Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4329)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3979)
Українці мої... (1607)
Резонанс (1957)
Урок української (1003)
"Білі плями" історії (1814)
Крим - наш дім (681)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (240)
Бути чи не бути? (169)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (143)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…


ПЕРЕМОГА: РАЗОМ З KALUSH ORCHESTRA У ТУРИН╤ ПЕРЕМОГЛА ВСЯ УКРА╥НА
╢вробачення - це не лише музика…


ЧВЕРТЬВ╤КОВИЙ ЮВ╤ЛЕЙ «ХОЛОДНОГО ЯРУ»
Конференц╕я внесла зм╕ни до статуту ╕ знову обрала президентом «Холодного Яру» Романа...


НАЦРАДА З ТЕЛЕБАЧЕННЯ ╤ РАД╤О МА╢ КАРАТИ ПОРУШНИК╤В ЗАКОНУ!
великим викликом часу стало зухвале ╕╜норування б╕льш╕стю ол╕гарх╕чних телеканал╕в Укра╖ни вимог...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 13.08.2021 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 13.08.2021
ХТО МИ ╢, УКРА╥НЦ╤?

Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга Георг╕я Чорного «Хто ми ╓, укра╖нц╕?» Автор народився 1937 року в сел╕ Дубов╕ Гряди Сахновщинського району Харк╕всько╖ област╕. В╕н зак╕нчив з в╕дзнакою Харк╕вський ав╕ац╕йний ╕нститут ╕ ось уже понад п╕вв╕ку працю╓ в галуз╕ ракетно╖ техн╕ки. Нин╕ Георг╕й Петрович – кандидат техн╕чних наук, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни, лауреат Державно╖ прем╕╖ Укра╖ни в галуз╕ науки ╕ техн╕ки, лауреат л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Михайла Чабан╕вського, член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни, почесний громадянин Сахновщинського району.
 У передмов╕ до книги Георг╕й Чорний зазнача╓: «Хай читача не диву╓ те, що тема ц╕╓╖ книги далека в╕д тематики основно╖ мо╓╖ роботи, пов’язано╖ з ракетною техн╕кою. По-перше, вона стала узагальненням ╕ продовженням мо╖х багатор╕чних досл╕джень на мовно-╕сторичн╕ теми, результати яких були опубл╕кован╕ в укра╖нських газетах ╕ журналах та в мо╖х попередн╕х книгах. По-друге, п╕вв╕ковий досв╕д роботи з╕ складними техн╕чними комплексами виробив у автора системний причинно-насл╕дковий п╕дх╕д у розв’язанн╕ проблемних питань, який усп╕шно може застосовуватись як у техн╕чних, так ╕ в ╕сторичних досл╕дженнях. Цей п╕дх╕д поляга╓ в критичному ставленн╕ до загальноприйнятих висновк╕в, у пошуку лог╕чних, об’╓ктивних причин появи певних под╕й ╕ явищ, у залученн╕ наукових досягнень у р╕зних галузях знань, у пошуках в╕дпов╕дей на стику наук. Зокрема для досл╕дження ╕сторичного шляху укра╖нц╕в у книз╕ використано сучасн╕ досягнення св╕тово╖ науки в галуз╕ генетики, л╕нгв╕стики, археолог╕╖, антрополог╕╖, геолог╕╖, математики та ╕нших наук. Цей п╕дх╕д в╕дкрив нове бачення ╕сторичного шляху укра╖нц╕в, який ч╕тко простежу╓ться до глибини 45 стол╕ть».
 Георг╕й Чорний зверта╓ увагу, що деяк╕ народи зм╕нювали самоназву п╕д д╕╓ю певних ╕сторичних обставин. Наприклад, коли германськ╕ племена франк╕в завоювали Галл╕ю, то ця кра╖на стала називатися Франц╕╓ю. Але ж галли н╕куди не под╕лися. Просто в╕дтод╕ ╖х називають французами. Коли Рим захопив Дак╕ю, то даки стали називатися роман╕ (romani) – в╕д латинсько╖ назви Римсько╖ ╕мпер╕╖ – Imperium Romanum. Але Румун╕я не претенду╓ на спадщину Риму, ╤тал╕╖, на в╕дм╕ну в╕д нащадк╕в угро-ф╕н╕в, як╕ назвавшись рос╕янами, оголошують Русь (Ки╖вську) сво╓ю батьк╕вщиною ╕ на ц╕й п╕дстав╕ воюють проти Укра╖ни. А в Румун╕╖ останн╕м часом розвива╓ться рух за в╕дновлення стародавньо╖ назви Дак╕я. Румуни розум╕ють, що нин╕шня назва ╖хньо╖ кра╖ни нав’язана ╖м римськими завойовниками.
 Досл╕дник Чорний, опрацювавши понад п╕втораста джерел, зокрема й роб╕т заруб╕жних науковц╕в, показу╓, що укра╖нц╕ ╓ автохтонною нац╕╓ю на теренах сучасно╖ Укра╖ни. Ми – нащадки найдавн╕ших жител╕в укра╖нсько╖ земл╕.
 Чи треба нам знати так глибоко свою минувшину? Георг╕й Чорний циту╓ н╕мецького ф╕лософа Фр╕др╕ха Н╕цше: «Людина майбутнього – це той, у кого найдовша пам’ять».
 Г. Чорний робить висновок: «Укра╖нц╕ не ╓ ун╕кальним народом, але ╖хн╕й ╕сторичний шлях ма╓ сво╖ неповторн╕ в╕дм╕нност╕ в╕д ╕сторичних шлях╕в ╕нших народ╕в. Глибок╕ й правдив╕ знання про свою ╕стор╕ю, про сво╖х ближчих ╕ далеких предк╕в мають стати запорукою достойного життя укра╖нц╕в ╕ тепер, ╕ в майбутньому в цьому непростому св╕т╕. Недарма ж наш видатний ф╕лософ Григор╕й Сковорода, усв╕домлюючи величезний вплив знань про минул╕ под╕╖ на майбутню долю свого народу, запов╕дав: «всяк должен узнать св╕й народ ╕ в народ╕ себе».
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 13.08.2021 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23481

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков