Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3998)
З потоку життя (7157)
Душі криниця (3832)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1681)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1784)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХОЧЕШ ТЕРОРИЗУВАТИ КРИМ — НАЗВИ ЦЕ БОРОТЬБОЮ З ТЕРОРИЗМОМ: СТАР╤ НОВ╤ НАРАТИВИ РОС╤╥
Рос╕я не змогла ан╕ з╕рвати, ан╕ применшити значення м╕жнародно╖ «Кримсько╖...


У ЧЕХ╤╥ СУД АРЕШТУВАВ ГРОМАДЯНИНА РФ ФРАНЧЕТТ╤ - УЧАСНИКА ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ
рос╕янин п╕д арештом буде оч╕кувати винесення р╕шення у справ╕ про його екстрадиц╕ю в Укра╖ну.


РОС╤Я ПРИВЛАСНИЛА ПОНАД 4000 ПАМ'ЯТОК У КРИМУ ╤ ВИВОЗИТЬ АРТЕФАКТИ
Про це йдеться в допов╕д╕ ЮНЕСКО про спостереження за ситуац╕╓ю в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим для...


ОКУПАНТИ ЗАЛИШИЛИ В СИЛ╤ ВИРОК КРИМЧАНИНУ ЯЦК╤НУ - 11 РОК╤В
адвокат Микола Полозов пов╕домив, що адм╕н╕страц╕я С╤ЗО С╕мферополя не реагу╓ на його письмов╕...


«КРИМ. ОКУПАЦ╤Я»: У КИ╢В╤ ПРЕЗЕНТУВАЛИ В╤ДЕОКОЛЕКЦ╤Ю ╤СТОР╤Й ОЧЕВИДЦ╤В
Голова Меджл╕су вважа╓, що св╕дчення прямих учасник╕в тих под╕й повинн╕ нагадувати про...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 03.09.2021 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 03.09.2021
Ярослав Грицак, ╕сторик: УКРА╥НЦ╤ ВМ╤ЮТЬ ДАТИ СОБ╤ РАДИ

Як варто говорити про ╕стор╕ю та здобутки Укра╖ни, як╕ найб╕льш╕ досягнення Укра╖ни за найдовшу незалежн╕сть та як укра╖нцям стати м╕цною сп╕льнотою – говоримо з ╕сториком та професором Укра╖нського католицького ун╕верситету Ярославом Грицаком.
- Розпочнемо з розмови власне про ╕стор╕ю. Ус╕м добре в╕домо, що рос╕йська пропаганда масово використову╓ ╖╖ для просування сво╓╖ пол╕тично╖ пов╕стки. Чи ╓ розум╕ння цього в св╕товому середовищ╕ ╕сторик╕в, що ╕стор╕я ста╓ потужним ╕нструментом пропаганди? ╤ чи ╓ ╕н╕ц╕ативи, як╕ покликан╕ запоб╕гти цьому?
- Я вважаю, що ╓ усв╕домлення того, що ми вступили в той небезпечний пер╕од, коли ╕стор╕я все б╕льше й б╕льше ста╓ ╕нструментом для пол╕тичних ц╕лей. ╤ зокрема, тому, що ми живемо у св╕т╕ постправди, ╕ зника╓ факт. ╤ як насл╕док, виника╓ неповага до факту як такого. ╤сторики це активно обговорюють.
Чи ╓ спроби якихось про╓кт╕в? Особисто я знаю т╕льки один, який можна частково вважати пов'язаним з ╕сториками. Його ╕н╕ц╕аторами були Анн Апельбаум, яка написала книжку про Голод ╕ про ГУЛАГ, та П╕тер Померанцев. Вони створили цей про╓кт як спробу знайти антидот, як можна зн╕велювати зловживання ╕стор╕╓ю, зокрема в сусп╕льствах, як╕ ╓ под╕лен╕. Укра╖на була одним ╕з кейс╕в цього про╓кту. Я також брав у ньому участь, ╕ цей про╓кт зак╕нчився розробкою рекомендац╕й та роликами для громадського телебачення.
Але в мене таке враження, що спроби ╕сторик╕в подолати цю лавину постправди – це як спроба ложкою вичерпати море. Зусиль ╕сторик╕в н╕коли не буде вистачати, щоб протистояти масов╕й пропаганд╕, яка ╓ зараз. Ми бачимо, що ╕стор╕я ста╓ зараз ╕нструментом всюди, не лише в Рос╕╖. Зокрема, ми можемо говорити про Америку. На жаль, ми в╕д цього сильно стражда╓мо, як ╕сторики ╕ як укра╖нц╕.
- Наск╕льки важливими, на вашу думку, ╓ так╕ ╕н╕ц╕ативи в Укра╖н╕? ╤ чи ╓ як╕сь спроби ╖хнього запровадження?
- Дуже важливим про╓ктом в Укра╖н╕ в цьому контекст╕ ╓ про╓кт «Л╕кбез». Але в мене ╓ в╕дчуття, що тут це ╓ окрем╕ спроби – дуже благородн╕, але при скромних ресурсах. Я не переконаний також, який це ма╓ вплив. Безперечно, так╕ ╕н╕ц╕ативи дуже потр╕бн╕ й ╖х потр╕бно робити дал╕. ╤ я не вважаю, що це мають робити профес╕йн╕ ╕сторики. Цим повинн╕ займатися профес╕йн╕ мед╕афах╕вц╕, залучаючи до цих ╕н╕ц╕атив профес╕йних ╕сторик╕в. Очевидно, що в самих т╕льки ╕сторик╕в не вистачить ан╕ сил, ан╕ ресурс╕в, ан╕ вм╕нь, аби вести цю контрпропаганду. Але вони мають долучатися до цього.
П╕сля Майдану були дуже активн╕ спроби журнал╕ст╕в це робити. Я не знаю достеменно, яка ситуац╕я зараз – я можу говорити лише про окрем╕ випадки. Проблема в тому, чи будуть ц╕ спроби ╕нституал╕зован╕. Ми ж мали це, умовно кажучи, м╕н╕стерство пропаганди за Порошенка, з якого н╕чого не вийшло. Питання вже поляга╓ не в тому, що робити, а як робити. Не до зм╕сту, а до само╖ форми, ╖╖ ефективност╕ та засоб╕в.
- В одному з╕ сво╖х ╕нтерв'ю ви сказали, що «Укра╖на зараз – це дуже перспективна дитина. ╤ вона ма╓ шанс зробити цив╕л╕зац╕йний стрибок». Останн╕ 30 рок╕в – це 30 рок╕в дуже насиченого доросл╕шання. Як╕ кроки нам треба зробити, щоб цей цив╕л╕зац╕йний стрибок був усп╕шним?
- Тут ключове – питання появи правильних ╕ сталих ╕нституц╕й. Насправд╕ в нас з'явля╓ться багато правильних ╕нституц╕й, але вони живуть дуже коротко. Вони з'являються та зникають. М╕ра зр╕лост╕ сусп╕льства поляга╓ в тому, наск╕льки в нас ╓ стал╕ ╕нституц╕╖. Причому, вони не обов'язково повинн╕ бути державними. Якщо п╕дсумувати, то м╕ра цив╕л╕зованост╕ сусп╕льства охоплю╓ те, ск╕льки в нас з’явиться сталих та не залежних в╕д держави ╕нституц╕й.
- Чи ви вважа╓те, що укра╖нське сусп╕льство вже ╓ достатньо зр╕лим, щоб утворити ц╕ ╕нституц╕╖?
- Я вважаю, що вже просто ╓ час це робити. Я вважаю, що зр╕лим ╓ не саме сусп╕льство, а вже стались умови, коли це просто необх╕дно робити, коли певн╕ передумови вже виконан╕.
Якщо говорити про державницьк╕ функц╕╖, то для мене ключовим ╓ незалежн╕ суди. Це пов’язана ╕стор╕я. Бо вся ╕дея поляга╓ в тому, що держава ма╓ позбавити себе впливу в тих галузях, де вона не ╓ ефективною, де ╓ втручання ╕ перешкоджання. Зокрема, це ╓ рейдерство, яке ╓ санкц╕онованим, коли умовою багатства ╓ доступ до т╕ла президента, умовно кажучи. Це ╓ основою ц╕╓╖ системи. Тому для того, щоб цього не сталося, владу потр╕бно максимально обмежити. ╤ тут дуже важливими ╓ два роди обмежень: з одного боку – це обмеження сусп╕льне, знизу, а з ╕ншого боку – це структурна реформа само╖ влади. У цьому процес╕, зокрема, дуже важливим ╓ створення незалежно╖ судово╖ г╕лки. Поки цього не станеться, я думаю, ми дал╕ будемо мати серйозн╕ ╕нституц╕йн╕ проблеми.
Умовно кажучи, в нас ╓ демократ╕я by default, але в нас в╕дсутня ╕нституал╕зована демократ╕я.
- Ви часто говорите про те, що укра╖нська нац╕я вже сталася. Як╕ основн╕ маркери усп╕шност╕ цього процесу ми можемо вид╕лити ╕ як правильно схарактеризувати сучасну укра╖нську ╕дентичн╕сть?
- Я вважаю, що ╕дентичн╕сть н╕коли не ╓ сформованою. ╤ н╕коли не буде сформована, тому що це безк╕нечний процес, й ╕дентичн╕сть сама по соб╕ ╓ пластичною, динам╕чною.
Я завжди використовую для цього наступний приклад. Я ╓ великим фанатом BВС, ╕ в них ╓ сер╕я передач про р╕зн╕ кра╖ни Inventing Brazil, Portugal, Germany ╕ так дал╕. ╤ що характерно, у ц╕й передач╕ кореспондент бере ╕нтерв'ю у н╕мц╕в на вулиц╕ чи серед ╕нтелектуал╕в ╕ просить, щоб вони означили, що ╓ н╕мецька ╕дентичн╕сть. Пов╕рте мен╕, н╕хто не може цього зробити. Тут радше можна говорити про певн╕ ╕нтелектуальн╕ забави, коли ми хочемо приписати певн╕ реч╕, що це властиво т╕льки нам ╕ б╕льше н╕кому.
Але в мене ╓ ╕нша в╕дпов╕дь на це питання. Насправд╕ ╕снують тверд╕ критер╕╖, ╕ найб╕льш твердим критер╕╓м ╓ те, наск╕льки нац╕я може себе захистити ╕ об'╓днати проти зовн╕шн╕х загроз. Тому що, насправд╕, я не знаю тако╖ нац╕╖, де ╓ сильна внутр╕шня ╓дн╕сть, за винятком х╕ба ╤сланд╕╖ та Япон╕╖. Якщо подивитись на сус╕дн╕х поляк╕в чи угорц╕в, Бельг╕ю чи Америку, ми завше бачимо дв╕ Америки, дв╕ Бельг╕╖.
Укра╖нська нац╕я н╕коли не буде мати тако╖ сили з’╓днаност╕ та згуртованост╕, як ми соб╕ хочемо чи уявля╓мо. Але ми ма╓мо достатню м╕цн╕сть, щоб бути ст╕йкою сп╕льнотою
Але мен╕ не йдеться про те, що ╕снують под╕ли. Це явище завжди ╓ неминучим. Питання в тому, наск╕льки ц╕ нац╕╖ можуть ╕снувати при цих под╕лах ╕ чи можуть вони функц╕онувати. М╕й висновок поляга╓ в тому, що укра╖нська нац╕я може ╕снувати за цих умов. Ц╕ под╕ли не ╓ смертельн╕. ╤ що важливо ╓ те, що, як на мене, найб╕льшим критер╕╓м ╓ випробування, яке укра╖нц╕ мали в 2014 роц╕, випробування так званою «рос╕йською весною». Тому що якби нац╕╖ не ╕снувало, сьогодн╕ ми би мали зовс╕м ╕ншу Укра╖ну: Укра╖ну по Збруч або по Дн╕про. Цього не сталося.
Тобто я вважаю, це дуже важливий ╕ головний критер╕й того, що укра╖нц╕ нормально реагують на зовн╕шн╕ виклики. Кожен зовн╕шн╕й виклик приводить до згуртування, а не до дезор╕╓нтац╕╖. Для мене це головний показник.
Укра╖нська нац╕я н╕коли не буде мати тако╖ сили з’╓днаност╕ та згуртованост╕, як ми соб╕ хочемо чи уявля╓мо. Це неможливо, зважаючи на наш╕ сильн╕ рел╕г╕йн╕ под╕ли, р╕зну ╕стор╕ю, р╕зномовн╕сть ╕ таке ╕нше, але ми ма╓мо достатню м╕цн╕сть, щоб бути ст╕йкою сп╕льнотою.
- Хот╕лося би б╕льше поговорити про ц╕нност╕. Ви були одним ╕з тих, хто вн╕с це поняття в укра╖нський дискурс, ╕ дуже добре пояснили це у сво╓му TED Talk з ╢вгеном Гл╕бовицьким. Але, якщо п╕дсумувати, як вам зда╓ться – якщо ми повернемося на початки незалежност╕ й поглянемо, знову ж таки, у певн╕й перспектив╕ на весь цей шлях, то як╕ тенденц╕╖ ми спостер╕га╓мо у зм╕н╕ ц╕нностей укра╖нц╕в ╕ як╕ найважлив╕ш╕ з них, як╕ вже сформувалися в укра╖нському сусп╕льств╕, ми можемо вид╕лити. ╤ чи ц╕ ц╕нност╕ ╓ сп╕льними для вс╕╓╖ Укра╖ни?
- Безперечно, що н╕. Не може бути ц╕лковитого об'╓днання навколо ц╕нностей. Ц╕нност╕ завше д╕ляться, ╕ головною л╕н╕╓ю под╕лу ц╕нностей ╓ зазвичай не рег╕ональн╕. В Укра╖н╕ ми цього дуже сильно не знайшли, х╕ба що рел╕г╕йний вим╕р ╕ рел╕г╕йн╕ в╕дм╕нност╕ ╓. Але щодо самого набору ц╕нностей: в╕н ╓ б╕льш-менш однор╕дним в Укра╖н╕, й в╕н ╓ досить депресивний. Тому що б╕льш╕сть укра╖нц╕в живуть на виживання, тому й ц╕нност╕ виживання переважають.
Хоча, з ╕ншого боку, це ми також можемо говорити про зм╕шан╕ ц╕нност╕ – й виживання, ╕ самовираження одночасно. У тому сенс╕ ця група зм╕шаних ц╕нностей росте. Тобто загальний тренд Укра╖ни поляга╓ в тому, що ц╕нн╕сно вона руха╓ться в доброму напрямку, на в╕дм╕ну в╕д Рос╕╖. Хоча в Рос╕╖ ситуац╕я н╕бито стаб╕льн╕ша й економ╕чно краща, але Рос╕я застрягла в сво╖й ц╕нн╕сн╕й еволюц╕╖, а Укра╖на йде дал╕ – ╕ це для мене дуже важливо.
- Чи можемо ми говорити, що початки ц╕╓╖ ц╕нн╕сно╖ зм╕ни були з набуттям Укра╖ною незалежност╕, чи певн╕ прояви були ще до цього?
- Якщо дуже загально ╕сторично, то очевидно, що ми не можемо вим╕ряти, не ма╓мо достатньо даних говорити про ХХ стол╕ття, але дуже важливо ╓, що певна ц╕нн╕сна зм╕на сталася ще за Радянського союзу, останн╓ десятил╕ття, про як╕ ми не багато говоримо.
Але досл╕дження к╕нця 1980-х рок╕в показало, що б╕льш╕сть укра╖нц╕в, б╕лорус╕в та рос╕ян мали схож╕ до зах╕дних ╓вропейц╕в ц╕нност╕, особливо що стосу╓ться демократ╕╖, у сенс╕ демократ╕╖ ринку. Правдопод╕бно, що ц╕ ц╕нност╕ були декларативн╕. Тому що в 1990 роц╕ ми ма╓мо сильний в╕дкат, який спостер╕гався всюди. ╤ це, перш за все, було пов'язано з╕ стандартами життя: чим г╕рш╕ стандарти життя, тим б╕льший в╕дкат у ц╕нностях.
Але починаючи з нульових рок╕в, ми ма╓мо нову тенденц╕ю. Власне, мен╕ йдеться про те, що, якщо ми хочемо говорити про певн╕ пер╕оди укра╖нсько╖ незалежност╕, то для мене ключовими ╓ зм╕ни, як╕ сталися в нульових роках. Тому що вони задали ц╕лком ╕нший тренд. Я думаю, що два Майдани – це також частина цього тренду. Це тренд, коли Укра╖на проща╓ться з╕ сво╓ю ╕мперською спадщиною ╕ йде шляхом недосконало╖, часом хаотично╖, але демократ╕╖.
Це перш за все пов'язано з тим ц╕нн╕сним зламом, який стався в нульов╕ роки, ╕ я це також пов'язую ╕з появою нового покол╕ння, яке ма╓ ц╕лком ╕нший досв╕д ╕ не ма╓ радянсько╖ пам'ят╕. Кр╕м того, що дуже важливо, це формування припало на б╕льш-менш стаб╕льн╕ та економ╕чно благополучн╕ роки, бо з к╕нця 1990-х рок╕в ╕ аж до 2008 року ма╓мо майже 10 рок╕в економ╕чного зростання. ╤ це також в╕дбува╓ться в умовах в╕дносно╖ демократ╕╖, чого нема╓ у Рос╕╖ та Б╕лорус╕. Укра╖на отриму╓ дуже сильний рух, зокрема щодо ц╕нностей самовираження. ╤ що найб╕льше мен╕ ц╕каво в цьому процес╕, що цей рух трива╓ незалежно в╕д в╕йни, тому що в╕йна завжди вважа╓ться можлив╕стю в╕дкату.
Минулого року презентували досл╕дження ц╕нностей, яке робили в Укра╖н╕, й воно добре показу╓, що Укра╖на ма╓ ч╕тко задану тенденц╕ю, яка не матиме руху назад. Тобто, ми вже перейшли пункт неповернення. Я не стверджую, що це автоматично призведе до зростання, економ╕чного чи будь-якого, але ми ма╓мо базов╕ умови нац╕╖ та базов╕ умови розвитку ц╕нностей. Це означа╓, що можна починати будувати правильн╕ ╕нституц╕╖, як╕ пустять кор╕ння. ╤ це дуже важливо. Як на мене, це саме ╓ той момент зр╕лост╕, коли Укра╖на виходить з╕ свого дитячого в╕ку. Дос╕ Укра╖на мала потреби молодо╖ держави, зараз вона буде переходити в стан зр╕ло╖ держави – принаймн╕, я так над╕юсь.
- 24 серпня ми святкували 30-р╕ччя в╕дновлення незалежност╕ Укра╖ни, ╕ це найдовша незалежн╕сть за нашу ╕стор╕ю. За цей час ми пережили багато випробувань: це й криза 1990 рок╕в, три Майдани, вторгнення Рос╕╖ та як насл╕док – в╕йна й окупац╕я. Попри це ми см╕ливо можемо говорити ╕ про вагом╕ усп╕хи Укра╖ни. Як╕ три найзнаков╕ш╕ ви б вид╕лили за цей пер╕од нашо╖ ╕стор╕╖?
- Перш за все, наше досягнення поляга╓ в тому, що Укра╖на вистояла перед спокусами авторитаризму, як╕ виникли за п╕знього Кучми та за п╕знього Ющенка. Й обидва були пов'язан╕ з можлив╕стю приходу до влади Януковича, а пот╕м вже, власне, приходу. Тобто ╕сну╓ теза, що вс╕ молод╕ держави мусять витримати випробування авторитаризмом. Не вс╕, очевидно, його проходять. Ми бачимо, Рос╕я та Б╕лорусь ╕з цього не вийшли. Укра╖н╕ це вдалося. ╤ я вважаю, що це дуже велике досягнення, якого ми недобача╓мо ╕ недооц╕ню╓мо. Тому що вар╕ант Укра╖ни тод╕ був би ц╕лком ╕ншим.
Друге досягнення поляга╓ в тому, що Укра╖на не розкололася. Тому що перш╕ прогнози, як╕ були п╕сля появи укра╖нсько╖ держави, полягали в тому, що укра╖нська держава не ╓ житт╓здатна, що вона довго не всто╖ть, а якщо всто╖ть, то т╕льки частина, можливо, по Дн╕про. Я дуже добре пам'ятаю ц╕ прогнози. Я також пам'ятаю, як у 2004-у, коли була перша криза, говорили про смерть укра╖нсько╖ держави. Тому я вважаю, що Укра╖н╕ добре вдалося перейти цей розкол. В╕н певною м╕рою й дал╕ ╕сну╓ ╕ буде ╕снувати ще довго, але це не смертельно. Укра╖нцям вдалося знайти певний консенсус. Але поки що ц╕ консенсуси ситуац╕йн╕ з р╕зних причин ╕ поки не закр╕плен╕ у самих ╕нституц╕ях.
- Поверн╕мося ще раз до ╕стор╕╖. Як ви попередньо зазначили, Укра╖на р╕зна ╕ наша ╕стор╕я теж р╕зна. Як можна шукати точки ╕сторичного примирення?
- У цьому випадку я можу говорити б╕льш точно, тому що волод╕ю емп╕ричними даними. Насправд╕ укра╖нц╕ мають згоду на багато ╕сторичних речей. У нас ╓ досить консенсусу щодо Ки╖всько╖ Рус╕, зокрема розум╕ння: Ки╖вська Русь – Укра╖нська держава. ╢ абсолютний консенсус щодо козацтва, зокрема щодо Хмельницького, тут нема╓ суперечок. ╢ високий консенсус щодо Шевченка, Франка та Лес╕ Укра╖нки. Останн╕й новий консенсус, який виник за останн╕ 15 рок╕в, – це консенсус щодо Голодомору. Це довол╕ неспод╕вано, але ми ма╓мо ц╕лковите порозум╕ння тут, – що Сх╕д, що Зах╕д, що П╕вдень, що П╕вн╕ч, – що Голодомор був ╕ в╕н був геноцидом. Причому нав╕ть на Донбас╕ ця точка зору перемага╓ в б╕льшост╕. Тобто, консенсуси ╓.
- А де, на вашу думку, укра╖нц╕ найб╕льше роз’╓днуються?
- Укра╖нц╕ роз'╓днуються на нов╕тн╕й ╕стор╕╖. Це ставлення до Радянського союзу ╕ найб╕льше – до Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Якщо хочете побачити укра╖нц╕в роз’╓днаною нац╕╓ю – починайте говорити про Другу св╕тову в╕йну.
- ╤ це, власне, те, що найб╕льше використову╓ Рос╕я.
- Так, усе правильно. Зокрема, теми УПА й Бандери. Це найб╕льш роз’╓днуюч╕ реч╕. Це, очевидно, ╕ Жуков, ╕ георг╕╖вська стр╕чка. Я це розум╕ю не т╕льки як особливост╕ ╕сторично╖ пам'ят╕, це особливост╕ ╕стор╕╖, тому що Укра╖на дуже по-р╕зному пережила в╕йну в р╕зних рег╕онах. Важко знайти сп╕льний знаменник розмови з галичанами, наприклад, як╕ були окупован╕ в дистрикт╕ Галичина, ╕ жителями Полтави чи Херсона, як╕ належали до Рейхском╕сар╕ату. Це ц╕лком р╕зний досв╕д.
Повторюся ще раз: якщо ти хочеш бачити роз’╓днану Укра╖ну – починай говорити про в╕йну. Тому я вважаю, що найб╕льше, з чим потр╕бно працювати – це з пам'яттю про Другу св╕тову в╕йну. Це ключове питання.
- Як тод╕ правильно говорити про в╕йну, щоб вона не була загрозливою та роз’╓днуючою темою для Укра╖ни ╕ також для ц╕лого св╕ту?
- Найб╕льше, в╕д чого стражда╓ Укра╖на, як у внутр╕шн╕й пол╕тиц╕, так ╕ в зовн╕шн╕й, – це пам'ять про Другу св╕тову в╕йну. Укра╖на розколена ╕ всередин╕, й навколо нас буду╓ться негативний образ, головним чином – через призму в╕йни, зокрема звинувачення в тому, що укра╖нц╕ – колаборац╕он╕сти та антисем╕ти.
╢ певн╕ способи примирення сусп╕льства, як╕ вже проговорюються. Й укра╖нц╕ не ╓дин╕, як╕ мають цю проблему. Тут важливим ╓ те, що потр╕бно говорити не про велик╕ схеми, а говорити про дол╕ людей, давати ╕стор╕ю знизу, показати складн╕сть вибору, яка постала перед людьми, ╕ про складн╕сть ситуац╕╖.
Дуже важливо, щоб укра╖нц╕ в╕дчували одне до одного емпат╕ю. Бо тод╕ ми почина╓мо розум╕ти, про що насправд╕ йдеться. Чому укра╖нц╕ роз'╓днан╕? Не тому, що вони були р╕зн╕, а тому, що ╖х роз’╓днала ╕стор╕я та обставини, як╕ склалися. Тобто загальна рекомендац╕я – не кинути ╕стор╕ю зверху силою, а починати проговорювати ╕стор╕ю знизу.
- Ми багато говоримо про стратег╕чн╕ комун╕кац╕╖, про важлив╕сть просування власних наратив╕в. Але наратив╕в справжн╕х, не вигаданих. Адже т╕льки тод╕ вони стануть природними для людей. Скаж╕ть, яку Укра╖ну, на вашу думку, нам треба промотувати назовн╕ й яку – для власних громадян?
- Потр╕бно знайти ц╕ точки. Треба, скаж╕мо, «переписати» ╕стор╕ю, розпов╕дати ╖╖ ╕накше. Тому що укра╖нц╕ мають певн╕ здобутки, дуже сутт╓в╕ здобутки, але ╖х не бачать або не хочуть бачити.
В╕зьм╕мо певн╕ реч╕, як╕ зараз ╓ великою проблемою для Зах╕дно╖ ╢вропи. Проблема б╕женц╕в та проблема мусульмансько╖ м╕грац╕╖. В Укра╖н╕ ц╕ проблеми вже розв'язан╕. Ми ма╓мо сьогодн╕ багато б╕женц╕в через в╕йну, Укра╖на ма╓ кримських татар, як╕ ╓ мусульманами, але як╕ одночасно ╓ дуже ╕нтегрованими в укра╖нське сусп╕льство. Це дуже простий досв╕д, у цьому сенс╕ Укра╖на вигра╓ в пор╕внянн╕ з б╕льш╕стю зах╕дних сусп╕льств, зокрема ╕ з близькими сус╕дами Польщею та Угорщиною.
Скаж╕мо ще так, укра╖нц╕ вм╕ють дати соб╕ ради. Якщо нема╓ зовн╕шн╕х збудник╕в, укра╖нц╕ тяж╕ють до мирних розв'язок ╕ компром╕с╕в. Тобто здатн╕сть укра╖нц╕в до консенсус╕в та компром╕с╕в – дивовижна ╕ дуже сильна.
Очевидно, ╓ й ╕нш╕ точки. Можливо, це буде дещо банально звучати, але завше ╓ спортивн╕ усп╕хи. Це одна з найб╕льших ╕ найкращих основ для будування позитивного ╕м╕джу, як╕ ╓ дуже важливими перш за все для нац╕онального згуртування.
Також сюди належать наука, культура, одним словом – soft power. Тобто в Укра╖ни нема╓ аж тако╖ hard power, але ╓ дуже сильна та приваблива soft power. Ми навряд чи знайдемо ╕ншу кра╖ну, де ╕сну╓ ст╕льки конфес╕й одночасно, й ц╕ конфес╕╖ в╕дносно мирно м╕ж собою сп╕в╕снують. Ми нав╕ть можемо взяти для прикладу Рос╕ю, де ╕сну╓ т╕льки одна конфес╕я, а вс╕ ╕нш╕ перебувають у досить пригнобленому стан╕, й рос╕йськ╕ протестанти краще себе почувають в Укра╖н╕, а не в Рос╕╖. Цей наратив нам також потр╕бно вм╕ти правильно подати. Напевне, т╕льки за винятком США ми не ма╓мо ╕ншо╖ кра╖ни, яка ма╓ таку диверсиф╕ковану ╕стор╕ю ╕ таку к╕льк╕сть конфес╕й, як╕ можуть мирно сп╕в╕снувати.
Тому дуже важливим ╓ те, як про ц╕ реч╕ правильно говорити. Укра╖на ма╓ сво╖ сильн╕ сторони, просто потр╕бно по-╕ншому написати про них, говорити.
- Тобто ц╕ наративи ми можемо використовувати як всередин╕ кра╖ни, так ╕ назовн╕?
- Так, неодм╕нно. Укра╖нцям ще також дуже потр╕бне почуття г╕дност╕. Тому що так чи ╕накше ми стражда╓мо в╕д комплексу меншовартост╕ чи другорядност╕. ╤ нам потр╕бно пост╕йно нагадувати, що ми нормальн╕, а в певних речах – ма╓мо вагом╕ усп╕хи.
На мою думку, 30 рок╕в ╕снування Укра╖нсько╖ держави – це вже великий усп╕х. Особливо за тих умов, як╕ вдалося пережити за цей час. Я не скажу, що це чудо, але це показу╓ дещо дуже важливе для нас. Тому нам однозначно ╓ чим пишатися!
Центр стратег╕чних комун╕кац╕й та ╕нформац╕йно╖ безпеки
(www.ukrinform.ua)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 03.09.2021 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23539

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков