Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3998)
З потоку життя (7157)
Душі криниця (3832)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1681)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1784)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВАЛЕНТИН БУТ: ПЕРЕМИР’Я
В╕д початку вересня на Донбас╕ знов актив╕зувалося протистояння. Лише за два тижн╕ в результат╕...


ВАЛЕНТИН БУТ: ХОЧЕШ МИРУ, ГОТУЙСЯ…
До чого цей пост? До того, що ╕ нам не завадило б мати щось под╕бне. Не в╕к же нам гордитися...


ВАЛЕНТИН БУТ: ПЕРЕЖИТИ ЗИМУ
На щастя, здоровий глузд не зовс╕м вив╕трився в народ╕. Т╕ ж кримц╕, так непросто повернувшись на...


ВАЛЕНТИН БУТ: ЩО БУВА╢, КОЛИ РОЗУМ РОЗБИВА╢ ЛОБА ОБ М╤ФИ
А ще та загострен╕сть в╕дчутт╕в затримала в пам'ят╕ передвиборчу кампан╕ю до москов╕йсько╖...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: Ф╤РА ДРОВ, АБО ВСТУП ДО КУЛЬТУРНО╥ ПАРАЗИТОЛОГ╤╥
Ми думали, що г╕рше совка не може н╕чого бути, але постсовок куди г╕рший, бо в╕н безпринципниий ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 27.08.2021 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 27.08.2021
ВАЛЕНТИН БУТ: ПРОКИДАЙМОСЯ, ЛЕВИ!

 Тиждень, що мина╓, був сповнений в Укра╖н╕ як серйозних так ╕ рад╕сних под╕й. День укра╖нського прапора сп╕впав цьогор╕ч з м╕жнародним сам╕том "Кримсько╖ платформи", з нечуваним дос╕ з'╖здом перших лед╕ та джентльмен╕в (хтось бачив, що воно за так╕?), а вже наступного дня кра╖на затверджувала св╕й Великий державний герб та святкувала тридцятил╕ття Незалежност╕.
От що-що, а святкувати ми любимо! Щиросерд╕, голосист╕, сп╕вуч╕ за сво╓ю природою, без свят ми не уявля╓мо соб╕ життя. Без них, певно, звихнулися б, звар╕ювали, збожевол╕ли, очмар╕ли - прост╕ше кажучи - здур╕ли б у вир╕ цього непростого життя. ╤ влада, знаючи про ту нашу хворобливу особлив╕сть, пам'ятаючи й сов╓цьк╕ пол╕ттехнолог╕╖, вс╕ ц╕ десятил╕ття дог╕дливо потрафля╓ нам в цьому.
Там де ощадлив╕ н╕мц╕, практичн╕ британц╕, флегматичн╕ скандинави ╕ нав╕ть легковажн╕ французи у складн╕ пер╕оди сво╓╖ ╕стор╕╖ просто закасували рукави ╕, зц╕пивши зуби, гарували в пот╕ чола, аби скор╕ше вискочити з халепи, ми, нав╕ть у найкритичн╕ш╕ моменти, не можемо без свята, хочемо його. Так хочемо, що нас не спиня╓ нав╕ть голос розуму. Бо ж нерозумно викидати велик╕ м╕льйони* на розваги, на веселощ╕, на м╕шуру з ними пов'язану, коли заробля╓мо ст╕льки, що нема╓ чим сплатити за ком╕рне, коли тисячам пенс╕онер╕в, нав╕ть п╕сля р╕шення суд╕в, роками не виплачують заборгован╕ пенс╕╖, коли держава ходить з шапкою по св╕ту, час в╕д часу балансуючи на гран╕ дефолту. Не спиня╓ ╕ думка про моральн╕сть влаштовування вс╕х тих Евробачень, м╕жнародних спорт- муз - фест╕в ╕ тому под╕бних гуцань в час╕ в╕йни, в час╕, коли хтось ╕з сп╕вв╕тчизник╕в п╕дставля╓ голови п╕д кул╕, спод╕ваючись, що ми тут, прикрит╕ ╖хн╕ми грудьми, робимо все можливе, аби якнайшвидше зм╕цнити кра╖ну перед лицем повномасштабно╖ агрес╕╖. Про ╖╖ нев╕дворотн╕сть п╕зн╕ше. Зараз ще про знаменн╕ под╕╖ цього тижня. З ус╕х них сам╕т "Кримсько╖ платформи", вочевидь, був под╕╓ю першо╖ величини. Пишу "вочевидь" не через передбачувано-нервову реакц╕ю Москви та С╕мферополя, на як╕й сконцентрувалися чи не б╕льш╕сть наших м╕д╕а, - через суть того, що в╕дбулося. А в╕дбулося те, що укра╖нськ╕й дипломат╕╖ (схиляю голову!) вдалося об'╓днати практично майже всю Европу ╕ такого потужного гравця як США у справ╕ концентрування зусиль для повернення св╕ту в правове поле. ╤ хоч процес того повернення не об╕ця╓ бути легким ╕ скорим - бо ж н╕куди не под╕лися н╕ економ╕чн╕ ╕нтереси багатьох европейських гравц╕в до широких можливостей москов╕йського ринку, н╕ все ще тл╕юч╕ в чи╖хось головах гнилушки спод╕вань на умиротворення агресора "др╕бними" поступками, н╕ затят╕сть самого Кремля - процес таки зрушено з м╕сця. Як скоро в╕н буде просуватися залежатиме, найперше, в╕д нас самих. А для цього треба бути л╕дерами в ньому ╕ то, не на одних лише словах, як за минуло╖ влади, коли, в╕д Заходу наст╕йно вимагали введення жорстких санкц╕й проти загарбника, а сам╕ в╕дверто колаборували з ним, потужно п╕дтримуючи окупац╕йну владу продовольством, промисловими товарами, широкими поставками сировини для потреб п╕дпри╓мств та буд╕вництва Керченського мосту, забезпечуючи обладнанням , в тому числ╕ й для порохових завод╕в, складовими для бойово╖ техн╕ки, постачаючи найчист╕ший в св╕т╕ сил╕катний п╕сок для виробництва електрон╕ки. Неймов╕рно, але лише цьогор╕ч було нарешт╕ скасовано закон "Про в╕льну економ╕чну зону "Крим"!
Будучи л╕дером процесу, матимемо моральне право переконлив╕ше закликати й сво╖х сп╕льник╕в до активн╕ших д╕й. В цьому сенс╕ виступ на сам╕т╕ л╕дера кримц╕в Мустафи аг'а Абдулджем╕ля, де в╕н нагадав високоповажним представникам Заходу про непрацююч╕ положення Будапештського меморандуму, коли, по-сут╕, змусивши Укра╖ну роззбро╖тися, позбутися третього за потужн╕стю ядерного арсеналу та засоб╕в його доставлення, об╕цяних гарант╕й невчинення тиску, непосягання на територ╕альну ц╕л╕сн╕ть дотримано не було . Б╕льше того, Москов╕я, як одна з гарантор╕в Будапештсько╖ угоди, як кра╖на, яка ратиф╕кувала двосторонн╕й догов╕р "Про дружбу", яким визнавала Укра╖ну в ╖╖ постсов╓цьких кордонах, вдалася до н╕чим не обгрунтовано╖ агрес╕╖, розв'язала проти не╖ прокс╕-в╕йну, загарбавши значну частину територ╕╖. ╤ виявилося, що спинити ╖╖ нема╓ кому. Мустафа аг'а нагадав також про непрацююч╕ Гельс╕нськ╕ угоди, та малоефективн╕сть ООН, в Рад╕ безпеки яко╖ Москов╕я збер╕га╓ за собою право veto. Питання про згадан╕ ним "червон╕ л╕н╕╖", як╕ виявилися надто еластичними, практично, гумовими, ста╓ все б╕льше актуальним. "Царство шакал╕в трива╓ доки не прокинуться й не п╕дн╕муться на ноги леви", процитував Мустафа аг'а кримське присл╕в'я. Пора б вже тим левам ╕ прокидатися, бо безкарн╕сть робить шакал╕в дедал╕ нахабн╕шими ╕ самовпевнен╕шими. Чи прокинуться? В усякому раз╕, голос Великого Кримця на тому форум╕ був достатньо голосним ╕ переконливим, аби ╕ дал╕ робити вигляд, що сплять.
Насправд╕, набагато важлив╕ше, аби лев'яча сутн╕сть прокидалася в нас самих, бо застояння наших прав ╕ ╕нтерес╕в, то н╕чия ╕нша, виключно наша справа. А, отже, спод╕вання на те, що вс╕ ц╕ прикр╕ непри╓мност╕ можна якось об'╖хати кривою козою, забувши про Крим, не згадуючи про "застар╕л╕" поняття чест╕, г╕дност╕, моральност╕, просто╖ порядност╕, зваливши вир╕шення сво╖х проблем на плеч╕ ганс╕в, джон╕в, марек╕в, ╓ ознаками дуже запущено╖ ╕нфантильност╕, п╕дшкально-совковго способу мислення.
Я не ╓ прихильником в╕йськових парад╕в, особливо ж, коли не ма╓ш можливост╕ продемонструвати на них чогось переконливо-особливого, чогось, чого не ма╓ тв╕й супротивник. Без того лиша╓ться лише фактор збадьорення власного сусп╕льства. Та, певно, й те незайва р╕ч в обставинах, коли - он, нав╕ть зведена до м╕н╕муму наша маринарка не добира╓ сьогодн╕ щось зо дв╕ сотн╕ службовц╕в. Так╕ вже ми - поетичн╕, сп╕вуч╕, ладн╕ краще скакати "туди-с╓ди-навприс╓ди" чи заливатися солов'ями, осп╕вуючи чуж╕ подвиги, ан╕ж самим п╕дставлятися п╕д кул╕. Це не про вс╕х, зв╕сно, бо були, св╕тло╖ пам'ят╕, Серг╕й Н╕гоян, Михайло Жизн╓вський, що в╕длет╕ли на чол╕ Небесно╖ Сотн╕, був Василь Сл╕пак, для якого В╕тчизна ╕ г╕дн╕сть були значущишими, ан╕ж визнання, слава ╕ усп╕х. На щастя, в Укра╖н╕ ╕ сьогодн╕ вистача╓ людей чест╕ ╕ г╕дност╕. Але тут мова про те, що нависла над Кра╓м загроза вимага╓ не лише в╕д них - В╤Д КОЖНОГО готовност╕ захищати його. Саме тому вс╕ от╕ голосист╕ сп╕ви-танц╕, розтягування рекордно-довгих прапор╕в, встановлення рекордно-хмарочосних флагшток╕в, як╕ дуже символ╕чно обербенюються на авт╕вки сво╖х "воздв╕гат╓л╓й" ╓ н╕чим ╕ншим, як проявами ерзац-патр╕отизму, н╕кчемною ╕м╕тац╕╓ю патр╕отизму ╕стинного.
Тепер про загрози, як я ╖х бачу. Найперше, вс╕ от╕ розмови: "нападе-ненападе" ╓, вочевидь, дурними. Напад в╕дбувся майже с╕м з половиною рок╕в тому. Нараз╕ трива╓ в╕йна. В╕йна п╕дла, сказати б, "з-п╕д тишка", в╕йна, на вистояння, на витривал╕сть, в╕йна досв╕ду яко╖ дос╕ не мали. На жаль, наша влада - чи то через нетямовит╕сть, через сво╖ шкурн╕ ╕нтереси, бо належить, за великим рахунком, до то╖ ж постсовково╖ козаностри, що й агресор, чи через як╕сь ╕нш╕, нев╕дом╕ нам розрахунки - ╕ дос╕ не визнала ╖╖ в╕йною, подаючи св╕тов╕й сп╕льнот╕ то як Антитерористичну операц╕ю, то як Операц╕ю об'╓днаних сил. Не дивно, що з тако╖ подач╕, багато хто в св╕т╕ й дос╕ сприйма╓ всю ту укра╖нську верем╕ю як внутр╕шньо-громадянський конфл╕кт. Чим ╕ користу╓ться агресор, виставляючи себе ледь не за миротворця.
В сам╕й Укра╖н╕ сьогодн╕ не так багато тих, хто всерйоз в╕рить, що ЗСУ протистоять на Донбас╕ сво╖ ж шахтар╕-стахановц╕. Говорячи "нападе-ненападе", мають на уваз╕ повномасштабну збройну агрес╕ю Москов╕╖ проти нашо╖ держави. То, нападе?
Зважуючи в╕рог╕дн╕сть такого розвитку под╕й, треба розум╕ти, що напад стане НЕМИНУЧИМ, в раз╕, коли сьогодн╕шн╕й оч╕льник Кремля не бачитиме ╕нших способ╕в досягнення сво╓╖ мети. Мету свою в╕н не прихову╓, навпаки, поширю╓ ус╕ма доступними йому способами. Спрощено, мета зветься "адиннарод". Не будемо тут спекулювати на темат того чи насправд╕ ВВП в╕рить в ╓днор╕дн╕сть московит╕в ╕ укра╖нц╕в. Досить того, що в╕н деклару╓, бо в пол╕тиц╕ ма╓ значення лише те, що вт╕люють на практиц╕. Свою мету ВВП намага╓ться вт╕лити. При тому, досить посл╕довно. Отож, схоже на те, що, в його баченн╕, досягнення то╖ мети не ма╓ альтернативи. Чому? Бо вся ╕стор╕я Москов╕╖ в╕д того самого моменту, коли Петру Олекс╕йовичу Романову спало на думку перейменувати ╖╖ на Рос╕ю, намертво пришвартована до ╕стор╕╖ Рус╕. До нашо╖ ╕стор╕╖. Власне, "пришвартована" не те слово. Сьогодн╕шня ╕стор╕я Москов╕╖ тракту╓ нашу ╕стор╕ю, як частину сво╓╖, точн╕ше, як ╖╖ витоки.
 - Дурня, - скаже м╕й читач. - Як би не хот╕лося Пслов╕ йменуватися Дн╕пром, а Яцьков╕ Закорюпенку Четвертим графом Кард╕ганом, вс╕ знають, що то Псел, нав╕ть якщо останн╕ сво╖ 564 к╕лометри до моря в╕н ╕ тече руслом Дн╕пра, ╕ то таки Яцько!
В нашому випадку, не все так просто. Починаючи з Петра Олекс╕йовича ╕ ц╕лого покол╕ння укра╖нських просв╕тителив-швартувател╕в (згадан╕ у попередн╕й статт╕), як╕ ящо й не навели молодого царя на ту думку в приплив╕ в╕рноп╕дданських емоц╕й, то вже точно добряче доклалися до ╖╖ вт╕лення. Вс╕ подальш╕ правител╕ Москов╕╖ вже й не сходили з ц╕╓╖ криво╖ дор╕жки. А що Укра╖на-Малорос╕я н╕мувала, то св╕т, мало-помалу, звик до нового наймення вчорашнього Московського царства, став сприймати його за належне. Та, що там св╕т - поступово й сам╕ московити звикли до свого нового образу ╕ сьогодн╕ вже й не уявляють себе кимось ╕ншим, ан╕ж руськими. Байдуже, що ще за час╕в поета Пушк╕на мало хто з╕ знат╕ розмовляв руською мовою, байдуже, що переважна б╕льш╕сть населення сп╕лкувалася лише сво╖ми угро-ф╕нськими мовами та д╕алектами, нин╕ саме вони вважають себе ╓дино правильними руськими словянами, тим "старшим братом", який лиш ╕ вправ╕ вир╕шувати зв╕дки його ╕стинн╕ витоки.
Насправд╕, все дуже серйозно. П╕сля того як Укра╖на повернула соб╕ незалежн╕сть, особливо ж, коли п╕сля Евромайдану дала ясно зрозум╕ти Москв╕, що не ма╓ нам╕ру повертатися в лоно ╕мпер╕╖ ╕ дал╕ д╕лити з нею свою ╕стор╕ю, що дал╕ йтиме сво╖м окремим шляхом, р╕вновага трьохсотл╕тньо╖ брили ╕стор╕╖, нагромаджено╖ на ковзькому схил╕ вигадок, приписувань ╕ пересмикувань, стала дуже нест╕йкою. Критично нест╕йкою. В усякому раз╕, в уявленн╕ сьогодн╕шн╕х оч╕льник╕в Кремля. Великодержавна шизофрен╕я зайшла, схоже, так далеко, що прост╕ше й дал╕ вперто триматися олж╕, ан╕ж повернутися до ╕стини. Ось загроза. Реальна.
 - То, ВВП п╕де дал╕?
Як я бачу те, п╕де.
 - Коли?
Щойно зрозум╕╓, що ставка на п'яту колону не годна спрацювати. ╤ на те ╓ ряд причин. Ось вони:
1) Його обмежують к╕лька рок╕в активно╖ пол╕тично╖ д╕яльност╕, обумовлен╕ в╕ком;
2) Москов╕я, перебуваючи п╕д санкц╕ями, не може довгий час конкурувати технолог╕чно з╕ св╕том. Це стосу╓ться як економ╕ки в ц╕лому, так ╕ то╖ ╖╖ частини, яка пов'язана з озбро╓нями.
3) Вона не може чекати, бачачи, що Укра╖на повол╕ ста╓ на ноги. Телятко може перетворитися на бугая.
4) Гаага. Суд, який вже йде, в якому справа про збиття малвйз╕йського Боенга МН17 розгляда╓ться по сут╕, рано чи п╕зно зробить висновок про справжн╕х винуватц╕в. ╤ то будуть не стр╕лочники. Ось причина прийняття в Москов╕╖ закон╕в про верховенство тамтешнього права над м╕жнародним. Ось причина "обнулення" ╕ зацементування у влад╕.
Що треба робити, щоб протистояти повномасштабн╕й агрес╕╖, а в ╕деал╕ й уникнути ╖╖? Мушу розчарувати когось - марш╕ у вишиванках ╕ закв╕тчування вулиць у жовто-блакитн╕ кольори тут навряд чи поможуть. Тут не об╕йтися без в╕йська, потужного не так числом (до п'ятисот тисяч, дума╓ться, було б достатньо), як сво╓ю мотивован╕стю, моб╕льн╕стю, нов╕тн╕м озбро╓нням, оснащенням та виучкою. Ма╓мо розум╕ти, що в╕йсько таке, з ус╕ма його видами та родами, ╓ дуже недешевим. Слиняв╕ спод╕вання на те, що хтось нам оплачуватиме його утримання, в╕дразу в╕дкинемо. Того не буде . Зв╕дси - необх╕дна, жива, працююча, ефективна, потужна економ╕ка для його утримання власними силами. А для того, щоб економ╕ка Укра╖ни стала такою, не об╕йтися без розвинуто╖ науки, нов╕тн╕х технолог╕й ╕ т.п. ╤ не каж╕ть, що ви не розум╕╓те, що всього того не буде без кардинальних реформ, як╕ прибрали б в╕д влади маф╕озн╕ клани, забезпечили право, зокрема, право власност╕, розчистили б дорогу в╕льному, р╕вноправному п╕дпри╓мництву, зробили б державу по-справжньому демократичною .
 - Щоб осягнути все те, ми мали б займатися цим з 90-х,- скажуть мен╕.
Мали б. Та ма╓мо братися за те хоч би зараз. ╤ то, без звол╕кань. З╕ статт╕ в статтю нагадую про те, що не ма╓мо й дос╕ власних завод╕в з виробництва бо╓припас╕в, не ма╓мо над╕йних ╕ достатн╕х джерел постачання палива для бойово╖ техн╕ки ╕ не лише для не╖. А без палива не лише в╕йсько - вся кра╖на дуже швидко впаде в ступор. Ма╓мо, нарешт╕, визначитися з концепц╕╓ю свого в╕йськового флоту ╕ самим будувати сво╖ корабл╕. Дуже щвидко будувати, якщо не хочемо бути в╕дтертими в╕д моря на в╕ки. Паралельно ж - навчати ек╕паж╕ тих корабл╕в. Дуже спод╕ваюся, що в╕йськовому м╕н╕стерству стало клепки прилаштувати наших оф╕цер╕в для набуття практичного досв╕ду на д╕юч╕ корабл╕ то╖ ж Велико╖ Британ╕╖, Сполучених Штат╕в чи Н╕меччини. А ще ж треба оновлювати бойову ав╕ац╕ю, навчати п╕лот╕в, мотивувати ╖х. А ще треба притьмом створювати нов╕ потужн╕ ракети. А ще...
Як бачимо, поле для докладення патр╕отичного запалу ╕ бюджетних кошт╕в дуже широке. Тож, гр╕х витрачати ╕ те й ╕нше на р╕зного роду ╕м╕тац╕╖, та шоу. Чи н╕?
Чи, може, це лише мен╕, зв╕дси, з багатор╕чного Св╕тличного безгрош╕в'я, кошторис орган╕зац╕╖ та проведення то╖ ж Кримсько╖ Платформи вигляда╓ дещо роздутим? Ось лише к╕лька позиц╕й. Так, мультимед╕йна галерея "Символи Криму" об╕йшлася платникам податку в 950 880 грн., а мультимед╕йний куб "Наше серце з Кримом" в 849 660 грн. Всього на весь зах╕д витрачено 6 796377 грн.
 - Не надто багато, як для заходу такого р╕вня, - скажете ви.
Можливо, що й так. Але ж заход╕в цими святковими днями було чимало. Он, декорування якогось намету на благод╕йному концерт╕ в Нац╕ональному академ╕чному театр╕ опери та балету ╕и Т.Г. Шевченка затягнуло на добрячих 2 033 493 грн.
В пров╕нц╕╖ таких грубих грошей, зв╕сно ж, ╕ не бачили. Можливо тому, п╕сля урочистих промов, загорнут╕ у жовто-блакитне патр╕оти не мали ╕ншо╖ ради, як п╕дтанцьовувати п╕д трафлений м╕ллю совковий репертуар самоцв╓тов, як те було в мо╓му р╕дному м╕ст╕.
А може б нам все ж таки прокидатися, товариство, бо танц╕-танцями, але й за д╕ло треба братися. ╤накше, Боже боронь, одного недоброго ранку можна прокинутися з сус╕дськими "тиграми" п╕д в╕кнами, як це трапилося тут.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 27.08.2021 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23514

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков