Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3998)
З потоку життя (7157)
Душі криниця (3832)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1681)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1784)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОГОРОДИЦЯ-БЕРЕГИНЯ
21 вересня — Р╕здво Пресвято╖ Богородиц╕, або ж Друга Пречиста


НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ В’ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА НАД╤ЙШЛО 15 РОБ╤Т
Це переважно книги, що вийшли друком у видавництвах Ки╓ва, Черн╕вц╕в,...


М╤СТО БЛИЗЬКИХ МЕН╤ ЛЮДЕЙ
Я збиралася в Кам’янку на церемон╕ю нагородження дипломом лауреата Всеукра╖нсько╖...


ЛАМАЙ ХЛ╤Б РУКАМИ
11 вересня - Ус╕кновення Чесно╖ Голови Святого пророка й хрестителя Господнього ╤вана Предтеч╕.


ПРОГНОСТИК ╢ВТИХ╤Я
6 вересня — вшанову╓мо Святого мученика ╢втих╕я.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 03.09.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 03.09.2021
МЕРТВА СОВ╤СТЬ НЕ БОЛИТЬ...

Серед видань

Слука М.П. Барв╕нок для тернового в╕нка: поез╕я, художня та документальна проза, публ╕цистика. - Льв╕в: СПОЛОМ, 2021. - 364 с.

* * *
У нов╕й книз╕ “Барв╕нок  для тернового в╕нка” в╕домий у Прибузькому кра╖ (та й не т╕льки!) журнал╕ст, публ╕цист Мирон Слука виносить на читацький суд сво╖ в╕рш╕, художн╕ та документальн╕ опов╕дання, новели, статт╕, написан╕ в останн╕ роки.
Повсякденна журнал╕стська робота займала багато часу, потребувала наполегливо╖ прац╕, ╕ то оперативно╖ (в╕н трудився власкором газет «Львовская правда», пот╕м «За в╕льну Укра╖ну»). Саме таким насамперед сприймають читач╕ цього неперес╕чного автора. Адже нав╕ть на заслуженому в╕дпочинку в╕н не полиша╓ журнал╕стики, хоч уже як позаштатний дописувач. Однак в╕дкрива╓ нов╕ й нов╕ гран╕ свого таланту, зокрема у сфер╕ л╕тератури. Те, що залишалося недописаним у газетних виступах (за браком площ╕ на шпальтах), лягало поетичним рядком на пап╕р, виливалося у художн╓ прозове слово. Бо журнал╕стськ╕ враження, бес╕ди з ц╕кавими сп╕врозмовниками, багатий житт╓вий досв╕д давали натхнення, поштовх до л╕тературного твор╕ння. Нарешт╕ й визр╕ла ╕дея видати цю книгу. ╥╖ аж н╕як не назвеш зап╕зн╕лою.
В╕рш╕ Мирона Слуки сповнен╕ роздум╕в про сьогодення, проблеми нашого життя, ╕снування справедливост╕, розкв╕ту таланту кожно╖ особистост╕, складн╕сть духовних пошук╕в:
«У людсько╖ кожно╖ дол╕
╢ в запас╕ лавровий в╕нок.
В╕н - предтеча й дорога до слави,
Початку життя забави,
Безпечност╕ в╕чний дзв╕нок.
У людсько╖ кожно╖ вол╕
╢ на варт╕ й терновий в╕нок...».
Автор часто використову╓ у в╕ршах контрастн╕сть. Один з них так ╕ назива╓ться - «Контрасти»:
«Я чорних кольор╕в боюсь,
Не в пошан╕вку кол╕р б╕лий.
В╕д чорних, може, в╕дмолюсь,
Для б╕лих надто в╕ком зр╕лий.
В контрасти бавиться б╕да,
Бо крайн╕сть завше прикре д╕ло.
Мен╕ б таке - як середа,
А не субота, понед╕лок...».
(Насправд╕ ж, в╕н не марну╓ жодного дня!).
У нього зр╕внялись день ╕ н╕ч у р╕вноваз╕ горя ╕ радост╕, з╕йшлись св╕тло ╕ п╕тьма. Контраст присутн╕й у сам╕й назв╕ зб╕рки - «Барв╕нок для тернового в╕нка». Почасти це глибока ф╕лософська л╕рика, по╓днання буття ╕сторичного ╕ духовного, оптим╕стичного ╕ траг╕чного. Але оптим╕зм завжди притаманний Мирону Слуц╕! (Адже нав╕що тод╕ писати?..). Як ╕ притаманна глибока духовн╕сть:
«Як добре: житт╓ва дорога
Не в╕д природи, в╕д Бога...».
Чуття родини, роду-родоводу, д╕ди-батьки-онуки ╓ також пров╕дною темою творчост╕ Мирона Слуки. ╤ нав╕ть, здавалося б, авторське особисте вже сприйма╓ться читачем як сусп╕льне.
Один ╕з секрет╕в творчого усп╕ху, коли читачев╕ год╕ оговтатися в╕д прочитаного (перебува╓ п╕д емоц╕йним враженням в╕д твору), хочеться ще раз ╕ ще раз повторно прочитати, в╕днайти щось нове, приховану думку, ╕дею. Книга «Барв╕нок для тернового в╕нка» якраз спонука╓ до цього.
Душу поета непокоять байдуж╕сть, пасивн╕сть. Бо поет завжди живе чужим болем ╕ сприйма╓ його як б╕ль сво╓╖ душ╕. Цьому присвячен╕ в╕рш╕ «Не так╕» (про д╕тей з хворобою Дауна), «Пот╕м» та ╕нш╕.
Левову частку книги займають художньо-публ╕цистичн╕ твори (нариси, есе, документальна проза), де переплелися р╕зн╕ епохи. Вона ╓ сво╓р╕дним продовженням попередньо╖ книги «По стерн╕ до р╕дн╕». Не в╕дпуска╓ його ремесло-тягар журнал╕ста. Таке - на все життя! Газетярськ╕й прац╕ в╕н присвятив понад чотири десятки рок╕в (╕ то йдеться т╕льки про штатну роботу у ЗМ╤). Не випадково у його художн╕х творах ╕нколи присутн╕ публ╕цистичн╕ фрагменти. ╤ це ц╕лком вмотивовано.
Без переб╕льшення! Автор виступа╓ л╕тописцем часу. Ось тут неабияк потр╕бен журнал╕стський досв╕д. З╕ стор╕нок книги оживають под╕╖ минулого ╕ водночас ч╕тко простежу╓ться паралель з сучасн╕стю.
До нас промовляють селяни-труд╕вники, шахтар╕, чорнобильц╕, репресован╕ священики, во╖ни УПА - жив╕ св╕дки под╕й; п╕ддаються гострому сарказму, ╕рон╕╖ «трутн╕», чиновники-хапуги...
Передаються читачев╕ глибокий патр╕отизм автора, беззастережна в╕ра в Укра╖ну. Слова Ремарка: «Найменше патр╕отизму там, де найб╕льше пустопорожн╕х гасел про нього». Мирон Слука не говорить пустопорожн╕ми фразами. Вс╕ перипет╕╖ життя пода╓ через призму вчинк╕в, д╕й конкретних Геро╖в. ╤ знову в╕дстою╓ принцип посл╕довност╕ та ╓дност╕ минулого ╕ сучасного. Напоумлення для молодого ╕ прийдешн╕х покол╕нь! Я зумисне пор╕внюю попередню книгу (вийшла друком три роки тому) ╕ щойно видану. Так краще простежу╓ться незм╕нне творче кредо автора.
Створен╕ з окремих сюжет╕в тексти, у яких в╕н прагне насамперед возвеличити Добру Людину, затаврувати зло, становлять орган╕чну ц╕л╕сн╕сть. А це вже св╕дчить про досконало продуману композиц╕ю книги, ╖╖ структуру, концепц╕ю.
Проблеми милосердя, сп╕вчуття, християнсько╖ морал╕ (зв╕сно, коли йдеться про конкретн╕ вчинки, а не слова) гостро порушен╕ у розлогому опов╕данн╕ «Горбун». Хочу окремо на ньому зупинитися. Воно в╕дразу викликало у мене асоц╕ац╕ю з новелою Василя Симоненка «Вино з троянд». (Так-так! Василь Симоненко писав ╕ новели!). А все через сп╕льн╕сть теми, ╕де╖. Образ головного героя Мирона Слуки - Зенона, благородного, чуйного, але... кал╕ки, не може не нагадувати образу Кваз╕модо з╕ «Собору Паризько╖ Богоматер╕» В╕ктора Гюго. Де потворне, а де прекрасне, де благородн╕сть, а де марна холодна краса (Есмеральда), де чорна жаба, а де б╕ла троянда?.. Багато питань залишаються в╕дкритими... Думай, читачу, м╕ркуй!
Чита╓ш «Горбуна» ╕ вкотре перекону╓шся: як нашому сусп╕льству браку╓ милосердя, толерантност╕ у ставленн╕ до людей з ╕нвал╕дн╕стю, ох, як важко ╖м адаптуватися у нашому сусп╕льств╕. Вт╕м, Мирон Слука залиша╓ сво╓му персонажу шанси на краще майбуття.
В╕рш «Не так╕» й опов╕дання «Горбун» не випадково повторюють теми, проблеми, бо це неабияк болить автора, зрештою, небайдужого читача.
Мирон Слука яскраво в╕дтворю╓ людськ╕ характери, досконало вимальову╓ образи, майстерно опису╓ реальн╕ под╕╖, створюючи художню д╕йсн╕сть, що нада╓ його творам динам╕зму, ц╕кавост╕, спонука╓ читача до глибоких роздум╕в, змушу╓ його замислитись. Н╕, це - не «легке чтиво».
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
м. Червоноград

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 03.09.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23528

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков