"Кримська Свiтлиця" > #35 за 03.09.2021 > Тема "Душі криниця"
#35 за 03.09.2021
МЕРТВА СОВ╤СТЬ НЕ БОЛИТЬ...
Серед видань
Слука М.П. Барв╕нок для тернового в╕нка: поез╕я, художня та документальна проза, публ╕цистика. - Льв╕в: СПОЛОМ, 2021. - 364 с.
* * * У нов╕й книз╕ “Барв╕нок для тернового в╕нка” в╕домий у Прибузькому кра╖ (та й не т╕льки!) журнал╕ст, публ╕цист Мирон Слука виносить на читацький суд сво╖ в╕рш╕, художн╕ та документальн╕ опов╕дання, новели, статт╕, написан╕ в останн╕ роки. Повсякденна журнал╕стська робота займала багато часу, потребувала наполегливо╖ прац╕, ╕ то оперативно╖ (в╕н трудився власкором газет «Львовская правда», пот╕м «За в╕льну Укра╖ну»). Саме таким насамперед сприймають читач╕ цього неперес╕чного автора. Адже нав╕ть на заслуженому в╕дпочинку в╕н не полиша╓ журнал╕стики, хоч уже як позаштатний дописувач. Однак в╕дкрива╓ нов╕ й нов╕ гран╕ свого таланту, зокрема у сфер╕ л╕тератури. Те, що залишалося недописаним у газетних виступах (за браком площ╕ на шпальтах), лягало поетичним рядком на пап╕р, виливалося у художн╓ прозове слово. Бо журнал╕стськ╕ враження, бес╕ди з ц╕кавими сп╕врозмовниками, багатий житт╓вий досв╕д давали натхнення, поштовх до л╕тературного твор╕ння. Нарешт╕ й визр╕ла ╕дея видати цю книгу. ╥╖ аж н╕як не назвеш зап╕зн╕лою. В╕рш╕ Мирона Слуки сповнен╕ роздум╕в про сьогодення, проблеми нашого життя, ╕снування справедливост╕, розкв╕ту таланту кожно╖ особистост╕, складн╕сть духовних пошук╕в: «У людсько╖ кожно╖ дол╕ ╢ в запас╕ лавровий в╕нок. В╕н - предтеча й дорога до слави, Початку життя забави, Безпечност╕ в╕чний дзв╕нок. У людсько╖ кожно╖ вол╕ ╢ на варт╕ й терновий в╕нок...». Автор часто використову╓ у в╕ршах контрастн╕сть. Один з них так ╕ назива╓ться - «Контрасти»: «Я чорних кольор╕в боюсь, Не в пошан╕вку кол╕р б╕лий. В╕д чорних, може, в╕дмолюсь, Для б╕лих надто в╕ком зр╕лий. В контрасти бавиться б╕да, Бо крайн╕сть завше прикре д╕ло. Мен╕ б таке - як середа, А не субота, понед╕лок...». (Насправд╕ ж, в╕н не марну╓ жодного дня!). У нього зр╕внялись день ╕ н╕ч у р╕вноваз╕ горя ╕ радост╕, з╕йшлись св╕тло ╕ п╕тьма. Контраст присутн╕й у сам╕й назв╕ зб╕рки - «Барв╕нок для тернового в╕нка». Почасти це глибока ф╕лософська л╕рика, по╓днання буття ╕сторичного ╕ духовного, оптим╕стичного ╕ траг╕чного. Але оптим╕зм завжди притаманний Мирону Слуц╕! (Адже нав╕що тод╕ писати?..). Як ╕ притаманна глибока духовн╕сть: «Як добре: житт╓ва дорога Не в╕д природи, в╕д Бога...». Чуття родини, роду-родоводу, д╕ди-батьки-онуки ╓ також пров╕дною темою творчост╕ Мирона Слуки. ╤ нав╕ть, здавалося б, авторське особисте вже сприйма╓ться читачем як сусп╕льне. Один ╕з секрет╕в творчого усп╕ху, коли читачев╕ год╕ оговтатися в╕д прочитаного (перебува╓ п╕д емоц╕йним враженням в╕д твору), хочеться ще раз ╕ ще раз повторно прочитати, в╕днайти щось нове, приховану думку, ╕дею. Книга «Барв╕нок для тернового в╕нка» якраз спонука╓ до цього. Душу поета непокоять байдуж╕сть, пасивн╕сть. Бо поет завжди живе чужим болем ╕ сприйма╓ його як б╕ль сво╓╖ душ╕. Цьому присвячен╕ в╕рш╕ «Не так╕» (про д╕тей з хворобою Дауна), «Пот╕м» та ╕нш╕. Левову частку книги займають художньо-публ╕цистичн╕ твори (нариси, есе, документальна проза), де переплелися р╕зн╕ епохи. Вона ╓ сво╓р╕дним продовженням попередньо╖ книги «По стерн╕ до р╕дн╕». Не в╕дпуска╓ його ремесло-тягар журнал╕ста. Таке - на все життя! Газетярськ╕й прац╕ в╕н присвятив понад чотири десятки рок╕в (╕ то йдеться т╕льки про штатну роботу у ЗМ╤). Не випадково у його художн╕х творах ╕нколи присутн╕ публ╕цистичн╕ фрагменти. ╤ це ц╕лком вмотивовано. Без переб╕льшення! Автор виступа╓ л╕тописцем часу. Ось тут неабияк потр╕бен журнал╕стський досв╕д. З╕ стор╕нок книги оживають под╕╖ минулого ╕ водночас ч╕тко простежу╓ться паралель з сучасн╕стю. До нас промовляють селяни-труд╕вники, шахтар╕, чорнобильц╕, репресован╕ священики, во╖ни УПА - жив╕ св╕дки под╕й; п╕ддаються гострому сарказму, ╕рон╕╖ «трутн╕», чиновники-хапуги... Передаються читачев╕ глибокий патр╕отизм автора, беззастережна в╕ра в Укра╖ну. Слова Ремарка: «Найменше патр╕отизму там, де найб╕льше пустопорожн╕х гасел про нього». Мирон Слука не говорить пустопорожн╕ми фразами. Вс╕ перипет╕╖ життя пода╓ через призму вчинк╕в, д╕й конкретних Геро╖в. ╤ знову в╕дстою╓ принцип посл╕довност╕ та ╓дност╕ минулого ╕ сучасного. Напоумлення для молодого ╕ прийдешн╕х покол╕нь! Я зумисне пор╕внюю попередню книгу (вийшла друком три роки тому) ╕ щойно видану. Так краще простежу╓ться незм╕нне творче кредо автора. Створен╕ з окремих сюжет╕в тексти, у яких в╕н прагне насамперед возвеличити Добру Людину, затаврувати зло, становлять орган╕чну ц╕л╕сн╕сть. А це вже св╕дчить про досконало продуману композиц╕ю книги, ╖╖ структуру, концепц╕ю. Проблеми милосердя, сп╕вчуття, християнсько╖ морал╕ (зв╕сно, коли йдеться про конкретн╕ вчинки, а не слова) гостро порушен╕ у розлогому опов╕данн╕ «Горбун». Хочу окремо на ньому зупинитися. Воно в╕дразу викликало у мене асоц╕ац╕ю з новелою Василя Симоненка «Вино з троянд». (Так-так! Василь Симоненко писав ╕ новели!). А все через сп╕льн╕сть теми, ╕де╖. Образ головного героя Мирона Слуки - Зенона, благородного, чуйного, але... кал╕ки, не може не нагадувати образу Кваз╕модо з╕ «Собору Паризько╖ Богоматер╕» В╕ктора Гюго. Де потворне, а де прекрасне, де благородн╕сть, а де марна холодна краса (Есмеральда), де чорна жаба, а де б╕ла троянда?.. Багато питань залишаються в╕дкритими... Думай, читачу, м╕ркуй! Чита╓ш «Горбуна» ╕ вкотре перекону╓шся: як нашому сусп╕льству браку╓ милосердя, толерантност╕ у ставленн╕ до людей з ╕нвал╕дн╕стю, ох, як важко ╖м адаптуватися у нашому сусп╕льств╕. Вт╕м, Мирон Слука залиша╓ сво╓му персонажу шанси на краще майбуття. В╕рш «Не так╕» й опов╕дання «Горбун» не випадково повторюють теми, проблеми, бо це неабияк болить автора, зрештою, небайдужого читача. Мирон Слука яскраво в╕дтворю╓ людськ╕ характери, досконало вимальову╓ образи, майстерно опису╓ реальн╕ под╕╖, створюючи художню д╕йсн╕сть, що нада╓ його творам динам╕зму, ц╕кавост╕, спонука╓ читача до глибоких роздум╕в, змушу╓ його замислитись. Н╕, це - не «легке чтиво». Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст м. Червоноград
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 03.09.2021 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23528
|