Версiя для друку Обговорити в форумi

Шановний Петре Миколайовичу!

Під час своїх агітаційних подорожей Ви часто-густо повертаєтеся до мовного питання, обіцяючи ініціювати у разі обрання президентом референдум щодо надання російській мові статусу державної. Українські націонал-демократи, або, як нас називають дехто з Ваших колег по партії, "національно-обєспокоєнниє", категорично проти такого підходу. Ми не збираємося Вам щось доводити, бо до наших аргументів комуністи ніколи не дослухаються. Але одну річ ми хочемо Вам і Вашим прихильникам розтлумачити.
Ви аргументуєте необхідність впровадження державності російської мови в Україні тим фактом, що переважна більшість сімей в Україні (за Вашими даними десь біля 70%) спілкуються російською мовою. Ми думаємо, що ця цифра не є об'єктивною і взята зі стелі. Але ми визнаємо, що російська мова, справді, залишається в Україні панівною на переважній частині української території і в дуже багатьох сферах суспільного і державного життя. Але саме тому, Петре Миколайовичу, що російська мова залишається панівною в Україні, слід не впроваджувати державність російської мови, а спокійно і поступово домагатися виконання конституційної норми про державність мови української. Тобто з одного і того ж факту комуністи і націонал-демократи роблять цілком протилежні висновки. Ми вважаємо, що чим більше українців не користуються українською мовою, тим більшою є потреба в наполегливому і неухильному впровадженні державності лише і лише української мови.
Хотілось би знати, а що Ви запропонували б, якби не 70% українських сімей користувалися у побуті російською мовою, а всі 95%. Ось тут і вся розгадка різниці у нашій і вашій політичній поведінці у мовному питанні. Ми хочемо повернути українців на шлях національного відродження, прищепити їм пошану до рідної мови і, зрештою, навчити українців української мови. Ви ж цього не прагнете, а на ділі хочете розукраїнити тих українців, яких російські царі і вожді не встигли до кінця зросійщити за 340 років. Маємо також підозру, що Ви берете курс на виродження чи, принаймні, на розкол українського етносу. Адже, впровадивши державність російської мови, Ви увіковічите тотальну російськомовність не лише українських росіян, а й всього східного і південного українства, тобто створите двомовну націю.
А такого в природі не буває. Якщо нація має дві національні мови, то це вже не одна, а дві нації. Ви ж не можете не розуміти, що впровадження державності російської мови призведе у нас до повного витіснення української мови, що видно на прикладі Білорусі. Там ні президент, ні міністри і жоден депутат Верховної Ради не говорять білоруською мовою. Вона залишилася на окремих вивісках, а колись зникне і з вивісок. Ваш шлях вирішення мовного питання нагадує шлях донецького олігарха Рината Ахметова, який він демонструє своїм телеканалом: назва каналу "Україна", а на ньому, крім літери "ї" в назві, нічого більше українського немає.
Наша підозра, що Ви спокійно погоджуєтеся на асиміляцію, тобто виродження, української нації підтверджується тим фактом, що комуністи принципово ніколи не вживають термін "український народ", а користуються словосполученням "народ Украины". Ми ж пропонуємо вести Україну шляхом, який пройшли Франція й Італія. Після проголошення незалежності там французькою і відповідно італійською розмовляла дуже незначна частина населення. "Ми зробили Італію, - казав Гарібальді, - а тепер треба зробити італійців". Чітка державна мовна політика закінчилася формуванням французької й італійської націй та міцних національних держав. Після створення держави Ізраїль на світі було лише семеро старих євреїв, які пам'ятали іврит. Але кнесет проголосив державною мовою саме іврит, бо євреї хотіли збудувати єврейську національну державу. І всі ізраїльтяни вивчили іврит, хоча, мабуть, не всім їм дуже хотілося її вчити. Невже ж українці дурніші за євреїв, щоб своїм руками будувати ще одну російську державу? Одним словом, ми пропонуємо вчитися у Карла Маркса, який говорив, що філософи досі лише пояснювали світ, а завдання полягає в тому, щоб його змінити.
Петре Миколайовичу! Ми хочемо змінити Україну і тому боремося, аби в Україні при повному дотриманні прав росіян українці вивчили свою мову, аби Україна була справді українською за формою і за змістом. Хіба це було б погано чи незаконно? Нам з Вами не варто втручатися в те, якою мовою спілкуються люди в сім'ях. Зрештою, це не наша справа, не наше право і не в наших можливостях. І не всі ж люди повинні вчитися спілкуватися українською мовою. Тільки ті, кому треба. Ідеться насамперед про державних службовців, офіцерів, педагогів.
Така наша позиція. А що це реально, нескладно і красиво показує життя. Навчилися ж Соломатін, Кучма, Тигіпко, Янукович, Тимошенко, Іоффе, Дубина, Поживанов. А в сім'ях вони спілкуються російською. Навчилися ж, зрештою, Ви. Навчився і Ваш син після того, як одружився з волинянкою з мого рідного Берестечка.
З повагою. Слава Україні! Слава українцям, що повертаються до своєї національної мови! Слава всім, хто підтримує її і словом, і ділом!
Юрій Гнаткевич,
голова Київської міської організації УРП "Собор", голова Київського фонду ім. О. Гірника "Українським дітям  - українське слово".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 20.08.2004 > Тема "Урок української"