Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4021)
З потоку життя (7184)
Душі криниця (3847)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1686)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1785)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВАЛЕНТИН БУТ: СПРАВА ПРИХОДЬКА - ЯК П╤ДСТАВИТИ ПЛЕЧЕ
Л╕тн╕й дядько з Сак, що розважався соб╕ художн╕м ковальством, спершу отримав сво╓р╕дне...


ВАЛЕНТИН БУТ: ТАНЦ╤ З БУБНОМ НАВКОЛО ЗЕЛЕНИХ ОФШОР╤В
Чутлив╕сть до перем╕н, здатн╕сть зм╕нюватися, еволюц╕онувати в цьому м╕нливому св╕т╕ ╓ головною...


Я КОЛИСЬ ПОСЕЛИВ ВОД╤Я КАМАЗА У СЕБЕ НА ДАЧ╤ ТА ПОСТАВИВ ЙОМУ ПРОСЛУШКУ
Справа В’ячеслава Чорновола залиша╓ться одн╕╓ю з найб╕льш резонансних в ╕стор╕╖ нов╕тньо╖...


ВАЛЕНТИН БУТ: П╤СЛЯСМАК ПЕРЕМОГИ
То, може б, год╕ вже випробовувати на "наш╕сть" Олександра Усика чи тих же Анну-Мар╕ю? Може б,...


ВАЛЕНТИН БУТ: ПРО ОХАЙН╤СТЬ, ЯК П╤ДМУРОК ПРОЦВ╤ТАННЯ
Мо╓ покол╕ння вийшло з авторитарно╖ Есересер╕╖, де все, часто до найдр╕бн╕ших речей, вир╕шували...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 10.09.2021 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 10.09.2021
ВАЛЕНТИН БУТ: ПЕРЕЖИТИ ЗИМУ

Скажи, м╕й горобчику с╕рий,
Яко╖ потр╕бно це в╕ри,
Щоб з голоду й холоду дубнучи взиму,
Все ж не в╕дл╕тати у вир╕й?

Мовчить, в╕дпов╕сти не хоче.
Лиш пильно так дивиться в оч╕,
Немов би пита╓: “А сам чом сидиш тут,
Бо ж он вже й чоб╕ття тупоче?"
В.Б.

Свого першого закордонного паспорта я отримав навесн╕ 1989 року, готуючи чорноморську "навколосв╕тку" - плавання по периметру Чорного моря. Плавання загальмували, бо ж нав╕ть реакц╕я на нього в╕д редакц╕╖ просунутого, як на сов╓цьк╕ часи, часопису "Вокруг света" (на гонорари якого розраховував) була однозначною: "одиночные плавания, как проявление буржуазного индивидуализма, чужды советскому спорту". Не варто й казати, що позиц╕я доблесних прикордонних в╕йсь КДБ СРСР, зг╕дно яко╖ не те, що як╕сь там туристи, але й ек╕паж╕ сов╓цьких л╕так╕в та суден могли з'являтися за кордоном лише групами не менше трьох, в мо╓му випадку була окреслена значно ч╕тк╕ше. Коротше кажучи, старанно готоване плавання не "вигор╕ло". Зате з'явилася звичка завжди тримати при соб╕ закордонний паспорт. Власне, в╕дтод╕ в╕н в мене й не вибував. Щойно спливав терм╕н д╕╖ одного, виправляв наступний. ╤ то при тому, що за кордон жодного разу не ви╖здив. Турпо╖здки, де вас водять мов овець, чи спалювання часу на занудних курортах мене не ц╕кавили. Ц╕кавили, натом╕сть, далек╕ плаваннями п╕д в╕трилами. Але за Есересер╕╖ отримати дозв╕л на таке було практично неможливо, а за в╕льно╖ Укар╖ни, зам╕сть далеких плавань, ми були змушен╕ виживати.
 Це важко пояснити нин╕шн╕м, "незалежним" покол╕нням, але старш╕ добре пам'ятають, що горбач╕вська Перестройка добряче зворухнула застоялий, затхлий, просмерд╕лий дух совка. З широкого св╕ту на нас в╕йнуло запахом вол╕, ╕ був той пов╕в наст╕льки св╕жим, наст╕льки принадливим, наст╕льки п'янким сво╖ми реальними ╕ нафантазованими перспективами, що одна лише думка про повернення до задушливо╖ атмосфери з ╖╖ тотальним контролем за найменшими тво╖ми порухами, з самодурними, н╕чим не мотивованими "н╕ззя", була просто нестерпною.
Саме тому '91 р╕к, з його "лебединим озером" дуже напружив. Правду сказати, в тому момент╕ я всерйоз готувався було податися за моря. На щастя, тод╕ об╕йшлося. Не об╕йшлося в 2014-му. П╕дла окупац╕я, п╕д маркою захисту нас в╕д примарних "фаш╕стов", безсов╕сн╕ ман╕пуляц╕╖ п╕д пильним наглядом "вв╕чливих марс╕ян" та "казакоф", "вол╓╕з'явлен╕╓" не╕снуючого в природ╕ народу ╕, як результат, повернення обридлого совка, з його неуб╕╓нним дом╕нантом держави над особист╕стю, ╕гноруванням прав людини, з його закамуфльованим п╕д дружбу народ╕в шов╕н╕змом, з нетерпим╕стю до ╕ншодумства, з його брехнею про р╕вн╕ можливост╕, зокрема, мовн╕, з шпигуноман╕╓ю, з полюванням на в╕дьом, з перманентними обшуками та арештами а-ля '37 р╕к.
Найб╕льше, при тому, перепада╓ кримцям. Не мина╓, зда╓ться, ╕ м╕сяця-двох, щоб до когось не за╖хали з обшуком, щоб когось не потягли до суду, не упекли до буцегарн╕.
Он ╕ на цьому тижн╕ проведено обшуки, затримано та попередньо ув'язнено спершу п'ятьох: Аз╕за та Асана Ахтемових, Нар╕мана Джеляла, Ельдара Одоманова, Шевкета Усе╕нова. А за чотири дн╕ ще одного: Ельдара Менсе╕това. Вс╕х ╖х п╕дозрювано у вчиненн╕ диверс╕╖ на газогон╕ поблизу села Перевального. Дво╓: Одоманов та Усе╕нов, схоже, змогли довести сво╓ ал╕б╕, адже весь той день, начебто, були у Евпатор╕╖, та ще й на очах у св╕дк╕в. А все ж, ╕ ╖х ув'язнено, хай ╕ на два тижн╕ "всього".
 За в╕що?
За спротив пол╕ц╕╖ при затриманн╕. Ц╕ дво╓, певно, не дотумкали з ким мали справу. Тож коли до твого дому п╕дкочу╓ авт╕вка без номерних знак╕в, коли мордовороти (часто без знак╕в розр╕знення) гвалтовно гатять у тво╖ двер╕, погрожуючи винести ╖х, коли тебе самого кладуть лицем у п╕длогу, коли викручують тоб╕ руки, не ма╓ш чинити опору, бо може виявитися, що то н╕яка не банда, а тутешня спецслужба.
З трьома першими ф╕гурантами "газогонно╖" справи значно г╕рше: кузени Ахтемови ал╕б╕, як видно, не змогли довести, а Перший заступник голови забороненого тут Меджл╕су кримц╕в Нар╕ман Джелял хоч ╕ мав беззаперечне ал╕б╕ - перебував того дня ще дал╕ в╕д Перевального, н╕ж згадан╕ вище Одоманов та Усе╕нов, а саме, у Ки╖в╕, на сам╕т╕ Кримсько╖ Платформи та, видно, добряче намуляв тутешн╕й влад╕.
Чим?
Хто ж ╖х зна╓. Може сво╖ми поглядами, як╕ не дуже й приховував, може активною позиц╕╓ю, може участю у згаданому сам╕т╕, може просто тим, що комусь несила було дал╕ терп╕ти прямо у себе п╕д боком представника вищого кер╕вного органу кримц╕в.
- Дивн╕ як╕сь "диверсанти", скажете. - Де це чувано, щоб друга особа п╕сля голови представницького органу ц╕лого народу, а саме таким ╓ статус пана Джеляла, подалася б у диверсанти? ╢ прецеденти?
Отож. Таке звинувачення вигляда╓ ще неймов╕рн╕шим, якщо знати, що упродовж десятил╕ть боротьби за право повернення ╕з заслання на Батьк╕вщину, кримц╕ жодного разу не зривалися на силов╕ акц╕╖, не кажучи вже про якийсь тероризм.
Те ж ╕ з кузенами Ахтемовими. Як можна бачити у викладеному в Мереж╕ в╕део тутешн╕х спецслужб, вони так кульгають на терм╕нолог╕╖ нав'язуваного ╖м "диверсантства", наче познайомилися з тими словечками лише щойно, заучуючи тексти написаних ╖м "признань". А що ╖хн╕й вигляд ╕ на суд╕, за св╕дченнями адвокат╕в, найнятих родинами, був вочевидь пригн╕ченим, якщо не сказати наляканим, що вони, з якогось дива, в╕дмовилися в╕д згаданих адвокат╕в на користь призначених ╖м в╕д держави, яка вважа╓ ╖х диверсантами, що, за св╕дченнями пана Джеляла, Асан Ахтемов, по сут╕, визнав застосування до нього ф╕зичного насилля, то це ще б╕льше перекону╓ неупередженого спостер╕гача в упередженост╕ сл╕дства.
Що та упереджен╕сть не вигадка, св╕дчить перманентн╕сть тиску прийшлих на кор╕нний народ. Так, за с╕м з половиною рок╕в когось викрали ╕ по-зв╕рячому замордували, як Решата Аметова, когось викрали, запроторивши нев╕домо куди, як Ерв╕на ╤браг╕мова, а загалом, за гратами опинилося б╕льше сотн╕ кримц╕в. Власне, не лише вони: звинувачення у шпигунств╕, тероризм╕ висунуто багатьом мешканцям Криму - громадянам Укра╖ни р╕зного етн╕чного походження. Але кримц╕ на особливому рахунку. Хтось поясню╓ ту упереджен╕сть до них ново╖ влади ретро-нелюбов'ю через непрощення к╕лькох в╕к╕в перебування данниками Кримського ханства, хтось ╕ дальшим трактуванням ╖х як "народу-зрадника". Можливо, чи╖сь м╕зки й справд╕ вивихнут╕ аж так, та, на мою думку, причина тут зовс╕м ╕нша. ╤ вона значно проза╖чниша, прагматичн╕ша, сказати б, хоча й не менш цин╕чна. Схоже на те, що не зум╕вши перетягнути на св╕й б╕к найчисленн╕ший з ╕снуючих трьох кор╕нних народ╕в Криму, нова влада намага╓ться викреслити його з пол╕тичного життя п╕вострова, розколовши його, витиснувши за меж╕ п╕вострова непок╕рну нац╕ональну ел╕ту, а тих ╖╖ представник╕в, що лишилися, як не приручити, то репресувати. Як бачимо, Джелял не з тих, кого можна приручити.
- Чого ж не подався зв╕дти, якщо так вже погано? - спита╓те. - Невже не в╕дчував нависло╖ загрози? Невже не розум╕в, що рано чи п╕зно потрапить до пастки, як ось ц╕╓╖, з тим газогоном? Невже думав, що участь у сам╕т╕ Кримсько╖ платформи минеться йому без насл╕дк╕в?
Мен╕ важко в╕дпов╕дати за пана Джеляла. Думаю, все це в╕н добре усв╕домлював. Х╕ба що не м╕г уявити, що його приплутають до того газогону. Скажу, як те сприймаю я. Воля, безсумн╕вно, найпоц╕нн╕ша р╕ч. Без не╖ життя зводится до ╕снування. Але я трохи подоросл╕шав з '91 року ╕ сьогодн╕ не готовий давати драла, кинувши сво╓ й сво╖х лише тому, що так вчинила моя влада. Кр╕м того, я належу до давнього ╕ знаного роду, де честь ╕ г╕дн╕сть у вс╕ в╕ки була у велик╕й пошан╕. М╕й пращур, людина, що не мислила себе без вол╕, свого часу, у переб╕гу лише к╕лькох рок╕в, дв╕ч╕ стояв на варшавському ешафот╕ за намагання вибороти волю - не для себе особисто, бо нав╕ть там, на ешафот╕ був вт╕ленням вол╕ - для всього народу. Чи г╕дним було б ╕ тепер, подавшись на волю самому чи й с╕м'╓ю, лишити напризволяще тих, хто попри все трима╓ться сво╓╖ земл╕, спод╕ваючись вистояти, попри все? Отож...
 Дума╓ться, у Москв╕ дуже хот╕ли б, аби ус╕ незгодн╕ з ╖╖ св╕тобаченням подалися галасв╕та, за меж╕ Криму. Власне, вс╕ останн╕ роки тут докладають чимало практичних зусиль для зам╕щення "н╓скр╓пних" сво╖ми, "скр╓пними". ╤ дуже шкода, що в ун╕сон Кремлев╕, на його велику вт╕ху, те ж саме тягнуть деяк╕ наш╕ знан╕ суперпатр╕оти - вс╕ от╕ високодумн╕ шкляр╕, велеречив╕ дроздови, а тепер ще й самовпевнений пан Портн╕ков, який - ц╕лком у дус╕ ВВП - взявся останн╕м часом пророкувати обкарнання Укра╖ни, бо ж вона - бачте! - "у стал╕нських кордонах".
На щастя, здоровий глузд не зовс╕м вив╕трився в народ╕. Т╕ ж кримц╕, так непросто повернувшись на свою Батьк╕вщину, не сп╕шать кидати ╖╖ зайдам ╕ подаватися на в╕льн╕ земл╕. Нав╕ть зазнаючи психолог╕чно тиску внасл╕док перманентних пересл╕дувань ╕ принижень. ╤ то зовс╕м не через заклики забороненого тут Меджл╕су триматися на сво╖й земл╕ до останньо╖ змоги. Тримаймося й ми здорового глузду, товариство. Лише так ма╓мо шанс застояти свою людську сутн╕сть ╕ пережити цю довгу зиму.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 10.09.2021 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23548

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков