Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 04.06.2021 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 04.06.2021
ВАЛЕНТИН БУТ: АНТИЖЕБРАЛЬН╤ МОТИВИ З КРИМУ

Assistance given to the weak makes the one who gives it strong.
Booker T. Washington (1856-1915)

На думку Букера Т. Уошингтона, допомога, надана слабкому, робить того, хто нада╓ ╖╖, сильним. Справедлива думка, чи не так? Гадаю, не один з нас мав нагоду переконатися в тому особисто. ╤ то гарне в╕дчуття. Якщо лиш… якщо лиш слабк╕сть того, кому нада╓ш допомогу не удавана, не походить в╕д л╕нощ╕в, неробства чи лукавства. Ось тут в╕дчуття зовс╕м ╕нш╕. Певно ж, ╕ з таким стикалися, м╕й читачу?
Сила не любить бути ошукуваною. Силу не варто тримати за на╖вну дурепу, використовувати в якост╕ д╕йно╖ корови, беручи ╖╖ ж, при тому, на кпини. Такого, як правило, не вибачають, ╕ зак╕нчу╓ться те ц╕лком прогнозовано: щонайменше, припиненням подальшо╖ допомоги, а в╕дтак, ╕ втратою сп╕вчуття, поваги та дов╕ри.
Отже, тут вже нав╕ть не про силу-слабк╕сть - про порядн╕сть. ╤ так не лише на побутовому р╕вн╕.
Дов╕вши до розвалу в╕тчизняно╖ економ╕ки, ми давно ╕ грунтовно п╕дс╕ли на ф╕нансову голку позик, упродовж десятил╕ть наст╕льки загрузли в боргах, що вже й не надто перейма╓мося тим. Нас, схоже, не зач╕па╓ б╕льше статус записного прохача, такого соб╕ лукавого раба, який зам╕сть виборсуватися щосили з╕ злидн╕в, по-сут╕ - з рабства, зам╕сть ставати в цьому житт╕ пл╕ч-о-пл╕ч з в╕льними ╕ самодостатн╕ми, б╕льш╕сть продовжу╓ бездумно ремигати нужденний фураж запл╕сняв╕лих п╕льг, хитровикручених субсид╕й, ╕ дал╕ тягнучи сво╖ неск╕нченн╕ л╕тан╕╖ про тяжку недоленьку. Найганебн╕ше тут те, що чимала к╕льк╕сть лукавих раб╕в геть не б╕дують - ╖здять на ╕мпозантних крузаках, на стильних родстерах, мають десятки ел╕тних квартир удома, а то й в╕лл - в╕д затишного Монтенегро до зац╕ловано╖ сонцем Марбелли. Та що там т╕ в╕лли... Найметикуват╕ш╕, он, зас╕вають нацарьованими вдома грошима офшори, вир╕завши наш╕ заводи, вливають наварен╕ на тому кап╕тали в заводи Старо╖ Европи та Америки, скуповують хмарочоси, готел╕, в╕дбираючи останн╓ в╕д агон╕зуючо╖ укра╖нсько╖ економ╕ки, п╕дгодовують чуж╕, як правило, ╕ без того сит╕ та усп╕шн╕.
А що ж ми? А н╕чого. Кл╕па╓мо баньками ╕ н╕му╓мо соб╕ дал╕. Ба! – не просто н╕му╓мо – зам╕сть докор╕нно зм╕нити цей наш хитровивернутий св╕т, зам╕сть поперти в╕д влади лукавих так, щоб за ними аж кур╕ло, зам╕сть перезаснувати державу на засадах справедливост╕ та пр╕оритетност╕ ╕нтерес╕в нац╕╖, ми ще й чубимося пом╕ж собою, в╕дтанцьовуючи ╕нтереси найлукав╕ших, раз-по-раз пропихаючи "свого" лукавця у владу. О, лукав╕, мо╖… Ну, як не згадати тут пророче Кобзареве: «…кайданами м╕няються, правдою торгують»?
При тому, неухильно сл╕дуючи запов╕там незабутн╕х леб╕дь-рака-щуки, ми злагоджено тягнемо ур╕зноб╕ч: апостоли нац╕онально╖ ╕де╖ - в ╓дино правильний б╕к, де вс╕ вчорашн╕ вулиц╕ Лен╕на носитимуть ╕м'я Бандери, паладини в╕чноюно╖ Йул╕ - на осяян╕ немеркнучим св╕тлом ╖╖ променистих очей пла╖ низьких тариф╕в та маннонебесних п╕льг, зачарован╕ правильно п╕д╕браними гаслами, мужн╕ми ╕нтонац╕ями та вишиваною м╕м╕кр╕╓ю з╕лоти сивого гетьмана, його в╕рн╕ порохоботи - туди, куди лиш вкаже його орл╕й погляд. Але, окр╕м записних патр╕от╕в, ╓ ж ще й попл╕чники безсмертного мертвечука, полигач╕ доб-геп-бень, пос╕паки ще др╕бн╕ших рабинович╕в. ╢ лег╕они кив, шар╕╖в, портново-татарових ╕ велик╕ купи под╕бних ╖м троглодит╕в. Все це кодло тягне нас назад, у ╤мпер╕ю, ма╓ теплу над╕ю, що вона, рано чи п╕зно, а таки поверне бунт╕вливих хохл╕в у ст╕йло малорос╕йства, тож робить усе можливе, пхаючи нас у ╖╖ ч╕пк╕ об╕йми. А де не може, там зал╕зобетонними веригами висне на наших ногах, трима╓ нас на м╕сц╕, не да╓ виборсатися з болота минулого, терпляче чекаючи доки ╤мпер╕я п╕дтягнеться. ╤ та п╕дтягу╓ться. Он вже й Крим м╕й лише теоретично, ╕ частина Донбас╕╖...
То, може б нам пок╕нчити нарешт╕ з нашою леб╕дь-рако-щук╕в╕стю? Може б, пославши п╕д три чорти наших ялових гетьманчик╕в, нав╕ки застряглих у парадигм╕ минулого, у тван╕ шахрйства, брехн╕ а чи й в╕дверто╖ зради, нам би нарешт╕ скласти во╓дно вектори наших зусиль, га? Час же не чека╓, ╕ все, що не встига╓ за його невпинним рухом, скочу╓ться на звалище ╕стор╕╖. Невже там, на звалищ╕ над╕й, м╕сце багатов╕ковим зусиллям укра╖нсько╖ нац╕╖ - в╕д Павла Михновича Бута до В'ячеслава Максимовича Чорновола - на здобуття вол╕, усп╕ху ╕ процв╕тання Укра╖ни? Невже доля укра╖нства п╕сля трьох десятил╕ть яко╖-не-яко╖ незалежност╕ знов повернутися до москов╕йського ст╕йла? Не в╕рю. Як не в╕рю ╕ в те, що моя нац╕я поведеться на далеко не безневинн╕ провокац╕╖ улюбленц╕в публ╕ки - наших ╕нфантильних дроздошкляр╕в, як╕ з наст╕йн╕стю ╕д╕от╕в ╕ дал╕ пропов╕дують в╕дхрещування не лише в╕д мого Криму, Донбасу, але й в╕д ╕нших територ╕й Краю, де, в силу ц╕лого ряду як зовн╕шн╕х, так ╕ внутр╕шн╕х чинник╕в, укра╖нська мова, укра╖нське св╕тобачення або були свого часу викорчуван╕, або не набули такого ж поширення, як на Льв╕вщин╕ чи Терноп╕лл╕, не стали тим пов╕трям, яким дихають, нав╕ть не пом╕чаючи його. Не знаю, на якому Сел╕гер╕ т╕ дво╓ нахапалися того проноворос╕йського лайна (https://www.youtube.com/watch?v=4MKRgIJTSmE&t=2914s), але в час╕ в╕йни заклики, як╕ вони пропагують з публ╕чних майданчик╕в, прямо п╕дпадають п╕д д╕ю ч. 1 ст. 110 Крим╕нального кодексу Укра╖ни. Не хот╕в би наводити тут за приклад Москов╕ю, яка в цьому питанн╕, д╕╓ жорстко ╕ безкомпром╕сно, але потураючи в╕двертим закликам до сепаратизму можемо д╕ждати того, що Укра╖на, мов та шагренева шк╕ра, зб╕житься до кордон╕в льв╕всько╖ площ╕ Ринок.
Власне, тут би мала д╕яти влада, а не якийсь власкор л╕кв╕довано╖ нею, владою, ще ш╕сть рок╕в тому, а отже, не╕снуючо╖ в природ╕ кримсько╖ газетки. Брава СБУ, принаймн╕, мала б провести сяку-таку проф╕лактику. Наче ж це вона в╕да╓ безпекою Краю? Та, певно, кришування контрабанди, б╓лгородськ╕ "терки" та доставка гот╕вки в ОРДЛО забира╓ у б╕дах весь час... А, мо', то параф╕я прокуратури? Хто зна... Зв╕дси вигляда╓ на те, що наша влада не надто перейма╓ться такими "др╕бницями". Когось те диву╓? Даремно. Влада така, якою ╖й дозволяють бути. В нашому випалку, вона не щось ╕нше, як в╕дображення нас самих. Не подоба╓ться? Рихтуймо ╖╖, вправляймо ╖й м╕зки. Не рихту╓ться? М╕няймо на кращу. Але, перш, м╕няймося сам╕. Це стосу╓ться кожного. Мо', таки год╕ лукавими рабами визирати з крайн╕х хат? В╕дсид╕ти не вдасться. Над╕╖ на те, що все вир╕шить рудий Ганс з волохатими руками, добрий дядько Джо, канад╕йська д╕аспора чи есм╕нець Дональд Кук так╕ ж н╕кчемн╕, як ╕ т╕, хто ╖х плека╓. Все залежить лише в╕д нас, в╕д наших зусиль. Рудий Ганс, дядько Джо чи Дональд Кук можуть лише п╕дставити плече. Власне, вони й роблять це. Допомагають нам ╕нструментами дипломат╕╖. Допомагають, накладаючи санкц╕╖ на агресора там, де наш╕ сив╕ гетьмани влаштовують в╕льн╕ економ╕чн╕ зони, безсоромно колаборують з ним. Допомагають, надаючи розв╕ддан╕, озбро╓ння, долучаючись до створення ново╖ маринарки та ╖╖ ╕нфраструктури. Допомагають, в╕дкриваючи крим╕нальн╕ справи проти викоханих нами дон╕в маф╕╖, яких ми тут ╕ дал╕ песту╓мо й лел╕╓мо. Допомагають, тримаючи на плаву нашу економ╕ку МВФ╕вськими кредитами. При тому, просять лише про одне: зм╕нюйтеся, панове, проводьте вкрай необх╕дн╕ реформи, аби реан╕мувати нарешт╕ економ╕ку, перетворити державн╕ ╕нституц╕╖ з бутафорних, маф╕╓керованих, на реальн╕, д╕юч╕ в ╕нтересах нац╕╖.
Наче ж, все гранично просто, проте й "зелена" влада, попри деяк╕ обнад╕йлив╕ зрушення, чомусь не дуже сп╕шить з тим, як не сп╕шили, а б╕льше опиралися, займалися ╕м╕тац╕ями тих реформ попередники. Тож не киваймо на владу, товариство. Не чекаймо, що зважиться на важлив╕ для нас зм╕ни сама. Все в наших руках. Змушуймо нашу владу працювати на нас ╕ сам╕ не ст╕ймо збоку. Майбутн╓ кра╖ни, те якою вона буде, залежить, в першу чергу, в╕д наших зусиль. ╤ не лов╕мося на гол╕ гачки попул╕ст╕в, нав╕ть якщо до них причеплено найяскрав╕ш╕ блешн╕. Пам'ятаймо: арм╕я не буду╓ться на одних, хай ╕ найдзв╕нк╕ших гаслах - потребу╓ патронних завод╕в, аби забезпечити ╖╖ бо╓припасами, потребу╓ сучасно╖ в╕йськово╖ ав╕ац╕╖, найнов╕тн╕ших ракетних комплекс╕в, бойових корабл╕в, бойових машин, потребу╓ р╕ки палива, аби урухомити все те. При тому, р╕ки т╕ аж н╕як не мають текти з територ╕╖ п╕дконтрольно╖ противников╕ чи його сател╕там, правда ж?
Чи не те ж саме з мовою - найважлив╕шим ╕нструментом державотворення. Мова, за якою одн╕ лише гол╕ гасла, добр╕ побажання та сльозлив╕ ламентац╕╖ нац╕╖-б╕дахи, мова, яка не п╕дперта процв╕таючою економ╕кою, не прикрита потужним в╕йськом, в умовах жорстко╖ конкуренц╕╖ з в╕ками насаджуваною тут мовою агресивного сус╕ди, приречена в кращому раз╕ на живот╕ння в статус╕ рег╕онально╖, а на решт╕ територ╕╖ - до п╕сень про Галю, як ото тепер на Кубан╕. Тож не час слухати простор╕кування ╕нфантил╕в, що мислять категор╕ями меншовартост╕ та закостен╕ло╖ незм╕нност╕, не час ходити з простягнутою рукою, прир╕сши до лах╕в найнужденн╕шого европейського жебрака, не час пускати сльози та б╕дкатися - час ╓днатися ╕ зм╕нювати св╕й св╕т.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 04.06.2021 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23301

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков