Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕМА╢ Н╤ЯКОГО СЕПАРАТИЗМУ
Нещодавно я прочитав першу частину книги б╕йця добровольчого батальйону особливого призначення...


В╤ТАННЯ З МИНУЛОГО – З В╤РОЮ У МАЙБУТН╢!
Цей «в╕тальний з г╕рчинкою» в╕рш севастопольського поета ╕ журнал╕ста ╤вана Левченка...


Серг╕й Дзюба, Артем╕й К╕рсанов, автори сценар╕ю та книги «Заборонений»: СТУС В ХХ СТОР╤ЧЧ╤ – Ф╤ГУРА НЕ МЕНША ЗА ШЕВЧЕНКА
В укра╖нський к╕нопрокат 5 вересня 2019 року виходить б╕ограф╕чна стр╕чка...


ЗДОЛАТИ РОС╤Ю
Нещодавно ки╖вське видавництво «Холодний Яр» випустило в св╕т другу книгу сер╕╖...


В╤Н ДЛЯ УС╤Х СТОЛ╤ТЬ
На свят╕ вкотре наголошувалося, яку славу та велич прин╕с для Укра╖ни наш Кобзар, а його творча...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 20.08.2004 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 20.08.2004
АКЦЕНТ - ЧЕРКАСЬКИЙ!
Лідія Степко, власкор "КС".

Севастопольська філія Черкаського національного університету  розташувалася  в одному з корпусів місцевої загальноосвітньої школи № 4. Пам'ятається, минулого року відкривали її  з великими труднощами. Депутати міськради тоді, легко погодившись на відкриття філії Саратовського університету, черкаській - відмовили, попри те, що остання створювалась за розпорядженням Кабміну.
Пройшов рік. Навчальний заклад, яким керує доцент Валентин Петрович Романенко, успішно діє, хоч деякі проблеми існують. 
З порога приймальні було й видно, й чутно, що у кабінеті директора проходить нарада. Ба, яка демократія, подумалося: нарада при відчинених дверях. Ніяких секретів від секретарки, та й прибулим усе чутно. Вже потім, зайшовши до кабінету та увімкнувши диктофон, я відчула  дискомфорт від гамору й  попросила  двері зачинити. "Я б зачинив, - мовив директор, - якби вони... були". Виявляється, аби створити  приймальню, приміщення перегородили, а на двері поки що грошей немає. Оптиміст-директор вважає  ці негаразди тимчасовими, а справу, яку вони роблять, - вельми потрібною.

- Ми готуємо фахівців 10 спеціальностей з правом викладання предмета українською мовою, хоч наш  ВНЗ - не лише педагогічного напряму. Для прикладу,  випускник біологічного факультету отримує фах: біолог, викладач біології. Перший працює у відповідній галузі, другий - зможе  біологію викладати. Щорічна потреба нашого міста - 80 таких викладачів. З урахуванням того, що кількість класів з українською мовою навчання в севастопольських школах збільшуватиметься, до перевиробництва кадрів нам ще далеко. Фактично ми єдиний ВНЗ у Севастополі і Криму, що працює на бюджетній основі. Тобто плату за навчання ми не беремо. Форми навчання - заочна та екстернатна.
- Який щорічний набір студентів?
-  Минулого року ми набрали 120 студентів, виконавши державне замовлення, і цього року стільки ж. Щойно в нас закінчилися вступні екзамени на  спеціальності: українська мова та література, англійська мова та література, українська та англійська мови, історія, біологія, економічна теорія, програмне забезпечення автоматизованих систем та комп'ютерів, соціальна педагогіка зі спеціалізацією: практична психологія, фізичне виховання. У цьому році конкурс був десь у середньому 1,3, а на деякі спеціальності -  2 чоловіки на місце. Ті, хто не пройшов за конкурсом, а мають намір навчатися, платять від 120 до 145 гривень за місяць.
- Які кошти затрачені на відкриття філії ВНЗ?
- А ніяких, кошти до цих пір приходили з Міністерства освіти та науки України лише на зарплату, десь біля 100 тисяч гривень на рік. Звичайно для повноцінного існування вищий навчальний заклад потребує набагато більше. Треба відремонтувати приміщення, придбати меблі, техніку. І Міністерство вже забезпечило б нас цими грошима, якби наша реєстрація у місті не тривала так довго.
- То ви ще не зареєстровані?
- Дякувати Богові, вже зареєстровані, але рахунки ще не відкриті. Справа у тому, що дев'ять місяців у міськраді не розглядалося наше питання. Коли нарешті його розглянули, то депутати проголосували проти. Деякі проросійськи налаштовані народні обранці не хотіли, щоб така філія була у Севастополі. Приблизно в той же час розглядалося відкриття філії Саратовського університету, так згода депутатів була отримана одразу, попри те, що там платна основа, а в нас - навпаки. Все це гальмувало нашу реєстрацію. Коли нарешті отримали згоду, почали з Фондом держмайна працювати. Зараз ми вже зареєстровані і в адміністрації, і в податковій службі, Пенсійному фонді та органах статистики. За-лишилося лише відкрити рахунки. Але у казначействі нам знову поставили умови - виїхати до Міністерства освіти та науки України для вирішення певних питань.  Дуже вже бюрократична у нас система. Хоч я й сам - бюрократ з 25-річним стажем, але, признатися, такого не чекав.
- Що Ви плануєте на перспективу?
- Хочемо отримати ліцензію самостійного ВНЗ, вирости до інституту Черкаського університету, вже навіть подали документи і 22 жовтня буде розглядатися наше питання. Хочемо придбати комп'ютерний клас, поповнити бібліотеку, бо для заочника - це найважливіше. Зараз вже Mіністерство почало надсилати нам літературу, до речі - безкоштовно, крім цього,  література надходить з базового навчального закладу.
- Викладачі у філії звідки?
- Поки що з Черкас. Хотілося б мати своїх, але місцеві не володіють українською.
Одну з сесій (зимову), зі слів п. Романенка, студенти провели  у Черкасах, аби зануритися в природне мовне середовище та  скористатися потужною матеріальною базою головного ВНЗ. Умови їм там створюються просто відмінні: дешеве харчування та проживання, екскурсії до Канева та Чигирина тощо. Всі лишилися задоволені.
Склад студентів у філії - переважно кримський, зокрема, Первомайський та Джанкойський райони, Ялта, Керч, Бахчисарай, Сімферополь, з інших регіонів - одиниці.
Отже, філія живе і розвивається. Чималу підтримку отримує від держадміністрації, зокрема, від заступника голови - Ірини Цокур та начальника управління освіти Миколи Чербаджи. Останній, зі слів В. Романенка, не лише обізнаний з усіма проблемами філії, а й тримає їх вирішення на особистому контролі. Взагалі  у севастопольських освітян сьогодні дуже мудре та досвідчене керівництво.
- За час роботи в Криму Ви мали якісь стосунки з нашим часописом?
- Так, у той час, коли я працював міністром освіти Криму, на одній із прес-конференцій, під час дискусії щодо розвитку української мови ми не порозумілися з представником часопису, і я навіть трохи образився на публікацію. Але потім співпраця налагодилася. Просто за тих часів відкривати українські школи у Криму було набагато складніше, ніж зараз.
А світличанам хотілося запровадити їх якнайскоріше.
Сьогодні пан Романенко готовий до співпраці з нашим часописом. Двадцять гривень на передплату у нього поки що немає, бо з його слів, кожна копійка на рахунку, а надалі, хто знає, може, й передплатить. Отже, не втрачаймо надію, адже тепер ми робимо спільну справу.
м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 20.08.2004 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2336

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков