Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4028)
З потоку життя (7190)
Душі криниця (3848)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1688)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1786)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Тетяна Та╖рова-Яковлева, ╕сторик, професор: МАЗЕПА - ЦЕ БАГАТО НЕВИВЧЕНИХ УРОК╤В В УКРА╥Н╤ ТА РОС╤╥
Петербурзька досл╕дниця ╤вана Мазепи та Гетьманщини Тетяна Та╖рова-Яковлева завжди ╓ бажаною...


ПОГОНЯ, ТРИЗУБ ╤ ТАМГА
2021 р╕к проголошений у Литв╕ Роком ╕стор╕╖ та культури литовських татар.


ТОЙ ДЕНЬ. 24 СЕРПНЯ 1991 РОКУ УКРА╥НА ПРОГОЛОСИЛА НЕЗАЛЕЖН╤СТЬ
Це був день з розряду «вчора було рано, а завтра буде п╕зно». Люди на площ╕ ╕...


ОРИГ╤НАЛ КОНСТИТУЦ╤╥ ПИЛИПА ОРЛИКА ТА БУЛАВА МАЗЕПИ: ВИСТАВКА У СОФ╤ЙСЬКОМУ СОБОР╤
генеральна директорка Нац╕онального запов╕дника «Соф╕я Ки╖вська» Неля...


СПОГАД ПРО НОРИЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ
У к╕ноф╕льм╕ ╢вген Грицяк зустр╕ча╓ться ╕з американським журнал╕стом ╕ розпов╕да╓ йому про...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 23.07.2021 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 23.07.2021
ХТО ТАК╤ ЕРЗЯ?

В Рос╕╖ ще за час╕в СРСР було створено Мордовську автономну радянську соц╕ал╕стичну республ╕ку. Найц╕кав╕ше те, що мордовського народу н╕коли не ╕снувало ╕ не ╕сну╓. Цим екзон╕мом позначають два народи – ерзя ╕ мокша.
 Наприк╕нц╕ 1980-х рок╕в почав розвиватися модерний ерзянський нац╕ональний рух. Його ╕деологи – представники ерзянсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, що гуртувались у редакц╕╖ дитячого журналу «Чилисема» («Сх╕д сонця»). У ст╕нах редакц╕╖ обговорювались питання нац╕онально-культурного в╕дродження ерзян, ╖х вза╓мод╕╖ ╕з представниками ╕нших ф╕но-угорських народ╕в СРСР, перспективи створення повноц╕нно╖ системи осв╕ти р╕дною мовою, розвиток ерзянсько╖ преси ╕ книговидання. Цей осередок д╕яв п╕д проводом Мар╕зь Кемаль – ерзянсько╖ поетеси, журнал╕стки та фольклористки, як╕й належить теза «дв╕ мови – два народи», що визнача╓ ерзян та мокшан як два окремих етноси, а не субетноси ╓диного народу, до якого в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ та СРСР застосовували екзон╕м мордва.
 Навесн╕ 1989 року, з ╕н╕ц╕ативи професора Дм╕тр╕я Циганк╕на, журнал╕ста Н╕колая ╤шутк╕на, поетеси Мар╕зь Кемаль було утворено громадський центр «Вельмема», що швидко набув популярност╕ серед ерзянсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. Невдовз╕ д╕яльн╕сть центру привернула увагу мокшан, як╕ долучились до його роботи. Частин╕ актив╕ст╕в рамки нац╕онально-культурно╖ д╕яльност╕ стали зат╕сними. «Вельмема» розкололася. Пом╕ркован╕ члени, на чол╕ з Дм╕тр╕╓м Циганк╕ним, створюють орган╕зац╕ю «Вайгель», що зайнялася в╕дродженням ╕ поширенням нац╕ональних традиц╕й, а б╕льш радикальн╕ засновують ерзяно-мокшанський громадський рух «Масторава», який оп╕ку╓ться не лише нац╕ональним в╕дродженням ерз╕ та мокш╕, але ╕ прагне представлення ╖хн╕х ╕нтерес╕в в органах влади.
 «Вайгель» згуртову╓ довкола себе письменник╕в, поет╕в, журнал╕ст╕в, мовознавц╕в (до 80 активних член╕в) ╕ концентру╓ свою увагу на проблемах в╕дродження та розвитку ерзянсько╖ мови.
 Ерзяно-мокшанський громадський рух «Масторава» очолив авторитетний професор ╕ публ╕цист Дм╕тр╕й Надьк╕н. Його соратниками стали Мар╕зь Кемаль, Шарононь Сандра, Кшуманцянь П╕ргуж, Нуянь Видяз та низка ╕нших в╕домих ерзянських актив╕ст╕в. Сво╓ю метою рух задекларував «актив╕зац╕ю нац╕онального, соц╕ального, духовного ╕ культурного розвитку краю, що став батьк╕вщиною для ерзян ╕ мокшан… у в╕дпов╕дност╕ до Конституц╕╖ СРСР та загально╖ декларац╕╖ прав людини».
 У березн╕ 1992 року в╕дбувся Всерос╕йський з’╖зд мордовського народу. 1 грудня цього ж року – Всесв╕тн╕й конгрес ф╕но-угорських народ╕в у Сиктивкар╕.
 ╤з 1994 року проводиться республ╕канське свято День ерзянсько╖ мови, що охоплю╓ сво╓ю роботою багатьох ерзян по вс╕й Рос╕╖. Одним ╕з його орган╕затор╕в ╕ беззм╕нним кер╕вником ╓ Кшуманцянь П╕ргуж.
 У 1999 роц╕ Кшуманцянь П╕ргуж в╕дновив традиц╕ю проведення в сел╕ Чукали Велико╕гнатовського району Республ╕ки Мордов╕я традиц╕ю ритуально-обрядового свята «Раськень Озкс», яке влаштовували тут ще в ХV╤╤ стол╕тт╕. На цьому свят╕ ерзянськ╕ стар╕йшини обрали Кшуманцяня П╕ргужа ╤нязором (головним стар╕йшиною) ерзянського народу. П╕ргуж 20 рок╕в очолю╓ Фонд порятунку ерзянсько╖ мови, що охоплю╓ сво╓ю роботою багатьох ерзян по вс╕й Рос╕╖.
 На початку 2000-х Москва у сво╖й кадров╕й пол╕тиц╕ в Республ╕ц╕ Мордов╕╖ зробила ставку на мокшан, як на б╕льш лояльний ╕ прихильний до федерального центру народ. Ерзян позбавляють доступу до ЗМ╤, нац╕ональним актив╕стам створюють штучн╕ перепони у веденн╕ просв╕тницько╖ роботи не лише в Саранську, але й у с╕льськ╕й м╕сцевост╕. Загострилися суперечност╕ ерзян ╕з Рос╕йською православною церквою. Л╕дери ерзянського нац╕онального руху нер╕дко публ╕чно звинувачують РПЦ у зрос╕йщенн╕ ерзянського народу ╕ називають Московську патр╕арх╕ю «╕мперським ╕нструментом Кремля».
 Ерзя в╕дмовились в╕д системи нац╕онально-культурних автоном╕й, контрольовано╖ Кремлем.
 К╕лька осередк╕в ерзянсько╖ д╕аспори перебува╓ в Укра╖н╕ – у Ки╓в╕ та Ки╖вськ╕й област╕, в Одес╕ й Херсон╕.
 Вл╕тку 2019 року ерзянами був обраний головним стар╕йшиною громадянин Укра╖ни, п╕дполковник Збройних Сил Укра╖ни та ветеран рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни, поет ╕ перекладач Сиресь Боля╓нь (Олександр Болькин). Син ерзя ╕ рос╕янки Болькин п╕сля розмови з В’ячеславом Чорноволом розпочав боротьбу за в╕дродження ╕ розвиток ерзянсько╖ культури. Ерзяни доручили йому представляти ╖хн╕й народ перед м╕жнародною сп╕льнотою. Сиресь Боля╓нь активно шука╓ м╕жнародно╖ п╕дтримки для свого народу.
 Борець за свободу ерзянського народу розум╕╓, що ерзяни здобудуть волю разом ╕з ╕ншими народами Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Сиресь Боля╓нь стверджу╓: «Багатьом укра╖нцям не вистача╓ розум╕ння, що Рос╕╖ нема╓. Укра╖нц╕, як ╕ ╓вропейц╕ та американц╕, звикли сприймати цю ╕мпер╕ю кр╕зь в╕кно Москви та Санкт-Петербурга. Мовляв, ╓ велика мононац╕ональна ╕мпер╕я – Рос╕я. Перестаньте говорити «Рос╕я»! Це – Рос╕йська Федерац╕я. А Рос╕йська Федерац╕я – це переформатований Радянський Союз. А чи позбулася Рос╕йська Федерац╕я причин розпаду Радянського Союзу? В╕дпов╕дь: н╕».
 Коштом Секретар╕ату ╤нязора започатковано випуск журналу «Ерзян вал» («Ерзянське слово»). Завдання журналу – утвердження нац╕онально╖ св╕домост╕ ерзянського народу, висв╕тлення д╕яльност╕ К╕рд╕йюр (нац╕ональних представницьких орган╕в), публ╕кац╕я новин ерзянського нац╕онального руху ╕ донесення до м╕жнародно╖ сп╕льноти ╕нформац╕╖ про ерзя. Зокрема, тут опубл╕ковано статтю Леонт╕я Носенка «Завдання ерзянам в╕д Пантелеймона Кул╕ша». Автор заклика╓ скористатися ╕де╓ю, яку розпочав вт╕лювати в життя Пантелеймон Кул╕ш – культурне в╕дродження народу для здобуття ним державно╖ незалежност╕.
 Ще 21 березня 2018 року Боля╓нь сп╕льно ╕з татарським соратником Раф╕сом Кашаповим ╕ укра╖нським ф╕но-угористом Ростиславом Мартинюком оголосили про створення громадського руху «В╕льний ╤дель-Урал». Це громадський рух народ╕в Надволжя, що ставить за мету здобуття незалежност╕ республ╕ками Мордов╕я, Чуваш╕я, Мар╕й Ел, Татарстан, Удмурт╕я, Башкортостан та створення ╕нтеграц╕йного об’╓днання цих шести кра╖н з╕ сп╕льним кордоном, економ╕чним простором та колективною системою безпеки.
 Сиресь Боля╓нь говорить: «Укра╖н╕ просто потр╕бно пост╕йно пам’ятати, що вона ма╓ союзника всередин╕ Рос╕╖ – нац╕ональн╕ рухи. Я не бачу проблем, якби Укра╖на створила новинний сайт, де публ╕кувала б новини мовами кор╕нних народ╕в РФ… М╕с╕я нового ╕нформац╕йного каналу мовами кор╕нних народ╕в – просто говорити правду. Правду про те, що в 6 з 22 район╕в Мордов╕╖ нема╓ жодно╖ л╕карн╕… Середня зарплата – 7 тисяч рубл╕в (менше н╕ж 2 тисяч╕ гривень), а якщо погано поводитимешся, то тебе позбавлять нав╕ть ц╕╓╖ роботи».
 Визвольна боротьба в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ може спалахнути будь-коли. ╤нязор зазнача╓: «В слушний час потр╕бно не марш╕ з нац╕ональними прапорами проводити ╕ не п╕сн╕ сп╕вати, а нац╕онал╕зувати в╕д╕брану окупантами промислов╕сть, взяти п╕д контроль вс╕ стратег╕чн╕ об’╓кти, провести арешти кер╕вництва ФСБ та МВД, роззбро╓ння арм╕╖ та силовик╕в. Дал╕ – люстрац╕я ╕ формування збройних сил».
 Стар╕йшина радить укра╖нцям не покладати великих над╕й на зм╕ни п╕сля Пут╕на: «Система не зм╕ниться, ╕ Навальний небезпечн╕ший за Пут╕на, бо й в╕н ╕дейний ╕мперець. Тому Укра╖на ма╓ допомогти св╕ту зрозум╕ти ╕стинне обличчя ╕ бажання РФ та допомагати саме нац╕онально-визвольним рухам, а не рос╕йськ╕й опозиц╕╖. Я був на форум╕ «Свободной Рос╕╖» ╕ можу сказати впевнено, що вони так╕ сам╕ ╕мперц╕-шов╕н╕сти, лише вивчили англ╕йську ╕ користуються виделкою».
 З приводу рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни Боля╓нь зазнача╓: «В ц╕й в╕йн╕ не може бути двох переможц╕в. Неможливо завершити цю в╕йну шляхом домовленостей, бо предмету договору не ╕сну╓… РФ починала в╕йну не для того, щоб пот╕м домовлятися».
 Вс╕ завойован╕ Москвою народи мають визволитися. Лише тод╕ Москва перестане бути загрозою для сус╕д╕в.
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 23.07.2021 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23434

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков