний тероризм, зокрема, практики пол╕цейсько╖ держави, спрямован╕ проти сво╖х громадян: спостереження, розг╕н збор╕в, контроль за новинами (ЗМ╤), побиття, тортури, помилков╕ арешти, масов╕ арешти, фальсиф╕кован╕ звинувачення, показов╕ суди, вбивства. А також – поставку державою збро╖ масового ураження на територ╕ю ╕нших держав, в ╖хн╕ територ╕альн╕ води або в м╕жнародн╕ води, в╕йськов╕ маневри ╕ навчання, що проводяться поблизу кордон╕в ╕ншо╖ держави ╕ становлять загрозу його незалежност╕ й територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та ╕н.
Удаваний статус Рос╕╖ як борця з тероризмом дисону╓ ╕ з ╖╖ стосунками з реальними терористичними орган╕зац╕ями. Зокрема, п╕сля захоплення влади в Афган╕стан╕ терористами з «Тал╕бану» спецпредставник президента Рос╕╖ щодо Афган╕стану, директор другого департаменту Аз╕╖ Зам╕р Кабулов пов╕домив про запланован╕ контакти з кер╕вництвом терористично╖ орган╕зац╕╖. В╕н зазначив, що у Рос╕╖ «хорош╕ в╕дносини» як з владою, що залишила Афган╕стан, так ╕ з «Тал╕баном».
Центр стратег╕чних комун╕кац╕й та ╕нформац╕йно╖ безпеки
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 17.09.2021 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23570

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков