Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3998)
З потоку життя (7157)
Душі криниця (3832)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1681)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1784)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХОЧЕШ ТЕРОРИЗУВАТИ КРИМ — НАЗВИ ЦЕ БОРОТЬБОЮ З ТЕРОРИЗМОМ: СТАР╤ НОВ╤ НАРАТИВИ РОС╤╥
Рос╕я не змогла ан╕ з╕рвати, ан╕ применшити значення м╕жнародно╖ «Кримсько╖...


У ЧЕХ╤╥ СУД АРЕШТУВАВ ГРОМАДЯНИНА РФ ФРАНЧЕТТ╤ - УЧАСНИКА ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ
рос╕янин п╕д арештом буде оч╕кувати винесення р╕шення у справ╕ про його екстрадиц╕ю в Укра╖ну.


РОС╤Я ПРИВЛАСНИЛА ПОНАД 4000 ПАМ'ЯТОК У КРИМУ ╤ ВИВОЗИТЬ АРТЕФАКТИ
Про це йдеться в допов╕д╕ ЮНЕСКО про спостереження за ситуац╕╓ю в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим для...


ОКУПАНТИ ЗАЛИШИЛИ В СИЛ╤ ВИРОК КРИМЧАНИНУ ЯЦК╤НУ - 11 РОК╤В
адвокат Микола Полозов пов╕домив, що адм╕н╕страц╕я С╤ЗО С╕мферополя не реагу╓ на його письмов╕...


«КРИМ. ОКУПАЦ╤Я»: У КИ╢В╤ ПРЕЗЕНТУВАЛИ В╤ДЕОКОЛЕКЦ╤Ю ╤СТОР╤Й ОЧЕВИДЦ╤В
Голова Меджл╕су вважа╓, що св╕дчення прямих учасник╕в тих под╕й повинн╕ нагадувати про...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 03.09.2021 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 03.09.2021
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат, учений:НУ ЩО ВИ, ЯК╤ АРХА╥СТИ? МИ – ФУТУРИСТИ. ВСЕ Т╤ЛЬКИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ

Нещодавно в книгарнях з’явилася перевидана трилог╕я ун╕кального для Укра╖ни жанру. Хтось каже, що вся трилог╕я Юр╕я Щербака – це геопол╕тика в картинках, хтось назива╓ пол╕тичною антиутоп╕╓ю та трилером, хтось – прогностичним реал╕змом, хтось – прозорливим поглядом у майбутн╓.
Хоч як би там було, але трилог╕я («Час смертохрист╕в: М╕раж╕ 2077 року», «Час велико╖ гри: Фантоми 2079 року», «Час тирана: Прозр╕ння 2084») – певний феномен для сусп╕льно-пол╕тично╖ думки.
Ц╕ книжки перечитали вс╕ академ╕ки, вчен╕-м╕жнародники, експерти в галуз╕ безпеки, визнаючи при цьому, що це те, що н╕коли не написав би звичайний письменник.
Ми вир╕шили обговорити книгу ╕з ученим, мислителем, дипломатом Юр╕╓м Щербаком.
ЗРОСТА╢ НЕБЕЗПЕКА, У ТОМУ ЧИСЛ╤ НЕКОНТРОЛЬОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЯДЕРНО╥ ЗБРО╥
- Пане Юр╕ю, у ваш╕й книз╕ Апокал╕псис виника╓ внасл╕док ядерного удару, спровокованого хворим рос╕йським генералом Феокт╕стовим. Божев╕льна Рос╕йська ╕мпер╕я розвалю╓ться ╕ погреба╓ п╕д собою св╕т. У книз╕, написан╕й фактично десять рок╕в тому, ви зробили багато передбачень. Чого варту╓ т╕льки один “телев╕з╕йний в╕рус, який вража╓ мозок людини ╕ виклика╓ псих╕чне захворювання, до синдромокомплексу якого входять прогресуючий деб╕л╕зм, емоц╕йна туп╕сть ╕ стан агресивно╖ ненавист╕”. Ви не бо╖теся, що й ядерний удар може стати пророцтвом?
╤ ще одне. Вс╕ кажуть, що Укра╖на буде зм╕цнюватися, якщо Рос╕я розвалиться. А невже Укра╖на не може розвиватися не як антирос╕йський про╓кт, а сама по соб╕? Невже нам для розвитку необх╕дна загибель Рос╕╖?
- Я боюся пророцтв. Але об’╓ктивно кажучи, зроста╓ небезпека, у тому числ╕ неконтрольованого застосування ядерно╖ збро╖, й особливо у випадку розпаду РФ. А Рос╕я продовжу╓ залишатися загрозою. Я розум╕в небезпеку ╕ боявся, коли писав, але я мусив написати, щоб якось попередити, сказати, як╕ можлив╕ вар╕анти.
╤ я погоджуюся з тим, що наш╕ оч╕кування про те, що от Рос╕я впаде, а ми тут будемо процв╕тати, – лише на╖вн╕ мр╕╖ укра╖нц╕в. Бо у випадку ╖╖ розпаду м╕льйони б╕женц╕в з Рос╕╖ кинуться в Укра╖ну, ╕ зупинити це буде дуже важко. Якщо ран╕ше ми з Рос╕╓ю були, як с╕амськ╕ близнюки, то сьогодн╕ все по-╕ншому: ми х╕рург╕чно точно под╕лен╕, але багато рос╕йсько╖ кров╕ ще тут залишилося. ╤ може бути така ситуац╕я, коли розпад Рос╕╖ принесе нам величезн╕ нещастя. Та й взагал╕, прогноз демократичного розвитку виклика╓ тривогу, яка стала дуже об╜рунтованою п╕сля под╕й в Афган╕стан╕ нин╕.
- Хант╕нгтон писав про конфл╕кт цив╕л╕зац╕й. Ви цю тему п╕дхопили та розфарбували, ви в╕рите у загрозу такого конфл╕кту?
- Тема конфл╕кту цив╕л╕зац╕й то зника╓, то вирина╓ на поверхню як головна. Здавалося, що радикальний ╕слам трохи в╕дходить, начебто подолали «╤Д╤Л», у Сир╕╖ ╖╖ знищили. Але н╕, вона нев╕дворотна, тому що це дикунська ╕деолог╕я. Дуже сильна ╕деолог╕я. Вона мен╕ нагаду╓ ╕деолог╕ю раннього комун╕зму 1917-20 рок╕в, коли ота маса пов╕рила в ╕люз╕ю й коли знищувала все, що здавалося ╖й ворожим.
- А по-вашому, тал╕би ╤Д╤Л не контролюють?
- Я читав ц╕кав╕ американськ╕ статт╕, де вони пишуть, що м╕ж ними ╕сну╓ сп╕вроб╕тництво. Тал╕би, звичайно, формально не ╓ союзниками ╤Д╤Лу. Але Аль-Ка╖да збер╕га╓ться саме в Афган╕стан╕. К╕льк╕сть терорист╕в Аль-Ка╖ди в Афган╕стан╕, за даними американсько╖ розв╕дки, сяга╓ к╕лькох сотень бойовик╕в.
А ╤Д╤Л – це 1500-2000 людей, тому ╖м п╕д силу зд╕йснювати масштабн╕ теракти. В Пакистан╕, там де вони базуються в основному, вони сп╕впрацюють з тал╕бами. Бо тал╕би теж не однор╕дн╕: ╓ б╕льш л╕беральн╕ (хоча л╕беральн╕ – це дуже умовно) ╕ радикальн╕, як╕ не зм╕цнюють сво╖х позиц╕й.
Я стежив за под╕ями в Афган╕стан╕ за американськими, французькими джерелами. У нас, взагал╕, висв╕тлення цих под╕й скромне, м’яко кажучи. Але зах╕дн╕ мед╕а показували так╕ сцени, що я подумав про цей вих╕д, як про неймов╕рний удар по престижу Америки, ╕ що це д╕йсно початок пад╕ння американсько╖ ╕мпер╕╖.
Про це написав Найл Фергюсон, професор, в╕домий ╕сторик. В╕н написав, що це може бути к╕нцем американсько╖ ╕мпер╕╖. В╕н ма╓ на уваз╕ не в сенс╕ “╕мпер╕ю, яка захопила багато кра╖н”. А ╕мпер╕ю ╕ншого типу, супергравця ╕з надпотужною м’якою силою (це к╕ноф╕льми, музика, стиль життя). Американськ╕ бази розм╕щен╕ в 150 кра╖нах св╕ту. ╤ зараз виникла надзвичайно велика загроза, що Америка п╕д впливом ц╕╓╖ поразки (а поразка очевидна) може замкнутися в соб╕, стати закритою, ╕зольованою кра╖ною, як╕й стануть непотр╕бн╕ проблеми у ╕нших рег╕онах. ╤ це буде ╖╖ програш, тому що йде ж змагання м╕ж двома силами: одна – це л╕берально-демократичн╕ кра╖ни Заходу, як╕ програють, ╕ ╓ авторитарн╕ сили Сходу – Китай, Рос╕я, ╤ран, а ще П╕вн╕чна Корея. ╤ результат змагання – далеко не очевидний.
╤ тому я трактую цей пер╕од як такий, що переду╓ великим св╕товим зм╕нам, попереду дуже багато под╕й. А це оч╕кування супроводжу╓ ╕ багато ╕нших, менш пом╕тних зм╕н. В╕дмова в╕д книжки ╕ перех╕д на електронн╕ засоби й гаджети – це перех╕д на ╕нший тип мислення. Велика криза християнства. Це дуже тривожне явище. Ми повинн╕ об’╓ктивно визнати, що вона ╕сну╓.
- Що порожн╕ють церкви?
- Так. Це зовн╕шн╕й аспект, а ╓ внутр╕шн╕й. Люди часто тепер висловлюють так╕ думки, що ╕де╖ Христа ╕ християнства не в╕дпов╕дають сьогодн╕шн╕м потребам. На жаль, це породжу╓ ате╖зм ╕ в╕ру в ╕нш╕ як╕сь там язичницьк╕ символи. Це дуже небезпечне явище.
╤ тому, на м╕й погляд, св╕т наближа╓ться до дуже великого конфл╕кту. ╤ н╕хто не зна╓, де в╕н почнеться ╕ коли. Не обов’язково конфл╕кт почнеться в Укра╖н╕, може початися й в ╕нших м╕сцях.
Американц╕ зараз зосередилися на ╕де╖, що Китай окупу╓ Тайвань. А Сполучен╕ Штати мають зобов’язання перед Тайванем його захищати. Чи п╕дуть у нин╕шн╕й ситуац╕╖ Штати на в╕йну з Кита╓м? Н╕. Вони великою м╕рою залежн╕ в╕д Китаю. Тобто, дуже неясн╕ перспективи цього сучасного св╕ту. ╤ якщо мен╕ Бог дасть хоч трошки часу й сил, хочу зробити ще одну книгу, це роздуми про св╕т друго╖ половини 21-стол╕ття ╕ прогноз: що може в╕дбутися.
КРА╥НИ ЯКЩО НЕ ╤ДЕАЛЬНИХ, ТО ЗРАЗКОВИХ БАЛАНС╤В ╤СНУЮТЬ
- У вас у книз╕ проходить пост╕йний д╕алог м╕ж шароварною ностальгуючою Укра╖ною ╕ модерн╕зованою глобальною. У чому сенс ╕ який ма╓ бути ╕деальний баланс?
- Я люблю ту, шароварну, Укра╖ну. Але ╓ нац╕╖, як╕ показують, що можна по╓днувати ╕ минуле, й майбутн╓. Кра╖ни якщо не ╕деальних, то зразкових баланс╕в ╕снують. В╕зьмемо, наприклад, Шотланд╕ю, яка не ╓ незалежною державою, але стане незалежною, вона вийде з-п╕д британсько╖ корони. Вони носять к╕лт ╕ люблять сво╖ волинки, свою музику, свою м╕фолог╕ю, ╕ водночас це дуже сучасна нац╕я, дуже модерн╕зована. Норвег╕я – достойний приклад. Вз╕рець розвитку та ефективност╕ держуправл╕ння, де багато уваги прид╕ля╓ться в╕к╕нгам: музей ╓, згадки, м╕фолог╕я в╕к╕нг╕в у к╕ноф╕льмах. Япон╕я – теж приклад дуже сильно╖ держави, яка пропагу╓ минуле. Япон╕я – кра╖на неймов╕рно╖ ╕нфраструктури, одн╕╓╖ з найкращих у св╕т╕. ╤ з другого боку: п╕шов у театр, а там подивився – прийшли вс╕ ж╕нки в традиц╕йних строях, у к╕моно. Це було так при╓мно ╕ потрясаюче, це ритуал ц╕лий! Вони люблять свою ╕стор╕ю. Це дуже важливе по╓днання, тому що ╓ сформована та зр╕ла нац╕я.
- В╕дносини з ╓врейством та глобальним кап╕талом. У вас у книз╕ ╓ ф╕гура б╕знесмена Фр╕дмана. В╕н член Св╕тового Уряду, в╕н н╕бито любить Укра╖ну, але неслабко на н╕й заробля╓ ╕ не може вибачити смерть бабц╕ при погромах. Укра╖на ╕ св╕тове ╓врейство – давайте поговоримо про це.
- Це дуже болюча тема. Тому що т╕льки на цю тему людина почина╓ висловлюватися, як летять звинувачення в антисем╕тизм╕ з одного боку. А з другого боку – в тому, що “п╕д╕гра╓те всесв╕тн╕й с╕он╕стськ╕й змов╕” (серед теор╕й змов ╓ й така).
- А якщо нап╕вжартома: змова ╓ чи нема?
- Нема.
- А св╕товий уряд?
- Нема. Думаю, що глобального уряду не буде, ╕ це неможливо, враховуючи цей розкол цив╕л╕зац╕╖. ╢ п’ять “св╕тових уряд╕в”, або центр╕в сили.
- Детал╕зуйте про центри сили?
- ╢ НАТО та головна скрипка США, ╓ ╢вропа, ╓ Китай та зростаюча Латинська Америка, де народжу╓ться сильний св╕т. ╢ два могутн╕х ╕сламських рухи, один стартував ╕з революц╕╖ ши╖т╕в, яка почалася з ╤рану в 1975 роц╕, й ╓ сун╕тська революц╕я (Сауд╕вська Арав╕я, Тал╕бан, Аль-Ка╖да), дехто допуска╓ в╕йну м╕ж ними. Це св╕тов╕ процеси.
Але, в╕дпов╕даючи на ваше запитання про Укра╖ну та св╕тове ╓врейство. Я вперше з ц╕╓ю проблемою зустр╕вся в Сполучених Штатах, коли я побачив неймов╕рно вороже ставлення до Укра╖ни з боку колишн╕х б╕логвард╕йц╕в ╕ певних ╓врейських ╕нтелектуал╕в. ╥м запов╕дали ╖хн╕ батьки й д╕ди, що Укра╖на – це погроми, це жахлив╕ ексцеси, це антисем╕тизм ╕ т.д. ╤ тому вони стоять на тих позиц╕ях, що Укра╖на – це кра╖на, таврована таким негативом.
- Чорносотенц╕ п╕дбурювали наших людей робити ц╕ погроми, а ми винуват╕? Це ж була ╕мперська пол╕тика?
- Ми не повинн╕ казати, що ми свят╕ й чист╕, бо нема╓ нац╕╖ свято╖ ╕ чисто╖. Але не ╕сну╓ ╕сторичних постатей поза ╕сторичним контекстом. Для мене, наприклад, дуже важлива позиц╕я Жаботинського, одного з л╕дер╕в нац╕онального ╓врейського руху, який, по-перше, вшанував Шевченка, по-друге – виступив на захист Петлюри, коли був процес над його убивцею. Яскравий представник ╓врейського нац╕онального руху пише про Петлюру, як про ╕нтел╕гента, ╕ каже, що думаючий с╕он╕ст н╕коли не вважатиме його за погромника. Ну, звичайно, що укра╖нц╕ за нац╕ональн╕стю брали участь ╕ в погромах. Але х╕ба ми можемо забувати, ╕ для мене це неймов╕рний приклад: коли була антисем╕тська справа Бейл╕са, укра╖нськ╕ селяни, прост╕, сид╕ли в присяжних, ╕ вони виправдали людину, попри супров╕д чорносотенських наклеп╕в (тод╕ неймов╕рне було нагн╕тання). У принцип╕, джерелом антисем╕тизму ╕дейного й орган╕зац╕йного в Рос╕╖ була царська с╕м’я. Це в╕домо. ╤ була група, звичайно, страшних антисем╕т╕в, як╕ ненавид╕ли, як╕ п╕дбурювали, як╕ люмпен╕в п╕дн╕мали на т╕ погроми. Ну, завжди, в будь-якому сусп╕льств╕, в будь-якому народ╕ ╕сну╓ чорна частина народу. Тобто ми мали д╕йсно так╕ ексцеси, але ми повинн╕ ч╕тко розум╕ти, в чому ╖х причина.
Я вже не кажу про те, що стол╕ттями польськ╕ пани Укра╖ни в╕ддавали там шинки на в╕дкуп ╓вреям, як╕ теж не мали тако╖ добро╖ слави. Натом╕сть, я вам скажу, що для мене великим променем над╕╖ ╓ д╕яльн╕сть ╓вре╖в, як╕ досл╕джують вза╓мини укра╖нц╕в з ╓вреями ╕ як╕ знаходять позитивн╕ стор╕нки. ╤ ви зна╓те, ╤ван Петровський-Штерн (якого змалечку, як такого карапуза, пам’ятаю), в╕н вир╕с у дуже ц╕кавого досл╕дника. В ╤зра╖л╕ ╕снують так╕ люди. Люди, як╕ попри вс╕ м╕фи, чорн╕ легенди, як╕сь нашарування ╕стор╕╖, пробивають шлях у майбутн╓. Вони, д╕йсно, дивовижн╕. До реч╕, для мене генетичний феномен – неймов╕рна к╕льк╕сть талановитих, яскравих людей серед ╓вре╖в.
Мало зрозум╕ло чому, але це факт! Але ставлення до укра╖нц╕в, поляк╕в, грек╕в, ще до когось там, як до антисем╕тських народ╕в, – це абсолютно неправда, несправедлив╕сть.
От я вам приклад наведу. Коли я був послом в ╤зра╖л╕, до Укра╖ни по╖хав сп╕кер кнесету, ╕зра╖льського парламенту Шневах Вайс. ╤ в╕н знайшов будинок в Дрогобич╕, де його укра╖нка з братом переховували п╕д час окупац╕╖. Вона ризикувала життям. ╤ в╕н розсипав так╕ слова прекрасн╕, вс╕ були в захопленн╕! Та коли в╕н при╖хав додому, в╕н з╕брав посл╕в, щоб в╕дзв╕тувати. ╤ каже: ми все ж таки повинн╕ розум╕ти, що найб╕льше антисем╕тськими народами ╓ поляки, укра╖нц╕, греки, естонц╕. Але не назвав н╕мц╕в, як╕ були пров╕дниками ц╕╓╖ пол╕тики людожерсько╖ й антисем╕тсько╖. Ну, це теж...
Зна╓те, коли я пропонував оголосити праведником миру кардинала Шептицького, вони ж в╕дмовилися. Вони сказали: в╕н прив╕тав Г╕тлера. В╕н як ╕╓рарх вищо╖ церкви то╖ греко-католицько╖, в╕н звернувся до Г╕тлера з листом ╕ Пап╕ Римському сигнал╕зував, що робляться страшн╕ реч╕, що вбивають людей: ╓вре╖в, поляк╕в, укра╖нц╕в...
Та, гадаю, мине час – ╕ в ╤зра╖л╕ це зрозум╕ють. Поки що вони ще не дозр╕ли до того, щоб повн╕стю зрозум╕ти всю складн╕сть то╖ ╕сторично╖ ситуац╕╖.
- Ваш головний герой трилог╕╖ – розв╕дник. Ви змалювали образ в╕йськового диктатора (колишнього шпигуна), який, нав╕вши «порядок», запропонував теократ╕ю – в╕ддати владу предстоятелю ╓дино╖ пом╕сно╖ церкви. У вас нема приховано╖ над╕╖ на в╕йськову диктатуру?
- Бувають так╕ пер╕оди в ╕стор╕╖ народу, нац╕╖, держави, коли потр╕бна ╓дина, тверда рука – мене в цьому переконав П╕лсудський. Я дуже багато читав про нього, знаю польську ╕стор╕ю, в╕н перед переворотом 1926-го року весь час критикував сейм. Бо казав, що парт╕╖ – це т╕льки частина польського народу, ╕ вони не в╕дображають вс╕х ╕нтерес╕в цього народу. ╤ дуже зневажливо ставився до член╕в польського сейму, до т╕╓╖ гризн╕.
Ну, подив╕ться, що у нас робиться! Ц╕ парт╕╖, вони ж, д╕йсно, т╕льки вихваляють себе, свою пол╕тику, але часто ╕гнорують зусилля ╕нших парт╕й, пересл╕дуючи лише вузькопарт╕йн╕ ╕нтереси. ╤ звичайно, коли такий хаос (а в роман╕ п╕сля то╖ велико╖ темряви був хаос повний – я недаремно цю темряву описую, коли просто розпався народ ╕ нема╓ держави), повинна бути якась сила, ╓дина рука. Звичайно, що це довол╕ ╕рон╕чна назва останнього роману “Час тирана”, тому що в╕н неповний тиран, але в╕н уже сто╖ть на гран╕ переходу. Бо будь-який диктатор, нав╕ть найпрогресивн╕ший, в╕н завжди несе в соб╕ зародки отого тотал╕таризму, авторитаризму, коли в╕н хоче нав’язати небезпечний перех╕д. Хоча, умовно кажучи, п’ять рок╕в ╕снування такого режиму може оздоровити сусп╕льство.
- А як його пот╕м скинути? Це т╕льки у ваш╕й книз╕ диктатор ╕де добров╕льно, пропонуючи владу предстоятелю ╓дино╖ пом╕сно╖ церкви...
- А вони сам╕ в╕дходять. А в Туреччин╕ – що було? Генерали сам╕, бачачи, що уже в╕йськовими методами, диктаторськими не можуть вир╕шити проблеми соц╕альн╕, вони тод╕ запросили управл╕нц╕в. Бо проблеми ф╕нанс╕в, проблеми розвитку економ╕ки – це все ж таки не в╕йськов╕ проблеми, вони не вир╕шуються такими диктаторськими методами. А в Грец╕╖ так само було, що п╕шли ц╕ генерали, “чорн╕ полковники”. Так само було в ряд╕ ╕нших кра╖н... У кожному випадку тут ╓ св╕й, ╕ндив╕дуальний п╕дх╕д.
- Я знаю, хто був прототипом головного героя Гайдука, в╕н ще живий ╕ хот╕в обратися у президенти.
- Безв╕дносно до персонал╕й, для мене було важливо показати ╕снування укра╖нц╕в у тих сферах, як╕ ми мало зна╓мо. Це в╕йськов╕ та розв╕дники. З прототипом я працював у посольств╕, в╕н був в╕йськовим аташе. В╕н дуже ╕нтелектуальна людина – на той час. Ну, я не завжди под╕ляю його нин╕шн╕ погляди, але в╕ддаю належне.
- Кажуть, що його пол╕тичну силу ф╕нансував Медведчук. Тому з осв╕ченими диктаторами в Укра╖н╕ не склалося. П╕д диктатуру в Укра╖н╕ не знайшлося чистого генерала.
- Тому в наступн╕й книз╕ я пропоную як кандидата ж╕нку, яка ще н╕коли не була у вищ╕й влад╕. (См╕╓ться).
ЗАРАЗ УЖЕ ╢ ОБРИСИ Т╤╢╥ УКРА╥НИ, ЯКА В╤ДБУДЕТЬСЯ
- Чому в Укра╖ни не вийшло створити процв╕таючу державу? З чим не впоралися, а з чим – навпаки, ми впоралися?
- Ми зап╕зн╕ла нац╕я, на в╕дм╕ну в╕д ╓вропейських нац╕й, як╕ сформувалися ран╕ше. Франц╕я – на початку Х╤Х стол╕ття, Чех╕я – вже п╕сля Першо╖ св╕тово╖ в╕йни. Ми повинн╕ були сформуватися як держава, як нац╕я п╕сля Першо╖ св╕тово╖ в╕йни, але цей колос, рос╕йський, шов╕н╕стичний – не дав. Вони переважали силою, а велика частина укра╖нського народу п╕дпала п╕д ╕люз╕╖ соц╕ал╕зму. У мене ╓ теор╕я, що все ма╓ свою карму ╕, скаж╕мо, Голодомор був як покарання за те, що селяни пов╕рили брехням б╕льшовик╕в про землю, вони продали незалежн╕сть Укра╖ни за те, що землю ╖м пооб╕цяли.
ПРИ╥ЖДЖАТИ НА ЮВ╤ЛЕЙ ДЕРЖАВИ ╤ КАЗАТИ ПРО НЕДОВ╤РУ ДО НЕ╥ – ТУП╤СТЬ
- Це розплата за дов╕ру?
- Це може страшна думка, може несправедлива, але я також анал╕зую, чому не вийшло, чому ми зап╕зн╕ли. Перша спроба державотворення була на початку ХХ стол╕ття, власне, уряд УНР був урядом абсолютно безбашенних, як зараз кажуть, ╕деал╕ст╕в-соц╕ал╕ст╕в, вони не в╕ддзеркалювали справжн╕х якихось глибинних потреб. З другого боку, Скоропадський – в╕н теж був людиною свого часу, рос╕йський генерал, мав багато ╕люз╕й пророс╕йських, хоча проявив себе як державотворець. От якби вони об’╓днали сили тих винниченк╕в, грушевських ╕ Скоропадського, можливо, щось би й вийшло. Але тут же ще – окупац╕я н╕мецька, одразу впала п╕дозра на Скоропадського, що в╕н – агент н╕мц╕в. Так усе й зак╕нчилося – його забрали н╕мц╕.
Тобто, дуже складна ╕стор╕я, зап╕зн╕ла, але я думаю, що от зараз уже ╓ обриси т╕╓╖ Укра╖ни, яка в╕дбудеться, де сильну роль в╕д╕грають ветерани ╕ люди, як╕ пройшли в╕йну, як╕ вже знають – що таке Рос╕я, бо вони бачили ╖х в приц╕л, а не в тих розмовах про братерство ╕ дружбу.
Якщо Бог дасть трохи часу, то я все ж таки буду писати якусь публ╕цистичну книжку про наближення нового св╕ту, дивного св╕ту, можливо, ╕ катастроф╕чного, це так я зараз про це думаю, якщо вдасться написати щось там не трив╕альне.
- Укра╖на в╕дбудеться в н╕й?
- Укра╖на ма╓ перспективи, але оц╕ хитання Укра╖ни шкодять нам неймов╕рно. За нами ж спостер╕гають. ╤ якщо при╖жджа╓, вибачте, президентка Естон╕╖, красива ж╕нка, ╕ почина╓ хлестати Укра╖ну... ╤ хай вона правду, в принцип╕, сказала, але так не роблять. Не можна на юв╕лей при╖жджати ╕ казати про недов╕ру до держави, це вже взагал╕ – туп╕сть. Я коли працював послом, я весь час стикався з тим, що Укра╖ну повчають, Укра╖ну роблять хлопчиком для биття, розум╕╓те, а сам╕ теж мають велик╕ гр╕хи. Тож нам треба припиняти оц╕ хитання. Все ж таки дуже добре, що хоч якось цей вектор означився як зах╕дний вектор. Але завжди ╓ побоювання, що через день, через р╕к, через п’ять рок╕в – прийде новий якийсь ╕ все пом╕ня╓, як Янукович взяв – ╕ моментально пом╕няв цей вектор.
- Вже ветерани, арм╕я ╓.
- Так... Але от сьогодн╕ я вважаю дуже небезпечним проведення нового майдану, тому що це буде прив╕д для Рос╕╖ ув╕йти сюди. Треба зовс╕м ╕ншими методами д╕яти. Нехай масовими акц╕ями, спонуканням до в╕дставки, можливо, але не майданом, де палають вогнища й де летять гранати.
- До реч╕, чим ваш диктатор симпатичний - в╕н н╕ на кого не розрахову╓. Тобто його Укра╖на, маючи друз╕в та партнер╕в, завжди сама несе та усв╕домлю╓ в╕дпов╕дальн╕сть.
- Моя робота послом, досв╕д дипломата дуже зм╕нили мо╓ бачення. Шимон Перес, блискучий ╕нтелектуал, казав: нас ц╕кавить т╕льки те, що ма╓ в╕дношення до безпеки ╓врейського народу. Ми намага╓мося не втручатися в ╕нш╕ справи. Я сп╕лкувався з К╕ссинджером, бачив як формуються думки в американських think-tanks, уявляю, як╕ дебати зараз там ╕дуть щодо Афган╕стану, – ╕ це мен╕ дуже багато дало. Просто зм╕нило мо╖ погляди на Укра╖ну (хоча вони н╕коли не були м╕стечковими), а вже в Канад╕ я регулярно бував у б╕бл╕отеках, там божественна атмосфера!
П╕сля стос╕в перечитаних пол╕толог╕чних книг у мене сформувався погляд: ми не можемо жити в параметрах укра╖нського “пупоцентризму”. Це хибна риса: думати, що св╕т стурбований Укра╖ною ╕ хоче або ╖╖ принизити, або допомогти. А насправд╕ – так не ╓. Хоча зараз Укра╖на стала одним ╕з центр╕в св╕тово╖ пол╕тики, бо вона перебува╓ в центр╕ величезного конфл╕кту. Це л╕н╕я дотику зах╕дно-л╕берально╖ цив╕л╕зац╕╖ й тотал╕тарно-авторитарно╖. ╤ це дуже серйозно. Ми стали в╕дом╕. Тепер Словаччина й Дан╕я б╕льш спок╕йн╕ й менш ц╕кав╕.
Нам сл╕д продовжувати творити свою, Укра╖нську цив╕л╕зац╕ю, яка ╕сну╓ здавна
Але я песим╕стичний оптим╕ст. ╤снують лог╕ка та правда нашо╖ ╕стор╕╖. Пов╕льно, з зупинками, з поворотами вправо та вл╕во, з неймов╕рними муками, але л╕н╕я правди, укра╖нсько╖ ╕де╖ – пробива╓ться. Укра╖на пряму╓ до повноц╕нно╖ нац╕онально╖ держави. Все, що в╕дбувалося упродовж 20-го та 21-го стол╕ть, показу╓, що укра╖нська ╕дея зроста╓. ╤ зростатиме на ╕де╖ нац╕онал╕зму. Не╕нтегрального, неворожого, нов╕тнього...
- ╢вропейськ╕ мислител╕ м╕ркують про повне зникнення нац╕ональних держав, а ви кажете про торжество нац╕онально╖ держави.
Ус╕ наш╕ неймов╕рн╕ здобутки мають бути об’╓днан╕ в поняття “Укра╖нська цив╕л╕зац╕я”
- Те, що в╕дбува╓ться в Афган╕стан╕ – це перемога афганського нац╕онал╕зму. ╤сну╓ лог╕ка нац╕ональна, ╕ вона весь час спереча╓ться з лог╕кою глобал╕зац╕╖. У останньо╖ ╓ сво╖ усп╕хи та досягнення, але в╕д лог╕ки держав та нац╕й н╕куди не д╕нешся, як не д╕нешся в╕д нац╕онального ╕нтересу.
╤ поки Рос╕я намага╓ться щось будувати, нам сл╕д продовжувати творити свою Укра╖нську цив╕л╕зац╕ю, яка ╕сну╓ здавна. Я думав про це, ще коли був головою Шевченк╕вського ком╕тету. Може, п╕д це нема теоретика, але вс╕ наш╕ неймов╕рн╕ здобутки мають бути об’╓днан╕ в поняття “укра╖нська цив╕л╕зац╕я”.
- А нас не обвинуватять, що ми арха╖сти?
- Ну що ви, як╕ арха╖сти? Ми – футуристи. Все т╕льки почина╓ться.
Лана Самохвалова
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 03.09.2021 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23538

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков