Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 20.08.2004 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 20.08.2004
ВУРДАЛАК ВУРДАЛАКА БАЧИТЬ ЗДАЛЕКА
Василь СКУРАТІВСЬКИЙ

(Українофобія на сторінках "Крымской правды")

Минулий рік Росії в Україні завершився величезним шоу в палаці "Україна". Для обох президентів голосисто проспівав українську народну пісню дует відомих осіб - Лужков та Кобзон, які удостоїлися високих українських нагород: перший, очевидно, за те, що постійно робить вояжі до Криму, вважаючи його етнічною російською територією, а другий - за невиліковну журбу, що розкраяла йому навпіл "інтернаціональне серце" після розпаду Союзу.
Того ж року сталася ще одна подія.
Одностороннє будівництво коси до острова Тузла спричинило величезну напругу між обома державами. Хоч ця проблема тимчасово й притихла, але є на терені України одіозне видання, котре вважає акцію сусідньої держави історично справедливою. Мова йде про "Крымскую правду" ("КП").
Редагує це більшовицько-шовіністичне видання патологічний україноненависник Михаїл Бахарєв. Майже в кожному номері "общественно-политической независимой русской газеты Украины" (загальний наклад понад 50 тисяч) на перших шпальтах публікуються помийні публікації, які дихають зневагою до України, її народу і державної мови, рясніють закликами перекроювати наші етнічні землі.
У мене є величезна тека таких пасквілів, але зупинюсь лише на деяких з них. У статті "...Емельян Пугачев не простит" (14.10.2003) Бахарєв пише (не роблю перекладу, щоб не бруднити нашу мову): "Малороссию, - мовиться в прелюдії до карти, - можно было назвать "уродливим детищем Андрусовского перемирия 1667 года. Вся она помещалась в пределах нынешней Черниговской и Полтавской областей - да еще города Киева с окрестностями". І як висновок: "Собственно, если учесть, что за 350 лет, прошедших с момента воссоединения Украины с Россией, ее (то есть Украины) территория увеличилась в несколько раз. За счет России".
Бачите, як виходить за гаспадіном Бахарєвим: "сердолюбна" Росія подарувала нам практично все Лівобережжя, Полісся, Волинь, Поділля, Буковину, Прикарпаття й навіть Закарпаття, "забуваючи" про те, що за Київської Русі такого терміну як "Россия" взагалі не було; на той час її контури окреслювалися лише в межах "Московського князівства"; лише через кілька сторіч, зміцнівши серед лісів і боліт (до речі, дослівний переклад слова Москва - "гниле болото"), московити почали поступово, як шакали, крім навколишніх, відшматовувати київсько-руські землі. Особливо ж розперезався північний сусід, коли Б. Хмельницький звернувся до одновірців по допомогу. Що з того вийшло, всі ми добре знаємо - Київську Русь силоміць не "возз'єднали", а "приєднали" на цілих 350 літ, присвоївши собі етнічний термін "Русь". Стосовно ж О. Пугачова (справжнє прізвище - Пугач), то лжеісторикові варто було б знати, ще Омелян як українець боровся проти російського царизму, а невдовзі намагався очолити боротьбу козаків супроти Московії.
У передовицях, присвячених 350-річчю т. зв. "возз'єднання" чи "приєднання" України до Росії, можна прочитати шизофренічні бруднописи на зразок: "Крым находится под юрисдикцией Украины, которой правят украинские националисты, попирающие права русских". І повертається ж язик-мантачка патякати таке, коли в Криму не почуєш української мови, ледь животіє одна-єднісінька газета "Кримська світлиця". Натомість масово продукуються російськомовні видання, з яких можна було б звести ще одну антиукраїнську косу до Тузли. Чого варта, скажімо, газета "Русский Крым"...
А які ілюстрації в цих газетах! Ось одна з них. Невеликі групки людей літнього віку тримають гасла: "Будущее Крыма и Украины - в единстве с Россией!", "Вечный позор предателям Союза! Позор их идейным наследникам!" Або ж: "В. В. Путин. Верни Крым в Россию!" Пригадуєте вимоги на мітингах у Москві "Ельцын, заставь хахлов накормить Россию!"?
З легкої руки українофобного редактора на першій сторінці "КП" під заголовком "Пока бандеры у власти..." з'являється пасквіль про нашу мову, а поруч - жахлива карикатура часів Кукриніксів: з пащі якоїсь потвори зринають слова: "С завтрашнего дня начинайте гавкать!" (себто розмовляти по-українськи). А нижче якийсь Олег Малорос (очевидно - це псевдо) закликає: "Министра-украинизатора - в отставку!"
Запас бруднослів'я редактора, мабуть, вичахає. І тут з'являється "блискуча" ідея - чому б не оприлюднити борзописання такого ж як сам герострата - О. Бузини. Цей, як відомо, замахнувся на самого Шевченка. Видно, хочеться йому переплюнути самого "неистового" Бєлінського, який колись писав П. Анненкову в Париж: "Вера может сделать из Шевченко мученика за свободу. Но здравый ум должен видеть у Шевченко осла, дурака и никчемного человека, слишком горького пьяницу, любителя горилки и хохляцкого патриотизма (тут і далі підкреслення моє. - В. С.).
Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля, один на Государя-Императора, другой на Государыню-Императрицу... Я не читал этих пасквилей (пам'ятаєте 70-ті роки: я не читав Пастернака і Солженіцина, але засуджую їх), и никто из моих знакомых не читал... но я убежден, что пасквиль на царицу возмутительно гадкий. Шевченко отправлен на Кавказ солдатом. Мне его не жаль: если бы я был судьей, я бы сделал не меньше. Я чувствую особую вражду к таким либералам... Одна свинья из хохляцких либералов, какой-то Кулеш (что за свинская фамилия!)... напечатал историю "Малороссия", где сказано, что "Малороссия" должна или оторваться от России, или пропасть... Отвратительны мне эти хахлы! Это же бараны либеральничают во имя галушек и вареников со свиным салом".
Ось на кого рівняється сумнозвісний Бузина! А ще - на так званого дисидента Йосифа Бродського, який в лютому 1994 року написав найганебніший пасквіль "На незалежность Украины". Ось заключний акорд цього "послання":
С Богом, орлы и казаки,
гетьманы, вертухаи,
Только когда прийдет вам
помирать, бугаи,
Будете вы хрипеть,
царапая край матраса,
Строчки с Александра,
а не брехню Тараса.

Отож Бузина ніби заходився продовжити цей "родовід" пасквілянтів. Його пасквіль на Кобзаря вже призабувся. Тому Бахарєв вирішив "оживити" недобру пам'ять - з величезною насолодою оповістив своїх читачів, що впродовж півтора місяця (!) друкуватиме "геніальне творіння" О. Бузини "Вурдалак Тарас Шевченко". Ось ци-тати з увідного слова: "Поэтому в помощь призвана идеология - фальсифицированная история какого-то, отдельного от русских, украинского народа (!) и его "славного козацкого прошлого", а также новый идол - "великий Кобзарь", памятники которому по всей Украине ставятся с той же интенсивностью, как прежде сооружались Ильичу..." І далі: "Но Ленин был великим человеком... А был ли величным "Кобзарь", молиться которому заставляют (?!) сегодня наших детей и внуков лукавые (?) политики и прислуживающие им учителя с маленькой буквы?"
І висновок: "Олесь Бузина, талантливый писатель и историк, на-писал... интеллектуальный триллер, который одновременно является и серьезным историческим исследованием. Книга написана просто блестяще и читается на одном дыхании... Предлагаем родителям и учителям делать вырезки из газеты, ознакомить с этой книгой как можно больше школьников и студентов".
Після завершення публікації пасквіля Бузини "Крымская правда" вмістила інтерв'ю з ним під заголовком: "Культ Шевченко вгоняет в украинца комплекс неполноценности". Ось що сказав "дядько з Києва": "Но если человек занимается литературой так, как я (?), ему никогда не быть членом Союза писателей. И я никогда не буду... принципиально. Я никогда не претендовал на Шевченковскую премию (не більше й не менше!). Для меня было бы позором получить эту премию..."
Виправдовуючи свій пасквіль, Бузина зізнається: "Книгу мою читают не потому, что Шевченко плох, а потому, что власть, поднявшая Шевченко на свое желто-блакитное знамя, такова". І ще один пасаж: "Но любой человек, который увидит мое свидетельство, обнаружит, что я стопроцентный украинец. Папа - украинец, мама - украинка. Такая вот скучная (підкреслення моє. - В. С.) на сегодня родословная".
Як кажуть, борони, Боже, нас од таких "стовідсоткових українців". Краще б Бузина пояснив етимологічне походження свого прізвища...
На цьому можна було б поставити крапку, навіть не вдаючись до коментарів. Але ставити її ще зарано. Останнім часом на Кримському півострові значно активізувалася п'ята колона - вельми агресивна й наступальна. Складається враження, що її основним рупором є "КП" і її редактор, котрий відверто закликає до українсько-російської ворожнечі. У містах півострова вже з'являються на стінах велетенських будинків антиукраїнські гасла...
Мені нещодавно випала нагода побувати пару тижнів у будинку творчості імені А. Чехова. Спускаючись до автозупинки на вулиці Свердлова, побачив жахливу річ: на будинку виднівся намальований фарбою через трафаретку профіль Кобзаря з двома встромленими в голову мечами. Чи це не одного поля отруйні ягоди, які продукує супроти нашого генія "КП"? А ось і найсвіжіше свідчення: нещодавно "невідомі" злочинці забруднили фарбою погруддя Шевченкове у Сімферополі. Ота бахарєвська "КП" досягає своєї мети.
Особливо активізувалася в антиукраїнських акціях організація "Русский блок". З'явилося й об'єднання з комічною назвою "Наследники Б. Хмельницкого". Основний рупор цих та інших "защитников русского отечества" - бахарєвське видання. З цього приводу варто згадати недавнішню історію з "Сільськими вістями". Можна погоджуватись чи дискутувати щодо її публікацій, але Печерський райсуд поспішив винести найсуворіший вердикт - закрити газету. А от "КП" упродовж кількох років тенденційно паплюжить наш народ, нашу історію, перекреслює кордони, глумиться над мовою і національними геніями - і все сходить з рук. Єдине, на що ми спромоглися, - це дати ляпаса бритоголовому пасквілянту.
Але ж у нас є Конституція, де чітко записано, що за розпалювання міжнаціональної ворожнечі й диверсійної пропаганди передбачено карну відповідальність. Дивно, куди ж дивляться наші державні органи, прокуратура, профільний комітет ВР, коли так безпечно почуває себе одіозне видання?
Як стовідсотковий українець - а мене, сподіваюся, підтримають мільйони ображених наших земляків, - я прошу вважати цей матеріал офіційним позовом до суду стосовно газети "Крымская правда" і її редактора.
"Літературна Україна",
5 серпня 2004 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 20.08.2004 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2333

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков